ДЖИНСА: НОРМАТИВНА ДОВІДКА
«Джинсою» зазвичай називають таке явище як прихована реклама в засобах масової інформації. Абзацом десятим статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. прихована реклама визначається як «інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій».
Поширення прихованої реклами українським законодавством забороняється. Законом передбачено захист споживачів реклами від прихованої реклами. Такі вимоги визначено Законом “Про рекламу” (статтею 9) і передбачають обов’язок замовників та розповсюджувачів реклами інформувати реципієнтів рекламної інформації про її рекламний характер. Іншими словами, розповсюджувачі реклами зобов’язані повідомляти споживачів реклами про мету її розміщення - сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо рекламованих осіб чи товарів.
В Законі «Про рекламу» це питання регулюється наступним чином:
«Стаття 9. Ідентифікація реклами
1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
2. Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".
3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".
…
5. Прихована реклама забороняється.»
Це стосується як звичайної комерційної реклами (комерційна джинса), так і реклами політичної (політична джинса), оскільки ознакою реклами за українським законодавством є призначення даної інформації сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
«Джинса» однозначно є також і порушенням журналістських стандартів, оскільки являє собою незбалансований, неповний і необ’єктивний журналістський матеріал. Проте, не завжди можна точно встановити, чи трапилося порушення стандартів через умисел журналіста (коли він отримав гроші за подачу інформації саме в такій формі або був спонуканий до цього внаслідок близьких неформальних контактів з особою, яка рекламується або товари якої рекламуються), чи це наслідок непрофесійності або недбалості журналіста. У першому випадку з’являються теоретичні можливості для застосування санкцій за ухилення від сплати податків (факт неофіційної оплати «джинсового» матеріалу далеко не завжди можна довести), у другому роботодавець може притягти журналіста лише до дисциплінарної відповідальності (догана, звільнення).
Частково ці стандарти закріплені навіть на рівні законів України. Частина 3 статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р.:
«Журналіст зобов'язаний:
…
2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;
…
4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;
…
6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;
7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо;..»
Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р., в свою чергу, містить наступні положення:
Основними принципами інформаційних відносин є:
об'єктивність, вірогідність інформації;
повнота і точність інформації;»
..?.
«Стаття 44 Обов'язки учасників інформаційних відносин
Учасники інформаційних відносин зобов'язані:
…
забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 цього Закону;..»
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики вповноважений забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу (пп. 11 п. 5 Положення про Комітет, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003 року N 225/2003).?
Кожен громадянин має право звернутися до Держспоживстандарту із скаргою з приводу порушення його прав, зокрема, за захистом споживачів реклами від прихованої реклами.?
Дмитро Чоповський, Інститут масової інформації
Help us be even more cool!
