Блюрити (,) не можна (,) постити як є
Нещодавно в Черкасах трапився цікавий кейс: малолітня дитина сама ходила по місту, згодом патрульні посадили дитину в автівку і відвезли додому. Коли вони зайшли в квартиру, де мешкала дитина з родиною, виявилося, що двері вхідні відчинені і нікого з дорослих немає, окрім ще одного малюка.
Всі події поліцейські фіксували на знімальний пристрій, скоріше за все на мобільний телефон. Згодом черкаська поліція опублікувала на своєму офіційному каналі Youtube відеозапис про те, як проводилися пошуки будинку, як побачили в ньому другу дитину, і як передавали “втрачену знахідку” родичам. Виникають питання - “Ну що тут такого? Щодня такі кейси трапляються, не новина!”. Дійсно не новина, але правоохоронці мають нести відповідальність та дотримуватися, щоб права людей, особливо дітей не були порушені.
Розглянемо детально. Отже, Патрульна поліція Черкас на своєму Youtube-каналі 19 березня о 14:44 опублікувала відео про цей випадок без блюрування та без елементарного “маскування” облич малолітніх дітей. Також на відео кілька разів видно статеві органи однієї малолітньої дитини, ясна річ, що ці кадри в поліції теж не замаскували.
(скрін завантаження відео на Youtube - Патрульна поліція Черкас)
За день до публікації на своєму каналі, поліція передала відео-файл та фото без блюрування облич окремим черкаським медіа. На жаль, регіональні медіа також проігнорували елементарну безпеку дитини і виставили “сирий” відео-файл на своїх Youtube-каналі та сайтах.
Так, наприклад, на сайті “Вичерпно” це відео опублікували на добу раніше, ніж це зробила прес-служба Черкаської поліції.
(скрін завантаження відео на Youtube - Вичерпно)
“АЛЕ ЦЕ ПОЛІЦІЯ ОПУБЛІКУВАЛА ТАКЕ ВІДЕО! Я НІ ДО ЧОГО!!!!!!!!! Я НЕ ПРИЧЕТНИЙ!”
І це ще не все. Поліція розголосила домашню адресу, де проживають діти з родиною. Згодом низка регіональних медіа також зазначили цю інформацію в своїх новинах, фактично, вчинивши правопорушення - бо адреса проживання особи є персональними даними. Питання до журналістів: яку інформаційну цінність має адреса та номер будинку? В чому саме суспільна важливість?
(скрін опису відео на Youtube - Патрульна поліція Черкас)
Медіа-юрист ІМІ Алі Сафаров нагадує: “Законодавство України вимагає нерозголошення персональної інформації про особу без її згоди, зокрема інформації про адресу особи та іншу персональну інформацію. Стаття 32 Конституції України, стаття 11 Закону України “Про інформацію” та стаття 14 Закону України “Про захист персональних даних” прямо забороняють розповсюдження персональних даних (зокрема адреси) без законних підстав, при чому відповідальність за розповсюдження персональних даних несе саме розповсюджувач.
АЛЕ Ж МАТИ ДОЗВОЛИЛА, ТА Й ПОЛІЦІЯ ОФІЦІЙНО ПУБЛІКУВАЛА БЕЗ БЛЮРУВАННЯ
Окрім адреси, черкаські медіа опублікували також обличчя малолітніх дітей, у фото та відеоматеріалах. В частині матеріалів було видно ще й статеві органи малолітнього хлопчика, і також нікому не спало на думку, що ця дитина колись виросте, а те, що потрапило в мережу назавжди там залишиться.
Медіа-юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає з цього приводу: “Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України будь-яку особу не можна знімати без її дозволу. При чому щодо малолітніх або неповнолітніх дітей такий дозвіл можуть надати тільки законні представники дитини, якими відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України є батьки, усиновлювачі, опікуни. Проте навіть у випадку надання згоди з боку батьків дитини треба пам’ятати, що відповідно до статті 5 Закону України “Про інформацію” “Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.”
Власне, на цей аргумент послалася і Нацполіція Черкаської області, коли експертка ІМІ запитала у них у фейсбуці про ситуацію:
Гаразд, повіримо на слово, що мати дала згоду. Однак від ЗМІ звучали меседжі, що жінка вживає алкоголь, ймовірно була у стані сп`яніння, чи могла вона повністю контролювати та аналізувати свої слова? Невідомо.
На відміну від регіональних медіа, працівники 5 каналу потурбувалися про наслідки, які можуть настати для дітей після виходу сюжету, тому зафільтрували обличчя на відео та на фото.
Цю новину також опублікували на TSN.UA - фото із заблюрованими обличчям дітей, а от відео переставили з Youtube-каналу “Патрульна поліція Черкас”, де повністю видно обличчя дітей.
Голова комісії журналістської етики Андрій Куликов зазначив: “І поліцейські, і потім працівники ЗМІ вчинили неправильно, оскільки наразили дітей на небезпеку насмішок і цькування з огляду на те, що поведінку їх батьків (матері) чимало хто може вважати такою, що підлягає осуду. І хоч "діти за батьків не відповідають", життя дає надто багато прикладів, коли відбувається якраз навпаки. Порушення журналістської етики тут цілком очевидне. Ба більше, оприлюднюючи адресу помешкання, і поліцейські, і журналісти (редактори) поставили дітей під навіть більшу загрозу: Адже, знаючи, що матір зловживає алкоголем, зловмисники різного штибу можуть встановити спостереження за помешканням і у зручну для них мить викрасти дітей або заподіяти їм іншого роду шкоди з причини того, що вони залишаються без догляду дорослих”.
ОКЕЙ GOOGLE, ЯК БЛЮРУВАТИ ОБЛИЧЧЯ НА ВІДЕО?
Є кілька варіантів, які можна зробити в два кліки.
Перший варіант. На Youtube відразу можна застосувати цю функцію до відео в “Творчому кабінеті”. Як це зробити, можна прочитати в окремій інструкції українською або англійською мовами.
Варіант номер два. Заблюрити можна у відео-редакторі Adobe Premiere Pro. Зрозуміти, як це робиться, можна за допомогою відео-уроку або ж дотримуючись інструкції. Пробну безкоштовну версію відео-редактора на 7 днів можна завантажити з офіційного сайту Adobe.
Цікаво, що досвід блюррення облич у медіа є - ми бачимо в новинах, що без проблем закривають обличчя осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів. В чому тоді проблема зробити те саме з дітьми - не зовсім зрозуміло. Можливо, причина у тому, що відео з підозрюваними поліція роздає уже заблюреним? Але саме журналісти несуть відповідальність за свій контент і за джерела інформації. Якщо у вас виникають сумніви - задавайте собі питання “чи не буде шкоди особам, чиї фото/відео я публікую?”. Ну й пам’ятаймо про гуманність, forever and ever.
Спершу ми всі з вами люди, і лише потім - журналісти.
Яна Машкова, медіа-експертка ІМІ
Help us be even more cool!
