Дослідження ІМІ: Крим у медіа України. Про що пишуть та якої інформації бракує

Ілюстрація ІМІ

Більшість інформації в онлайн-медіа України, що стосується Криму, присвячена ударам по військових об'єктах на півострові, зокрема по російському Чорноморському флоту. Цій темі присвячено 46% матеріалів. Майже чверть – 24% – стосуються заходів, присвячених 80-й річниці депортації кримських татар. У 9% матеріалів ідеться про тиск чи переслідування мирних мешканців півострова окупаційною владою та силовими структурами. 

Такими є результати дослідження* контенту 10 загальнонаціональних онлайн-медіа, проведеного Інститутом масової інформації із 16 по 23 травня 2024 року.

УДАРИ ПО ОКУПАНТАХ У КРИМУ

У досліджений період майже половина контенту загальнонаціональних медіа, що стосувалася Криму, присвячувалась атакам українців по військовій інфраструктурі півострова. 

• “Атака на Бельбек – Генштаб пише про знищення двох літаків і гелікоптера”, – повідомляє “Бабель”
• “Дрони ГУР і СБУ атакували низку військових об'єктів на території РФ та у Криму”, – пише “Суспільне Новини”
• “Розвідка Британії оцінила наслідки атаки на авіабазу Бельбек для російської ППО”, – повідомляє “Еспресо”
• “В окупованому Криму пролунали вибухи”, – йдеться на “Українській правді”.

Частина з цих матеріалів стосувалась ударів по Чорноморському флоту Росії. Зокрема, у моніторинговий період з’явилося повідомлення про ураження корабля ВМФ РФ “Циклон”, який, за інформацією українських медіа, є останнім носієм “Калібрів” у Криму.

Окрім повідомлень про сам факт влучання по певних об'єктах в окупованому Криму журналісти також намагалися зробити певні аналітичні висновки щодо можливих наслідків. Наприклад, низка сайтів розмістила коментар начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня Дмитра Плетенчука, який зазначив, що Росія буде й надалі передислокувати частину кораблів та суден ЧФ з півострова, щоб убезпечити їх від атак українських захисників. Також Плетенчук зазначив, що деякі судна покинули Крим та перебазувалися до Новоросійська.

“Це допоміжні судна, які, судячи за все, все ж таки вирішили передислокувати, враховуючи небезпеку у Криму. Є в російській мові чудове слово – “исход”. Приблизно це ми спостерігаємо щодо Чорноморського флоту у Криму”, – цитує Плетенчука сайт УНІАН.

Іноді, пишучи заголовки, українські медіа дещо перебільшують певну ситуацію, про яку повідомляє джерело, внаслідок чого заголовок не повністю відповідає тексту в самій новині. Наприклад, УНІАН одну з новин назвав так: “Росія втрачає контроль над небом в Криму, – британська розвідка”.

Проте у звіті розвідки Великобританії таких тверджень немає, а йдеться лише про те, що за останні тижні українська армія здійснила кілька успішних атак по об’єктах, розташованих на півострові, унаслідок яких окупанти втратили елементи зенітно-ракетної батареї С-400 на аеродромі Бельбек – радарну та пускові установки. Крім того, було знищено принаймні два літаки МіГ-31БМ, що стояли на землі. А кумулятивний ефект цих ударів спричинив загальне погіршення здатності Росії захищати повітряний простір навколо Криму, зазначено у звіті британської розвідки. Тому заголовок перебільшує повідомлення джерела, а УНІАН видає бажане за дійсне.

Є  і медіа, які взагалі перекручують інформацію та спотворюють суть новини, додаючи до заголовків своїх матеріалів емоційні епітети. Наприклад, матеріал на сайті ТСН “Дождались, бл*, ах**ть!”: у Криму – паніка, окупанти верещать, Севастополь накрив блекаут”.

Сам матеріал журналістки Вікторії Гнатюк є ексклюзивом, де коректно і фактажно описано атаки українських військ на військові об'єкти РФ. Очевидно, для підвищення клікабельності матеріалу редактори продукують маніпулятивні заголовки.

ЯК ВШАНОВУВАЛИ РІЧНИЦЮ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР

На тему річниці депортації кримськотатарського народу припало 24% матеріалів з публікацій, що стосувались окупованого півострова.

Вшанування річниці відбувалося в Україні:

• “День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу: в Одесі провели захід-перформанс”, – пише “Суспільне Одеса”
• “У Києві відбувся молебень у пам'ять про жертв геноциду кримських татар”, – пише “Суспільне Крим”
• “Відкрито пам’ятний камінь жертвам геноциду кримських татар”, – портал новин LB.ua
• “У Національній філармонії відбувся вечір-реквієм “Симфонія Криму. Повернення”, – повідомляє Укрінформ

Заходи пам’яті депортації відбулись і в інших країнах світу:

• “У Перу провели вечір пам’яті з нагоди 80-х роковин депортації кримських татар”, – йдеться на Укрінформі
• “У турецькому Ескішехірі відкрили Парк кримської культури”, – повідомляє Укрінформ
• “Депортація кримських татар – у Празі провели акцію 18 травня”, – пише “Cуспільне Крим”

На тему 80-річчя депортації кримських татар висловився і Президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що режим, який скоював злочини, не був покараний, тому зневага до людського життя і державне насильство, що панували в минулому столітті, відродились у наш час.

“Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні. Досі невідоме точне число загиблих – щонайменше свою третину кримськотатарський народ втратив від цієї депортації. І повернутись додому люди змогли лише через десятки років”, – цитує президента ТСН.

Скриншот з “Української правди” з цитатою Володимира Зеленського

Також заяву у зв’язку з 80-ми роковинами депортації кримських татар випустило Міністерство закордонних справ України. У День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу МЗС України закликає міжнародну спільноту посилити консолідований тиск на РФ, щоб примусити її повернутися до основоположних принципів міжнародного права, припинити порушення прав людини на ТОТ України та звільнити всіх політв’язнів.

“Розпад СРСР і здобуття Україною незалежності подарували нову надію кримськотатарському народу, який нарешті зміг повернутися на рідну землю. Проте трагедія повторилася вже за кілька десятиліть, у 2014 році, коли в Крим повернулися російські окупанти”, – цитує заяву сайт “Суспільне”.

Своєю чергою Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) відреагувала на звернення Верховної Ради України письмовою декларацією із закликом визнати депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. У документі ПАРЄ засуджує порушення прав людини щодо кримських татар Радянським Союзом і Росією та закликає всіх партнерів визнати депортацію геноцидом цього народу. Про ініціативу ПАРЄ пише Суспільне.

Сайт “Еспресо” розмістив на своїх сторінках історичний матеріал, побудований на розмові з історикинею, журналісткою та телеведучою Гульнарою Абдулаєвою.

Загалом тема була розкрита змістовно і всебічно, всі сайти, що підлягали моніторингу, приділили темі як новинні, так і великі аналітичні чи публіцистичні матеріали.

СПОСОБИ ТИСКУ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ НА КРИМЧАН 

9% матеріалів в українських медіа, що стосувалися Криму, були присвячені темі переслідування мирного населення півострова окупантами.

У межах висвітлення цієї теми українські медіа повідомляли про те, як окупаційні силовики в Криму перевіряють особисті дані на блокпостах через спеціальне програмне забезпечення, чи про те, що в Криму росіяни порушили понад 800 справ за “дискредитацію ЗС РФ”.

Особливу увагу медіа приділяли порушенням окупаційною владою прав людини щодо кримських татар.

• “Рустем Османов – кримського татарина катують в російській колонії”, – пише “Cуспільне Крим”
• “РФ намагається показати, що на півострові немає кримських татар, і забороняє публічні заходи – Ташева” – повідомляє Укрінформ
• “218 політв’язнів, більшість з яких є кримськими татарами, незаконно утримує РФ в Криму”, – йдеться на  “Cуспільне Крим”
• “Зафіксовано понад 300 випадків переслідувань та ув'язнень кримських журналістів”, – пише “Cуспільне Крим”

Переважна більшість таких матеріалів була розміщена на сайті “Суспільне”.

ПРО ЩО ЩЕ ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА СТОСОВНО КРИМУ

Також в українських онлайн-медіа були присутні матеріали про судові рішення щодо осіб, які сприяли окупантам у Криму.

Наприклад, матеріал “10 років тюрми загрожує колаборантці, яка друкувала фейкові бюлетені для виборів у Криму” на сайті “Cуспільне Крим”.

Напередодні річниці депортації кримських татар висловився і національний лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв. Він в інтерв'ю Крим.Реалії зазначив, що, коли українська армія зайде до Криму, військові будуть здивовані готовністю кримських татар допомагати звільняти півострів від російських окупантів. Джемілєв також зазначив, що в лавах ЗСУ наразі перебуває 2 тисячі кримських татар. Новини з посиланням на це інтерв’ю опублікувала низка сайтів, наприклад “Еспресо” та “Гордон”.

ЯКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО КРИМУ БРАКУЄ

В українських медіа практично відсутня інформація щодо суспільно-політичного життя на окупованому півострові. Жителі Криму не мають змоги дізнаватися про соціальну складову буття на півострові з українських медіа, а люди, які переїхали з Криму до материкової частини України, тим паче залишаються малопоінформованими про життя на півострові. 

Відповідно, кримчани можуть відчувати певний інформаційний вакуум. Цю нестачу інформації люди змушені заповнювати з малодостовірних джерел, як-от російські медіа чи неверифіковані сторінки в соціальних мережах. Отже, українські медіа певною мірою формують почуття нецікавості з боку журналістів до ситуації на півострові. Звісно, є вузькоспеціалізовані видання, які висвітлюють тематику Криму, але до цього моніторингу ми свідомо їх не внесли. Оскільки хотіли проаналізувати загальнонаціональні видання.

*Дослідження проводилося в період із 16 по 23 травня 2024 року в 10 загальнонаціональних медіа: “Українська правда”, “Бабель”, Суспільне, “Гордон”, ТСН, УНІАН, Укрінформ, Obozrevatel, LB.ua, “Еспресо”. Протягом моніторингового періоду експерти переглядали стрічки новин на предмет матеріалів, що стосуються півострова.