Барометр за травень 2007 року

ЗАГИБЛІ ТА ЗНИКЛІ ЖУРНАЛІСТИ - 0

 АРЕШТИ ТА ЗАТРИМАННЯ - 0

 ПОБИТТЯ, НАПАДИ, ЗАЛЯКУВАННЯ

 Нові елементи про побиття, напади, залякування

11-05-2007  Апеляційний суд Київської області передав кримінальну справу проти Фастівського міського голови Володимира Тимофеєва до Васильківського міжрайонного суду. Його звинувачують у тому, що він завдав фізичних ушкоджень голові комісії міської ради з питань свободи слова, ідеологічних переконань, гласності в діяльності міської ради Івану Неживому та колишньому керуючому справами Фастівського міськвиконкому Володимиру Кузубу.

 Як зазначив Іван Неживий , цей інцидент стався ще минулого року. Тоді він оприлюднив інформацію про тиск Володимира Тимофєєва на місцеві ЗМІ. Але зрушити справу з місця вдалося, тільки коли до неї підключилися Національна рада з питань телерадіомовлення та комітет Верховної Ради зі свободи слова.

«Я вважаю, що мер повинен отримати заслужене за законом покарання, – розповідає Іван. – Адже він не вперше застосовує силу по відношенню до депутатів міської ради та чиновників. Але офіційно зафіксувати вдалося тільки два випадки».

Васильківський суд почав розглядати справу 1 червня (перше засідання). Основне засідання відбулось 7 червня, але Тимофєєв з`явився до суду без адвоката з посиланням на те, що він хворий і пред’явив суду довідку про те, що він не може відвідувати засідання суду через сесію.

 24-05-2007  24 травня в приміщенні Київради відбулася прес-конференція представників колективу «Вечірнього Києва» Руслана Малашенка, Вікторії Бевзо, яку вів народний депутат Верховної Ради 5-го скликання Андрій Шевченко.

  Вони заявили про тиск з боку КМДА, про втручання в редакційну політику, про фактичний «беспредел», який зараз відбувається. Газета випускається уже протягом трьох днів без участі колективу. Було продемонстровано факти цензури, електронну розсилку з КМДА про те, які матеріали ставити, які не ставити.

На думку учасників прес-конференції, конфлікт почався 17 травня, після того як в.о. головного редактора Руслан Малашенко відмовився ставити два замовних матеріали проти Юрія Луценка та Віталія Кличка. Після того 18 травня його було замінено новим в.о. Романом Кострицею – і ці замовні матеріали вийшли без участі колективу «Вечірнього Києва». Новий в.о. видав наказ про переїзд і заявив, що у приміщенні газети «Хрещатик» їм було виділено п’ять кімнат загальною площею 150 квадратних метрів. Утім, учасники прес-конференції заявили, що насправді це не так, що декілька працівників (верстальники) сидять разом із працівниками «Хрещатика». Умови праці набагато гірші, ніж є сьогодні в приміщенні на Маршала Гречки – там, де «Вечірній Київ» займає два поверхи.

Газета «Вечірній Київ» вже протягом трьох днів не виходить без підпису в.о. головного редактора газети «Хрещатик» Дмитра Джангірова, котрий фактично її редагує. Колектив «Вечірнього Києва» звернувся до мера Черновецького. Сьогодні вони принесли під будівлю київської міської ради символічну труну, на якій написано, що свободі слова в Україні прийшов кінець. Також на запитання журналістів, чи Малашенко і Певзо вже звільнені, вони сказали, що наказу не бачили, але з інтернет-видання «Телекритика» дізналися, що Роман Костриця такий наказ видав ще 18 травня.

 25-05-2007  Сьогодні деякі журналісти не могли пройти в будинок Генеральної прокуратури. Серед них були і журналісти 5-каналу,  повідомляє 5-канал.

Частину журналістів провели працівники Генпрокуратури інша частина не змогла пройти в приміщення.

 ЕКОНОМІЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ, НЕПРЯМИЙ ТИСК - 3

 18-05-2007  Канал «Інтер» закриває програми, масово звільняючи журналістів, і при явній непрозорості власності каналу хоче вийти на публічний фондовий ринок. Про підводні камені того, що відбувається на телеканалі Інтер пише Український щотижневий журнал Корреспондент.

Повернення в грудні 2006 року на Інтер як генерального продюсера Ганни Безлюдної, котра вже колись працювала на каналі, занепокоїв телевізійний і рекламний ринок. Її прихід віщував корінні зміни й у мережі мовлення, і в структурі найрейтинговішого каналу країни, а також у кадровій політиці.

Очікування виправдалися, - пише Корреспондент. Дуже швидко з ефіру зникло кілька програм. Приблизно 100 осіб втратили роботу. Але на цьому реорганізація не завершилася: 6 травня в ефір Інтеру востаннє вийшли новини - програма Подробиці, яка з 1997 року готувала Інформаційно-аналітична служба (ІАС). Тоді ж канал залишили ще 50 осіб - професійних журналістів, операторів, редакторів.

"Реорганізація - це привід, щоб провести ротацію журналістів та посадити в ефір людей, якими можна керувати", - вважає колишній журналіст Подробиць Марина Сорока.

Скандал між новим менеджментом та співробітниками, який почався з приходом Безлюдної, не вщухає дотепер, адже таких масових звільнень український телеринок ще не знав. Не було в телевізійній практиці й випадків створення новин структурою, яка не входить до складу каналу.

Днями в інтерв’ю газеті Дело власник українського каналу 1+1 та глава російського каналу СТС Олександр Роднянський сказав, що він думав про купівлю Інтеру, коли той продавався після смерті попереднього власника - Ігоря Плужнікова, але відмовився від цієї ідеї.

"Продаж Інтеру був частиною закритої політичної угоди. Я думаю, що Інтер виявився в нових руках в силу того, що насправді (його) купляли зовсім інші люди і зовсім інший немедійний актив. Інтер виявився частиною більш складною бізнес-інтриги", - сказав Роднянський, маючи на увазі, що, мабуть, справжнім, а не просто формальним власником телеканалу є не Хорошковський, а хтось інший, і придбання каналу стало лише очевидно частиною купівлі чогось іншого.

Але от чого саме і хто покупець, ніхто не знає. Ця інформація приховується досить ретельно.

 30-05-2007

На «Інтері» звільнено низку працівників: весь колектив кіноредакції та групи анонсів, декількох операторів та  частину програмної служби. Зокрема, звільнено керівника групи кіно Катерину Шандибіну, режисерів Руслана Красного, Валерія Колесникова та Світлану Бойко, редактора Тетяну Василяку. Після виходу з декретної відпустки, за словами джерела, буде звільнена старший редактор Оксана Руденко.

Про майбутнє скорочення працівникам повідомили 7 травня, мотивувавши це рішення новим штатним розкладом. Їм, як і працівникам інформаційно-аналітичної служби, запропонували або звільнитись за згодою сторін, або працювати до 1 серпня і бути звільненими за статтею. Раніше, за словами джерела «ТК», в розмовах з колективом кіноредакції представники топ-менеджменту обіцяли, що скорочень не буде, але частину працівників переведуть на інші канали медіагрупи «Інтера».

 28.05.2007 прес-секретар звільненого указом Президента з посади генпрокурора Піскуна Олена Рубцова зачитала кореспондентам “5-го каналу” заяву, у якій звинуватила канал в упередженому висвітленні діяльності Генпрокуратури і пов’язала це з “розслідуванням кримінальної справи про контрабанду наркотиків через кордони Німеччини, Польщі та України громадянами Володимиром Ар’євим та Наталкою Фіцич, які співпрацюють з “5-м каналом”.

Ар’єв спростував звинувачення Генеральної прокуратури у контрабанді наркотиків, він пов`язує ці звинувачення зі своєю професійною діяльністю.

Незалежна медіа-профспілка

***

30-05-2007 

"5-й канал” називає заяви Генеральної прокуратури України на свою адресу наступом на свободу слова і запрошує Святослава Піскуна висловити свою позицію в ефірі каналу. Про це йдеться в зверненні наглядової ради, керівництва та колективу “5-го каналу”, переданому УНІАН.

Зокрема, автори звернення вбачають в заяві прес-служби Генпрокуратури щодо «упередженості у висвітленні діяльності Генеральної прокуратури» спробу тиску на журналістів і вважають це наступом на свободу слова в Україні. „Ми закликаємо прес-службу Генеральної прокуратури керуватися у своїй діяльності фактами, а не припущеннями, і не дискредитувати своїми безпідставними заявами такий важливий державний орган як Генеральна прокуратура України”, - наголошує «5-й канал» .

Автори заяви підкреслюють, що з моменту створення «5-го каналу» їхні журналісти завжди дотримувалися принципів об’єктивності, а редакторський колектив відстоював і відстоюватиме засади збалансованої й неупередженої подачі інформації.

„Тому ми категорично не сприймаємо незрозумілі закиди з боку Святослава Піскуна. Фактично висуваючи звинувачення на адресу журналістів Володимира Ар’єва та Наталки Фіцич, Ви намагаєтесь дискредитувати увесь творчий колектив «5-го каналу», роблячи поспішні і необґрунтовані висновки щодо професійності його роботи”, - підкреслюється в зверненні.

Вони зазначають, що Ар’єв та Фіцич є одними з найавторитетніших журналістів України, які завжди своєю професійною діяльністю підтверджували право медіа називатися «четвертою владою». «5-й канал» звертається до Генеральної прокуратури з пропозицією навести факти «упередженого висвітлення діяльності Генеральної прокуратури України» і запрошує Піскуна висловити свою позицію в ефірі їх каналу.

ПОЗОВИ ДО ЗМІ ТА ЖУРНАЛІСТІВ

 Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів

 25-05-2007  Верховний Суд розглядає справу щодо власності «Студії «1+1» за позовом Ігоря Коломойського.  

На засіданні присутні представники Олександра Роднянського, Ігоря Коломойського та компанії «Інтер Медіа». Присутній у залі суду також Борис Фуксман.

Ігор Коломойський подав скаргу до Верховного Суду на початку березня 2007 року. Позивач вимагає переглянути рішення Верховного Суду, який 28 лютого відмовив у задоволенні касаційної скарги Ігорю Коломойському та залишив склад власників «Студії «1+1» незмінним, а також рішення Апеляційного суду, і скерувати справу на новий розгляд.

 25-05-2007

Ладижинська «Свіжа газета», якої вже три роки не існує, виграла Верховний Суд у мера міста Ладижин Валерія Коломийцева. В 2004 році ладижинський мер  подав позов на 100 тисяч гривень на «Свіжу газету» за приниження його честі та гідності.

Місцевий суд Ладижина зменшив позовну вимогу до 30 тисяч, а апеляційний до 1 тисячі. Верховний суд України визнав судження, за яких був поданий позов, оціночними і тим самим повністю виправдав газету.

«Сьогодні справа, яка повернулася з Верховного суду знову в місцевий, була закрита. Нажаль газета вже три роки як закрита», - повідомив ІМІ колишній головний редактор «Свіжої газети» Юрій Нагорний.

Нагадаємо, що минулого року Валерій Коломийцев подав аналогічний позов на «Ладижинську газету». Судові розгляди по цій справі тривають досі.

Головний редактор «Ладижинської газети» Людмила Головашич вважає, що тим самим мер намагається позбутися всіх незалежних газет.

«Таким чином громадяни міста позбавляються незаангажованих джерел інформації», - відзначила Головашич.

Після зустрічі з директором ІМІ Вікторією Сюмар справу взяв на особистий контроль Амбеї Лігабо, спеціальний доповідач ООН з питань захисту та поширення права на свободу слова.

ІМІ

 ПОЗОВИ ЗМІ ТА ЖУРНАЛІСТІВ - 2

 08-05-2007  Колишній кореспондент міжрегіональної газети «От А до Я» Дмитро Орлов позивається до видання, вимагаючи поновити його на цій посаді. За словами журналіста, звільнення відбулося незаконно, адже його звільнили за прогул, хоча за три тижні до цього перевели на гонорару основу. За редакційний статутом така форма оплати праці не вимагає від нього присутності на робочому місці в чітко визначений час. До того ж, видання не розрахувалося з ним в повному обсязі.  

 Однак головний редактор газети Тетяна Міщенко заперечує свою провину перед Дмитром. За її словами, він невідповідально ставився до своєї роботи, хоча його неодноразово просили взятися за розум. Спочатку він отримав два попередження в усній формі, а потім на нього були написані 4 доповідні.  

Також вона запевняє, що газета виплатила всі гроші, які була вина Дмитрові Орлову.

 10-05-2007  Головний редактор газети "Алубика" (Алупка, Ялта) Рагім Гумбатов подав до суду позовну заява про захист честі, гідності й ділової репутації відносно депутата Алупкінської міської ради від Соціально-християнської партії Петра Титова.

За інформацією газети "Алубика", попереднє слухання по даній справі призначене на 25 травня. Як стверджує Гумбатов, раніше в газеті "Алупкинский весник" Титов допустив образливі випади на його адресу. Крім того, за інформацією Гумбатова, на одній із сесій Алупкінської міськради цей депутат запропонував заборонити відвідування сесій редактору "Алубики". Свою пропозиція Титов обґрунтував тим, що нібито в "Алубике" публікується неправдива інформація про роботу міської ради, однак ініціатива депутата не знайшла схвалення в більшості депутатського корпуса.

Газета "Алубика" і раніше неодноразово конфліктувала із представниками місцевої влади. Зокрема, довгий час редактор газети Рагім Гумбатов обвинувачував в утисках у свою адресу екс-мера Алупки, а нині депутата міськради Валерія Андика. Так, на одному із засідань міськради Андик, за інформацією Гумбатова, накинувся на нього й вирвав з його рук диктофон, мотивуючи це тим, що йому не сподобалася критика в газеті. А в 2002 році Андик на інформаційний запит Гумбатова відповів відмовою, що послужило для редактора газети підставою для оскарження даної дії в судовому порядку. У березні 2005 року суд міста Ялти частково задовольнило позов журналіста, стягнувши з Андика на користь Гумбатова 16 600 грн.

 Нові елементи про позови журналістів та ЗМІ

 03-05-2007  Солом'янський районний суд міста Києва прийняв рішення задовольнити позовні вимоги військового журналіста Ігоря Рудича проти міністра оборони Анатолія Гриценка і скасувати рішення міністра про притягнення майора Рудича до дисциплінарної відповідальності, про це повідомив ІМІ сам журналіст.

Як стало відомо представники Анатолія Гриценка  будуть намагатися оскаржити рішення суду і вже звернулися до Апеляційного суду столиці  з відповідною заявою.

Нагадаємо, що Анатолій Гриценко  видав указ  «Про неповну службову відповідність» журналіста Ігоря Рудича, що працює на Центральній Телерадіокомпанії МОУ.

Журналіст це пов'язує зі статтею «Міноборони скорочує «Армію України», відрізає «Крила України» і втрачає «Славу і честь», яка була надрукована в Інтернет виданні «Телекритика». В матеріалі йдеться про закриття підпорядкованих Міністерству Оборони газет: «Армія…», «Крила…» та «Слава і честь».