Хабар має обличчя. Що онлайн-медіа України пишуть про корупцію
Більшість популярних онлайн-медіа України уникають висвітлення теми корупції у форматі повноцінних статей з аналізом та якісною експертизою. Стосовно цього явища інтернет-видання публікують, крім новин, переважно блоги. Матеріалам такого формату не притаманні повнота інформації та баланс. Натомість вони можуть складатися здебільшого з оцінок, не завжди аргументованих, та емоційної лексики. Про це свідчить моніторинг* популярних українських онлайн-медіа, проведений ІМІ в період з 1 до 15 серпня 2023 року включно.
Цього року відбувся сплеск активності силових та антикорупційних органів України. В якійсь частині це було вимушеною реакцією на журналістські розслідування та відповіддю на суспільний запит. Втім, навряд чи цей запит уже вдалося задовольнити, адже вже в серпні були оприлюдненні результати соціологічного дослідження* Фонду "Демократичні ініціативи" та Київського міжнародного інституту соціології, згідно з яким 61,7% опитаних назвали корупцію чинником, що найбільше шкодить здатності України чинити опір та перемагати Росію.
З огляду на це логічно припустити, що аудиторія українських медіа також має цікавість до антикорупційного контенту. Втім, чи можна задовольнити такий запит одними лише новинами на основі пресрелізів від правоохоронних органів про затримання посадовців та депутатів, про висування проти них обвинувачень, звільнення та позбавлення мандатів? ІМІ дослідив, що, крім новин, нині пишуть в українських онлайн-медіа про корупцію. Виявилося, що протягом першої половини серпня на сайтах "РБК-Україна", "Ліга.net" та "Суспільне" взагалі не створювали статей на цю тему. Повноцінні розгорнуті статті, що стосуються теми корупції, присутні на ZN.UA, "Українській правді" та Цензор.Нет. Публікації на цю ж тему, що вже не є новинами, але ще не містять усіх ознак журналістської статті (повноти, експертизи чи аналізу), розміщено на NV, ТСН та Obozrevatel. Решта досліджених онлайн-видань щодо корупційної проблематики обмежилися блогами.
На сторінках онлайн-видання NV понад половину публікацій поза стрічкою новин, що стосуються теми корупції, були розміщені під рубрикою "Погляди" й за форматом є блогами. Від таких матеріалів не можна вимагати збалансованості та очікувати повноти висвітлення теми. Водночас автори блогів мають достатній рівень експертності. Наприклад, однією з таких публікацій є текст авторства виконавчого директора Фонду "Демократичні ініціативи" Петра Бурковського, який у популярній формі описує результати вже згаданого соцдослідження. Від результатів цього ж дослідження відштовхується ще один текст того ж автора, де він пропонує свої пояснення, чому більшість українців вважає основною перепоною перемозі над Росією саме корупцію.
- Що думають українці про проблеми в секторі оборони та війську
- Давайте не чекати, поки проблеми вдарять по нас. Чим незадоволені українці
Також темі корупції присвячено блог колумніста та банкіра Сергія Фурси, який закликає читачів не впадати в істерику через інформацію про корупцію, оскільки це явище не є новим для України й подолати його швидко не вийде.
На ту ж тему в моніторинговий період на NV розміщено ще дві публікації. Читачам запропонували перелік випадків, коли депутати з парламентської фракції "Слуга народу" стали фігурантами розслідувань і втратили свої мандати. Його навряд чи можна вважати повноцінною статтею, що містить хоч якийсь аналіз чи експертизу. Крім того, заголовком інтерв’ю з американським бізнесменом відвідувачам сайту нагадали, що хабарництво притаманне не тільки українським посадовцям та політикам.
- "Слуги" поза народом. Президентську фракцію охопила хвиля скандалів і гучних розслідувань: у чому викрили їх фігурантів
- "Ви не унікальні з вашою корупцією". Американський бізнесмен Кіт Міямото про відновлення України, донорські кошти та спроби їх вкрасти
Українська правда щодо теми корупції поза стрічкою новин також віддає перевагу блогам, серед авторів яких є досить кваліфіковані експерти. Однією з таких публікацій є текст наукового директора Фонду "Демократичні ініціативи" Олексія Гараня, до якого додано передрук блогу виконавчого директора цієї організації Петра Бурковського щодо результатів соціологічного спільного дослідження фонду та КМІС.
Так само у форматі блогу директорка та членкиня правління Центру протидії корупції Дар’я Каленюк на сторінках УП розповідає про співпрацю Міністерства оборони з бізнес-структурами, що мають сумнівну репутацію.
Безпосередньо журналістським антикорупційним доробком є одна стаття, що розповідає про рішення Кабінету Міністрів та його очільника Дениса Шмигаля, через які на ринок виготовлення державних документів практично на правах монополіста повертається переформатований концерн ЄДАПС, який був створений та контролювався одіозними представниками нині забороненої Партії регіонів.
У моніторинговий період на сторінках ZN.UA, крім новин, розміщено два матеріали, які дотичні до теми корупції. Один з них сконцентрований безпосередньо на цій проблематиці – це розслідування, розгорнута аргументована та проілюстрована копіями документів стаття про закупівлі Міністерства оборони. Вона описує оборудки, що можуть бути предметом кримінальних справ проти затриманих уже колишніх заступника міністра В’ячеслава Шаповалова і керівника закупівельного департаменту Богдана Хмельницького. Стаття робить наголос на відповідальності саме Шаповалова за закупівлі товарів для армії за завищеними цінами. Крім того, матеріал указує на зв’язки між ним та очільником міністерства оборони Олексієм Резніковим та на те, що міністр сприяє звільненню свого колишнього заступника від покарання.
Інша стаття описує результати моніторингу роботи прикордонних переходів. Тут корупція згадується як одна з проблем митниці побіжно, без конкретизації.
Протягом першої половини серпня на ТСН з’явилося дві публікації на тему корупції в Україні. Втім, обидва матеріали потрапили до вибірки моніторингу не так через те, що відповідають формату статей, як через те, що не підпадають під визначення новини. Йдеться про добірки з кількох новин відповідної тематики, до яких не додано жодного елементу, притаманного повноцінній статті, – ані аналізу, ані експертних оцінок чи тлумачень. Ці матеріали мають заголовки з узагальненнями, один з яких наголошує на боротьбі з корупцією серед представників партії влади, а інший пов’язує тему корупції зі зрадництвом та проросійськими політиками.
- Скандали у "Слузі народу": 10 нардепів, які погоріли на хабарях, корупції та інших скандалах
- Підозри для Мураєва, Рабіновича через роботу на Росію: в Україні почали карати зрадників та корупціонерів
Крім того, у моніторинговий період на сайті розміщено відео із заголовком, що пов’язує тему корупції з рішенням про звільнення керівників обласних ТЦК. Йдеться про інтерв’ю радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка в ефірі "Єдиного марафону", в якому обговорювалися також і інші питання.
Ідентичне відео, в якому ведучі "Єдиного марафону" говорять з Михайлом Подоляком на теми внутрішньої та зовнішньої політики, з таким самим заголовком розмістив і сайт УНІАН.
Крім новин, теми корупції стосуються ще дві публікації на сайті серед опублікованих у першій половині серпня. Обидві є блогами, розміщеними під рубрикою "Думка". Тобто вони містять позицію лише однієї особи, а отже не мають повноти, балансу та достатнього фактажу, притому що є підстави для сумнівів у належному рівні фаховості їхніх авторів.
- Ветерани на посадах військкомів: чому така заміна не розв’яже усіх проблем мобілізації
- Війна та чиновники
Один з цих блогів говорить про корупцію в контексті недоліків у роботі ТЦК. Другий блог узагалі є передруком з анонімного телеграм-каналу і наповнений переважно узагальненими емоційними оцінками та закидами на адресу неназваних "чиновників".
Найактивніше матеріали, дотичні до теми корупції, публікує онлайн-видання Цензор.Нет. Власне, статей як продукту роботи журналістів тут менша частина. Одна з них розповідає про рішення Кабінету Міністрів під проводом Дениса Шмигаля, які повернули на ринок виготовлення документів компанію, пов’язану з колись, здавалось би, зниклою корпорацією ЄДАПС, що була підконтрольною представникам нині забороненої Партії регіонів. Ця стаття пов’язує реінкарнацію колишнього монополіста з інтересами представників Офісу президента.
Інша стаття розповідає про нещодавно обвинувачених у хабарництві депутатів від "Слуги народу" Анатолія Гунька та Павла Халімона. Матеріал розгорнуто описує схему, за якою, як стверджується, Гунько та Халімон отримували незаконні доходи від оборудок з державними землями. Також стаття нагадує про інші сумнівні епізоди діяльності обвинувачених у корупційних діях депутатів. Серед іншого в матеріалі висловлено припущення, що раптове припинення багаторічних оборудок Гунька і Халімона відбулося заради фінансових інтересів Офісу президента.
- Не чужі Офісу президента люди. Під час війни компанія з орбіти ЄДАПС отримала підрядів на 8,9 мільярда
- Як "Слуги" Гунько і Халімон заробляли на землях Академії наук
Решта публікацій на сайті, що стосуються теми корупції, – це блоги. Частина з них стосується знову-таки Анатолія Гунька: вітають його затримання та нагадують про більш ранню сумнівну діяльність.
Також тут є і текст, яким народний депутат з фракції "Слуга народу", схоже, відмежовується від колеги, обвинуваченого в корупції, та закликає до покарання. Щоправда, імені та прізвища того, кого автор називає "корупціонером", він чомусь не називає.
Один з блогів на Цензор.Нет обвинувачує Львівську міську раду в ухваленні незаконного рішення у сфері містобудування в інтересах міського голови Андрія Садового.
Кілька блогів на сайті в моніторинговий період присвячено реакціям на заяву президента Володимира Зеленського про намір звільнити керівників усіх обласних ТЦК. Автори цих текстів стверджують, що не всі очільники територіальних центрів комплектації є корумпованими та неефективними, а також висловлюють сумніви в тому, що кадрові чищення викорінять корупцію із системи військового обліку, – оскільки нібито винні не так окремі особи, як "система", яку слід докорінно реформувати.
Ще частина блогів містить узагальнені, майже абстрактні міркування про шкідливість корупції та необхідність боротьби з нею.
Аналіз корупційної проблематики на сайті Еспресо в першій половині серпня присутній лише у формі дописів довільної форми під рубрикою "Opinion". Серед них той самий блог Сергія Фурси, що вийшов і на сайті NV, але вже під іншим заголовком та з посиланням на фейсбук-сторінку автора. Він розмірковує про те, що корупція в Україні, зокрема в армії, не є новиною, а українцям не слід з цього приводу надмірно рефлексувати.
Зміст і тональність решти блогів на сторінках "Еспресо" мають спільні риси та послання. Переважно в них ідеться про зростання рівня корупції на всіх рівнях державного управління в Україні за президентства Зеленського, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії, а також про відсутність систематичної боротьби з цим явищем, яка зводиться до точкових акцій за прямими вказівками вищої влади.
- "Найнижча корупція": красти в умовах моновлади стали більше, тупіше й нахабніше
- Лояльність до Зеленського – гарантія безкарності
- Силова боротьба з корупцією нагадує ритуали ацтеків
- Тимошенко з таким "дахом" може дозволити собі плювати на закон
- Безоглядна ненаситність правлячого класу вказує на його непевність у Перемозі
Блоги, що стосуються теми корупції на "Еспресо", написані обізнаними авторами, але вони не наводять системи фактів, говорять переважно про окремі випадки, з яких і роблять висновки, що важко вважати повноцінним аналізом. Втім, така форма публікацій, як блоги, убезпечує від критики за відсутність повноти інформації.
На сайті Гордон стосовно корупції, окрім новин, у період моніторингу розміщено лише одну публікацію. Це знову той самий блог Сергія Фурси з посиланням на його сторінку у фейсбуці вже під третім заголовком, що застерігає читачів від надмірно емоційної реакції на повідомлення про корупцію та обіцяє довгий шлях боротьби з нею.
Схожа ситуація з висвітленням корупційної тематики і на сайті Фокус. Тут так само лише один блог, втім оригінальний, авторства радника міністра оборони.
Після розлогих роздумів про воєнні невдачі ворога автор доходить висновку, що "корупція – головний ворог" – один з наративів кремлівської пропаганди, спрямований на розкол українського суспільства.
Поза стрічкою новин онлайн-видання Главред у першій половині серпня тему корупції безпосередньо зачіпає лише в одному блозі.
Автор тексту – фахівець із виборчих процесів. Вживаючи суперечливі словесні конструкції, він наголошує, що корупція позбавляє громадян мотивації захищати державу, і стверджує, що під час війни влада має можливість жорсткішими методами "встановлювати справедливість".
На сайті Obozrevatel у моніторинговий період серед матеріалів, що не є новинами і в яких ідеться про корупцію, – стаття, що переповідає зміст журналістського розслідування про втечу з України міського голови Рахова Віктора Медвідя, запідозреного в привласненні грантових коштів.
- Підозрюваний у корупції мер Рахова втік за кордон: усі подробиці справи
- Справа депутатської родини Гуньків: як в Україні "корупціонери" знову стають корупціонерами
- Боремося з корупцією грошима, геніально! Фінансування політпартій з'їло майже 1 млрд з бюджету України
Також у цьому переліку два блоги. Один з них критикує фінансування політичних партій з державного бюджету, інший розповідає про причетність нині обвинуваченого в хабарництві депутата від "Слуги народу" Анатолія Гунька до оборудок із земельними ділянками десятирічної давності, а також про його шлях до мандата депутата Верховної Ради.
Сайт Телеграф протягом першої половини серпня, крім новин, розмістив два блоги про корупцію.
- Корупція стала головною темою українського суспільства. Але чи допоможуть істерики? – Сергій Фурса
- Так далі продовжуватися не може. Резніков готовий до наведення порядку з держзакупівлями – Геннадій Кривошея
Перший – текст, що вже поширювався кількома іншими онлайн-виданнями. На "Телеграфі" цей текст, скопійований з фейсбук-сторінки автора, вже під четвертим заголовком закликає читачів не особливо перейматися з приводу корупції. Другий розповідає про ініціативи Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони та наголошує, що міністр Резніков нібито "готовий до наведення порядку".
Тему корупції в Україні підхопила російська пропаганда та у звичній для себе манері почала її гіперболізувати аж до тверджень, що нібито йдеться про найкорумпованішу країну у світі, водночас використовуючи цей наратив для виправдання своєї агресії. Протиставити російській пропаганді можна лише правдиве і тверезе оцінювання ситуації та бачення шляхів до принаймні зниження рівня корупції. Для цього з боку української влади замість зміщення акцентів до відповідальності окремих органів, відомств, установ та осіб потрібна якісна комунікація. Тобто визнання наявності систематичної проблеми, демонстрація готовності до реформаторських заходів, зокрема широка і публічна підтримка громадських антикорупційних ініціатив і, зрештою, судові вироки як логічне продовження та обвинувачень та затримань. Тим часом з боку українських медіа корисними були б реакції на таку комунікацію: аналіз та експертиза, висвітлення тих-таки реформаторських заходів та громадських ініціатив, вдалих прикладів їхнього впровадження, а також сприяння підвищенню правової грамотності своєї аудиторії. Крім того, не завадило б і доповнення з боку медійників наведеного переліку, адже вичерпного тут не може й бути. Загалом, ідеться про потребу в повноцінних розгорнутих журналістських матеріалах щодо широкого спектра аспектів антикорупційної тематики.
*До вибірки моніторингу потрапили 15 онлайн-медіа України з переліку найпопулярніших: NV, "Українська правда", ZN,UA, ТСН, УНІАН, Цензор.Нет, "Еспресо", "Гордон", "Фокус", "Главред", Obozrevatel, "Телеграф", РБК-Україна, "Ліга.net", Суспільне. Досліджено всі матеріали, крім новин, оприлюднені в період 1–15 серпня 2023 року.
*Всеукраїнське опитування "Суспільно-політичні настрої населення України" проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року на замовлення Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва. Загалом у межах дослідження проведено 2011 інтерв'ю з респондентами. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.
Help us be even more cool!
