Фінансова нестабільність у медіа: 61% журналістів працюють на кількох роботах. Опитування ІМІ

Ілюстрація ІМІ

61% медійників мають додаткові підробітки крім основного місця роботи. 26% з них – не в медійній сфері. Це свідчить про нестабільність у медіасфері і значну залежність медійників від додаткових джерел доходу, а отже – про недостатній рівень оплати на основному місці роботи. 

Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації у вересні 2024 року*.

Найчастіше медійники, що мають додаткові підробітки, є ФОПами (76% опитаних ФОПів вказали, що мають понад одне місце роботи) та ті, хто працюють без договору з роботодавцем та отримують гроші просто на картку фізособи (64%). На третьому місці – медійники, які є штатними працівниками (54% опитаних вказали, що мають додаткові підробітки). На четвертому – журналісти, які працюють за цивільно-правовим договором (ЦПХ), з них 50% зізнались про додаткові підробітки. Такий результат опитування може вказувати на нестабільність медіаринку і погані економічні умови, оскільки медійники змушені шукати додаткові джерела доходу через низьку оплату або нестачу сталих робочих місць.

Станом на вересень 2024 року, місячний заробіток від журналістської діяльності найчастіше перебуває у діапазоні від 15 до 20 тис. грн (22% опитаних ІМІ медійників назвали цю суму). На другому місці – медійники, що заробляють від 5 до 10 тис. грн на місяць (таких виявився 21% всіх опитаних). У порівнянні з опитуванням ІМІ про підсумки 2020 року, кількість тих, хто отримує зарплату на рівні 15-20 тис. грн, зросла на 10% (12% у 2020 році), а частка тих, хто заробляє від 5 до 10 тис грн зменшилася на 1%.  Ще 15% опитаних ІМІ журналістів заробляють понад 20 тис грн, і по 11% припало на тих опитаних, хто заробляє менше ніж 5 тис. грн. та більше ніж 30 тис грн. Найменші відсотки в діапазонах до 5 тис. грн (10%), понад 50 тис. грн (7%) та понад 100 тис. грн (1%).

На перший погляд здається, що зросла частка тих, хто має стабільні середні зарплати (15-20 тисяч), порівняно з даними 2020 року. Але з урахуванням зміни курсу долара, економічна ситуація виглядає набагато менш оптимістично. У 2020 році курс долара до гривні становив в середньому 26,9, станом на вересень 2024 року він складає вже 41,2. Це означає, що хоча номінальні зарплати журналістів у гривнях зросли, їхня реальна купівельна спроможність знизилася. Фактично, заробіток у діапазоні 15-20 тис. грн у 2024 році, при курсі 41,2, відповідає приблизно $364-$485, тоді як у 2020 році заробіток у цьому ж діапазоні (15-20 тис. грн) при курсі 26,3 відповідав би приблизно $570-$760. Таким чином, в доларовому еквіваленті заробітки фактично впали, що вказує на зниження реального рівня життя журналістів. Цей факт також свідчить про те, що зростання зарплат в медійній галузі не встигає за темпами інфляції та девальвації гривні, що є серйозним викликом для медійної сфери, оскільки працівники змушені шукати інші джерела доходу або додаткові підробітки, що, як було зазначено вище, є поширеною практикою в цій галузі.

2% опитаних ІМІ медійників, які взяли участь в опитуванні, вказали, що працюють в медіа на волонтерських засадах. Це свідчить про дуже складну економічну ситуацію в окремих медіа, які не можуть забезпечити оплату праці своїм співробітникам. Цей результат також вказує на виклики, з якими стикається медіаіндустрія, особливо в умовах війни.

Найвищими заробітки виявилися у київських медійників – 43% респондентів отримують заробітну плату понад 30 тис грн. Така концентрація високих заробітків у столиці може бути пов’язана з більшими медіакомпаніями, доступом до міжнародних організацій і донорських коштів, а також вищою конкуренцією за професіоналів у цій сфері.

Найпоширеніший розмір заробітної плати медійників у регіонах України: 

• 10-15 тис грн – Північні  (Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська області)
• 10-30 тис грн –Західні (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька та Закарпатська області)
• 15-20 тис грн – Центральні (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська області) та Південні (Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області)
• 15-30 тис грн – Східні (Харківська, Донецька, Луганська області).

Цікаво, що зарплати чоловіків-респондентів виявилися вищими приблизно на 13% від зарплат жінок-респонденток (29%). Цей розрив у зарплатах вказує на необхідність впровадження гендерної політики та заходів щодо забезпечення рівності в оплаті праці в медіаіндустрії. Існування таких розривів може негативно впливати не лише на мотивацію жінок у цій сфері, а й на загальну якість медіапродукту, оскільки це сприяє відтоку кваліфікованих кадрів. 

*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – працюючих журналістів і редакторів. Усього було отримано 124 відповіді від українських медійників, що проживають в усіх регіонах України, на тимчасово окупованих територіях та закордоном. З них 64% жінок, 36% чоловіків. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося з 1 по 30 вересня 2024.