Друга за популярністю причина втрати працівників у медіа – мобілізація до ЗСУ. Опитування ІМІ

За останні 12 місяців (з вересня 2023 року) тільки 32% опитаних ІМІ українських редакцій зберегли стабільність свого кадрового складу і змогли уникнути втрати співробітників.

Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації у вересні 2024 року*.

Кадри та медіаіндустрія. Інфографіка ІМІ

Як показало опитування, основною причиною кадрових втрат у редакціях став перехід на інше місце роботи з кращими умовами (43% опитаних). Це може означати, що журналісти, які працюють у кризових умовах, віддають перевагу місцям з вищою зарплатою, кращими робочими умовами або таким місцям роботи, де вони зазнають меншого стресу. 

Друга найпопулярніша причина кадрової нестабільності – це мобілізація співробітників редакцій до лав ЗСУ: 35% опитаних медійників указали на це. 

Серед інших причин втрат у команді опитані називали психологічний стан журналістів, які звільняються, бо не можуть витримати навантаження (20% респондентів), та вимушений переїзд (19% опитаних)**. Експерти ІМІ нагадують, що робота в медіа часто означає постійну увагу до трагедій, що, своєю чергою, може спричиняти певну психологічну травматизацію (наприклад, типову журналістську “травму свідка”). Тільки 4% опитаних ІМІ медійників зазначили, що їхнім редакціям довелося скорочувати штат через нестачу фінансових ресурсів. 

Разом з тим ще 75% опитаних ІМІ медійників вважають, що можуть втратити працівників у найближчі 12 місяців. 

Як показало дослідження ІМІ, за останній рік 43% опитаних редакцій втратили від трьох до п'яти співробітників. 33% редакцій указали, що втратили двох співробітників, і тільки 10% залишилися без одного співробітника. Ще 6% редакцій втратили від 6 до 10 співробітників, а 8% опитаних – понад 10 співробітників.

Що стосується пошуку нових працівників, понад половину (56%) опитаних медійників зазначають, що основною проблемою є дефіцит кваліфікованих фахівців на ринку. Ще 43% опитаних не змогли найняти нових працівників через нестачу фінансових ресурсів у редакції. Окрім того, 11% опитаних зазначають, що їхні редакції не знають, де шукати кваліфікованих працівників**. 

За результатами опитування, тільки 23% редакцій уже зараз формують резерв кадрів (наприклад, організовують інтернатуру для студентів, менторять їх або відвідують тренінги, де можна побачити активних учасників).

Опитування ІМІ показало, що проблеми невизначеності та нечітких правил у процесі мобілізації також впливають на медійний ринок: цілих 8% опитаних українських медійників зазначають, що їхні редакції зараз побоюються наймати чоловіків через можливість їхньої мобілізації в майбутньому. 

У межах опитування респондентів також попросили оцінити економічну стабільність їхньої редакції (або їх самих, якщо вони працюють на себе):

• 52% опитаних мають кілька джерел фінансування; водночас 35% мають одне джерело фінансування, 13% не змогли відповісти на запитання.
• 42% опитаних не мають стабільного джерела доходів на найближчі 6–12 місяців; водночас ще 42% опитаних зазначили, що мають таке джерело, і 16% не змогли відповісти.
• 63% опитаних зазначили, що їхні редакції не мають досить хороших зарплат чи гонорарів; 16% сказали, що їхні гонорари досить хороші, і ще 21% опитаних не зміг відповісти на запитання.

Водночас, попри фінансові виклики, редакційна політика опитаних ІМІ медіа лишається доволі стійкою: про це зазначили 68% опитаних. Ще 19% указали, що редакційна політика може змінюватись, і 13% не змогли відповісти на запитання.

Експерти ІМІ також проаналізували рішення редакцій для адаптації до нових робочих умов. Виявилося, що 77% опитаних редакцій запровадили можливість віддаленої роботи. У 65% опитаних редакцій потурбувалися про обладнання, яке дає можливість працювати в умовах блекауту. 64% опитаних редакцій заохочують співробітників навчатись, підвищувати кваліфікацію, брати участь у медійних тренінгах. 52% редакцій запровадили  чергування серед співробітників і пропонують скорочення робочого часу за потреби (наприклад, якщо співробітники неспроможні працювати саме зараз через психотравму). Ще 33% редакцій потурбувалися про психологічну підтримку співробітників**. Ці дані свідчать про високий рівень адаптивності та стійкості українських редакцій у відповідь на виклики війни й про прагнення забезпечити згуртованість і ефективну роботу команд навіть у найскладніших умовах. 

*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – чинних журналістів і редакторів. Усього отримано 181 відповідь від українських медійників, що проживають в усіх регіонах України, на тимчасово окупованих територіях та за кордоном. З них 70% жінок, 29% чоловіків, 1% іншої статі. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося з 18 квітня до 27 травня 2024 року включно. 

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька відповідей.