Барометр свободи слова за жовтень 2016 року
У жовтні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання –
7 (вересень – 8, серпень – 10, липень – 16, червень – 7, травень – 11, квітень – 10, березень – 6, лютий – 6, січень – 5). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.Загалом порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував у 6 областях України. Зокрема, лідером таких порушень стали Київ, де зафіксовано загалом шість випадків порушень, та Полтавщина з чотирма випадками.Найчастіше порушували у жовтні право журналістів на професію: пересічні та невідомі громадяни, а також охоронці.У жовтні кількість перешкоджань дещо зменшилась у порівнянні з вереснем, але ця категорія залишається лідером серед порушень. Перешкоджали найчастіше цього місяця на Полтавщині та Дніпропетровщині. Зокрема, у Полтаві місцевим журналістам перешкоджав працювати охоронець телеведучої Ольги Фреймут під час зйомок програми в рамках проекту “Новий Інспектор Фреймут. Міста”. У Кременчуці журналістів не пустили на засідання комісії ПАТ “Кременчукгаз”, де мало обговорюватися питання щодо розгляду актів про порушення жителями правил користування газом.Також ІМІ зафіксував у жовтні 2 випадки побиття та нападів на журналістів. Така ж кількість була зафіксована минулого місяця (вересень –
2, серпень – 0, липень – 1, червень – 5, травень – 7, квітень – 4, березень – 2, лютий – 1, січень – 4). Випадки побиття сталися у Хмельницькому (під час зйомок проекту “Новий інспектор Фреймут. Міста” ведучу програми Ольгу Фреймут вдарив директор м’ясокомбінату “Проскурів М’ясо”) та на Київщині (пісочний браконьєр напав на оператора порталу “Стоп корупція” Павла Янцена та наніс йому тілесні ушкодження).Також зафіксовано 1 випадок погроз –
хибне мінування офісу телеканалу “112 Україна”. У жовтні зафіксовано найменшу кількість погроз з початку року (вересень –
5, серпень – 3, липень – 6, червень – 2, травень – 5, квітень – 5, березень – 3, лютий – 5, січень – 3).Крім того, у жовтні ІМІ зафіксував зменшення випадків обмеження доступу до інформації –
2 (вересень –
4, серпень – 5, липень – 4, червень – 2, травень – 1, квітень – 3, лютий – 1, січень – 2). У доступі до інформації журналістам відмовляли комунальні підприємства та місцева влада.Також зафіксовано по 1 випадку кібер-атаки, протиправного обшуку, юридичного тиску.На територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР”, ІМІ зафіксував 1 випадок. Зокрема, на сайті сепаратистів “Трибунал” були оприлюднені персональні дані трьох співробітників Донецької регіональної дирекції Національної телекомпанії України (“До ТеБе”).Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства, 86 випадків перешкоджання, 28 випадків побиття і нападів на журналістів та 7 випадків цензури.Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:Фізична агресіяПобиття – 2- 1+1 заявив про напад на Фреймут у Хмельницькому
20.10.2016 20 жовтня у Хмельницькому під час зйомок проекту “Новий інспектор Фреймут. Міста” ведучу програми Ольгу Фреймут вдарив директор м’ясокомбінату “Проскурів М’ясо”, повідомляє 1+1.Як повідомляє канал, телеведуча відгукнулася на прохання глядачів перевірити м’ясокомбінат, на який жителі міста неодноразово скаржилися через кров, що витікає на городи, сморід та велику кількість щурів.“Таємні агенти, які працювали на м’ясокомбінаті, підтвердили нарікання хмельничан. Слід зазначити, що продукцію компанії постачають дитячим садочкам та школам, продають у чисельних магазинах”, - повідомляє канал.За словами Ольги Фреймут, ця інспекція була найжорстокіша і найкривавіша за всі сезони. “Я поїхала в “Проскурів М’ясо”, бо кликали люди: не можуть закрити, а владу неодноразово просили. Коли ми з командою зайшли всередину, то в якийсь момент закляклися. Свиней не просто вбивають, а катують”, – розповіла Фреймут.Також ведуча розповіла, що на них налетів кремезний чоловік, почав видирати камери, кричати на неї.“Потім чоловік перейшов на підозріло лагідну інтонацію і запропонував ведучій все показати. Ольга повірила. Чоловік відчинив якісь двері (це був чорний вхід) і сильним ударом у спину виштовхав мене надвір. Потім на наших охоронців напали інші чоловіки, почалася бійка. Наші хлопці прикривали нас і захищали камери”, – розповіла Ольга Фреймут.Від сильного удару у телеведучої залишився великий синець на спині.“Ніхто не зважав на те, що ми журналісти; та навіть на те, що я жінка, заплющили очі... Така реакція персоналу є доказом того, що ми викрили їхнє беззаконня. Хотілося б, щоб директор комбінату був покараний”, –
сказала ведуча.- На Київщині піщаний браконьєр побив журналіста "СтопКору". Прокуратура відкрила справу
28.10.2016 28 жовтня у с. Шпитьки Києво-Святошинського району (Київська область) невідомий чоловік напав на оператора порталу “Стоп корупція” Павла Янцена та наніс йому тілесні ушкодження. За цим фактом прокуратура Київської області зареєструвала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) КК України. Про це повідомляється на сайті прокуратури Київської області.Інцидент стався, коли працівники місцевої прокуратури спільно зі співробітниками поліції проводили огляд місця події під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні за фактом незаконного видобутку піску. Під час огляду на місце події прибули журналісти “СтопКору” для зняття відеосюжету щодо незаконного видобування піску.“У цей час, чоловік, який спостерігав за роботою правоохоронців, почав перешкоджати законній професійній діяльності журналістів та наніс відеооператору тілесні ушкодження”, - повідомляє прокуратура.Постраждалому відеооператору надано первинну медичну допомогу.Хід досудового розслідування контролюється прокуратурою, вирішується питання щодо оголошення підозри.Як повідомляє “СтопКор”, унаслідок нападу постраждав оператор Павло Янцен.На нього накинувся чоловік, який назвався керівником точки з незаконного видобутку піску.“Зловмисник ударив нашого колегу головою об паркан, у результаті Павло отримав численні забої та зламаний ніс. Хлопець скаржився на запаморочення та втрату свідомості. Павло уже пройшов курс лікування”, - повідомляє редакція порталу.Журналісти уже встановили особу нападника - ним виявився Ігор Чупринський, який кілька років поспіль проводить незаконний видобуток піску в області.За інформацією видання, прокуратура області уже оголосила Чупринському підозру за ч. 2 ст. 345-1Кримінального кодексу України.Погрози – 11.В офісі каналу «112 Україна» шукали вибухівку24.10.2016 На телеканал «112 Україна» надійшло повідомлення про мінування. Про це повідомляє канал «112.ua». До місця події прибули співробітники Нацполіції і вибухотехніки.«На стаціонарний телефон телеканалу "112 Україна" зателефонував невідомий і повідомив, що телеканал заміновано. На території каналу знаходяться вибухотехніки та слідчо-оперативна група. Зараз проводять евакуацію співробітників, але ефір не припиняється. Тут також працюють кінологи. Більшість співробітників знаходяться на вулиці і прилеглій території», - повідомив кореспондент каналу з місця подій.Ефір не припинявся. «Цілком можливо, що з студії доведеться евакуюватися, але ми не перериваємо ефір», - повідомив ведучий телеканалу.Станом на 15.30 співробітники Нацполіції і сапери завершили оперативно-слідчі дії, які проходили в будівлі телеканалу «112 Україна» в Києві у зв'язку з повідомленням про мінування. Вибухівки не знайшли.Як розповіла в ефірі кореспондентка телеканалу, робота мовника триває в штатному режимі. «Близько 12.20 надійшов дзвінок, невідомий чоловік повідомив, що телеканал заміновано. Сапери, вибухотехніки, кінологи обстежили два поверхи телеканалу зі службовим собакою. Співробітників каналу евакуювали... Зараз всі слідчі дії завершені. Співробітники повернулися до нормальної роботи. Був складений акт про інцидент, який сьогодні відбувся на телеканалі. Робота триває в штатному режимі. Загрози життю немає. Біля каналу чергувала медична допомога. Ситуація спокійна, ефір триває, він не припинявся», - повідомила вона.Нагадаємо, це не перший випадок повідомлення про мінування телеканалу «112 Україна».Так, 5 грудня 2015 року надійшла інформація про мінування каналу. Пізніше цю особу затримала поліція. Йому інкримінували ст. 259 («Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян»). Санкція статті передбачає до 7 років позбавлення волі.Перешкоджання - 71.У Полтаві охоронець Фреймут перешкоджав журналісткам01.10.2016 У Полтаві 1 жовтня під час зйомок програми в рамках проекту “Новий Інспектор Фреймут. Міста” охоронець телеведучої Ольги Фреймут перешкоджав роботі журналістів видання “Коло” та Громадське ТБ.Полтава. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.Як розповіла журналістка “Кола” Надія Труш, охоронець намагався заборонити їй та її колезі Ксенії Малик знімати телеведучу зблизька, навіть штовхнув Малик.“Зокрема, чоловік намагався випровадити мене і колегу з Громадського ТБ.Полтава Ксенію Малик від імпровізованої на Театральній площі сцени, на якій виступала Ольга Фреймут, – розповіла журналістка “Кола” Надія Труш. – Мені і колезі він намагався заборонити знімати телеведучу зблизька, наскільки це було можливо. Навіть не запитав нічого, не попросив, не пояснив, колегу навіть штовхнув трішки. Вимагав, аби ми відійшли від сцени. До слова, так звана імпровізована сцена була огороджена стрічкою, ми зайшли за неї, але до сцени близько не наближалися, з місця, де ми знімали і фотографували, до Ольги була відстань кілька метрів. Під час суперечки із чоловіком, який не представився, але можна було зробити висновок, що це охоронець, на підмогу йому прибігли дві Ольгині помічниці з її команди”.Одна з них заявила, що журналістка повинна була подзвонити Маші і попросити дозволу на зйомку Фреймут, додала Надія Труш.“Ми з колегою відмовилися телефонувати і відходити, залишилися працювати на тому місці, де нам було зручно, адже площа була людною. Охоронець затуляв мені камеру своєю спиною, ми кілька хвилин сперечалися за місце, мовляв, він теж на цьому місці працює, а я заважаю йому працювати. Уже під кінець Оліного виступу на сцені сказав мені “бачите, я уже вам не заважаю”, на що я відповіла, мовляв, рада цьому, “але ви хам”. Прикро, що у команді, яка показуєте на екрані картинки, як перешкоджають їм, є люди, які перешкоджають таким журналістам, як самі”, - розповіла Труш.У свою чергу, Ольга Фреймут заявила, що її охорона не перешкоджала зйомкам полтавських ЗМІ. “Програма “Новий Інспектор Фреймут. Міста” розбурхує секрети місцевої влади. Після того, як ми їдемо з міста, прислужники влади починають обливати мене і команду брудом. Втім, більшість регіональних ЗМІ діють професійно та об'єктивно. І ми вдячні колегам за співпрацю, бо після інспекцій продемонстроване залишається на пильнуванні місцевої преси”, - сказала ведуча.Фреймут наголошує, що охорона їй потрібна, оскільки професія її небезпечна, і діяла охорона у Полтаві тактовно.“Так, у нас є охорона. Робота небезпечна, тому є необхідність оберігати і мене, і членів нашої команди. У Полтаві вона діяла тактовно. Нелогічно перешкоджати зйомкам місцевим ЗМІ, після того, як самі запросили журналістів на центральну площу. Всі, хто мають якісь відеодокази зворотнього, нехай покажуть, а не даремно наговорюють і несправедливо кривдять мого колегу, у професіоналізмі якого я впевнена”, - заявила Ольга Фреймут.- У Полтаві невідомі погрожували журналістці падінням молотка, аби та не заважала їм працювати
04.10.2016 У Полтаві 4 жовтня журналістці онлайн-видання “ВПолтаві.інфо” Світлані Бондаревій перешкоджали працівники, які лагодили паркан біля будівлі Петровського Полтавського кадетського корпусу, повідомляється на сайті видання.Як пише видання, журналісти вирішили розповісти про те, що біля кадетського корпусу ремонтують огорожу, оскільки для міста ця тема актуальна. Територія кадетського корпусу через її доступність слугує прихистком для вживачів наркотиків. Водночас отримати інформацію від працівників, які лагодили паркан, не вийшло. Представлятися чоловіки не забажали, а у відповідь, чи всю огорожу відремонтують, чоловіки почали хамити та забороняти їх знімати.Під час розмови звучали такі фрази: “Убери камеру!”, “Не маєш права мене снімать!”, “Ходять тут такі, як ви, і ламають!”, “Віталь, здєлай так, шоб молоток отлетів, щоб не стояли над душою!”, “Дєвушка, ну ви з головой дружите?”, “Я тєбе отвєтіл нормальним рускім язиком. Ілі вам українською щирою мовою отвітити?”.Проте журналістці все ж таки вдалося отримати затребувану інформацію: завдання працівники отримали від начальства, але якого саме, не сказали. Її попросили прибити всі відірвані листи навколо кадетського корпусу.Редакція збирається написати заяву до поліції та скаржитися на хамську поведінку робітників, повідомила в коментарі представниці ІМІ в Полтавській області головна редакторка “ВПолтаві.інфо” Наталія Очкань.Начальник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції в Полтавській області Юрій Сулаєв порадив журналістам звертатися до поліції.“Хай дівчата звертаються в поліцію міста. А слідчий надасть діям особи правову оцінку. Тільки потрібно не зволікати”, – прокоментував Юрій Сулаєв.- У Кременчуці журналісти поскаржились поліції через недопуск на засідання "Кременчукгаз"
07.10.2016 7 жовтня у Кременчуці (Полтавська область) головний інженер ПАТ “Кременчукгаз” Болеслав Грабовський не пустив журналістів на засідання комісії компанії, повідомляє “Кременчуцька газета”.“На засіданні комісії її члени могли прийняти суспільно важливі рішення для жителів міста. О 14.00 годині мешканці кількох будинків прийшли в ПАТ “Кременчукгаз” на засідання комісії з розгляду актів про порушення жителями правил користування газом. Йдеться про ті будинки, мешканці яких відмовилися встановлювати загальнобудинкові лічильники газу. Однак в зал засідань їх пускали “в годину по чайній ложці”, – пише видання.Не пустили в зал журналістів та депутатку міськради, яка представляла інтереси мешканців будинків. Мешканці обурилися, заявили, що без ЗМІ і депутатки в зал не підуть, пише видання. Головний інженер ПАТ “Кременчукгаз” Болеслав Грабовський, який вийшов до мешканців, пише видання, вів себе по-хамськи.Один із журналістів, який був присутнім під час події, Олег Булашев, редактор новин “Кременчуцької газети”, у коментарі представниці ІМІ в Полтавській області розповів, що він та ще кілька медійників написали заяви до поліції за фактом перешкоджання журналістській діяльності.“Проте головний інженер ПАТ “Кременчукгаз” Болеслав Грабовський пресу на засідання не пускав, вів себе нахабно, а коли мешканці відмовилися йти до зали без представників ЗМІ, засідання відминив. Вважаємо, що Б. Грабовський перешкоджав діяльності журналістів”, - йдеться у заяві до поліції.Як повідомляла Кременчуцька газета раніше, підприємство “Кременчукгаз” вже почало “виставляти” завищені платіжки споживачам, які відмовилися від установки загальнобудинкових лічильників.- У Києві невідомий напав на журналіста
24.10.2016 24 жовтня у Києві невідомий чоловік заламав руку за спину журналісту та намагався відібрати мікрофон. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у місті Києві.Інцидент стався на бульварі Перова біля кафе.“До правоохоронців звернувся 29-річний житель Вінниці - співробітник друкованого засобу масової інформації, який повідомив: близько 10:30 він спілкувався із комунальниками. У цей час до нього підійшов незнайомий чоловік, заламав йому руку за спину та намагався відібрати мікрофон. Згодом конфлікт був вирішений”, - повідомляє поліція.На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. Поліція встановила, що за вказаною адресою працівники комунального підприємства на основі відповідних документів проводили демонтаж закладу громадського харчування.Відомості про подію відповідним чином зареєстровані. Працівники поліції провели першочергові слідчі дії. Вирішується питання щодо відкриття кримінального провадження.5.У Дніпрі прихильники СРСР перешкоджали зйомці журналістів25.10.2016 У Дніпрі прихильники СРСР перешкоджали зйомці журналістів онлайн-видання “Інформатор”. Про це представниці ІМІ в Дніпропетровській області повідомила журналістка “Інформатора” Марина Серотюк.Інцидент стався 25 жовтня під час мітингу представників “Союзу офіцерів” з приводу “звільнення Дніпра від фашистських загарбників”. До учасників мітингу біля пам’ятника генералу Пушкіну підійшла жінка, яка почала обурюватися використанню радянської символіки.“Віка, оператор, почала це знімати і один із чоловіків схопив камеру за об’єктив, почав кричати: “Ви без дозволу людей знімаєте, ви бандерівська преса”. Він міцно стискав об’єктив, може, намагався його відкрутити. Представники правоохоронних органів спостерігали це. Потім один підійшов: “Ой, а що ж сталося”, почав питати, але особливо нічого не робив. Коли чоловік уже почав хапати за руки, то ледь розтисли його руку і вивільнили камеру”, - розповіла Марина.За її словами, ні журналіст, ні камера не постраждали. Співробітник поліції потім лише усно уточнив деталі інциденту. Самі журналісти ще зважують, чи подавати заяву про перешкоджання.- У Кривому Розі охорона не пускала журналістів на сесію міськради
26.10.2016 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) “Муніципальна гвардія” не пускала журналістів на сесію міської ради. Про це представниці ІМІ в Дніпропетровській області повідомили криворізькі журналісти.За словами журналіста “Експерт КР” Євгена Павлова, сесія мала на порядку денному кілька гарячих питань. Зокрема, на сесії мала вирішуватись доля 0.24 га землі в центрі міста, яку місцева влада хотіла передати в безкоштовне та пожиттєве користування московського патріархату. Також мали розглядатися питання проблем опалення та газопостачання, політика монополістів газопостачання та причини відсутності тепла у низці районів міста.Через це під стіни міськвиконкому прийшли активісти, які протестували проти таких планів та планували зайти до сесійної зали міськради. При цьому перепони в доступі до сесії мали й журналісти.“Спочатку не пускали в сам виконком, ми з боями проривалися. Потім у нас є вхід для преси та громадян до сесійної зали з іншого боку - туди не пускали нікого. Там стояла охорона. Я брав коментар у заступника начальника нашої “Муніципальної гвардії”, він сказав, що необхідно проходити якусь реєстрацію. Я вирішив з оператором зайти у сам зал, нас туди довго не пускали. Потім прийшла прес-секретар виконкому і спитала, чи ми акредитовані. Я сказав, що є українським акредитованим журналістом і якісь окремі акредитації мені не потрібні. Вона постояла, подивилася на нас, і нас пропустили. Це зафіксовано на камеру, як журналістам і громадянам “Муніципальна гвардія” перешкоджала потрапити до сесійної зали”, - розповів Павлов.За словами Євгена, у сутичці постраждав активіст, якому викликали швидку.Одна з двох знімальних груп “Першого міського” мала складнощі у потраплянні до зали, але ситуація була вирішена на місці, повідомила головна редакторка Катерина Єрська: “Були певні проблеми, нібито були якісь списки для активістів. Але ми звернулися до правоохоронців і ситуація на місці була вирішена. Дійсно були якісь списки, але які саме - наші журналісти ще працюють на місці”.Як повідомив журналіст Першого Криворізького Кирило Крізаліс, пропускали тільки внесених до списку (ким складений - не зрозуміло). “Якщо у списку було присутнє ЗМІ, але ім'я кореспондента було інше - не пропускали. Я до зали ради так і не потрапив”, - розповів журналіст.Кирило Крізаліс написав заяву в поліцію про перешкоджання. “Заяву написав, але корінець, про те, що вона зареєстрована, мені так і не видали. Чіткої ствердної відповіді, коли і де я можу його отримати, мені не дали”, - повідомив журналіст.Як згодом повідомили представниці ІМІ в прес-службі поліції Кривого Рогу, заява журналіста Крізаліса внесена в ЄРДР за ознаками статті 171.- У Запоріжжі журналіст написав заяву у поліцію про перешкоджання
27.10.2016 У Запоріжжі 27 жовтня журналіст телеканалу 24 звернувся у поліцію щодо перешкоджання його роботі охороною одного з підприємств. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Запорізькій області.Журналіст звернувся до Заводського відділення поліції, повідомивши, що під час зйомки матеріалу про роботу одного з підприємств охорона перешкоджає його журналістській діяльності - закриває об'єктив камери руками.Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.Як повідомили ІМІ у відділі комунікації Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, мова йде про журналіста каналу 24 Олександра Крижанівського, який хотів взяти інтерв'ю у директора Запорізького титано-магнієвого заводу.За словами поліції, охорона заводу його не пустила, закривала об'єктив рукою.Цензура.Доступ до інформаціїДоступ до інформації - 21.У Мукачеві водоканал відмовив журналісту у доступі до інформації про фінзвітність06.10.2016 У Мукачівському комунальному підприємстві “Мукачівводоканал” журналістам не надають інформацію про фінансову звітність підприємства за 2015 рік. Про це повідомляє представник ІМІ в Закарпатській області.Зокрема, у відповідь на запит кореспондента “Бюро журналістських розслідувань “Варто ЗНАТИ!” в.о. директора підприємства Н. Келемен повідомив, що може надати лише інформацію щодо використання бюджетних коштів. Інформація про фінансову звітність підприємства, за версією в.о. директора, є конфіденційною.У запиті журналіст вказав, що фінзвітність є публічною інформацією, оскільки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, встановлено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані розміщувати на офіційних веб-сайтах, зокрема, набір даних “Фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності”. Відповідно, законом чітко визначено, що вказана інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом і є відкритою та повинна бути опублікована.Журналіст має намір вимагати інформацію про фінзвітність мукачівського Водоканалу в суді.- У Полтавській міськраді відмовились відповідати журналістці на запит про опале листя
19.10.2016 19 жовтня кореспондентка УНН-Центр Людмила Кривобок отримала відмову у відповідь на свій запит, надісланий в Полтавську міську раду.Ненадання інформації на запит Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (виконавець запиту) мотивувало тим, що “задокументовані відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстрі громадських об’єднань по запиту на інформацію щодо особи із назвою Українські національні новини, УНН-Центр не надають можливості визначення правосуб'єктності вказаної особи та, зокрема, здійснити належну правову оцінку на предмет існування права у вказаної особи на звернення з інформаційним запитом”. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.Запит на інформацію журналістка подала 14 жовтня. Цікавилася ситуацією із опалим листям у Полтаві.“Мене цікавило, яку кількість опалого листя цьогоріч вже зібрали на вулицях міста, куди вивозять зібране опале листя, як здійснюється утилізація листя. Запитувала про те, скільки коштів передбачено для проведення заходів зі збору та утилізації опалого листя у Полтаві і скільки коштів витратили на проведення заходів зі збору та утилізації опалого листя у місті протягом осені минулого 2015 року”, – розповіла вона в коментарі представниці ІМІ в Полтавській області.Але отримала відмову: в Полтавській міськраді засумнівалися в існуванні редакції, у якій працює журналістка.“...у відповідності до приписів ч. 5 ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Частиною 1 ст. 28 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Згідно з положеннями статей 80, 87 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Частиною 1 ст. 90 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму”, – йдеться у відповіді на запит.Далі у документі вказано, яку інформацію про установу потрібно вказувати, і цитуються закони.“Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. При тому, слід зазначити, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, а також правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Згідно ч.2 ст. 207 ЦКУ правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Разом з тим, вказаний запит на інформацію не є підписаний особою, уповноваженою на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, а також є відсутнім факт скріплення його печаткою. З огляду на вищевикладене, інформаційний запит не відповідає приписам ч.5 ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а також неможливо встановити належність запиту на інформацію саме особі – Українські національні новини (УНН-центр), що унеможливлює вирішення питання про її надання. При тому роз’яснюємо, що у відповідності до приписів ст.ст. 22, 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на звернення до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду”, – йдеться у відповіді на запит за підписом начальника цього управління Сергія Сінельника.Редакція роздумує над тим, аби звернутися із відповідною скаргою до міського голови Олександра Мамая, додала Людмила Кривобок.Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко рекомендує журналістам писати запити від себе як від фізичної особи.“Я завжди рекомендую журналістам писати запити від себе як фізичної особи, щоб не виникало подібних випадків. В даній ситуації в розпорядника є певні формальні підстави говорити про незрозумілість авторства запиту, але особа автора запиту нічого не змінює в правовідносинах між розпорядником і запитувачем, тому вона по факту не має значення, згідно з ч. 2 ст. 19 Закону “Про доступ до інформації”, - сказав Головенко.Він також зауважив, що посилання на необхідність печатки на запиті від редакції безпідставні, “оскільки згадана норма вже два роки як змінена в ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу, а сам запит навряд чи можна трактувати як правочин і застосовувати до нього згадану статтю Кодексу”.Інтернет-тискКібер-атаки – 11.Сайти Депо та "Ділової столиці" зазнали DDos-атак05.10.2016 Сайти групи “Картель” - depo.ua та dsnews.ua - зазнали DDoS-атак. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила головна редакторка сайту Depo.ua Ольга Лукінова.“Сьогодні сайти видавничої групи “Картель” depo.ua і dsnews.ua піддалися DDoS-атакам. Атака триває і обидва сайти час від часу “лягають”. При цьому визначити місце розташування джерела хакерської атаки на сьогоднішній день неможливо”, - повідомила вона.Команда сайтів працює над відновленням роботи.За даними “Детектор медіа”, видавничий дім “Картель” був придбаний народним депутатом Вадимом Денисенком у серпні 2014 року, а в квітні 2015 року він повідомив, що продав холдинг, не уточнивши, кому. Кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Картель” у реєстрі фізичних та юридичних осіб вказано кіпрського адвоката Насоса Куракідеса.Юридичний тискПротиправні обшуки – 11.Журналістка "Страни" заявляє, що СБУ виявляє до неї підвищений інтерес18.10.2016 Заступниця головного редактора видання “Страна” Світлана Крюкова заявляє, що Служба безпеки України виявляє до неї підвищений інтерес, і в аеропорту «Бориспіль» в неї шукали носії інформації. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбук, описавши інцидент, який стався пізно у ніч на 18 жовтня, повідомляє “Українська правда”.“Учора я повернулася з поїздки до Іспанії й Нідерландів, де провела низку зустрічей із людьми, які володіють важливою інформацією, яка лягає доказовою базою в суть мого розслідування”, – повідомила Крюкова.При цьому Крюкова в коментарі виданню з міркувань безпеки не стала називати тему й фігурантів свого розслідування. Вона лише розповіла, що зустрічалася з людьми, які “донедавна були близькі” до Петра Порошенка, – і вони показали інформацію щодо її теми.За словами журналістки, при посадці на літак в Іспанії їй подзвонив “інсайдер з українського СБУ” і попередив, що при виході з аеропорту “Бориспіль” зранку на неї чекатиме “цілий десант його колег” зі “спеціального департаменту”, про який багато пишуть ЗМІ.Джерело повідомило Крюковій, що СБУшники перевірятимуть її речі “у пошуках телефону й флешки, на якій мала бути інформація”.“Зізнаюся, такий телефон існує в природі. І мета моєї поїздки частково полягала в тому, щоб віддати вміст на незалежну експертизу. У Європі. Бо я не довіряю своєму джерелу й завжди перевіряю ще раз такі речі”, – написала Крюкова.Після попередження вона вирішила перестрахуватися. Двоє українських депутатів погодилися провести журналістку до виходу з аеропорту, – і там за спинами у прикордонників сиділи співробітники СБУ.“Прикордонники перевірили мої речі. Мені довелося вивалити вміст і все їм показати. Пропустили через скан. Шукали телефон і флешку. Запитую: у чому питання? Вибіркова перевірка. Без пояснень”, – написала Крюкова.“Уже трохи згодом один із прикордонників мовчки вказав пальцем на групу людей у чорному й знизав плечима, мовляв, приїхали тут, командують”, – додала вона.Крюкова зазначила, що її друзів, які вилетіли рейсом раніше, “обшманали” повністю – “усе намагалися на якомусь сканері вивчити вміст їхніх гаджетів”.У коментарі виданню вона уточнила, що ці друзі – не журналісти, просто вони їхали разом.Крюкова уточнила, що свідками її огляду в українському аеропорту стали депутати Андрій Лозовий, який повертався з ПАРЄ, та Ігор Мосійчук, який зустрічав Лозового.Крюкова також наголосила, що прикордонники не змогли пояснити, чому саме її торкнулася ретельна перевірка в аеропорту.Світлана Крюкова заявила, що вона у зв’язку з обшуком проситиме роз’яснень у Державної прикордонної служби України, повідомляє “Детектор медіа”.За словами журналістки, 17 жовтня прикордонники обшукали її в аеропорту “Бориспіль” після її повернення в Україну з поїздки в Іспанію та Нідерланди, де вона проводила зустрічі з інформаторами її журналістського розслідування.Крюкова стверджує, що обшук було проведено нібито за вказівкою СБУ, яка нібито виявляє до неї інтерес через чергове журналістське розслідування. Вона вважає, що під час обшуку в аеропорту перебували і співробітники СБУ, хоча підтверджень цього не має.“Я хочу зараз написати запит в прикордонну службу, щоб вони мені пояснили свою версію того, що трапилося, дали мені офіційне пояснення і показали рішення про огляд. Можу написати в СБУ, але вони там мені скажуть, що не було нікого. Вони ж взагалі зі мною не контактували. Чіпати багаж може тільки прикордонна служба, а не СБУ. Повинно бути якесь рішення. Але вони там були, група людей. І на виході стояли припарковані машини СБУ, вони дуже характерні. Крім того, депутат Ігор Мосійчук, який був випадково поруч, теж підтвердив, що це співробітники СБУ”, – сказала вона.За словами журналістки, прикордонники запитували в неї, чи має вона додатковий телефон або флешку, на яких міститься “важлива” інформація. Крюкова припускає, що в неї шукали телефон, який їй хотів передати інформатор з-за кордону, але якого в неї при собі не було. “У мене було завдання взяти цей телефон та віддати на міжнародну експертизу. Є компанії, які це роблять. Телефон належить людині, яка погодилася надати мені інформацію, яка мене цікавила. Але так сталося, що я не взяла цей телефон. Довго пояснювати, чому так вийшло. Але я розуміла, що тут у мене зможуть його забрати. Я придумала інший спосіб, як це зробити в Європі”, - сказала вона.Інші види юридичного тиску - 11.Журналісти "Української правди" заявили про прослуховування28.10.2016 Журналісти “Української правди” вимагають від Президента Петра Порошенка і силовиків пояснити, для чого здійснювалося прослуховування працівників видання протягом року. Про це повідомляється на сайті видання з посиланням на статтю від 28 жовтня “Вуха влади. Як стежать за роботою журналістів УП”.Як зазначає видання, у розпорядження редакції потрапили звіти слідчих щодо розмов співробітників видання, починаючи з жовтня 2015 року.“Зазначимо, що звіти подавалися щодо розмов, які здійснювалися як через телефон, так і через інтернет-месенджери. Вони містили інформацію щодо намірів і планів журналістів, матеріалів, що готувалися до публікації”, – пише видання.За інформацією видання, збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації Президента. “Також, за нашими даними, відповідні матеріали отримує голова МВС Арсен Аваков. І стосуються вони не лише журналістів – а й політиків”, – сказано у статті.Також, за інформацією видання, цю інформацію підтвердили багато співробітників АП та люди з близького оточення Порошенка.Журналісти просять Президента, голову СБУ, голову МВС, голову Нацполіції відреагувати на відомості, викладені в матеріалі. “Ми хочемо знати – хто, з якою метою і яким чином прослуховував журналістів “УП” протягом останнього року”, – сказано у публікації.В СБУ заявили, що не мають права повідомляти, чи проводилося прослуховування. Керівник апарату СБУ Олександр Ткачук в коментарі телеканалу “112 Україна” підтвердив, що спецслужба отримувала запит від “Української правди” щодо підозр журналістів видання про те, що їх прослуховують, але СБУ, відповідно до закону, не має права оприлюднювати таку інформацію.“Ми вже відповідали на їхній запит. Постановка цього питання фактично ставить нас у глухий кут. Згідно закону, закон прямо забороняє нам говорити про те, чи здійснюються чи не здійснюються заходи негласного контролю, заходи, які пов’язані з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини. Тому прямо сказати про те, що прослуховується чи не прослуховується телефон, ми не можемо”, – сказав Ткачук.Також в ефірі “112 Україна” Ткачук сказав, що витік інформації про діяльність та розслідування журналістів “Української правди” міг статися не внаслідок прослуховування. За його словами, матеріали про прослуховування та стеження, викладені в статті видання, є сумнівними доказами і закликав “не створювати сенсації там, де її не існує”.“Ми готові розглянути будь-які документи, які має в себе "Українська правда", але те, що вони виклали на своєму сайті у статті, воно дозволяє подвійне трактування абсолютно. Наприклад, коли журналісти "Української правди" кажуть, що їхні телефони прослуховувалися, але при цьому вони кажуть про те, що здійснювали телефонні дзвінки до різних установ і організацій і відповідно стверджують, що саме завдяки незаконному чи будь-якому іншому прослуховуванню інформація стала відома широкому загалу про те, що журналісти здійснюють якесь розслідування. А чи не легше припустити просто, що насправді хтось із тих, кому вони телефонували, міг поділитися цією інформацією з друзями чи ще з кимось і таким чином інформація стала відома широкому загалу”, – сказав він.Захист свободи словаРеакція влади на порушення свободи слова – 21.Поліція відкрила справу за фактом "мінування" телеканалу "112 Україна"25.10.2016 Слідчий відділ Шевченківського управління столичної поліції розпочав кримінальне провадження за фактом повідомлення про мінування будівлі телеканалу “112 Україна”. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у місті Києві.“Зібрані відомості за цим фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчим відділом Шевченківського управління столичної поліції розпочато кримінальне провадження за ст. 259 (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності) Кримінального кодексу України”, - повідомляє поліція.Правоохоронці намагаються встановити та затримати псевдомінера, зазначає поліція.Як повідомляв ІМІ, 24 жовтня у Києві на телеканал “112 Україна” зателефонував невідомий і повідомив, що телеканал заміновано. Співробітників каналу евакуювали, але вибухівки знайдено не було.- Поліція Кривого Рогу відкрила справу за перешкоджання журналістам на сесії
27.10.2016 Криворізький ВП ГУ НП в Дніпропетровській області об’єднав усі заяви від місцевих журналістів, яким охорона перешкоджала потрапити на сесію міської ради, в одне провадження та розслідуватиме за статтею 171 Кримінального кодексу. Про це представниці ІМІ в області повідомили в прес-службі поліції Кривого Рогу.Про подані заяви через перешкоджання журналістській діяльності повідомили кореспонденти сайту “Перший Криворізький” Кирило Крізаліс, сайту 0564.ua Тетяна Якушевська, тижневика “Кривий Ріг Вечірній” Роман Баришенський та журналіст інтернет-газети “Інтернет для тих хто в танку” Олег Сампір.Як повідомляв ІМІ, 26 жовтня у Кривому Розі охорона перешкоджала журналістам потрапити на сесію Криворізької міської ради. За словами журналістів, представники КП “Муніципальна гвардія” пропускали до приміщення та сесійної зали лише за списками. Деякі журналісти потрапили до зали з труднощами, деякі так і залишилися у холі міськвиконкому.Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 11.Персональні дані журналістів донецької НТКУ розмістили на сайті сепаратистів18.10.2016 Персональні дані трьох співробітників Донецької регіональної дирекції Національної телекомпанії України розмістили на сайті сепаратистів “Трибунал”. Про це повідомляється на сайті телеканалу “До ТеБе”.На інтернет-ресурсі з назвою “Трибунал. Возмездие настанет” розміщені особисті фотографії співробітників, а також копії їх службових посвідчень.“Я лише півтора місяці працюю на каналі і вже встигла отримати від ворога такий “почесний” статус. Це зобов᾽язує мене до ще більш плідної роботи, але, все ж, в журналістиці, а не у такій рідній для окупантів пропаганді”, – розповіла журналістка телеканалу “До ТеБе” Алевтина Гармаш.Редакція вбачає зв᾽язок між хакерською атакою на сторінку прес-центру штабу АТО у Фейсбуці та електронну пошту та потраплянням персональних даних журналістів до списків “ДНР”. Редакція нагадує, що 5 жовтня хакери зламали сторінку прес-центру штабу АТО у Фейсбуці та електронну пошту. Прес-центр здійснює акредитацію журналістів для роботи на лінії зіткнення. Напередодні журналісти телеканалу “До ТеБе” проходили таку акредитацію.“У нас практично всі співробітники мають акредитацію для роботи в зоні АТО. Тому ми не здивуємось, якщо до так званого трибуналу потраплю я та інші мої колеги. Але занепокоєння викликає те, що при акредитації ми здаємо ще і копії паспортів, де персональних даних значно більше, ніж у службових посвідченнях, – зазначив заступник директора виконавчого філії НТКУ “Донецька регіональна дирекція” Ілля Суздалєв.Керівник прес-центру штабу АТО Вадим Мисик у коментарі каналу не зміг ані підтвердити, ані спростувати зв᾽язок між хакерською атакою на очолювану ним структуру та потраплянням персональних даних журналістів до списків “ДНР”.Нагадаємо, 30 січня у Краматорську Донецької області на тротуарі біля входу в офіс телерадіокомпанії “До ТБ” була виявлена граната Ф-1.24 серпня цього ж року по вікнах редакції стріляли з травматичної зброї.Фото - news-front.info Liked the article?
Help us be even more cool!
