Експерти Кремля на службі пропаганди. Аналіз напрямків інформаційної атаки проти України

Ілюстрація ІМІ

Одним із методів пропаганди є багаторазове повторення вигаданої догми як істинної. Діє принцип “брехня, повторена тисячу разів, стає правдою”. Цим методом старанно користуються російські ЗМІ, а для поглиблення впливу на аудиторію такі медіа залучають так званих експертів чи лідерів думок, які повторюють пропагандиські повідомлення.

Частина таких експертів свідомо поширює потрібні меседжі і працює на кремлівських пропагандистів, інших можуть просто використовувати, якщо їхні слова посилюють пропагандиську парадигму.

У матеріалі оглядача ТАСС Андрія Нізамутдінова, присвяченому можливим переговорам щодо врегулювання війни Росії проти України, використовується кілька пропагандистських кліше. Ці кліше, хоч і не зовсім відповідають концепції матеріалу, присвяченого потенційному плану врегулювання війни, який може запропонувати новообраний президент США Дональд Трамп, усе ж, на думку пропагандистів, мають бути повторені для російської аудиторії. Зокрема, це меседж про Україну як “проєкт Антиросія”, нібито створений західними лідерами з метою послаблення РФ. Нізамутдіов пише, що спочатку цей “проект просувала помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд”, а потім нібито за справу взялася Ангела Меркель. “Методично і неухильно вона реалізовувала стратегію, яка полягала в тому, щоб за ширмою Мінських угод поступово зміцнити Україну в економічному та особливо військовому відношенні та в результаті перетворити її на потужний форпост Заходу у безпосередній близькості до російських кордонів”, – пише оглядач. 

Такі тези політичного експерта повторюють один із улюблених російських наративів про “Київ як маріонетку Заходу”. Вони підсилюють пропагандиську догму, що Україна як країна ніколи не була суб'єктом, а лише переходить від одного покровителя до іншого та існує задля задоволення їх інтересів. Окрім того, опис України як “маріонетки Заходу” або “форпосту НАТО” формує чіткий образ ворога, відповідального за всі негаразди. Це спрощує сприйняття складної ситуації, розподіляючи ролі “винних” (Україна, Захід) і “жертви” (Росія).

У матеріалі також наголошується, що Україна нібито стала “розмінною монетою” у геополітичних іграх між провідними країнами світового істеблішменту. Оглядач підкріплює цю тезу заявами голови дипломатичної служби ЄС Каї Каллас, яка, за його словами, прозоро натякає Дональду Трампу, що підтримка Києва може бути вигідною і для нього. Вона підкреслює, що “перемога Москви зміцнила б Китай, Іран і КНДР, які вже діють спільно”.

В цьому ж матеріалі повторюється відомий кремлівський наратив про “нелегітимність” українського президента та його “меркантильні інтереси” у цій війні. В статті Зеленського називають“простроченим” та “стендапером”, який наразі зайнятим тим аби “зрубати якомога більше “капусти”, вивести її в офшор і дочекатися зручного моменту, коли можна буде самому “ухиляти" за бугор”.

Резюмує свої домисли Нізамутдінов тим, що Росія не відступиться від так званих цілей “СВО”, а саме “демілітаризації” та “денацифікації”.

Скриншот ІМІ з ТАСС

Ідентичний наратив про несамостійність України та її роль маріонетки в геополітичних іграх просуває у своєму матеріалі і інший оглядач ТАСС Андрій Шитов. У своєму матеріалі “Кіт Келлог та його плани: чи варто чекати швидкого миру в Україні” Шитов стверджує, що “битва йде не стільки з Україною, скільки з колективним Заходом, який використовує Незалежну як свій військово-політичний інструмент”.  

Наратив про нелегітимність Зеленського активно просуває колишній український проросійський політик, маріонетка Кремля Віктор Медведчук. Риторика Медведчука спрямована на дискредитацію української влади в цілому та президента Зеленського зокрема. Складається враження, що, перебуваючи в Росії, Медведчук активно продовжує відпрацьовувати вкладені в нього кошти, підіграючи російській пропаганді. Наприкінці третього року повномасштабної війни він заявляє, що у конфлікті винен Зеленський і його антиросійська позиція, натякаючи також на несамостійність українського президента: “Якби США чи Європа вчасно зупинили Зеленського за його русофобську риторику, яка не відповідає принципам сучасної демократії, конфлікту можна було б уникнути”. Медведчук також стверджує, що головною метою української влади є знищення українців у війні.

Скриншот  ІМІ з РИА Новости

Перекладання провини за війну на Україну, Захід, чи НАТО знімає відповідальність із Росії за її агресію. Це класичний приклад маніпуляції, коли власна провина приписується іншим.

Підхоплює наратив про знищення українців ще один втікач – колишній прем'єр- міністр при уряді Януковича Микола Азаров, який стверджує, що українська нація “може повністю зникнути через кілька поколінь” через дефіцит кадрів і тотальну мобілізацію.

Для підсилення цього наративу пропагандисти використали слова заступниці міністра економіки України Тетяни Бережної, яка раніше заявляла, що Україна зазнає дефіциту кадрів, та заяву політичної діячки Ольги Богомолець про те, що “українська нація обнулиться через 180 років”. Ольгу Богомолець цитує пропогандиське видання РИА Новости.

Аналіз ІМІ показав, що пропагандисти продовжують активно використовувати залякування (ядерною війною, знищенням української нації тощо), що є засобом емоційного впливу. Цей метод маніпуляцій базується на стимулюванні базового інстинкту самозбереження, і активує сильну емоційну реакцію, відповідно знижуючи критичне мислення.

Критикують Зеленського на сторінках російських медіа і колишні соратники Зеленського, які втекли з України зовсім нещодавно. Це нардеп від партії “Слуга народу” Артем Дмитрук, який раніше заявляв про переслідування в Україні через релігійні погляди. Наразі він критикує Україну за удари ракетами ATACMS по Таганрогу, а цитує його пропагандистское видання “Московский комсомолец”. При цьому Дмитрук мовчить про щоденний терор Росії по цивільним об'єктам в Україні. 

Для підсилення і легітимізації своїх повідомлень пропагандисти використовують не лише власних експертів чи українських втікачів, але й нібито іноземних експертів. До прикладу, активним лобістом Росії та одним з найцитованіших закордонних експертів в РФ є фінський економіст Матті Туомас Малінен. Його активно цитує Комсомольская правда, Московский комсомолец, Аргументы и факты, Lenta.ru, ТАСС, РИА та інші рупори Кремля:

• Профессор Хельсинкского университета назвал “зловещим” мирный план Украины, – Газета.ру
• Финский профессор Малинен: конфликт на Украине должен завершиться на условиях РФ, – smotrim.ru
• Финский экономист назвал “глупейшим” поступком вхождение его страны в НАТО, – ТАСС
• В Финляндии сделали заявление о мире на условиях Росии, – Лента.ру

Цей “експерт” просуває наратив про те, що нібито саме НАТО провокує війни загалом і війну в Україні зокрема. “НАТО добивається вічної війни у ​​світі, заявив професор університету Хельсінкі і геополітичний експерт Туомас Малінен”, – пише РИА Новости. Малінен своїми коментарями підсилює ядерний шантаж РФ, оскільки заявляє, що мирний план України призведе до ескалації конфлікту та ядерної війни. “Він (Зеленський) має на увазі поглиблення ескалації проти ядерної держави, про що ми багато разів попереджали. Це абсолютно божевільна ідея, яка може спровокувати ядерну війну”, – цитує експерта Газета.ру.

Залякує російською зброєю на сторінках пропагандиських видань прокремлівський військовий експерт Драго Босніч, який вперто титрує себе “незалежним експертом”. 

Скриншот ІМІ з РИА Новости

Цитування багатьох “експертів” і повторення однакових тез створює у споживача інформації враження, що ці думки є загальноприйнятими та підтвердженими. Це підкріплюється через тактику “інформаційних каскадів”, коли повторення однієї тези різними словами, різними експертами, підсилює наратив.

Моніторинговий аналіз ІМІ показав, що кремлівські пропагандисти наразі залучають експертів для просування таких напрямків інформаційної атаки на Україну:

• перекладання провини за війну на Захід;
• систематичні нагадування про “маріонеточність” української влади;
• критика планів Трампа щодо закінчення війни;
• дискредитація української влади, і президента Зеленського зокрема;
• заяви про свідоме нищення українців українською ж владою;
• залякування ядерною війною та іншою російською зброєю (як то Орєшніком).

Залучення “експертів” (незалежно від їхньої реальної компетентності) сприяє сприйняттю кремлівських повідомлень як легітимних. Відомі особи, академіки чи політики додають ваги пропаганді, тому що аудиторія завжди схильна довіряти словам тих, хто вважається авторитетом. А багаторазове повторення однакових пропагандистських меседжів (наприклад, про “маріонетковість” української влади чи провокування війни НАТО) сприяє їхній інтеграції в сприйняття аудиторії. Росія повторює ці меседжі роками, якщо вже не десятиліттями. Тому створюється ефект ілюзії правди, коли навіть неправдива інформація здається більш достовірною, якщо її повторюють багато разів. Все це свідчить про систематичну і стратегічну роботу пропагандистів з емоціями, когнітивними упередженнями та слабкостями аудиторії, метою якої є маніпулювання її поведінкою і світоглядом.