Барометр за квітень 2008 року

Квітень виявився спокійним для українських журналістів. Серед серозних порушень ІМІ зафіксував два побиття, за якими, можливо, буде порушено кримінальні справи за 171 статтею (перешкоджання професійній журналістській діяльності) – справи розглядаються у прокуратурах. Також закінчилася тривала боротьба головного редактора львівської газети «Ратуша» Миколи Савельєва з Львівською міською радою щодо незаконного звільнення – журналіста поновлено на посаді, а сесію, під час якої його звільнили, суд визнав нелегітимною.

Загиблі журналісти - 0

Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів:

Справа Гонгадзе

15-04-08- Адвокат Віктор Чевгуз подав скаргу до Верховного суду України на вирок Апеляційного суду Києва щодо його підзахисного Миколи Протасова, засудженого за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

 Як повідомив журналістам cам Чевгуз, він вважає, що вища судова інстанція повинна скасувати статтю 166 Кримінального кодексу 1960 року, яку застосували щодо Протасова, що вбивство Гонгадзе було вчинено в змові осіб.

На даний момент, це єдина скарга від адвокатів засуджених - виконавців убивства журналіста. Апеляційний суд Київ присудив15 березня 2008 року трьох виконавців убивства Георгія Гонгадзе Миколу Протасова, Валерія Костенка й Олександра Поповича до 13, 12 і 12 років позбавлення волі відповідно.

У підсудних і їхніх адвокатів був місяць для оскарження вироку суду в касаційному порядку.

24-04-08- Розслідування кримінальної справи по замовниках убивства журналіста Георгія Гонгадзе гальмує відсутність оригіналів запису екс-майора державної охорони Миколи Мельниченка і проведення фоноскопічної експертизи.

Про це повідомив заступник генерального прокурора Микола Голомша в середу на брифінгу в Києві, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Ця справа не гальмується, як намагаються подати наші опоненти. Єдиним гальмом у розслідуванні кримінальної справи є відсутність записів, які має надати Мельниченко (екс-майор держохорони Мельниченко) і проведення експертизи", - сказав він.

Разом з тим, відповідаючи на питання про те, чи співробітничає в даний час з слідством Мельниченко, Голомша сказав: "У нас з Мельниченком зняті будь-які протиріччя. Працюємо в режимі співробітництва".

Заступник генпрокурора також додав, що подальше розслідування буде залежати від Мельниченка, а також від міжнародних експертів тих держав, які візьмуть участь в експертизі.

Колишній офіцер державної охорони Мельниченко залишив батьківщину восени 2000 року. У квітні 2001 року він одержав політичний притулок у США.

Арешти та затримання: 0

Побиття, напади, залякування: 2

11-04-08 - Журналіст Юрій Шеляженко, Інтернет-журналіст, дописувач сайту infocorn.org.ua , відомий також як громадянський активіст і борець із «тендерною мафією», заявив про те, що його незаконно затримали невідомі люди, які застосували проти нього силу. Докладну інформацію про цей напад журналіст виклав у своєму інтернет-щоденнику, а «Телекритиці» надав фотодокази, відеозапис та свою заяву до правоохоронних органів.

Як розповів «ТК» Юрій Шеляженко, близько 20 години 10 квітня він вирішив перевірити інформацію про те, ніби офіс організації «Європейське консалтингове агентство» та депутатська приймальня народного депутата Олега Ляшка розташовані за однією адресою - вул. Панфіловців, 1 у Києві. «Європейське консалтингове агентство» володіє порталом zakupivli.com, через який оприлюднювалася інформація про державні закупівлі, та є власником патентів на тендерну документацію.

Далі з заяви Юрія Шеляженка: «Знаходячись на вулиці, я фотографував панораму, до мене підійшла людина в фуражці і сказала, що цей будинок є приватною власністю і тому я начебто не маю права його фотографувати. Я відповів, що знаходжуся в публічному місці, маю право фотографувати панораму, а крім того – виконую свої обов'язки журналіста. Оскільки за даною адресою зареєстроване ТОВ “Європейське консалтингове агентство”, а ця організація цікавить мене в контексті журналістського розслідування розбазарювання державних коштів у сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державний кошт. Водночас на цьому будинку біля обидвох входів висіли таблички з написом “Офіс народного депутата України Ляшка Олега Валерійовича”, тобто я здійснював висвітлення діяльності представника органу влади відповідно до ст.3 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, ст. 9 та ст. 29 Закону України “Про інформацію». 

Далі, як розповів журналіст в інтерв’ю «Телекритиці», кілька людей, що вийшли з будинку, один із яких представився Миколою Євгеновичем, відібрали у нього мобільний телефон та фотоапарат. Після чого, за словами Юрія, його по землі потягли до гаража, розташованого неподалік.

«Я кричал на всю улицу, что это похищение, но никто не отзывался и на помощь не пришел. Дверца закрылась, я лежал на полу наедине с этими господами, один из которых потребовал от меня не рыпаться, а на упоминание о конституционных правах заявил, что он имеет все права, в том числе помочиться на меня. Правда, свою дикую угрозу не выполнил. Я лежал на полу, рядом стояли с десяток мониторов, офисные вентиляторы, машина номерной знак АА 3147 ВХ», - із запису в блозі Юрія Шеляженка.  

«Телекритику» журналіст повідомив про те, що йому вдалося непомітно витягнути картку з фотоапарата, та зберегти знімки і невелике відео. Минулу ніч Юрій провів у знайомих. 

«Мабуть, ці люди не хотіли показувати, що є зв’язок між офісом депутата і зареєстрованою за цією адресою фірмою», - зазначив журналіст.  

Водночас народний депутат Олег Ляшко (Блок Юлії Тимошенко) у коментарі «Телекритиці» сказав, що йому нічого не відомо про цей випадок, і що він не має офісу за адресою Київ, вул. Панфіловців, 1. «Мій офіс на вулиці Банковій 6/8, п’ятий поверх, я працюю заступником голови бюджетного комітету. Які Панфіловці? Я не знаю, про що йде мова», - заявив народний депутат. 

Юрій Шеляженко написав заяви до Печерського райвідділу міліції та Печерської прокуратури у Києві. Також він планує звернутися із відкритим листом до керівників правоохоронних органів та Президента з вимогою розслідувати інцидент.

За словами Юрія Шеляженка, міліція зібрала дані про напад, фотографії нападників, надані журналістом, його свідчення, і передала матеріали до Печерської прокуратури. Саме вона має порушити справу за статтею 171 (перешкоджання журналістській діяльності). Шеляженко не певен, що прокуратура відреагує на надані матеріали та його звернення, але, за словами журналіста, надію вселяє той факт, що міліція детально намагалась розслідувати напад.

*   *   *

18-04-08- Шеф-редактора щоденної вінницької газети «20 хвилин» Олександра Човгана побили служителі Української православної церкви Московського патріархата. Про це він повідомив у публікації на сайті видання.

Подія трапилась, коли кілька співробітників рекламного агентства намагались встановити білборд поруч із храмом Стрітення Господнього УПЦ МП, що на вулиці Пирогова у Вінниці. Як повідомляє газета, спершу конфлікт виник між настоятелем церкви отцем Сергієм та працівниками компанії, які виконували роботи. Священик протестував проти встановлення рекламного щита поблизу храму, тоді як рекламісти посилались на документи, які давали їм на це дозвіл. За словами представників компанії, священик вдавався до лайки та намагався скинути двох робітників із драбини.

Після цього отець Сергій із помічниками відібрав у Олександра Човгана, який прибув після дзвінка співробітників рекламної фірми на місце події як журналіст, диктофон та стер коментар, який перед цим дав.

«Він дуже емоційно розповідав, що поруч з Храмом Божим не може бути зовнішньої реклами та нецензурно обзивав молоду жінку – керівника працівників, що встановлювали бігборд. Потім зрозумів, що на диктофон наговорив щось не те, завдав мені удару, вирвав диктофон та криком наказав одному з помічників стерти запис», - сказав пан Човган «Телекритиці». Після цього, за його словами, на місце події приїхала міліція.

Олександр Човган зняв побої та звернувся до правоохоронних органів із заявою. Стаття 171 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання професійній діяльності журналістів. Водночас, за словами пана Олександра, існує небезпека того, що розслідування інциденту «спустять на гальмах», оскільки батюшка під час конфлікту похвалявся наявністю високих покровителів в обласній раді.  

Взяти коментар у протилежної сторони «Телекритиці» поки що не вдається. У прес-службі УПЦ МП повідомили, що нічого не знають про подію. Секретаря Вінницької єпархії не виявилося на місці – триває Страсний тиждень.

Сам отець Сергій у понеділок так прокоментував журналістці «20 хвилин» те, що відбулося: «Не давали им ставить бигборд. Они пришли, тут права качали. Потом ссорились, ссорились, ссорились. А он начал записывать все. Я взял, у него отобрал диктофон и Мише своему говорю: "Сотри". Миша стер, и отдали ему... Я его оттолкнул от себя. А ребята, которые стояли, схватили его за руки, начали его держать, за волосы, к земле!... Да че лезть сюда? Так мы его немножко посадили, на колени поставили его перед Храмом».

Матеріали розслідування було передано до прокуратури. Чи буде порушено справу, наразі невідомо.

Нові елементи про побиття, напади, залякування: 2

02-04-08 - Місяць тому прокуратура міста завершила розслідування матеріалів двох кримінальних справ проти американського бізнесмена українського походження Анатолія Пехотіна за фактами погроз вбивством журналісту газети “Рівне Вечірнє” Владу Ісаєву та перешкоджання його професійній діяльності.

Перед тим, 23 лютого минулого року під час озброєного захоплення автостоянки у Рівному вищезгаданий бізнесмен погрожував пістолетом журналісту, який став свідком інциденту. До цього пан Пехотін встиг декілька разів вистрелити в повітря і поранити одного з охоронців стоянки. Розслідування тягнулося більше року. Спочатку правоохоронці відмовлялися порушувати кримінальні справи. Згодом, під тиском журналістів та міжнародних інстанцій справи все ж порушили, але почали навмисно затягували їх розгляд, пояснюючи відсутністю підозрюваного. Лише нещодавно прокурор Рівного Роман Федик гордо відзвітував, що усі слідчі дії проведені і матеріали передані до суду.

Попереднє судове слухання по справі проти бізнесмена, яке мало відбутися учора,1 квітня, не відбулося. Головуюча по справі суддя Рівненського міського суду пані Панас змушена була перенести судове слухання на 18 квітня, оскільки ні підсудний, ні його представник на судове слухання не з’явилися. Більше того, на попереднє судове слухання не з’явився і представник прокуратури.

Журналісту газети “Рівне Вечірнє” Владу Ісаєву, який проходить по даній справі як потерпілий, причину перенесення судового слухання пояснили тим, що суд на даний час немає відомостей про місце перебування пана Пехотіна. Адреси проживання, які він вказав під час пред’явлення слідчим прокуратури йому обвинувачення та взяття на підписку про невиїзд, не підтвердилися. Ні в Клесові, ні у Рівному по вул. Сагайдачного, які вказав пан Пехотін у документах, він не проживає. Відтак, не відомо, чи була йому вручена повістка до суду. Цю ситуацію один з адвокатів журналіста Володимир Сокаль пояснює так:

- У тому, що суд не може розпочати розгляд справи, я вбачаю провину виключно прокуратури. Мова йде про те, що коли ця справа була у прокуратурі, слідчий змушений був призупини провадження, оскільки не могли встановити місце перебування пана Пехотіна. Відтак, і не могли пред’явити йому обвинувачення. Його оголосили у розшук. Але лише на паперах. На справді, бізнесмен без перешкод катався і в Україну і в США. Тобто, ця постанова не виконувалася належним чином. Хто саме винен у цьому на разі невідомо. Але вже направлена відповідна скарга на ім’я Генерального прокурора, аби там розібралися у ситуації і встановили винуватих. Пізніше, коли працівники міліції таки затримали пана Пехотіна і привели до прокуратури, прокурор пред’явив обвинувачення і обрав йому міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд. При чому, заздалегідь знаючи, що за вказаними паном Пехотіним адресами він не проживає, а проживає у США. Про це він неодноразово заявляв у місцевій пресі. Так само, як і заявляв про те, що після отримання підписки про не виїзд він збирається летіти у США. В суді з’ясувалося, що за вказаними адресами пан Пехотін не проживає. Зважаючи на все вищевикладене, ми будемо подавати клопотання до суду на зміну запобіжного заходу. Якщо прокуратура, не може забезпечити явку обвинуваченого до суду, тобто виконувати свої прямі обов’язки,  якщо обвинувачений він ніде у Рівному та області не проживає та не прописаний, нехай беруть його під варту на час судового слухання. Тим більше, дві підстави для цього обумовлені законом вже є – неодноразове порушення підписки про невиїзд та неявка на судове слухання. Що стосується самої прокуратури, то її представники самі не ходять на суд. То звідки вони мають знати про причини перенесення судового слухання. Тому і не вживають відповідних заходів. Це теж стане предметом наступної скарги на ім’я Генпрокурора.

*   *   *

08-04-08 - прокуратура Київського району Донецька порушила кримінальну справу проти директора донецького регіонального спортивного комплексу «Олімпійський» Геннадія Каліщука за підозрою в побитті кореспондента інформаційного агентства «Укрінформ» Ігоря Ткаченка. Про це повідомляють «Українські новини».

Кримінальна справа порушена за ст. 125 ч. 2 Кримінального кодексу (умисне легке тілесне пошкодження, що стало причиною короткочасного погіршення стану здоров’я або втрати працездатності).

Перешкоджання виконувати обов’язки, цензура: 0

Економічний, політичний, непрямий тиск: 0

Позови до ЗМІ та журналістів - 0

Нові елементи про позови до ЗМІ і журналістів: 1

02-04-08 - Чергове слухання у справі Ріната Ахметова проти сайту «Оглядач» Високий суд правосуддя в Лондоні призначив на 5 червня 2008 року. Як повідомляє "Дело", мета слухань — визначити ступінь збитку, який нанесли українському бізнесменові матеріали журналістки Тетяни Чорновіл.  

На попередньому слуханні у цій справі суд визнав, що «Оглядач» і інші відповідачі – колишній шеф-редактор «Оглядача» Олег Медвєдєв, колишній редактор відділу політики Ярослав Білик і журналіст Тетяна Чорновіл – переступили грань словесної дозволеності.

Тетяна Чорновіл стверджує, що до цих пір не бачила відповідного рішення суду. Журналістка упевнена, що навіть якщо лондонський суд стане на сторону українського мільярдера, все одно боятися нічого, оскільки в Україні міжнародного договору для виконання судових рішень з Лондона немає.

Проте, як стверджує експерт по медіаправу Наталія Петрова, «безумовно, безпосередньо рішення британського суду не виконуються. Але існують процедури, коли ці рішення можуть бути виконані. Принесуть юристи Ахметова до українського суду рішення британського суду і заявлять позов про його примусове виконання. Український суд зобов'язаний буде його розглянути».

Нетипове для українців географічне положення судових розглядів сторони пояснюють теж по-різному. Пані Чорновіл вважає, що Рінату Ахметову суд в Лондоні потрібний для того, щоб «піаритися».

«Він же виводить свої компанії на міжнародні ринки, — пояснює журналістка. — Якби суд був в Україні, то тут Ахметов точно виграв би. Але в Україні виграш йому не потрібний».   До того ж віддаленість суду не дає можливості відповідачам відстоювати свою правоту. В першу чергу позначається відсутність британської адреси.

 «Це дуже дорого, — пояснює Чорновіл. — Наша редакція на це не йде. Ми відправляли матеріали в свій захист, але суд їх не прийняв: у нас немає юридичної адреси».  

Втім, за словами Наталії Петрової, «Оглядач», якби захотів, міг би і з цієї ситуації знайти вихід.

«Є британські юристи, які безкоштовно могли б скласти українським журналістам заперечення на позов і повідомити свою адресу, щоб суд посилав туди копії документів», – говорить вона.  

Адвокат Ріната Ахметова Марк Дж. Макдугалл, у свою чергу, запевняє, що його клієнт, вибираючи місце судової дуелі, керувався зовсім іншими аргументами. 

 «Пан Ахметов зупинив свій вибір на Лондоні, тому що суди Англії користуються великою пошаною. Крім того, помилкова інформація була опублікована «Оглядачем» в Інтернеті і поширена в Об'єднаному Королівстві, де пан Ахметов користується професійною і діловою репутацією», – підкреслює він.  

По словах Макдугалла, ніхто не може серйозно стверджувати, що рішення британського суду у справі про наклеп виявилось результатом політичного або іншого тиску.

Мало того, адвокат позивача запевняє, що вони завжди контактують із ЗМІ. І якщо і виникають якісь  конфлікти, то, перш за все, мова йде про спростуванні помилкової інформації. За його словами, вони використовують суд тільки як крайній метод рішення суперечки. 

 Те, що представники Ахметова поводилися з вимогою спростувати матеріал, Чорновіл не заперечує. Окрім спростувань, бізнесменом було висунуто ще дві умови для полюбовного вирішення конфлікту: вилучити всі статті «по темі» з «Оглядача» і інших сайтів, які їх передрукували, а також заплатити грошове відшкодування. Видання було не проти. Але висунуло у відповідь вимоги. Щоб не споглядати свою перекручену біографію, бізнесмен мав би сам її написати. 

 «Ми готові були спростувати все в світі, лише б отримати детальну біографію Ахметова, — говорить Чорновіл. — Якщо почитати офіційну: закінчив школу, потім через 10 років очолив донецький банк».  

На таку пропозицію «Оглядач» відповіді не отримав.

Позови від ЗМІ та журналістів – 0

Нові елементи про позови від ЗМІ та журналістів: 1

7-04-08 - Личаківський районний суд Львова під головуванням судді Тетяни Гірник проголосив ухвалу, якою задовольнив адміністративний позов головного редактора газети «Ратуша» Миколи Савельєва до Львівської міської ради щодо звільнення Савельєва із посади головного редактора газети «Ратуша» і призначення на його посаду Ярослави Вовк.

Як повідомив Микола Савельєв у коментарі ІМІ, своїм позовом він оскаржував нелегітимну нічну сесію міськради, під час якої його звільнили.

Протягом судового процесу міськрада відмовлялась надати аудіозапис засідання суду, потім у відповідь на депутатські запити було надано змонтовані записи, де було вилучено принципову частину.

Тим не менше, суд визнав сесію нелегітимною. Голосування відбувалось після 23 ночі, і було винесено питання, які не було підтримано вдень, отже за законом їх не могли розглядати вдруге під час тієї ж сесії.

На думку Миколи Савельєва, міськрада не подаватиме апеляцію на рішення суду, оскільки порушення аж надто очевидне.

ІМІ