ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Дистанційне навчання і конструктив в онлайн-медіа. Огляд матеріалів

21.07.2020, 16:39
Олена Голуб
Фото - meedia.de
Фото - meedia.de

Трохи більше місяця залишилося до початку нового навчального року. Однак питання, чи підуть діти до школи 1 вересня, залишається відкритим. Цілком природно, що відповіді на це актуальне питання батьки наразі шукають у медіа, проте з очевидних причин відповідей у медіа немає - бо немає їх ні в Міністерстві освіти, ні в Міністерстві охорони здоров'я.

“Формат роботи шкіл у новому навчальному році, який розпочнеться 1 вересня, залежатиме виключно від епідеміологічної ситуації”, – заявила т.в.о. міністра освіти й науки Любомира Мандзій, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на пресслужбу МОН.

Очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу 10 липня теж не дав чіткої відповіді щодо формату навчання з нового навчального року: “Ми хочемо, щоб наші діти повернулися до звичайного режиму навчання. Особливо 1 вересня, коли діти йдуть до перших класів. Але COVID-19 вносить свої корективи, тому зараз, в умовах адаптивного карантину, розробляємо механізми й правила, в який спосіб наші діти навчатимуться”.

За спостереженнями ІМІ, зараз ЗМІ зосередилися на дослідженні дистанційної форми навчання та на пошуках необхідних засобів для її поліпшення. Такий підхід є досить конструктивним і соціально орієнтованим.

Про проблеми та особливості дистанційної освіти можна почитати в матеріалі “Української правди. Життя” “Дистанційне навчання: сучасний формат освіти, який має лишитися”. У статті порушуються питання професійних компетенцій, необхідних для такої форми викладання, розмаїття платформ для дистанційного навчання та загалом зростання ролі батьків у процесі навчання. Також у матеріалі можна ознайомитися з успішними прикладами організації дистанційної форми навчання, як-от Павла Віктора, учителя фізики з Рішельєвського ліцею в Одесі, який знімає відеоуроки з 2014 року. За цей час на його канал, який має 7,5 млн переглядів, підписалися 73 тисячі глядачів з України, Литви та Ізраїлю. Або вчительки інформатики зі львівського ліцею “Сихівський” Оксани Пасічник, яка провела дослідження та дійшла висновку, що найкращим є сервіс Рadlet, який забезпечує мінімальні потреби без необхідності масштабного навчання, масових реєстрацій, розгортання серверів та іншої складної технологічної логістики.

Про відмінність дистанційної форми освіти та дистанційної освіти на карантині в інтерв'ю DW розповіла директорка приватного центру дистанційної освіти в Києві Олена Кузьменко.

Експертка, окрім недостатньої підготовки вчителів до дистанційної освіти, звертає увагу на потребу створення навчальних ІТ-платформ для шкіл. “Дистанційна сучасна високотехнологічна освіта – це передусім єдина зручна точка доступу до навчального сайту, якісне подання контенту, зручна комунікація, яка дає чудові результати для дитини”. Для цього, на думку експертки, необхідно надати школам автономію: “Тому, на мою думку, адміністрація денних шкіл має передусім виробити в межах закону про освіту, який дає кожному навчальному закладові автономію, власний механізм дій на випадок навчання в умовах карантину, прописати окремі інструкції, як діяти вчителям, учням, їхнім батькам”. Проте найголовнішою умовою для забезпечення дистанційної форми навчання  залишається доступ суспільства до інтернету: “Місцеві органи влади мають терміново ухвалювати рішення щодо забезпечення доступу своїх громад до мережі інтернет”, – зазначає Олена Кузьменко.

 

Про приклади успішного переходу на дистанційну форму навчання у вищій школі пише сайт 24 каналу. Олексій Рижов, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри медичної і фармацевтичної інформатики та новітніх технологій у Запорізькому державному медичному університеті розповів “Техно 24”, як їм вдалося налагодити успішне навчання онлайн.

Олексій Рожков розповів, які платформи використовують в університеті: “З 2018 року кожний навчальний предмет, який викладають в університеті, має свій онлайн-курс. А минулого року ми почали активно використовувати хмарні сервіси, Office365”. Також викладач зазначив і про складнощі, які можуть спіткати на шляху до дистанційного викладання, і це передусім відсутність практичних занять.

На жаль, є і приклади деструктивної журналістики в площині висвітлення освіти. На темі дистанційної освіти піарилися деякі політики, а окремі медіа поширювали такі матеріали без маркування.

Наприклад, на соціальній тематиці активно піариться лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Матеріали з коментарями Ляшка переповнені популізмом. Так, він коментував, а радше засуджував дистанційну форму освіти: “Яка дистанційна освіта, коли в селах немає інтернету”. Повне інтерв'ю з Олегом Ляшком було розміщене на сайті “Україна 24” (ukraina24.segodnya).

Приклади деструктивних матеріалів, що містять маніпуляції через підвищення емоційності повідомлень, можна знайти  на сайті “Знай.юа”: “Школярів змусять гарувати за партами у дві зміни – до чого готуватися батькам з 1 вересня”, “Комаровський закликав українців терміново відправити дітей в школи: "Загроза здоров'ю батьків”.

Заголовки новин практично повністю суперечать змісту повідомлень. У заголовку “Школярів змусять гарувати за партами в дві зміни – до чого готуватися батькам з 1 вересня” про перехід шкіл на навчання у дві зміни йдеться як про доконаний факт, натомість  у самій новині зазначено, що це один з можливих варіантів, які наразі лише розглядаються.

В українському інформаційному сегменті є медіа, що орієнтовані на журналістику рішень, проте існує і значна кількість тих, що вибрали шлях деструктивного подання інформації. Тож аудиторія має відповідально ставитися до інформаційної гігієни й вибирати якісні медіа.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!