Барометр за січень 2005 року
01.02.2005, 13:00
[b]Загиблі та зниклі журналісти –0
Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів – 2
14-01-05 [/b]Міжнародна федерація журналістів закликала Віктора Ющенка зустрітися з матір`ю Георгія Ґонґадзе та довести до кінця розслідування цієї справи. Про це сказав у інтерв´ю радіо "Свобода" керівник управління з дотримання прав людини цієї організації Роберт Шоу.
Він додав, що "моральним обов’язком" Ющенка є пам’ятати таких людей, як Ґеорґій Ґонґадзе.
[b]28-01-05[/b] Генпрокурор України Святослав Піскун запропонував Лесі Ґонґадзе розпочати нове розслідування справи загибелі її сина Георгія Ґонґадзе. Вона також готова зустрітися з президентом Віктором Ющенком.
Після чотирьох років розслідуванння справи зникнення журналіста, Генпрокурор пропонує розпочати все ”з чистого листа”: нові допити, нові експертизи тощо, - каже Леся Ґонґадзе.
Більше того, їй запропонували нового адвоката та слідчого, однак мати відмовилася. Вона вважає, що прокуратура має у своєму розпорядженні всі необхідні матеріали, висновки експертів та аналізи ДНК.
”Немає лише бажання розслідувати справу, як зрештою не було бажання забезпечити охорону сину, коли він на цьому наполягав у своїх зверненнях до прокуратури”, - зауважує Леся Ґонґадзе.
І веде далі: ”Я не буду судитися ні з Кучмою, ні з ким-небудь іншим. Усі страждання і муки, які я перенесла, тільки з вини Генпрокуратури”.
Мати додає, що Ющенко – її остання надія. Під час зустрічі з ним вона наполягатиме, щоб справу її сина не розпочинали спочатку. Вона також вважає, що заміна прокурора теж не вирішить проблему. Для доведення справи до суду потрібна лише політична воля, - переконана Леся Ґонґадзе.
[b]Арешти та затримання – 0
Нові елементи про арешти та затримання - 0
Побиття, напади, залякування- 3
17-01-05[/b] Учасники мітингу на підтримку Віктора Януковича, який відбувся у Симферополі на площі Леніна 17 січня напали на кореспондентів телекомпанії "Черноморская" та радіо "Ассоль" Раїсу Чуріну та Юлію Єгошину. Про це повідомила служба новин ТРК "Черноморская", - передає Комітет з моніторингу свободи преси Криму. За інформацією служби новин ТРК, коли на площі з"явилася знімальна група телекомпанії, з натовпу мітингуючих, серед яких більшість була пенсійного віку, на адресу журналістів лунали погрози та образи. Після цього, пролунав заклик і люди накинулися на журналісток, які врятувалися втечею.
За словами журналістів, на площі були присутні також представники міліції, які не реагували на те, що відьбувалося, - повідомив "Контекст-медіа" у Криму.
[b]17-01-05[/b] невідомі частково зруйнували будинок видавця та головного редактора незалежної газети "Алубіка" (місто Алупка) Рагіма Гумбатова. За його словами невідомі в"їхали на великому транспортному засобі у стіну будинку, пошкодивши дах, саму стіну та меблі всередині, а потім зникли з місця події.
На щастя у цей час у приміщенні нікого не було, а сам рагім Гумбатов перебував у Симферополі.
Редактор стверджує, що наїзд був навмисним і пов"язаний з його професійною діяльністю, зокрема, публікаціями в останніх числах газети "Алубіка" матеріалів про зловживання місцевої влади та порушення проти мера міста Валерія Андика чотирьої адміністративних справ.
Рагім Гумбатов звернувся із заявами у місцеву міліцію. Комітет моніторингу свободи преси криму у свою чергу закликав керівництво Головного управління МВС в Криму взяти розслідування цього інцідентц під свій контроль.
[b]22-01-05[/b] року мер Алушти Валерій Андик, з яким у Рагіма Гумбатова триває професійне протистояння, у присутності свідків образив редактора, який на прохання судових виконавців у якості понятого з”явився на зустріч до мера для вручення йому виконавчого листа, за яким пан Андик повинен був заплатити штраф за неповагу до суду. За словами редактора, після скандалу, мер прийняв документи.Рагім Гумбатов розповів, що він подав заяву в міліцію про образу.
[b]Нові елементи про побиття, напади, залякування - 0
Перешкоджання виконувати обов”язки, цензура – 2
12-01-05 [/b]Керівника "Львів-ТБ" Михайла Хвойницького звільняють з посади. Голова Львівської обласної ради Михайло Сендак заявив про це сьогодні під час прес-конференції. Загалом же Михайло Сендак оцінив діяльність керівників Львівської Державної телерадіокомпанії Климовича та Хвойницького під час виборчої кампанії на “двійку”, однак чому саме, він не деталізував.
"Львів-ТБ” — це телебачення громади, а не конкретного політичного функціонера", — так прокоментував вказівку Сендака сам Михайло Хвойницький.
„Для мене це як для професіонала є основні принципи, яких я маю дотримуватись — це свобода слова, об’єктивність і чесність. Цих позицій ми ніколи не порушували і не будемо порушувати як би хто цього не хотів. В Михайла Сендака, напевно виникли нові якісь думки, він інакше якось вважає. Я думаю, що оцінку нашої роботи повинен робити спеціаліст, який має спиратися на Закон України «Про телебачення», Закон України «Про свободу слова» і так далі. І тоді давати оцінку, а не через те, що ми, на його думку, щось не так зробили чи не ту людини випустили в ефір. Можливо, що пан Бернадський виступав на нашому каналі. Відразу після того до мене зателефонували і викликали «на килимок», щоб я давав звіт, на чиє це замовлення замовлення виступав пан Бернадський… Голова вимагав від мене, щоб я написав заяву на звільнення. Я сказав, що не він мене призначав і не йому мене звільняти.
Ми можемо чесно дивитися в очі людям і нам нікого боятися», — заявив Михайло Хвойницький
13-01-05 Колектив “Львів-ТБ” виступив проти звільнення Михайла Хвойницького у зверненні працівників “Львів-ТБ”. Журналісти кажуть, що намір голови Львівської облради Михайла Сендака звільнити з посади гендиретора Михайла Хвойницького продиктований тим, що Хвойницький запустив в ефір програму з Павлом Барнацьким – він своєю чергою критикував голову обласної ради. Наразі долю Хвойницького повинна вирішити сесія міськради, але після того, як заслухає звіт щодо господарювання телекомпанії за 2004 рік.
[b]18-01-05[/b] Василя Колпакова звільнено з газети "Одесские известия". Головний редактор розірвав договір з журналістом в односторонньому порядку. Про це сьогодні повідомилла "Телекритика". Формальним приводом для звільнення стали матеріальні труднощі газети.
Журналіст повідомив, що "редакція відмовилася друкувати мої матеріали, що стосуються "помаранчевої" революції, які він потім опублікував на сайті "Майдан-інформ", а також відсилав на інші сайти, які підримували повсталий народ - РАЗОМ, ЗНАЮ? - повідомив він. Крім того, Василь Колпаков розповів, що з 25 грудня випускав незалежну газету "Провинция" у своєму містечку Раздельная Одеської області. Тиражував її на ксероксі та роздавав за допомогою друзів. Журналіст також брав участь у відкритті місцевому штабі "Нашої України" прес-центру. У редакції газети ІМІ запевнили, щозв”язку із професійною діяльністю це звільнення не має, оскільки останнім часом було звільнено декількох районних кореспондентів видання через скорочення штату.
[b]Нові елементи перешкоджання та цензури –1[/b]
[b]20-01-05[/b] місії ІМІ вдалося допомогти залагодити суперечку між керівництвом газети та співробітницею Вікторією Садовою, яка вже чимало років керувала відділом культури газети, рубрика якого, за словами читачів, стала мистецьким форумом міста. 17 грудня 2004 року Вікторія Садова повідомила, що конфлікт із керівництвом виник після опублікування у газеті матеріалу „Живцем замуровані” (від 17 грудня 2004 р.), який стосувався питання містозабудування галичанської столиці. Директор і водночас виконувач обов’язків головного редактора „Поступу” Андрій Білоус усно повідомив пані Садовій, що звільняє її із займаної посади, за день уточнивши, що це лишень „тимчасове відсторонення від виконання обов’язків”. Генеральний директор запропонував журналістці на підпис наказ про скорочення її посади, який вона і підписала. Але копію цього документа журналістці ніхто не запропонував, а сам цей наказ після виходу Андрія Білоуса у відпустку зник.
На проблему журналістки звернули увагу культурні діячі міста, виступивши із зверненням на захист. На жаль, зустрітися із генеральним директором ЗАТ “Видавнича група “Поступ” або поспілкуватися телефоном представникам місії ІМІ не вдалося.
У той же час виконуючий обов‘язки головного редактора газети «Поступ» Всеволод Поліщук запевнив представників місії у тому, що все, що відбувалось останнім часом у «Поступі», є лише дрібними внутрішньо-редакційними непорозуміннями: адже за їхніми твердженнями Вікторія Садова є однією з кращих журналістів видання, керівництво якого навіть і думки не мало не те що звільняти її з роботи, а й усувати («скорочувати») з посади редактора відділу культури.
На питання щодо заборонених тем, цензури пан Поліщук відповів, що у «Поступі» «…немає, не було і бути не може!».
[b]Економічний, політичний, непрямий тиск – 2[/b]
[b]06-01-05[/b] Україніьский газеті +” відмовило у послугах підприємство з розповсюдження друкованої преси “Союздрук”. Редактор видання Іван Ольховський повідомив ІМІ що нещодавно він зареєстрував газету і вже має колектив, який пішов за ним із газети, засновниками якої були “Інститут відкритої політики” та Українська республіканська партія “Собор”, яку очолює народний депутат Анатолій Матвієнко. Газета Інституту відкритої політики виходить і досі і має назву “Українська газета”.
За словами пана Ольховського 5 січня 2005 року “Українську газету +” було прийнято до розповсюдження, проте 6 січня 2004 року весь наклад видання повернуто. Офіційною версією відмови розповсюджувати були технічні причини. У листі-відмові від співробітництва на запит редактора, підприємство повідомило: “...маємо повідомити, що нами було укладено договір на реалізацію подібного видання “Українська газета”. З огляду на це ми утримуємось від укладанні із вами договору на розповсюдження “Української газети плюс”.
На думку Івана Ольховського, підприємство “Союз друк” - монополіст з розповсюдження преси, зокрема в Києві та його директор Юрій Якименко піддавалися тискові з боку народних депутатів. Він констатував, що “до того часу, поки не втрутився Інститут відкритої політики, вони погоджувалися (розповсюджувати газету - ІМІ)…Це наслідки війни з колишніми власниками.
На жаль, з директором Інституту відкритої політики ІМІ зв”язатися не вдалося. Проте директор підприємства “Союздрук” Юрій Якименко заперечив факт тиску з боку політичних сил:
- Я вперше чую, що Матвієнко за якоюсь газетою стоїть. “Українська газета була”, вона вже 10 років випускається. Потім засновники та видавці полаялися і швиденько побігли і зареєстрували “Українську газету +”. Це не значить, що ми її повинні брати. Ми уклали договір з “Українською газетою”. Тим більше, редактор ввів мене в оману. З того листа, який ми отримали, зрозуміли, що “Українська газета” виходити не буде, а тепер буде виходити “Українська газета+”. Тому почали кампанію з розповсюдження цієї газети.
А потім з”явилася “Українська газета” і питає, чому ж ми не укладаємо договір?
Юрій Якименко також розповів, що існують технічні труднощі:
- Документацію по кіосках ми розписуємо на комп”ютерах. Комп”ютер не розуміє що таке “Українська газета +” і що таке “Українська газета”. Тому ми сказали, будь ласка, давайте газету з іншою назвою і ми будемо розглядати це питання.
Іван Ольховський розповів, що він й раніше мав конфлікти із засновниками “Української газети” редактором якої був, і вони не могли змиритися з тим, що він заснував свою:
- Їх не влаштовував весь колектив видання. Зокрема мені вони пропонували звільнитися, але люди пішли за мною. За словами юристів ІМІ причина, з якої “Союз друк” відмовив “Українській газеті +” не є обґрунтованою. Газета має підстави звернутися до господарського суду, який може примусити підприємство до укладання договору.
[b]31-01-05[/b] одеська газета “Обозрение” заявила про те, що підприємство з розповсюдження преси “Прес служба Одеси” відмовиала їй у співпраці. Редактор газети Олександр Каменний повідомив на сторінках видання, що «мотивацією відмови була малозрозуміла заява про те, що «газета «Обозрєніє» не знайде свого читача у нашому місті».
Проте, представники підприємства "Прес служба Одеси" спростували інформацію про те, що газеті відмовили у розповсюдженні, зазначивши, шо остаточне рішення щодо співпраці може бути винесене у середу. Про це ІМІ повідомили представники підприємства. Питання про розповсюдження одескої газети "Обозрение" знаходиться у фазі розгляду, - повідомили вони ІМІ.
За словами головного редактора «відмова поширювати нашу газету пояснюється, на нашу думку, однією з двох причин. Перша: редактори місцевих газет побачили у «Обозрєнии» гідного конкурента і провели «певну роботу» з керівництвом вищезгаданої організації. Друга версія – до речі, найбільш ймовірна, - така: міська влада в особі Руслана Боделана дала вказівку «плавити» нашу газету…»
[b]Нові елементи про політичний, економічний, непрямий тиск – 2
19-01-05 [/b]Верховна Рада України направила запит позафракційного народного депутата Андрія Деркача до Генерального прокурора України щодо бездіяльності Генеральної прокуратури за фактами протиправних дій співробітників СБУ по перешкоджанню діяльності журналістів та посадових осіб ЗАТ „Інформаційно-видавнича група „Телеграф”, застосування слідчих та оперативних підрозділів СБУ з метою порушення повноважень народного депутата України, повідомляє «proua». Нагадаємо, раніше, у березні 2004 року, видавнича група "Телеграф" звернулася до представника Європейського Союзу в Україні Норберта Жюстена, у якому медіа-група скаржиться на те, що названо політичним та економічним тиском. Медіа-група "Телеграф", до якої належить телеканал "Ера", тижневик "Київський Телеграф", інтернет-газета "Версії" та "Радіо Ера-ФМ", каже, що в понад двадцяти регіонах України за рішеннями місцевих судів блокуються рахунки медіа-групи. Причиною для таких судових рішень є позови приватних осіб, чия репутація буцімто постраждала внаслідок статті про Приватбанк, розміщеної на інтернет-сайті "Версії" 22 грудня 2003 року.
Медіа-група "Телеграф" вважає такі дії переслідуванням журналістів та обмеженням свободи думки та слова в Україні. Бі-Бі-Сі є єдиним зарубіжним партнером "Радіо Ера-ФМ", яка ретранслює деякі з програм Української Служби. Медіа-група "Телеграф" підконтрольна народному депутату Андрію Деркачу ("Трудова Україна") і була створена у 2001 році.
[b]19-01-05[/b] Верховна Рада направила запит народного депутата Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи проти телеканалу „Інтер” за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Нагадаємо, 27 вересня 2004 року довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в загальнодержавному виборчому окрузі Микола Катеринчук подав до Центральної виборчої комісії скаргу з вимогою визнати неправомірними дії кандидата в президенти Олександра Базилюка та телеканалу "Інтер" в зв’язку з порушенням обмежень на ведення передвиборчої агітації у формі політичної реклами.
Зокрема, 20 вересня о 8.19 на телеканалі "Інтер" після політичного блоку передвиборної агітації за Ющенка була поширена відеоінформація, що за своїм характером посягає на права людини, розділяючи населення на "три сорти". Цей відеоролик був розміщений у період виборчої кампанії і як агітація у блоці "політична реклама", який мав бути проплачений за угодою та із виборчого фонду Олександра Базилюка.
Отже, спірний матеріал, який порушує право вільного формування та волевиявлення виборця, замовив Олександр Базилюк, а поширив загально національний телеканал "Інтер".
"Телеканал формує волю виборця в залежності від місця проживання, "сортуючи" населення за областями України, а фактично розподіляючи та стикаючи громадян між собою. Олександр Базилюк є винним за створення та поширення такого матеріалу. Тому їхні протиправні дії має розглянути ЦВК", - зазначив тоді Микола Катеринчук.
Наразі “Інтер” не коментує запити ВР.
[b]Позови до ЗМІ та журналістів – 0
Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів – 4
10-01-04[/b] Пирятинский районний суд виправда лубнянського суспільного діяча і журналіста Василя Коряка.
У вересні 2003 року В. Коряк з мисливського карабіна поранив зловмисника, що вночі в складі групи злочинців намагався підпалити його будинок, де знаходилася його родина. Нападник вмер у лікарні, а Лубенськая прокуратура порушила проти журналіста кримінальну справу за статтею "навмисне убивство", згодом її перекваліфікували на "перевищення необхідного ступеня самооборони". Його також обвинуватили в незаконному збереженні боєприпасів - патронів до карабіна.
Суд кваліфікував дії В. Коряка як необхідну самооборону і підтвердив законність придбання патронів до карабіна.
В. Коряк відзначив, що суддя Сергій Педяш у виносі вироку керувався не тільки нормами кримінального права, але і статтями Конституції як нормами прямої дії. Саме Конституція гарантує кожному громадянинові право захищати своє життя і здоров'я від протиправних зазіхань. В. Коряк також вважає, що це рішення суду є сигналом для громадян про те, що правосуддя в нашій країні існує - як для тих, хто має намір зазіхнути на чуже життя і майно, так і для тих, хто прагне себе захистити.ї
[b]14-01-05[/b] Редактор черкаської газети "Антена" Валерій Воротнік та тимчасово безробітна Марія Самбур подали апеляцію на рішення Печерського районного суду від 24 грудня 2004 року щодо залишення позову останніх проти "Української правди", керівника радіо „Континент” Сергія Шолоха та журналіста Володимира Бойка без розгляду. Нагадаємо, суд виніс таке рішення у зв"язку з тим, що три рази поспіль позивачі не з"являлися на засідання. Про подання позову стало відомо 13 травня 2004 року. Позов стосувався публікацій в „Українській правді” матеріалів Бойка і Шолоха, у яких йшлося про причетність Самбур і Воротніка до переслідування радіо „Континент” і участі в піар-проектах партії СДПУ (о). Моральний збиток позивачі оцінили у 10 тисяч гривень кожному.
[b]17-01-05[/b] Народний депутат В. Яворівський оскаржить в Апеляційному суді рішення Франківського районного суду міста Львів за його позовом проти газети “Молода Галичина”.
28 грудня 2004 року суд виніс рішення про часткове задоволення позовних вимог, за ним газета “Молода Галичина” має компенсувати моральну Володимиру Яворівському 30 тисяч гривень моральної шкоди за публікацію, у якій поширила інформаці ю про те, що Володимир Яворівський, а також Дмитро Павличком у 1973 році співпрацював з КДБ і писам доноси високо посадовцям тодішнього СРСР.
Коментуючи мотиви оскарження рішення суду першої інстанції, Володимир Яворівський пояснив, що він не задоволений, що суд так низько оцінив обсяг нанесеної йому моральної шкоди. Він зазначив, що хоче використати гроші, отримані від газети для свого виборчого округу. За його словами, після сплати державного мита від 30 тисяч гривень залишається усього 25. Нагадаємо, що у позовних вимогах представники пана Яворівського оцінили шкоду, нанесену публікацією у 100 тисяч гривень.
Редактор газети "Молода Галичина" Євген Тарнавський утримався від коментарів, заявивши, що буде чекати на рішення суду.
[b]24-01-05[/b] мало відбутися судове засідання с справі за позовом народного депутата Василя Червонія до “Рівненської газети. Проте, воно було перенесене на 28 січня через неявку відповідача.
19 січня 2004 року “Рівенька газета” звернулася до колег журналістів та політиків з проханням звернути увагу на тиск народного депутата, керівника обласного штабу “Нашої України” Василя Червонія на засоби масової інформації регіону. Позивач вважає, що колонка редактора, надрукована у газеті 17 грудня під назвою “Бабай під рівненським соусом”, принижує його честь і гідність, й вимагає 50 тисяч гривень компенсації. “Рівненська газета” — молоде видання, яке виходить у Рівному з 20 лютого 2004 року. Для видавця — цей проект збитковий, тому будь-які позапланові витрати призведуть до закриття незалежної газети і звільнення редакційного колективу.
Голований редактор видання Ольга Ільчук переконана, що цей позов — серйозна загроза існуванню взагалі свободи слова у регіоні. Редакція вважає, що вимоги народного депутата безпідставні. Василь Червоній переконаний, що газета не мала права називати його “бабаєм”, тим самим принижуючи його честь та гідність. Окрім того, у розмові з ІМІ народний депутат заявив, що подібні газети є інформаційними “кілерами” і напередодні виборів відверто працювали на режим Кучми-Медведчука-Януковича.
[b]Позови ЗМІ та журналістів -0
Нові елементи про позови ЗМІ та журналістів – 2
19-01-05 [/b]На засіданні 19 січня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення виконала рішення суду за позовом ТОВ „Телестудія „Астра-ТБ” про видачу пакету ліцензій на мовлення. На засідання Нацради представники "КРТ" з’явилися із судовим виконавцем, який попередив членів Нацради про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Відповідно до рішення Нацради щодо ліцензії „Телестудія „Астра-ТБ” „шляхом доповнення” тепер буде внесено перелік ефірних частот на мовлення у Ковелі, Сімферополі, Пирятині, Джанкої, Дубні, Ізмаїлі і інших, - всього у 36 містах різних регіонів України.
Дані частоти на конкурс не виставлялися. "КРТ" не мала узгодженого із Нацрадою плану на розбудову мережі, тому не могла самостійно замовляти та проплачувати прорахунок частот. Тому залишається під питанням, на підставі чого "КРТ" вимагала і отримала 39 частот на мовлення.
А заступник голови Національної ради Віталій Шевченко так оцінив дії "КРТ" (з інтерв’ю „Україні молодій”: ”...Останнім часом деякі телерадіокомпанії отримували свої частоти у судах замість того, щоб мати ліцензію від Національної ради. Національна рада України з питань телерадіомовлення зробила попередження керівництву донецької ТРК "Україна".
Таке рішення викликано тим, що канал відмовився надати Нацраді для перевірки, згідно з її офіційним запитом, свої відеоматеріали. Про це ІМІ повідомив заступник голови Нацради Віталій Шевченко. Він розповів, що офіційний запит Нацради був поданий до ТРК «Україна» 28 листопада, тобто відразу після того, як в ефірі цієї телерадіокомпанії транслювався «з’їзд рад усіх рівнів» у Сєвєродонецьку, який відбувався у ці дні. Таким чином Нацрада вимагала від ТРК «Україна» надати записи цього з’їзду для перевірки «на наявність ознак підбурювання до сепаратизму».
Віталій Шевченко відзначив, що саме у цей час, після проведення сєвєродонецького з’їзду, Генеральна прокуратура України завела кримінальну справу за ознаками підбурювання до сепаратизму. Крім того, за його словами, «до Нацради приходили сотні скарг від громадян, які були обурені діяльністю ТРК «Україна» і вимагали припинення її ліцензії».
За словами Віталія Шевченка, ТРК «Україна» не відповіла на запит Нацради і не надала відповідних матеріалів, а на дзвінки працівників Нацради до телерадіокомпанії її керівники відповідали, що «вони все знають, але ще мають час». Після цього, зазначив Віталій Шевченко, Нацрада 21 грудня 2004 року направила запит вдруге до «України», але отримала відповідь, «що записи програм від 28 листопада вже стерті, оскільки минуло 10 днів від часу запису».
19-01-05 Головний редактор новин ТРК «Україна» Марина Миргородська заявила в інтерв’ю ІМІ, що ТРК вважає дії Нацради і, зокрема, Віталія Шевченка незаконними і розцінює їх «як цензуру, політичне переслідування та тиск на телерадіокампанію». За її словами, вони не відповіли на запит Нацради і не надали відеоматеріали з тієї причини, що у них викликав підозру сам запит, надісланий органом. Вона повідомила, що запит був не на офіційному блану Національної ради, а у вигляді урядової телеграми, яка була підписана "народним депутатом Віталієм Шевченком", а крім того, «після цієї телеграми їм ніхто не передзвонив з Нацради».
Також вона зазначила, що телерадіокомпанія «мала повне право стерти «сєвєродонецькі» записи, бо вже пройшло 10 днів».
"І взагалі ми не могли не показувати ці з"їзди і мітинги. Бо це позиція людей. ми не можемо інорувати їх думку!", - наголосила пані Миргородська.
"Ми законослухняна компанія. І якщо б нам позвонили після того, як прислали телеграму, чи запит був би на нормальному бланку, ми б надали усі матеріали", - додала вона.
Сам Віталій Шевченко відповів на це, що така телеграма «є звичайною справою і нічого незаконного у ній немає». А те, що телеграма підписана народним депутатом, це сталось через те, що «телеграфістка, побачивши його посвідчення депутата, сама додала до телеграми це звання», про що він дізнався пізніше. Крім того, на телеграмі було також зазначено «член Нацради з телерадіомовлення».
Отже, на думку пана Шевченка, «проблеми у цьому ніякої немає, а було лише намагання ТРК «Україна» тягнути час і знищити ті записи».
«Я думаю, що це було завчасно сплановано: спочатку тягти час, а потім сказати, що касети вже розмагнічені. Взагалі, це безпрецедентний випадок, коли телерадіокомпанія на законне прохання Нацради надати матеріали для перевірки відмовляється це робити», - наголосив Віталій Шевченко.
Марина Миргородська також зазначила в інтерв’ю ІМІ, що «достовірні джерела їм повідомили про те, що Нацрада на цьому не зупиниться (на запитах - ІМІ) і буде намагатися позбавити ТРК «Україна» ліцензії». У зв’язку з цим колектив «України» вже подав скарги до самої Нацради на незаконність її дій, а також заяви на ім’я Леоніда Кучми, спікера Володимира Литвина, Генпрокуратури та міжнародних організацій.
«У разі не розглядання цих скарг чи затягування з їх розглядом ТРК «Україна» має намір звернутися до суду, щоб захищати свої права», - наголосила Марина Миргородська.
Натомість, Віталій Шевченко запевнив, що «питання про позбавлення ТРК «Україна» ліцензії взагалі не обговорюється і ніколи не поставало у Нацради». «Це повна ахінея, такі заяви, - наголосив пан Шевченко. – Але якщо «Україна» дуже «постарається» і буде поводити себе так надалі, то вона сама може «добитися» позбавлення ліцензії, і це вже від Нацради не залежить. Принаймні перший етап (отримання попередження від Нацради – ІМІ) «Україна» пройшла дуже «успішно», бо законних підстав для отримання такого попередження було більше ніж достатньо. І якщо ТРК «Україна» піде слідом за Януковичем і звернеться до Європейського суду, там їм скажуть те саме», - підкреслив Віталій Шевченко.
[b]21-01-05 [/b]відбудлся прше судове засідання у справі за позовом у справі за позовом журналіста та екс-редактора харківського інформаційного агентства "Статус-Кво" Володимира Чистіліна до колишніх роботодавців. Про це ІМІ повідомив пан Чистілін. Журналіста було звільнено з роботи 29 жовтня минулого року за невиконання службових обов"язків. Тоді журналіст розповідав ІМІ, що причиною звільнення, яку назвало керівництво, було те, що агентство "мало пише про Януковича", проте, редактор переконаний, що сумлінно виконував свою роботу, подаючи об"єктивні новини про обох головних претендентів на пост Президента України.
29 листопала Володимир Чистілін подав позов до Київського районного суду міста Харків. У ньому він вимагає від колишнього роботодавця - ІА "Статус-Кво" відновлення його на роботі, компенсації за вимушені прогули, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 тис. гривень.
Попередньо суд забов"язав відповідачів у справі надати відповідну документацію щодо суті конфлікту за 7 днів до початку слухання. Проте, документи були надані суду для ознайомлення тільки під час першого судового засідання. У зв"язку з цим, юридичний представник Володимира Чистіліна заявив клопотання про перенесення судового засідання. Наступне засідання призначене на 24 лютого 2005 року.
IMI
Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів – 2
14-01-05 [/b]Міжнародна федерація журналістів закликала Віктора Ющенка зустрітися з матір`ю Георгія Ґонґадзе та довести до кінця розслідування цієї справи. Про це сказав у інтерв´ю радіо "Свобода" керівник управління з дотримання прав людини цієї організації Роберт Шоу.
Він додав, що "моральним обов’язком" Ющенка є пам’ятати таких людей, як Ґеорґій Ґонґадзе.
[b]28-01-05[/b] Генпрокурор України Святослав Піскун запропонував Лесі Ґонґадзе розпочати нове розслідування справи загибелі її сина Георгія Ґонґадзе. Вона також готова зустрітися з президентом Віктором Ющенком.
Після чотирьох років розслідуванння справи зникнення журналіста, Генпрокурор пропонує розпочати все ”з чистого листа”: нові допити, нові експертизи тощо, - каже Леся Ґонґадзе.
Більше того, їй запропонували нового адвоката та слідчого, однак мати відмовилася. Вона вважає, що прокуратура має у своєму розпорядженні всі необхідні матеріали, висновки експертів та аналізи ДНК.
”Немає лише бажання розслідувати справу, як зрештою не було бажання забезпечити охорону сину, коли він на цьому наполягав у своїх зверненнях до прокуратури”, - зауважує Леся Ґонґадзе.
І веде далі: ”Я не буду судитися ні з Кучмою, ні з ким-небудь іншим. Усі страждання і муки, які я перенесла, тільки з вини Генпрокуратури”.
Мати додає, що Ющенко – її остання надія. Під час зустрічі з ним вона наполягатиме, щоб справу її сина не розпочинали спочатку. Вона також вважає, що заміна прокурора теж не вирішить проблему. Для доведення справи до суду потрібна лише політична воля, - переконана Леся Ґонґадзе.
[b]Арешти та затримання – 0
Нові елементи про арешти та затримання - 0
Побиття, напади, залякування- 3
17-01-05[/b] Учасники мітингу на підтримку Віктора Януковича, який відбувся у Симферополі на площі Леніна 17 січня напали на кореспондентів телекомпанії "Черноморская" та радіо "Ассоль" Раїсу Чуріну та Юлію Єгошину. Про це повідомила служба новин ТРК "Черноморская", - передає Комітет з моніторингу свободи преси Криму. За інформацією служби новин ТРК, коли на площі з"явилася знімальна група телекомпанії, з натовпу мітингуючих, серед яких більшість була пенсійного віку, на адресу журналістів лунали погрози та образи. Після цього, пролунав заклик і люди накинулися на журналісток, які врятувалися втечею.
За словами журналістів, на площі були присутні також представники міліції, які не реагували на те, що відьбувалося, - повідомив "Контекст-медіа" у Криму.
[b]17-01-05[/b] невідомі частково зруйнували будинок видавця та головного редактора незалежної газети "Алубіка" (місто Алупка) Рагіма Гумбатова. За його словами невідомі в"їхали на великому транспортному засобі у стіну будинку, пошкодивши дах, саму стіну та меблі всередині, а потім зникли з місця події.
На щастя у цей час у приміщенні нікого не було, а сам рагім Гумбатов перебував у Симферополі.
Редактор стверджує, що наїзд був навмисним і пов"язаний з його професійною діяльністю, зокрема, публікаціями в останніх числах газети "Алубіка" матеріалів про зловживання місцевої влади та порушення проти мера міста Валерія Андика чотирьої адміністративних справ.
Рагім Гумбатов звернувся із заявами у місцеву міліцію. Комітет моніторингу свободи преси криму у свою чергу закликав керівництво Головного управління МВС в Криму взяти розслідування цього інцідентц під свій контроль.
[b]22-01-05[/b] року мер Алушти Валерій Андик, з яким у Рагіма Гумбатова триває професійне протистояння, у присутності свідків образив редактора, який на прохання судових виконавців у якості понятого з”явився на зустріч до мера для вручення йому виконавчого листа, за яким пан Андик повинен був заплатити штраф за неповагу до суду. За словами редактора, після скандалу, мер прийняв документи.Рагім Гумбатов розповів, що він подав заяву в міліцію про образу.
[b]Нові елементи про побиття, напади, залякування - 0
Перешкоджання виконувати обов”язки, цензура – 2
12-01-05 [/b]Керівника "Львів-ТБ" Михайла Хвойницького звільняють з посади. Голова Львівської обласної ради Михайло Сендак заявив про це сьогодні під час прес-конференції. Загалом же Михайло Сендак оцінив діяльність керівників Львівської Державної телерадіокомпанії Климовича та Хвойницького під час виборчої кампанії на “двійку”, однак чому саме, він не деталізував.
"Львів-ТБ” — це телебачення громади, а не конкретного політичного функціонера", — так прокоментував вказівку Сендака сам Михайло Хвойницький.
„Для мене це як для професіонала є основні принципи, яких я маю дотримуватись — це свобода слова, об’єктивність і чесність. Цих позицій ми ніколи не порушували і не будемо порушувати як би хто цього не хотів. В Михайла Сендака, напевно виникли нові якісь думки, він інакше якось вважає. Я думаю, що оцінку нашої роботи повинен робити спеціаліст, який має спиратися на Закон України «Про телебачення», Закон України «Про свободу слова» і так далі. І тоді давати оцінку, а не через те, що ми, на його думку, щось не так зробили чи не ту людини випустили в ефір. Можливо, що пан Бернадський виступав на нашому каналі. Відразу після того до мене зателефонували і викликали «на килимок», щоб я давав звіт, на чиє це замовлення замовлення виступав пан Бернадський… Голова вимагав від мене, щоб я написав заяву на звільнення. Я сказав, що не він мене призначав і не йому мене звільняти.
Ми можемо чесно дивитися в очі людям і нам нікого боятися», — заявив Михайло Хвойницький
13-01-05 Колектив “Львів-ТБ” виступив проти звільнення Михайла Хвойницького у зверненні працівників “Львів-ТБ”. Журналісти кажуть, що намір голови Львівської облради Михайла Сендака звільнити з посади гендиретора Михайла Хвойницького продиктований тим, що Хвойницький запустив в ефір програму з Павлом Барнацьким – він своєю чергою критикував голову обласної ради. Наразі долю Хвойницького повинна вирішити сесія міськради, але після того, як заслухає звіт щодо господарювання телекомпанії за 2004 рік.
[b]18-01-05[/b] Василя Колпакова звільнено з газети "Одесские известия". Головний редактор розірвав договір з журналістом в односторонньому порядку. Про це сьогодні повідомилла "Телекритика". Формальним приводом для звільнення стали матеріальні труднощі газети.
Журналіст повідомив, що "редакція відмовилася друкувати мої матеріали, що стосуються "помаранчевої" революції, які він потім опублікував на сайті "Майдан-інформ", а також відсилав на інші сайти, які підримували повсталий народ - РАЗОМ, ЗНАЮ? - повідомив він. Крім того, Василь Колпаков розповів, що з 25 грудня випускав незалежну газету "Провинция" у своєму містечку Раздельная Одеської області. Тиражував її на ксероксі та роздавав за допомогою друзів. Журналіст також брав участь у відкритті місцевому штабі "Нашої України" прес-центру. У редакції газети ІМІ запевнили, щозв”язку із професійною діяльністю це звільнення не має, оскільки останнім часом було звільнено декількох районних кореспондентів видання через скорочення штату.
[b]Нові елементи перешкоджання та цензури –1[/b]
[b]20-01-05[/b] місії ІМІ вдалося допомогти залагодити суперечку між керівництвом газети та співробітницею Вікторією Садовою, яка вже чимало років керувала відділом культури газети, рубрика якого, за словами читачів, стала мистецьким форумом міста. 17 грудня 2004 року Вікторія Садова повідомила, що конфлікт із керівництвом виник після опублікування у газеті матеріалу „Живцем замуровані” (від 17 грудня 2004 р.), який стосувався питання містозабудування галичанської столиці. Директор і водночас виконувач обов’язків головного редактора „Поступу” Андрій Білоус усно повідомив пані Садовій, що звільняє її із займаної посади, за день уточнивши, що це лишень „тимчасове відсторонення від виконання обов’язків”. Генеральний директор запропонував журналістці на підпис наказ про скорочення її посади, який вона і підписала. Але копію цього документа журналістці ніхто не запропонував, а сам цей наказ після виходу Андрія Білоуса у відпустку зник.
На проблему журналістки звернули увагу культурні діячі міста, виступивши із зверненням на захист. На жаль, зустрітися із генеральним директором ЗАТ “Видавнича група “Поступ” або поспілкуватися телефоном представникам місії ІМІ не вдалося.
У той же час виконуючий обов‘язки головного редактора газети «Поступ» Всеволод Поліщук запевнив представників місії у тому, що все, що відбувалось останнім часом у «Поступі», є лише дрібними внутрішньо-редакційними непорозуміннями: адже за їхніми твердженнями Вікторія Садова є однією з кращих журналістів видання, керівництво якого навіть і думки не мало не те що звільняти її з роботи, а й усувати («скорочувати») з посади редактора відділу культури.
На питання щодо заборонених тем, цензури пан Поліщук відповів, що у «Поступі» «…немає, не було і бути не може!».
[b]Економічний, політичний, непрямий тиск – 2[/b]
[b]06-01-05[/b] Україніьский газеті +” відмовило у послугах підприємство з розповсюдження друкованої преси “Союздрук”. Редактор видання Іван Ольховський повідомив ІМІ що нещодавно він зареєстрував газету і вже має колектив, який пішов за ним із газети, засновниками якої були “Інститут відкритої політики” та Українська республіканська партія “Собор”, яку очолює народний депутат Анатолій Матвієнко. Газета Інституту відкритої політики виходить і досі і має назву “Українська газета”.
За словами пана Ольховського 5 січня 2005 року “Українську газету +” було прийнято до розповсюдження, проте 6 січня 2004 року весь наклад видання повернуто. Офіційною версією відмови розповсюджувати були технічні причини. У листі-відмові від співробітництва на запит редактора, підприємство повідомило: “...маємо повідомити, що нами було укладено договір на реалізацію подібного видання “Українська газета”. З огляду на це ми утримуємось від укладанні із вами договору на розповсюдження “Української газети плюс”.
На думку Івана Ольховського, підприємство “Союз друк” - монополіст з розповсюдження преси, зокрема в Києві та його директор Юрій Якименко піддавалися тискові з боку народних депутатів. Він констатував, що “до того часу, поки не втрутився Інститут відкритої політики, вони погоджувалися (розповсюджувати газету - ІМІ)…Це наслідки війни з колишніми власниками.
На жаль, з директором Інституту відкритої політики ІМІ зв”язатися не вдалося. Проте директор підприємства “Союздрук” Юрій Якименко заперечив факт тиску з боку політичних сил:
- Я вперше чую, що Матвієнко за якоюсь газетою стоїть. “Українська газета була”, вона вже 10 років випускається. Потім засновники та видавці полаялися і швиденько побігли і зареєстрували “Українську газету +”. Це не значить, що ми її повинні брати. Ми уклали договір з “Українською газетою”. Тим більше, редактор ввів мене в оману. З того листа, який ми отримали, зрозуміли, що “Українська газета” виходити не буде, а тепер буде виходити “Українська газета+”. Тому почали кампанію з розповсюдження цієї газети.
А потім з”явилася “Українська газета” і питає, чому ж ми не укладаємо договір?
Юрій Якименко також розповів, що існують технічні труднощі:
- Документацію по кіосках ми розписуємо на комп”ютерах. Комп”ютер не розуміє що таке “Українська газета +” і що таке “Українська газета”. Тому ми сказали, будь ласка, давайте газету з іншою назвою і ми будемо розглядати це питання.
Іван Ольховський розповів, що він й раніше мав конфлікти із засновниками “Української газети” редактором якої був, і вони не могли змиритися з тим, що він заснував свою:
- Їх не влаштовував весь колектив видання. Зокрема мені вони пропонували звільнитися, але люди пішли за мною. За словами юристів ІМІ причина, з якої “Союз друк” відмовив “Українській газеті +” не є обґрунтованою. Газета має підстави звернутися до господарського суду, який може примусити підприємство до укладання договору.
[b]31-01-05[/b] одеська газета “Обозрение” заявила про те, що підприємство з розповсюдження преси “Прес служба Одеси” відмовиала їй у співпраці. Редактор газети Олександр Каменний повідомив на сторінках видання, що «мотивацією відмови була малозрозуміла заява про те, що «газета «Обозрєніє» не знайде свого читача у нашому місті».
Проте, представники підприємства "Прес служба Одеси" спростували інформацію про те, що газеті відмовили у розповсюдженні, зазначивши, шо остаточне рішення щодо співпраці може бути винесене у середу. Про це ІМІ повідомили представники підприємства. Питання про розповсюдження одескої газети "Обозрение" знаходиться у фазі розгляду, - повідомили вони ІМІ.
За словами головного редактора «відмова поширювати нашу газету пояснюється, на нашу думку, однією з двох причин. Перша: редактори місцевих газет побачили у «Обозрєнии» гідного конкурента і провели «певну роботу» з керівництвом вищезгаданої організації. Друга версія – до речі, найбільш ймовірна, - така: міська влада в особі Руслана Боделана дала вказівку «плавити» нашу газету…»
[b]Нові елементи про політичний, економічний, непрямий тиск – 2
19-01-05 [/b]Верховна Рада України направила запит позафракційного народного депутата Андрія Деркача до Генерального прокурора України щодо бездіяльності Генеральної прокуратури за фактами протиправних дій співробітників СБУ по перешкоджанню діяльності журналістів та посадових осіб ЗАТ „Інформаційно-видавнича група „Телеграф”, застосування слідчих та оперативних підрозділів СБУ з метою порушення повноважень народного депутата України, повідомляє «proua». Нагадаємо, раніше, у березні 2004 року, видавнича група "Телеграф" звернулася до представника Європейського Союзу в Україні Норберта Жюстена, у якому медіа-група скаржиться на те, що названо політичним та економічним тиском. Медіа-група "Телеграф", до якої належить телеканал "Ера", тижневик "Київський Телеграф", інтернет-газета "Версії" та "Радіо Ера-ФМ", каже, що в понад двадцяти регіонах України за рішеннями місцевих судів блокуються рахунки медіа-групи. Причиною для таких судових рішень є позови приватних осіб, чия репутація буцімто постраждала внаслідок статті про Приватбанк, розміщеної на інтернет-сайті "Версії" 22 грудня 2003 року.
Медіа-група "Телеграф" вважає такі дії переслідуванням журналістів та обмеженням свободи думки та слова в Україні. Бі-Бі-Сі є єдиним зарубіжним партнером "Радіо Ера-ФМ", яка ретранслює деякі з програм Української Служби. Медіа-група "Телеграф" підконтрольна народному депутату Андрію Деркачу ("Трудова Україна") і була створена у 2001 році.
[b]19-01-05[/b] Верховна Рада направила запит народного депутата Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи проти телеканалу „Інтер” за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Нагадаємо, 27 вересня 2004 року довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в загальнодержавному виборчому окрузі Микола Катеринчук подав до Центральної виборчої комісії скаргу з вимогою визнати неправомірними дії кандидата в президенти Олександра Базилюка та телеканалу "Інтер" в зв’язку з порушенням обмежень на ведення передвиборчої агітації у формі політичної реклами.
Зокрема, 20 вересня о 8.19 на телеканалі "Інтер" після політичного блоку передвиборної агітації за Ющенка була поширена відеоінформація, що за своїм характером посягає на права людини, розділяючи населення на "три сорти". Цей відеоролик був розміщений у період виборчої кампанії і як агітація у блоці "політична реклама", який мав бути проплачений за угодою та із виборчого фонду Олександра Базилюка.
Отже, спірний матеріал, який порушує право вільного формування та волевиявлення виборця, замовив Олександр Базилюк, а поширив загально національний телеканал "Інтер".
"Телеканал формує волю виборця в залежності від місця проживання, "сортуючи" населення за областями України, а фактично розподіляючи та стикаючи громадян між собою. Олександр Базилюк є винним за створення та поширення такого матеріалу. Тому їхні протиправні дії має розглянути ЦВК", - зазначив тоді Микола Катеринчук.
Наразі “Інтер” не коментує запити ВР.
[b]Позови до ЗМІ та журналістів – 0
Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів – 4
10-01-04[/b] Пирятинский районний суд виправда лубнянського суспільного діяча і журналіста Василя Коряка.
У вересні 2003 року В. Коряк з мисливського карабіна поранив зловмисника, що вночі в складі групи злочинців намагався підпалити його будинок, де знаходилася його родина. Нападник вмер у лікарні, а Лубенськая прокуратура порушила проти журналіста кримінальну справу за статтею "навмисне убивство", згодом її перекваліфікували на "перевищення необхідного ступеня самооборони". Його також обвинуватили в незаконному збереженні боєприпасів - патронів до карабіна.
Суд кваліфікував дії В. Коряка як необхідну самооборону і підтвердив законність придбання патронів до карабіна.
В. Коряк відзначив, що суддя Сергій Педяш у виносі вироку керувався не тільки нормами кримінального права, але і статтями Конституції як нормами прямої дії. Саме Конституція гарантує кожному громадянинові право захищати своє життя і здоров'я від протиправних зазіхань. В. Коряк також вважає, що це рішення суду є сигналом для громадян про те, що правосуддя в нашій країні існує - як для тих, хто має намір зазіхнути на чуже життя і майно, так і для тих, хто прагне себе захистити.ї
[b]14-01-05[/b] Редактор черкаської газети "Антена" Валерій Воротнік та тимчасово безробітна Марія Самбур подали апеляцію на рішення Печерського районного суду від 24 грудня 2004 року щодо залишення позову останніх проти "Української правди", керівника радіо „Континент” Сергія Шолоха та журналіста Володимира Бойка без розгляду. Нагадаємо, суд виніс таке рішення у зв"язку з тим, що три рази поспіль позивачі не з"являлися на засідання. Про подання позову стало відомо 13 травня 2004 року. Позов стосувався публікацій в „Українській правді” матеріалів Бойка і Шолоха, у яких йшлося про причетність Самбур і Воротніка до переслідування радіо „Континент” і участі в піар-проектах партії СДПУ (о). Моральний збиток позивачі оцінили у 10 тисяч гривень кожному.
[b]17-01-05[/b] Народний депутат В. Яворівський оскаржить в Апеляційному суді рішення Франківського районного суду міста Львів за його позовом проти газети “Молода Галичина”.
28 грудня 2004 року суд виніс рішення про часткове задоволення позовних вимог, за ним газета “Молода Галичина” має компенсувати моральну Володимиру Яворівському 30 тисяч гривень моральної шкоди за публікацію, у якій поширила інформаці ю про те, що Володимир Яворівський, а також Дмитро Павличком у 1973 році співпрацював з КДБ і писам доноси високо посадовцям тодішнього СРСР.
Коментуючи мотиви оскарження рішення суду першої інстанції, Володимир Яворівський пояснив, що він не задоволений, що суд так низько оцінив обсяг нанесеної йому моральної шкоди. Він зазначив, що хоче використати гроші, отримані від газети для свого виборчого округу. За його словами, після сплати державного мита від 30 тисяч гривень залишається усього 25. Нагадаємо, що у позовних вимогах представники пана Яворівського оцінили шкоду, нанесену публікацією у 100 тисяч гривень.
Редактор газети "Молода Галичина" Євген Тарнавський утримався від коментарів, заявивши, що буде чекати на рішення суду.
[b]24-01-05[/b] мало відбутися судове засідання с справі за позовом народного депутата Василя Червонія до “Рівненської газети. Проте, воно було перенесене на 28 січня через неявку відповідача.
19 січня 2004 року “Рівенька газета” звернулася до колег журналістів та політиків з проханням звернути увагу на тиск народного депутата, керівника обласного штабу “Нашої України” Василя Червонія на засоби масової інформації регіону. Позивач вважає, що колонка редактора, надрукована у газеті 17 грудня під назвою “Бабай під рівненським соусом”, принижує його честь і гідність, й вимагає 50 тисяч гривень компенсації. “Рівненська газета” — молоде видання, яке виходить у Рівному з 20 лютого 2004 року. Для видавця — цей проект збитковий, тому будь-які позапланові витрати призведуть до закриття незалежної газети і звільнення редакційного колективу.
Голований редактор видання Ольга Ільчук переконана, що цей позов — серйозна загроза існуванню взагалі свободи слова у регіоні. Редакція вважає, що вимоги народного депутата безпідставні. Василь Червоній переконаний, що газета не мала права називати його “бабаєм”, тим самим принижуючи його честь та гідність. Окрім того, у розмові з ІМІ народний депутат заявив, що подібні газети є інформаційними “кілерами” і напередодні виборів відверто працювали на режим Кучми-Медведчука-Януковича.
[b]Позови ЗМІ та журналістів -0
Нові елементи про позови ЗМІ та журналістів – 2
19-01-05 [/b]На засіданні 19 січня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення виконала рішення суду за позовом ТОВ „Телестудія „Астра-ТБ” про видачу пакету ліцензій на мовлення. На засідання Нацради представники "КРТ" з’явилися із судовим виконавцем, який попередив членів Нацради про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Відповідно до рішення Нацради щодо ліцензії „Телестудія „Астра-ТБ” „шляхом доповнення” тепер буде внесено перелік ефірних частот на мовлення у Ковелі, Сімферополі, Пирятині, Джанкої, Дубні, Ізмаїлі і інших, - всього у 36 містах різних регіонів України.
Дані частоти на конкурс не виставлялися. "КРТ" не мала узгодженого із Нацрадою плану на розбудову мережі, тому не могла самостійно замовляти та проплачувати прорахунок частот. Тому залишається під питанням, на підставі чого "КРТ" вимагала і отримала 39 частот на мовлення.
А заступник голови Національної ради Віталій Шевченко так оцінив дії "КРТ" (з інтерв’ю „Україні молодій”: ”...Останнім часом деякі телерадіокомпанії отримували свої частоти у судах замість того, щоб мати ліцензію від Національної ради. Національна рада України з питань телерадіомовлення зробила попередження керівництву донецької ТРК "Україна".
Таке рішення викликано тим, що канал відмовився надати Нацраді для перевірки, згідно з її офіційним запитом, свої відеоматеріали. Про це ІМІ повідомив заступник голови Нацради Віталій Шевченко. Він розповів, що офіційний запит Нацради був поданий до ТРК «Україна» 28 листопада, тобто відразу після того, як в ефірі цієї телерадіокомпанії транслювався «з’їзд рад усіх рівнів» у Сєвєродонецьку, який відбувався у ці дні. Таким чином Нацрада вимагала від ТРК «Україна» надати записи цього з’їзду для перевірки «на наявність ознак підбурювання до сепаратизму».
Віталій Шевченко відзначив, що саме у цей час, після проведення сєвєродонецького з’їзду, Генеральна прокуратура України завела кримінальну справу за ознаками підбурювання до сепаратизму. Крім того, за його словами, «до Нацради приходили сотні скарг від громадян, які були обурені діяльністю ТРК «Україна» і вимагали припинення її ліцензії».
За словами Віталія Шевченка, ТРК «Україна» не відповіла на запит Нацради і не надала відповідних матеріалів, а на дзвінки працівників Нацради до телерадіокомпанії її керівники відповідали, що «вони все знають, але ще мають час». Після цього, зазначив Віталій Шевченко, Нацрада 21 грудня 2004 року направила запит вдруге до «України», але отримала відповідь, «що записи програм від 28 листопада вже стерті, оскільки минуло 10 днів від часу запису».
19-01-05 Головний редактор новин ТРК «Україна» Марина Миргородська заявила в інтерв’ю ІМІ, що ТРК вважає дії Нацради і, зокрема, Віталія Шевченка незаконними і розцінює їх «як цензуру, політичне переслідування та тиск на телерадіокампанію». За її словами, вони не відповіли на запит Нацради і не надали відеоматеріали з тієї причини, що у них викликав підозру сам запит, надісланий органом. Вона повідомила, що запит був не на офіційному блану Національної ради, а у вигляді урядової телеграми, яка була підписана "народним депутатом Віталієм Шевченком", а крім того, «після цієї телеграми їм ніхто не передзвонив з Нацради».
Також вона зазначила, що телерадіокомпанія «мала повне право стерти «сєвєродонецькі» записи, бо вже пройшло 10 днів».
"І взагалі ми не могли не показувати ці з"їзди і мітинги. Бо це позиція людей. ми не можемо інорувати їх думку!", - наголосила пані Миргородська.
"Ми законослухняна компанія. І якщо б нам позвонили після того, як прислали телеграму, чи запит був би на нормальному бланку, ми б надали усі матеріали", - додала вона.
Сам Віталій Шевченко відповів на це, що така телеграма «є звичайною справою і нічого незаконного у ній немає». А те, що телеграма підписана народним депутатом, це сталось через те, що «телеграфістка, побачивши його посвідчення депутата, сама додала до телеграми це звання», про що він дізнався пізніше. Крім того, на телеграмі було також зазначено «член Нацради з телерадіомовлення».
Отже, на думку пана Шевченка, «проблеми у цьому ніякої немає, а було лише намагання ТРК «Україна» тягнути час і знищити ті записи».
«Я думаю, що це було завчасно сплановано: спочатку тягти час, а потім сказати, що касети вже розмагнічені. Взагалі, це безпрецедентний випадок, коли телерадіокомпанія на законне прохання Нацради надати матеріали для перевірки відмовляється це робити», - наголосив Віталій Шевченко.
Марина Миргородська також зазначила в інтерв’ю ІМІ, що «достовірні джерела їм повідомили про те, що Нацрада на цьому не зупиниться (на запитах - ІМІ) і буде намагатися позбавити ТРК «Україна» ліцензії». У зв’язку з цим колектив «України» вже подав скарги до самої Нацради на незаконність її дій, а також заяви на ім’я Леоніда Кучми, спікера Володимира Литвина, Генпрокуратури та міжнародних організацій.
«У разі не розглядання цих скарг чи затягування з їх розглядом ТРК «Україна» має намір звернутися до суду, щоб захищати свої права», - наголосила Марина Миргородська.
Натомість, Віталій Шевченко запевнив, що «питання про позбавлення ТРК «Україна» ліцензії взагалі не обговорюється і ніколи не поставало у Нацради». «Це повна ахінея, такі заяви, - наголосив пан Шевченко. – Але якщо «Україна» дуже «постарається» і буде поводити себе так надалі, то вона сама може «добитися» позбавлення ліцензії, і це вже від Нацради не залежить. Принаймні перший етап (отримання попередження від Нацради – ІМІ) «Україна» пройшла дуже «успішно», бо законних підстав для отримання такого попередження було більше ніж достатньо. І якщо ТРК «Україна» піде слідом за Януковичем і звернеться до Європейського суду, там їм скажуть те саме», - підкреслив Віталій Шевченко.
[b]21-01-05 [/b]відбудлся прше судове засідання у справі за позовом у справі за позовом журналіста та екс-редактора харківського інформаційного агентства "Статус-Кво" Володимира Чистіліна до колишніх роботодавців. Про це ІМІ повідомив пан Чистілін. Журналіста було звільнено з роботи 29 жовтня минулого року за невиконання службових обов"язків. Тоді журналіст розповідав ІМІ, що причиною звільнення, яку назвало керівництво, було те, що агентство "мало пише про Януковича", проте, редактор переконаний, що сумлінно виконував свою роботу, подаючи об"єктивні новини про обох головних претендентів на пост Президента України.
29 листопала Володимир Чистілін подав позов до Київського районного суду міста Харків. У ньому він вимагає від колишнього роботодавця - ІА "Статус-Кво" відновлення його на роботі, компенсації за вимушені прогули, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 тис. гривень.
Попередньо суд забов"язав відповідачів у справі надати відповідну документацію щодо суті конфлікту за 7 днів до початку слухання. Проте, документи були надані суду для ознайомлення тільки під час першого судового засідання. У зв"язку з цим, юридичний представник Володимира Чистіліна заявив клопотання про перенесення судового засідання. Наступне засідання призначене на 24 лютого 2005 року.
IMI
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!
