Барометр за січень 2007 року
02.02.2007, 13:00
Перший місяць 2007 року традиційно виявися спокійним через новорічні канікули. Водночас, доволі високим для цього місяця є показник Економічного, політичного та непрямого тиску на журналістів і ЗМІ. Очевидно, що останнім часом такий тиск та позови
До журналістів стали основними видами протистояння перси та влади в Україні.
Показова також мала кількість нових елементів у відомих справах, що означає відсутність будь-якого прогресу у їх розслідуваннях. Це найбільш тривожний факт, який свідчить про слабкість української правової системи та відсутність політичної волі щодо розслідування резонансних справ.
[b]Вбиті, зниклі журналісти – 0
Нові елементи
Георгій Гонгадзе[/b]
[i]11.01.2007[/i] Вчора в апеляційному суді Києва в закритому режимі заслуховували свідчення чергового свідка у справі Георгія Гонгадзе – співробітника «наружки». За станом на сьогоднішній день опитано більше половини свідків (у матеріалах справи їх значиться більше 40), пише «Сєгодня».
Адвокат одного з підсудних Микола Лаптієв ходом процесу задоволений. «За 25 років юридичної практики я ще не бачив, щоб судді настільки детально і копітко все вивчали», - сказав він.
В той же час, пише видання, на слуханнях раз у раз відбуваються накладки. Кульмінацією абсурду став випадок з речовими доказами у справі, коли із запечатаного конверту з написом «ланцюжок» суддя витягнув... горілчану пробку. Присутні були в шоці. Втім, пізніше розібралися, що пробка була такою собі саморобною коробочкою для декількох ланок ланцюжка, хоча до цього всі були упевнені, що прикраса – ціла.
Андрій Федур - адвокат, який раніше представляв інтереси матері убитого журналіста Лесі Гонгадзе, заявив, що і сам суд, і розслідування справи Гонгадзе він вважає спектаклем.
«Судять трьох ментів, які начебто убили, але не можуть пояснити, навіщо!» – говорить адвокат. На думку Федура, знайдене в Таращі тіло взагалі не належало Георгію. «Були як мінімум два трупи, організатори зрозуміли це пізно, тому перший труп (не Георгія, знайдений під Таращею і «засвічений» журналістами, що приїхали туди) замінили (на тіло Гонгадзе, яке і відвезли до Києва). Тому і два шматочки тканин, які таращанський експерт Воротинцев передав Олені Притулі, як потім показала експертиза, не належать Георгію!» Правду про вбивство Гонгадзе, вважає Федур, українці дізнаються нескоро.
[i]23.01.2007[/i] Парламентська асамблея Ради Європи звертає увагу українського уряду на необхідність подальшого прогресу у розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе та забезпечення умов для незалежного судочинства. Відповідний пункт міститься у проекті резолюції ПАРЄ "Про небезпеку для життя та свободи висловлювання журналістів", яка має бути ухвалена у четвер, - повідомляє "Українська правда". Метою резолюції є створення при Раді Європи спеціального комітету, який би стежив за дотриманням прав журналістів та фактами тиску на журналістів у країнах-членах Ради Європи. Під час зустрічі із вдовою Георгія Гонгадзе Мирославою президент ПАРЄ Рене ван дер Лінден пообіцяв, що "Рада Європи продовжуватиме уважно стежити за розслідуванням справи Гонгадзе". Мирослава ж наголосила на відсутності прогресу у розслідуванні справи Гонгадзе у частині замовників злочину. Під час зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Томасом Хамарбергом, яка відбулась у понеділок, представник Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко наголосила на необхідності забезпечити умови для правосуддя і важливості винесення вироку виконавцям злочину. У вівторок також відбулися зустрічі пані Гонгадзе і Теличенко з генеральним секретарем Ради Європи Тері Девісом, з доповідачем моніторингового комітету Ради Європи по Україні Ханною Северинсен та спкціальним доповідачем Ради Європи у справі Гонгадзе Сабіною Лойтойзер-Шнеренбергер.
[i]25.01.2007[/i] Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) закликала держави - члени РЄ виробити механізм для вивчення причин нападу на журналістів та інших серйозних посягань на свободу ЗМІ в Європі.
В резолюції вітається той факт, що «паризьким відділенням організації «Репортери без кордонів» були зібрані і передані голові ПАРЄ декілька тисяч підписів під вимогою провести розслідування вбивства Ганни Політковської».
Депутати ПАРЄ засудили вбивство журналіста Гранта Дінка в Туреччині і Політковської в Росії, а також напади і замахи на вбивство багатьох журналістів, вчинені в останні роки в Азербайджані, Молдові, Україні, Франції, Сербії та інших державах Європи.
« Якщо журналісти або ЗМІ піддаються дискримінації самочинно або з політичних міркувань, це є порушенням свободи преси », - говориться в резолюції Асамблеї. Асамблея також висловила заклопотаність відсутністю прогресу в розслідуванні вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе, скоєного у 2000 році.
В документі вказується на «необхідність для будь-якої демократичної держави давати можливість ЗМІ працювати без залякувань». «Якщо на журналістів можна безкарно скоювати напади – демократія, верховенство закону в небезпеці», - заявляють депутати Асамблеї, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
В документі міститься заклик «створити спеціальний механізм моніторингу для виявлення і вивчення замахів на життя журналістів в Європі і на їхню свободу висловлення думки».
Резолюція була ухвалена за підсумками дискусії з питання про загрозу життю, свободі висловлення думок європейськими журналістами, що відбулася у форматі термінових режимів. « Свобода висловлення думки і свобода інформації в ЗМІ включають право висловлювати політичні переконання і критикувати уряд і суспільство , викривати помилки уряду, корупцію і організовану злочинність, виступати проти релігійних догм і практик. Ця свобода гарантується статтею 10 Європейської конвенції з прав людини як одна з основних вимог будь-якого демократичного суспільства », - наголошується в документі.
[i]28.01.2007[/i] Парламентська Ассамблея Ради Європи в резолюції, присвяченій убивствам журналістів, окремо наголосила на подальному розслідуванні справи Гонгадзе. Резолюція відзначає, що в Україні існує ризик відновлення старих часів та старої практики перешкод свободі слова через відсутність законодавчих механізмів, котрі б унеможливили державу.
Резолюція також наголошує, що Україна мусить забезпечити умови для адекватного судового рішення щодо виконавців убивства журналіста Гонгадзе.
[i]30.01.2007[/i] Слідчий експеримент щодо відтворення розмов у кабінеті екс-президента Леоніда Кучми, записаних екс-майором Миколою Мельниченком, буде проведено після того, як адвокат Мельниченка отримає доступ до державної таємниці. Про це у вівторок на прес-конференції повідомив генпрокурор Олександр Медведько.
За його словами, на даний момент відповідного доступу у адвоката Мельниченка немає. Однак він оформляється. При цьому Медведько зазначив, що прокуратура "знайшла спільну мову з Мельниченком, чого раніше не було", і в січні поточного року було проведено чотири його допити.
"Він активно співпрацює з нами, дає свідчення по всіх питаннях, які йому ставляться", - повідомив Медведько
[i]31.01.2007[/i] Генпрокуратура розпочинає слідство у справі вбивства журналіста Гонгадзе з чистої сторінки. Про це вчора заявила його мати Леся Гонгадзе.
За її словами, те, що Президент не виконав своєї обіцянки, даної у 2005 році європарламентарям, свідчить лише про одне: “Я думаю, що він просто не може це зробити. Генпрокуратура дала нового слідчого пана Харченка, який має почати все з початку. Мені запропонували 4 раз зайти у морг для того, щоб взяти матеріали для ДНК. Я була 14 годин біля цих кісток. Учетверте я не зможу це зробити. Вони хочуть мене добити. Маючи таку кількість матеріалів, вони справу не розслідують. Для чого ще раз морг, ДНК? Вже 4 лабораторії світу робили аналіз ДНК. Всі результати однакові. Пізнати те, що я бачила в моргу і сказати, що це належить моєму синові, я не можу”.
Напередодні Генеральний секретар Ради Європи Тері Девіс заявив, що найбільшим розчаруванням для Європи стало нерозкриття в Україні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. І що це негативно впливає на репутацію України за кордоном.
[b]Арешти, затримання – о
Побиття, напади, залякування – 2[/b]
[i]30.01.2007[/i] 28 січня від розгулу вуличного бандитизму в Києві постраждав член редакторату "Газети по-київськи" - Олег Бесараб, який редагує розділ "Світ", повідомили «Оглядачу» в «Газеті по-київськи».
»Вчора після здачі понеділкового номера я вийшов з будівлі редакції й попрямував у бік трамвайної зупинки на вул. Фрунзе, щоб доїхати до Контрактової площі, - розповідає Олег. – Раптом ззаду хтось мене позвав і я повернувся, гадаючи, що колеги. Однак тут же отримав потужний удар в голову й опинився на землі. Нападників я погано роздивився – під час падіння в мене спали окуляри. Потім били ногами й грабували… «
Двоє чоловіків били журналіста на очах у перехожих і покупців у сусідніх кіосках, але на допомогу ніхто не прийшов. Грабіжники спокійнісінько обнишпорили кишені Олега, оправилися і, прихопивши 400 гривень і мобільний телефон, спокійно пішли геть. Зараз побитий Олег з поламаним носом і струсом мозку лежить у Жовтневій лікарні.
[i]31.01.2007[/i] Невідомі злочинці побили Олександра Кондратенка, відомого в області телеоператора, що одинадцять років поспіль (з 1996 по 2007) знімав кримінальні новини і судову хроніку — телепрограму „Патруль”.
Олександр Кондратенко 27 січня повертався пізно додому. Недавно він звільнився з телеканалу і зараз робить фільм на одній з місцевих студій. Біля під'їзду будинку, де він мешкає, невідомі особи збили його з ніг і стали бити, робили це мовчки. Потім забрали сумку , у якій були два мобільних телефони, деталі від відеомагнітофона, записну книжку та зникли. На місці злочину залишилися тільки окуляри оператора-криміналіста.
Оперативна група міліції з'явилася на місці пригоди через хвилин двадцять, затримати нападників оперативникам не вдалося. Кондратенко знадобилася медична допомога, зараз він лікується. Колегам про напад стало відомо тільки сьогодні. Міліція цей злочин поки що не коментує.
[b]Перешкоджання виконувати професійні обов»язки, цензури – 2[/b]
[i]14.01.2007[/i] Журналісти Орджонікідзе Дніпропетровської області вказують на тиск та перешкоджання у виконанні ними професійних обов’язків. В інтерв’ю «Німецькій хвилі» депутат міськради Дмитро Бичков заявив, що пожежу в редакції газети «Козацька родина» організували навмисно, аби залякати її працівників. Бичков є водночас головним редактором цього видання.
Внаслідок пожежі, що сталася в ніч на неділю, в редакції згоріли всі комп’ютери, інша оргтехніка, станок для друку, документи. За словами Дмитра Бичкова, невідомі закидали редакційне приміщення пляшками з займистою сумішшю. Одну з таких пляшок на місці пригоди пізніше виявили співробітники міністерства надзвичайних ситуацій, які гасили пожежу. Вони підтвердили версію про навмисний підпал.
В редакції не сумніваються, що інцидент — помста журналістам за публікацію матеріалів про корупцію місцевих чиновників, про неправомірні дії місцевих бізнесменів та правоохоронців та листів від громадян, які постраждали від свавілля влади.
За фактом пожежі в редакції «Козацької родини» міліція порушила кримінальну справу. Втім, правоохоронці заявляють, що розглядають версію про перешкоджання журналістської діяльності, проте вона не єдина. Відпрацьовуються також версії — хуліганство та крадіжка, яку вирішили приховати пожежею.
[i]17.01.2007[/i] Луцька міська рада позбавила фінансування на 2007 рік комунальну газету «Луцький замок», а також забрала частину приміщень, які раніше були у розпорядженні газети. Міськрада заявила що віднині відносини між ними і газетою будуть комерційними. Міська рада подаватиме офіційні прохання на розміщення матеріалів і лише після попередньої плати газета розміщуватиме статі.
«Таким чином «Луцький замок» ставатиме не газетою міськради, а газетою міста. Тобто самостійним господарюючим об’єктом про це заявив секретар міської ради Луцька Святослав Зелінський.
Головний редактор видання Феодосій Мандзюк відзначив, що на його думку подібними діями міськадміністрація намагається зробити газету «ручною», або просто знищити її. Також він повідомив що трудовий колектив «Луцький замок» буде намагатися увійти в склад співзасновників і розробляти бізнес-плани для створення своє фінансової незалежності. На сьогоднішній день єдиним засновником газети «Луцький замок» є міська рада.
[b]Нові елементи про перешкоджання виконувати професійні обов’язки[/b]
[i]11.01.2007[/i] Для ладижинського мера систематичним стає не допуск журналістів «Ладижинської газети» на засідання міськради.
Знову міський голова Ладижина Валерій Коломийцев не пустив на засідання міської ради журналіста «Ладижинської газети». З попереднього засідання вигнали журналіста цієї газети Едуарда Костяка, а на вчорашнє засідання не пустили головного редактора Людмилу Головашич.
Заступник мера Надія Купрійова на питання ІМІ з якої причини журналістів не пускають на засідання ради відповіла, що оскільки «Ладижинська газета» інформацію висвітлює упереджено, через позов міського голови до редактора газети Людмили Головашич, депутати прийняли рішення не пускати кореспондентів цієї газети на засідання.
Нагадаємо, що Ладижинський міський голова Валерій Коломийцев подав судовий позов на 20 тисяч доларів до редактора «Ладижинської газети» Людмилу Головашич за приниження його честі й гідності.
[b]Економічний, політичний, непрямий тиск – 3[/b]
[i]19.01.2007[/i] Головний редактор дніпропетровського видання «Лица» заявила, що поштамт розірвав відповідний договір із редакцією. За словами Альони Гарагуц, розірванню контракту передували події 27 грудня, коли черговий номер газети «Лица» зі статтею про порушення кримінальної справи щодо міського голови Івана Куліченка, вилучили з продажу в мережі кіосків «Укрпошти».
Редакторка каже, що звернулася до керівництва Дніпропетровського поштамту та «Укрпошти» за поясненнями, однак редакції заявили, що вилучення не було. На другий офіційний запит, стверджує редакторка «Лиц», головпоштамт, який займається розповсюдженням газети в місті, безпідставно розірвав укладений півмісяця тому договір.
У Дніпропетровському поштамті стверджують, що контракт на розповсюдження розірвали через технічні причини – мовляв, тепер газету поширюватимуть за договором, який редакція укладе з обласною дирекцією «Укрпошти».
Цими днями міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко підтвердив інформацію про порушення кримінальної справи щодо нього та інших посадовців за підозрою в розтраті коштів міського бюджету на будівництва санаторію «Таврія» в Криму. Саме про це 27 грудня писала газета «Лица» у номері, який вилучили з продажу.
[i]26.01.2007[/i] У ніч з четверга на п`ятницю близько 100 співробітників телеканалу "Інтер" залишилися на робочих місцях без наміру розходитися. Перед цим було проведено збори, у яких взяло участь близько 300 осіб, на яких було укладено звернення до керівництва каналу з проханням пояснити, чому працівникам не виплатили зарплату.
Топ-менеджмент на зустріч колективу не прийшов. Член правління Ярослав Порохняк, єдиний представник менеджменту на зборах, спантеличив учасників фразою: "Це схема не нова, випробувана".
Працівники "Інтеру" не виключають, що у разі, якщо керівництво не прийде на зустріч із ними, у п`ятницю вранці можуть не вийти в ефір деякі програми. Вони називають це економічним тиском на колектив після зміни менеджменту каналу.
***
[i]31.01.2007[/i] Власники, керівництво та трудовий колектив телеканалу "Інтер" провели офіційні переговори. За словами джерел, на зустрічі були присутні керівники структурних підрозділів, працівники інформаційно-аналітичної служби у повному складі, а також усі члени правління і один із акціонерів Валерій Хорошковський.
Під час переговорів Хорошковський визнав, що у конфлікті між колективом і менеджментом каналу винними були обидві сторони, тому закликав "оскільки треба далі працювати і розвиватися – усе почати з чистого аркушу". При цьому він пообіцяв, що до кінця поточного тижня усім працівникам каналу буде виплачено зарплату та премії у повному обсязі, а до 15 березня будуть прийняті рішення щодо структурних змін на каналі.
"Я гарантую, що жодну людину не буде звільнено не по закону", - заявив Хорошковський. Також він доручив генпродюсеру каналу Ганні Безлюдній у двотижневий термін визначитися із розподілом функціональних обов`язків працівників, після чого можна буде визначатися з умовами нової трудової угоди.
За словами джерела, станом на 16.30 "відпрацьовується спільна заява менеджменту та трудового колективу до ЗМІ, яку буде оприлюднено найближчими годинами". Джерело додало, що на 15 березня призначено конференцію трудового колективу з членами правління.
[i]31.01.2007[/i] Конфлікт між Львівською міською радою та ЛКП “Газета Ратуша” набирає нових обертів. Колектив газети оприлюднив інформацію про тиск, вчинений на редакцію з боку міської влади. З цього приводу працівники “Ратуші” звернулись до засобів масової інформації. Окрім того, ще минулого тижня було оприлюднено інформацію, що через несплату працівники “Львівгазу” позбавили ЛКП “Газета Ратуша” газопостачання. Через ті самі борги залишилась редакція і без Інтернету. Коментуючи ситуацію, головний редактор “Ратуші” Микола Савельєв відзначив, що відключення відбулись у зв’язку з тим, що Львівська міська рада не профінансувала платежі газети за грудень 2006 року.
Працівники видання звернулися з відкритим листом до колег: «Вже понад два місяці львівська комунальна газета “Ратуша” не отримує жодної копійки на покриття комунальних платежів і випуск. У приміщенні через непроплату відключили газ (ще 23 січня!), телефони, інтернет. На черзі (6 лютого 2007 року) – світло. Семеро членів трудового колективу через респіраторні захворювання перебувають на лікарняному. Усе це унеможливило випуск наступного числа видання. Нагадуємо, що засновниками нашої газети є депутати Львівської міської ради, але безпосередньо видання фінансується з коштів місцевого бюджету, тобто, з коштів самих львів’ян. Від газети п. Садовий вимагає рентабельності, хоча, скажімо, до таких ЛКП як “Львіводоканал” чи “Львівтеплокомуненерго” такі підходи не застосовуються. Попри великі борги, на жодному із згаданих ЛКП не відключають ні газ, ні зв’язок, ба більше – з міського бюджету йдуть постійні і не дуже вмотивовані десяти - двадцятимільйонні дофінансування цих ЛКП. Покриття ж заборгованості ЛКП “Газета “Ратуша” за грудень 2006 р. в розмірі 31 тис. 525 грн. райці міської ради вважають “перевитратою бюджетних коштів”.
На нашу думку, до такого стану справ призвела бездіяльність найближчого оточення міського голови Львова Андрія Садового при його мовчазному потуранні. Як у період виборів так і у післявиборчий період п. Садовий неодноразово заявляв про недоцільність виходу газети “Ратуша” і робив все від нього можливе аби втілити свої плани в життя. Не останнім аргументом для міського голови стали публікації “Ратуші” у яких в доволі гострій формі висвітлювались прорахунки в роботі міської господарки, погана робота комунальних служб, непрозорі кадрові призначення, незрозумілі оборудки з землею та подавалась точка зору депутатів та громадян, які були незгідні з низкою кроків мера Садового на своїй посаді. Вважаємо, що цими публікаціями ми ні на йоту не порушили чинного законодавства, яка дає право муніципальним газетам критикувати як діяльність муніципальних служб, так і окремих міських посадовців. Нефінансування Львівського комунального підприємства є завуальованим тиском на пресу, грубим порушенням чинного законодавства і усіх етичних норм взаємовідносин між ЗМІ та владою» - сказано у листі.
[b]Судові позови до ЗМІ та журналістів
Нові елементи про судові позови до ЗМІ та журналістів[/b]
[i]09.01.2007[/i] Валківський районний суд Харківської області виніс рішення у справі за позовом губернатора Харківської обл. Арсена Авакова до редактора Валківської районної газети „Сільські новини” Валентини Романенко - повідомляє сайт "Майдан".
Губернатор звернувся до суду з позовом „про захист честі, гідності та ділової репутації”. Суть конфлікту полягала в тому, що першого листопада на харківській зустрічі президента з журналістами пані Валентина дозволила собі вголос згадати „про приватні нафто-газові свердловини Авакова", ставлячи питання Віктору Ющенку.
Це стало приводом судового подання, у якому Аваков вимагав спростування „неправдивої” інформації на одному з телеканалів.
Після кількох засідань суд ухвалив рішення: В. Романенко повинна спростувати озвучену нею інформацію про приватну власність губернатора А. Авакова.
Тим часом журналістка подала до суду апеляційну заяву. Вона вірить, що правда буде на її боці, і, якщо знадобиться, готова захищати своє право на свободу слова навіть у Європейському суді.
Візит Ющенка до Харкова 1 листопада 2006 року також став відомий скандалом із відмовою в акредитації низці регіональних журналістів.
[i]14.01.2007[/i] Оболонський суд Києва визнав незаконним відсторонення від обов"язків директора комунальної ТРК "Київ", - повідомляють "Українські новини". Таке рішення суд ухвалив 11 січня. Перед тим мер Києва Чернівецький звільнив директора ТРК Валерія Ткачука на час службового розслідування, котре той ініціював.
Суд вирішив стягти з мерії 1000 гривень відшкодування моральної шкоди на користь журналіста та 3000 на правничі витрати. Другий позов пана Ткачука до мера міста про повне поновлення його на роботі ще розглядається в судових інстанціях. Відповідне рішення очікується на кінець лютого.
Пан Ткачук звернувся з позовом проти Леоніда Чернівецького в травні 2006 року. Ткачука було звільнено з посади 15.05.06.
[i]18.01.2007[/i] На суді між Іванівською районною газетою Одеської області «Степові зорі» і депутатом районної ради, а раніше журналістом даної газети Романом Кір'яком вирішили залагодити все мировою. Роман Кір'як подав позов до Іванівського районного суду на редакцію газети «Степові зорі» за неправомірне звільнення. Позивач хотів щоб його поновили на роботі і заплатили п’ять тисяч гривень морального відшкодування.
Молодий журналіст стверджував, що його звільнення пов’язане з його політичними переконаннями і критичними статтями в бік райради. Головний редактор «Степової зорі» Микола Заєць спростував цю інформацію сказав, що звільнили Романа за банальні прогули, на що є відповідні акти. На суді сторони дійшли згоди.
[i]26.01.2007[/i] Позовні вимоги до газети «Рівне Вечірнє» збільшили на 25 тисяч гривень. На сьогоднішньому засіданні суду по справі колишнього директора рівненської школи для глухонімих дітей Володимира Костюка до газети «Рівне Вечірнє» юристи позивача збільшили позовні вимоги на 25 тисяч гривень, сам позивач був відсутній по причині хвороби.
Загальна сума позову Костюка до газети зараз становить 30 тисяч гривень, не враховуючи судових витрат, повідомила ІМІ головний директор газети Валентина Шах.
Нагадаємо, колишній директор Рівненської школи-інтернату для глухих дітей Володимир Костюк звинуватив редакцію газети «Рівне Вечірнє»у принижені його честі і гідності й подав на журналістів позов до суду на 5 тисяч гривень. Наступне засідання відбудеться 26 лютого.
[i]29.01.2007[/i] Рішення суду про закриття газети «Дніпродзержинець» суддя «шепнула на вушко» головному редактору газети Маргариті Закорі.
«Суддя у приватній розмові повідомила мені, що прийняте рішення про закриття моєї газети. Я відправила лист-запит до суду, в якому попросила підтвердити, або скасувати цю інформацію відповіді так і не отримала», - повідомила ІМІ Маргарита Закора.
Нагадаємо, що на видавця і засновника газети, Закору Маргариту подав позов до суду її колишній спонсор і співвласник кількох підприємств у місті Дніпродзержинську пан Брагінський. Позивач звинувачує власника газети у тому, що її видання друкує неправдиву інформацію, яка шкодить його бізнесу.
Раніше було рішення суду про тимчасову заборону друкувати газету видавництву «Зоря», а головному редактору Маргариті Закорі готувати видання до друку, проте пані Закора продовжувала видавати газету в іншому виданні.
Наразі газета виходить у нормальному режимі.
[b]Судові позови ЗМІ та журналістів – 0[/b]
ІМІ
До журналістів стали основними видами протистояння перси та влади в Україні.
Показова також мала кількість нових елементів у відомих справах, що означає відсутність будь-якого прогресу у їх розслідуваннях. Це найбільш тривожний факт, який свідчить про слабкість української правової системи та відсутність політичної волі щодо розслідування резонансних справ.
[b]Вбиті, зниклі журналісти – 0
Нові елементи
Георгій Гонгадзе[/b]
[i]11.01.2007[/i] Вчора в апеляційному суді Києва в закритому режимі заслуховували свідчення чергового свідка у справі Георгія Гонгадзе – співробітника «наружки». За станом на сьогоднішній день опитано більше половини свідків (у матеріалах справи їх значиться більше 40), пише «Сєгодня».
Адвокат одного з підсудних Микола Лаптієв ходом процесу задоволений. «За 25 років юридичної практики я ще не бачив, щоб судді настільки детально і копітко все вивчали», - сказав він.
В той же час, пише видання, на слуханнях раз у раз відбуваються накладки. Кульмінацією абсурду став випадок з речовими доказами у справі, коли із запечатаного конверту з написом «ланцюжок» суддя витягнув... горілчану пробку. Присутні були в шоці. Втім, пізніше розібралися, що пробка була такою собі саморобною коробочкою для декількох ланок ланцюжка, хоча до цього всі були упевнені, що прикраса – ціла.
Андрій Федур - адвокат, який раніше представляв інтереси матері убитого журналіста Лесі Гонгадзе, заявив, що і сам суд, і розслідування справи Гонгадзе він вважає спектаклем.
«Судять трьох ментів, які начебто убили, але не можуть пояснити, навіщо!» – говорить адвокат. На думку Федура, знайдене в Таращі тіло взагалі не належало Георгію. «Були як мінімум два трупи, організатори зрозуміли це пізно, тому перший труп (не Георгія, знайдений під Таращею і «засвічений» журналістами, що приїхали туди) замінили (на тіло Гонгадзе, яке і відвезли до Києва). Тому і два шматочки тканин, які таращанський експерт Воротинцев передав Олені Притулі, як потім показала експертиза, не належать Георгію!» Правду про вбивство Гонгадзе, вважає Федур, українці дізнаються нескоро.
[i]23.01.2007[/i] Парламентська асамблея Ради Європи звертає увагу українського уряду на необхідність подальшого прогресу у розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе та забезпечення умов для незалежного судочинства. Відповідний пункт міститься у проекті резолюції ПАРЄ "Про небезпеку для життя та свободи висловлювання журналістів", яка має бути ухвалена у четвер, - повідомляє "Українська правда". Метою резолюції є створення при Раді Європи спеціального комітету, який би стежив за дотриманням прав журналістів та фактами тиску на журналістів у країнах-членах Ради Європи. Під час зустрічі із вдовою Георгія Гонгадзе Мирославою президент ПАРЄ Рене ван дер Лінден пообіцяв, що "Рада Європи продовжуватиме уважно стежити за розслідуванням справи Гонгадзе". Мирослава ж наголосила на відсутності прогресу у розслідуванні справи Гонгадзе у частині замовників злочину. Під час зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Томасом Хамарбергом, яка відбулась у понеділок, представник Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко наголосила на необхідності забезпечити умови для правосуддя і важливості винесення вироку виконавцям злочину. У вівторок також відбулися зустрічі пані Гонгадзе і Теличенко з генеральним секретарем Ради Європи Тері Девісом, з доповідачем моніторингового комітету Ради Європи по Україні Ханною Северинсен та спкціальним доповідачем Ради Європи у справі Гонгадзе Сабіною Лойтойзер-Шнеренбергер.
[i]25.01.2007[/i] Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) закликала держави - члени РЄ виробити механізм для вивчення причин нападу на журналістів та інших серйозних посягань на свободу ЗМІ в Європі.
В резолюції вітається той факт, що «паризьким відділенням організації «Репортери без кордонів» були зібрані і передані голові ПАРЄ декілька тисяч підписів під вимогою провести розслідування вбивства Ганни Політковської».
Депутати ПАРЄ засудили вбивство журналіста Гранта Дінка в Туреччині і Політковської в Росії, а також напади і замахи на вбивство багатьох журналістів, вчинені в останні роки в Азербайджані, Молдові, Україні, Франції, Сербії та інших державах Європи.
« Якщо журналісти або ЗМІ піддаються дискримінації самочинно або з політичних міркувань, це є порушенням свободи преси », - говориться в резолюції Асамблеї. Асамблея також висловила заклопотаність відсутністю прогресу в розслідуванні вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе, скоєного у 2000 році.
В документі вказується на «необхідність для будь-якої демократичної держави давати можливість ЗМІ працювати без залякувань». «Якщо на журналістів можна безкарно скоювати напади – демократія, верховенство закону в небезпеці», - заявляють депутати Асамблеї, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
В документі міститься заклик «створити спеціальний механізм моніторингу для виявлення і вивчення замахів на життя журналістів в Європі і на їхню свободу висловлення думки».
Резолюція була ухвалена за підсумками дискусії з питання про загрозу життю, свободі висловлення думок європейськими журналістами, що відбулася у форматі термінових режимів. « Свобода висловлення думки і свобода інформації в ЗМІ включають право висловлювати політичні переконання і критикувати уряд і суспільство , викривати помилки уряду, корупцію і організовану злочинність, виступати проти релігійних догм і практик. Ця свобода гарантується статтею 10 Європейської конвенції з прав людини як одна з основних вимог будь-якого демократичного суспільства », - наголошується в документі.
[i]28.01.2007[/i] Парламентська Ассамблея Ради Європи в резолюції, присвяченій убивствам журналістів, окремо наголосила на подальному розслідуванні справи Гонгадзе. Резолюція відзначає, що в Україні існує ризик відновлення старих часів та старої практики перешкод свободі слова через відсутність законодавчих механізмів, котрі б унеможливили державу.
Резолюція також наголошує, що Україна мусить забезпечити умови для адекватного судового рішення щодо виконавців убивства журналіста Гонгадзе.
[i]30.01.2007[/i] Слідчий експеримент щодо відтворення розмов у кабінеті екс-президента Леоніда Кучми, записаних екс-майором Миколою Мельниченком, буде проведено після того, як адвокат Мельниченка отримає доступ до державної таємниці. Про це у вівторок на прес-конференції повідомив генпрокурор Олександр Медведько.
За його словами, на даний момент відповідного доступу у адвоката Мельниченка немає. Однак він оформляється. При цьому Медведько зазначив, що прокуратура "знайшла спільну мову з Мельниченком, чого раніше не було", і в січні поточного року було проведено чотири його допити.
"Він активно співпрацює з нами, дає свідчення по всіх питаннях, які йому ставляться", - повідомив Медведько
[i]31.01.2007[/i] Генпрокуратура розпочинає слідство у справі вбивства журналіста Гонгадзе з чистої сторінки. Про це вчора заявила його мати Леся Гонгадзе.
За її словами, те, що Президент не виконав своєї обіцянки, даної у 2005 році європарламентарям, свідчить лише про одне: “Я думаю, що він просто не може це зробити. Генпрокуратура дала нового слідчого пана Харченка, який має почати все з початку. Мені запропонували 4 раз зайти у морг для того, щоб взяти матеріали для ДНК. Я була 14 годин біля цих кісток. Учетверте я не зможу це зробити. Вони хочуть мене добити. Маючи таку кількість матеріалів, вони справу не розслідують. Для чого ще раз морг, ДНК? Вже 4 лабораторії світу робили аналіз ДНК. Всі результати однакові. Пізнати те, що я бачила в моргу і сказати, що це належить моєму синові, я не можу”.
Напередодні Генеральний секретар Ради Європи Тері Девіс заявив, що найбільшим розчаруванням для Європи стало нерозкриття в Україні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. І що це негативно впливає на репутацію України за кордоном.
[b]Арешти, затримання – о
Побиття, напади, залякування – 2[/b]
[i]30.01.2007[/i] 28 січня від розгулу вуличного бандитизму в Києві постраждав член редакторату "Газети по-київськи" - Олег Бесараб, який редагує розділ "Світ", повідомили «Оглядачу» в «Газеті по-київськи».
»Вчора після здачі понеділкового номера я вийшов з будівлі редакції й попрямував у бік трамвайної зупинки на вул. Фрунзе, щоб доїхати до Контрактової площі, - розповідає Олег. – Раптом ззаду хтось мене позвав і я повернувся, гадаючи, що колеги. Однак тут же отримав потужний удар в голову й опинився на землі. Нападників я погано роздивився – під час падіння в мене спали окуляри. Потім били ногами й грабували… «
Двоє чоловіків били журналіста на очах у перехожих і покупців у сусідніх кіосках, але на допомогу ніхто не прийшов. Грабіжники спокійнісінько обнишпорили кишені Олега, оправилися і, прихопивши 400 гривень і мобільний телефон, спокійно пішли геть. Зараз побитий Олег з поламаним носом і струсом мозку лежить у Жовтневій лікарні.
[i]31.01.2007[/i] Невідомі злочинці побили Олександра Кондратенка, відомого в області телеоператора, що одинадцять років поспіль (з 1996 по 2007) знімав кримінальні новини і судову хроніку — телепрограму „Патруль”.
Олександр Кондратенко 27 січня повертався пізно додому. Недавно він звільнився з телеканалу і зараз робить фільм на одній з місцевих студій. Біля під'їзду будинку, де він мешкає, невідомі особи збили його з ніг і стали бити, робили це мовчки. Потім забрали сумку , у якій були два мобільних телефони, деталі від відеомагнітофона, записну книжку та зникли. На місці злочину залишилися тільки окуляри оператора-криміналіста.
Оперативна група міліції з'явилася на місці пригоди через хвилин двадцять, затримати нападників оперативникам не вдалося. Кондратенко знадобилася медична допомога, зараз він лікується. Колегам про напад стало відомо тільки сьогодні. Міліція цей злочин поки що не коментує.
[b]Перешкоджання виконувати професійні обов»язки, цензури – 2[/b]
[i]14.01.2007[/i] Журналісти Орджонікідзе Дніпропетровської області вказують на тиск та перешкоджання у виконанні ними професійних обов’язків. В інтерв’ю «Німецькій хвилі» депутат міськради Дмитро Бичков заявив, що пожежу в редакції газети «Козацька родина» організували навмисно, аби залякати її працівників. Бичков є водночас головним редактором цього видання.
Внаслідок пожежі, що сталася в ніч на неділю, в редакції згоріли всі комп’ютери, інша оргтехніка, станок для друку, документи. За словами Дмитра Бичкова, невідомі закидали редакційне приміщення пляшками з займистою сумішшю. Одну з таких пляшок на місці пригоди пізніше виявили співробітники міністерства надзвичайних ситуацій, які гасили пожежу. Вони підтвердили версію про навмисний підпал.
В редакції не сумніваються, що інцидент — помста журналістам за публікацію матеріалів про корупцію місцевих чиновників, про неправомірні дії місцевих бізнесменів та правоохоронців та листів від громадян, які постраждали від свавілля влади.
За фактом пожежі в редакції «Козацької родини» міліція порушила кримінальну справу. Втім, правоохоронці заявляють, що розглядають версію про перешкоджання журналістської діяльності, проте вона не єдина. Відпрацьовуються також версії — хуліганство та крадіжка, яку вирішили приховати пожежею.
[i]17.01.2007[/i] Луцька міська рада позбавила фінансування на 2007 рік комунальну газету «Луцький замок», а також забрала частину приміщень, які раніше були у розпорядженні газети. Міськрада заявила що віднині відносини між ними і газетою будуть комерційними. Міська рада подаватиме офіційні прохання на розміщення матеріалів і лише після попередньої плати газета розміщуватиме статі.
«Таким чином «Луцький замок» ставатиме не газетою міськради, а газетою міста. Тобто самостійним господарюючим об’єктом про це заявив секретар міської ради Луцька Святослав Зелінський.
Головний редактор видання Феодосій Мандзюк відзначив, що на його думку подібними діями міськадміністрація намагається зробити газету «ручною», або просто знищити її. Також він повідомив що трудовий колектив «Луцький замок» буде намагатися увійти в склад співзасновників і розробляти бізнес-плани для створення своє фінансової незалежності. На сьогоднішній день єдиним засновником газети «Луцький замок» є міська рада.
[b]Нові елементи про перешкоджання виконувати професійні обов’язки[/b]
[i]11.01.2007[/i] Для ладижинського мера систематичним стає не допуск журналістів «Ладижинської газети» на засідання міськради.
Знову міський голова Ладижина Валерій Коломийцев не пустив на засідання міської ради журналіста «Ладижинської газети». З попереднього засідання вигнали журналіста цієї газети Едуарда Костяка, а на вчорашнє засідання не пустили головного редактора Людмилу Головашич.
Заступник мера Надія Купрійова на питання ІМІ з якої причини журналістів не пускають на засідання ради відповіла, що оскільки «Ладижинська газета» інформацію висвітлює упереджено, через позов міського голови до редактора газети Людмили Головашич, депутати прийняли рішення не пускати кореспондентів цієї газети на засідання.
Нагадаємо, що Ладижинський міський голова Валерій Коломийцев подав судовий позов на 20 тисяч доларів до редактора «Ладижинської газети» Людмилу Головашич за приниження його честі й гідності.
[b]Економічний, політичний, непрямий тиск – 3[/b]
[i]19.01.2007[/i] Головний редактор дніпропетровського видання «Лица» заявила, що поштамт розірвав відповідний договір із редакцією. За словами Альони Гарагуц, розірванню контракту передували події 27 грудня, коли черговий номер газети «Лица» зі статтею про порушення кримінальної справи щодо міського голови Івана Куліченка, вилучили з продажу в мережі кіосків «Укрпошти».
Редакторка каже, що звернулася до керівництва Дніпропетровського поштамту та «Укрпошти» за поясненнями, однак редакції заявили, що вилучення не було. На другий офіційний запит, стверджує редакторка «Лиц», головпоштамт, який займається розповсюдженням газети в місті, безпідставно розірвав укладений півмісяця тому договір.
У Дніпропетровському поштамті стверджують, що контракт на розповсюдження розірвали через технічні причини – мовляв, тепер газету поширюватимуть за договором, який редакція укладе з обласною дирекцією «Укрпошти».
Цими днями міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко підтвердив інформацію про порушення кримінальної справи щодо нього та інших посадовців за підозрою в розтраті коштів міського бюджету на будівництва санаторію «Таврія» в Криму. Саме про це 27 грудня писала газета «Лица» у номері, який вилучили з продажу.
[i]26.01.2007[/i] У ніч з четверга на п`ятницю близько 100 співробітників телеканалу "Інтер" залишилися на робочих місцях без наміру розходитися. Перед цим було проведено збори, у яких взяло участь близько 300 осіб, на яких було укладено звернення до керівництва каналу з проханням пояснити, чому працівникам не виплатили зарплату.
Топ-менеджмент на зустріч колективу не прийшов. Член правління Ярослав Порохняк, єдиний представник менеджменту на зборах, спантеличив учасників фразою: "Це схема не нова, випробувана".
Працівники "Інтеру" не виключають, що у разі, якщо керівництво не прийде на зустріч із ними, у п`ятницю вранці можуть не вийти в ефір деякі програми. Вони називають це економічним тиском на колектив після зміни менеджменту каналу.
***
[i]31.01.2007[/i] Власники, керівництво та трудовий колектив телеканалу "Інтер" провели офіційні переговори. За словами джерел, на зустрічі були присутні керівники структурних підрозділів, працівники інформаційно-аналітичної служби у повному складі, а також усі члени правління і один із акціонерів Валерій Хорошковський.
Під час переговорів Хорошковський визнав, що у конфлікті між колективом і менеджментом каналу винними були обидві сторони, тому закликав "оскільки треба далі працювати і розвиватися – усе почати з чистого аркушу". При цьому він пообіцяв, що до кінця поточного тижня усім працівникам каналу буде виплачено зарплату та премії у повному обсязі, а до 15 березня будуть прийняті рішення щодо структурних змін на каналі.
"Я гарантую, що жодну людину не буде звільнено не по закону", - заявив Хорошковський. Також він доручив генпродюсеру каналу Ганні Безлюдній у двотижневий термін визначитися із розподілом функціональних обов`язків працівників, після чого можна буде визначатися з умовами нової трудової угоди.
За словами джерела, станом на 16.30 "відпрацьовується спільна заява менеджменту та трудового колективу до ЗМІ, яку буде оприлюднено найближчими годинами". Джерело додало, що на 15 березня призначено конференцію трудового колективу з членами правління.
[i]31.01.2007[/i] Конфлікт між Львівською міською радою та ЛКП “Газета Ратуша” набирає нових обертів. Колектив газети оприлюднив інформацію про тиск, вчинений на редакцію з боку міської влади. З цього приводу працівники “Ратуші” звернулись до засобів масової інформації. Окрім того, ще минулого тижня було оприлюднено інформацію, що через несплату працівники “Львівгазу” позбавили ЛКП “Газета Ратуша” газопостачання. Через ті самі борги залишилась редакція і без Інтернету. Коментуючи ситуацію, головний редактор “Ратуші” Микола Савельєв відзначив, що відключення відбулись у зв’язку з тим, що Львівська міська рада не профінансувала платежі газети за грудень 2006 року.
Працівники видання звернулися з відкритим листом до колег: «Вже понад два місяці львівська комунальна газета “Ратуша” не отримує жодної копійки на покриття комунальних платежів і випуск. У приміщенні через непроплату відключили газ (ще 23 січня!), телефони, інтернет. На черзі (6 лютого 2007 року) – світло. Семеро членів трудового колективу через респіраторні захворювання перебувають на лікарняному. Усе це унеможливило випуск наступного числа видання. Нагадуємо, що засновниками нашої газети є депутати Львівської міської ради, але безпосередньо видання фінансується з коштів місцевого бюджету, тобто, з коштів самих львів’ян. Від газети п. Садовий вимагає рентабельності, хоча, скажімо, до таких ЛКП як “Львіводоканал” чи “Львівтеплокомуненерго” такі підходи не застосовуються. Попри великі борги, на жодному із згаданих ЛКП не відключають ні газ, ні зв’язок, ба більше – з міського бюджету йдуть постійні і не дуже вмотивовані десяти - двадцятимільйонні дофінансування цих ЛКП. Покриття ж заборгованості ЛКП “Газета “Ратуша” за грудень 2006 р. в розмірі 31 тис. 525 грн. райці міської ради вважають “перевитратою бюджетних коштів”.
На нашу думку, до такого стану справ призвела бездіяльність найближчого оточення міського голови Львова Андрія Садового при його мовчазному потуранні. Як у період виборів так і у післявиборчий період п. Садовий неодноразово заявляв про недоцільність виходу газети “Ратуша” і робив все від нього можливе аби втілити свої плани в життя. Не останнім аргументом для міського голови стали публікації “Ратуші” у яких в доволі гострій формі висвітлювались прорахунки в роботі міської господарки, погана робота комунальних служб, непрозорі кадрові призначення, незрозумілі оборудки з землею та подавалась точка зору депутатів та громадян, які були незгідні з низкою кроків мера Садового на своїй посаді. Вважаємо, що цими публікаціями ми ні на йоту не порушили чинного законодавства, яка дає право муніципальним газетам критикувати як діяльність муніципальних служб, так і окремих міських посадовців. Нефінансування Львівського комунального підприємства є завуальованим тиском на пресу, грубим порушенням чинного законодавства і усіх етичних норм взаємовідносин між ЗМІ та владою» - сказано у листі.
[b]Судові позови до ЗМІ та журналістів
Нові елементи про судові позови до ЗМІ та журналістів[/b]
[i]09.01.2007[/i] Валківський районний суд Харківської області виніс рішення у справі за позовом губернатора Харківської обл. Арсена Авакова до редактора Валківської районної газети „Сільські новини” Валентини Романенко - повідомляє сайт "Майдан".
Губернатор звернувся до суду з позовом „про захист честі, гідності та ділової репутації”. Суть конфлікту полягала в тому, що першого листопада на харківській зустрічі президента з журналістами пані Валентина дозволила собі вголос згадати „про приватні нафто-газові свердловини Авакова", ставлячи питання Віктору Ющенку.
Це стало приводом судового подання, у якому Аваков вимагав спростування „неправдивої” інформації на одному з телеканалів.
Після кількох засідань суд ухвалив рішення: В. Романенко повинна спростувати озвучену нею інформацію про приватну власність губернатора А. Авакова.
Тим часом журналістка подала до суду апеляційну заяву. Вона вірить, що правда буде на її боці, і, якщо знадобиться, готова захищати своє право на свободу слова навіть у Європейському суді.
Візит Ющенка до Харкова 1 листопада 2006 року також став відомий скандалом із відмовою в акредитації низці регіональних журналістів.
[i]14.01.2007[/i] Оболонський суд Києва визнав незаконним відсторонення від обов"язків директора комунальної ТРК "Київ", - повідомляють "Українські новини". Таке рішення суд ухвалив 11 січня. Перед тим мер Києва Чернівецький звільнив директора ТРК Валерія Ткачука на час службового розслідування, котре той ініціював.
Суд вирішив стягти з мерії 1000 гривень відшкодування моральної шкоди на користь журналіста та 3000 на правничі витрати. Другий позов пана Ткачука до мера міста про повне поновлення його на роботі ще розглядається в судових інстанціях. Відповідне рішення очікується на кінець лютого.
Пан Ткачук звернувся з позовом проти Леоніда Чернівецького в травні 2006 року. Ткачука було звільнено з посади 15.05.06.
[i]18.01.2007[/i] На суді між Іванівською районною газетою Одеської області «Степові зорі» і депутатом районної ради, а раніше журналістом даної газети Романом Кір'яком вирішили залагодити все мировою. Роман Кір'як подав позов до Іванівського районного суду на редакцію газети «Степові зорі» за неправомірне звільнення. Позивач хотів щоб його поновили на роботі і заплатили п’ять тисяч гривень морального відшкодування.
Молодий журналіст стверджував, що його звільнення пов’язане з його політичними переконаннями і критичними статтями в бік райради. Головний редактор «Степової зорі» Микола Заєць спростував цю інформацію сказав, що звільнили Романа за банальні прогули, на що є відповідні акти. На суді сторони дійшли згоди.
[i]26.01.2007[/i] Позовні вимоги до газети «Рівне Вечірнє» збільшили на 25 тисяч гривень. На сьогоднішньому засіданні суду по справі колишнього директора рівненської школи для глухонімих дітей Володимира Костюка до газети «Рівне Вечірнє» юристи позивача збільшили позовні вимоги на 25 тисяч гривень, сам позивач був відсутній по причині хвороби.
Загальна сума позову Костюка до газети зараз становить 30 тисяч гривень, не враховуючи судових витрат, повідомила ІМІ головний директор газети Валентина Шах.
Нагадаємо, колишній директор Рівненської школи-інтернату для глухих дітей Володимир Костюк звинуватив редакцію газети «Рівне Вечірнє»у принижені його честі і гідності й подав на журналістів позов до суду на 5 тисяч гривень. Наступне засідання відбудеться 26 лютого.
[i]29.01.2007[/i] Рішення суду про закриття газети «Дніпродзержинець» суддя «шепнула на вушко» головному редактору газети Маргариті Закорі.
«Суддя у приватній розмові повідомила мені, що прийняте рішення про закриття моєї газети. Я відправила лист-запит до суду, в якому попросила підтвердити, або скасувати цю інформацію відповіді так і не отримала», - повідомила ІМІ Маргарита Закора.
Нагадаємо, що на видавця і засновника газети, Закору Маргариту подав позов до суду її колишній спонсор і співвласник кількох підприємств у місті Дніпродзержинську пан Брагінський. Позивач звинувачує власника газети у тому, що її видання друкує неправдиву інформацію, яка шкодить його бізнесу.
Раніше було рішення суду про тимчасову заборону друкувати газету видавництву «Зоря», а головному редактору Маргариті Закорі готувати видання до друку, проте пані Закора продовжувала видавати газету в іншому виданні.
Наразі газета виходить у нормальному режимі.
[b]Судові позови ЗМІ та журналістів – 0[/b]
ІМІ
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!
