ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр за січень 2008 року

21.02.2008, 03:21

Перший місяць року позначився п’ятьма випадками цензури та перешкоджання виконувати журналістські обов’язки, інформацією про програш «Оглядачем» справи Рінату Ахметову у Вищому суді справедливості Лондона, а також розвитком щодо кількох позовів журналістів.

Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів:

Георгій Гонгадзе: 2

9-01-08 -Генпрокуратура порушила кримінальну справу у зв’язку з виявленням парів ртуті у службовому кабінеті заступника генпрокурора Миколи Голомші. За його словами, дослідча перевірка виявила достатньо підстав для порушення кримінальної справи за ст. 348 Кримінального кодексу України (посягання на життя працівника правоохоронного органу).

Як зауважив керівник прес-служби Генпрокуратури Юрій Бойченко, приводом для відкриття справи стало звернення Голомші, де повідомлялося про  погане самопочуття й висловлювалися припущення про зв”язок погіршення здоров”я з наявністю випаровувань в його службовому кабінеті.

Пан Бойченко нагадав, що Голомша, крім інших своїх обов’язків, здійснює контроль за розслідуванням кримінальних справ про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе та отруєння президента Віктора Ющенка.

14-01-08-Обвинувачення у справі Гонгадзе доповнили новою кваліфікаційною ознакою: перевищення влади чи посадових повноважень, що завдало істотної шкоди державі чи громадським інтересам (згідно з ч. 1 ст. 166 Кримінального кодексу України редакції 1960 року). Відповідну постанову прокуратури виголосили під час сьогоднішнього засідання, - повідомила ІМІ адвокат Мирослави Гонгадзе Валентина Теліченко. 
За її словами, обгрунтування додаткового обвинувачення полягало у тому, що діями підсудних "була завдана шкода іміджу правоохоронних органів (України) та державі в цілому".
Наступне судове засідання у справі заплановане 24 січня о 10.30. За 10 днів підсудні та їхні адвокати мають ознайомитися з новим обвинуваченням, а також суд мусить поінформувати потерпілу Лесю Гонгадзе, яка є учаником судового процесу, про зміни, які відбулися у звинуваченні.

24 січня засідання не відбулося через хворобу підсудного у справі Миколи Протасова.


Перешкоджання виконувати обов’язки, цензура: 5

9-01-08-У Полтаві журналістам телеканалу «Місто» перешкоджають в здійсненні відеозйомки черг біля відділень Ощадбанку, повідомляє "Телекритика" з посиланням на "Обком" та ProUa.

У цей день у вечірньому випуску новин «Місто» вийшов репортаж, в якому було показано, як керівник Полтавського обласного відділення Ощадбанку України, побачивши, що телевізійники проводять відеозйомку черги, що зібралася у банку, в грубій формі зажадав від оператора припинити зйомку, погрожуючи, що у нього «зараз відберуть» відеокамеру.

Держслужбовець на очах десятків літніх людей, які заступилися за журналістів, безцеремонно «тикав» їм і вимагав «пройти на другий поверх» у службовий кабінет, де їм нібито дадуть всю необхідну інформацію, пише видання.

При цьому інтернет-ресурс припускає, що управляючий, мабуть, хотів приховати від журналістів і телеглядачів скарги людей, які вистоювали по кілька годин на морозі, на те, що за день банківські працівники можуть прийняти не більше сотні клієнтів. А в черзі шикуються до трьохсот осіб.

Тележурналісти, показавши сюжет про свої пригоди буквально в сотні метрів від мерії, великодушно заявили, що пробачають високопоставленому кривднику. І не звертатимуться до правоохоронців, вимагаючи покарання керівника за умисне перешкоджання знімальній групі у виконанні своїх професійних обов’язків.

***

11-01-08 - Журналістка Катерина Морозова та оператор Артур Капінус  з  харківської інформаційної агенції "Новини АТН" стали жертвами нападу охоронця офісу "Мегабанку"у Харкові. Як повідомляє інтернет-сайт АТН, знімальна група приїхала до банку, щоб взяти коментар щодо надання кредитів на житло.

Катерина Морозова, корреспондент АТН, повідомила:"Я збиралася підійти до керівництва банку та узгодити це питання. Але до того як ми підійшли до установи банку, до нас підійшла жінка, пенсіонерка, яка за її словами йшла отримувати пенсію. І вона розповіла нам історію про те, як напередодні , дверима офісу  "Мегабанку" їй відбило палець".

За  словами Катерини Морозової, жінка просила про допомогу, оскільки лікування обходиться їй дуже дорого, і за допомогою телебачення сподівалась привернути увагу до своєї проблеми. Та коли знімальна група писала інтерв"ю, біля будівлі банку до оператора підійшов охоронець і почав відбирати камеру.

Артур Капінус, оператор АТН, розповів: "Напад відбувся ззаду, абсолютно неочікувано. Начебто ми з цією людиною домовилися, все владнали. Єдине, він просив не знімати деяких моментів, і їх не було в кадрі."

Деякі фрагменти нападу Катерина Морозова встигла зняти на відеокамеру мобільного телефону. Начальник охорони, який вийшов на допомогу підлеглому, звинуватив журналіста та оператора  в тому, що вони намагалися без дозволу пройти в приміщення банку. А потім, як пригадує журналістка, зробив вигляд, ніби не знає і не розуміє, хто і на якій підставі проводить відеозйомку.

Випадки, коли намагаються завадити роботі журналістів, у Харкові не поодинокі.У вересні минулого року охоронці готелю "Національ" напали на журналіста та оператора телеканалу "Фора" та відібрали у них камеру. Незважаючи на те, що міліція  перевіряла цей випадок, нікого зі співробітників готелю не було покарано.

Співробітники Новин АТН вже звернулися з заявою до міліції та готують заяву до прокуратури.

12-01-08 - Правління ВАТ "Мегабанк" виступило з заявою щодо проведення у Харкові  знімальною групою Агенції телебачення "Новини" (АТН) відеозйомок біля будівлі банку. Як інформує офіційний сайт "Мегабанку" сюжет, який було показано в новинах АТН на харківських телеканалах про напад охоронця банку на знімальну групу, містить неправдиву інформацію, яка шкодить репутації банку. В заяві сказано, що журналісти АТН не зверталися з проханням щодо дозволу на проведення зйомок чи отримання коментарів. З огляду на те, що в 2007 році в Україні збільшилася кількість збройних нападів на банківські установи, "Мегабанк" посилив заходи безпеки.  Саме цим, сказано в заяві, слід пояснювати реакцію служби охорони на проведення відеозйомок біля будівлі банку.

Нині триває  службове розслідування інциденту, що трапився. На думку керівництва банку, доказів того, що проти журналіста та оператора АТН  охоронець застосовував фізичну силу, немає. Щоб захистити свою репутацію,"Мегабанк"має також намір звернутися до суду.

***

23-01-08-На харківському телеканалі «ФОРА» не вийшла в ефір програма «Трибуна ТБ». Як зазначив в інтерв’ю журналістам її автор Андрій Войцеховський, блокування програми пов’язане з втручанням радника голови Харківської ОДА Василем Третецьким, який, за словами Войцеховського, запроваджує цензуру на телеканалі.

Зірваний ефір замислювався як опозиційний щодо харківських міських властей, - розповідає Андрій. - У прямому ефірі програми перспективи української економіки мав аналізувати науковець Володимир Соболєв. Втім, як зазначив директор «Трибуни ТБ», після телефонного дзвінка Василя Третецького, ефір на «ФОРІ» вирішили скасувати через його «неактуальність».

Іншу версію розвитку подій озвучила в інтерв’ю «ТК» редактор телеканалу «ФОРА» Катерина Дягілєва. За її словами, згадуваний ефір «Трибуни ТБ» не відбувся через організаційні проблеми: «Андрій Войцеховський просто вчасно не подав необхідні документи на проведення програми: заявку та прохання про перепустку для гостя. Заявка має подаватись за два тижні до виходу програми в ефір. Якщо все вчасно оформлено – проблем не виникає. Цього разу замість програми Андрія ми транслювали музичну програму, новини спорту та погоду».

Більше про співпрацю з Андрієм Войцеховським розповів директор телеканалу Віктор Постойний. Він одразу відкинув варіант невиходу програми в ефір через її опозиційність. «Войцеховський може писати все, що заманеться. Але до чого тут опозиційність? «ФОРА» завжди ставила гострі теми, ми не боїмось «проблемних» програм. Щодо згадуваної передачі, то, повірте, її потенційний учасник, науковець Володимир Соболєв, нас би своєю опозиційністю не налякав. Я з великою повагою ставлюсь до нього. Просто всі організаційні питання треба вчасно вирішувати».

 Віктор Постойний також поінформував про «ще одну проблему» Андрія Войцехівського. «Ми скільки разів говорили з ним про перехід ведучого на українську мову. Він чи не хоче, чи не може цього зробити, я не знаю. Але ж ми маємо дотримуватись законодавства...».

Тим часом у приймальні Харківської облдержадміністрації заявили, що Василь Третецький уже тривалий час не є радником голови ОДА. Проте невизначеність питань статусу не заперечує реальних впливів тих чи інших наближених до влади персон. «Трибуна-ТБ» стала відомою, насамперед, після появи в інтернеті та деяких телеканалах скандального відео Харківського міського голови Михайла Добкіна та секретаря Харківської міськради Геннадія Кернеса. 5-хвилиний ролик демонстрував робочі моменти запису телезвернення Добкіна до харків’ян і містив ненормативну лексику. Андрій Войцеховський відкидає свою причетність до цієї події.

Андрій Войцеховський продовжує працювати на «Трибні-ТБ», за його словами, інцидентів проблем з виходом в ефір більше не було. Також не було більше спроб встановити цензуру.

***

31-01-08 - Ігор Гулик, якого 29 січня звільнили з посади головного редактора «Львіської газети», повідомив «Телекритиці», що поки що перебуває в редакції. На захист Гулика виступила громадянська мережа «Опора» та колектив редакції.

«Про моє звільнення мене повідомив директор ТЗОВ "Львівська газета – вісник міста" Юрій Булик, аргументувавши тим, що зміст газети не задовольняє власників. Якщо вимоги колективу будуть виконані, власник підпише засади редакційної політики, які в нас є, але ним не підписані, тоді моє повернення можливе. А в іншому випадку, я не повернусь», – сказав Ігор Гулик. Він також зазначив, що за документами власником газети є якась жінка, яку він ніколи не бачив. Але фактично, за словами пана Гулика, власником газети є Роман Шлапак – підприємець, власник мережі супермаркетів.

«Телекритика» звернулася за коментарем до Романа Шлапака, але у відповідь почула, що він коментарів не дає, а до «Львіської газети» взагалі ніякого стосунку не має.

Ігор Гулик очолював газету з вересня 2006 року.

***



Нові елементи про арешти та затримання: 0

Побиття, напади, залякування: 0

Економічний, політичний, непрямий тиск –
1

21-01-08- Вже впродовж шести днів голодує колишній головний редактор Баришівської районної газети «Баришівські вісті», Наталія Кириленко. Вона дає опір тиску, який чинять на газету представники районної ради в особі  Ганни Шевчук.

«Пані Шевчук, відразу після мого призначення на посаду головного редактора, в усній розмові заявила, що їй не подобається позиція газети щодо висвітлення роботи районної ради та депутатів», - прокоментувала ІМІ Наталія Кириленко. Також вона відзначила, що після того, як редактор відмовилася змінити інформаційну політику видання, в одноосібному порядку, районна рада залишила газету без фінансування, не попередивши трудовий колектив про своє рішення.

Крім того, сільська рада прийняла рішення про передачу приміщення газети районній раді. Це рішення було оскаржене трудовим колективом «Баришівських вістей» в прокуратурі, проте, прокуратура не знайшла доказів, що приміщення належить газеті і відхилила клопотання. Наступне рішення райради стосувалося виселення з приміщення газети і передачу його новоствореному «Районному Інформаційному Агентству», засновником якого має бути районна рада.

Наразі, райрада заборгувала газеті за минулий рік 28 тисяч гривень. Наталія Кириленко переконана, що через таку позицію її було звільнено з посади головного редактора газети. На даний момент ніяких дій з боку райради щодо вирішення конфлікту  немає, хоча представники ради просили припинити голодування і обіцяли вирішити фінансові питання. ІМІ поки що не вдалося взяти коментар представників ради.

Редактор Наталія Кириленко припинила голодування: редакцію газети залишили в приміщенні. Фінансування не поновилось, і газета виходить коштом від реклами та передплат.


Позови до ЗМІ та журналістів – 0

Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів - 3

14-01-08 - Високий суд правосуддя (Лондон) задовольнив позов "регіонала" Ріната Ахметова проти інтернет-видання "Оглядач". Про це йдеться в повідомленні прес-служби адвокатської фірми Akin Gump Strauss Hauer & Feld LLP, повідомляє "Українська правда".

Жоден з відповідачів у справі не з'явився на судове засідання. Один з адвокатів Ахметова Саймон Сміт заявив про намір звернутися в суд із клопотанням про стягнення збитків з "Оглядача". Відповідно до повідомлення, раніше Ахметов заявляв, що всі кошти, які йому будуть присуджені, будуть спрямовані на доброчинність.

Ринат Ахметов подав позов до суду Лондона 30 березня 2007 року із проханням визнати наклепом інформацію про нього, опубліковану в інтернет-виданні "Оглядач". Зокрема, Ахметов просив визнати неправдивою інформацію, викладену у циклі статей журналістки Тетяни Чорновіл, про дитинство та молодість Ахметова.

16-01-08- шеф-редактор "Оглядача" Юрій Пільчевський заявив під час прес-конференції: "Рінат Ахметов не виграв судову справу проти "Оглядача": ми не маємо жодного документу про завершення процесу щодо публікацій про Ріната Ахметова". За словами Пільчевського, останній контакт з судом "Обоз" мав наприкінці жовтня, і поява інформації про виграш справи Ахметовим став для нього несподіванкою. На його думку, позивач не був зцікавлений в тому, щоб запрошувати "Обоз" до Лондонського суду, оскільки розбір цих матеріалів у суді негативно позначився б на його іміджі. Тому, вважає пан Пільчевський, представники "Оглядача" не були запрошені до участі у судовому процесі.

"Ми не намагались встановити правдиву біографію Ріната Ахметова, а лише написати про те, що про нього кажуть і пам"ятають люди з його регіону, свого роду "міфи та легенди про Ріната Ахметова", - каже автор матеріалів Тетяна Чорновіл. За її словами, Ахметов, який вже друге скликання є депутатом Верховної Ради, не оприлюднив свою повну біографію, тому журналісти вимушені з"ясовувати її самі. 

***

15-01-08 - Апеляційний суд Київської області не задовольнив скаргу ТОВ «Гравіс» до Регіни Гусейнової, тим самим підтвердивши незаконність її звільнення з посади головного режисера телеканалу у серпні минулого року. Про це Медіа-профспілці повідомила сама Гусейнова.

Таким чином, суд зобов’язав ТОВ «Гравіс» виконати рішення суду першої інстанції – поновити Регіну Гусейнову на посаді і виплатити їй зарплату за час вимушеного прогулу та за завдану моральну шкоду.

Не зважаючи на те, що рішення вступило у законну силу і підлягає негайному виконанню, сьогодні керівництво ТОВ «Гравіс» відмовилося видати наказ про поновлення на посаді головного режисера, мотивуючи тим, що цілий день відсутній генеральний директор Оно Зонновельд. «Причини його відсутності мені не пояснили», - каже Гусейнова.

«Раніше телеканал уже отримав два штрафи за відмову виконувати рішення суду, проте на сьогоднішній день жоден з них не сплачено. Тому судові виконавці направили справу в прокуратуру Оболонського району столиці», – повідомила Регіна.

Як повідомляла Медіа-профспілка, 9 листопада 2007 року Броварський міськрайонний суд Київської області виніс рішення про негайне поновлення на роботу Регіни Гусейнової на підставі ч.1 і ч. 4 ст. 367 Цивільно-процесуального кодексу. Проте керівництво ТОВ „Гравіс” в особі гендиректора Оно Зоновельда заявило, що не має остаточного рішення щодо подальшої ролі Гусейнової в компанії. 12 листопада юрист «Гравісу» Ольга Шестопалова повернула виконавчий лист, підкресливши, що на роботу журналістку не допустять, а чекатимуть судового виконавця. Згодом телекомпанія подала апеляцію на рішення Броварського суду.

ТОВ „Гравіс” об’єднує телеканали „Сіті” і „Кіно”. Торік в керівництві ТОВ сталися зміни, які призвели до масового звільнення співробітників телекомпанії.

21-01-08-Підписано наказ про поновлення Реґіни Гусейнової на посаді головного режисера телеканалу «Сіті». Про це «ТК» повідомила адвокат директора ТОВ «Гравіс» Онно Зонневельда Лариса Варічева. Нагадаємо, 15 січня Апеляційний суд Київської області не задовольнив скаргу ТОВ «Гравіс» до Реґіни Гусейнової, залишивши в силі рішення першої інстанції, тим самим підтвердивши незаконність її звільнення з посади головного режисера телеканалу у серпні минулого року.

 А 16 січня Оболонською прокуратурою міста Києва було порушено справу проти генерального директора ТОВ «Гравіс» Онно Зонневельда за статтею 382, частина 1 Карного кодексу, за невиконання рішення суду щодо поновлення на посаді Реґіни Гусейнової та виплати їй зарплати за час вимушеного прогулу та за завдану моральну шкоду.

Лариса Варічева в коментарях «ТК» наголосила на тому, що вважає порушення кримінальної справи проти генерального директора ТОВ «Гравіс» передчасним: «Тому що лише 16 січня 2008 року судове рішення про поновлення на роботі набрало чинності. Відповідно до нашого законодавства будь-якому боржнику надається термін для добровільного виконання судового рішення. І відповідно до ст. 382 ч.1 відповідальність наступає за невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Прокуратура не врахувала, що має бути термін на добровільне виконання, а сьогодні Гусейнову на роботі поновлено». Тепер пані Варічева збирається оскаржувати постанову про порушення кримінальної справи.

Упродовж розгляду справи за позовом Регіни Гусейнової допомогу та консультації їй надавала Київська незалежна медіа профспілка. За словами її голови Михайлини Скорик, профспілка дуже уважно стежила за проходженням справи у судових інстанціях: «Влітку 2007 року (тоді Онно Зонневельд ще не працював на каналі. – «ТК») почались звільнення на телеканалі «Сіті». До нас зверталось чимало співробітників телеканалу, яких ми консультували, але люди швидко познаходили собі роботу та позвільнялись. Єдина людина, яка почала відстоювати свої права відповідно до законодавства – це була Реґіна. Ми за цією справою стежили дуже пильно, щоб звільнення без дотримання норм законодавства не стали звичними й для інших телеканалів. Ми дуже хочемо, щоб права Реґіни були відновлені, її прийняли на роботу, виплатили їй компенсацію за чотири місяці, які вона вимушено не працювала у телекомпанії».

Наразі Реґіна Гусейнова в коментарях «ТК» наголошує, що «ще 9 листопада 2007 року Броварський районний суд визнав моє звільнення з посади головного режисера каналу незаконним, це рішення за трудовим законодавством вимагає негайного виконання у частині поновлення на роботі. Однак тоді на роботі мене так і не поновили. Тому після рішення апеляційної інстанції, як повідомила мені виконавча служба, судові виконавці направили справу в прокуратуру Оболонського району столиці», – зазначила пані Гусейнова.

Поки готувалася новина, «Телекритика» отримала офіційний коментар ТРК «Гравіс», який наводимо без змін:

«Рішення Броварського міськрайонного суду Київській області від 9 листопада 2007 про поновлення Регіни Гусейнової-Чекурди на посаді головного режисера виконано ТОВ "Гравіс" у передбачений законом строк.

Згідно наказу № 3-п від 17.01.2008 Регіну Гусейнову-Чекурду поновлено на посаді головного режисера ТОВ Гравіс. Наказ виданий після набрання чинності Ухвалою Апеляційного суду Київської області, засідання якого відбулося 15 січня 2007 року. Штрафи, накладені на ТОВ Гравіс за невиконання рішення суду на початку грудня 2007, не були сплачені через порушення порядку виставлення рахунків на сплату штрафу – ТОВ "Гравіс" таких рахунків не отримало. Проте, несплата накладених штрафів не може бути причиною або підставою для порушення кримінальної справи.

За словами представника ТОВ "Гравіс" Лариси Варичевої, ТОВ "Гравіс" оскаржуватиме рішення суду в касаційному порядку у термін, передбачений чинним законодавством.

Нагадаємо, що 14 вересня 2007 року Генеральним директором ТОВ Гравіс було призначено Онно Зонневельда. За період з 14 вересня по 31 грудня 2007 року звільнились 16 співробітників, усі  – за власним бажанням, отже, інформація про масові звільнення, які нібито відбуваються на каналі, є недостовірною».


Позови від ЗМІ та журналістів
- 1

24-01-08 - Шеф-редактор «Економічних новин» Тарас Загородній подав позов проти юриста «Дельта-Банку» Дениса Тарасюка за незаконне стеження. Причиною позову стали фотографії пана Загороднього біля його будинку, подані юристом «Дельта-Банку» до суду. Вони мали стати доказом того, що пан Загородній проживає в Києві. Там за місцем його фактичного проживання до Дніпровського суду Києва проти нього подав позов «Дельта-Банк». Стеження за собою пан Загородній розцінює як порушеня своїх особистих немайнових прав, отже подав зустрічний позов.

Нагадаємо, 31 жовтня 2007 року «Дельта-Банк» подав до суду на інформаційну агенцію «Економічні новини» з вимогою відшкодувати шкоду, нібито завдану діловій репутації банку у розмірі 100 тис. грн. Позов знаходиться на розгляді судді Т.В.Савлука Дніпровського районного суду м. Києва.. Причиною позову стали публікації в «Экономических новостях»: у рамках журналістського розслідування, проведеного агенцією в червні цього року, було з'ясовано, що банки ігнорують ухвалу НБУ №168, яка забороняє банкам приховувати реальні процентні ставки.

Тарас Загородній вважає, що норма Цивільно-процесуального кодексу, за якою позов проти фізичної особипо подається за місцем проживання означає, що позов має бути подано за місцем його реєстрації, отже, не в Києві.

За словами юриста ІМІ Романа Головенка, термін "місце проживання" особи, що використаний в ЦПК, може трактуватися і як місце фактичного проживання. Останім часом така практика стає доволі поширеною.

 

IMI

Liked the article?
Help us be even more cool!