ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

"Фільтрація" як частина плану геноциду Росії проти українського народу

Свавільні затримання, катування, жорстоке поводження, психологічний тиск, сексуальне насильство та погрози зґвалтуванням, насильницькі зникнення – про такий перелік воєнних злочинів Росії проти українців звітують в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини. Збройні сили РФ та афілійовані збройні групи чинять протиправні дії щодо українців, зокрема, під час проведення так званої “фільтрації”. Процедура є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, наголошують в організації. 

Подеколи, знайомлячись із розповідями людей, які пережили жахи російської окупації, може скластися враження, що загарбники не мають жодної мети й знущаються з українців під час “фільтрації” заради отримання збоченого задоволення від самого процесу. Взяти хоча б історію 17-річної маріупольчанки Марії Вдовиченко, яка разом з батьками вимушена була проходити російську “фільтрацію” в селищі Мангуш на окупованій частині Донецької області. Родину відпустили, але батька Марії сильно побили через “пустий” телефон. Він майже повністю втратив зір. А от 62-річна директорка Іванівського ліцею в Харківській області Лідія Тільна пережила російський полон. Жінка потрапила в полон за відмову співпрацювати з РФ. Протягом 19 днів Тільну утримували на Агрегатному заводі в місті Вовчанськ на Харківщині, де морили голодом, погрожували застрелити, одягали мішок на голову, змушували стояти на колінах та співати гімн РФ. А потім просто відпустили…  

Хай би як страшно це не звучало, але загалом ці історії не є унікальними. Подібних свідчень про протизаконні дії російських сил щодо українців нині можна знайти безліч не лише в українському інфопросторі, а й у закордонних ЗМІ. І дедалі частіше західні експерти та міжнародні інституції сходяться на тому, що “фільтрація” РФ не просто спосіб познущатися з “неблагонадійних”, а частина великого плану геноциду проти українського народу.

Детальніше про те, що чим є російська “фільтрація” і як Росія намагається легітимізувати злочинну процедуру, – в матеріалі Інституту масової інформації. 

Як Росія здійснює “фільтрацію” українців і на кого полює насамперед? 

“Фільтрацію” проводять у спеціальних “фільтраційних таборах”, які є такими собі аналогами “концтаборів”. Російські сили розгорнули їх на тимчасово окупованих українських територіях, а також безпосередньо в Росії, в пунктах перетину державного кордону. Точна кількість “таборів”, де утримують українців, наразі достеменно невідома. У липні 2022 року заступниця голови місії США при ОБСЄ Кортні Остріан заявила про виявлення щонайменше 18 “фільтраційних таборів”, створених для затримання та примусової депортації українців до Росії. Ба більше, за словами дипломатки, Москва, ймовірно, почала готувати їх ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну. В серпні дослідники Єльського університету оприлюднили доповідь, у якій налічили вже мінімум 21 “фільтраційний табір”, де Росія незаконно утримує українців, – і це на території лише однієї Донецької області.  

Під час “фільтрації” російські окупанти та представники незаконних збройних угруповань відбирають в українських громадян паспорти, перевіряють мобільні телефони, проводять особисті обшуки, зокрема з примусом повністю роздягнутися, та допитують. В ООН задокументували, що російські сили коїли воєнні злочини проти українців, яких вважали пов’язаними з українськими збройними силами чи державними установами, а також узагалі проти людей з проукраїнською позицією і тих, які не пройшли перевірку на прихильність до Росії.

Своєю чергою дослідникам Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Великобританії вдалося дізнатися, що російський контррозвідувальний режим ділить усіх українців на тимчасово окупованих територіях на умовні чотири категорії. І залежно від того, до якої потрапила людина, вирішують її подальшу долю. До першої категорії російські сили зараховують тих українців, які, на їхню думку, підлягають фізичній ліквідації. Йдеться, зокрема, про осіб, причетних до Революції гідності 2013–2014 років. Людей з першої категорії ФСБ РФ мала або одразу знищити, або захопити з метою подальшого “судилища”. Ймовірно, до цієї ж першої категорії російські спецслужби зараховують українських військових окремого загону спецпризначення “Азов”.

Країна-агресор та її пропагандистська машина завжди приділяли окрему увагу демонізації азовців, називаючи їх “нацистами” та “воєнними злочинцями”. У серпні 2022 року Верховний суд РФ визнав батальйон “Азов” “терористичною організацією” (раніше в РФ формування позначали як “екстремістське”. – Ред.). Утім, ще до цього, в червні, підконтрольний Кремлю очільник окупованого Росією Криму Сергій Аксьонов акцентував, що особливо ретельно під час “фільтрації” перевірятимуть чоловіче населення з метою виявлення причетних до батальйону “Азов”, а також усіх, хто симпатизує українським бійцям, які служать у складі цього формування.

Та повернемося до переліку категорій, на які російські окупаційні сили ділять українців. До другої категорії РФ зараховує тих людей, опір яких ставить на меті придушити та залякати. Дослідники Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень зазначають – саме для залякування українців і проводили “фільтрацію”, а також щоб визначити, чи потрібно переміщувати їх до Росії. До речі, до “перевиховання” українців РФ планувала залучити російських учителів та посадовців, йдеться в доповіді. Російські окупаційні сили мали заздалегідь підготовлені списки людей, які підпадають під другу категорію, але дослідники зазначають, що вони були початковими, тобто, ймовірно, поповнювалися в процесі “фільтрації”.

Зокрема, тактику залякування Росія застосовувала щодо низки українських журналістів. Так, наприкінці квітня 2022-го міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” повідомила про те, що в окупованій Запорізькій області російські солдати почали складати списки журналістів, яких планували “схилити до співпраці або змусити замовкнути”. Тоді ж медіа регіону почали отримувати повідомлення з погрозами. Також російські окупанти складали списки провідних місцевих діячів “для викрадення”. І, зрештою, до третьої та четвертої категорій українців на окупованих територіях російська контррозвідка зараховує тих, кого вважає нейтральними, кого можна спонукати до співпраці, і тих, які готові до співпраці.     

У доповіді на сайті Державного департаменту США підтверджують, що дії окупаційних сил щодо того чи іншого українця різняться залежно від оцінювання загрози для російського режиму. Тих, кого вважають найбільш загрозливими, ймовірно, затримують та ув’язнюють на сході України чи Росії. Про долі цих людей майже нічого не відомо. Тих, кого вважають менш загрозливими, але все ще ворожими, ймовірно, примусово депортують до Росії. Утім, під примусове переміщення до РФ можуть потрапити й ті громадяни України, яких визнали такими, що не становлять загрози.

Так, міжнародна правозахисна організація Human Rights у доповіді від вересня 2022-го розповіла про численні випадки залякування та обману, до яких вдавалися російські сили, щоб змусити українців виїхати до РФ. Українці, які пережили “фільтрацію” та пройшли через примусове переміщення, розповіли правозахисникам, що часто їх просто ставили перед фактом: мовляв, виїхати на підконтрольну Україні територію неможливо і про це “слід забути”.

Окрім того, російські загарбники поширювали неправдиву інформацію про дії і наміри ЗСУ та української влади. Зокрема, запевняли, начебто українська сторона каратиме і страчуватиме тих, хто жив під російською окупацією. Американський Інститут вивчення війни, який також згадав у своїй доповіді від жовтня 2022-го про факти насильницької депортації українців до РФ, називає цю злочинну практику “кампанією навмисного етнічного чищення на додаток до очевидних порушень Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”.   

Оцінювання масштабів катастрофи

Визначити точну кількість жертв російської “фільтрації” та супутніх воєнних злочинів складно з об’єктивних причин. По-перше, Росія блокує доступ на тимчасово окуповані українські території. По-друге, не варто забувати про випадки зникнення людей, які були затримані, опинились у “фільтраційних таборах”, були депортовані тощо. У грудні 2022 року Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти в Гаазі повідомила, що внаслідок вторгнення Росії до України від 24 лютого зникло понад 15 тисяч людей. 

Отже, говорячи про підтверджені факти воєнних злочинів, міжнародні інституції та правозахисні організації зазвичай зазначають, що реальні цифри жертв російської окупації можуть бути вищими. У вересні 2022 року Держдеп США, посилаючись на широке коло джерел, заявив про від 900 тисяч до 1,6 мільйона українців (зокрема, дітей. – Ред.), яких російські сили примушували до “фільтрації”, допитували, затримували, примусово депортували. 

Своєю чергою координаторка міжнародної співпраці Центру громадянських свобод Олександра Дрік повідомляє про задокументовані понад 17 тисяч потенційних воєнних злочинів російської армії в Україні. Багато з них були скоєні саме під час “фільтрації”, яку РФ розпочала на окупованих українських територіях ще 2014 року, зазначає правозахисниця. Підсумовуючи, допити, побиття, насильство, катування із застосуванням електричного струму, психологічний тиск у процесі “фільтрації” не поодинокі випадки, а систематична та організована діяльність РФ, наголошує Дрік.

Санкції за злочинну “фільтрацію” українців

У вересні 2022 року США та ООН офіційно звинуватили Росію у воєнних злочинах через примусове переміщення українців на контрольовані Росією території. Окрім того, представники Управління Верховного комісара ООН з прав людини висловили вимогу до РФ надати їм та іншим незалежним спостерігачам доступ до всіх місць ув’язнення, які перебувають під контролем країни-агресора. 

На початку грудня 2022 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США повідомило про накладення санкцій проти чотирьох осіб, які брали безпосередню участь у “фільтраційних операціях” Росії проти українців. За планування та впровадження пунктів “фільтрації” на окупованих територіях, зокрема, відповідали посадовці Адміністрації президента РФ Олег Нестеров та Євген Кім. Вони контролювали “фільтрацію” посадовців міської влади та інших цивільних осіб з Маріуполя, зокрема, через “фільтраційний центр” у Мангуші. Свідки повідомляють про недостатнє постачання їжі, переповнені камери та побиття в цьому “таборі”. Ба більше, один зі свідків чув, як російські солдати обговорювали розстріл людей, які пройшли “фільтрацію” в Мангуші. До санкційних списків США також потрапила громадянка РФ Марина Середа, яка співпрацювала з “МВС” незаконного збройного угруповання “ДНР” для управління фільтраційними пунктами в окупованій Росією Донецькій області України. Четвертою ж підсанкційною особою виявився Олексій Муратов, що позиціює себе як “офіцер” незаконного збройного угруповання “ДНР”. Разом з російським ставлеником, ватажком “ДНР” Денисом Пушиліним він координував роботу “фільтраційних пунктів”.

Згодом Рада ЄС у межах дев’ятого пакета санкцій запровадила нові обмеження проти майже 200 фізичних та юридичних осіб, яких серед іншого обвинувачують також у примусовій депортації українського народу, зокрема дітей. До санкційних списків внесли: військовослужбовців збройних сил Росії та різних родів військ, членів російської Держдуми та Ради Федерації, міністрів, губернаторів, а також пропагандистів (зокрема, російського ведучого та гендиректора державного телеканалу “Спас” Бориса Корчевнікова. – Ред.), які продукують та поширюють дезінформацію та вигідну Кремлю повістку. Обмежувальні заходи ЄС передбачають: заборону підсанкційним особам в’їжджати на територію країн Євросоюзу або використовувати їх як транзит, замороження активів підсанкційних осіб, а також заборону для громадян і компаній ЄС надавати їм кошти. 

“Фільтрація – вимушений захід”: як Росія виправдовує воєнні злочини проти українців?

Попри наявність доказів щодо проведення Росією “фільтрації” українців, а також інших воєнних злочинів, які супроводжують цю злочинну процедуру і відбуваються після неї, країна-терорист традиційно заперечує свою винуватість. 

Інститут масової інформації вирішив з’ясувати, до яких прийомів вдається Росія під час висвітлення тем примусової “фільтрації” та насильницької депортації українців для виправдання воєнних злочинів російських сил. Для цього ІМІ промоніторив вісім російських ресурсів, що пов’язані з Кремлем (Лента.ру, ТАСС, РИА Новости, “Комсомольская правда”, “Украина.ру”, Regnum, “Московский комсомолец”, RT). Період моніторингу – від 1 січня до 22 грудня 2022 року. Пошук публікацій для дослідження відбувався із залученням штучного інтелекту – моніторингового робота Semantrum.

Як виявилося, тема “фільтрації” українців у російському інфопросторі є непопулярною, згадок про цю злочинну процедуру в прокремлівських ресурсах небагато. Всі публікації на “кишенькових” федеральних сайтах, де так чи інакше йдеться про “фільтрацію”, можна розділити на умовні чотири категорії:

  • Фейки із запереченням проведення “фільтрації” та існування “фільтраційних таборів” як таких. Зазвичай спікерами тут виступають російські посадовці. Так, постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, щоб виправдати дії Росії, називає “фільтрацію” українців “реєстрацією”, натякаючи на начебто звичайну процедуру паспортного контролю, яку проходять іноземці під час перетину іншої держави. Він також заявляє, що обвинувачення Росії у воєнних злочинах є нібито “пропагандистською кампанією України проти РФ”. Зі свого боку представники посольства Росії в США, назвали інформацію про російські “фільтраційні табори” “домислами” Вашингтона. 
  • Фейки про українську “фільтрацію” цивільного населення. Чи не найуживаніший прийом, до якого вдається кремлівська пропаганда, намагаючись заперечити воєнні злочини Росії, – “переведення стрілок”. Російські інфоресурси активно продукують і тиражують фейки про те, що “фільтрацію” нібито вчиняють не сили РФ, а міфічні українські “нацисти / бандерофашисти / радикали”, які підконтрольні Києву і мають на меті виявлення та покарання симпатиків російського режиму. Постійною постачальницею таких лякалок виступає представниця МЗС РФ Марія Захарова. Вона стверджує начебто під час української “фільтрації” – якої, як відомо, не існує і ніколи не існувало – цивільних українців убивають. І тут же акцентує, що повідомлення про страти надходять з тих українських територій, звідки “були виведені союзні сили”. У такий спосіб прессекретарка МЗС РФ намагається не лише демонізувати українську владу та ЗСУ, а й перекласти на них відповідальність за воєнні злочини російських солдатів на окупованих територіях України. Кремль усвідомлює, що за деокупацією настане експертиза та оприлюднення фото- і відеодоказів воєнних злочинів РФ, які ширитимуться мережею. Отже, щойно російська армія зазнає поразки на певному напрямку фронту, підконтрольні Москві інфоресурси починають штампувати фейкові публікації про “каральні “фільтраційні операції” України. Зокрема, так було після деокупації міста Ізюм у Харківській області.
  • Киев пообещал провести “фильтрацию” населения в Изюме (Лента.ру)
  • Власти Украины сообщили, что планируют провести в Изюме фильтрацию населения (ТАСС)
  • Источник рассказал, что Зеленский в Изюме встречался только с военными (ТАСС)
  • В Общественной палате предупредили о готовящейся украинской провокации в Изюме (“Московский комсомолец”)
  • Обыкновенный фашизм. Как ВСУ расправляются с жителями Харьковской области (РИА Новости)

Ще одна характерна риса російських фейків про українську “фільтрацію” – фігурування в них польських солдатів. Кремлівська пропаганда малює їх “найманцями НАТО”, які, переодягнувшись у форму українських військових, здійснюють “зачищення” проросійських українців. У такий спосіб провладні ресурси РФ укотре приписують Альянсу статус сторони, що воює і вороже налаштована до Росії. І, відповідно, підживлюють кремлівські наративи про те, що Росія нібито воює не проти України, а проти НАТО або ж що Альянс спровокував російсько-українську війну. 

Роз’яснення, чому матеріали про польських “найманців” в Україні є фейками, можна прочитати на сайті аналітичної платформи “Вокс Україна”.  

 

  • Публікації, які підтверджують інформацію про “фільтраційні операції” Росії проти українців, але заперечують їхній каральний характер. Щоб приховати те, що відбувається насправді, й применшити суть воєнних злочинів російської армії, країна-агресор вдається до “новоязу”. Найчастіше, окрім уже згаданої “реєстрації”, злочинну “фільтрацію” називають “перевіркою”. Пропагандистські ресурси пишуть про неї як про нібито стандартну процедуру задля безпеки, що має проходити швидко та безпроблемно. Отже, можна припустити, що, коли в  російському інфопросторі з’являються так звані “критичні” матеріали про процес “фільтрації”, це також відбувається не випадково, а задля легітимізації цієї процедури. Так, працівник провладної “Ленты.ру” Микола Чигасов опублікував репортаж, у якому начебто зібрано свідчення українців, які виїхали до Росії через активні військові дії, про проходження “фільтрації”. Одна з героїнь матеріалу, деяка Юлія з Маріуполя (повного імені жінки в публікації не вказано, її фото до тексту не долучили. – Ред.), жаліється, мовляв, на російському кордоні її чоловіка допитували майже три години, хоча обіцяли, що все триватиме не більш ніж годину. Але й зауважує на доброзичливому ставленні працівників російського так званого “пункту тимчасового розміщення” до неї та дитини. Щодо “фільтрації” в окупованому Росією Донецьку, Юлія розповіла, що процедура тривала годину-півтори, а вміст телефонів дивилися буцімто для перевірки, чи ті не крадені. В іншому “критичний” репортаж Чигасова – така собі “збірна солянка” з маніпуляцій і дезінформації, кремлівських наративів та набору стереотипів щодо українців, яких пропаганда ще з радянських часів зображує як неосвічених та безпорадних. Власне, починається матеріал “Ленты” з опису того, як на автовокзалі російського міста Таганрог жінка на суржику сварить дорослого сина через те, що він ніяк не спроможеться придбати квиток на потяг: “Лучше б тут оставались. Куда ж нам по России ездить, если мы даже билеты купить не можем?” 

 

Та повернемося до російського “новоязу”. Окрім “фільтрації”, посадовці РФ та підконтрольні Кремлю ресурси вигадали евфемізми для позначення “фільтраційних таборів”. Їх називають “пунктами пропуску” або ж “пунктами тимчасового розміщення”. Тоді як про насильницьку депортацію українців до РФ або на тимчасово підконтрольні окупантам українські території говорять як про “порятунок” і “евакуацію” мирного населення із зон активних бойових дій. Утім, міжнародна правозахисна організація Human Rights у доповіді від вересня 2022 року наголошує: переміщення цивільних осіб не може бути виправдане гуманітарними міркуваннями, якщо “гуманітарна криза, що спричинила переміщення, сама по собі є результатом незаконної діяльності окупаційної влади”. В Українській Гельсінській спілці з прав людини зазначають: депортація та примусове переміщення цивільних осіб на окупованій території заборонені міжнародним гуманітарним правом і можуть вважатися воєнними злочинами або злочинами проти людяності – відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Також, говорячи про “фільтрацію” як про великий план геноциду РФ проти українців, варто зазначити, що наслідком цієї злочинної процедури може стати розлучення дітей з батьками та подальша насильницька депортація неповнолітніх до РФ. Такі воєнні злочини росіян зафіксувала, зокрема, правозахисна організація Amnesty International у своїй доповіді від листопада 2022 року. Переміщення українських дітей до Росії є не тільки порушенням міжнародного гуманітарного права, а й підпадає під ознаки геноциду відповідно до статті другої Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Серед переліку злочинних дій, скоєних з наміром знищити повністю або частково національну групу, в документі йдеться і про “примусове передання дітей з однієї групи до іншої”.

 

  • Публікації, що підтверджують проведення “фільтраційних операцій” Росії проти українців та виправдовують їхній каральний характер. Очевидно, що говорити без використання “маскувальних” слів про “фільтрацію” українців у російському інфопросторі можуть не всі. Та існує пул “обраних”, яким Кремль не тільки надав “карт-бланш” на формулювання, а й дозволив казати про каральний характер “фільтраційних операцій” РФ. Часто це підконтрольні Москві представники незаконних збройних угруповань та військовослужбовці збройних сил РФ, які нині перебувають у відставці. Рідше, але також можуть виступати спікерами з теми каральної “фільтрації” пропагандисти, які позиціюють себе як “військові експерти”, “політологи” тощо. 

 

Вони не гребують агресивною риторикою, адже розповідають про “фільтрацію” як “вимушений захід” нібито заради виявлення “ворогів Росії”, “екстремістів”, “нацистів”, “фашистів”, “радикалів” та “диверсантів”. Усе це евфемізми, які спрямовані на дегуманізацію групи-жертви й виправдання подальших воєнних злочинів РФ в Україні. Найбільше в контексті цих публікацій пропаганда демонізує учасників Революції гідності 2013–2014 років та українських військових і всіх, хто їх підтримує. До речі, термін “фільтрація” щодо перелічених категорій населення російські ресурси й ті пособники Кремля, які виступають у ролі “експертів”, уже можуть не застосовувати, адже послуговуються чекістським варіантом “зачистка” для позначення процедури. 

Цілком імовірно, що підконтрольні Москві представники незаконних збройних угруповань не випадково так часто виступають спікерами з теми примусової “фільтрації”. Припускаємо, що в такий спосіб Кремль намагається створити ілюзію, немов процедура “фільтрації” не ініціатива “згори”, а запит від суспільства на підконтрольних Росії українських територіях. Так само начебто “волею народу” у 2014 році РФ виправдовувала розв’язання війни проти України та вторгнення на Донбас. Підтвердженням цієї теорії може слугувати публікація на провладному сайті Regnum від 16 вересня 2022 року із закликами до проведення “фільтрації” населення в окупованій Росією Луганській області, які нібито надходять від самих місцевих жителів.

“Часть людей полагает, что диверсанты проникли на освобождённые территории потому, что никто не проводит фильтрацию населения, пуская всё на самотёк. Граждане считают, что властям лучше лишний раз побеспокоить местное население, чем потом вместе с ним погибать во время терактов”, – йдеться в публікації Regnum.

Інфоприводом для цього матеріалу став вибух у будівлі підконтрольної Кремлю “генпрокуратури” незаконного збройного угруповання “ЛНР” та смерті російського ставленика Сергія Горенка, що виконував обов'язки “генпрокурора” на окупованих Росією територіях Луганської області.

***

Інститут масової інформації вважає за необхідне звернути увагу міжнародної спільноти на те, як російські ресурси, пов’язані з Кремлем, намагаються виправдати або приховати факти “фільтрації” українців та інші воєнні злочини РФ в Україні. Ми поділяємо думку тих експертів та інституцій, які акцентують на необхідності розглядати “фільтраційні операції” РФ проти українців як частину великого плану геноциду проти українського народу. І сподіваємося, що всі причетні до його створення та реалізації постануть перед судом і будуть належно покарані. 

Liked the article?
Help us be even more cool!