G20 і масовані обстріли України: як російська пропаганда виправдовувала тероризм

Цього року до останнього не було зрозуміло, чи буде присутня Росія на саміті країн G20. 11 листопада прессекретар російського президента Пєсков повідомив, що Путін не виступатиме на заході навіть у форматі онлайн. Рішення обумовили нібито щільним робочим графіком президента країни-агресора. Утім, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що відмовиться від участі в саміті, якщо на ньому буде присутній Путін. Згодом стало відомо, що на індонезійський острів Балі, місце зустрічі держав-членів G20, приїде очільник МЗС РФ Лавров. Саме через присутність Росії на заході світові лідери відмовилися від традиційного спільного фото перед початком саміту. Навіть судячи з таких деталей, можна стверджувати, що РФ унаслідок своїх злочинних військових дій в Україні нині сприймається більшістю цивілізованих країн як держава-вигнанець. Варто зазначити, що донедавна на міжнародній арені до Росії продовжували ставитися як до повноправного гравця – навіть попри окупацію частини територій Молдови, Грузії, України, підтримки режиму Башара Асада в Сирії та розв’язання війни на Донбасі.

Зважаючи на загальну атмосферу, не дивно, що більшість російських пропагандистів вирішила просто проігнорувати цьогорічний саміт G20, не обмовившись жодним словом навіть про приїзд туди Лаврова. Решта у своїх телеграм-каналах 14 листопада активно перепощувала відео прессекретарки Лаврова Захарової про те, що очільник російського МЗС почувається добре, і зловтішалася нібито непрофесійністю західних ЗМІ, які з посиланням на владу Індонезії написали про його госпіталізацію. Американське інформагентство Associated Press, посилаючись на індонезійських посадовців, стверджує, що Лавров дійсно потрапив до лікарні перед самітом групи G20, але згодом залишив медзаклад. На тлі цієї ситуації складається враження, що кремлівські пропагандисти та проросійські анонімні телеграм-канали не випадково аж так акцентували на віці американського президента Байдена та відпускали “жарти” щодо стану його здоров’я. Зокрема, працівник Всеросійської державної телерадіокомпанії Андрій Медвєдєв, коментуючи зустріч президентів США та Китаю, написав, що “ключовим” є те, що Байден узагалі до неї “дожив”, і додав: “встреча была долгой; китайская сторона пишет о 3 часах 12 минутах. Неизвестно сколько из этого времени Джо спал, тупил, прикладывался к кислородной подушке или лежал под капельницей – такие детали не говорят”. Хоча заради справедливості зазначимо, що тему віку президента США експлуатували в російському інфопросторі й раніше.   

Загалом, та невелика частка кремлівських пропагандистів, проросійських телеграм-каналів та російських державних ресурсів, які вирішили таки висвітлювати саміт G20, намагалися так чи інакше створити Росії імідж  могутньої держави замість того, який склався, – країни-відщепенця, з представниками якої навіть не хочуть стояти поруч. Ведучий російського державного каналу “Перший” Шейнін пояснив ізоляцію РФ на G20 “інформаційною війною”. І пригадав, що 2014 року, коли Росія збила над Україною “боїнг” рейсу МН17, унаслідок чого загинули 298 людей (та розв’язала війну на Донбасі й окупувала Крим. – Ред.), лідери G20 не хотіли сідати з Путіним за один стіл. Утім, згодом, мовляв, вони про це забули й жодних серйозних наслідків та ізоляція не спричинила. Ведуча пропагандистського ток-шоу “60 минут” на державному телеканалі "Россия-1" Скабєєва, своєю чергою, постила в телеграм-каналі шматки відео з пресконференції Лаврова. Зокрема, той, де міністр закордонних справ РФ поскаржився, що всім учасникам саміту давали по три хвилини на виступ, тоді як Зеленський говорив протягом цілих двадцяти. Утім, цей факт Лавров авжеж пояснив не виявом поваги до України з боку організаторів саміту й наміром у такий спосіб підтримати державу, а тим, що Зеленський надіслав відеозапис звернення, який просто вирішили не переривати.

Ймовірно, щоб додати Росії статусності, ваги та показати її нібито конкурентоспроможною державою, російський інфопростір зосередився саме на висвітленні відносин Росії та Китаю. Скабєєва в окремому пості акцентувала на тому, що попри заклики Зеленського Китай виступив проти виключення Росії з “двадцятки”. Відтак з огляду на саму лише присутність на саміті Лаврова в російської аудиторії підсвідомо може скластися враження, що позиції РФ на міжнародній арені міцнішають. Анонімний прокремлівський телеграм-канал “Мадам Секретарь” також писав про буцімто існування “на тихоокеанському напрямку єдиного фронту Москви й Пекіна”. А згодом на цьому ж каналі розмірковували, яка країна може бути вигіднішим партнером для Росії – Китай чи Індія. Автори поста припустили, що саме Індія може стати “опорою” для РФ, і дорікнули Китаю тим, що він досі не визнав тимчасово окупованих територій України “російськими”. “Мы признаём Тайвань частью Китая, а признал ли он присоединение к России Крыма? Нет, хотя прошло семь лет. О признании присоединения Новороссии и мечтать не приходится”, – йдеться в телеграм-каналі “Мадам Секретарь”. Аудиторія з низьким рівнем критичного мислення знов-таки може зробити з цієї публікації утопічні висновки нібито РФ перебуває в такому гарному положенні, що здатна “перебирати” партнерами, ба більше, що в цьому питанні взагалі існує якась конкуренція. Але чи не найбільш недолуго імідж Росії намагалося покращити державне інформагентство РИА Новости. На сайті ресурсу з’явилася стаття із заголовком: “Предатель немцев”. В Сети набросились на Шольца после его слов о Путине. Насправді таке формулювання, як “зрадник німців”, у публікації не фігурує взагалі, та це не єдине підтвердження тому, що якість матеріалу є сумнівною. РИА зібрало реакції нібито користувачів твіттеру на заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що “Путін не має сильних союзників і це головний підсумок саміту”. Акаунти, які, цілком можливо, є ботами сперечалися із Шольцом, писали про російський флот як про найсучасніший у світі та перелічували сильних союзників РФ: окрім Китаю до цього списку потрапили Індія, Бразилія та Південна Африка.

Та основний наратив, який просувала російська пропаганда напередодні й під час саміту G20, – раз Київ не хоче виконувати вимоги Москви та сідати за стіл переговорів з агресором, війна продовжуватиметься. Після виступу президента Зеленського перед країнами-членами G20, де він наголосив, що про підписання умовних нових “мінських угод” не може йтися, поки Росія не виведе війська з української території, кремлівська пропаганда вмить звинуватила Україну в тому, що та нібито не хоче миру:

Скрін поста з проросійського телеграм-каналу “Голос Мордора”

Намір України відвойовувати свої території й не задовольнятися “напівзаходами” в російському інфопросторі часто подавали як таку собі “незговірливість”, нібито несамостійне рішення, продиктоване США, і вдавалися до відкритого шантажу. Ось, наприклад, що запропонував пропагандист Орцев зробити Росії з Україною, раз вона не хоче капітулювати: “исход СВО представляется только в единственном варианте – вколоченная в каменный век опустевшая территория с правительством в изгнании”. А російська телерадіоведуча Шафран, своєю чергою, написала, що якщо Київ не погодиться на умови Москви, як-от визнання окупованих українських територій російськими, то наступні місяці й роки будуть важкими і для ЗСУ, і для цивільного населення України. 

А далі Росія перейшла від погроз до терору: вкотре вчинила масовану ракетну атаку по Україні. За даними повітряних сил ЗСУ, 15 листопада російські війська випустили по Україні близько ста ракет. Окупанти завдали ударів по Києву та 11 областях – Волинській, Рівненській, Львівській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Київській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Харківській. Внаслідок обстрілів без електроенергії опинилися цілі міста, ушкодження зафіксували на 15 об’єктах критичної інфраструктури, а в столиці ракети влучили в два житлові будинки, внаслідок чого загинула літня жінка. 

Варто зазначити, що на обстріли по Україні кремлівська пропаганда реагувала значно жвавіше, ніж на саміт G20. Зокрема, щоб позловтішатись і акцентувати на начебто високій потужності резервів РФ, низка проросійських телеграм-каналів писала про масовану атаку, посилаючись на нібито заяву речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната щодо виникнення у ворога дефіциту ракет. Кремлівські “бачки” зумисне не договорюють. Насправді Ігнат ніколи не обнадіював, що в Росії закінчилися ракети: він лише сказав, що супротивник не може собі дозволити завдавати масованих ракетних ударів постійно, бо відчуває певний дефіцит озброєння.

Скрін поста з проросійського телеграм-каналу “Мюсли Лаврова”

І вдавалися до традиційного російського “новоязу” про “високоточні” або ж “ювелірні” удари, які російська армія нібито завдає лише по військових та енергетичних об’єктах України. Другі російські посадовці та пропаганда останнім часом почалаи прирівнювати до таких, які нібито “обслуговують військову машину противника”, щоб легітимізувати обстріли критичної інфраструктури, яка насправді підтримує належну життєдіяльність, зокрема, цивільних. Від ударів по Києву, а відповідно, й по житлових будинках, міноборони РФ узагалі вирішило відректися. Прессекретар відомства Конашенков заявив нібито руйнування в житлових кварталах столиці є “наслідком самоліквідації зенітних ракет українських військ”. Відтак Росія вкотре звинуватила Україну, начебто та сама себе знищує, а кишенькові ресурси Кремля, як-от газета “Комсомольская правда”, інтернет-видання “Лента.ру” та інформагентство РИА Новости, вкотре розтиражували дезінформацію. Заяву Конашенкова також поширило російське видання “Медуза”, яке у своєму кодексі пише про начебто сповідування принципів “незалежності” та “неупередженості”. Цікаво, що спочатку на сайті медіа опублікували новину про ракетний удар по Києву, але не вказали, хто ж, власне, скоїв злочин. Інформацію щодо обстрілу столиці, про який повідомили представники української влади, працівники “Медузи” супроводили дисклеймером про те, що “во время войны невозможно оперативно проверить информацию, которую распространяют даже официальные представители сторон конфликта”. Тоді як заява міноборони РФ про те, що російська армія начебто не завдавала ударів по Києву чомусь вийшла без цього дисклеймера. Якщо судити лише з цим двох новин, видається, буцімто “Медуза” не тільки вважає інформацію, надану російським відомством, апріорі достовірною, а й піддає сумніву сам факт обстрілу столиці армією РФ.

Та чи не найпоказовішим є те, що, коментуючи масовану ракетну атаку, рупори кремлівської пропаганди навіть не намагалися приховати, – ба більше, акцентували, – що чергова хвиля терору проти України зумовлена відмовою держави вести перемовини з агресивною Росією:

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандиста Соловйова

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандистки Симоньян

Скрін поста з проросійського телеграм-каналу “Голос Мордора”

Та щойно пропагандисти відрефлексували з приводу обстрілів українських міст, як ЗМІ Польщі повідомили, що 15 листопада близько 15:40 в польському селі Пшеводув, розташованому за 5 кілометрів від кордону з Україною, стався вибух. Унаслідок цього загинули двоє поляків, що працювали поблизу зерносушарок, в які влучила ракета. Згодом у міністерстві закордонних справ Польщі підтвердили, що вона була російського виробництва. Це ж переконання висловив президент України Володимир Зеленський. Після інциденту прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький терміново скликав Комітет Ради міністрів з питань національної безпеки і оборони. Річ у тім, що Польща є членом НАТО і, згідно з п’ятою статтею Північноатлантичного альянсу, в разі доведення завдавання умисного удару по країні це автоматично розцінюватиметься як атака на весь блок НАТО. У міністерстві оборони РФ заявили, нібито 15 листопада завдавали удари лише по Україні й не ближче, ніж за 35 кілометрів від українсько-польського кордону. Речник відомства Конашенков стверджував, начебто ракета, яка впала на Польщу, належить українським силам ППО, а звинувачення Росії в інциденті назвав “цілеспрямованою провокацією з метою ескалації ситуації”.

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандистки Симоньян

Теорію про нібито “українську ракету” взялися активно поширювати проросійські телеграм-канали та кремлівські пропагандисти, зокрема ті, яких у російському інфопросторі позиціюють як воєнкорів. Так, Коц та Піддубний фактично повторювали дані міноборони РФ. А от блогер-воєнкор Пєгов у колонці для державного ресурсу RT описав конспірологічну теорію: мовляв, якщо підтвердиться російське походження ракети, то це може означати, що снаряд був трофейним і потрапив до рук “українських радикалів”. Насправді всі намагання Росії виставити винною в інциденті в Пшеводуві Україну, акцентуючи на ймовірній роботі ППО, є маніпулятивними. На цьому, зокрема, наголосив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він зазначив, що нічого цього взагалі б не сталося, якби не ракетні удари Росії по Україні. 

Проте кремлівська пропаганда намагалася витягнути з “польського кейсу” максимально користі для Росії. Відтак у російському інфопросторі почали розганяти наратив про те, що Україна нібито вчинила цілеспрямований напад на Польщу, щоб спровокувати “третю світову”:

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандиста Пронька

РИА Новости, зокрема, опублікувало думку деякого Саймона Майлза, якого відрекомендували як американського експерта щодо Росії. Майлз стверджував нібито удар ракети по Польщі, незалежно від причин падіння, є “пропагандистським подарунком” для України, якій тепер буде легше домовитися про нові постачання західної зброї. Варто зазначити, що в першоджерелі, американському новинному сайті Business Insider, звідки брало інформацію РИА, Майлза представляють саме як російського, а не американського експерта з Росії. Так, можливо, це лише “труднощі титрування”. Заради справедливості зазначимо, що на сайті Дюкського університету в США дійсно є інформація про доцента Майлза, який викладає в університеті зовнішню політику США. Але це не змінює того факту, що в іноземній пресі думка Майлза не прижилася, на відміну від проросійських сумнівних ресурсів, які заходилися її тиражувати. Паралельно пропагандистські сайти РФ завзято цитували спікера російської Держдуми Володіна про те, що “постачання Заходу зброї Україні є підтримкою фашизму”:

• Володин назвал поставки Западом оружия Киеву поддержкой фашизма (Лента. ру)
• Володин считает, что Запад поддерживает фашизм на Украине (РИА Новости)
• Володин считает, что Запад поставками оружия поддерживает на Украине фашизм (Комсомольская правда)

А після того, як президент США Байден нібито заявив партнерам по G7 і НАТО, що вибух у Польщі спричина ракета від української системи ППО, російські ресурси взагалі заговорили про те, що Захід начебто “став на бік” РФ. 

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандистки Скабєєвої

На РИА Новости тим часом з’явилася стаття під заголовком “Вашингтон гонит Киев на переговоры”, де йдеться про те, що в американському істеблішменті нібито не вірять у перемогу ЗСУ, а адміністрація Байдена нібито хоче злити київський режим. Публікація начебто є переказом американського видання Politico. Утім, якщо перейти на статтю на сайті Politico за посиланням, яке, власне, і долучило російське інформагентство як підтвердження до свого матеріалу, то стане зрозуміло, що зміст публікацій повністю відрізняється. 

Пізніше президент Польщі Дуда заявив, що немає жодних доказів, що Пшеводув атакували навмисно, як і немає достеменних підтверджень, що ракетного удару завдала саме Росія. Генсек НАТО Столтенберг також зазначив, що, за попереднім аналізом, інцидент був, “ймовірно, спричинений українською ракетою протиповітряної оборони, випущеною для захисту території України” від атак російських крилатих ракет. Столтенберг наголосив, що Україну в будь-якому разі не можна вважати винною і що остаточна відповідальність лежить на Росії як країні, що розв’язала війну. Натомість деякі проросійські телеграм-канали відверто глузували над заявами європейських лідерів, трактуючи їх радше як буцімто страх перед військовою “міццю” Росії.

Не обійшлося й без геноцидної риторики в бік України:

Підсумовуючи, можна припустити, що риторика російської пропаганди зараз, після вибуху в Польщі, ставатиме ще більш агресивною і маніпулятивною як щодо України, так і щодо НАТО. Адже кремлівські посіпаки, які ще до інциденту в Пшеводуві намагалися створити ілюзію того, що РФ є сильним гравцем на міжнародній арені, нині використовують “кейс Польщі” як привід поставити під сумнів надійність систем протиповітряної оборони НАТО і, власне, могутність та рішучість альянсу. І, відповідно, побудувати для російської аудиторії альтернативну реальність, у якій застосування агресії нібито може залишатися безкарним.