Гендерний баланс та війна. Моніторингове дослідження в першому кварталі 2023 року

08.03.2023, 10:30

Ілюстрація ІМІ

Рік повномасштабної війни в Україні негативно вплинув на гендерний баланс в онлайн-медіа. Жінки стали менш видимими, їх почали зображувати більш стереотипно й у вужчому спектрі тем. Як мінімум половину контенту українських медіа зараз становить війна, в якій дуже мало голосів жінок.

Інститут масової інформації провів моніторингове дослідження гендерного балансу в українських онлайн-медіа. Дослідження виявило, що станом на лютий 2023 року медіа частіше цитували закордонних, ніж українських політикинь чи посадовиць. Головні три теми, в яких згадувалися жінки як експертки – це міжнародні події, війна та кримінал. Водночас на жінок припало лише 18% від експертних коментарів у медіа, а 82% коментарів надали експерти-чоловіки.

ЕКСПЕРТИ ТА ЕКСПЕРТКИ УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-МЕДІА

Жінки як експертки згадувались у 18% матеріалів, які потрапили до моніторингової вибірки. Цей показник дещо зріс у порівнянні з четвертим кварталом 2022 року. Але до повномасштабного вторгнення жінки-експертки згадувалися частіше – у 23% матеріалів.

Згідно з даними дослідження ІМІ, найбільше жінок-експерток у першому кварталі 2023 року залучали на сайтах "Суспільне" (31% загальної кількості експертних коментарів) та "Главком" (24%). Найменше до жінок експерток зверталися в УП (13% загальної кількості експертних коментарів) та "Цензорі" (15%). В інших медіа, які ввійшли до моніторингу, цей показник у середньому сягав від 17 до 19%.

Зменшення кількісного показника цитованості жінок-експерток пов'язане, безумовно, з великою війною. Медіа сфокусувалися на висвітленні й коментуванні бойових дій, що звузило перелік тем, які коментують жінки.

Найчастіше в першому кварталі 2023 року медіа залучали експерток коментувати міжнародну тематику (32,2% коментарів експерток). На другому місці – коментарі від речниць Міноборони та Генштабу ЗСУ (27,8%). На третьому місці – цитування речниць правоохоронних органів у матеріалах на основі офіційних пресрелізів про кримінальні правопорушення (13,3%). Експертки також коментували теми економіки, бізнесу, політики, освіти та прав людини. Втім, таких матеріалів було значно менше.

За даними ІМІ, в першому кварталі 2023 року найчастіше жінки-експертки коментували міжнародну тематику (32,2%). Найбільше такі експертні коментарі публікували "Цензор", РБК-Україна, "Главком" та "Гордон".

У моніторинговий період українські медіа цитували таких іноземних політикинь: міністерку США Джанет Єллен, прем’єр-міністерку Литви Інґріду Шимоніте, міністриню закордонних справ Німеччини Анналену Бербок та міністерку оборони Чехії Яну Чорнохову. У своїх заявах та промовах посадовиці закликали до збільшення фінансової підтримки України, щоб допомогти боротися проти повномасштабного російського вторгнення. Також повідомляли про стан допомоги військовою технікою для України та наслідки щодо надання росіянам зброї з боку Китаю.

Жінки коментували 27,8% матеріалів, які стосувалися війни або її наслідків. Здебільшого в медіа цитували заступницю міністра оборони України Ганну Маляр та керівницю Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталію Гуменюк. Обидві експертки повідомляли про щоденну військову ситуацію або коментували важливі для країни інфоприводи з позиції відомств, які вони представляють.

Жінки як експертки також коментували теми, які стосувалися криміналу, надзвичайних подій та ДТП (13,3%). Переважно це були речниці правоохоронних органів та представниці пресслужб. Найбільше новин на цю тему публікували на сайті Суспільного. Це медіа має потужну мережу журналістів у регіонах, які брали численні коментарі в речниць місцевих правоохоронних відомств.

Також експертки були залучені до коментування теми бізнесу та економіки (6,7% всіх коментарів експерток). Ці матеріали стосувалися банківської справи, депозитних вкладень та українського бізнесу. Коментували ці матеріали жінки, які є представницями фінансових організацій або бізнесу. Однак часто такі матеріали ще більше підкреслювали невидимість жінок як експерток. Наприклад, у матеріалі "Кореспондента" Як багато можна заробити на банківських вкладах на цитати восьми різних експертів-чоловіків припадає лише одна експертка-жінка.

На коментарі жінок у темі політики припало лише 5,6% всіх експертних коментарів. Серед політикинь найчастіше цитували нардепку від "Європейської солідарності" Ірину Геращенко, також траплялися поодинокі згадки про інших депутаток різних рівнів.

Для порівняння: чоловіки-експерти найчастіше коментували матеріали про війну (46,4% всіх коментарів від чоловіків-експертів) – водночас це були переважно їхні власні роздуми, а не офіційні заяви від речників. Високий показник присутності експертів на тему війни пов'язаний з тим, що чоловіки є керівниками обласних військових адміністрацій та переважно обіймають керівні посади у військових структурах України. Здебільшого експерти коментували розвиток подій на фронтах, давали прогнози щодо розвитку подій, обговорювали наслідки обстрілів та війни.

Тему війни найчастіше коментували: керівник ГУР Кирило Буданов, речник Повітряних сил Юрій Ігнат та керівник Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.

Разом з тим часто війну коментували регіональні посадовці та політики, зокрема голова Миколаївської ОВА Віталій Кім, радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов та міський голова Мелітополя Іван Федоров.

16,8% матеріалів, які цитували експертів-чоловіків, стосувалися міжнародної тематики. Значною мірою матеріали на цю тему були пов'язані з війною в Україні. Найчастіше експертами з цієї теми були міністр оборони Швеції Пал Джонсон, міністр оборони Греції Ніколаос Панайотопулос, глава канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхал Дворчик та генсек НАТО Єнс Столтенберг. Усі згадки про них були переважно в нейтральному або позитивному ключі.

7,9% коментарів чоловіків-експертів стосувалися політики: медіа цитували коментарі представників різних політичних партій щодо війни, економіки, прогнозів на майбутнє. У цій категорії також траплялися матеріали з ознаками замовлення.

У 5,7% матеріалів чоловіки коментували тему бізнесу та економіки. Ці матеріали стосувалися тютюнового бізнесу, якості пального, стану українського бізнесу та містили прогнози щодо подолання бідності українців.

Водночас лише 2% матеріалів стосувалися кримінальної хроніки, ДТП та надзвичайних ситуацій. Експертами публікацій з цієї теми найчастіше були речники правоохоронних органів. У моніторинговий період потрапили поодинокі матеріали, які стосувалися здоров'я, освіти, прав людини та культури.

ГЕРОЇНІ ТА ГЕРОЇ ОНЛАЙН-МЕДІА

Кількість жінок як героїнь журналістських матеріалів становила 23%, водночас у 77% героями матеріалів були чоловіки. У порівнянні з попереднім кварталом відсотковий показник присутності жінок-героїнь зменшився на цілих 10%. Таке серйозне падіння кількісного показника гендерного балансу зумовлене знову ж таки війною. Контент медіа переважно фокусувався на висвітленні бойових дій, інформації про військових, загиблих, серед яких жінок набагато менше, ніж чоловіків. Водночас матеріали про жінок радше підсилювали сексистські стереотипи, ніж розповідали про зростання навантаження на жінок під час війни, соціальні та гуманітарні виклики чи про жінок-військових. Усе це було практично невидимим.

Дані моніторингу показують, що найбільше згадок про жінок як героїнь зафіксовано на сайті ТСН (42% загальної кількості героїнь та героїв матеріалів). Але значну частку цих згадок становили новини шоубізнесу та сексистські матеріали. Найменше жінок – героїнь матеріалів зафіксовано на сайтах "РБК-Україна" (5% усіх героїв та героїнь) та НВ (9%). Втім, на цих сайтах не було зафіксовано сексизму чи принизливих матеріалів про жінок.

У першому кварталі 2023 року жінки як героїні публікацій найчастіше траплялися в матеріалах про шоубізнес (31,9%), кримінал (20,6%), спорт (11,3%), війну (8,1%), політику та на міжнародну тему (по 6,9% загальної кількості героїнь).

Найчастіше в онлайн-медіа жінки-героїні траплялися в матеріалах про шоубізнес – 31,9% всіх матеріалів зі згадками про жінок як героїнь. Переважно це були тексти, що підсилювали сексистські стереотипи. Лідерство в цій категорії тримає ТСН:

Стрічка новин шоубізнесу видається типовою і повторюваною, з деталями особистого життя відомих людей:

Героїнями матеріалів кримінальної хроніки (20,6% всіх згадок про жінок) найчастіше були жінки в ролі жертв ДТП та нещасних випадків, що підсилює традиційний стереотип "жінка – жертва". Також траплялися поодинокі матеріали, де жінки вчиняли кримінальні, корупційні дії або ж співпрацювали з окупантами через що були затримані правоохоронцями.

У 11,3% матеріалів жінки були героїнями спортивних новин. Ці матеріали здебільшого стосувалися тенісистки Ангеліни Калініної та української фристайлерки лижної акробатики Анастасії Новосад.

У 8,1% матеріалів жінки також були героїнями публікацій про війну. Зазвичай жінки в цих публікаціях – потерпілі, або жертви ракетних обстрілів, або родички загиблих військових.

По 6,5% припало на згадки про жінок – героїнь матеріалів політичної та міжнародної тематики. Щодо української політики, то здебільшого ці згадки стосувалися місцевих політикинь.

Щодо міжнародної тематики, то журналісти публікували матеріали про Маю Санду та американських політикинь. Традиційно на ТСН у кількох матеріалах описувався зовнішній вигляд та одяг політикинь, а не їхні професійні навички чи кар'єрні успіхи.

Під час моніторингового періоду також були згадки про героїнь у матеріалах про волонтерство, здоров'я, освіту та права людини.

Чоловіки – герої публікацій найчастіше згадувалися в матеріалах про кримінал (24,2%), у новинах міжнародної тематики (21,7%), у матеріалах про війну (16%), політику (10,8%) та спорт (10,2%).

Традиційно чоловіки – герої кримінальної хроніки (24,2% загальної кількості героїв) – це колаборанти, зрадники та навідники. Чоловіки також як герої кримінальних новин траплялися в матеріалах про ДТП, вбивства та нещасні випадки.

У міжнародній тематиці (21,7%) чоловіки здебільшого були героями публікацій про західну політику та підтримку України. Траплялися згадки також про Лукашенка та Путіна.

У матеріалах про війну (16%) героями матеріалів були військовослужбовці, які загинули на війні або на службі.

У 10,8% матеріалів про політику героями публікацій найчастіше були Лерос та Трухін. Ці згадки стосувалися скандалу навколо Гео Лероса та його відсторонення від засідань. Інший популярний інфопривід – складання мандата нардепа від "Слуги народу" Трухіна.

У матеріалах про спорт чоловіки були присутні в 10,2% публікацій як герої. Окрім того, поодинокі згадки про чоловіків як героїв публікацій траплялися в матеріалах про шоубізнес, суспільство, здоров'я та культуру.

ФЕМІНІТИВИ

У моніторинговий період зафіксовано, що 40% медіа мають лише часткове вживання фемінітивів. Порівняно з попереднім кварталом цей показник не змінився.

Журналісти забували вживати фемінітиви в матеріалах, де згадувалися посадовиці. Наприклад, Ганну Маляр титрували як "заступника міністра", хоча фемінітив "заступниця" є питомим і широковживаним українським словом. Також не було фемінітивів у матеріалах, де згадувалась Ольга Стефанішина. Редакції титрували її як "віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України". Втім, у медійній практиці вживання "віцепрем'єрка" не є чимось новим чи незвичайним. Дослідження не виявило медіа, які б узагалі не вживали фемінітивів.

*Дослідження контенту проводилось у лютому 2023 року в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа: ТСН, УП, НВ, Цензор, Главком, РБК Україна, Корреспондент, УНІАН, Гордон, Суспільне.

⚡️ ІМІ пропонує українським редакціям, які хочуть покращити дотримання гендерного балансу, самим порахувати, скільки у вас експерток і героїнь, а скільки експертів і героїв. Впевнені, що результати вас дуже здивують. Також експерти ІМІ підготували поради для редакцій, які бажають покращити дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Законопроєкт № 10242: як виправити загрозу для журналістів та викривачів

Між приватністю та свободою слова. Загрози нового законопроєкту про захист даних

Соціальні мережі, які диктують ритм новин. Дослідження ІМІ