Барометр за червень 2005 року

Барометр свободи слова за травень 2005 року

Загиблі та зниклі журналісти –0

Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів – 18

Георгій Гонгадзе

01-06-05 Мирослава Гонгадзе зробила заяву-спростування того факту, що вона пішла на компроміс з українським урядом щодо розгляду справи вбивства свого чоловіка. Нагадаємо, 31-05-05 у ЗМІ з»явилася інформація про те, що український уряд в обмін на мирову угоду в Європейському суді з прав людини заплатить удові журналіста 100 тисяч доларів. У заяві сказано: „Подаючи цей позов, я ставила за мету спонукати українську владу у повному обсязі і до кінця розслідувати вбивство Георгія і покарати виконавців цього злочину, замовників та посадових осіб, які своїми умисними діями чи злочинною бездіяльністю перешкоджали належному розслідуванню вбивства. Питання ж компенсації за моральні страждання потерпілим від злочину у позові не піднімається і знаходиться у компетенції Європейського суду, який вирішує його використовуючи існуючі європейські стандарти. На сьогоднішній день жодного рішення про врегулювання вищезгадуваного позову Європейський Суд не ухвалював і мирової угоди з урядом України я не підписувала. Оприлюднення інформації з посиланням на український уряд щодо процесу врегулювання позову не лише не сприятиме врегулюванню суперечки, але й може бути розцінене Європейським Судом як вияв неповаги до суду і може у подальшому вплинути на остаточне рішення суду щодо цього питання".

02-06-05 Інформація про те, що нібито відомо місцезнаходження голови, що належить Гонгадзе, не знайшла свого підтвердження. Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив голова парламентської слідчої комісії Григорій Омельченко.

"На нас вийшла людина, яка повідомила, що може показати місце, де знаходиться голова Георгія Гонгадзе. Ми ретельно перевірили цю інформацію і, на жаль, у черговий раз вона не підтвердилася", - сказав депутат.

02-06-06 Микола Мельниченко заявив про зв»язок Генеральної прокуратури України та частини оточення президента Ющенка із міжнародною групою Бориса Березовського. Такий висновок він зробив на підставі того, що українські правоохоронні органи досі не запобігають протиправній діяльності міжнародної групи Березовського із фальсифікації резонансних справ та виведення з під відповідальності Леоніда Кучми та його спільників за скоєні злочини проти Георгія Гонгадзе та Олександра Єльяшкевича.

Мельниченко офіційно звернувся до правоохоронних органів США та Росії із приводу незаконної діяльності міжнародної групи Березовського.

03-06-05 Глава СБУ Олександр Турчинов висловив переконання, що у виконавців власної мотивації для вбивства Гонгадзе не було. Про це він заявив в інтерв'ю українській газеті «2000». За його словами, у цей момент складність полягає в тому, щоб «знайти всіх підозрюваних в убивстві».

Глава СБУ також висловив сподівання, що показання майора Мельниченко «послужать справі».

07-06-05 Генеральний прокурор України Святослав Піскун пообіцяв передати справу про вбивство журналіста Гонгадзе до суду до кінця липня. Піскун повідомив про завершення чергової експертизи тіла журналіста, а також поінформував, що невдовзі ГПУ отримає архів записів майора Мельниченка, у якому є записи, зроблені після 16 вересня 2000 року, тобто після зникнення Георгія Гонгадзе.

Їх погодився надати українським слідчим чеський бізнесмен Владімір Болданюк. Саме у нього 4 місяці жив Микола Мельниченко. Перед виїздом до США екс-майор держохорони скопіював архів записів, і залишив їх у Болданюка.

09-06-05 Газета «Сегодня» опублікувала версію вбиства Гонгадзе, яка, за словами авторів матеріалу, стала відома зі слів підозрюваних, які передало достовірне джерело. Про те, що Георгія Гонгадзе повинні убити, знав тільки генерал Олексій Пукач,- повідомила газета "Сєгодня". За версією обвинувачуваних, коли "Георгій вийшов від Притули 16 вересня 2000 року, його вже очікувало підставне "таксі" без шашечок".

"Водій сказав, що переднє сидіння поламане, так що, мовляв, сідай назад. Гія сів і відразу на переднє сидіння підсів генерал Олексій Пукач, а позаду Гію з двох боків затисли ще двоє. У засідці стояла ще одна машина зі співробітниками Пукача, навколо працювала "наружка", - викладає версію газета. "Про те, що Георгія будуть убивати, знав тільки Пукач, інші вважали, що потрібно просто відвезти і налякати", - стверджують підозрювані.

"З місця рвонули обидві машини. Під'їхали до Байкового цвинтаря, там на першій машині поміняли номери на якісь іноземні, типу молдавських або литовських. На КП Одеської траси другій машині дали відбій. А перша поїхала в район Білої Церкви, до села, де в Пукача жили родичі", - пише "Сєгодня".

За версією підозрюваних, Пукач "сам сходив на подвір'я (була ніч, у будинку спали, і візиту Пукача не бачили), узяв лопату".

"Приїхали на уподобане місце, Гія і ще двоє залишилися сидіти, а Пукач і водій стали рити яму. Георгій нібито заблагав українською мовою: "Дядьки, відпустіть мене..." Але його виволокли, кинули на землю обличчям вниз, зв'язали. І Пукач особисто став душити ременем, витягнутим зі штанів журналіста. Гія пручався, набирав повітря", - пише газета.

"Тоді Пукач скомандував одному з підручних, щоб вибив повітря з легень Гії. Той став бити ногою по ребрах. Задушили, роззули, забрали предмети, по яких можна було б пізнати тіло (сумку, куртку), кинули в яму", - стверджують підозрювані.

Після цього, вони сходили за бензином, облили і підпалили тіло.

"Речі викинули по дорозі, взуття утопили в озері. Його знайшли, і зараз там продовжуються пошуки. Потім відзначили цю страшну подію, посиділи в якомусь кафе. Більше троє убивць (крім Пукача) туди не їздили, про долю тіла (обезголовлення, переміщення під Таращу) нічого нібито не знають", - писала газета.

12-06-05 "Обвинувачені (у справі Гонгадзе-ІМІ) визнали себе винними у скоєнні вбивства", - заявив генпрокурор Святослав Піскун в ефірі каналу УТ-1. "Визнання вини підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямку", - сказав Піскун. За його словами, поки що можна говорити лише про те, що міліціонери, які виконували вбивство, "самі на цей крок піти не могли". На питання, що буде у випадку, якщо Генпрокуратура не встигне вирішити ці питання до липня, Піскун повідомив, що "справа все одно піде до суду". "Всі обставини й докази, які обтяжують обвинувачення, можуть бути представлені під час розгляду справи... Під час слухання справи будемо надавати відповідні докази", - сказав генпрокурор.

"Піскун повідомив також, що Генп