ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр за серпень 2008 року

11.09.2008, 03:20

У серпні місяці в медійному просторі України спостерігалося своєрідне затишшя, що можливо пов’язано з сезоном відпусток.  Проте, очевидно, у відпустку не пішов Олександр Мороз, який в  інтервю заявив, що ніколи не звинувачував Кучму в причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Окрім соціалістів не відпочивали також і комуністи, які зірвали прямий ефір на ДТРК «Крим» та застосували силу проти журналістів.

 

Загиблі та зниклі журналісти - 0

Нові елементи

Георгій Гонгадзе

07.08.2008. Лідер СПУ Олександр Мороз заявляє. що ніколи не звинувачував екс-президента Леоніда Кучму в замовленні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Про це Мороз заявив в четвер, коментуючи своє нещодавнє інтерв’ю, в якому заявив, що не звинувачує Кучму, повідомляє прес-служба СПУ.

"Я жодного разу не звинувачував Кучму в замовленні саме вбивства Гонгадзе. В десятках інтерв’ю (як і в згаданому теж) говорив, що особливостями характеру колишнього президента скористалися ті, хто відповідну інформацію у вигідному для своєї мети світлі періодично підносив Кучмі", - заявив Мороз.

"Хто, як і для чого це робив – відповісти має слідство. Переконаний, воно зможе те зробити, долучивши до справи факти, зафіксовані на плівках Мельниченка. Аутентичність записів давним-давно підтверджена експертизою", - додав він.

"Записи свідчать: порядного і сміливого журналіста позбавив життя той владний режим без будь-якого втручання зарубіжних спецслужб. А нинішній режим з попереднім знаходиться у відносинах кругової поруки, тому слідство блокується", - наголосив Мороз.

Він також підкреслив, що є зобов’язання України перед РЄ, є резолюція ПАРЄ, є гарантії, дані нинішнім президентом про негайне завершення розслідування справи.

"Ці векселі довіри можна покрити лише правдою. А суть її, - прізвища замовників, організаторів і виконавців злочину. Прізвища і розгляд справи в суді. Іншого шляху для хоч би часткового відмивання авторитету української влади просто не існує", - зазначив він.

8.08.2008. Вдова загиблого журналіста Георгія Гонгадзе Мирослава Гонгадзе закликає лідера Соцпартії Олександра Мороза піти до Генпрокуратури і поділитися інформацією про справу вбивства її чоловіка.

Про це Гонгадзе сказала в ефірі «Радіо Свобода».

Вдова журналіста наголосила на тому, що запитання про взаємозв'язок між тим, що президент говорив і конкретним виконанням має з'ясувати слідство.

«Якщо Олександр Мороз зараз має якісь додаткові дані про цей зв'язок і чи є Кучма замовником, чи ні, то я вважаю, що його обов'язком є піти в Генеральну прокуратури і дати цю інформацію», - заявила Гонгадзе.

«А обов'язком слідства - викликати Олександра Мороза і задати дуже конкретні йому запитання. Виглядає на те, що останні 8 років він володіє якоюсь особливою інформацією, яку поки що не знають ні потерпілі, ані слідство», - додала вона.

Гонгадзе повідомила, що на початку цього тижня вона знову давала свідчення у Генпрокуратурі. Нинішній хід слідства щодо пошуку замовників вбивства Гонгадзе вдова журналіста не коментує.

«Оцінку дати не можу, оскільки не знаю, що робить Генпрокуратура. Жодної інформації про хід слідства мені не повідомляють, доступу до матеріалів справи я не маю», - розповіла Гонгадзе.

«Я наголошувала на деяких аспектах, які я вважаю, необхідно ще раз перевірити у справі. Я маю надію, що щось буде зроблене. Поки що за останні два роки результатів у слідстві щодо замовників ми не маємо, хоча слідчий стверджує, що має багато напрацювань», – додала вона.

Як відомо, напередодні лідер Соцпартії Олександр Мороз заявив, що жодного разу не звинувачував екс-президента Леоніда Кучму в замовленні вбивства Георгія Гонгадзе.

За словами лідера соціалістів, на всі питання має відповісти слідство, долучивши до справи плівки Мельниченка.

Водночас «Радіо Свобода» нагадує слова Мороза майже вісім років тому: «Президент України Леонід Кучма причому є замовником, який систематично контролював хід виконання свого доручення».

13.08.2008 Екс-генеральний прокурор Михайло Потебенько заявляє, що був у відпустці в 2000 році, тому про лист журналіста Георгія Гонгадзе з проханням про його захист довідався після убивства.

Про це в інтерв'ю газеті "Дело" розповів сам Потебенько.

"Таких листів (із проханням про захист) у Генпрокуратуру з'являється дуже багато. Але коли ми зв'язувалися з міліцією для рішення питання про забезпечення охорони або зі Службою безпеки, нам порушували питання щодо оплати", - розповів Потебенько.

"Коштів на такі цілі в прокуратури немає. Що стосується безпосередньо листа від Гонгадзе, то його розглядав мій перший заступник. Він цю справу направив прокурору області для розгляду", - додав він.

"Я в той час знаходився у відрядженні. Про лист довідався вже після того, як відбулося убивство", - розповів Потебенько і додав, що лист через нього не проходв.

Говорячи про смерть колишньої глави МВС Юрія Кравченка, Потебенько висловив переконання, що той був "доведений до самогубства, і ніякого убивства не було".

Арешти, затримання - 0

Побиття, напади, залякування-1

21.08.2008  Групи кримських комуністів на чолі із народним депутатом Л.Грачем зірвали прямий ефір ДТРК «Крим» та застосували силу проти журналістів.

26.08.2008 Секретаріат Президента вимагає  від правоохоронних органів дати жорстку і адекватну відповідь на захоплення представниками Комуністичної партії України ДТРК «Крим»

Заступника Глави Секретаріату Президента України Ігор.Пукшина відзначив, що діяльність Компартії останнім часом все частіше набуває характеру організованого кримінального угрупування.

«Насилля проти журналістів у Криму - це не просто злісне хуліганство та порушення конституційних прав громадян на отримання інформації. Це цілеспрямована і послідовна антидержавницька діяльність».   

Заступник Глави Секретаріату Президента України переконаний, що суспільство та провідні політичні сили, які представляють інтереси громадян України, мають визначитися щодо доцільності існування антидержавної ідеології у нашій державі.

Перешкоджання виконувати професійні обов’[язки, цензура –0

Економічний, політичний, непрямий тиск –2

05.08.2008 Депутати Баришівської районної ради на липневій сесії одноголосно проголосували за звільнення редактора місцевої газети «Баришівські вісті» Наталі Кириленко. 

У грудні 2007 року вже була одна невдала спроба відсторонити пані Кириленко від роботи. Розпорядження про це підписала голова райради Ганна Шевчук. Тим же розпорядженням колективу редакції було наказано звільнити приміщення газети.

За словами Наталі Кириленко, голова райради незаконно оформила свідоцтво на право власності (на громаду району). «Тоді, у грудні, я оголосила попереджувальне тижневе голодування. А це рішення голови райради оскаржила в суді. Розгляд справи ще триває. Мене залишили на посаді, але винесли догану. Я написала заяву до прокурора, і він виніс протест щодо незаконного оголошення догани. Але місцева влада цей протест відхилила», – зазначила редакторка. Вона певна: річ у тім, що колектив газети не погоджувався внести зміни до статуту видання, співзасновниками якого є райрада, райдержадміністрація і власне колектив газети. Згідно зі змінами, запропонованими районною владою, редактора газети мали брати на роботу на контрактній основі, а не згідно з рішенням сесії райради, як було раніше.

«9 липня мали відбутися збори співзасновників, на які мене запросили з приводу внесення змін до статуту, але я на них не пішла, – розповіла «ТК» Наталя Кириченко. – Ми написали листа до співзасновників із проханням прозвітувати перед колективом. Цього року влада газету не фінансувала. У листі ми написали, що якщо вони цього не зроблять, то ми їх виведемо із співзасновників».

Цей лист спровокував зворотну реакцію. Влада видала розпорядження за підписом голів райради і райдержадміністрації про звільнення редактора «Баришівських вістей» з 15 липня 2008 року і призначення виконувачем обов’язків редактора Олени Прядко.

Наталя Кириленко відмовилася виконувати це розпорядження, вважаючи його незаконним. Вона звернулася із листами до парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, обласного управління преси та інформації, Національної спілки журналістів, правоохоронних органів.

1 серпня 2008 року до Баришівки приїздила з перевіркою комісія Київської обласної ради, представники якої порадили пані Кириленко передати справи новому керівникові. Але вона відмовилася.

Голова Баришівської районної ради Ганна Шевчук повідомила, що рішення про звільнення редактора затвердила сесія райради, яка відбулася 31 липня. «У нас в раді є представники 10 партій, і, я думаю, показовим є те, що за це рішення проголосували одноголосно. Причина звільнення полягає в тому, що редактор протягом 1,5 роки не вносила зміни до статуту видання. А не вносила через те, що не хотіла працювати на контрактній основі. Якщо вона не згодна з рішенням депутатів, то нехай звертається в суд», – порадила голова райради. За словами пані Шевчук, у грудні не вдалося звільнити Наталю Кириленко, оскільки її пропозицію не підтримав голова райдержадміністрації. Тепер це рішення підтримав і голова райдержадміністрації, і депутати.

14.08.2008 14 серпня об 11 годині портал delo.ua, що належить видавництву «Економіка», був підданий DDоS-атаці з десятка тисяч комп’ютерів, повідомляє прес-служба видавництва.

На думку редакції порталу, атака пов’язана із матеріалами «Россия продолжает войну в Интернете» і «Россия и Грузия запускают электронных «уток», опублікованими в газеті «Дело». У статтях ідеться про технології та механізм комп’ютерних атак, яким піддаються державні сайти обох країн.

«Саме на це вказує характер атаки та його безпосередні цілі, а саме зазначені матеріали», - каже керівник відділу технічної підтримки порталу Ілля Яковлєв. На думку піар-директора видавництва «Економіка» Віталія Максимова, збіг у цій ситуації є майже нереальним.

«Усім уже давно має бути зрозуміло, що в теперішньому світі ніхто не може почуватись абсолютно захищеним і намагатись посісти таку милу українцям позицію – «моя хата з краю». Всі ми тепер так чи інакше перебуваємо на передовій інформаційного протистояння. Найголовніше – не втрачати відчуття реальності того, що відбувається, і максимально корректно і об'єктивно висвітлювати самі події та їхні можливі наслідки», - каже Віталій Максимов.

Судові позови до ЗМІ та журналістів – 1

06.08.2008 Фігуранти кримінальної справи про здирництво подали до суду на донецьку газету «Донбас» та оглядача видання Тетяну Заровну. Як повідомляє «PRO TEST», Андрій Ніфонтов, Володимир Шмідт та Олександр Ліляк вимагають спростувати окремі висловлювання у публікації від 5 лютого 2008 року «Повязали банду подселенцев», а саме: «В Киевском райсуде г. Донецка началось слушанье уголовного дела по обвинению вымогателей Андрея Нифонтова, Владимира Шмидта, Александра Лиляка», та по відношенню до Андрія Нифонтова: «Он ее избил».

Позивачі, зокрема, вважають, що дані висловлювання є неправдивими та завдають шкоду їхній репутації, оскорбляють честь та гідність. В якості компенсації вони просять суд зобов’язати журналістку та редакцію газети виплатити по 12, 5 тисяч гривень. Судове засідання, теж у київському райсуді Донецька, має відбутися 18 серпня.

Ніфонтова, Шмідта та Ліляка звинувачують у заволодінні чужими квартирами за схемою, коли викупалася частина житлової площі, а згодом для співмешканців створювали нестерпні умови існування та примушували продати свою частину помешкання за безцінь.

У коментарі «Телекритиці» Тетяна Заровна заявила, що розцінює ситуацію як тиск на ЗМІ: «Взагалі не ясно, як суд приймав цей позов до розгляду, якщо слухання самої кримінальної справи ще не завершено».

Оглядач «Донбасу» розповіла, що у цій справі усі троє позивачів проходять як організована злочинна група. Раніше вони перебували під вартою, проте за рішенням суду їх звільнили. «Андрій Ніфонтов – керівник цієїОПГ. Згідно з законом до нього не може бути застосована альтернативна міра покарання. Це рішення суду - незаконне», - підкреслила журналістка.

Водночас Тетяна Заровна зазначила, що мала повне право називати прізвища. «По-перше, я веду репортажі з зали суду. По-друге, ця справа має великий резонанс та суспільне значення. По-третє, ці ж прізвища називалися під час брифінгу керівництва донецького УБОЗу», - наголосила вона.

Тетяна Заровна також розповіла, що лунали погрози про судове переслідування до всіх ЗМІ, які згадували в негативному контексті прізвища обвинувачених. «Це ніби попередження – не лізьте у цю справу, яке виглядає як бандитська розбірка з журналістами», - вважає журналістка.

«Цей громадянин, Ніфонтов, бандит без лапок. При чому бандит, переконаний в своїй безкарності. До речі, саме київський районний суд Донецька узаконював усі його оборудки», - заявила оглядачка «Донбасу». За її словами, у справі змінилося вже троє суддів, яким була висловлена недовіра з боку звинувачення.

На думку Тетяни Заровної, позов до ЗМІ це ще й спроба якось відбілити себе: «Ніфонтов ніби каже, що звинувачувального вироку не буде».

«Я переконана, це один з тих випадків, коли журналістам треба проявити солідарність. Бо якщо ми не матимемо права працювати в суді і називати речі своїми іменами, то тоді що ми можемо?» - підкреслила журналістка.  

Нові елементи про судові позови до ЗМІ та журналістів

12.08.2008 Газета «Вечірній Київ» не виконуватиме рішення Апеляційного суда міста Києва, який відмовив їй в апеляційній скарзі та залишив у силі рішення Шевченківського районного суду від 9 червня 2008 року за позовом Віталія Кличка. Про це повідомив «Телекритику» виконувач обов’язків головного редактора «Вечірнього Києва» Роман Костриця.

Нагадаємо, Шевченківський суд розглянув у відкритому засіданні цивільну справу за позовом депутата Київської міської ради Віталія Кличка до КП «Редакція газети «Вечірній Київ» про спростування недостовірної інформації і частково задовольнив позовні вимоги. Згідно з рішенням суду, копію якого «ТК» отримала від адвоката Віталія Кличка Валерія Карпунцова, суд визнає недостовірною інформацію, поширену «Вечіркою» у статті «Топ-четвірка любителів походеньок», надрукованій 14 лютого 2008 року, та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію Віталія Кличка.

Суд зобов’язав «Вечірній Київ» опублікувати протягом одного місяця після набрання цим рішенням законної сили спростування недостовірної інформації стосовно Кличка тим же шрифтом під заголовком «Спростування», на тому ж місті шпальти, де була розміщена недостовірна інформація. Таким чином спростування має з’явитися до 7 вересня 2008 року, якщо редакція «Вечірнього Києва» не оскаржуватиме рішення Апеляційного суду до вищої інстанції.

Судові позови від ЗМІ та журналістів – 1

15.08.2008 Керівництво газети вирішило звернутися до суду після того, як головний редактор «Ладижинської газети» Е.Косяк отримав фактичну відмову в наданні інформації за своїми трьома запитами до Виконкому міськради м. Ладижина. Адміністративний позов від головного редактора видання було подано в ладижинський міський суд 15 серпня, юридичну допомогу журналістові надає Інститут масової інформації.

Виконком, в особі його голови В.Коломойцева, не надав відповіді по суті жодного із запитів, обмежившись пропозицією акредитуватися, а також відсилкою до інших ЗМІ, виступів посадових осіб, в якості джерел інформації.

Надання юридичної допомоги здійснюється в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна» - "Покращення доступу до інформації та законодавства для засобів масової інформації», який виконується ІМІ спільно з компанією Менеджмент Системс Інтернешнл (MSI). Кожен журналіст, який вважає своє право на інформацію порушеним, може звернутися до ІМІ для отримання правової підтримки.

Нові елементи у судових позовах від ЗМІ та журналістів – 1

22.08.2008 У справі Ладижинської газети проти міськради міста Ладижина призначене попереднє судове засідання на 2 вересня.

Нагадаємо, що керівництво газети вирішило звернутися до суду після того, як головний редактор «Ладижинської газети» Е.Косяк отримав фактичну відмову в наданні інформації за своїми трьома запитами до Виконкому міськради м. Ладижина. Адміністративний позов від головного редактора видання було подано в ладижинський міський суд 15 серпня, юридичну допомогу журналістові надає Інститут масової інформації.

 

 

Liked the article?
Help us be even more cool!