Грузинський уряд як рупор російської пропаганди

“Україна не могла уникнути війни” – такий наратив просувають російський пропагандистський ЗМІ РИА Новости, проросійське видання “Альт-Інфо”, партія “Грузинська мрія” та прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі. Про це повідомляє грузинська медіаплатформа iFact, яка займається розслідувальною журналістикою.

ІМІ публікує повний текст дослідження, яке зробили Ія Асатіані, Маріам Качкачашвілі та Натія Міхеладзе:

“Від цієї війни, стримати чи відвернути яку було, на жаль, неможливо, найбільше потерпатимуть Україна як держава, її суверенність, територіальна цілісність, а також український народ і військові”, – заявив Гарібашвілі на другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Раніше, на самому початку війни, Зураб Махарадзе під час спеціального ефіру на “Альт-Інфо” зазначив: “Був певний момент, коли українці могли уникнути цього. Для цього було необхідно дати росіянам юридичні гарантії неприєднання до НАТО, як ті просили”.

До цієї заяви матеріали, що просували таку саму думку – Зеленський міг уникнути цього конфлікту, – з’являлися на сторінках видань ria.ru, Lenta.ru та kp.ru. Російські медіа публікують такі статті ще з 21 лютого 2022 року.

24 лютого 2022 року “Комсомольская правда” випустила статтю із заголовком: “Зеленський не міг довести ситуацію до сутички, але Лондон наполіг”.

Виявляється, що в Грузії успішно перейняли меседж медіа, яке співає панегірики Кремлю та просуває російську пропаганду.

З першого дня вторгнення в Україну російська пропаганда працювала просто вибухово; їй вторувала грузинська партія. Цю ситуацію не варто залишати поза увагою, адже в поточній війні інформація є такою ж зброєю, як і снаряди. Лінія фронту перетинає нашу країну й весь пострадянський простір.

З огляду на це ми вирішили дослідити роль грузинської влади та бік, на який вона стала в боротьбі з “інформаційною війною”. Протягом п’яти місяців ми відстежували заяви державних посадовців, прихильників керівної партії, політиків, які нібито пішли з “Грузинської мрії”, тролів і ботів у соцмережах та представників “Альт-Інфо” – головних голосів російської пропаганди.

Виявилося, що як зміст, так і пафос пов’язаних з війною в Україні меседжів, які поширюються в Грузії й Росії, однакові. IFact розглянула основні наративи, що активно просувалися останні 10 місяців як у Грузії, так і в країні-окупанті.

“Санкції не працюють”

“Прямо визнаймо, що санкції не є ефективним інструментом”, – заявив прем’єр-міністр Іраклі Гарібашвілі 28 лютого 2022 року. Це сталося після того, як увесь світ дійшов згоди й почав накладати на Росію одне обмеження за іншим. Про неефективність санкцій заявляли лише Кремль і його пропагандисти.

“Ніхто нічого не зупинить санкціями. Санкції враховано, всі [в Росії] знають, який буде результат, саме тому вони навмисно ухвалили такі рішення. Вони знали, у що могла вирости вся ця напруга, і тому ухвалили своє свідоме рішення”, – сказав Шота Мартиненко в ефірі “Альт-Інфо” 24 лютого.

Здогадатися, звідки йдуть такі тези, легко. Раніше з подібними заявами виступали попередній і чинний президенти Росії. 

“Так чи інакше, ми готові до того, що зараз відбувається із санкціями”, – відреагував Володимир Путін 24 лютого.

“Вони погрожують нам суворими санкціями; я не знаю, що це значить. Обама також накладав на нас санкції, які мали знищити російську економіку. Де зараз Обама? На пенсії, як-то кажуть. А наша економіка живе й розвивається”, – заявив колишній президент Росії Дмитро Медведєв 27 січня 2022 року.

Росія привітала рішення Грузії не приєднуватися до санкцій. “Друзі, Грузія зцілилася!” – написала у відповідь на ці новини головна редакторка російського пропагандистського ЗМІ Russia Today Маргарита Симоньян 25 лютого.

За п’ять місяців по тому засновник “Альт-Інфо” Костянтин Моргошія також зазначив, що чинний уряд Грузії подобається Росії через своє утримання від санкцій.

Вочевидь, цей меседж пропагандистів не впав на родючий ґрунт. У березні 70% населення Грузії вірило в ефективність санкцій проти Росії. Ми також маємо підтвердження ефективності цієї форми покарання від економістів.

“Ці санкції завдадуть Росії як довгострокової, так і короткострокової шкоди. Насправді Росія є лишень маленьким Радянським Союзом з відносно вільними ринковими відносинами. Беззастережна політика Кремля в Україні поставила його в жахливу позицію. Є велика ймовірність, що колапс Кремля станеться через брак коштів”, – вважає економіст Мате Гардава.

“Європа замерзне взимку”

Останнім часом ми багато чули від грузинської влади, Росії та їхніх сателітів у ЗМІ про те, що Західний світ нібито послабить свою підтримку України після зими, адже їхньою головною проблемою стане опалення. Цей меседж просувала країна-окупант, а згодом стала повторювати й грузинська сторона.

“Коли прийде листопад і сідницям європейців стане холоднувато, коли деякі посадовці змерзнуть і будуть не в змозі ввімкнути газ (опалення) і коли друзям не вдасться разом сходити в душ… тоді вони скажуть Зеленському: все було чудово, ми номінуємо тебе на Нобелівську премію. Ви програли війну, але виграли Євробачення”, – заявив засновник “Альт-Інфо” Костянтин Моргошія 19 липня. Наприкінці жовтня Моргошія переїхав до Росії.

“До кінця місяця я переїду до Російської Федерації, щоб звідти керувати бізнесом. Уточнюю: я переводжу свій бізнес, а не кудись утікаю”, – зазначив Моргошія 5 жовтня 2022 року.

“Зима буде суворою” – таким був заголовок відео, опублікованого на кількох ютуб-каналах. У відео йдеться про те, як “Газпром” припинив постачання газу і європейці змерзли.

Російські ЗМІ взяли приклад з “Газпрому”. В гуглі можна знайти десятки статей та історій про те, як європейці почали економити, про вимкнуті ескалатори, про неспроможних оплатити комунальні послуги європейців, які беруть участь у телелотереях, щоб дістати грошей. Через обмеження на використання газу їм доводиться обирати між гарячим і холодним душем.

На початку вересня журналіст Першого каналу навіть заявив, що французи, щоб не змерзнути взимку, гарячково скуповують гумові чоботи, які “постачає знов-таки добра Росія”.

Наприкінці вересня Іраклі Гарібашвілі почав озвучувати той самий сценарій: “Тепер у Європі дискутують не про економічний розвиток і створення нових робочих місць, а про те, як обігріти власних громадян. Я не перебільшую: це проблема, якою безпосередньо переймаються деякі європейські уряди, проблема багатьох”.

Замерзання Європи та послаблення України є лише елементом російської пропаганди. Зима вже надворі, втім замість того, щоб заслабнути, Україна рухається вперед, активно наступаючи на Росію. Західні уряди забезпечують теплом своїх громадян, а також українців – надсилаючи генератори.

“Росію нікому не зупинити”

З лютого нас змушували вірити в міфи про те, що російська армія нездоланна, про те, що Україна неспроможна дати їй відсіч і війна триватиме щонайбільше тиждень. Це був черговий меседж, який об’єднав грузинську пропаганду з російською.

28 лютого прем’єр-міністр Гарібашвілі також почав говорити про нездоланність росіян: “Сьогодні в Європі точиться велика війна. Війна відбувається в найбільшій країні Європи, столиця України під обстрілами. Сьогодні ми бачимо, що нема кому це зупинити”.

“Європейські воєнні експерти стверджують, що надали Україні всі можливі види боєприпасів; вони мають чудову армію. Втім, здолати Росію неможливо через високий рівень її офіцерів та інструкцій”, – заявив очільник “Альт-Інфо” Костянтин Моргошія в липні.

Також від “Альт-Інфо” ми чули, що Росія закінчить війну за тиждень, здобувши перемогу.

За три дні до початку війни РИА Новости опублікувало статтю про новий світовий устрій, падіння Києва та велику перемогу Росії. Цей матеріал був оприлюднений вранці, але невдовзі його видалили.

“Війну було оголошено; щось мені підказує, що на Київ чекає справжнє пекло. Його здолають якомога швидше й безжальніше”, – написав у своєму телеграм-чаті російський блогер і пропагандист Сергій Мардан 27 лютого.

Після того як увесь світ побачив незламність і опір України та її народу, російські пропагандисти змінили порядок денний. Навіть головна редакторка російського суспільного мовника Маргарита Симоньян припинила висловлюватися про нездоланність армії Путіна. Ви здивуєтесь, але тон “Альт-Інфо” й тамтешніх ведучих теж змінився. 

“Мета США – послабити свого геополітичного суперника. Цього геополітичного суперника послаблюють чужими руками, руками українського солдата. Для них було б ідеально, якби грузинський солдат зайнявся тим самим”, – сказав один із засновників “Альт-Інфо” Гіоргі Кардава, 17 липня.

“Захід втягує нас у війну”

Коли міфи про непереможність російської армії не спрацювали, було створено новий пропагандистський меседж. А саме що Захід нібито хоче створити ще один фронт в інших країнах – якщо коротко, втягнути нас у війну. Цю версію поширювали в різних країнах, зокрема в Грузії, Молдові, Угорщині, Білорусі, Італії, Греції й Сербії.

Експерти з 13 організацій (Чехія, Болгарія, Словаччина, Грузія, Україна, Польща) дослідили дезінформаційні меседжі, що поширювалися в країнах Балтії, Польщі, Білорусі, Грузії, Словаччині, Україні, Чехії, Угорщині, Румунії, Сербії, Північній Македонії та Болгарії з травня по жовтень. Згідно з їхнім звітом, версія про “втягування у війну” найчастіше озвучувалася в Білорусі й Грузії.

Члени грузинського уряду поводилися так, ніби мир у Грузії є їхнім досягненням і ми маємо бути вдячні, що снаряди не летять і на Тбілісі також. Цьому меседжу вторував і новорічний слоган, який можна було побачити навколо ялинки на центральному майдані міста: “Тбілісі – місто миру”.

“Попри численні зазіхання, провокації й безпосередні заклики, наш колектив уникнув найбільшої загрози, яка могла б спіткати наш народ і нашу країну, – війни”, – заявив прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі 29 липня.

Те саме казав і виконавчий секретар партії “Грузинська мрія” Іраклі Кобахідзе в березні: “Очевидно, що тривають скоординовані спроби втягнути Грузію в збройний конфлікт, чого ми не допустимо”.

Наприкінці червня з “Грузинської мрії” пішло троє депутатів – Дмитро Хундадзе, Созар Субарі та Міхеїл Кавелашвілі, – які нібито повстали проти партії, але не зовсім. Згодом до них доєдналися інші депутати, й у серпні було створено нову партію – “Сила народу”. Невдовзі стало очевидно, що від’єднання було лише вдаваним. Вони не чинили опір “Грузинській мрії”. З їхніх заяв постає, що вони пішли з партії, щоб ще відвертіше й жорсткіше критикувати Захід, звинувачуючи посольство США в готовності відкрити другий фронт у Грузії.

“Захід на цьому етапі програє війну в Україні – підозрюю, що Грузія може навіть стати жертвою певної політичної гри”, – зазначив Дмитро Хундадзе в ефірі “Палітраньюз” 13 липня.

Ми неодноразово чули від “Альт-Інфо”, що Захід хоче створити вогняну дугу навколо Росії й розпочати війну, залучивши до неї когось іншого. За їхніми словами, Серпнева війна теж сталася в результаті цього.

“Що більше центрів напруги виникає біля російського кордону, то краще для них (США). Росія має реагувати. Якщо вибухне війна в Грузії, Центральній Азії та Білорусі, Росія буде змушена відреагувати на це, спрямувавши додаткові підрозділи й витрачаючи обладнання й гроші. В чому наше завдання? Чи ми – гарматне м’ясо?” – висловився Гіоргі Кардава 8 липня в ефірі пропагандистського ЗМІ “Сезон”.

Дослідники гібридної війни стверджують, що зв’язки “Альт-Інфо” з урядом є очевидними.

“Я б дуже здивувався, якби двом різним людям спали на думку дві однакові тези, й обидві антиукраїнські”, – каже Давіт Дзідзішвілі. Він досліджує поточну гібридну війну в Грузії вже сьомий рік.

“Заяви уряду про війну в Україні доповнюють і легітимізують групи, які роками стверджують, що Захід шкодить Грузії. В плані завданої шкоди уряд та його вплив не зрівняється з відверто проросійськими групами, навіть з “Альт-Інфо”, – вважає Маріам Ціцікашвілі, дослідниця організації Reforms Associates.

Ще один аналітик гібридної війни, Гіоргі Бутікашвілі, стверджує, що чинний уряд Грузії – саме такий, що найкраще відповідає інтересам Росії:

“В інтерв’ю “Альт-Інфо” у 2008 році [Зураб] Махарадзе запитав Дугіна: “Ви казали, що пройшлися б до Тбілісі маршем з танками”. Дугін відповів, що це висловлювання було спрямоване проти ліберальних угруповань. Він додав, що, якби Росія взяла Тбілісі у 2008 році, Грузія мала б такий уряд, який вона має зараз”.

У грудні представник міністерства зовнішніх справ Росії Денис Гончар заявив, що зростання економіки Грузії є наслідком її неворожого ставлення до Росії. Він додав, що, якщо ми й далі рухатимемося вперед, вони “винагородять нас”, скасувавши візовий режим та відновивши пряме авіасполучення.

Поширювачі дезінформації

Окрім зазначених вище груп, росіяни намагаються поширювати проросійські та антиукраїнські наративи в соцмережах за допомогою своїх відомих методів: тролів, ботів і так званих корисних дурників. Такі акаунти розбудовують у соцмережах альтернативну реальність, маніпулюючи думками людей.

IFact дослідила 75 дописувачів, які поширюють антиукраїнські меседжі на сторінках різних телеканалів у соцмережах (здебільшого це фейкові акаунти). Ці облікові записи активно займались антиукраїнською та проросійською пропагандою з початку війни. З них 28 виявилися тролями або користувачами, що приховують свою особу. 22 були активістами “Грузинської мрії”, які лаяли Україну, підтримували Росію, поширювали новини про уряд або вихваляли його. Останні 25 акаунтів підтримували “Альт-Інфо” чи просували тамтешню ідеологію. 

Аналізуючи ці акаунти, ми визначили дві основні групи поширювачів антиукраїнських і проросійських меседжів. Одна група стверджувала, що Україна й Захід втягують нас у війну, лаяла українських високопосадовців, вихваляла й поширювала заяви “Грузинської мрії”, зокрема промови Іраклі Гарібашвілі, та звинувачувала опозицію в бажанні залучити нас у війну.

Прикладом риторики цієї групи є співробітниця мерії міста Чіатурі, Анна Гвелесіані. “До уваги тих, хто жартує про відкриття другого фронту. Час подивитися в очі реальності. На цьому наполягають українські високопосадовці. Це озвучують лідери Національного руху”, – написала Гвелесіані у відповідь на заяву Іраклі Кобахідзе, оприлюднену ТРК “Imedi”.

Ще одним прикладом є прихильник “Мрії” Габі Камаєв, який опублікував фото Гарібашвілі з таким підписом: “Ви молитеся за Зеленського, але мені миліший цей чоловік із грузинським серцем. І нас, тих, хто думає так само, дуже багато”. Камаєв активно відвідує партійні зустрічі, публікує в соцмережах світлини, зняті в різних офісах “Грузинської мрії”, фотографується з членами партії, з Іраклі Кобахідзе та Дмитром Самхарадзе.

Прихильником керівної партії є також Томас Тамаз Болквадзе. Він пише: “Хто тебе взагалі питає про кінець війни, клоуне? У тебе й старого Джо великі проблеми”. Паралельно з цим він публікує світлини Бідзіни Іванішвілі та поширює новини про “Грузинську мрію”.

Друга група здебільшого складається з прихильників “Альт-Інфо”. Вони говорять про новий світовий устрій та теорії змови. На їхню думку, ця війна точиться не між Росією й Україною, а є війною Зеленського й США проти Росії. Вони намагаються переконати людей, що Росія не мала іншого вибору, окрім як розпочати війну. Росію планували знищити, тож їй довелося завдати удару у відповідь. Група “Альт-Інфо” підтримує Росію та зосереджена на важливості її перемоги.

Хто й чому працює на російські дезінформаційні сервіси?

IFact спробувала знайти відповідь на запитання, навіщо “Грузинській мрії” поширювати антиукраїнську риторику. У розмовах з дослідниками визначено кілька причин.

Експерти з гібридної війни Маріам Ціцікашвілі та Давіт Дзідзішвілі вважають, що метою керівної партії є подовжити своє перебування у владі. Для цього вона конструює “загрозу” з боку Західного світу й сама ж одягає на себе плащ рятівника. Щоб зберегти свій вплив, партія намагається не ставати на шляху Росії.

За словами дослідників, у довгостроковій перспективі дії уряду підважують національні інтереси країни та шкодять майбутньому громадян Грузії. Але грузинська влада захищає інтереси Росії, яка воліє, щоб країни навколо неї були “в стані стагнації, без демократичних інституцій, покинуті й залежні від Росії”.

“Останніми роками пріоритетом “Грузинської мрії” стало утримання влади за будь-яку ціну. Коли за владу платять будь-яку ціну, дискредитуючи стратегічних партнерів і проголошуючи їх ворогами, нехтуючи можливостями допомогти Грузії посісти своє місце на мапі світу й стати гідною країною… Це може бути не меншою трагедією, ніж якщо хтось із Росії зателефонує Іраклі Кобахідзе”, – каже дослідниця Reforms Association Маріам Ціцікашвілі.

Таку ж думку поділяє й Давіт Дзідзішвілі. За його словами, “наш уряд відверто намагається бути якомога ближчим до Росії та російських підходів, завдяки чому вони залишаються у владі”.