Барометр за червень 2007року

Загиблі та зниклі журналісти

 Справа Гонгадзе:

 20-06-2007  Екс-офіцер безпеки президентської охорони Микола Мельниченко звинувачує Секретаріат Президента в зриві слідчих дій при розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

"Слідчу дію, котра підтвердила б мої свідчення, надані Генеральній прокуратурі при розслідуванні кримінальної справи по вбивству журналіста Георгія Гонгадзе, було нахабно зірвано Секретаріатом Президента. На сьогодні на 10:00 були запрошені експерти, свідки, статисти та інші. О 09:40 слідчий Генпрокуратури повідомив про відміну слідчої дії", - говориться в заяві Мельниченко.

Він зазначає, що вже багато років ініціює проведення слідчої дії в кабінеті колишнього Президента Леоніда Кучми, і така дія, нарешті, планувалася як у травні, так і в червні. За його словами, поведінка Балоги є закономірною, оскільки він також є фігурантом записів.

Нагадаємо, вчора адвокат Мельниченка Павло Сичов повідомив, що генеральний прокурор Олександр Медведько узяв під особистий контроль розслідування справи про залякування матері Миколи Мельниченка.

Як повідомлялося, у листопаді 2006 року Мельниченко передав комісії Верховної Ради з контролю за розслідуванням справи Гонгадзе 2 диски з матеріалами в справі. У жовтні 2006 року Мельниченко попросив Генпрокуратуру забезпечити його захист як свідка.

Ігор Александров:

22-06-2007  Верховний Суд залишив у силі вирок убивцям журналіста Ігоря Александрова.

Рішення про позбавлення волі від 3 до 15 років 12-тьом засудженим членам злочинного угруповання - Апеляційний суд Луганської області виніс ще майже рік тому. Згодом Генпрокуратура звернулася до вищої інстанції з проханням переглянути вирок, оскільки вважає його надто м'яким. Утім, Верховний суд залишив вирок Луганського обласного суду без змін.

 Арешти та затримання - 0

 Побиття, напади, залякування – 1

 11-06-2007  У Житомирі стався напад на журналістку ТРК «Союз-ТВ» Ірину Волинську.

Так, близько 9-ої вечора 7 червня помічник депутата Житомирської обласної ради Ярослава Довгих Олексій Василевич, застосовуючи брутальну лайку та фізичну силу, вивернув Ірині руку і кинув жінку на асфальт. Внаслідок цього вона отримала тяжкі тілесні ушкодження (струс мозку, забої). І зараз перебуває в ліка

Потерпіла стверджує, що спроби тиску на неї з боку нападника чинилися і раніше. «Олексій Василевич проводить моніторинг ЗМІ про діяльність Обласної ради і особисто депутата Ярослава Довгих, він неодноразово повторював мені, що йому не подобається, як я висвітлюю матеріали про Ярослава Довгих і погрожував мені. Я зверталася до міліції але вони нічого не робили», - зазначила Ірина Волинська.

Журналістка переконана, що напад здійснений через її професійну діяльність. Раніше, як зазначила сама журналістка, нападник Олексій Василевич з жертвою Іриною Волинською були одружені.

Водночас сам звинувачений, Помічник депутата Житомирської обласної ради Ярослава Довгих Олексій Василевич  спростував інформацію про побиття ним журналістки Ірини волинської.

В свою чергу Олексій Василевич стверджує, що напад інсценований, а причина має побутовий характер. «Всупереч рішенню опікунської ради, вона уже тривалий час забороняє  мені бачитися з нашим сином Мирославом, - каже Олексій Василевич. - Я подав позов до суду про усунення перешкод у  спілкуванні з дитиною та  виграв його 22 травня цього року. Але Ірина з цим не погодилася і збирається подавати апеляцію.   Для того, щоб помститися і дискредитувати мене перед судом, в очах колег, знайомих, друзів вона неодноразово писала безпідставні заяви в органи внутрішніх справ, але під час перевірок жодна з них не знайшла підтвердження. Це і змусило її  піти на крайні заходи». До того ж у помічника депутата є, за його словами, «жилізне» алібі, яке можуть підтвердити інші люди.

Зараз Олексій Василевич збирається подавати позов про захист честі, гідності й ділової репутації.

 Нові елементи про побиття, напади. залякування

06-06-2007  Рівенський міський суд засудив до двох років позбавлення волі двох неповнолітніх рівнян за грабіж, який вони скоїли стосовно колишнього телеоператора «ТРК Рівне 1» Олександра Кондратенка. Побивши Кондратенка, 16річні Іван з Олександром відібрали у нього сумку з речами та мобільні телефони. Раніше судимий за аналогічний злочин Іван Б. засуджений на два роки позбавлення волі, термін покарання він отримав реальний. Олександр отримав два роки позбавлення волі умовно, суд дав йому випробувальний термін — рік.

Цей вирок суду я оскаржувати не буду. Цивільний позов я також не заявляв, бо мені шкода не стільки юнаків, які стали на злочинний шлях, скільки їхніх батьків, які намагались виховувати своїх дітей порядними та законослухняними громадянами, проте їхні зусилля Іван з Олександром звели нанівець, — повідомив «РВ» потерпілий Олександр Кондратенко.

 ПЕРЕШКОДЖАННЯ ВИКОНУВАТИ ОБОВ’ЯЗКИ, ЦЕНЗУРА - 3

 08-06-2007  Прикрий інцидент трапився вчора з журналістами 5 каналу. Їх протримали три години в заручниках на міському смітнику. Журналістка Олеся Кешеля й оператор Андрій Асауленко відправилися на полігон побутових відходів у село Підгірці, щоб зняти сюжет на тему охорони навколишнього середовища. На територію полігону машину з журналістами впустили беззастережно. Але коли працівники смітника побачили оператора з відеокамерою, вони заблокували дорогу шлагбаумом і не випускали знімальну групу протягом трьох годин.

Що злякало співробітників смітника, невідомо, від коментарів вони відмовилися. Правда, наполягали на тому, що нібито для зйомки сміття потрібно спеціальний дозвіл. Підтвердити цей факт працівники полігону ніякими документами не змогли.

Щоб звільнити групу 5 каналу, довелося викликати міліцію.

 20-06-2007

Колишній керівник телерадіокомпанії Київ Дмитро Харитонов заявляє, що 15 топ-менеджерів ТРК написали заяви про звільнення. "Ми прийшли на зруйноване комунальне підприємство, провели його реструктуризацію, розробили нову мережу віщання, яку планувалося запустити у вересні, провели переговори з дистриб’ютерами в Росії та в Україні, і нам було запропоновано хороший продукт за невеликі гроші. За останні три місяці канал вийшов на 8-е місце в Києві", сказав Харитонов. 

За його словами, погоджуючись на посаду директора ТРК Київ, він отримав фінансові гарантії для залучення відомих ведучих і менеджерів на канал, гарантії невтручання акціонера в інформаційну політику, а також гарантії на одноосібну кадрову політику. Проте гарантії не дотримувалися.

Харитонов заявив, що до його приходу на канал ТРК Київ був "спочатку кримінальним підприємством". За його словами, це з’ясувалося в результаті аудиту компанії, який проводили фахівці з мерії. 

"Були відсутні документи на вихід програм до ефіру, а коли відсутні документи, неможливо відстежити грошові потоки й авторські права. Рекламні розцінки встановлювалися на рівні, який нижчий за собівартість. В ефір виходили 20-ти і 40-хвилинні програми без вказівки, що вони розміщуються на умовах реклами - а, значить, без сплати податку на рекламу. Телевізійна техніка була не застрахована", уточнив він. 

За його словами, після цього аудиту з мерії надійшло розпорядження звільнити одного з керівників каналу Микиту Бельського, якого нещодавно на прохання Черновецького відновили на посаді президента ТРК. 

"Ми потрібні були ручні і керовані. А коли ми говорили про перезавантаження каналу з вересня, мені говорили: "Ти що? Який вересень? Нас у вересні тут не буде". У телебаченні так не грають. 2 липня всі 15 менеджерів звільняються, а всі спроби уникнути гучного скандалу проваляться", сказав Харитонов. 

Він також припустив, що у вересні канал буде приватним. 

Харитонов вважає, що команда мера Києва Леоніда Черновецького намагалася використовувати новий менеджмент каналу для проведення оздоровлення підприємства, щоб надалі продати його інвесторові. 

Разом з тим екс-керівник каналу не виключив, що приватизація може затягнутися через судові позови. Харитонов також вважає, що будь-який майбутній власник каналу декілька років опісля може стати заручником діяльності попереднього керівництва ТРК.  "Штрафні санкції за порушення авторського права тільки за 2006 рік склали 1 мільйон доларів. Фільми з відомими акторами транслювалися на весь світ без захисного коду", уточнив він. 

 25-06-2007 

У Рівному 22 червня працівник ДАІ, який не представився, брутально облаяв оператора місцевої телекомпанії.

Ця сталось вранці біля входу на РТБ. Оператор Богдан Кравчук вийшов з телекомпанії, виставив камеру, щоб зняти затори на вулиці.

Камеру навіть не встиг увімкнути, як до нього підійшов працівник ДАІ і заборонив зйомку. На питання журналіста чому, міліціонер вилаявся.  «Виговорившись», міліціонер штовхнув камеру. На щастя, оператор її встиг впіймати.

Коли на допомогу оператору з телекомпанії вибігли колеги. правоохоронець зник з місця пригоди, так і не сказавши їм ні свого прізвища, ні посади.

 Нові елементи про перешкоджання виконувати обов»язки, цензуру.

19-06-2007  15 червня прокурор Київської області Юрій Гайсинський постановив порушити кримінальну справу проти чотирьох громадян за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналіста Романа Вінтоніва.

  Інцидент стався у грудні 2006 року, коли Роман Вінтонів, нині журналіст ТОВ «Національні інформаційні системи» (новини для каналу «Інтер»), працював на каналі К1.

8 грудня знімальна група К1 разом із кількома депутатами приїхала до сільради, щоб ознайомитися із рішеннями сільради, які стосуються розподілу землі. Сільський голова та голова земельної комісії почали виганяти знімальну групу з сільради, а потім завів журналістів до себе в кабінет, замкнув його та викликав міліцію. Знімальній групі вдалося досягти з сільським головою домовленості про зйомки наступного дня. Але 9 грудня, коли журналісти прибули до сільради, їх знов почали виганяти, застосовуючи фізичну силу.  «У кабінеті голови відбувалось позачергове засідання депутатів сільради. Двоє депутатів, які відмовились представитись, почали виганяти нас із приймальні, закриваючи руками об’єктив. Ми не пішли, і незабаром нас покликали в кабінет. Коли я був у дверях, депутати почали кричати «Без камери!», хтось із присутніх почав відштовхувати оператора від дверей, а мене – затягувати всередину. Коли ми все-таки зайшли, нам показали написаний від руки «регламент роботи із ЗМІ», де було зазначено, що про приїзд треба попереджати заздалегідь і в письмовій формі», - розповідає Роман Вінтонів. 

Історія мала продовження 15 грудня, коли Роман Вінтонів із оператором знову прибув до Софіївської Борщагівки знімати нараду депутатів. «Особливо активним був один із депутатів Київської облради. Коли почалась нарада, голова запропонував проголосувати за те, щоб представники К1 покинули залу засідань. Після ухвалення відповідного рішення ми мусили піти», - згадує Роман. Журналіст підготував сюжет для програми «Один тиждень», після виходу якого на канал зателефонували з обласної прокуратури і запропонували написати заяву. Після порушення 20 лютого 2007 року кримінальної справи за фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста у ході слідства встановили конкретних осіб, проти яких тепер порушена кримінальна справа. Роман Вінтонів припускає, що депутати сільради оскарживатимуть порушення проти них кримінальної справи. 

 Економічний, політичний, непрямий тиск - 1

 27-06-2007 

Київська медіапрофспілка заявляє про тиск на журналістів радіо «Ера», які виступили з ініціативою створення осередку медіапрофспілки.

«Відразу після установчих зборів, на яких працівники радіо «Ера» були прийняті до осередку профспілки на цих людей почався тиск з боку керівництва. Робота цих журналістів перестала задовольняти редакторів і навіть одна людина, яка спочатку вступила до профспілки згодом написала заяву про вихід з осередку», повідомила ІМІ голова Київської медіа профспілки Михайлина Скорик.

Також вона зазначила, що осередок ще повністю не створений і незважаючи на те, що умови роботи на радіо задовільні, керівництво активно перешкоджає створенню осередку. Одного з активістів  профспілки Михайла Глуховського попросили написати заяву про звільнення «за власним бажанням», проте керівництво радіо у коментарі Телекритиці спростувало інформацію про те, що це пов’язане з його вступом до профспілки.

«У нас немає проблем із профспілкою, є проблеми з професіоналізмом окремих людей. У Михайла Глуховського вже було кілька попереджень, є проблема з програмою “Віхи”, для якої він працює, і тиждень тому я йому сказав про це. Він у нас був на випробувальному терміні, а зауваження від Романа Чайковського він отримав ще два місяці тому. Це давня історія, яка не має ніякого відношення до його діяльності в профспілці», зазначив заступник ген директора радіо «Ера» Віталій Дикий.

Пізніше журналістів, що виступили з ініціативою створення профспілки, зокрема Михайла Глуховського було звільнено.

 Позови до ЗМІ та журналістів - 2

 05-06-2007  Соціалістична партія України має намір судитися з «Дзеркалом тижня» через замовні, на думку партії, матеріали.

 «СПУ має намір звернутися в судові інстанції для того, щоб у законному порядку довести упередженість і неправдивість матеріалів, пов'язаних з діяльністю Соцпартії і її лідерів», - йдеться в заяві прес – служби. У заяві також наголосили на тому,  що «раніше шановне аналітичне видання "Дзеркало Тижня" сьогодні перетворилося в заангажований рупор однієї політичної сили».

Соцпартія переконана, що стаття Олексія Мустафіна "Соціалістичне змагання" (ЗН№8, 2-8.06.2007) є замовленою їх політичними опонентами. «Дані статті є не авторською роботою, а політичним замовленням, банальною штабною "розробкою". Такий висновок можна зробити виходячи з того, що матеріали орієнтовані на те, щоб вбити клин між членами коаліції, за рахунок провокаційних припущень про роль і місце спікера ВР у майбутніх розкладах, про подвійну гру Партії регіонів", - зазначає партія.

Судовий позов був поданий.

 27-06-2007  Глава Group DF Дмитро Фірташ вважає хибною інформацію, що розповсюджується у деяких українських ЗМІ та завдає шкоди його репутації і створеній ним холдинговій компанії Group DF, у зв’язку з чим має намір звернутися з офіційною скаргою до прокуратури і судових органів України. Про це йдеться в заяві для українських ЗМІ керуючого директора Group DF Роберта Шетлер-Джонса.

Зокрема, "у зв’язку з появою в українських засобах масової інформації вигадок щодо особи та біографії Дмитра Фірташа, а також свідомо помилкових тверджень, приписаних його колишній дружині Марії Фірташ і членам родини Калиновських", Group DF заявляє наступне: "Дмитро Фірташ категорично відкидає твердження про себе, приписувані пресою членам родини Калиновських. Шлюб Дмитра і Марії Фірташ розірвано більш як півтора року тому, і Дмитро Фірташ наголошує, що до цього часу всі юридичні і майнові питання, пов’язані з розірванням цього шлюбу, урегульовано в суді та закріплено у мировій угоді".

Також у заяві особливо наголошується, що "Дмитро Фірташ не має жодного відношення до трагічної дорожньо-транспортної пригоди на бульварі Шевченка, а також не мав ніяких контактів з українськими органами прокуратури і слідства щодо цієї події. Він висловлює глибокі співчуття родичам загиблих".

"У зв’язку з поширеними хибними твердженнями, що завдають шкоди репутації Дмитра Фірташа та створеній ним холдинговій компанії Group DF, Дмитро Фірташ має намір звернутися з офіційною скаргою до прокуратури і судових органів України", - йдеться в заяві.

В інтерв’ю газеті Комсомольская правда в Украине (№130 від 25 червня) колишній пасинок Фірташа Олександр Калиновський припустив, що аварію, у якій звинувачують його брата Сергія та у результаті якої загинуло двоє осіб, міг організувати Фірташ.

 Нові елементи про позови до ЗМІ

11-06-2007  11 червня о 16-00 в Печерському районному суді Києва продовжиться розгляд справи за позовом голови Верховної Ради, лідера Соцпартії Олександра Мороза проти Інтернет-видання «Українська правда» та його автора Сергія Грабовського.

Предметом розгляду стала стаття «Чи й справді Олександр Мороз приміряє президентську корону?», опублікована 30 жовтня 2006 року, точніше, її фраза: «Але, якщо проаналізувати діяльність Олександра Мороза за кермом Верховної Ради, ми побачимо зовсім інші тенденції - від небажання помічати відсутність у залі засідань Рината Ахметова у той час, коли голосує його картка, до перелицювання норм регламенту для того, щоб легше ухвалювати потрібні "антикризовій коаліції" рішення».

Позивач вважає, що цією «неправдивою інформацією» йому заподіяні значні моральні збитки, що вона принижує його честь і гідність та завдає фізичних і духовних страждань, і вимагає від не тільки спростування інформації, а й фінансової компенсації у розмірі 5 тис. гривень.

Відповідачі зазначають, зі свого боку, що йдеться про суб‘єктивну оцінку діяльності О.Мороза, про висловлення власних переконань автора статті, на що він має конституційне право, і що лідер Соцпартії прагне унеможливити за допомогою цього прецеденту оцінку його політичної діяльності з боку виборців та аналітиків, чим ставить під сумнів саму наявність свободи слова в Україні.

 12-06-2007  Апеляційний суд міста Києва підтвердив рішення Шевченківського районного суду від 14 листопада 2006 року щодо визнання недостовірними відомостей, які публікувалися газетою "Україна молода" у червні-липні 2006 року стосовно колишнього Голови СБУ Ігоря Васильовича Дріжчаного та колишнього Голови СБУ Володимира Івановича Радченка. Про це повідомляє "Українська Правда".

Про це повідомив адвокат Олексій Резніков, який представляв інтереси Ігоря Дріжчаного та Володимира Радченка у суді. Відповідне рішення ухвалено 12 червня.

Апеляційний суд міста Києва зобов’язав редакцію газети "Україна молода" опублікувати спростування вищезгаданих відомостей.

 Позови ЗМІ та журналістів - 2

 06-06-2007  Колишні працівники газети «Вечірки» Руслан Малашенко, Вікторія Бевзо та Олена Цибенко, які вважають своє звільнення незаконним, подали до Подільського районного суду позовні заяви з вимогою поновити їх на роботі.

Накази про звільнення новий виконувач обов’язків головного редактора Роман Костриця підписав у свій перший робочий день у редакції – 18 травня цього року. Вперше про своє звільнення працівники почули від Романа Костриці усно ввечері 23 травня без будь-яких коментарів його дій. Відповідні накази були відправлені поштою лише 24 травня (згідно з поштовими штемпелями).

За словами працівників «Вечірки», прший заступник головного редактора Руслан Малашенко звільнений за відмову від виконання наказу в.о. головного редактора про переміщення редакції. Утім, підпису Руслана Малашенка про те, що він ознайомлений з документом на наказі №18 «Про переміщення» немає. Перший заступник головного редактора Вікторія Бевзо звільнена за подачу недостовірної інформації в статті «Міліції не до дітей», яка надрукована в газеті «Вечірній Київ» 20 квітня 2007 року. Але Вікторія Бевзо не є автором статті, і не була відповідальною за випуск газети.

Нагадаємо, що 24 травня працівники «Вечірнього Києва» дали прес-конференцію, під час якої звинуватили міську владу у спробах тиску та намаганні  розмістити замовні матеріали, спрямовані проти кількох українських політиків.

В.о. головного редактора Роман Костриця повідомив «ТК», що знає про звернення до суду. Він підтвердив, що причини звільнення зазначені правильно. З приводу всіх порушень були складені письмові акти.

 16-06-2007  15 червня, в Яворівському районному суді розпочалися слухання у справі позовної заяви журналіста із 50-річним стажем Леоніда Пташкіна до редакції міської газети «Яворівський Голос», яку нині очолює журналіст з 40-річним стажем Микола Корабель. Про це повідомив власкор Західної інформаційної корпорації.

У коментарі ЗІКу Леонід Пташкін пояснив, що причина зверення до суду полягає в тому, що з часу, як він у 71-річному віці пішов на заслужений відпочинок (це сталося 11 вересня 2006 року) з посади редактора міської газети «Яворівський Голос», йому заборгували 8 тис. 658 грн. зарплатні.

«Згідно з статутом газети, яка є юридичною особою, основним джерелом фінансування є Яворівська міська рада. Міський голова Яворова Віталій Домашовець обіцяв мені, що заборгаваність міськрада погашатиме частинами, однак цього не сталося. Тому я змушений був звернутися до суду», – зазначив Леонід Пташкін.