Блокада, міжнародка: головні теми українських друкованих та інтернет-ЗМІ у лютому 2017 року: моніторинг ІМІ
Вугільна блокада, заява посла Німеччини про можливість проведення виборів на непідконтрольних Україні територіях Донбасу; реакція на скандальну акцію депутата Гончаренка коло Посольства Німеччини стали ключовими темами українського інформаційного простору в інтернеті та друкованих ЗМІ у лютому 2017 року.
Такими є результати дослідження ГО «Інститут Масової Інформації», що проводилось протягом 6-11 лютого 2017 року у десяти ключових загальноукраїнських інтернет-медіа та шести найбільш популярних суспільно-політичних друкованих ЗМІ за підтримки Інтерньюз Нетворк.*
Вугільна блокада
Ця тема стала однією з головних в досліджуваних ЗМІ у лютому 2017 року. Вугільна блокада була зорганізована громадськими активістами та окремими народними депутатами з метою припинити торгівлю з непідконтрольними Україні районами Донецької та Луганської областей.
ЗМІ, що підлягали моніторингу*, за винятком хіба що УНІАНу, надавали явну перевагу висвітленню позиції, яка засуджувала блокаду. Зокрема, в ЗМІ широко подавались точки зору представників міністерства енергетики та вугільної промисловості України (в тому числі, самого міністра Ігоря Насалика), представників ДТЕКу та експертів, що підтримували цю позицію. Наприклад:
- «Продовження блокування нічого, крім економічної шкоди Україні, не дасть», – нардеп БПП Березенко про блокаду Донбасу – «Цензор»
- Блокада рушит экономику – «Сегодня»
- Насалик допустил веерные отключения из-за блокады – LB.ua
- Блокадная зима: чем это грозит Украине – «КП в Украине»
Наприклад, «Обозреватель» та 112 канал ретранслювали точку зору екс-міністра економіки України в 1997-1998 рр. Віктора Суслова, який підтримував тезу про шкоду для України, і навіть вимагав силового вирішення ситуації: Суслов: нужно силовым методом разблокировать поставки угля из Донбасса – «Блокада наносит ущерб, прежде всего, самой Украине. Это четко надо понимать, что возможны веерные отключения, возможен сбой в работе электростанций, ну, и целый ряд проблем для работы украинской промышленности».
Газета «КП в Украине» цитувала експерта Валентина Зелянського (директора енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України), який теж підтверджував тезу міністра енергетики Ігоря Насалика про можливість відключень світла для споживачів. Також газета подавала коментарі прес-служби ДТЕК про те, що запасу вугілля вистачить на 25 днів та про те, як економічно невигідно закуповувати вугілля за кордоном: «Стоимость импортного антрацита … находится на уровне 3000 грн за тонну против 1730 грн за тонну угля украинской добычи»; та коментарі колишнього прем’єр-міністра Євгена Марчукa, який розповів про загрозу падіння міжнародного іміджу України у зв’язку з даною ситуацією: «Для всего мира это сигнал о том, что в Украине нет власти…», – цитує його «КП в Украине».
Газета «Сегодня», що належить олігарху Рінату Ахметову, навіть і не намагалася збалансувати матеріал під заголовком «Блокада рушит економику»: всі коментатори виступали категорично проти блокади, і навіть пророкували колапс економіки: «Ряд политиков и силовиков уже заявили, что остановка торговли может привести к необратимым последствиям», – пише газета.
Експерти ІМІ пов’язують таку позицію газети з її власником Рінатом Ахметовим, який є одночасно власником ДТЕК, а саме по цій компанії найбільше вдарила блокада.
Натомість протилежна позиція в переважній кількості досліджуваних ЗМІ була проілюстрована лише заявами одного з ініціаторів блокади, народного депутата Володимира Парасюка. Наприклад, ЗМІ цитували його заяви про можливість перекриття ще однієї залізничної гілки та його заклики «стрелять в полицию, если та будет действовать силой». На думку експертів ІМІ, такі цитати лише маргіналізували позицію блокадників, але ніяк не збалансовували висвітлення теми в цілому. Єдиним ЗМІ, яке показало протилежний дисбаланс у висвітленні блокади, виявився УНІАН – даний сайт приділяв більше уваги висвітленню позиції «блокадників», ніж іншій точці зору. Однак це також не можна назвати збалансованою подачею матеріалу.
На думку медіа-юриста ІМІ Романа Головенка, «незбалансованість у висвітленні даної теми може бути пов’язана з тим, що сторона блокадників продукувала значно меншу кількість новин, натомість інша сторона активно висвітлювала власну точку зору, і ЗМІ її фактично ретранслювали, просто переставляючи прес-релізи». Також експерти ІМІ не виключають фактору цілеспрямованого ігнорування та замовчування думки іншої сторони окремими ЗМІ та холдингами, через відповідну редакційну політику їхніх медіа-власників.
Цікаво, що риторика новин переважної більшості ЗМІ багато в чому змінилася після того, як 16 березня президент Петро Порошенко підписав указ, яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях. Практично на наступний день ЗМІ, які підлягали моніторингу, почали приділяти в рази менше уваги темі блокади. Ще один цікавий нюанс – зменшення негативної риторики щодо блокади, яка збереглася переважно в газеті «Сегодня» (що продовжила публікувати матеріали на кшталт «Вырастут ли в Украине тарифы на свет из-за блокады Донбасса» (від 27.03.2017).
На думку експертів ІМІ, збільшення негативної риторики щодо блокади пов’язане з тим, що ЗМІ продовжили, як і раніше, цитувати переважно представників влади – прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, та інших чиновників, які виступали тепер уже за блокаду. В якості експертів цитували, наприклад, Героя України Володимира Жемчугова, який заявив, що вважає блокаду правильним рішенням. В якості протилежної точки зору виступали здебільшого представники міжнародних структур – група німецьких радників, МВФ, ЄС та інші.
«До середини березня риторика представників влади стосовно блокади була категорично негативною. Згодом ситуація хитнулась як флюгер, і це, безумовно, вплинуло на ЗМІ», – зазначила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. При цьому вона зауважила, що раніше таких різких змін у подачі інформації про блокаду не було: «Вугільна блокада була однією з ключових тем останнього часу, і через це, мабуть, така різка зміна тональності дуже очевидна».
«Міжнародка» і посольство Німеччини
Другою ключовою темою лютого в українських друкованих та інтернет-ЗМІ було інтерв’ю посла Німеччини Ернеста Рейхеля для сайту «РБК-Україна», в якому він припустив можливість проведення виборів на непідконтрольній Україні районів Донецької та Луганської областей.
Більшість ЗМІ, що підлягали моніторингу, досить збалансовано і повно висвітлювали дану тему. Зокрема, були поширені позиції всіх сторін: і української сторони, яка засудила заяву Рейхеля, проте зазначила, що це не демонструє позицію Німеччини в цілому, і позиція МЗС Німеччини, яке заявило, що вибори на непідконтрольній Україні території відбудуться тільки тоді, коли всі сторони зможуть досягнути домовленості про це, і що заява Посла ніяк не вплине на відносини двох країн.
- Павел Климкин: «Высказывания посла Германии не повлияют на украинско-германские отношения» – «Факты»
- «Проведення виборів на окупованій території, за присутності окупаційних іноземних військ є твердо та абсолютно неможливим. Це позиція перша», – сказав Порошенко, цитує Укрінформ
І позицію офіційного Берліну, який не вбачає в словах посла протиріччя:
- Вибори на Донбасі: «У Берліні не бачать протиріччя в словах посла Рейхеля» – Укрінформ
- В МИД Германии прокомментировали слова своего посла в Украине о выборах на Донбассе – «Новое время».
Заява посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля щодо виборів на Донбасі викликала хвилю обурення українських діячів.
Радник президента України Володимир Горбулін заявив, що така позиція дипломата для України – абсолютно неприйнятна.
Володимир Ар’єв нагадав Райхелю про ухвалені резолюції ПАРЄ щодо України, де вказується про неможливість проводити вибори під окупацією.
А Ірина Геращенко за прикладом західних колег висловила обурення та вимагала спростування
А також досить радикально запропонувала подумати про зміну посла
Проте не всі обмежились словами. Так, депутат від БПП Олексій Гончаренко вирішив діяти і написав на фрагменті Берлінської стіни, розміщеної біля посольства, німецькою слово «НІ», саме так він відреагував на заяву Райхеля. Проте реакція депутата не залишилась без уваги і вже більшість українських політиків засудили вчинок самого Гончаренка.
Олег Ляшко у своїй манері від коментував вчинок депутата:
Міністр МЗС був м’якшим у висловленнях, і просто зазначив, що це було зайвим
А Президент і БПП засудили вчинок свого співпартійця
- Президент і його партія засудили вчинок Гончаренка («Корреспондент»)
Засудила дії Гончаренка й інша сторона конфлікту. Так, спікер МЗС Німеччини Мартін Шефер заявив, що поведінка політика є «абсолютно неприйнятною», а у посольстві зазначили, що вона порушує Віденську конвенцію про дипломатичні відносини.
Генеральний прокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у Fасеbook зазначив:«За фактом хуліганських дій біля посольства Німеччини прокуратурою Києва розпочато кримінальне провадження за правовою кваліфікацією ч. 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство)».
Але, очевидно, самого депутата це не злякало і Гончаренко заявив, що повторив би свій вчинок знову.
Таким чином, усі ЗМІ, які підлягали моніторингу, досить активно висвітлювали як позицію самого Гончаренка, так і його опонентів.
На думку експертки ІМІ Олени Голуб, таке детальне висвітлення даної теми пов’язане передусім з тим, що ексцентричні вчинки українських політиків завжди цікавили громадян, вони є «клікабельними», і журналістам про це відомо.
* Моніторинг проводився в 10 інтернет-виданнях (УНІАН, “Обозреватель”, “Цензор.нет”, 112.ua, “Страна.ua”, LB.ua, “Корреспондент.net”, “Українська правда”, “Ліга.net”, Укрінформ) та 6 друкованих виданнях (“Факты и комментарии”, “Сегодня”, “Вести”, “Дзеркало тижня”, “КП в Украине”, “Новое время”), за підтримки Інтерньюз Нетворк.
Help us be even more cool!
