Барометр за лютий 2008 року

У лютому з’явилось декілька нових позовів проти медіа, а також дістали продовження кілька давніх справ. Нарешті заарештовано бізнесмена Анатолія Пєхотіна, якого звинувачують у нападі на журналіста Влада Ісаєва. Ця справа триває з 2006 року.

Вкотре затягується судовий розгляд справи Гонгадзе.

Загиблі журналісти - 0

Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів:

Георгій Гонгадзе:2

05-02-2008 Обвинувачення у справі про загибель журналіста Георгія Гонгадзе попросило суд призначити підсудним Миколі Протасову, Валерію Костенку та Олександру Поповичу конкретні терміни покарання у вигляді позбавлення волі.

Як повідомила УНІАН адвокат вдови журналіста Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко, виступаючи у дебатах, прокурори просили засудити пана Протасова до 14 років позбавлення волі, пана Поповича – до 13 років і пана Костенка – до 12 років.

За словами пані Теличенко, до початку дебатів Валерій Костенко повністю визнав себе винним, двоє інших – частково, оскільки вони наполягали, що у них не було попередньої змови щодо скоєння вбивства журналіста.

Крім того, Микола Протасов заявив, що на момент скоєння злочину він не був посадовою особою, оскільки перебував у відпустці.

Як зазначила Валентина Теличенко, вона проситиме у суду інші терміни покарання для підсудних. Які саме, вона не уточнила, але зауважила, що «я бачу Миколу Протасова більш винним у скоєнні цього злочину».

Вона також повідомила, що на прохання сторони захисту у судовому засіданні оголошено перерву до 21 лютого для того, щоб захист мав час підготуватися до дебатів.

21-02-2008-відбулося чергове судове засідання у справі Гонгадзе. Як повідомила ІМІ Валентина Теличенко, під час засідання вона виголосила свою промову у дебатах, потім була промова захисника. Далі, за словами пані Теличенко, «піднявся Протасов і заявив, що почуває себе настільки погано, що більше не може перебувати на судовому засіданні. Тому судді нічого не залишалось, окрім як припинити засідання. Наступне засідання призначене на 3 березня». Щодо термінів ув’язнення, які вона вимагала для підсудних, пані Теличенко сказала: «Для Протасова я погодилась з державним обвинуваченням і більше не вимагала: 14 років – достатньо великий термін. Адже є ще замовники, які винні більше, відповідно, максимальну міру покарання слід приберегти для замовників. Що стосується Костенка- ми йому вимагали мінімальну міру покарання і в сумі виходили на 8,5 років. Поповичу ми просили 10 років».

Побиття, напади, залякування - 1

26-02-2008 у ніч на вівторок невідомі розбили бокову шибу в авто директора одеського філіалу газети «Сегодня» Альони Чугуннікової. Цей і попередні напади, а також неодноразові дзвінки з погрозами пані Чугуннікова пов’язала з публікацією низки резонансних матеріалів у газеті «Сегодня». Зокрема йдеться про ДТП, учасником якої був син заступника голови Одеської облради, та про викрадення немовляти з пологового будинку. Редакція «Сегодня» звернулася до правоохоронних органів України з вимогою провести розслідування.

Арешти та затримання: 0

Нові елементи про побиття, напади, залякування: 1

19-02-2008 Працівники прокуратури Рівного затримали бізнесмена Анатолія Пехотіна за підозрою в погрозі вбивством журналістові газети "Рівне вечірнє" Владові Ісаєву, повідомляє агенція «Українські новини», посилаючись на прокурора Рівного Романа Федика. За його словами, Пехотіна затримали в будинку Рівненського міського суду, він прибув у Рівне у цивільній справі зі США. У це ж день Пехотін дав свідчення слідчому прокуратури Рівного. Федик також зазначив, що Пехотін тривалий час перебував у розшуку, оскільки знаходився поза межами України.

Довідка ІМІ. Конфлікт між журналістом та бізнесменом розпочався рік тому. 23 лютого 2007 року журналіст газети «Рівне вечірнє» Влад Ісаєв повідомив колегам, що пан Пєхотін погрожував йому пістолетом за те, що він проводить журналістське розслідування.
Розслідування про діяльність бізнесмена - колишнього українця, а нині громадянина США Анатолія Пєхотіна пан Ісаєв здійснював упродовж кількох років. У цей день журналіст проводив фотозйомку інциденту, в якому брав участь Пєхотін. Коли озброєний бізнесмен побачив, що його знімають на фотоплівку, він підбіг до журналіста, приставив пістолет до його шиї і став погрожувати, що вб'є його. Перед тим Пєхотін вже поранив охоронця автостоянки, де все відбувалося.
«Він підбіг, наставив на мене пістолета і сказав: якщо я і надалі так писатиму про нього, то він мене застрелить», - повідомив ІМІ Влад Ісаєв. Журналіст уточнив, що раніше бізнесмен погрожував лише на словах.
Пізніше приїхали правоохоронці і заарештували Пєхотіна. Проте, хоча він поранив одну людину і погрожував вбити іншу, міліція відпустила порушника того ж дня.
Влад Ісаєв подав скаргу в міліцію та прокуратуру, вимагаючи притягнути Пєхотіна до відповідальності.

14 березня стало відомо,  що Анатолій Пєхотін покинув країну, повідомила головний редактор газети «Рівне вечірнє» Валентина Шах.
30 березня Влад Ісаєв, який зустрічався в Києві з Представником Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні, попросив політичного притулку в США.
Він мотивував своє прохання „побоюванням за своє життя” та бездіяльністю правоохоронців.

2 квітня прокуратура м. Рівне порушила кримінальну справу щодо бізнесмена Пєхотіна за ч.1 ст.129 КК України, за фактом погрози вбивством журналісту газети “Рівне вечірнє” Владу Ісаєву. Для проведення досудового слідства справу передано до міськвідділу УМВС України в Рівненській області. Рішення про можливість скоєння даного злочину щодо пана Ісаєва у зв`язку з його службовою діяльністю буде прийнято в ході слідства.

5 типня 2007 року Анатолій Пєхотін приїхав до України, але його так і не заарештували. Про це повідомив ІМІ потерпілий журналіст. На думку пана Ісаєва, правоохоронці хотіли «зам'яти» справу, оскільки вже кілька місяців розслідування не проводилось.

Перешкоджання виконувати обов’язки, цензура: 2

12-02-2008- 30 хвилин розглядалося на засіданні Рівненського міськвиконкому позапланове питання про об’єктивність висвітлення діяльності міської влади, повідомляє ЗІК.

Приводом для обговорення став матеріал „Авральний” виконком”, надрукований в газеті Рівненської облради „Вісті Рівненщини”. У ньому, як вважає більшість членів Рівненського міськвиконкому, була тенденційно висвітлена тема затвердження виконкомом нових тарифів на послуги з теплопостачання та підігрів води, яке відбулося наприкінці січня. 

У матеріалі показана позиція керівника міської організації ВО „Батьківщина” Ігоря Брошука, яка, на думку членів виконкому, „далека від реалій та ображає міську владу”.

Особливо обурило членів виконкому те, що сам автор матеріалу „був присутнім на засіданні, де обговорювалося тарифне питання і бачив як все відбувалося, але показав лише одну точку зору людини, якої на засіданні не було”. В результаті обговорення вирішили  не позбавляти автора матеріалу Сергія Табакова акредитації, а звернутися до редакції, щоб та розібралася й помістила об‘єктивну публікацію.

Газета не розміщувала альтернативнуточку зору, оскільки не погоджується з позицією міськвиконкому,. На думку редактора, газета коректно висвітлила ситуацію, і видання не погоджується з тим, що міськвиконком дозволяє собі вчити журналістів, як писати.

***

15-02-2008- Газета "Горохівський вісник" (Горохів, Волинська область) оголосила страйк. У такий спосіб колектив висловив незгоду з рішенням суду, який поновив на посаді колишнього головного редактора видання. Про це повідомив ЗІК, посилаючись на заяву редакції "Горохівського вісника". Колектив планує страйкувати до винесення рішення по справі Апеляційним судом. У зверненні до колег, зокрема, йшлося:

"Колектив редакції газети «Горохівський вісник» доклав усіх зусиль, щоб на 2008 рік збільшити тираж друкованого видання. Вперше за роки незалежності України він склав понад 3200 примірників. В умовах конкуренції на газетному ринку цей показник - один із найкращих серед районних газет області.

Але ви, шановні читачі, уже помітили, що останні номери газети стали менш цікавими. Причина цьому - безкінечні суди, в які втягнула колектив колишній редактор газети, пенсіонерка з високою пенсією державного службовця, яка намагається поновитися на виборній (підкреслимо!) посаді редактора.

Іваничівський районний суд ухвалив рішення, яке, як вважає колектив - засновник газети, є незаконним, яким знехтувано волевиявлення колективу на зборах від 10 серпня 2007 року щодо необрання на посаду З.П.Левчук, не враховано факти, виявлені контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області за час керівництва вищезгаданого редактора; того, що за матеріалами КРУ йде перевірка правоохоронними органами.

У знак протесту проти рішення Іваничівського районного суду, до того ж, такого, яке зобов’язує негайно приступити до роботи поновленого на посаді редактора, колектив редакції оголошує страйк до винесення рішення Апеляційним судом у Волинській області, яке, ми сподіваємося, буде законним і справедливим."

Нові елементи про перешкоджання виконувати обов’язки: 1

6-02-2008- Керівник Головного управління міського комунального господарства Микола Грицик звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням позбавити телеканал СТБ ліцензії на мовлення. Про це повідомила програма «Вікна-Новини» СТБ 6 лютого.

Причиною цього звернення став інцидент 31 січня, коли журналістка Наталія Соколенко із оператором прийшли до кабінету в.о. начальника Головного управління міського комунального господарства, аби отримати коментар щодо витрат на складання нових правил користування готелями. Адже, як з’ясували журналісти, витративши 400 тисяч гривень, чиновники запропонували текст, який є калькою правил, що діяли раніше у російській столиці. За інформацією «Вікон», попередньо журналістка звернулась до чиновника письмово. У сюжеті СТБ продемонстровані кадри, на яких Микола Грицик виштовхує Наталію Соколенко за двері.

«Микола Грицик сказав мені, що написав листа до Нацради із проханням позбавити СТБ ліцензії», - сказала «Телекритиці» Наталія Соколенко. У прес-службі Національної ради не забажали ні підтвердити, ні спростувати факт отримання такого листа. Проте розпорядженні «ТК» опинився лист Миколи Грицика до заступника голови правління СТБ з інформаційного мовлення Олексія Мустафіна, у якому він виклав власну версію подій. Наводимо уривки з цього листа в авторській редакції:

«…Ваші працівники Наталія Соколенко та телеоператор ввели в оману охоронців будинку, переконавши їх у тому, що їм призначена термінова зустріч зі мною… Вражає те, що Наталія Соколенко поводилась некоректно, грубо, виключно визиваючи (sic! - «ТК»). Вона загородила собою двері, не погоджувалась вийти із службової кімнати, поки не отримає інтерв’ю. На прохання перенести зустріч зі мною на інший день Наталія Соколенко відмовилась… Не давала вдягнутися, взяти дипломат, закрила вхідні двері на ключ, що вимусило визвати охорону. В присутності коллективу Головного управління вона булла супроводжена до виходу з приміщення…

Просимо вас вжити відповідних заходів до Наталії Соколенко з метою не повторення подібних вчинків. Буде справедливо, якщо її совість дозволить вибачитись перед коллективом Головного управління, оскільки дії Наталії Соколенко, на нашу думку, дискримінують вашу програму.

Такого несподіваного хамства від журналіста в присутності працівників головного управління, відверто, я не чекав і сподіваюсь, більше не відчую…

Про цей факт вимушений був доповісти керівництву КМДА».

Також було складено акт за підписом 12 свідків події – працівників КМДА.

Сама Наталія Соколенко пояснила колегам: «Ми оформили письмовий запит із приводу того, на що пішли 400 тисяч гривень, і скільки коштує розробка правил користування готелями... Відповіді на цей запит не було. Микола Грицик сам передзвонив мені на мобільний, вказаний у письмовому запиті (отже, він його читав) і сказав, що не буде коментувати цього питання, бо вже були громадські слухання. Тому я впевнена, що він щось приховує, і ми й надалі вестимемо це розслідування». За її словами, інформація щодо її неетичної поведінки, викладена у листі до Олексія Мустафіна, не відповідає дійсності.

Тим часом  Асоціація журналістів «Туристичний прес-клуб України» обурилася діями начальника Миколи Грицика стосовно знімальної групи телеканалу СТБ. Асоціація звернулась до КМДА, вказуючи на неприпустимість такої поведінки.

07-02-2008 Асоціація журналістів „Туристичний прес-клуб України” обурена діями начальника Управління туризму Київської міської державної адміністрації Миколи ГРИЦИКА стосовно знімальної групи телеканалу СТБ.

Про це йдеться у заяві Асоціація журналістів „Туристичний прес-клуб України” до голови Київської міської держадміністрації Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО, текст якої передано УНІАН.

Побиття, напади, залякування: 0

Економічний, політичний, непрямий тиск – 1

13-02-2008-«Ми готові назвати прізвище заступника голови Львівської ОДА, який пропонував нам гроші за те, щоб газета «Експрес» «правильно» висвітлювала діяльність львівського губернатора Олійника, але не робимо цього, бо ця людина погодилася співпрацювати із газетою у проведенні журналістського розслідування з цієї теми і конкретними діями довела цю готовність», – про це повідомив ЗІКу стратегічний редактор газети «Експрес» Ігор Починок.

«Ми пов’язуємо знищення вивіски газети на офісі з публікаціями про губернатора Олійника. Ми маємо непрямі докази, що губернатор давав вказівки певним людям вчиняти ці хуліганські дії проти газети», – наголосив Ігор Починок. (Йдеться про те, що спершу невідомі особи обклеїли фасад будинку, де мешкає керівник газети фотографіями убитої російської журналістки Політковської, потім були дзвінки з погрозами - "ми, вам писакам, повідриваємо вуха", а згодом було розтрощено вивіску газети на фасаді редакції.)

«Я знаю, що таке судова система і не плекаю ілюзій щодо перспективи судових позовів проти чинної влади. Факт публікації в газеті матеріалів про корупцію є достатньою підставою для порушення кримінальної справи. Мені не відомо, щоб міліція чи прокуратура порушила кримінальну справу за фактами публікацій в нашій газеті. Коли «сплять» правоохоронні органи, то який сенс іти до суду?! Ми не боремося проти влади, а висвітлюємо її діяльність. Інша річ, як влада реагує на це. Водночас я все-таки сподіваюся, що прокуратура у цій справі виявить принциповість і послідовність, хоча у мене є підстави сумніватися у цьому», – зазначив Ігор Починок.

Справи за публікаціями газети відкриті не були.

Позови до ЗМІ та журналістів – 2

19-02-2008- Журналістка Наталія Катериненко подала позов на телеканал UBC, де донедавна працювала, повідомляє «Телекритика».

Пані Катериненко була авторкою програми щотижневої 15-хвилинної «Art-Мані». Наприкінці грудня їй повідомили, що програму закривають через «невідповідність професійному рівню каналу», і запропонували написати заяву про звільнення за власним бажанням. Рішення позиватися до каналу Наталія Катериненко прийняла після того, як керівництво не погодилося виплатити преміальні. Попри те, що програма виходила в ефір і в січні 2008 року, Наталії виплатили лише половину зарплатні.

Генеральний продюсер каналу UBC Світлана Коляда здивувалась, почувши від «ТК», що Наталія звернулась до суду. «За що ми повинні їй виплачувати компенсацію? – каже пані Коляда. – По-перше, вона не звільнена, відповідного наказу немає, заяви – також. По-друге, її не скоротили, просто проект, із яким вона не впоралася, закрили. У нас бізнес-канал, а вона має освіту мистецтвознавця, а не телевізійну. Для неї у нашому форматі немає роботи. Я навіть не знаю, з якого приводу вона подала до суду».

Світлана Коляда повідомила «Телекритиці», що пані Катериненко у січі зробила лише дві програми, а з 25 січня не ходить на роботу, тобто її можна звільнити за прогул.

UBC (Ukrainian Business Channel) – канал економічних та бізнес-новин, що виходить в ефір з вересня 2007 року та транслюється в кабельних мережах.

Суд взяв справу до розгляду. Перше засідання призначене на квітень.

***

21-02-2008 - Голова Баришівської районної ради Ганна Савчук подала позов про захист своєї честі, гідності та ділової репутації на газету «Баришівські вісті».

В рамках акції «Живи, районко» редакція друкувала листи читачів. Голова райради образилась через слова читача Юхима Осауленка. Він зазначив, що газета виходила навіть під час окупації, і тому дії пані Шевчук щодо видання він вважає протиправними, повідомила ІМІ головний редактор газети Наталія Кириленко. Йшлося про спроби ради відібрати приміщення в газети.

У відповідь на дії райради редактор Наталія Кириленко оголосила голодування, яке закінчилось, принаймні, тимчасовою перемогою редакції: журналістів з приміщення поки що не виганяють.

Позови від ЗМІ та журналістів - 1

18-02-2008- Полтавська журналістка «Радіо Свобода» Людмила Кучеренко звернулась до Європейського суду.

Причиною звернення до Європейського суду стала бездіяльність полтавських суддів . Кучеренко відмовили у порушенні кримінальної справи проти полтавської судді Наталії Тімошенко за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України – «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

28 грудня 2005 року пані Людмилу силоміць вивели з відкритого судового засідання, зламавши їй руку.

Журналістка звернулася до прокуратури Полтавської області з проханням порушити щодо судді Наталії Тімошенко кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України – «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Але її навіть не викликали до Жовтневої районної прокуратури Полтави для надання пояснень. Більш того, пояснення, принесені з власної ініціативи журналістки, відмовилися взяти навіть після її скарги до Генеральної прокуратури України й скасування прокурором області постанови райпрокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів на новий розгляд. Районна прокуратура повторно винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, пославшись на підставу, передбачену п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), – відсутність в діях судді Наталії Тімошенко складу злочину.

Зі скаргами на дії судді Наталії Тімошенко, яка «знехтувала не лише етичними нормами, а й нормами закону та дискредитує судову систему України», журналістка безрезультатно зверталася до органів суддівського самоврядування – до Ради суддів Полтавської області та Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу. Нині журналістка очікує рішення Європейського суду з прав людини.

Довідка ІМІ: минулого року до Європейського суду вже подали скаргу кореспондентка СТБ Маргарита Ситник та оператор Володимир Новосад, які не погодилися з тим, що кримінального покарання уникнув народний депутат від Партії регіонів Олег Колесников, який у липні 2006 року в наметовому містечку поблизу Кабміну напав на журналістів і силою відібрав відеокасету.

Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів: 3

01-02-2008 - не відбулося заплановане судове засідання по справі за позовом депутатки Івано-Франківської міської ради, обраної за списком виборчого блоку «За Віктора Анушкевичуса!», начальниці ЖЕО №2 Олександри Петрик до івано-франківської газети «Репортер».

Олександра Петрик подала до суду позов про образу честі і гідності та відшкодування моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень за опубліковану 4 жовтня минулого року в «Репортері» статтю «Ублюдки» з ЖЕКу №2?».

Корреспондент «Малакава» з проханням прокоментувати суть справи вернувся до редактора газети «Репортер», який пояснив, що в названій статті наведено інформацію про хамську поведінку чиновниці по відношенню до відвідувачів та надані оціночні судження редакції з цього приводу.

На думку «Репортера» редакція діяла, не виходячи за межі чинного законодавства про ЗМІ та практики Європейського Суду з прав людини, яка повинна застосовуватися судами в Україні при розгляді подібних справ.

Зауважимо, що за подібними справами, які розглянув Європейський Суд За даними Міністерства Юстиції, протягом 7 років Європейським судом з прав людини було прийнято 22 рішення стосовно України, у 21 з яких було констатовано порушення в Україні прав, гарантованих Конвенцією про захист основних прав і свобод людини. За цими позовами Україна вже сплатила 653 тисячі євро.
***

28-02-2008-Валківська районна газета «Сільські новини» подала апеляцію на рішення Валківського районного суду у справі за позовом ВАТ «Харківгаз». Це сталося 28 лютого, після того, як було винесено вирок судом першої інстанції, повідомила ІМІ головний редактор «Сільських новин» Валентина Романенко.

Газовики образилися на журналістів  за статтю "За пів-осені до ВАлчевська",опубліковану в районці 16 жовтня. За словами редактора газети Валентини Романенко, яка була автором статті, приводом для позову стали  рядки:  "газовики зволікають зі встановленням індивідуального опалення." Як пояснила Валентина Романенко, речення, за яке редакцію притягли до суду - цитата з виступу Валківського міського голови  Віталія  Пересади  на засіданні президії Валківської районної ради, що проходило напередодні публікації.

Під час розгляду справи у Валківському районному суді Віталій Пересада відмовився від своїх слів, і газета програла.

Видання має надані райрадою записи, що підтверджують оскаржувану цитату мера. Тепер їх слухатимуть в Апеляційному суді. Дату першого засідання буде призначено додатково

***

18-02-2008- Рішення Лондонського суду проти інтернет-газети «Оглядач» не може бути виконане в Україні. «Віртуальною, але надзвичайно резонансною» називає судову справу «Рінат Ахметов проти «Оглядача», президент Асоціації медіа-юристів України Тетяна Котюжинська. Проте, за її словами, навіть якщо Високий Суд Лондона ухвалив рішення на користь позивача, це не тягне за собою жодних наслідків для відповідачів (ТОВ «Золота середина», Тетяни Чорновіл, Олега Медведєва та Ярослава Білика) без рішення українського суду.

«Цивільний процесуальний Кодекс України регулює питання визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду. Рішення іноземного суду визнається  та  виконується  в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами,  згода  на  обов'язковість яких надана Верховною Радою України,  або за принципом взаємності за  домовленістю  ad  hoc  з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні», -  пояснила Тетяна Котюжинська. Дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду може бути надано тільки українським судом на  клопотання стягувача за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. «ЦПК встановлює також підстави для відмови у задоволенні такого клопотання, - каже пані Котюжинська. - Серед іншого: у   випадках, передбачених міжнародними договорами; якщо сторона,   стосовно   якої   постановлено   рішення була  позбавлена  можливості  взяти  участь  у судовому  процесі  через  те,  що  їй  не  було   належним   чином повідомлено про розгляд справи; якщо  рішення  ухвалене  у  справі,  розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого  відповідно до закону органу України; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України».

Таким чином, рішення лондонського суду на користь позивача Ріната Ахметова не підлягає виконанню в Україні. «Звичайно, якщо Партія регіонів для цього не внесе зміни до ЦПК України», - додала Тетяна Котюжинська.

ІМІ