Барометр за березень 2009 року

У березні 2009 року журналісти ставали об'єктами нападів та телефонних погроз. Можливо, частково це пояснюється загальним погіршенням криміногенної ситуації на тлі фінансової кризи. Проте принаймні у трьох випадках ми маємо підстави вважати, що протиправні дії відносно працівників ЗМІ були пов'язані з їхньою прфесійною діяльністю. Продовжують закриватися видання, але кількість скорочень у редакціях пішла на спад - вперше за останні три місяці.

Нові елементи по справах загиблих журналістів-2

06.03.2009 Під час відеомосту Київ - Москва - Тбілісі - Єреван «Україна та СНД під час світової фінансової кризи», колишній президент України Леонід Кучма висловив сподівання, що журналіст Георгій Ґонґадзе досі живий.
 
«Деякі кажуть, мені це більше подобається, може, він живий. Я знаю, що ті депутати Верховної Ради України, які їздили в Німеччину та здійснювали експертизу частинки тіла, знайденого в Київській області, то та експертиза не підтвердила, що це тіло Ґонґадзе. Є хоч одна зачіпка», - сказав пан Кучма.
 
Водночас він висловив упевненість у тому, що зникнення Ґонґадзе є політичною акцією. «Людину, якщо її вбили, убивають в одному місці, потім через день або через два ховають у іншому місці, але так, щоб його обов`язково знайшли», - сказав він.
 
Леонід Кучма зазначив, що Георгія .Ґонґадзе він не знав особисто й бачив його тільки один раз на прес-конференції. Він зазначив, що його можна підозрювати, що він щось не зробив для з`ясування всіх обставин справи, але Віктор Ющенко робив усе, щоб на цьому поставити крапку. Леонід Кучма наголосив, що в будь-якому разі в цій справі не все ще сказано, тому що досі не зрозуміло, хто за всім цим стоїть.
 
Як повідомлялося раніше, Георгій Ґонґадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом убивства. У листопаді того ж року його обезголовлене тіло було знайдено в лісі поблизу населеного пункту Тараща Київської області. Незабаром після цього було оприлюднено записи, зроблені колишнім майором Управління державної охорони Миколою Мельниченком у кабінеті тодішнього Президента України Леоніда Кучми. На плівці голос, схожий на голос Леоніда Кучми, віддає розпорядження «розібратися з журналістом». Слідство, утім, не розглядає екс-президента фігурантом справи про вбивство.
 
2008 року троє колишніх працівників департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України - полковники Валерій Костенко і Микола Протасов, майор Олександр Попович - були визнані винними у здійсненні вбивства журналіста та засуджені до 12 (Костенко і Попопвич і 13 років (Протасов) позбавлення волі. Ще один обвинувачений - колишній керівник згаданого департаменту МВС Олексій Пукач - перебуває в розшуку. Однак замовників убивства досі не встановлено. 23 лютого 2009 року Леонід Кучма був укотре допитаний слідчим Генеральної прокуратури України у справі про вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе.

13.03.2009 Слідча група Генеральної прокуратури України на чолі з заступником генерального прокурора Миколою Голомшою та екс-майор Держохорони Микола Мельниченко відбули до Берліна у рамках проведення чергового етапу фоноскопичної експертизи записів.

Нагадаємо, у грудні 2008 року у Вашингтоні М.Мельниченко в присутності представників Генпрокуратури України передав європейським експертам записуючий пристрій і фрагменти записів, зроблених у кабінеті Л.КУЧМИ, які можуть стосуватися кримінальної справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. За словами заступника генпрокурора України М.Голомоші, експертиза записів може тривати кілька місяців.


Арешти, затримання- 0

Нові елементи про арешти, затримання - 1

02.03.2009 Бориса Пенчука, автора книжки  «Донецька мафія» засуджено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Таку постанову виніс 2-го лютого Ворошиловський районний суд міста Донецька під головуванням судді Ірини Бухтіярової.
Б.Пенчука засуджено за двома статтями Кримінального кодексу України: за ст.189 ч.4 - «Вимагання», яка передбачає позбавлення волі на термін від 7 до 12 років з конфіскацією майна і за ст.383 ч.2 – «Свідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину», яка передбачає обмеження свободи на термін від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий термін. За ст.189 ч.4 засуджений одержав 8 років позбавлення волі, за ст.382 ч.2 – 5 років позбавлення волі, т.ч. підсумковий термін - 8 років.
Крім того, суд ухвалив стягнути з Б.Пенчука більш як 6 тис. грн. за проведені під час слідства наукові експертизи.
Після того, як І.Бухтіярова зачитала вирок, Б.Пенчук заявив, що він не «скоював жодного злочину» і що обов`язково оскаржить сьогоднішнє рішення суду.

Нагадаємо, 2005 році Б.Пенчук, колишній співвласник великого донецького торговельного центру «Білий лебідь», звинуватив Бориса Колеснікова, тодішнього голову Донецької облради, у тому, що той вимагав у нього акції «Білого лебедя». В результаті щодо Б.Колеснікова було порушено кримінальну справу, його було затримано і 4 місяці провів у СІЗО. У серпні 2005 року Б.Колеснікова було звільнено з-під варти, і кримінальну справу щодо нього було закрито «у зв`язку з відсутністю складу злочину». Пізніше, в квітні 2008 року, сам Б.Пенчук потрапив під слідство - «за надання неправдивих свідчень». Звинувачення Б.Пенчуку було пред`явлене Генпрокуратурою, а в жовтні 2008 року його справа з обвинувальним висновком була передана у Ворошиловський районний суд Донецька.

Побиття, напади, залякування - 4

11.03.2009 Вчинено напад на журналістку Ніжинської телекомпанії “Фобос” Вікторію Смелик.

"На одній з вулиць Ніжина, якою В.Смелик поверталася з роботи додому, на неї напав чоловік і почав її душити. Журналістку врятував випадковий перехожий - він силою відтягнув нападника від жінки"- повідомив заступник директора телекомпанії Ігор Волосянкін

Через деякий час на місце події прибули представники телекомпанії “Фобос” та міліціонери. Згодом вони затримали й нападника. Ним виявився колишній дільничний інспектор.Коли ніжинські міліціонери дізналися про це, то відпустили нападника.
За словами, І.Восянкіна, напад на журналістку не пов’язаний з її професійною діяльністю.
Чернігівська організація Спілки журналістів України звернулася з проханням розібратися в ситуації та вжити всіх необхідних заходів керівництво управління МВС України в Чернігівській області.

У відділі зв`язків з громадськістю УМВС України в області поки що даний інцидент не коментують, зазначаючи, що наразі матеріали, оприлюднені журналістами, перевіряються.

16.03.2009 Біля київського оперного театру був побитий журналіст і арт-критик, головний редактор сайту «Проза» Анатолій Ульянов.
 
Це сталося коли Ульянов давав коментар телеканалу НТН на тему діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.Нагадаємо, Анатолій Ульянов є публічним опонентом цього органу.
 
«За кілька хвилин після інтерв’ю в мене на шляху виник якийсь чоловік із мобільним телефоном. Побачивши мене, він поклав трубку, підійшов і запитав: “Ви Анатолій Ульянов?”. Отримавши ствердну відповідь, він плюнув мені в обличчя. Я спробував схопити його, в результаті чого він розбив мені окуляри і почав бити мене на проїжджій частині (ріг вулиць Хмельницького та Лисенка). Мої спроби чинити опір не мали успіху. Нападник бив мене якийсь час руками й ногами по голові, порвав пальто, але мені вдалося закрити обличчя та прийняти основні удари на руки», - розповів Анатолій. Після побиття він звернувся до міліції, де було зафіксовано тілесні ушкодження.
 
Журналістка каналу НТН Ірина Романенко, котра брала інтерв’ю у пана Ульянова, розповіла, що запропонувала йому для запису інтерв’ю з’явитися до студії НТН, однак сам Ульянов відмовився і запропонував зустрітися у центрі міста біла Оперного театру. При цьому, за її словами, малоймовірно, що розмову чув хтось сторонній – відтак пані Романенко сумнівається у тому, що напад пов’язаний саме з темою цього конкретного інтерв’ю. Самого нападу вона не бачила і дізналася про нього від самого потерпілого вже згодом.

17.03.2009 4-те Територіальне відділення міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві відмовило в порушенні кримінальної справи Євгену Дикому, який звинувачував в.о. головного редактора газети «Вечірній Київ» Романа Кострицю у побитті.
За результатами проведеної перевірки правоохоронці встановили, що у даному випадку відсутні ознаки злочину передбаченого ст. 296 КК України, оскільки пан Дикий не має жодних тілесних ушкоджень. При цьому Євген Дикий з 10 лютого не з’являється на робочому місці і нібито перебуває на лікарняному, яке не підтверджено жодними медичними документами.
Наразі Роман Костриця має намір подати на Євгена Дикого до суду за наклеп та свідоме поширення недостовірної інформації. Підставою такого рішення стала стаття опублікована на сайті «Телекритика», де Євген Дикий звинувачує в.о. головного редактора «Вечірнього Києва»  побитті.
«Аналогічний позов буде подано на саме видання, яке поширює заздалегідь неправдиву інформацію, не дивлячись на те, що ще до публікації я надав докази брехні Дикого. Тепер мою позицію підтвердили і столичні правоохоронці» - повідомив Роман Костриця.   
 
27.03.2009 Головному редактору хмельницької обласної громадсько-політичної газети «Моя газета +» Людмилі Луніній погрожують.
 Вона отримала більше десяти телефонних дзвінків із погрозами про розправу. «После выхода спецвыпуска газеты с расследованием дела предпринимателя Игоря Макарова, которого преследует хмельницкая милиция, мне посыпались телефонные звонки. Мужской голос мне говорит, что такие долго не живут, что в Украине демократия и свобода слова еще не побеждала, или молчал, или спрашивал, кто мне заказал и проплатил этот материал. Номер телефона не высвечивается», - розповіла Людмила Луніна.

Сам Ігор Макаров просить якомога швидше допомогти Людмилі Луніній.

За словами Людмили Луніної, яка поки що не подавала заяви до правоохоронних органів, на засіданні обласної ради надруковану в газеті інформацію було озвучено депутатом Рудиком, про погрози вже відомо прокурору області. «Я не могу утверждать, что мне угрожает милиция, могу только предполагать. Потому что именно хмельницкие милиционеры выезжали в Могилев-Подольский и били Макарова. Хмельницкая милиция - самая коррумпированная в Украине. У нас провинция базаров, где деньги решают все. Кстати, Игорь Макаров - из княжеского рода Макаровых, далеко не бедный человек. Но милицию интересовали не только его деньги, а и его знания. Они хотели заставить Игоря выполнять их задания по прослушке телефонных разговоров, а когда он отказался - его вывезли в Молдову и избили до полусмерти», - каже Людмила. Вона також розповіла, що давно займається журналістськими розслідуваннями і вже не раз звинувачувала органи внутрішніх справ у вседозволеності. Спецвипуск про Макарова вони готували в режимі таємності, щоб не було витоку інформації, оскільки передбачали, що їм не дадуть випустити в світ цю інформацію.

Начальник відділу зв`язків із громадськістю МВС у Хмельницькій області Віктор Коверзюк відкинув усі звинувачення Людмили Луніної й зазначив: «Ми оскаржуватимемо інформацію, яка надрукована в цій газеті, в судовому порядку, оскільки вона є неправдивою і не відповідає дійсності. Адже якщо в матеріалі є одна точка зору, то має бути й інша, а цього в матеріалі немає. Якби ми написали, що ми відмовляємося коментувати - тоді інша справа». Також він зауважив, що Людмила Луніна не зверталася до них із заявою.

 
Нові елементи про побиття напади та залякування -2

16.03.2009 «Братство» бере на себе відповідальність за побиття журналіста Анатолія Ульянова, про це йшлося в повідомленні на сайті цієї організації 13-го березня, яке згодом було знищене.

«... біля будинку Національної опери в черговий раз було покарано {…} А.Ульянова, відомого в Інтернеті своїми богохульними та антихристиянськими опусами. Нажаль, не всі бажаючі встигли взяти участь в екзекуції. До нових зустрічей, А.Ульянов!», - йшлося у повідомленні.

16.03.2009 Дмитро Корчинський спростовує причетність партії «Братство» до побиття журналіста Анатолія Ульянова.

"... Навіть якби хтось із наших когось би й побив, то ставити на сайті таке повідомлення – це просто дурість",- повідомив Корчинський.

За його словами, «Братство» не могло взяти на себе такої відповідальності, по-перше, тому що «Братство» ніколи нікого не б’є, по-друге, принаймні пан Дмитро був би про це проінформований.


Перешкоджання виконувати професійні обов’язки, цензура - 2

17.03.2009 Заступник міського голови Станіслав Віхров,не допустив власного кореспондента газети «Україна молода» в Чернігівській області, редактора газети «За Чернігів» (на громадських засадах) Валерія Литовченка та кореспондента-оператора газети «За Чернігів» Андрія Чередняка на засідання виконавчого комітету міської ради. Чиновник мотивував свою відмову тим, що, за його даними, Валерій Литовченко не є кореспондентом газети «Україна молода», а газеті «За Чернігів» необхідно було завчасно надіслати листа з проханням її співробітникам бути присутнім на засіданнях міськвиконкому. Водночас на це засідання без усіляких дозволів та перешкод потрапили представники міських комунальних ЗМІ та одного з чернігівських Інтернет-видань.
 
На запитання Валерія Литовченка звідки пан Віхров знає, що він вже не є кореспондентом «УМ», той відповів, що має відповідного листа від редакції газети про те, що Валерій Литовченко не є кореспондентом цього видання. За його словами, він надсилав запити до редакції «УМ» і отримав офіційну відповідь. Цікаво, що в редакції «України молодої», куди відразу звернувся власкор, ніхто не знає про лист від чернігівської мерії. Тож, що мав на увазі чиновник, позбавляючи таким чином роботи кореспондента впливового видання?
 
Крім того пан Віхров пояснив, що засідання виконкому є закритим, так як на ньому будуть розглядатися питання мобілізаційної роботи та міліцїі. Що знову ж таки дивно, адже в анонсованому на офіційному веб-сайті міської ради засіданні виконкому мали розглядатися питання про транспортне забезпечення населення міста, про затвердження плану заходів щодо благоустрою та озеленення міста на 2009 рік, про розгляд звіту про виконання міського бюджету за 2008 рік. Тобто ті, що мають важливе соціальне значення і є відкритими.


26.03.2009 При спробі розслідування незаконого заселення будинку, головний редактор газети "Креміннь" Ольга Сеніч зазнала погроз від мешканців оселі, а власниця отримала ножові поранення.

Це сталося коли головний редактор разом із власницею будинку Наталією Гумілінські намагалася на місці з'ясувати причини незаконного заселення  в будинок.

Коли Сеніч підійшла до будинку, одна з мешканок накинулася на журналістку намагаючись чинити фізичне насильство та погрожувати. Коли пані Гумілінські стала викликати по телефону міліцію, зазнала ножових поранень від тієїж особи."На місце інциденту приїхала міліція, якій ми дали пояснення і чекаємо результату",- сказала пані Ольга.
На запитання ІМІ :" Чи пов'язує головредактор газети "Кремень" цей інцидент перешкоджанням журналістській діяльності?". Ольга Сеніч відповіла:"Так це було пряме перешкоджання журналістській діяльності".  


Нові елементи про перешкоджання виконувати професійні обов’язки -0

Економічний, політичний, непрямий тиск - 2

03.03.2009 Творчий колектив Дніпропетровської ОДТРК просить інші ЗМІ підтримати компанію у протистоянні тиску, якого вона начебто зазнає з боку голови облдержадміністрації Віктора Бондаря та інших чиновників ОДА.
Як зазначається в повідомленні, губернатор особистота інші чиновники «постійно втручалися в роботу телерадіокомпанії,намагалися вичитувати тексти матеріалів, давали накази, з ким їздити на зйомки та як це потім висвітлювати». Колектив Дніпропетровської ОДТРК просить допомоги в «захисті свободи слова».

ІМІ вже повідомляло про те, що Дніпропетровські телевізійники заявляють про тиск з боку влади. І як стверджують самі  представники телеканалу, в облдержадміністрації постійно диктують їм умови подачі того чи іншого сюжету, в телефонному режимі перевіряють тексти.

«Тиск почався близько трьох місяців тому, але він наростав поступово, – сказала Вікторія Шилова. – Губернатор Віктор Бойко і його прес-служба на чолі з Аллою Шоріною почали вимагати тексти новин, вказувати нам, що давати в ефір, а що ні». Вона переконана, що тиск чиниться через те, що ТРК дала низку критичних сюжетів про кілька бізнесових груп, із якими, за її словами, губернатор товаришує, а саме групою «Приват» і групою пана Єрмолаєва.

Директор обласної телерадіокомпанії Вікторія Шилова також заявила про тиск на телеканал з боку обласного керівництва й особисто голови ОДА Віктора Бондаря.В облдержадміністрації всі ці звинувачення відкидають. За дивним збігом обставин, кажуть у владній структурі, заяви про тиск з’явилися після того, як правоохоронні органи вирішили перевірити використання бюджетних коштів державною телерадіокомпанією.
Нагадаємо, 3-го березня відбулася протестна акція громадскосьті проти тиску на свободу слова під стінами Дніпропетровської ОДА


30.03.2009 Закривається тижневик «События и люди», який видає редакція газети «Факты и комментарии».

Головний редактор газет «Факты» і «События» Олександр Швець повідомив, що рішення про закриття проекту прийняте уповноваженими особами та зумовлене кризою в країні. За інформацією газети «Экономические известия», видання, що проіснувало трохи більше року, не змогло вийти на окупність. На старті проекту передбачалося, що на операційну беззбитковість він вийде за 1 рік і 2 місяці, а до кінця другого року (до березня 2010 року) видання мало б приносити близько 1 млн. доларів чистого прибутку.

Озвучити обсяги рекламних доходів «Событий» Олександр Швець відмовився, проте зазначив, що на прийняття рішення про закриття видання вплинули в тому числі й проблеми з рекламою.

«События» мають 5,5 тисяч передплатників. За словами пана Швеця, їм усім повернуть гроші в повному обсязі за числа, недоотримані у зв'язку із закриттям газети. «Мы несколько раз сообщили в газете "События" и завтра еще раз сообщаем в газете "Факты" о том, что все подписчики получат деньги за все номера, поскольку мы очень дорожим отношением подписчиков к нашему коллективу. Это многолетние читатели газеты "Факты", с которыми мы хотим сохранить хорошие отношения», - зауважив він. Олександр Швець висловив сподівання, що «События» зможуть відродитися. Проте говорити про строки такої перспективи йому наразі складно.

Пілотний примірник тижневика «События и люди» вийшов наприкінці 2007 року. Регулярно видання почало виходити з 11 березня 2008 року з накладом 30 тис. примірників. Останній заявлений наклад - 61370 примірників.

Нові елементи економічного, політичного та непрямого тиску - 0

Судові позови до ЗМІ та журналістів - 3

17.03.2009 Господарський суд м. Києва прийняв рішення задовольнити позовні вимоги ОАО "Турбоатом" відносно спростування неправдивої інформації, опублікованої в газеті "Комерсант-Україна" № 163. Приводом для судового розгляду стала публікація в цьому виданні 16 вересня 2008 р. статті "Юлія Тимошенко дала команду по машинах", в якій зокрема зазначалося, що в 2007 році прибуток "Турбоатома" знизився на 17 %.

З відповідним позовом "Турбоатом" звернувся до Господарського суду м. Києва 8 жовтня 2008 року. При розгляді даної справи представник відповідача просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що інформація була поширена не газетою, а генеральним директором ЗАТ "Харківавтоматика" Євгенієм Кісєльом.Проте, в ході судового засідання представник ОАО "Турбоатом" звернув увагу суду на той факт, що вказана неправдива інформація не відповідає вимогам правил письмового оформлення як прямої, так і непрямої мови і тому, оскаржувану пропозицію не можна розцінювати як вислів представника ЗАТ "Харківавтоматика".

Крім того, як доказ достовірності поширеної інформації представник газети "Комерсант-Україна" безпідставно посилався на інтерв'ю генерального директора ВАТ "Турбоатом" Віктора Субботіна, розміщеного на інтернет сайті підприємства 27.12.2007 р., в якому було сказано: "Чистий прибуток – 43,2 млн. грн., що в 5,6 разів вище за показник, затверджений фінансовим планом".Виходячи з даного висловлювання, був зроблений висновок про те, що відповідач помилково вказував на цифру 43,2 млн. грн. як на показник фінансового плану, що насправді вказувалося як на показник прибули.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, а також докази про фінансові показники ОАО "Турбоатом" за 2007 рік, в яких підприємство перевиконало фінансовий план в 4,5 разу, суд визнав інформацію, опубліковану в газеті "Комерсант-Україна" у вказаній статті недостовірною, яка не відповідає дійсності, а також що ганьбить ділову репутацію ВАТ "Турбоатом".
Цим же рішенням суд зобов'язав відповідача спростувати недостовірну інформацію в офіційній публікації у виданні "Комерсант-Україна" протягом місяця з дня вступу рішення до законної сили, - повідомила прес-служба компанії.


18.03.2009 «Турбоатом» подав до суду на НТКУ
ВАТ «Турбоатом» подало до суду позов про захист ділової репутації та спростування поширеної Національною телекомпанією України недостовірної інформації.

Приводом до позову стали виступи авторів та учасників програми «Громадська варта» від 26 лютого 2009 року. На думку компанії, у виступах було озвучено «неправдиву інформацію, котра зганьбила ділову репутацію ВАТ «Турбоатом», трудовий колектив та безпосередньо генерального директора заводу Віктора Суботіна» - зокрема про якість керування підприємством, його стан та невиплату акціонерам дивідендів. Це, згідно до повідомлення, «сприяє формуванню негативної суспільної думки, підриває довіру до діяльності підприємства з боку замовників та ділових партнерів ВАТ "Турбоатом" на українських та закордонних ринках».

Відтак «Турбоатом» вимагає від НТКУ спростування неправдивої інформації, що прозвучала у телеефірі, а також відшкодування моральної шкоди. У юридичній службі підприємства «Телекритиці» уточнили, що сума цього відшкодування символічна - 1 гривня.

23.03.2009 Дніпропетровська рекламна група «О.С.» подала позов до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська проти журналіста Олексія Мазура та інтернет-видання «Телекритика» про захист честі, гідності, ділової репутації та компенсацію шкоди.

Предметом позову стала стаття Олексія Мазура «Дніпропетровські "телевипердОСи" на 5-му», опублікована 6 жовтня 2008 року в інтернет-виданні «Телекритика». У ній автор обурюється, що регіональна реклама в ефірі 5-го каналу, яку розміщує рекламна група «О.С.», перекриває програми загальнонаціонального мовника. На думку ТОВ «О.С.», стаття містить інформацію, яка завдає шкоди його щодо гідності, честі та ділової репутації. Зокрема обурення рекламної групи викликала назва матеріалу, а також наступний абзац: «Що ж це за вакханалія відбувається на 5-му? Коли врешті-решт припиняться ці безкінечні "телевипердОСи"? Хіба це не є кричущим проявом, щонайменше, елементарної халатності й неохайності в роботі, якщо не прямим порушенням закону, а надто - неповагою до глядача». Позовна заява датована ще 9 січня 2009 року.

Перед тим, як подати до суду, товариство «О.С.» замовило філологічну експертизу слова «телевипердОСи», яку провели кандидати філологічних наук В. Міхєєв і М. Ковальчук (завідувач кафедри української мови Дніпропетровського національного університету). У їхньому висновку зазначено: «Слово "телевипердОСи" можна характеризувати як таке що принижує рекламну групу ОС, так як за рахунок визначеного вище прийому груба і принижуюча експресивність і негативна оцінка, які є властивостями утвореного автором слова, набули очевидного зв'язку із назвою групи "ОС"... Негативна оцінка, що несе в собі слово "телевипердОСи", підкреслюється і посилюється у контексті статті за рахунок використаних стилістичних прийомів та інших слів, що мають чітку експресивну забарвленість та негативну оціночність».

У позовній заяві рекламна група «О.С.» просить суд зобов'язати відповідачів протягом місяця вибачитися і спростувати інформацію, а також зобов'язати ТК вилучити спірний матеріал із сайту. Завдану моральну шкоду позивач оцінив в 1 гривню. Розгляд цивільної справи призначено на 8 квітня.

Нові елементи про судові позови до ЗМІ та журналістів - 0

Судові позови від ЗМІ та журналістів - 1

16.03.2009 Рівненський міський суд частково задовольнив позов головного редактора ІА "Рівненське агентство журналістських розслідувань" Володимира Торбіча до начальника Управління земельних відносин Рівненського міськвиконкому та до самого Управління земельних відносин Рівненського міськвиконкому.
Позов стосувався відмови начальника управління земвідносин надати інформацію зі списків громадян, які претендують на безкоштовне отримання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво в Рівному. Відмова начальника обґрунтовувалась, у першу чергу, тим, що прізвища людей зі списку - це інформація про особу, яку неможна розголошувати без згоди цих осіб. Однак подібна інформація стосовно рівнян, які перебувають у черзі на отримання житла, вже давно вивішена на сайті Рівненської міської ради.Про це повідомляє ЗІК.

Суд зобов’язав начальника Управління земельних відносин Рівненського міськвиконкому надати журналісту прізвища, імена, по-батькові та дати подання заяв громадян, що звернулися із заявами до Рівненської міської влади на отримання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво. Відмовив лише у зазначенні пільг заявників. На думку суду, окремі пільги можуть стосуватися вад здоров'я, а інформація про стан здоров'я відноситься до інформації про особу.

Нові елементи про судові позови ЗМІ та журналістів - 0

ІМІ