Барометр за листопад 2006 року
14.11.2006, 13:00
[b]Загиблі та зниклі журналісти- 0
Нові елементи
Георгій Гонгадзе
02.11.2006[/b] Екс-президент Леонід Кучма вважає, що вбивством журналіста Георгія Гонгадзе "підставили" не тільки його, але й Олександра Мороза.
"Убивство Гонгадзе, "касетний скандал" підставили і мене, і Олександра Мороза", - сказав Кучма в інтерв'ю "Известиям в Украине", коментуючи заяву депутата Ігоря Пилипчука, помічником якого працював Гонгадзе, про те, що вбивство журналіста й отруєння президента Віктора Ющенка є ланками одного ланцюга.
"У Мороза не було іншого виходу, йому довелося оприлюднити плівки, тіло Гонгадзе не даремно підкинули в його виборчий округ. Олександру Олександровичу потрібно було виправдуватися. Я цим займатися не став — і так зрозуміло, для чого скандал роздували. І так ясно, що я на журналіста руку не піднімав. З плином часу це стає усе ясніше", - відзначив Кучма.
[b]02.11.2006[/b] Заступник генпрокурора Віктор Шокін заявляє, що екс-генпрокурор Святослав Піскун намагався загальмувати розслідування справи вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Про це Шокін сказав на прес-конференції у четвер, коментуючи нещодавні звинувачення Піскуна на його адресу.
"Піскун своїм наказом від 17 травня 2005 року полишив мене багатьох повноважень в розслідуванні резонансних справ у той час, коли я керував головним слідчим управлінням. Я зрозумів, що Піскун хоче відсторонити мене від цих справ... Зараз я розцінюю цей наказ як одну зі спроб гальмування справи Гонгадзе", - сказав він.
Шокін також спростував слова Піскуна про те, що він нібито двічі звільняв Шокіна, однак він і працівники слідчої групи, очолюваної Віктором Шубіним, "двічі вмовляли" його скасувати свій наказ, мотивуючи це тим, що зупинять розслідування справ Гонгадзе и отруєння президента".
[b]09.11.2006[/b] Апеляційний суд Києва провів допит двох свідків у рамках справи про убивство Георгія Гонгадзе. В суді були допитані лікар-рентгенолог Таращанської лікарні і лаборант рентген-кабінету, повідомила агентству "Інтерфакс-Україна" представник інтересів у суді вдови Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко.
Свідкам пред'явили для упізнання рентген-знімок. Вони підтвердили, що це той знімок, який був зроблений у Таращі в листопаді 2000 року. Обидва свідка також підтвердили, що фактично були зроблені два рентген-знімки - дуже схожі, майже однакові.
За словами Теличенко, це означає, що вони опосередковано підтвердили слова лікаря-патологоанатома, судмедексперта Ігоря Воротинцева про те, що один рентген-знімок був відданий журналістам (зараз він перебуває в матеріалах справи), а другий знімок був переданий свого часу до Київського обласного бюро судмедекспертиз.
[b]24.11.2006[/b] Слідчі Генеральної прокуратури України Роман Шубін і Юрій Грищенко, які розслідували справу про вбивство Георгія Гонгадзе, виключені зі складу оперативно-слідчої групи і справа доручена іншому слідчому, заявив заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.
" Можу сказати наступне : двох слідчих, які його розслідували декілька років, виключено зі складу оперативно-слідчої групи. Ця справа доручена іншому слідчому, який раніше не мав до нього ніякого відношення ", - сказав він в інтерв'ю газеті "Комерсант-Україна.
Кузьмін пояснив перестановки тим, що було ухвалене рішення залучити до розслідування справи "людини з новим поглядом, з новим мисленням". "Я вам скажу, що відразу з його приходом почалася робота і за альтернативними версіями. Версія, яку всі знають, до якої всі звикли , вона перевіряється, але перевіряються і інші версії", - сказав заступник генпрокурора , додавши , що їх, окрім "загальновідомої" ще три, передає «Інтерфакс-Україна».
Відповідаючи на питання, він уточнив, що, зокрема, розробляється версія про те, що "команду вбити журналіста віддавав посадовець з близького оточення президента". "Адже цю команду могла дати і інша людина, не менше значуща і важлива, і, може, навіть не міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку, а іншому міліціонеру", - відзначив він.
Відповідаючи на питання, чи не підозрюються екс-спікер Володимир Литвин і нинішній спікер Олександр Мороз, Р.Кузьмін сказав: "Давайте зараз не обговорюватимемо прізвища. Давайте не інформуватимемо потенційних обвинувачених про напрям роботи слідчого. Але версії, повірте, не менше реальні, ніж версія про причетність Леоніда Кучми".
Оцінюючи перспективи розкриття справи , заступник генпрокурора відзначив, що вона зрушилася з мертвої точки . Разом з тим , він заявив, що його "атакують окремі особи з одним і тим же питанням".
Кузьмін підтвердив, що минулого тижня екс-президент України Леонід Кучма викликався на допит в Генпрокуратуру як свідок у справі про самогубство Кравченко. Заступник генпрокурора відзначив, що в цій справі "питань дуже багато", проводиться психолого-психіатрична посмертна експертиза.
[b]29.11.2006[/b] Свідок у справі вбивства журналіста Георгія Гонгадзе Олександр Козакевич заявляє про надання ним неправдивих свідчень на досудовому слідстві на прохання слідчого прокуратури Таращанського району Сергія Бєлінського. Про це Казакевич сказав на відкритому судовому засіданні у вівторок, повідомляє Обком з посиланням на Українські новини. Зокрема, неправдиві свідчення були дані відносно місця виявлення "таращанського тіла".
Крім того, Казакевич повідомив, що восени 2000 року, на прохання того ж слідчого, він підписав протоколи огляду місця виявлення тіла. "Ці протоколи я підписав у кабінеті Бєлінського", - підкреслив свідок.
[b]29.11.2006[/b] Колишній майор президентської охорони Микола Мельниченко передав тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради з контролю за розслідуванням справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе 2 диски з новими матеріалами у цій справі. Про це він заявив на засіданні комісії.
Мельниченко заявив, що незадовго до цього він передав ті ж самі записи Генеральній прокуратурі, але комісія має в своєму розпорядженні ще й додаткові матеріали. Мельниченко заявив про те, що ніколи не продавав оригінали своїх записів російському бізнесменові Борису Березовському, а також заявив про те, що будь-які звинувачення на його адресу в небажанні надавати свідчення Генеральній прокуратурі не відповідають дійсності.
[b]30.11.2006[/b] Вдова Георгія Гонгадзе вважає, що рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гонгадзе проти України" не виконане і просить скасувати постанову Мін'юсту про завершення провадження у даній справі. Про це повідомляє Українська Правда. Про це йдеться в заяві Мирослави Гонгадзе на ім'я міністра юстиції, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
У заяві відзначається, що Мін'юст виніс постанову про завершення виконавчого провадження за примусовим виконанням рішення Європейського суду тільки на підставі факту виплати компенсації в розмірі 100 тис. євро.
Разом з тим, Мирослава Гонгадзе відзначає, що Мін'юст не врахував, що в рішенні Європейського суду є вимога про "проведення ретельного й ефективного розслідування, яке здатне встановити і покарати винних за втрату життя".
"Таким чином, вважаю, що пункт 4 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Гонгадзе проти України" не виконаний на сьогоднішній день, а тому винесення постанови і завершення виконавчого провадження ...є передчасним", - підкреслюється в заяві.
[b]Арешти, затримання – 0[/b]
[b]Нові елементи про арешти та затримання
30.11.2006[/b] 28 листопада ІХ сесія Львівської обласної ради ухвалила звернення до Голови Верховного Суду України В.В.Онопенка, в якому попросила його взяти під особистий контроль перегляд кримінальної справи журналіста Руслана Антоника. Про це ЗІК повідомила прес-служба Львівської обласної ради.
У зверненні, зокрема, зазначається, що «засудження Руслана Антоника спричинило значний резонанс в Україні. Усі, хто знає цього журналіста, громадського захисника, людину чесну, порядну, відкриту, відкидають версію про начебто вчинене ним вбивство чи будь-який інший злочин».
«Як випливає із представлених захисниками засудженого Руслана Антоника матеріалів та повідомлень ЗМІ на етапі досудового слідства та при розгляді справи у суді були допущені істотні порушення норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, що своєю чергою, призвело до порушень стосовно гр Антоника Руслана Ярославовича положень ст 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», – наголошується у зверненні Львівської обласної ради.
«1 вересня 2006 року Генеральний прокурор України подав до Верховного Суду клопотання про перегляд судового рішення у справі Руслана Антоника в порядку виключного провадження. З метою недопущення порушень гарантованих Конституцією України прав та свобод засудженого журналіста Львівська обласна рада переконливо просить Голову Верховного суду України В. В. Онопенка взяти під особистий контроль перегляд справи Руслана Антоника.
Руслана Антоника засудили у 2000-му році до 13 років позбавлення волі за начебто вчинене вбивство пана Тичинського, зятя радника екс-президента Леоніда Кучми. Журналіст уже відбув шість років покарання. Саме стільки часу його родина, друзі-журналісти та правозахисники борються за скасування цього необґрунтованого та жорстокого вироку. Руслан Антоник відбуває покарання у Дрогобицькій виправній колонії N 40», – йдеться у зверненні.
[b]Побиття, напади, залякування - 4
06.11.2006[/b] У Фастові (Київська область) міський голова Володимир Тимофієв побив голову постійної депутатської комісії з питань забезпечення свободи слова, гласності в діяльності міської ради Івана Неживого. Нещодавно Іван Неживий оприлюднив інформацію про тиск на ЗМІ з боку Фастівського міського голови Володимира Тимофієва. Про це повідомлялося на сайтах «Телекритики», «Інституту Масової Інформації», «Незалежної Медіа-профспілки України», тощо.
Як повідомляє Іван Неживий, мер завдав йому тілесних ушкоджень в обличчя тоді, коли він стояв біля входу в приміщення міської ради. У лікарні було зафіксовано тілесні ушкодження, повідомлено міжрайонному прокурору та міліції. Розглядається питання про порушення кримінальної справи за ст. 125 КК України.
[b]14.11.2006[/b] Видання "Українська правда" повідомляє, що на її фотокореспондентку Анну Андрієвську напала депутат Верховної Ради Інга Вершініна.
"Вершиніна стояла і палила в кулуарах парламенту біля жіночого туалету – при тому, що спеціально обладнана кімната розташована точно поверхом нижче. Коли Вершиніна помітила, що її сфотографували, вона залишила сигарету і наздогнала фотографа зі словами "Дєвочка, сєйчас ти отдаш мнє свою камєру і я тєбє расскажу, что тєбє можно дєлать и что нєльзя! Со мной воєвать очєнь опасно!".
"Вершиніна схопилася за мою фотоапаратуру і почала тягнути до себе, не припиняючи кричати і ображати мене. На претензії депутата Вершиніної я відповіла, що маю беззаперечне право знімати в кулуарах Верховної Ради, і це право мені дає закон про засоби масової інформації, моє редакційне посвідчення та акредитаційна картка. Після ще кількох зухвалих образ я вирвала свою камеру з її рук, порадила навчитись говорити з людьми і пішла подалі від неї", - розповіла фотограф "Української правди" про свій досвід спілкування з Вершиніною.
Як повідомила Анна Андрієвська Інституту масової інформації, вона зараз розмірковує про те, чи подавати їй позов до суду за перешкоджання професійній діяльності. Однак зазначила, що нічого пошкоджено не було. Найбільше журналістку вразила лайка та образи на її адресу, коли вона у публічному місці намагалася виконувати свою роботу.
Інга Вершініна пройшла до парламенту за списком БЮТ, але зараз є членом антикризової коаліції.
[b]20.11.2006[/b] У ніч з 19 на 20 листопада 2006 року було скоєно злочин проти тижневика «2000»: злодії, які проникли в приміщення редакції, винесли з собою два комп`ютерні системні блоки. Редакція не виключає ймовірності того, що крадіжка має безпосереднє відношення до інформаційної політики газети, її позиції щодо деяких питань.
По-перше, злочинці вельми професійно провели попередню розвідку і ознайомилися з планом приміщень, у яких розташована редакція, оскільки для зламу вибрали найбільш незахищену кімнату. По-друге, вони прихопили з собою фомку і пилку для металу, якою перепиляли два 15-мм прути на гратах вікна на першому поверсі. Увійшли до приміщення і забарикадувалися в ньому зсередини. По-третє, зловмисники знали про те, де розташована сигналізація і як вона працює. По-четверте, їх цікавила тільки інформація (системні блоки), а не монітори і особисте майно співробітників редакції, на які вони не звернули ніякої уваги. Навіть не взяли грошей, які залишив один зі співробітників. Зловмисники, судячи з усього, хотіли прихопити з собою більше комп`ютерів, але щось завадило їм це зробити.
[b]24.11.2006[/b] Скоєно напад на директора ТРК "Новобугское телерадіомовлення" Ольгу Путик у мікрорайоні "Обрій" пгт. Новий Буг, Інцидент трапився увечері 21.11.06. Про це повідомив народний депутат Микола Круглов - повідомляє Телекритика.
ІЗ численними травмами й струсом мозку жінку було госпіталізовано в Новобузьку районну лікарню. Оскільки, є ознаки замовленого злочину, пов'язаного із професійною діяльністю потерпілої, Круглов зв'язався з начальником обласного управління Міністерства внутрішніх справ у Миколаївській області Анатолієм Науменко, який, за наявною інформацією, відразу виїхав на місце події. Депутат ВР звернувся з офіційним листом до прокурора Миколаївської області Миколі Стоянову із проханням взяти розслідування під особистий контроль.
[b]Нові елементи про побиття, напади, залякування
29.11.2006[/b] Генеральна прокуратура на даний момент намагається встановити баланс доказів у справі про побиття журналістів каналу "СТБ" депутатом Олегом Калашниковим. Про це на прес-конференції сказав генпрокурор Медведько. За його словами, справа перебуває у виробництві Печерського відділення прокуратури. У справі проводяться допити й оперативні заходи щодо встановлення очевидців злочину.
Генпрокурор не зміг прокоментувати хід розслідування, посилаючись на таємницю слідства, однак відзначив, що "показання зібрати непросто, оскільки одні люди заперечують те, що відбулося, а інші ні". "Якщо ми зберемо досить доказів, щоб довести провину Калашникова, будемо вирішувати питання згідно із законом", – сказав Медведько. Нагадаємо, депутат Калашников напав на знімальну групу телеканалу СТБ, побив оператора і забрав касету.
[b]Цензура, перешкоджання виконувати обов»язки - 3
06.11.2006[/b] Виконуюча обов'язки головного редактора газети «Вечірній Київ» Людмила Воробьйова заявила про цензуру, яка використовується міською владою відносно комунальних газет міста Києва. Про це вона сказала сьогодні в інформаційній агенції «УНІАН» на прес-конференції представників трудового колективу газети.
««Вечірній Київ», «Хрещатик» і «Столичка» перетворилися на газети близнюки. Перелискуючи ці видання видно, що в них друкуються ті самі матеріали і навіть фотографії. Також мені повідомили, що ми мусимо писати про що завгодно, лише не критикувати мера, а краще було б привозити зверстані полоси перед друком на перевірку до когось із заступників» - заявила головний редактор.
Також пані Воробьйва зазначила, що мова йде про свободу слова в Україні: «Якщо раніше використовувалися темники в письмові формі, то зараз вони використовуються усній. І тому ніхто нічого довести не зможе».
Заступник головного редактора відзначив, що колектив газети хоче висвітлювати події різносторонньо, а не однобічно і друкувати точки зору різних сторін. На зустрічне питання журналістів, чи готова газета до роздержавлення, представники «Вечірки» зазначили, що вони домагаються компромісу з Київською міською державною адміністрацією.
***
[b]13.11.2006[/b] Київська міська адміністрація подала свою версію конфлікту з комунальним виданням "Вечірній Київ". Як сказано в прес-релізі КМДА: "Киянам не треба, певно, нагадувати, що до 90-х років газета «Вечірній Київ» була однією з найпопулярніших в Україні. На це видання навіть була лімітована передплата. Його тираж складав не менше 600 тисяч екземплярів.
З часом газета занепала остаточно, хоча на неї щороку витрачались багатомільйонні кошти. Передплата почала відбуватися переважно за рахунок міського бюджету -- за кошти благодійної програми «Турбота». Лише на 2006 рік із столичної скарбниці було виділено 3 мільйони 910 тисяч гривень, з яких 200 тисяч пішло на святкування 100-річчя газети. І все одно тираж видання знизився до 10 тисяч примірників… А на даний момент редакція газети не має договору оренди на будівлю та на «пташиних правах» перебуває під дахом видавництва «Київська правда».
Нова столична влада поставила собі завдання зробити комунальні засоби масової інформації популярними, самоокупними і конкурентноздатними. Першим кроком у цьому було проведення соціологічного опитування, яке засвідчило: ці мас-медіа цікавлять лише 9 відсотків респондентів (хоча у кожної провідної загальнонаціональної газети цей показник коливається на рівні 12-13 відсотків). Крім того, виявилось, що читацька аудиторія комунальних ЗМІ в основному складається з людей похилого віку. От і виходить, що усі наші ЗМІ ведуть між собою конкурентну боротьбу за пенсіонерів, абсолютно ігноруючи всі інші вікові категорії мешканців столиці. Тому міська влада веде політику із залучення до муніципальних видань, телебачення та радіо молодих, перспективних журналістів – щоб зробити столичну комунальну пресу конкурентноздатною та провідною в країні. Щоб комунальні ЗМІ перестали бути тягарем для київських платників податків.
«Всі питання й непорозуміння, які активно мусувались у пресі, ми з‘ясуємо з творчими працівниками відкрито й без упереджень під час наради, яка відбудеться в редакції «Вечірнього Києва» і на яку ми запрошуємо журналістів й інших мас-медіа», -- каже заступник голови КМДА Денис Басс.
***
[b]15.11.2006[/b] Призначене на сьогодні підписання договору про взаємодію між колективом комунального видання “Вечірній Київ” і міською владою не відбулося.
Як повідомили УНІАН у Постійній комісії Київської міської ради з питань культури й інформаційної політики, зустріч, на якій повинні були підписати «Договір про взаєморозуміння» й «Основи редакційної політики» три сторони, - заступник голови КМДА Денис Басс, в.о. головного редактора "Вечірнього Києва" Людмила Воробйова і представники комісії від засновника, тобто Київської міської ради – не відбулася.
За інформацією секретаря комісії Київради Олександра Бригинця, півгодини учасники зустрічі чекали Д.Басса, але він так і не прийшов на підписання, хоча всі документи були підготовлені.
«Отже конфлікт далеко не вичерпано. Більш того, смію стверджувати, що він набирає нової сили», - вважає О.Бригинець. За його словами, вчора з Головного управління з питань взаємодії із ЗМІ КМДА до редакції надійшов лист із вимогою надати підтверджуючі документи щодо розрахунку авансу (виплачується 16 листопада), що, на думку колективу, означає заплановані затримки з виплатою авансу співробітникам редакції. «Ймовірно, таким чином, команда Черновецького намагається тиснути на колектив, що збунтувався», - припускає О.Бригинець.
Наразі конфлікт не вичерпано, редакційну угоду не підписано.
[b]07.11.2006[/b] У Києві тривають заходи зі святкування річниці жовтневого перевороту 1917 року у Санкт-Петербурзі. Святкування влаштувала Комуністична партія України.
Комуністи завершили свій мітинг біля Європейської площі у Києві і вирушили до пам’ятника Леніна на Бессарабській площі. По дорозі вони вже встигли зконфліктувати з правоохоронними органами через те, що ті не хотіли пускати їх на проїжджу частину. Однак, частина колони таки йшла по Хрещатику. Сутичка з журналістами сталася біля пам"ятника Леніна.
Представники ЗМІ, що приїхали знімати покладання вінків до пам’ятника Леніну, зустріли агресивний супротив з боку молодих активістів КПУ. Один з бритоголових молодиків нецензурно вилаяв журналістів і сказав, що знає, на кого вони працюють.
Журналісти попросили його припинити образи, оскільки його знімають телекамери. На це зауваженні він не звернув уваги - повідомляє "Оглядач".
[b]23.11.2006[/b] Журналісти закарпатської газети «РІО» заявляють про порушення їхніх прав обласною прокуратурою. Про це повідомляє "Телекритика". 22 листопада їх не пустили на прес-конференцію прокурора Закарпатської області Юрія Бенци. Про це «Телекритику» повідомив голова обласного осередку Медіа-профспілки Василь Бедзір.
За словами представників «РІО», напередодні прес-конференції прес-секретар прокуратури області Іван Тегза телефоном запрошував окремих журналістів на прес-конференцію. Не отримавши запрошення, журналіст Іван Колодій та фотокореспондент Янош Немеш вирішили все-таки відвідати прес-конференцію. Та на прохідній їх відмовились пропустити, аргументувавши це так: «Кого нема у списках, того Тегза Іван Степанович сказав не пускати на прес-конференцію». Журналісти просили викликати до них Івана Тегзу, однак той так і не вийшов.
У списку запрошених, який сфотографували журналісти, не було також газети «Трибуна». Журналісти цих видань припускають, що причиною того, що їх не допустили до прес-конференції, є публікація на їхніх шпальтах інтерв’ю колишнього голови Закарпатської ОДА Івана Різака, де Юрій Бенца згадувався не у найкращому світлі.
Журналісти мають намір звернуться до Генерального прокурора Олександра Медведика та Президента України Віктора Ющенка з проханням дати оцінку діям обласної прокуратури.
[b]Політичний, економічний, непрямий тиск - 0
Нові елементи про політичний, економічний, непрямий тиск.
06.11.2006[/b] Заступник голови Київської міської державної адміністрації Людмила Денисюк вважає штучним і “накрученим” конфлікт між розповсюджувачами преси і КМДА. За словами Денисюк, за ініціативою мерії продовжується звичайна робота із впорядкування газетного ринку, оскільки він останнім часом поступово перетворився на стихійний і практично виявився поза контролем влади.
Як сказала Денисюк, сьогодні частина розповсюджувачів друкованої продукції працює за межами законодавчого поля, відверто ігноруючи встановлені законодавством норми і стандарти. Саме за їхньою ініціативою і „роздувається” конфлікт, в якому столичній владі відведено роль ворога підприємницької ініціативи, стверджує заступник голови КМДА.
Що стосується підвищення орендної плати, то це питання, зазначила Денисюк, пов'язане із загальноукраїнськими тенденціями і лежить в площині компетенції міської ради, яка і ухвалювала відповідне рішення “виключно прозоро, відкрито і в межах чинного законодавства”.
Водночас заступник голови КМДА визнає, що проблем в площині торгівлі пресою вистачає, і стверджує, що столична влада готова працювати над їх усуненням. „Мене надзвичайно непокоїть невиправдано складна і довготривала процедура отримання дозволів на торгівлю пресою”, - сказала Денисюк.
Вона зауважила, що для отримання законного права продавати друковану продукцію необхідно зібрати в різних інстанціях близько 40 різних документів. Поки що такі вимоги не передбачені чинним законодавством, і вони стосуються не тільки розповсюджувачів преси, а всіх підприємців. “Міська влада докладає значних зусиль, щоб добитися спрощення процедури в цілому, не створюючи преференцій окремим категоріям і представникам бізнесу”, - зазначила Денисюк.
[b]Позови до ЗМІ та журналістів
29.11.2006[/b] Cудовий позов на 100 тис. грн. подав Ладижинський міський голова Валерій Коломєйцев на редактора «Ладижинської газети» Людмилу Головашич за приниження його честі й гідності. Позовну заяву редактор отримала в одному конверті з рішенням суду про арешт її майна і майна газети.
Мер Ладижина, міста в Вінницькій області, стверджує, що на відсуджені гроші він планує побудувати в місті Артезіанські свердловини і забезпечити жителів міста якісною водою.
Редактор «Ладижинської газети» повідомила ІМІ, що мер просто не переносить критики на свою адресу і тому намагається закрити її видання так як закрив за рішенням суду іншу Ладижинську газету «Свіжу газету»
[b]Нові елементи про позови до ЗМІ
1.11.2006[/b] Київський апеляційний суд на своєму засіданні 31 жовтня скасував рішення Печерського районного суду м. Києва про визнання співвласника «ПриватБанку» Ігоря КОЛОМОЙСЬКОГО власником 70% статутного фонду ТРК «Студія «1+1». Про це УНІАН повідомили представники інтересів І.КОЛОМОЙСЬКОГО в суді.
Суд скасував рішення Печерського суду, розглянувши апеляційні скарги "Студії "1+1" та її акціонерів.
Водночас в ході засідання з»ясувалося, що почесному президентові телеканалу «1+1» Олександру РОДНЯНСЬКОМУ і співвласникові каналу Борису ФУКСМАНУ в 2004 році було переказано 40 млн. доларів за телеканал «1+1». Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН голова наглядової ради депозитарно-фондової компанії «Славутич-Капітал» Геннадій КОРБАН. За його словами, про це його повідомили «англійські адвокати». «Це не зовсім усна операція, як це хоче представити нам протилежна сторона», - зазначив Г.КОРБАН. Він також зазначив, що йому нічого не відомо про те, чи повернули О.РОДНЯНСЬКИЙ і Б.ФУКСМАН ці гроші.
Голова Наглядової ради «Славутич-Капітал» також зазначив, що особисто був присутній на переговорах у Женеві в 2005 році між власниками «Привату» і «1+1». За його словами, на підставі переговорів, що велися тоді між сторонами можна було зробити висновок, що операція з переходу прав власності на канал вже відбулася.
З квітня 2005 року співвласники корпоративних прав групи компаній «Студія «1+1» О.РОДНЯНСЬКИЙ і Б.ФУКСМАН вели переговори про продаж прав, що належать їм І.КОЛОМОЙСЬКОМУ за 100 млн. дол. Завершення угоди мало відбутися до вересня 2005 року. Проте вже в середині серпня минулого року корпорація Central European Media Enterprises Ltd. (CME) фактично відкликала свою згоду на проведення цієї транзакції.
Печерський районний суд м. Києва своїм рішенням від 16 серпня 2006 року задовольнив у повному обсязі позовні вимоги І.КОЛОМОЙСЬКОГО про визнання за ним права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ТРК «Студія «1+1». Водночас О.РОДНЯНСЬКИЙ 9 вересня заявив, що про продаж частки в статутному капіталі телеканалу «1+1» І.КОЛОМОЙСЬКОМУ «ніяких угод не було».
[b]01.11.2006[/b] Бахмацький райсуд Чернігівської області у повному обсязі задовольнив позов священника УПЦ (МП) о. Володимира (Мисенка) до журналіста "Високого Валу" в Коропському районі Олексія Дашевського. Приводом для позову стала публікація сайту “У Чернігівській області побили священика: Зірвали рясу та хрест” про побиття в районі священника Київського патріархату:
Священик УПЦ (МП) звернувся до суду з позовом на кореспондента “ВВ” з вимогою спростування інформації оприлюдненої на “ВВ”. У своїй заяві позивач стверджує, що “7 серпня 2006 року був очевидцем події, яка сталася між в.о. Благочинного Коропського району УПЦ КП та прихожанами Свято-Вознесенської парафії смт. Короп. При цьому:” не було скоєно напад на в.о. Благочинного”; “працівникам музею ніхто не погрожував”; “силоміць в.о. Благочинного на двір не виводили, не били, рясу та хрест з нього не зривали”; “окрім цього, я, як священик, разом з прихожанами належу до Української православної церкви і не належу до УПЦ Московського патріархату”.
Газета розцінює постанову суду як безглуздя, а також, як спробу тиску на журналістів, адже священник МП, крім всього іншого, вимагав у журналіста спростувати його приналежність до УПЦ Московського патріархату, бо він, мовляв, належить до УПЦ.
Журналіст має намір подати апеляцію. Юрист ІМІ надає юридичну консультацію виданню.
[b]14.11.2006[/b] Шевченківський районний суд Києва задовольнив позови голови Служби безпеки України Ігоря Дріжчаного, радника прем’єра, колишнього голови СБУ Володимира Радченка, а також позов СБУ до газети «Україна молода» і визнав недостовірною публікацію газети.
Як повідомлялося, 1 червня «Україна молода» надрукувала статтю, що містить різку критику призначення Ігоря Дріжчаного головою СБУ і його діяльності на цій посаді. Після виходу публікації Віктор Ющенко доручив голові секретаріату президента Олегу Рибачуку перевірити викладені в ній факти. А пізніше і сам Дріжчаний звернувся до Генпрокурора Олександра Медведька з проханням перевірити факти, що компрометують його відомство.
Через місяць голова СБУ подав стосовно газети позов з вимогою спростувати неправдиві факти.
Крім того з аналогічною вимогою в Шевченківський райсуд звернувся колишній керівник СБУ Володимир Радченко, а також, власне, Служба безпеки України. Згідно з рішенням суду, всі три позови були об’єднані в одне провадження
***
Газета «Україна молода» оскаржуватиме в апеляційному порядку рішення Шевченківського районного суду м. Києва, який задовольнив цивільні позови Служби безпеки України, її голови Ігоря Дріжчаного та екс-голови СБУ Володимира Радченка до видання.
Як ідеться у коментарі головного редактора «України молодої» Михайла Дорошенка, переданому агентству УНІАН, «14 листопада суддя Шевченківського районного суду м.Києва Олександр Шостак зачитав сторонам у процесі резулятивну частину рішення, ухваленого після слухання справи, що тривало без перерви і без погодження зі сторонами навіть після закінчення робочого дня. Щодо таких дій судді адвокат ПП «Україна молода» Валентин Волинець заявив рішучий протест. На жаль, це був не єдиний випадок порушення суддею Шостаком Цивільно-процесуального кодексу України та свідчення упередженості судді стосовно відповідача. Низку їх було започатковано ще прийняттям ухвали на попередньому засіданні, на якому з вини суду не були присутні представники «України молодої», про що газета повідомляла своїх читачів».
«Суддя Шостак не задовольнив жодного клопотання з боку відповідачів. Зокрема, в одному з них ішлося про те, що у спірній публікації було прокоментовано матеріали кримінальної справи №236 щодо вчинення контрабанди виробів з алюмінію, яку розглядає районний суд у Донецьку й остаточне рішення у цій справі ще не прийнято. Саме цей випадок є таким, що підпадає під норму ст. 201 Цивільно-процесуального кодексу України (п. 4, ч. 1) і давав підстави відповідачу звернутися до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням зупинити провадження у справі за позовами голови Служби безпеки України І.Дріжчаного, радника прем`єра, екс-голови СБУ В.Радченка та позову СБУ до «України молодої», зазначається у коментарі.
[b]30.11.2006[/b] 29 листопада Печерський місцевий суд продовжив засідання у справі, порушеній мером Києва Леонідом Черновецьким проти двох журналістів Володимира Заманського та Валерія Ткачука, а також проти ТК "Київ". Розпочавшись о 10 годині ранку, засідання тут же й закінчилося. Позивач Черновецький, якого суд викликав повісткою, на засідання не з’явився – вже вдруге. Так само вдруге не з’явився й представник позивача. В надісланій до суду заяві він написав, що зайнятий в іншому судовому процесі і через те прийти не зможе. Відповідачі цю заяву розцінили як неповагу до суду.
Після цього суддя Карабань оголосив перерву до 20 грудня.
Після засідання відповідач Валерій Ткачук заявив, що має намір просити суд, аби той зобов’язав його і Заманського провести на телеканалі "Київ" передачу, в якій взяли б участь учасники судового процесу, у тому числі й позивач Черновецький.
Приводом для конфлікту стала передача Заманського, де за круглим столом йшлося про діяльність "Благословенного Посольства Божого для всіх народів", керованого громадянином Нігерії Сандеєм Аделаджою. Після цього Черновецький звинуватив обох журналістів і канал в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі.
[b]Позови ЗМІ та журналістів
01.11.2006[/b] У справі про стеження за журналістами «Закритої зони» з'явилась нова заява. Альона Кочкіна, визнана потерпілою та цивільним позивачем у цій справі, позивається про відшкодування моральних збитків. Шкоду, завдану їй невстановленими особами, які 13 травня 2005 року в Донецьку знімали журналістку прихованою камерою, Альона Кочкіна оцінює в 1 мільйон гривень.
Нагадаємо, 23 червня 2005 року прокуратурою Донецької області за заявою Альони Кочкіної було порушено кримінальну справу за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (стаття 171 КК України), хоча заяву було подано ще 13 травня. 1 липня зі справи було виділено в окреме провадження кримінальну справу № 67-1709 за фактом порушення недоторканності приватного життя за ознаками злочину, передбаченого ст. 182 КК України.
19 вересня 2005 року управління МВС України в Донецькій області надало диск із відеозаписом стеження, яке здійснювалось професійно декількома особами. Однак, диск до справи долучено не було, і прокуратура, якій було передано копію диску, заявила, що їй про його існування нічого не відомо. Відео було показане по телебаченню. Справа про перешкоджання професійній діяльності була відправлена на дорозслідування у лютому 2006 року. Пізніше одного з охоронців фірми «Люкс», що безпосередньо перешкоджали роботі журналістів, було засуджено і відразу амністовано.
Стеження за журналістами «Закритої зони» було, ймовірно, пов'язане з їх намаганням відзняти певні будівлі, що належать відомому бізнесмену Рінату Ахметову.
Зараз Альона Кочкіна є незалежним журналістом і готує до виходу книжку «Крымский гамбит» - другої частини серії «Мафія в Україні» фонду «Антикорупція» Бориса Пенчука.
[b]10.11.2006[/b] "Газета по-киевски" просить Печерський районний суд Києва зобов'язати мера Києва Леоніда Черновецького спростувати звинувачення в розміщенні замовлених матеріалів проти нього і виплатити виданню моральний збиток. Про це повідомила юрист газети Аріна Бордуніс.
"(Позовна) заява про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації і відшкодування морального збитку", - зачитала Бордуніс позовну заяву.
За її словами, компанія "Видавництво "Прес-центр", яка є засновником газети, подала позовну заяву до суду в жовтні від свого імені і від імені головного редактора газети Сергія Тихого.
"У нас 2 позивачі, ми вважаємо, що він (Черновецький) образив як головного редактора Сергія Тихого, так і саму газету", - додала Бордуніс. За її словами, сума морального збитку, потрібного для відшкодування, складає по 1 гривні кожному позивачеві.
Вона підкреслила, що газета вимагає, щоб сам факт спричинення морального збитку виданню був зафіксований в рішенні суду безвідносно суми.
Юрист сказала, що в позові не вказано, в якій формі Черновецький повинен спростувати звинувачення в адресу газети - через ЗМІ або на прес-конференції.
При цьому вона підкреслила, що закон передбачає той же спосіб спростування, за допомогою якого були зроблені і звинувачення. Вона допустила, що суд може вимагати від газети уточнити спосіб спростування. Бордуніс повідомила, що судове засідання призначене на 4 грудня. Крім того, вона повідомила, що газета зверталася з листом на імя мера в серпні з проханням публічно вибачитися.
Проте, по словами Бордуніс, газета отримала відповідь від Головного управління по взаємодії із ЗМІ і зв'язків з громадськістю Київської міської державної адміністрації, що вислови Черновецького є оцінними судженнями.
ІМІ
Нові елементи
Георгій Гонгадзе
02.11.2006[/b] Екс-президент Леонід Кучма вважає, що вбивством журналіста Георгія Гонгадзе "підставили" не тільки його, але й Олександра Мороза.
"Убивство Гонгадзе, "касетний скандал" підставили і мене, і Олександра Мороза", - сказав Кучма в інтерв'ю "Известиям в Украине", коментуючи заяву депутата Ігоря Пилипчука, помічником якого працював Гонгадзе, про те, що вбивство журналіста й отруєння президента Віктора Ющенка є ланками одного ланцюга.
"У Мороза не було іншого виходу, йому довелося оприлюднити плівки, тіло Гонгадзе не даремно підкинули в його виборчий округ. Олександру Олександровичу потрібно було виправдуватися. Я цим займатися не став — і так зрозуміло, для чого скандал роздували. І так ясно, що я на журналіста руку не піднімав. З плином часу це стає усе ясніше", - відзначив Кучма.
[b]02.11.2006[/b] Заступник генпрокурора Віктор Шокін заявляє, що екс-генпрокурор Святослав Піскун намагався загальмувати розслідування справи вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Про це Шокін сказав на прес-конференції у четвер, коментуючи нещодавні звинувачення Піскуна на його адресу.
"Піскун своїм наказом від 17 травня 2005 року полишив мене багатьох повноважень в розслідуванні резонансних справ у той час, коли я керував головним слідчим управлінням. Я зрозумів, що Піскун хоче відсторонити мене від цих справ... Зараз я розцінюю цей наказ як одну зі спроб гальмування справи Гонгадзе", - сказав він.
Шокін також спростував слова Піскуна про те, що він нібито двічі звільняв Шокіна, однак він і працівники слідчої групи, очолюваної Віктором Шубіним, "двічі вмовляли" його скасувати свій наказ, мотивуючи це тим, що зупинять розслідування справ Гонгадзе и отруєння президента".
[b]09.11.2006[/b] Апеляційний суд Києва провів допит двох свідків у рамках справи про убивство Георгія Гонгадзе. В суді були допитані лікар-рентгенолог Таращанської лікарні і лаборант рентген-кабінету, повідомила агентству "Інтерфакс-Україна" представник інтересів у суді вдови Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко.
Свідкам пред'явили для упізнання рентген-знімок. Вони підтвердили, що це той знімок, який був зроблений у Таращі в листопаді 2000 року. Обидва свідка також підтвердили, що фактично були зроблені два рентген-знімки - дуже схожі, майже однакові.
За словами Теличенко, це означає, що вони опосередковано підтвердили слова лікаря-патологоанатома, судмедексперта Ігоря Воротинцева про те, що один рентген-знімок був відданий журналістам (зараз він перебуває в матеріалах справи), а другий знімок був переданий свого часу до Київського обласного бюро судмедекспертиз.
[b]24.11.2006[/b] Слідчі Генеральної прокуратури України Роман Шубін і Юрій Грищенко, які розслідували справу про вбивство Георгія Гонгадзе, виключені зі складу оперативно-слідчої групи і справа доручена іншому слідчому, заявив заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.
" Можу сказати наступне : двох слідчих, які його розслідували декілька років, виключено зі складу оперативно-слідчої групи. Ця справа доручена іншому слідчому, який раніше не мав до нього ніякого відношення ", - сказав він в інтерв'ю газеті "Комерсант-Україна.
Кузьмін пояснив перестановки тим, що було ухвалене рішення залучити до розслідування справи "людини з новим поглядом, з новим мисленням". "Я вам скажу, що відразу з його приходом почалася робота і за альтернативними версіями. Версія, яку всі знають, до якої всі звикли , вона перевіряється, але перевіряються і інші версії", - сказав заступник генпрокурора , додавши , що їх, окрім "загальновідомої" ще три, передає «Інтерфакс-Україна».
Відповідаючи на питання, він уточнив, що, зокрема, розробляється версія про те, що "команду вбити журналіста віддавав посадовець з близького оточення президента". "Адже цю команду могла дати і інша людина, не менше значуща і важлива, і, може, навіть не міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку, а іншому міліціонеру", - відзначив він.
Відповідаючи на питання, чи не підозрюються екс-спікер Володимир Литвин і нинішній спікер Олександр Мороз, Р.Кузьмін сказав: "Давайте зараз не обговорюватимемо прізвища. Давайте не інформуватимемо потенційних обвинувачених про напрям роботи слідчого. Але версії, повірте, не менше реальні, ніж версія про причетність Леоніда Кучми".
Оцінюючи перспективи розкриття справи , заступник генпрокурора відзначив, що вона зрушилася з мертвої точки . Разом з тим , він заявив, що його "атакують окремі особи з одним і тим же питанням".
Кузьмін підтвердив, що минулого тижня екс-президент України Леонід Кучма викликався на допит в Генпрокуратуру як свідок у справі про самогубство Кравченко. Заступник генпрокурора відзначив, що в цій справі "питань дуже багато", проводиться психолого-психіатрична посмертна експертиза.
[b]29.11.2006[/b] Свідок у справі вбивства журналіста Георгія Гонгадзе Олександр Козакевич заявляє про надання ним неправдивих свідчень на досудовому слідстві на прохання слідчого прокуратури Таращанського району Сергія Бєлінського. Про це Казакевич сказав на відкритому судовому засіданні у вівторок, повідомляє Обком з посиланням на Українські новини. Зокрема, неправдиві свідчення були дані відносно місця виявлення "таращанського тіла".
Крім того, Казакевич повідомив, що восени 2000 року, на прохання того ж слідчого, він підписав протоколи огляду місця виявлення тіла. "Ці протоколи я підписав у кабінеті Бєлінського", - підкреслив свідок.
[b]29.11.2006[/b] Колишній майор президентської охорони Микола Мельниченко передав тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради з контролю за розслідуванням справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе 2 диски з новими матеріалами у цій справі. Про це він заявив на засіданні комісії.
Мельниченко заявив, що незадовго до цього він передав ті ж самі записи Генеральній прокуратурі, але комісія має в своєму розпорядженні ще й додаткові матеріали. Мельниченко заявив про те, що ніколи не продавав оригінали своїх записів російському бізнесменові Борису Березовському, а також заявив про те, що будь-які звинувачення на його адресу в небажанні надавати свідчення Генеральній прокуратурі не відповідають дійсності.
[b]30.11.2006[/b] Вдова Георгія Гонгадзе вважає, що рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гонгадзе проти України" не виконане і просить скасувати постанову Мін'юсту про завершення провадження у даній справі. Про це повідомляє Українська Правда. Про це йдеться в заяві Мирослави Гонгадзе на ім'я міністра юстиції, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
У заяві відзначається, що Мін'юст виніс постанову про завершення виконавчого провадження за примусовим виконанням рішення Європейського суду тільки на підставі факту виплати компенсації в розмірі 100 тис. євро.
Разом з тим, Мирослава Гонгадзе відзначає, що Мін'юст не врахував, що в рішенні Європейського суду є вимога про "проведення ретельного й ефективного розслідування, яке здатне встановити і покарати винних за втрату життя".
"Таким чином, вважаю, що пункт 4 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Гонгадзе проти України" не виконаний на сьогоднішній день, а тому винесення постанови і завершення виконавчого провадження ...є передчасним", - підкреслюється в заяві.
[b]Арешти, затримання – 0[/b]
[b]Нові елементи про арешти та затримання
30.11.2006[/b] 28 листопада ІХ сесія Львівської обласної ради ухвалила звернення до Голови Верховного Суду України В.В.Онопенка, в якому попросила його взяти під особистий контроль перегляд кримінальної справи журналіста Руслана Антоника. Про це ЗІК повідомила прес-служба Львівської обласної ради.
У зверненні, зокрема, зазначається, що «засудження Руслана Антоника спричинило значний резонанс в Україні. Усі, хто знає цього журналіста, громадського захисника, людину чесну, порядну, відкриту, відкидають версію про начебто вчинене ним вбивство чи будь-який інший злочин».
«Як випливає із представлених захисниками засудженого Руслана Антоника матеріалів та повідомлень ЗМІ на етапі досудового слідства та при розгляді справи у суді були допущені істотні порушення норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, що своєю чергою, призвело до порушень стосовно гр Антоника Руслана Ярославовича положень ст 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», – наголошується у зверненні Львівської обласної ради.
«1 вересня 2006 року Генеральний прокурор України подав до Верховного Суду клопотання про перегляд судового рішення у справі Руслана Антоника в порядку виключного провадження. З метою недопущення порушень гарантованих Конституцією України прав та свобод засудженого журналіста Львівська обласна рада переконливо просить Голову Верховного суду України В. В. Онопенка взяти під особистий контроль перегляд справи Руслана Антоника.
Руслана Антоника засудили у 2000-му році до 13 років позбавлення волі за начебто вчинене вбивство пана Тичинського, зятя радника екс-президента Леоніда Кучми. Журналіст уже відбув шість років покарання. Саме стільки часу його родина, друзі-журналісти та правозахисники борються за скасування цього необґрунтованого та жорстокого вироку. Руслан Антоник відбуває покарання у Дрогобицькій виправній колонії N 40», – йдеться у зверненні.
[b]Побиття, напади, залякування - 4
06.11.2006[/b] У Фастові (Київська область) міський голова Володимир Тимофієв побив голову постійної депутатської комісії з питань забезпечення свободи слова, гласності в діяльності міської ради Івана Неживого. Нещодавно Іван Неживий оприлюднив інформацію про тиск на ЗМІ з боку Фастівського міського голови Володимира Тимофієва. Про це повідомлялося на сайтах «Телекритики», «Інституту Масової Інформації», «Незалежної Медіа-профспілки України», тощо.
Як повідомляє Іван Неживий, мер завдав йому тілесних ушкоджень в обличчя тоді, коли він стояв біля входу в приміщення міської ради. У лікарні було зафіксовано тілесні ушкодження, повідомлено міжрайонному прокурору та міліції. Розглядається питання про порушення кримінальної справи за ст. 125 КК України.
[b]14.11.2006[/b] Видання "Українська правда" повідомляє, що на її фотокореспондентку Анну Андрієвську напала депутат Верховної Ради Інга Вершініна.
"Вершиніна стояла і палила в кулуарах парламенту біля жіночого туалету – при тому, що спеціально обладнана кімната розташована точно поверхом нижче. Коли Вершиніна помітила, що її сфотографували, вона залишила сигарету і наздогнала фотографа зі словами "Дєвочка, сєйчас ти отдаш мнє свою камєру і я тєбє расскажу, что тєбє можно дєлать и что нєльзя! Со мной воєвать очєнь опасно!".
"Вершиніна схопилася за мою фотоапаратуру і почала тягнути до себе, не припиняючи кричати і ображати мене. На претензії депутата Вершиніної я відповіла, що маю беззаперечне право знімати в кулуарах Верховної Ради, і це право мені дає закон про засоби масової інформації, моє редакційне посвідчення та акредитаційна картка. Після ще кількох зухвалих образ я вирвала свою камеру з її рук, порадила навчитись говорити з людьми і пішла подалі від неї", - розповіла фотограф "Української правди" про свій досвід спілкування з Вершиніною.
Як повідомила Анна Андрієвська Інституту масової інформації, вона зараз розмірковує про те, чи подавати їй позов до суду за перешкоджання професійній діяльності. Однак зазначила, що нічого пошкоджено не було. Найбільше журналістку вразила лайка та образи на її адресу, коли вона у публічному місці намагалася виконувати свою роботу.
Інга Вершініна пройшла до парламенту за списком БЮТ, але зараз є членом антикризової коаліції.
[b]20.11.2006[/b] У ніч з 19 на 20 листопада 2006 року було скоєно злочин проти тижневика «2000»: злодії, які проникли в приміщення редакції, винесли з собою два комп`ютерні системні блоки. Редакція не виключає ймовірності того, що крадіжка має безпосереднє відношення до інформаційної політики газети, її позиції щодо деяких питань.
По-перше, злочинці вельми професійно провели попередню розвідку і ознайомилися з планом приміщень, у яких розташована редакція, оскільки для зламу вибрали найбільш незахищену кімнату. По-друге, вони прихопили з собою фомку і пилку для металу, якою перепиляли два 15-мм прути на гратах вікна на першому поверсі. Увійшли до приміщення і забарикадувалися в ньому зсередини. По-третє, зловмисники знали про те, де розташована сигналізація і як вона працює. По-четверте, їх цікавила тільки інформація (системні блоки), а не монітори і особисте майно співробітників редакції, на які вони не звернули ніякої уваги. Навіть не взяли грошей, які залишив один зі співробітників. Зловмисники, судячи з усього, хотіли прихопити з собою більше комп`ютерів, але щось завадило їм це зробити.
[b]24.11.2006[/b] Скоєно напад на директора ТРК "Новобугское телерадіомовлення" Ольгу Путик у мікрорайоні "Обрій" пгт. Новий Буг, Інцидент трапився увечері 21.11.06. Про це повідомив народний депутат Микола Круглов - повідомляє Телекритика.
ІЗ численними травмами й струсом мозку жінку було госпіталізовано в Новобузьку районну лікарню. Оскільки, є ознаки замовленого злочину, пов'язаного із професійною діяльністю потерпілої, Круглов зв'язався з начальником обласного управління Міністерства внутрішніх справ у Миколаївській області Анатолієм Науменко, який, за наявною інформацією, відразу виїхав на місце події. Депутат ВР звернувся з офіційним листом до прокурора Миколаївської області Миколі Стоянову із проханням взяти розслідування під особистий контроль.
[b]Нові елементи про побиття, напади, залякування
29.11.2006[/b] Генеральна прокуратура на даний момент намагається встановити баланс доказів у справі про побиття журналістів каналу "СТБ" депутатом Олегом Калашниковим. Про це на прес-конференції сказав генпрокурор Медведько. За його словами, справа перебуває у виробництві Печерського відділення прокуратури. У справі проводяться допити й оперативні заходи щодо встановлення очевидців злочину.
Генпрокурор не зміг прокоментувати хід розслідування, посилаючись на таємницю слідства, однак відзначив, що "показання зібрати непросто, оскільки одні люди заперечують те, що відбулося, а інші ні". "Якщо ми зберемо досить доказів, щоб довести провину Калашникова, будемо вирішувати питання згідно із законом", – сказав Медведько. Нагадаємо, депутат Калашников напав на знімальну групу телеканалу СТБ, побив оператора і забрав касету.
[b]Цензура, перешкоджання виконувати обов»язки - 3
06.11.2006[/b] Виконуюча обов'язки головного редактора газети «Вечірній Київ» Людмила Воробьйова заявила про цензуру, яка використовується міською владою відносно комунальних газет міста Києва. Про це вона сказала сьогодні в інформаційній агенції «УНІАН» на прес-конференції представників трудового колективу газети.
««Вечірній Київ», «Хрещатик» і «Столичка» перетворилися на газети близнюки. Перелискуючи ці видання видно, що в них друкуються ті самі матеріали і навіть фотографії. Також мені повідомили, що ми мусимо писати про що завгодно, лише не критикувати мера, а краще було б привозити зверстані полоси перед друком на перевірку до когось із заступників» - заявила головний редактор.
Також пані Воробьйва зазначила, що мова йде про свободу слова в Україні: «Якщо раніше використовувалися темники в письмові формі, то зараз вони використовуються усній. І тому ніхто нічого довести не зможе».
Заступник головного редактора відзначив, що колектив газети хоче висвітлювати події різносторонньо, а не однобічно і друкувати точки зору різних сторін. На зустрічне питання журналістів, чи готова газета до роздержавлення, представники «Вечірки» зазначили, що вони домагаються компромісу з Київською міською державною адміністрацією.
***
[b]13.11.2006[/b] Київська міська адміністрація подала свою версію конфлікту з комунальним виданням "Вечірній Київ". Як сказано в прес-релізі КМДА: "Киянам не треба, певно, нагадувати, що до 90-х років газета «Вечірній Київ» була однією з найпопулярніших в Україні. На це видання навіть була лімітована передплата. Його тираж складав не менше 600 тисяч екземплярів.
З часом газета занепала остаточно, хоча на неї щороку витрачались багатомільйонні кошти. Передплата почала відбуватися переважно за рахунок міського бюджету -- за кошти благодійної програми «Турбота». Лише на 2006 рік із столичної скарбниці було виділено 3 мільйони 910 тисяч гривень, з яких 200 тисяч пішло на святкування 100-річчя газети. І все одно тираж видання знизився до 10 тисяч примірників… А на даний момент редакція газети не має договору оренди на будівлю та на «пташиних правах» перебуває під дахом видавництва «Київська правда».
Нова столична влада поставила собі завдання зробити комунальні засоби масової інформації популярними, самоокупними і конкурентноздатними. Першим кроком у цьому було проведення соціологічного опитування, яке засвідчило: ці мас-медіа цікавлять лише 9 відсотків респондентів (хоча у кожної провідної загальнонаціональної газети цей показник коливається на рівні 12-13 відсотків). Крім того, виявилось, що читацька аудиторія комунальних ЗМІ в основному складається з людей похилого віку. От і виходить, що усі наші ЗМІ ведуть між собою конкурентну боротьбу за пенсіонерів, абсолютно ігноруючи всі інші вікові категорії мешканців столиці. Тому міська влада веде політику із залучення до муніципальних видань, телебачення та радіо молодих, перспективних журналістів – щоб зробити столичну комунальну пресу конкурентноздатною та провідною в країні. Щоб комунальні ЗМІ перестали бути тягарем для київських платників податків.
«Всі питання й непорозуміння, які активно мусувались у пресі, ми з‘ясуємо з творчими працівниками відкрито й без упереджень під час наради, яка відбудеться в редакції «Вечірнього Києва» і на яку ми запрошуємо журналістів й інших мас-медіа», -- каже заступник голови КМДА Денис Басс.
***
[b]15.11.2006[/b] Призначене на сьогодні підписання договору про взаємодію між колективом комунального видання “Вечірній Київ” і міською владою не відбулося.
Як повідомили УНІАН у Постійній комісії Київської міської ради з питань культури й інформаційної політики, зустріч, на якій повинні були підписати «Договір про взаєморозуміння» й «Основи редакційної політики» три сторони, - заступник голови КМДА Денис Басс, в.о. головного редактора "Вечірнього Києва" Людмила Воробйова і представники комісії від засновника, тобто Київської міської ради – не відбулася.
За інформацією секретаря комісії Київради Олександра Бригинця, півгодини учасники зустрічі чекали Д.Басса, але він так і не прийшов на підписання, хоча всі документи були підготовлені.
«Отже конфлікт далеко не вичерпано. Більш того, смію стверджувати, що він набирає нової сили», - вважає О.Бригинець. За його словами, вчора з Головного управління з питань взаємодії із ЗМІ КМДА до редакції надійшов лист із вимогою надати підтверджуючі документи щодо розрахунку авансу (виплачується 16 листопада), що, на думку колективу, означає заплановані затримки з виплатою авансу співробітникам редакції. «Ймовірно, таким чином, команда Черновецького намагається тиснути на колектив, що збунтувався», - припускає О.Бригинець.
Наразі конфлікт не вичерпано, редакційну угоду не підписано.
[b]07.11.2006[/b] У Києві тривають заходи зі святкування річниці жовтневого перевороту 1917 року у Санкт-Петербурзі. Святкування влаштувала Комуністична партія України.
Комуністи завершили свій мітинг біля Європейської площі у Києві і вирушили до пам’ятника Леніна на Бессарабській площі. По дорозі вони вже встигли зконфліктувати з правоохоронними органами через те, що ті не хотіли пускати їх на проїжджу частину. Однак, частина колони таки йшла по Хрещатику. Сутичка з журналістами сталася біля пам"ятника Леніна.
Представники ЗМІ, що приїхали знімати покладання вінків до пам’ятника Леніну, зустріли агресивний супротив з боку молодих активістів КПУ. Один з бритоголових молодиків нецензурно вилаяв журналістів і сказав, що знає, на кого вони працюють.
Журналісти попросили його припинити образи, оскільки його знімають телекамери. На це зауваженні він не звернув уваги - повідомляє "Оглядач".
[b]23.11.2006[/b] Журналісти закарпатської газети «РІО» заявляють про порушення їхніх прав обласною прокуратурою. Про це повідомляє "Телекритика". 22 листопада їх не пустили на прес-конференцію прокурора Закарпатської області Юрія Бенци. Про це «Телекритику» повідомив голова обласного осередку Медіа-профспілки Василь Бедзір.
За словами представників «РІО», напередодні прес-конференції прес-секретар прокуратури області Іван Тегза телефоном запрошував окремих журналістів на прес-конференцію. Не отримавши запрошення, журналіст Іван Колодій та фотокореспондент Янош Немеш вирішили все-таки відвідати прес-конференцію. Та на прохідній їх відмовились пропустити, аргументувавши це так: «Кого нема у списках, того Тегза Іван Степанович сказав не пускати на прес-конференцію». Журналісти просили викликати до них Івана Тегзу, однак той так і не вийшов.
У списку запрошених, який сфотографували журналісти, не було також газети «Трибуна». Журналісти цих видань припускають, що причиною того, що їх не допустили до прес-конференції, є публікація на їхніх шпальтах інтерв’ю колишнього голови Закарпатської ОДА Івана Різака, де Юрій Бенца згадувався не у найкращому світлі.
Журналісти мають намір звернуться до Генерального прокурора Олександра Медведика та Президента України Віктора Ющенка з проханням дати оцінку діям обласної прокуратури.
[b]Політичний, економічний, непрямий тиск - 0
Нові елементи про політичний, економічний, непрямий тиск.
06.11.2006[/b] Заступник голови Київської міської державної адміністрації Людмила Денисюк вважає штучним і “накрученим” конфлікт між розповсюджувачами преси і КМДА. За словами Денисюк, за ініціативою мерії продовжується звичайна робота із впорядкування газетного ринку, оскільки він останнім часом поступово перетворився на стихійний і практично виявився поза контролем влади.
Як сказала Денисюк, сьогодні частина розповсюджувачів друкованої продукції працює за межами законодавчого поля, відверто ігноруючи встановлені законодавством норми і стандарти. Саме за їхньою ініціативою і „роздувається” конфлікт, в якому столичній владі відведено роль ворога підприємницької ініціативи, стверджує заступник голови КМДА.
Що стосується підвищення орендної плати, то це питання, зазначила Денисюк, пов'язане із загальноукраїнськими тенденціями і лежить в площині компетенції міської ради, яка і ухвалювала відповідне рішення “виключно прозоро, відкрито і в межах чинного законодавства”.
Водночас заступник голови КМДА визнає, що проблем в площині торгівлі пресою вистачає, і стверджує, що столична влада готова працювати над їх усуненням. „Мене надзвичайно непокоїть невиправдано складна і довготривала процедура отримання дозволів на торгівлю пресою”, - сказала Денисюк.
Вона зауважила, що для отримання законного права продавати друковану продукцію необхідно зібрати в різних інстанціях близько 40 різних документів. Поки що такі вимоги не передбачені чинним законодавством, і вони стосуються не тільки розповсюджувачів преси, а всіх підприємців. “Міська влада докладає значних зусиль, щоб добитися спрощення процедури в цілому, не створюючи преференцій окремим категоріям і представникам бізнесу”, - зазначила Денисюк.
[b]Позови до ЗМІ та журналістів
29.11.2006[/b] Cудовий позов на 100 тис. грн. подав Ладижинський міський голова Валерій Коломєйцев на редактора «Ладижинської газети» Людмилу Головашич за приниження його честі й гідності. Позовну заяву редактор отримала в одному конверті з рішенням суду про арешт її майна і майна газети.
Мер Ладижина, міста в Вінницькій області, стверджує, що на відсуджені гроші він планує побудувати в місті Артезіанські свердловини і забезпечити жителів міста якісною водою.
Редактор «Ладижинської газети» повідомила ІМІ, що мер просто не переносить критики на свою адресу і тому намагається закрити її видання так як закрив за рішенням суду іншу Ладижинську газету «Свіжу газету»
[b]Нові елементи про позови до ЗМІ
1.11.2006[/b] Київський апеляційний суд на своєму засіданні 31 жовтня скасував рішення Печерського районного суду м. Києва про визнання співвласника «ПриватБанку» Ігоря КОЛОМОЙСЬКОГО власником 70% статутного фонду ТРК «Студія «1+1». Про це УНІАН повідомили представники інтересів І.КОЛОМОЙСЬКОГО в суді.
Суд скасував рішення Печерського суду, розглянувши апеляційні скарги "Студії "1+1" та її акціонерів.
Водночас в ході засідання з»ясувалося, що почесному президентові телеканалу «1+1» Олександру РОДНЯНСЬКОМУ і співвласникові каналу Борису ФУКСМАНУ в 2004 році було переказано 40 млн. доларів за телеканал «1+1». Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН голова наглядової ради депозитарно-фондової компанії «Славутич-Капітал» Геннадій КОРБАН. За його словами, про це його повідомили «англійські адвокати». «Це не зовсім усна операція, як це хоче представити нам протилежна сторона», - зазначив Г.КОРБАН. Він також зазначив, що йому нічого не відомо про те, чи повернули О.РОДНЯНСЬКИЙ і Б.ФУКСМАН ці гроші.
Голова Наглядової ради «Славутич-Капітал» також зазначив, що особисто був присутній на переговорах у Женеві в 2005 році між власниками «Привату» і «1+1». За його словами, на підставі переговорів, що велися тоді між сторонами можна було зробити висновок, що операція з переходу прав власності на канал вже відбулася.
З квітня 2005 року співвласники корпоративних прав групи компаній «Студія «1+1» О.РОДНЯНСЬКИЙ і Б.ФУКСМАН вели переговори про продаж прав, що належать їм І.КОЛОМОЙСЬКОМУ за 100 млн. дол. Завершення угоди мало відбутися до вересня 2005 року. Проте вже в середині серпня минулого року корпорація Central European Media Enterprises Ltd. (CME) фактично відкликала свою згоду на проведення цієї транзакції.
Печерський районний суд м. Києва своїм рішенням від 16 серпня 2006 року задовольнив у повному обсязі позовні вимоги І.КОЛОМОЙСЬКОГО про визнання за ним права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ТРК «Студія «1+1». Водночас О.РОДНЯНСЬКИЙ 9 вересня заявив, що про продаж частки в статутному капіталі телеканалу «1+1» І.КОЛОМОЙСЬКОМУ «ніяких угод не було».
[b]01.11.2006[/b] Бахмацький райсуд Чернігівської області у повному обсязі задовольнив позов священника УПЦ (МП) о. Володимира (Мисенка) до журналіста "Високого Валу" в Коропському районі Олексія Дашевського. Приводом для позову стала публікація сайту “У Чернігівській області побили священика: Зірвали рясу та хрест” про побиття в районі священника Київського патріархату:
Священик УПЦ (МП) звернувся до суду з позовом на кореспондента “ВВ” з вимогою спростування інформації оприлюдненої на “ВВ”. У своїй заяві позивач стверджує, що “7 серпня 2006 року був очевидцем події, яка сталася між в.о. Благочинного Коропського району УПЦ КП та прихожанами Свято-Вознесенської парафії смт. Короп. При цьому:” не було скоєно напад на в.о. Благочинного”; “працівникам музею ніхто не погрожував”; “силоміць в.о. Благочинного на двір не виводили, не били, рясу та хрест з нього не зривали”; “окрім цього, я, як священик, разом з прихожанами належу до Української православної церкви і не належу до УПЦ Московського патріархату”.
Газета розцінює постанову суду як безглуздя, а також, як спробу тиску на журналістів, адже священник МП, крім всього іншого, вимагав у журналіста спростувати його приналежність до УПЦ Московського патріархату, бо він, мовляв, належить до УПЦ.
Журналіст має намір подати апеляцію. Юрист ІМІ надає юридичну консультацію виданню.
[b]14.11.2006[/b] Шевченківський районний суд Києва задовольнив позови голови Служби безпеки України Ігоря Дріжчаного, радника прем’єра, колишнього голови СБУ Володимира Радченка, а також позов СБУ до газети «Україна молода» і визнав недостовірною публікацію газети.
Як повідомлялося, 1 червня «Україна молода» надрукувала статтю, що містить різку критику призначення Ігоря Дріжчаного головою СБУ і його діяльності на цій посаді. Після виходу публікації Віктор Ющенко доручив голові секретаріату президента Олегу Рибачуку перевірити викладені в ній факти. А пізніше і сам Дріжчаний звернувся до Генпрокурора Олександра Медведька з проханням перевірити факти, що компрометують його відомство.
Через місяць голова СБУ подав стосовно газети позов з вимогою спростувати неправдиві факти.
Крім того з аналогічною вимогою в Шевченківський райсуд звернувся колишній керівник СБУ Володимир Радченко, а також, власне, Служба безпеки України. Згідно з рішенням суду, всі три позови були об’єднані в одне провадження
***
Газета «Україна молода» оскаржуватиме в апеляційному порядку рішення Шевченківського районного суду м. Києва, який задовольнив цивільні позови Служби безпеки України, її голови Ігоря Дріжчаного та екс-голови СБУ Володимира Радченка до видання.
Як ідеться у коментарі головного редактора «України молодої» Михайла Дорошенка, переданому агентству УНІАН, «14 листопада суддя Шевченківського районного суду м.Києва Олександр Шостак зачитав сторонам у процесі резулятивну частину рішення, ухваленого після слухання справи, що тривало без перерви і без погодження зі сторонами навіть після закінчення робочого дня. Щодо таких дій судді адвокат ПП «Україна молода» Валентин Волинець заявив рішучий протест. На жаль, це був не єдиний випадок порушення суддею Шостаком Цивільно-процесуального кодексу України та свідчення упередженості судді стосовно відповідача. Низку їх було започатковано ще прийняттям ухвали на попередньому засіданні, на якому з вини суду не були присутні представники «України молодої», про що газета повідомляла своїх читачів».
«Суддя Шостак не задовольнив жодного клопотання з боку відповідачів. Зокрема, в одному з них ішлося про те, що у спірній публікації було прокоментовано матеріали кримінальної справи №236 щодо вчинення контрабанди виробів з алюмінію, яку розглядає районний суд у Донецьку й остаточне рішення у цій справі ще не прийнято. Саме цей випадок є таким, що підпадає під норму ст. 201 Цивільно-процесуального кодексу України (п. 4, ч. 1) і давав підстави відповідачу звернутися до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням зупинити провадження у справі за позовами голови Служби безпеки України І.Дріжчаного, радника прем`єра, екс-голови СБУ В.Радченка та позову СБУ до «України молодої», зазначається у коментарі.
[b]30.11.2006[/b] 29 листопада Печерський місцевий суд продовжив засідання у справі, порушеній мером Києва Леонідом Черновецьким проти двох журналістів Володимира Заманського та Валерія Ткачука, а також проти ТК "Київ". Розпочавшись о 10 годині ранку, засідання тут же й закінчилося. Позивач Черновецький, якого суд викликав повісткою, на засідання не з’явився – вже вдруге. Так само вдруге не з’явився й представник позивача. В надісланій до суду заяві він написав, що зайнятий в іншому судовому процесі і через те прийти не зможе. Відповідачі цю заяву розцінили як неповагу до суду.
Після цього суддя Карабань оголосив перерву до 20 грудня.
Після засідання відповідач Валерій Ткачук заявив, що має намір просити суд, аби той зобов’язав його і Заманського провести на телеканалі "Київ" передачу, в якій взяли б участь учасники судового процесу, у тому числі й позивач Черновецький.
Приводом для конфлікту стала передача Заманського, де за круглим столом йшлося про діяльність "Благословенного Посольства Божого для всіх народів", керованого громадянином Нігерії Сандеєм Аделаджою. Після цього Черновецький звинуватив обох журналістів і канал в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі.
[b]Позови ЗМІ та журналістів
01.11.2006[/b] У справі про стеження за журналістами «Закритої зони» з'явилась нова заява. Альона Кочкіна, визнана потерпілою та цивільним позивачем у цій справі, позивається про відшкодування моральних збитків. Шкоду, завдану їй невстановленими особами, які 13 травня 2005 року в Донецьку знімали журналістку прихованою камерою, Альона Кочкіна оцінює в 1 мільйон гривень.
Нагадаємо, 23 червня 2005 року прокуратурою Донецької області за заявою Альони Кочкіної було порушено кримінальну справу за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (стаття 171 КК України), хоча заяву було подано ще 13 травня. 1 липня зі справи було виділено в окреме провадження кримінальну справу № 67-1709 за фактом порушення недоторканності приватного життя за ознаками злочину, передбаченого ст. 182 КК України.
19 вересня 2005 року управління МВС України в Донецькій області надало диск із відеозаписом стеження, яке здійснювалось професійно декількома особами. Однак, диск до справи долучено не було, і прокуратура, якій було передано копію диску, заявила, що їй про його існування нічого не відомо. Відео було показане по телебаченню. Справа про перешкоджання професійній діяльності була відправлена на дорозслідування у лютому 2006 року. Пізніше одного з охоронців фірми «Люкс», що безпосередньо перешкоджали роботі журналістів, було засуджено і відразу амністовано.
Стеження за журналістами «Закритої зони» було, ймовірно, пов'язане з їх намаганням відзняти певні будівлі, що належать відомому бізнесмену Рінату Ахметову.
Зараз Альона Кочкіна є незалежним журналістом і готує до виходу книжку «Крымский гамбит» - другої частини серії «Мафія в Україні» фонду «Антикорупція» Бориса Пенчука.
[b]10.11.2006[/b] "Газета по-киевски" просить Печерський районний суд Києва зобов'язати мера Києва Леоніда Черновецького спростувати звинувачення в розміщенні замовлених матеріалів проти нього і виплатити виданню моральний збиток. Про це повідомила юрист газети Аріна Бордуніс.
"(Позовна) заява про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації і відшкодування морального збитку", - зачитала Бордуніс позовну заяву.
За її словами, компанія "Видавництво "Прес-центр", яка є засновником газети, подала позовну заяву до суду в жовтні від свого імені і від імені головного редактора газети Сергія Тихого.
"У нас 2 позивачі, ми вважаємо, що він (Черновецький) образив як головного редактора Сергія Тихого, так і саму газету", - додала Бордуніс. За її словами, сума морального збитку, потрібного для відшкодування, складає по 1 гривні кожному позивачеві.
Вона підкреслила, що газета вимагає, щоб сам факт спричинення морального збитку виданню був зафіксований в рішенні суду безвідносно суми.
Юрист сказала, що в позові не вказано, в якій формі Черновецький повинен спростувати звинувачення в адресу газети - через ЗМІ або на прес-конференції.
При цьому вона підкреслила, що закон передбачає той же спосіб спростування, за допомогою якого були зроблені і звинувачення. Вона допустила, що суд може вимагати від газети уточнити спосіб спростування. Бордуніс повідомила, що судове засідання призначене на 4 грудня. Крім того, вона повідомила, що газета зверталася з листом на імя мера в серпні з проханням публічно вибачитися.
Проте, по словами Бордуніс, газета отримала відповідь від Головного управління по взаємодії із ЗМІ і зв'язків з громадськістю Київської міської державної адміністрації, що вислови Черновецького є оцінними судженнями.
ІМІ
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!
