Барометр свободи слова за липень 2016 року
У липні ІМІ вперше за цей рік зафіксував випадок вбивства журналіста - в результаті вибуху автомобіля 20 липня у центрі Києва загинув Павло Шеремет, який їхав в машині. Вбивство Шеремета викликало широкий резонанс в українському суспільстві, оскільки убивство реалізувалося у демонстративний спосіб. Ця подія породила чимало версій, чому так сталося.Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”. Ключовою версією вбивства журналіста генеральний прокурор Юрій Луценко назвав помсту за професійну діяльність Шеремета. Українські та міжнародні журналісти і організації закликали правоохоронні органи забезпечити швидке та незалежне розслідування вбивства.Загалом цього місяця в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання - 16 (червень - 7, травень – 11, квітень – 10, березень – 6, лютий – 6, січень – 5) та погроз - 6 (червень - 2 випадки, травень – 5, квітень – 5, березень – 3, лютий – 5, січень – 3). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.Порушення свободи слова та прав журналістів експерти ІМІ зафіксували у 15 областях України. Зокрема, лідером таких порушень став Київ, де зафіксовано п’ять випадків (убивство, перешкоджання та непрямий тиск). Далі йдуть чотири регіони, де сталося по три випадки - Миколаївщина, Херсонщина, Полтавщина та Харківщина. В інших областях по два та по одному випадку.Порушували найчастіше у липні право журналістів на професію – пересічні громадяни – 20 випадків, правоохоронці та міська і місцева влада - по 5 випадків. Також це робили прикордонники, народний депутат та голова ОВК – по 1 випадку.У липні експерти ІМІ зафіксували збільшення кількості перешкоджань в два рази. Перешкоджали найчастіше цього місяця в Києві та на Харківщині - по три випадки. Журналістам забороняли вести зйомку, відбирали камери та мікрофон, затуляли об’єктиви камер, не пускали в сесійні зали облради, перешкоджали потрапити до судових зал на судові засідання, забороняли бути присутніми на засіданнях окружних виборчих комісій та інше.Також ІМІ зафіксував цього місяця збільшення кількості погроз на адресу журналістів з 2 випадків у червні до 6 у липні. Погрози зафіксували у шести областях - Дніпропетровщині, Миколаївщині, Одещині, Запоріжжі, Сумщині та Херсонщині. Погрожували журналістам при фізичному контакті, через соцмережі, телефоном.Крім того, зафіксовано 4 випадки порушення доступу до публічної інформації з боку міської та місцевої влади та правоохоронців, які ігнорували запити журналістів або затримували відповідь на них, чи пропонували самім пошукати.Водночас ІМІ зафіксував зменшення кількості побиттів та нападів на журналістів - один випадок стався на Хмельниччині (червень - 5, травень – 7, квітень – 4, березень – 2, лютий – 1, січень – 4).Також ІМІ зафіксував 2 випадки кібер-атак на сайти та по 1 випадку пошкодження майна журналістів, цензури, непрямого тиску.В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував два випадки - внесення проукраїнських журналістів у так звані списки “терористів” та цензура.Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства, 61 випадок перешкоджання, 24 випадки побиття і нападів на журналістів та 6 випадків цензури.Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:Фізична агресіяУбивства – 11.У Києві внаслідок вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет20.07.2016 У Києві 20 липня вранці в результаті вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет, повідомляє "Українська правда".Машина вибухнула на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка навпроти ресторану МкДональдс. Авто належало керівнику "Української правди" Олені Притулі, але її в машині не було.Вибух стався о 7:45 ранку, коли Шеремет їхав у машині. На місце прибула поліція.Поліція має намір вилучити записи камер відеоспостереження з місця загибелі журналіста, повідомила керівник Нацполіції Хатія Деканоідзе, передають "Українські новини"."Ми візьмемо всі записи камер, які є навколо... особливо мені не подобається ця ситуація перед хресною ходою", – сказала вона.Загибель журналіста інтернет-видання "Українська правда" Павла Шеремета кваліфіковано за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб". Про це повідомив з місця події прокурор міста Києва Роман Говда, інформує прес-секретар столичної прокуратури Надія Максимець. Також Максимець додала, що серед версій вбивства розглядають також замах на керівника "Української правди" Олену Притулу.За словами радника міністра внутрішніх справ України Зоряна Шкіряка, попередньо слідство розглядає такі основні можливі причини вбивства журналіста, як професійна діяльність, неприязні стосунки і «російський слід».Президент Петро Порошенко доручив надати охорону Олені Притулі, повідомив на своїй сторінці у Твіттері речник президента Святослав Цеголко.Генеральна прокуратура перевіряє інформацію щодо організації незаконного стеження за співробітниками інтернет-видання «Українська правда» Павлом Шереметом та Оленою Притулою, до якого нібито причетний перший заступник голови Національної поліції Вадим Троян. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на інтерв’ю Генпрокурора Юрія Луценка в ефірі телеканалу «112. Україна».Також Луценко повідомив, що найближчим часом правоохоронці зроблять публічні заяви щодо справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. "У нас є низка важливих відеозаписів, які аналізуються слідчими МВС, ГПУ, групою фахівців, експертів з Федерального бюро розслідувань. Ми будемо найближчим часом готові до серйозних публічних заяв і, ймовірно, з роботами підозрюваних", - сказав Луценко.Також глава ГПУ заявив, що за фактом публікації у ЗМІ відео з моментом закладання вибухівки під автомобіль журналіста відкрито кримінальне провадження. "Провадження за фактом незаконного витоку інформації щодо вбивства Шеремета було порушено кілька днів тому. Офіційного висновку поки що немає, тому я утримаюся від оцінок", - зазначив Луценко.Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що за три тижні до гибелі Павло Шеремет відвідав Москву, де зустрівся з близьким оточенням убитого російського опозиціонера Бориса Немцова. Це він сказав в програмі 5 каналу "Час. Підсумки дня".“Не хочу вдаватися в конспірологію, але на останній зустрічі з Павлом ми обговорювали багато речей - він завжди був оптимістом, це світла людина, але в той момент він сумними фарбами описував ситуацію свого перебування десь три тижні тому в місті Москва”, – розповів він."Він зміг зустрітися зі всіма, хто був у близькому оточенні Нємцова", – зазначив Матіос. Окрім того, Шеремет спілкувався і з міністром доходів та зборів часів Януковича – представником олігархічного клану родини президента утікача Олександром Клименком. Щоправда про зміст розмови Шеремет повідомити не встиг."Він відвідував так званий офісний центр "Москва Сіті", де усі наші квазі вигнанці, яких ми обов’язково дістанемо і засудимо. І одним із таких вигнанців був екс-міністр доходів та зборів Клименко. Але ми не встигли проговорити сутність цієї розмови", – розповів військовий прокурор.Національна поліція готова заплатити 200 тисяч гривень за інформацію, яка допоможе розкрити вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це під час брифінгу повідомив глава МВС України Арсен Аваков, повідомляє УНН.Шеремет останні п’ять років жив у Києві, працював в "Українській правді", був ведучим на Радіо "Вєсті".Довідка Вікіпедії: Павло Шеремет, білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, згодом «Першого каналу». Засновник опозиційного до Лукашенка сайту "Белорусский партизан". Надалі працював на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року вів блог журналіста на «Українській правді».Побиття, напади – 11.На Хмельниччині вчинили напад на знімальну групу 24 каналу та поранили журналістку20.07.2016 У місті Шепетівка Хмельницької області 20 липня представники місцевої компанії «Управдом» напали на журналістку проекту розслідувань «ЦРУ» 24 каналу Тетяну Мартинюк та оператора Павла Бориска. Про це повідомляє «Детектор медіа» з посиланням на прес-службу телеканалу.Журналісти приїхали в райцентр, аби зняти один з епізодів програми, у якій розслідуються комунальні питання.«В Шепетівці назріває великий конфлікт через перешкоджання спробам місцевих мешканців створювати ОСББ та обслуговувати будинки на свій розсуд. За словами шепетівчан, найбільший опір ОСББ чинять представники місцевої управлінської компанії "Управдом", на обслуговуванні якої – більше половини багатоповерхівок міста», – зазначила прес-служба телеканалу.Журналісти 24 каналу хотіли взяти коментар у представників компанії «Управдом». «Ми завітали до цієї управлінської контори в робочий день, в години прийому громадян, представилися журналістами каналу 24 та запитали, чи є на місці директор. Натомість нас зустріли з агресією, почали кричати, що ми на їхній приватній території і не можемо проводити зйомку. Ми фіксували свою журналістську роботу. Замість директора вийшла якась жінка, яка не назвалася, вимагала моє посвідчення. Я показала, але її це не влаштувало, вона хотіла забрати його та зробити з нього копію» , – розповіла Тетяна Мартинюк.Як зазначає прес-служба, представники компанії «зачинили знімальну групу в приміщенні, погрожували розправою та намагались відібрати камеру». Потім вони викликали на підмогу трьох чоловіків, які побили камеру знімальної групи та поранини руку журналістці.На місце інциденту приїхала поліція та оперативно-слідча група. Журналісти написали заяву про напад та перешкоджання журналістській діяльності. Справу розслідує Шепетівський відділ поліції.«Нас вразило, з якою впевненістю ці люди чинили самосуд. Вони були настільки впевнені, що заберуть у нас камеру, заберуть відео із доказами їхнього злочину, і що їм за це нічого не буде. На нашу адресу неодноразово лунали погрози "відірвати голову" навіть в присутності поліції. Ми переконані, що таке зухвальство не можна лишати безкарним», – повідомляється в релізі.Погрози, залякування – 6- 1+1 заявляє про погрози журналістці у Дніпрі від охоронця кандидата в нардепи
05.07.2016 Телеканал 1+1 заявляє про погрози журналістці департаменту журналістських розслідувань “Українські сенсації” Дар’ї Білан від охоронця кандидата в народні депутати на довиборах у Дніпрі Загіда Краснова. Телеканал звертається до правоохоронців з вимогою розслідувати цей інцидент і визначитись щодо погроз на адресу репортерці. Про це йдеться у сюжеті ТСН за 5 липня."Журналістка змушена звернутися до правоохоронців після намагань поспілкуватися з Загідом Красновим, який називає себе опозиційним кандидатом, і за якого активно агітує віце-прем’єр часів Януковича Олександр Вілкул. Політик у грубій формі відмовився відповідати на запитання про розкрадання бюджетних коштів та про свої нинішні зв'язки з регіоналом-втікачем Олегом Царьовим", - йдеться у сюжеті.Пізніше, за словами журналістки, охоронець кандидата Загіда Краснова почав погрожувати знімальній групі.“Він мені сказав, щоб пішли, та відійшов. Його оточили охоронці. Один із охоронців сказав, що знає, де ми живемо. Знає, як ми пересуваємося по місту, і що нам ліпше поїхати”, - розповіла Дар'я Білан.2.Журналістам “Преступности.НЕТ” в соцмережах погрожують активісти, що мітингують під ОДА06.07.2016 У Миколаєві активісти, які вже місяць мітингують під будівлею Миколаївської обласної державної адміністрації у зв’язку з корупційними скандалами в області, в соціальних мережах погрожують журналістам інтернет-видання “Преступности.НЕТ” через те, що вони критично ставляться до діяльності мітингарів. Про це повідомляє кореспондент ІМІ в Миколаївській області.Так, під час обговорення у Facebook питання того, чи мають активісти нести адміністративну відповідальність за підпалення шини під будівлею ОДА, заступник голови Миколаївської обласної організації партії “Батьківщина” Олег Кравец став погрожувати журналісту “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову.“Я вас сук за Ольгу Миколаївну на ганчірки рвати буду. Краще сиди тихо і не буди лихо”, - написав він.Після цього погрожувати вже редактору “Преступности.НЕТ” Анатолію Чубаченку продовжив Сергій Резніченко, на сторінці якого вказано, що він працює на державному підприємстві “Зоря-Машпроект”.“Поки є у вас час, використовуйте його з користю. Запасайтеся піском, вогнегасниками, броніками, касками, відкривайте шенгенські візи”, - написав він.Журналіст Андрій Лохматов на своїй сторінці у Фейсбук зауважив після цього, що на початку 2014 року журналісти думали, що треба бути насторожі від “русофілів”, які мітингували на головній площі Миколаєва, але “нічого не віщувало біди з протилежного табору”.- Журналістка одеського 7 каналу заявила про погрози після сюжету про міського голову
08.07.2016 В Одесі журналістка місцевого 7 каналу, програми відділу розслідувань “Нормально” Марія Ковальова заявила про погрози після виходу її сюжету про діяльність міського голови Геннадія Труханова, повідомляє УСИ Одесса.За словами Ковальової, погрози надходять з оточення міського голови. Журналістка пов’язує даний інцидент зі своєю професійною діяльністю. Вона в рамках свого розслідування діяльності міського голови провела цілий тиждень у спостереженні за робочим графіком Труханова.“Моєму батьку подзвонив його колишній співробітник, який зараз працює в охороні у Труханова. І прямим текстом натякнув - твоя дочка зняла сюжет про Труханова, воно тобі треба? У тебе ж онуки”, - заявила журналістка.У своєму зверненні до Геннадія Труханова журналістка закликала його втихомирити своїх охоронців та діяти в рамках закону.У прес-службі Труханова представнику ІМІ в Одеській області повідомили про неможливість отримати коментар у міського голови, бо він наразі знаходиться у відрядженні за кордоном.- У Запоріжжі журналісту погрожували під час висвітлення конфлікту мешканців із «Запоріжгазом»
21.07.2016 У Запоріжжі 21 липня журналісту місцевого інформаційно-аналітичного видання «Vместе» Юрію Хохлову погрожував фізичною розправою представник ПАТ «Запоріжгаз» під час висвітлення конфлікту між мешканцями міста та представниками компанії, повідомляє «Голос Запоріжжя».З відповідною заявою про погрози журналіст звернувся в Хортицьке відділення поліції 21 липня. За даними сайту прес-служби обласної Нацполіції, під час збору матеріалу для репортажу по вулиці Гудименка з приводу конфлікту жителів цього будинку з працівниками однієї з організацій невідомий, який назвався працівником даного підприємства, погрожував журналісту фізичною розправою. Також він намагався вибити з рук потерпілого мобільний телефон, на який той записував те, що відбувається. В результаті було порушено кримінальну справу за статтею «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».«Керівник відділу економічної безпеки «Запоріжгазу» просто накинувся на мене, намагався відібрати телефон, потім намагався битися. Я написав на нього заяву в поліцію», - прокоментував інцидент Юрій Хохлов.Видання нагадує, що 21 липня в Хортицькому районі Запоріжжя стався інцидент між жителями вулиці Героїв 93-й бригади (колишня Гудименка) і представниками ПАТ «Запоріжгаз». Жителі завадили «Запоріжгаз» встановити лічильник.5.У Сумах учасники ДТП погрожували оператору СТС зламати камеру та розбити голову25.07.2016 У Сумах учасники ДТП погрожували оператору телеканалу СТС Олександру Бєлявському зламати камеру та розбити голову. Про це йдеться у сюжету телеканалу.ДТП сталося на вулиці Троїцький. Знімальна група телеканалу СТС з’явилася на місце пригоди раніше, ніж поліція.Учасники аварії накинулися на журналістів, намагаючись приховати ситуацію, адже всі були добряче напідпитку, зазначає телеканал.- Экс-бойовик "ДНР" погрожував журналістці із Каховки
26.07.2016 Екс-бойовик угруповання "ДНР" Юрій Ковальчук в соціальній мережі Facebook погрожував редактору газети «Каховські новини» Ганні Садовій розправою, повідомляє МОСТ.Під час обговорення зростання тарифів, екс-каховчанин, а тепер житель Москви Ковальчук, більш відомий в Херсоні як «Шкілет», пообіцяв повернутися до Каховки і всіх «перевішати».Його підтримало ще двоє користувачів соцмережі. Одна з яких - Галина Скрипниченко - пізніше вибачилася, пославшись на те, що не розібралася в контексті бесіди, і не хотіла погрожувати журналістові. «Шановна Ганно, прошу вибачення за те що не до кінця розібралася в контексті коментар і не збиралася вас вбивати», - написала вона.Сама Ганна Садова більше обурена підтримкою Ковальчука з боку земляків. «Одна справа коли тобі загрожує людина, яка знаходиться за межами України, ненавидить Україну і готова перестріляти всіх патріотів. З цим жити можна, Ковальчуку в Україні закрита дорога. Але коли до погроз сепаратиста приєднуються каховчани, а тим більше члени громадської організації "Солідарна Україна", яка позиціонує себе як патріотична - це страшніше, правда?», - повідомила вона телефоном.Ганна звернулася в прокуратуру, яка вже розпочала слідство за ч. 2 ст. 171 ККУ.Ганна Садова є депутатом Каховської міської ради, де очолює фракцію БПП.Пошкодження майна і приміщення журналістів – 11.У Рівному журналістові спалили автомобіль19.07.2016 Вранці 19 липня у Рівному невідомі підпалили автомобіль Opel Vectra співвласника інтернет-видання “ЧаРівне.інфо” Олександра Курсика, який також є депутатом місцевої міськради від “Батьківщини”. Про це журналіст написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.Сам Курсик пов'язує підпал зі своєю журналістською діяльністю.“За 12 років в журналістиці було різне... Сьогодні мені підпалили автомобіль, нагло, зухвало, з присмаком безкарності, в дворі житлового будинку. Висновок один – робота на "1+1", діяльність порталу "ЧаРівне.інфо" та телеканалу "Ритм" не проходять марно, – казав, кажу і далі казатиму правду, навіть якщо вона комусь не подобається. Для мене це екзамен новим очільникам поліції та обласної прокуратури”, – написав у себе на сторінці у Facebook Курсик.Близько четвертої ранку журналіст прокинувся від того, що спрацювала сигналізація на його авто. Крізь вікно він побачив охоплений полум’ям свій “Opel Vectra”, який напередодні ввечері припаркував біля будинку. Про подію негайно повідомив рятувальників та правоохоронців. Працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій пожежу загасили. За попередньою інформацією, причиною загоряння є підпал. Вогнем пошкоджено моторний відсік та капот автомобіля.Як повідомляє Рівненська національна поліція, “за фактом умисного пошкодження майна шляхом підпалу вирішується питання про відкриття кримінального провадження за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України”. Ведеться слідство.Курсик багато років працює у сфері журналістики, є власником інтернет-видання “ЧаРівне”, директором місцевого телеканалу “Ритм” та донедавна тривалий час був власним кореспондентом телеканалу «1+1».Також депутат Рівнеради Олександр Курсик входить до постійної комісії з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, Регламенту, депутатської діяльності та етики. Нещодавно він очолював комісію, яка мала б вирішувати долю “скандальної” забудови біля краєзнавчого музею, що на Толстого 10 у Рівному.На його думку, підпал пов’язаний з журналістською діяльністю, а не з депутатством. “Пов’язую це з журналістикою, оскільки з депутатською діяльністю пов’язувати ні до чого. Я не голова фракції, в минулій каденції ним був. Тоді була конфліктна рада і ситуації. А тут якось усе спокійно. Тому чисто журналістика: 8 років на “1+1”, зараз керую телеканалом “Ритм”. Але не вірю, що це хтось передав привіт мені за сюжети піврічної давнини. І сумніваюсь, що хтось за щось зі мною квитається за “Ритм”. Бо нічого такого серйозного ще не було… Залишається третій ЗМІ – “Чарівне.інфо”. Там реально блоги виходили такі конфліктні, скандальні статті виходили”, - сказав він, повідомляє “Четверта влада”.Також він зауважив, що ця ситуація його здивувала, оскільки відкритих ворогів у нього немає. “Шукати якісь підземні конфлікти – їх у мене немає. Відкритих ворогів у мене немає. У мене реально немає жодного відкритого ворога, щоб хтось сказав: “Саша Курсик – поганий хлопець”. Може, хтось так і думає, але щоб мені це в очі сказали то таких людей немає, – розповів Олександр і пригадав останній дивний випадок, – Декілька тижнів тому в мене в під`їзді вкрали велосипед дитячий. І що здивувало – не те, що вкрали, а те, що там стояло три дитячих велосипеди, а вкрали саме мій, точніше моєї доньки. Це трохи здивувало, але я поставився, як до крадіжки”.Олександр Курсик не пов`язує підпал з тим, що був очільником комісії, яка мала б вирішити долю забудови на Толстого 10 у Рівному, що біля Краєзнавчого музею. Як відомо, комісія не стала на сторону жодного з учасників конфлікту і не прийняла рішення, яке б комусь “не сподобалось”, а вирішила провести громадські слухання щодо будівництва. Тому Курсик каже, що оскільки депутати нікого не образили, пов’язувати підпал з цим будівництвом не варто.Перешкоджання журналістській діяльності – 161.У Бердянську підприємець перешкоджав оператору знімати рейд по кафе01.07.2016 1 липня у Бердянську (Запорізька область) підприємець перешкоджав оператору телеканалу “Бердянськ” під час зйомки рейду по місцевих кафе, повідомляє видання Pro.berdyansk.biz.Знімальна група висвітлювала рейд спеціальної комісії з Бердянського виконкому та профільних управлінь по літнім майданчикам з метою виявити порушення у роботі.За даними видання, на момент інциденту було перевірено 14 кафе. Зазвичай, працівники закладів спокійно реагували на прохання надати документи на розміщення літніх майданчиків.Однак представники кафе-піцерії “Думка”, розташованого по вул. Горького, 45, почали поводити себе досить агресивно. Так, власник закладу Олег Самойленко кинувся на головного спеціаліста адмінвідділу Вадима Мікуліна з образами, а потім - на оператора ТБ “Бердянськ”.Підприємець схопив камеру журналіста і намагався припинити зйомку. Представники виконкому викликали на місце події співробітників Бердянського відділу поліції, щоб залучити підприємця до відповідальності.Керівник ТБ “Бердянськ” Вікторія Горбатко повідомила представниці ІМІ у Запорізькій області, що 1 липня телеканал звернувся до поліції з заявою щодо нападу на оператора Олександра Кузнецова. Зазначений склад злочину – ст. 171 КК “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. За словами Горбатко, справу на контроль було взято також міською прокуратурою Бердянська.- У Миколаєві жінка в суді подряпала журналіста
01.07.2016 У Миколаєві 1 липня у приміщенні Жовтневого районного суду жінка напала на 67-річного журналіста газети “Український південь”. Про це повідомляє представник ІМІ в Миколаївській області.За словами журналіста, 28-річна мешканка області ображала його, коли він вів відеорепортаж про розгляд цивільної справи, провокувала конфлікт, намагалася забрати мобільний телефон, яким кореспондент здійснював відеозйомку, подряпала йому руку і обірвала бейджик журналіста.В поліції повідомили, що за даним фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, і на даний час тривають слідчі дії.- У Миколаєві охоронець міського голови перешкоджав журналісту вести фотозйомку
01.07.2016 У Миколаєві 1 липня охоронець міського голови Олександра Сенкевича перешкоджав журналістові видання НікВесті Олегу Деренюзі здійснювати свою професійну діяльність у будівлі мерії. Він навмисне закривав собою об'єктив, заважаючи фотографувати. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив головний редактор НікВесті Олег Деренюга, опублікувавши відеозапис із камери спостереження, повідомляє НікВесті.Інцидент стався під час перерви в третьому пленарному засіданні сесії міської ради.Журналіст побачив, як в той час, коли депутати обговорювали кандидатуру секретаря на фракціях, міський голова Олександр Сенкевич і депутати Ігор Дятлов і Анатолій Дюмін зайшли в окремий кабінет навпроти приймальні міського голови. Біля дверей залишився тільки охоронець мера, який перешкоджав журналісту фотографувати.“Я підійшов до нього, пояснив свої наміри - хочу сфотографувати Сенкевича і Дятлова, що виходять з кабінету. Він став переді мною, перегородив шлях, ніби я становлю якусь небезпеку меру. Я ще раз пояснив, що збираюся всього лише зробити фото, навіть зняв контрольне фото і показав йому, що своїм тулубом він закриває мені половину екрану. Це добре видно на відео на 30 секунді. Я знову попросив Віталія (начебто так його звати) відійти, він відповів, що відійде “коли буде треба”, замість цього став ще ближче”, - написав Олег Деренюга.Згодом, коли з кабінету виходив керівник фракції “Опозиційний блок” Ігор Дятлов, охоронець мера і зовсім закрив собою журналіста, заважаючи йому зробити фото. Єдине, що він сказав на всі зауваження:“Вільний!”.“Через кілька секунд з кабінету виходить Дятлов, за ним закриває двері Анатолій Дюмін. Вони там були втрьох (Сенкевич, Дятлов, Дюмін). У цей момент охоронець мера стає до мене впритул, своїм тілом закриваючи, об'єктив фотоапарата, перешкоджаючи в моїй роботі, і каже мені, увага - “Вільний!”. Я зробив кілька фото, поки він повністю не закрив об'єктив, одне з них прикріплюю. Я питаю, чому він не дає мені зробити фото, а він по-хамськи відповідає: “Вільний!”. Я такого не очікував зовсім”, - розповів Деренюга.Видання звернулося з інформаційним запитом до міської ради щодо офіційного статусу охоронця Олександра Сенкевича, чи працевлаштований він і що входить в його обов'язки.У свою чергу, міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич заявив, що “журналіст сам придумав цей інформаційний привід”.“Ситуацію спровокував сам журналіст Олег Дернюга. Вона базується на особистій нерпиязні журналіста до мене, яку можна відстежити на його сторінці у Facebook”, – сказав Сенкевич в коментарі “Детектор медіа”.- Голова ОВК 206 округу перешкоджав роботі ЗМІ та спостерігачів - Опора
12.07.2016 12 липня о 19:00 голова окружної виборчої комісії виборчого округу №206 (Чернігів) Анатолій Сульдін, проводячи засідання комісії, раптово закрив його під час розгляду питання про передачу виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям, вказавши на необхідність покинути приміщення представникам ЗМІ, спостерігачам, іншим суб’єктам виборчого процесу. Про це повідомляється на сайті громадянської мережі Опора.При цьому, зауважують спостерігачі Опори, комісія залишалася на місці, а засідання переходило у формат наради. Такими діями голова порушив ключову засаду виборчого процесу, а саме його публічність і відкритість.Опора зауважує, що відповідно до частини 4 статті 13 Закону України “Про вибори народних депутатів України” представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами, а також на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування. Виборчі комісії, органи виконавчої влади, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів депутатів.Також в Опорі наголошують на перешкоджанні діяльності офіційного спостерігача, зауваживши, що такі дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 157 КК України (перешкоджання діяльності офіційного спостерігача при виконанні ним своїх повноважень).13 липня спостерігачі Опори подали до Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 157 КК України.- У Полтаві блогеру перешкоджали знімати конфлікт містян із забудовником
13.07.2016 У Полтаві 13 липня блогеру Олександру Демідовичу представник забудовника перешкоджав знімати, закриваючи камеру, під час зйомки конфлікту мешканців будинків (№ 63, 65, 69) по вулиці Героїв АТО (колишня Красіна) із забудовником, який почав зводити нову багатоповерхівку поруч, повідомляє Vpoltave.info.Відеофакт блогер опублікував на сайті Vpoltave.info, та прокоментував, що чоловік, який руками прибирав камеру та погрожував облити водою, є представником забудовника.У коментарі представниці ІМІ в Полтавській області Олександр Демідович розповів, що до поліції не звертався. Хоча, за його словами, на місці події, яку він висвітлював, правоохоронців було чимало.“У поліцію я не звертався, і поки що не збираюся цього робити. Хоча подібні випадки зі мною траплялися нерідко. Чекаю, коли назбирається низка інцидентів, аби з ними звернутися до поліції. Цього разу все обійшлося, коли чоловік почав до мене підходити, я просто відійшов у сторону, на цьому інцидент було вичерпано”, – розповів Демідович.- У Луцьку журналістів не пускали на сесію облради
14.07.2016 У Луцьку 14 липня журналістку інтернет-видання “Волинське агентство розслідувань” Василину Боруцьку та головну редакторку видання “Відомості.UA” люди в цивільному не пускали в сесійну залу Волинської обласної ради. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.Чоловіки, які перешкоджали журналістській діяльності, представитися відмовилися, сказали лише, що вони з якоїсь громадської організації, і що журналістки на вулиці брали участь у мітингу, зазначає інтернет-видання “Район.Луцьк”.Сьогодні перед приміщенням обласної ради відбувалося відразу три пікети. “Василина Боруцька спілкувалася з мітингувальниками, коли одна з груп, а саме працівники Ковельської вузлової лікарні, вирушили до сесійної зали, вона пішла з ними. Вхід у залу їй та мітингувальникам перегородили декілька осіб у цивільному, які не пропускали їх”, – повідомляє “Волинське агентство розслідувань” .Люди в цивільному не реагували навіть на журналістське посвідчення Василини Боруцької та підтвердження інших журналістів, що вона – їхня колега. Лише завдяки втручанню керівника відділу інформаційного забезпечення діяльності облради Оксани Лукашук та керуючого справами виконавчого апарату облради Дмитра Дубняка журналістів пропустили в залу.Журналісти припускають, що люди в цивільному – це приватна охорона голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці. “Охорона Палиці нас не пускала в зал… Я шокована”, – зазначила Галина Федоренко.Як повідомила представниці ІМІ у Волинській області журналістка Василина Боруцька, вона вважає цей інцидент в обласній раді перешкоджанням її професійній діяльності. “Декілька разів представлялася, показувала посвідчення та попередила про кримінальну відповідальність, просила опонентів пропустити чи бодай представитися – все марно. Написала заяву у поліцію, хочу щоб осіб встановили (а я на них вказала, є відео та свідки), та вони відповіли за свої дії згідно чинного законодавства”, – сказала вона.- Журналістам перешкоджали потрапити до зали суду над заступником голови «Нафтогазу-Україна»
15.07.2016 15 липня адвокати першого заступника голови НАК «Нафтогаз-України» Сергія Переломи просили суддів Солом'янського райсуду Києва заборонити журналістам бути присутніми на судовому засіданні з обрання йому запобіжного заходу. Перед засіданням суду правоохоронці намагалися не впустити до зали представників ЗМІ, повідомляє «Українська правда».Адвокати шантажували суддю розголошенням у присутності преси інформації, яка «може погано вплинути» на нього. «Ми будемо зараз вам оголошувати відвід, аргументація нашого відводу може погано вплинути на вас, щоб не розголошувати деякі дані, просимо заборонити аудіо і відео фіксацію», - цитує видання Єгора Черезова.Суддя Анатолій Макуха відхилив це клопотання.Після цього захист Сергія Переломи оголосив відвід судді. Захист мотивував це тим, що суддя перебуває під слідством у двох кримінальних провадженнях, одне з яких розслідує НАБУ. За словами адвокатів, у Верховній Раді знаходиться подання про його звільнення через порушення присяги.Нагадаємо, 14 липня керівник САП Назар Холодницький повідомив, що у справі про розтрату коштів «Одеського припортового заводу» затримано голову наглядової ради ОПЗ Сергія Перелому й першого заступника цього підприємства Миколу Щурікова. Кілька депутатів заявили, що готові взяти топ-чиновників на поруки. Як наголошує видання, перед засіданням суду правоохоронці намагалися не впустити пресу, а замість того впустили кількох людей у формі.- У Харкові поліція не пускала журналістів на суд над комуністкою
15.07.2016 У Харкові журналістів декількох видань не пускали у залу засідань Апеляційного суду люди з шевронами Нацгвардії та співробітники ГУНП у Харківській області, де тривав суд над членкинею Компартії Аллою Александровською.Харківські журналісти Радіо Свобода, Депо, АТН та 057.ua написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності, але заява знаходиться на розгляді у дільничного Червонозаводського відділу ГУ НП Харкова вже п’ять днів.Засідання було відкритим, проте до зали пройшли тільки представникам ЗМІ, які належать членам родини Петра Симоненка. Інші журналісти так і лишилися під дверима будівлі суду, повідомляє 057.ua.Як розповів представниці ІМІ в Харківській області журналіст 057.ua Олег Скрипнік, заяву про перешкоджання журналістській діяльності вони склали на місці та передали патрульним, які обіцяли передати в Головне управління Нацполіції.У прес-службі поліції повідомили, що заяву зареєстрували у журналі заяв, проте ще не внесли в ЄРДР, бо дільничний перевіряє наявність правопорушення.За словами Олега Скрипніка, пускати ситуацію на самотік вони не збираються.- Нардеп від Ляшка відібрав камеру у журналіста
15.07.2016 Депутат Верховної Ради України від Радикальної партії Олега Ляшка Олег Купрієнко 15 липня відібрав силою камеру у члена Чернігівської організації Незалежної медіа-профспілки Андрія Тітка і повернув її тільки після втручання власника камери з ТРК «Svoboda.FM», повідомляється на сайті НМПУ.Купрієнко погрожував засудити журналіста за зйомку в приміщенні Новозаводського суду Чернігова під час перерви у судовому засіданні.Журналіст Тіток прийшов у суд після повідомлення прес-служби Радикальної партії про засідання за редакційним завданням «Svoboda.FM».Він готував матеріал про обрання запобіжного заходу затриманих за підозрою у хабарництві членів РПЛ – міського голови міста Мена Геннадія Примакова і депутата Менської міськради Валерія Гайдукевича.Тіток хотів узяти інтерв’ю у затриманих у перерві судового засідання, бо за день перед тим готував матеріал з прес-конференції в прокуратурі з приводу підозри у хабарництві. Про це він написав у заяві до поліції з вимогою почати кримінальне провадження проти депутата Купрієнка за статтею 171 Кримінального кодексу.У ході інциденту депутат Купрієнко спочатку погрожував, а потім відібрав камеру, що зафіксовано на відео в мережі youtube.Згодом Купрієнко повернув камеру-телефон – після телефонного дзвінка власника апаратури, Олега Головатенка. Депутат також погрожував засудити журналіста за зйомку і «залишити без штанів» та викликав наряд поліції в суд.Поліція почала кримінальне розслідування за статтею 171 Кримінального кодексу.НМПУ звертається до Генеральної прокуратури та прокуратури Чернігівської області дати належну оцінку діям народного депутата.10.Журналістам радіокомпанії на Харківщині не дозволили вести відеозйомки сесії селищної ради19.07.2016 Журналістам Лозівської радіокомпанії на Харківащині не дозволили вести відеозйомки чергової сесії Краснопавлівської селищної ради, яка відбулась 19 липня о 14 годині, у приміщенні селищної ради. Про це свідчить запис на сторінці голови Лозівської РДА Сергія Красноперова.Селищний голова Краснопавлівки, Надія Сухих чинила опір журналістці Лозівської радіокомпанії Тамарі Денисенко, аргументуючи це тим, що вона журналістів на сесію не кликала. На заяву журналістки, що вона має акредитацію і право на одержання та поширення інформації, селищний голова Надія Сухих погрожувала «переговорити» щодо цієї ситуації з головою РДА Красноперовим, а потім із заступником голови РДА А. Шевченком, коментувати свої дії відмовилась.На відео, що встигла зняти журналістка, можна почути телефонну розмову Надії Сухих з головою РДА Сергієм Красноперовим, де селищний голова виказує своє незадоволення діями засобів масової інформації, нібито присутність журналіста на черговій сесії селищної ради – це неповага до неї, та до депутатів Краснопавлівської селищної ради.«Лозівська радіокомпанія була заснована у 1998 році, рішенням районної ради, тобто громади, ми маємо право на висвітлення будь-яких подій на території Лозівського району, бо громада має право знати, що відбувається в районі», – зазначив директор-редактор Лозівської радіокомпанії, Роман Деняк, та додає, що поважної причини чинити опір журналісту, у Надії Сухих не було.«Це була відкрита сесія, в публічному, відкритому місці. Журналіст, за Законом має право: на вільне одержання, використання, поширення та зберігання інформації, має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого та регіонального самоврядування та бути прийнятим їх посадовими особами – це закон України «Про інформацію».Журналістів на сесію, врешті-решт, пустили, але перш ніж пустити, для чогось запитали дозволу у депутатів, що також є на відеозаписі.Директор та редактор Лозівської радіокомпанії Роман Деняк прокоментував випадок представниці ІМІ в Харківській області: «На сесії селищної ради мало розглядатися підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення для населення. Ми приїхали робити сюжет саме на цю тему. Зараз чиновники намагаються виправдовуватися тим, що просто були не готові до присутності журналістів. Хоча перед сесією селищна голова у присутності нашої журналістки дзвонила голові РДА і питала чому на сесію приїхали представники ЗМІ».- У ОВК 151 на Полтавщині не пускали журналістів
19.07.2016 19 липня приблизно опівночі у Лохвицьку райдержадміністрацію (саме там знаходиться ОВК округу 151) не пускали журналістів. Зокрема, перешкоджали професійній діяльності журналістці-фрілансерці Олені Задорожній, повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.«Вчергове прийшла на ОВК, на вході у приміщення побачила правоохоронців, навпроти невідомі люди у формі. Правоохоронці відмовились мене пропустити. На запитання чому, посилались на якесь розпорядження. Я поцікавилась, чиє саме розпорядження, сказали – не знають. Коли я стала апелювати до своїх прав як журналіста, вони ходили у приміщення, питали в когось дозволу мене пропустити», – розповіла Олена Задорожна у коментарі регіональній представниці ІМІ в Полтавській області.Також журналістка додала, що забороняти їй перебувати на ОВК не мали жодних підстав, адже вона представилась, мала при собі документи, що підтверджують професійну діяльність – посвідчення НСЖУ, прес-карту міжнародного зразка.«Потім приїхала Надія Савченко, почала говорити, що тих, хто пройшов, вона взяла на поруки, і пояснювати, чому не пускали журналістів, – розповіла Олена Задорожна.– Ми просили, щоб вона провела нас як нардеп, але одночасно з нею спустився один із членів ДВК, і нас пропустили».19 липня вдень з’явилося повідомлення про замінування Лохвицької РДА, у приміщенні якої знаходиться ОВК 151 округу. Однак згодом поліція повідомила, що інформація про замінування не підтвердилася. Того ж дня під ОКВ 151 округу мітингували.- В Ужгороді п’яний водій після скоєння ДТП намагався вибити камеру журналіста
21.07.2016 Водій, що скоїв ДТП в Ужгороді, двічі намагався вибити камеру журналіста сайту Mukachevo.net. Це видно із відео, яке оприлюднило видання, повідомляє представник ІМІ у Закарпатській області.ДТП сталося 21 липня – водій на машині протаранив огорожу дитячого садка.Як видно з оприлюдненого відео, у водія ознаки алкогольного сп’яніння. Він, як твердить видання, є працівником ДАІ. Із оприлюдненого відео відомо – поліцейські на місці події намагалися заспокоїти чоловіка та пояснювали, що журналіст має право вести зйомку, оскільки виконує свою роботу.Згодом п’яного водія посадили до патрульної машини. При цьому він нецензурно лаявся на адресу кореспондента інтернет-видання, який вів зйомку.- У Харкові забудовник, який замість гаража звів будинок, кидався на журналістів
27.07.2016 У Харків під час зйомок сюжету про незаконну будівлю на місці гаража забудовник нападав на оператора "1+1", повідомляє "Депо Харків".Тигран Хамоян не дозволяв себе знімати групі "1+1" (журналістка Світлана Федчун) і мало не побив із нецензурними криками оператора Миколу Щирова.Забудовнику погрожують знести 9-поверхівку та нарахувати збитки за несплачений податок використання 20 соток землі.Регіональна представниця ІМІ взяла коментар у журналістки 1+1 Світлани Федчун про напад на знімальну групу Тиграна Хамояна, власника незаконної забудови у Харкові«Забудовник хапав мене за руки та кидався на оператора. Я би сказала, що він був неадекватний у спілкуванні – матюкався та буквально не відпускав нас близько півтори години. Після спілкування з ним ми навіть розділилися з колегою – не хотіли світити наш транспорт і тому я їхала з місця зйомок на таксі», - розповіла журналістка.Поспілкуватися з нападником журналістам вдалося завдяки випадковому «везінню» - Тигран Хамоян як раз збирався від’їжджати від будівлі на власному авто, на яке вказали очевидці та сусіди.Світлана додала, що заяву до правоохоронних органів писати не планує.- На Волині поліцейські перешкоджали журналісту фотографувати
27.07.2016 Працівники поліції перешкоджали професійній діяльності журналісту інтернет-видання “Район.Камінь” Нестору Ліпичу під час позачергових виборів до Верховної Ради України на виборчій дільниці №070262 в с.Черче Камінь-Каширського району Волинської області. Про це він повідомив на свої сторінці у Facebook 27 липня.За словами журналіста, двоє поліцейських чинили на нього психологічний тиск і перешкоджали фотофіксації процесу голосування, незважаючи на те, що він зареєструвався на виборчій дільниці і мав при собі журналістське посвідчення.Свої дії працівники поліції аргументували тим, що будь-яка зйомка є порушенням таємниці голосування, що ані виборці, ані члени комісії не бажають, аби їх фотографували. “Вони спілкувалися зі мною зневажливим тоном, погрожували викликати наряд поліції та кримінальною відповідальністю, хоч я нічого протизаконного не робив. Лише коли я повідомив, що буду скаржитися в Громадянську мережу ОПОРА, мене відпустили, назвавши розмову профілактичною бесідою. А нещодавно мене викликали у райвідділок і з’ясовували, що я маю на увазі під психологічним тиском”, – зазначив Нестор Ліпич у розмові з представницею ІМІ у Волинській області.На дії працівників Камінь-Каширського відділу поліції журналіст інтернет-видання “Район.Камінь” Нестор Ліпич написав скаргу начальнику Головного управління Національної поліції у Волинській області Петро Шпизі. У ній він, зокрема, просить “розглянути й оцінити… дивну поведінку працівників поліції” та надати письмову відповідь електронною поштою щодо вжитих до них заходів.15.У Києві учасник хресного ходу розбив капцем камеру журналістам28.07.2016 У Києві під час хресного ходу один з вірян УПЦ МП накинувся на знімальну групу 24-го каналу, повідомляє ТСН.Як повідомляє кореспондент ТСН, журналісти намагались поставити питання учасникам ходу, однак у відповідь один з вірян зняв капець та почав бити оператора та камеру, техніку розбив. На місці поліція склала протокол.- У Києві власник нелегальної заправки під час зйомки вирвав мікрофон у журналіста “СтопКору”
28.07.2016 У Києві на журналіста "СтопКору" Сергія Медяника напав власник дизельної автозаправної станції у Дарницькому районі столиці. Інцидент стався на вулиці Затишній.«Ми приїхали на місце разом із громадським інспектором з благоустрою, який вручив представникам газової та дизельної заправок приписи. Дизельна точка працює без повного пакету документів, раніше власники заправки запевняли, що документи на дооформленні, однак паперів і досі немає. Під час запису інтерв'ю господар заправки після словесних образ пустив у хід кулаки. Розлючений чолов'яга спочатку штовхнув мене, а потім вихопив з рук мікрофон», – розповів деталі інциденту журналіст Сергій Медяник.Знімальна група викликала на місце правоохоронців, після трьох з половиною годин очікування слідчо-оперативної групи, журналісти самі поїхали у відділ поліції Дарницького району та написали заяви про незаконну діяльність підприємців та напад на журналіста "СтопКору".Цензура.Доступ до інформаціїЦензура – 1- У міськраді Одеси приймалися рішення без попереднього оприлюднення
20.07.2016 В Одесі на сесії міської ради, яка відбулася 20 липня, депутати приймали рішення з порушенням норм Закону України «Про доступ до публічної інформації». Про це повідомляє регіональний представник ІМІ в Одеській області.За словами Павла Колотвіна, Одеська міська рада не оприлюднила вчасно всі проекти рішень.«На сесію було винесено 4 проекти рішень, з них всі – оприлюднені не за 20 робочих днів, як вимагає Закон. При цьому порушені права одеських ЗМІ на ознайомлення з інформацією. Не всі журналісти встигли опрацювати проекти та зробити заплановані інформаційні матеріали, оскільки мова йшла про зміни до бюджету міста», – повідомляє Павло Колотвін.
Слід відзначити, що один з проектів рішень взагалі з'явився в програмі депутатів у день голосування.Доступ до інформації – 4- У Полтаві журналістці порадили пошукати інформацію, вказану у запиті, самій
07.07.2016 Журналістка газети і сайту “Коло” (Полтава) Надія Труш надіслала 28 червня через портал державних послуг iGov запит на ім’я голови Полтавської обласної держадміністрації Валерія Головка. На одне із запитань Управління інфраструктури та туризму Полтавської ОДА, куди перенаправили запит, відмовилося надавати інформацію, повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.“Відповідь на запит я отримала майже миттєво, наступного дня після того, як надіслала. Але на одне із, здавалося б, простих запитань, я узагалі не отримала відповіді. Більше того, мені порекомендували шукати запитувану інформацію самостійно і вказали де саме робити – на сайті управління інфраструктури та туризму Полтавської ОДА “Полтавщина туристична”, – розповіла Надія ТрушЖурналістка запитувала про кількість садиб сільського зеленого туризму, зареєстрованих на території Полтавської області; скільки сіл нараховується у Полтавській області; просила вказати, які проводять заходи задля популяризації туристичного потенціалу Полтавщини, у тому числі сільського зеленого туризму.За словами Надії, на перші два питання відповіли, на останнє рекомендують шукати відповідь самостійно.“Управління інфраструктури та туризму Полтавської облдержадміністрації постійно проводить різноманітні заходи з промоції туристичного потенціалу Полтавщини, у тому числі сільського зеленого туризму, інформація про які розміщується на веб-сторінці “Полтавщина туристична”, – таку відповідь журналістка отримала замість надання інформації про те, які конкретні заходи для популяризації туристичного потенціалу Полтавщини проводять в області.Коментуючи ситуацію, юрист ІМІ Роман Головенко зазначив: “Посилання на веб-сайт – неправомірна відсилка до загальнодоступних джерел, мали б дати перелік своїх заходів”.Надія Труш зазначила, що “відповідно до статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” мені мали законне право право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: якщо управління не володіє і не зобов’язане відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит”. “Однак запитувана мною інформація цілком перебуває у компетенції управління інфраструктури та туризму Полтавської ОДА. Крім того, згідно із п. 2 згаданої мною статті відповідь про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Все це я збираюся донести керівництву управління, в якому мені відмовили у наданні інформації на запит. Сподіваюся, запитувану інформацію після посилань на закон нададуть”, – зауважила журналістка.2.Рівненська поліція приховує джерело коштів, за які пригощала журналістів11.07.2016 Головне управління Національної поліції у Рівненській області не надало інформації на запит головного редактора інтернет-порталу “Четверта влада” Володимира Торбіча про джерело коштів, за які воно пригощало журналістів напередодні їхнього професійного свята, повідомляє “Четверта влада”.Видання цікавилося, зокрема, за чиї кошти було проведено захід для журналістів – зустріч з начальником ГУНП у Рівненській області, 3 червня 2016 року? та яку суму було витрачено на проведення цього заходу?“3-го червня, у Головному управлінні Нацполіції Рівненщини поліцейські влаштували свято для місцевих журналістів, “які висвітлюють кримінальні новини”. До цього часу поліція не відповіла “Четвертій владі”, за чий кошт відбувалося свято”, – повідомляє редакція видання.Натомість головний редактор порталу отримав відповідь на питання, яке не ставив: “Головне управління Національної поліції у Рівненській області розглянуло ваш запит та повідомляє, що державні кошти на проведення заходу для журналістів не витрачались”.У свою чергу, журналісти “Четвертої влади” вирішили оскаржити цю відписку, проте зв’язатися з особою, яка підписала лист-відповідь, – т.в.о начальника управління Олександром Панасюком – не змогли.“Оскільки в прес-службі не брали слухавки, ми знайшли на сайті поліції телефонний номер управління, з якого нас направили у відділ, який відповідає за запити, а з того відділу нас відфутболили в Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Там теж не знайшли відповідальних тому журналістка просила номер того, хто підписав цю відповідь – Олександра Панасюка. Працівниця з’ясовувала, як додзвонитися до заступника, і розмовляла з кимось по телефону: “Дзвонить “Четверта влада” – вставляють пальці в двері, давай їм телефон Панасюка, давай їм телефон ще щось…”, – пише видання.Працівниця відділу комунікації ГУ НП у Рівненській області Любов Гуда, яка “розбиралась” із журналістським запитом, повідомила їм, що з цього приводу вони можуть звернутися до начальника управління Сергія Князева. “Натомість нас цікавили і цікавлять не походи до начальника, а те чому не відповіли на питання про кількість та походження коштів і таким чином замовчали цю інформацію”, – наголошує “Четверта влада”.- Дніпровська міськрада затримує відповідь на запит Depo.Дніпро щодо видатків на медицину
14.07.2016 Дніпровська міськрада затримує відповідь на запит інтернет-видання Depo.Дніпро щодо видатків на медицину. Про це представниці ІМІ у Дніпрі повідомила редакторка Depo.Дніпро Ольга Марійко.За її словами, запит був направлений 4 липня електронною поштою. Редакція просила дати інформацію про суми річних державних медичних субвенцій у м. Дніпро з 2012 по 2015 рік, а також за перший квартал 2016 року. Крім того, запитували інформацію про суми, виділені з міського бюджету на фінансування видатків закладів охорони здоров'я за низкою пунктів.“Аналогічний запит також направляли до Дніпропетровської обласної ради. Облрада відповіла вчасно (8 липня)”, - повідомила Ольга Марійко.За її словами, на неодноразові нагадування і зауваження щодо порушення строків надання відповіді у прес-службі міської ради повідомили, що запит у роботі.Редакція має намір звертатися до омбудсмена для захисту порушеного права на доступ до інформації.- У Львові ZIKу не відповіли на інформаційний запит
20.07.2016 У Львові продовжують ігнорувати інформаційні запити від журналістів. Понад місяць львівське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” не надає відповідь на запит, який редакція ZIK подала до Львівської міської ради ще 30 травня. Про це йдеться у статті опублікованій 5 липня на сайті інформаційної агенції ZIK.“ІА ZIK ще 25 травня звернулось до Львівської міської ради та ЛМКП Львівтеплоенерго з проханням роз’яснити ситуацію щодо використання кредитних коштів… 30 травня у Департаменті житлового господарства та інфраструктури ЛМР повідомили, що звернення зареєстровано та передано до Львівтеплоенерго, яке є розпорядником даної інформації”.Також ZIK повідомляє, що намагався з’ясувати ситуацію, але відповіді так і не отримав: “Не отримавши впродовж 3 тижнів жодної відповіді, журналісти зателефонували у приймальню керівника Львівтеплоенерго, де повідомили, що про запит знають і готують листа. З того часу минуло понад десять днів, а відповіді і досі немає”.Через ігнорування запитів на доступ до публічної інформації ZIK звернувся до прокуратури Львівської області.Оскільки інформація є застарілою (стаття опублікована ще 5 липня), впродовж двох днів представник ІМІ у Львівській області Ігор Фещенко намагався дізнатися актуальні подробиці ситуації. У редакції ZIK спочатку повідомили, що переслали запитання “керівництву і в юрвідділ”, а згодом взагалі відмовилися коментувати ситуацію: “Ми не будемо (надавати коментар), ми самі будемо розбиратися з цим”.Нагадаємо, відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит “не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту”. Якщо відповідь на запит потребує обробки великої кількості інформації, розпорядник може продовжити термін надання відповіді до 20 робочих днів, однак в такому разі розпорядник має повідомити про це запитувача, але не пізніше ніж за 5 робочих днів з моменту подачі запиту.Це вже п’ятий випадок з обмеженням доступу до інформації у Львові. У червні ІМІ зафіксував 4 випадки, коли у Львівській міській раді або зволікали з наданням відповіді на журналістські запити, чи взагалі їх ігнорували.Непрямий тискІнші види непрямого тиску – 11.Після викриття контрабандних схем на Буковині, прикордонники внесли журналіста до бази підозрілих осіб27.07.2016 Журналіст телеканалу “Інтер” Роман Бочкала потрапив до бази підозрілих осіб. Про це він дізнався безпосередньо в аеропорту, незадовго до заплановано рейсу. Там стало відомо, що до “чорного списку” журналіста внесли саме за поданням Адміністрації Держприкордонслужби. За дивним збігом обставин в базу він потрапив одразу після того, як зробив матеріал на Буковині про контрабанду лісу та цигарок, повідомляє Чернівці Таймс.“Аеропорт Бориспіль. Проходжу прикордонний контроль. Зазвичай це швидко. Я прошу не забути поставити штамп, у відповідь – щасливої дороги. А тут – спочатку в мене вдивлялися, уточнили по-батькові і стали кудись дзвонити. Потім хвилинна пауза, знову дзвінки і в підсумку сакраментальне – “давайте пройдемо”. “На вас є інформація. Потрібно її уточнити”. Відвели в кабінет.Там сиділи двоє прикордонників. Оформляли якихось нелегалів і кримінальників. Я їм – у мене літак і я ніякий не бандит. Вони – “чекайте”. “Ви в базі”. Як я пізніше дізнався, у прикордонників є список підозрілих осіб, яких потрібно ретельно “шерстити”. Рецидивісти всякі, терористи потенційні. Зазвичай люди в нього потрапляють з подачі правоохоронних органів. Але в моєму випадку ініціатором була сама Адміністрація Держприкордонслужби. І я вам скажу чому.Це помста. За Чернівці. Тиждень тому вийшло моє розслідування в “Подробицях тижня” про контрабанду лісу на Буковині, а на днях ще й в “Стоп корупції” ми розповіли про незаконний трафік цигарок до Румунії, в якому, є підстави вважати, замішані місцеві прикордонники. З ними у мене відбулася жорстка розмова. На прощання вони тоді сказали – “ти про це пошкодуєш”. В орієнтировці вказано, що ретельному огляду може піддаватися не тільки я сам, але і моє майно, автомобіль. Кожен раз при перетині кордону та інших варіантах зустрічей з прикордонниками.Завдяки втручанню прес-служби, мене все-таки відпустили. За 15 хвилин до рейсу, попередньо все ж передавши митникам для доперевірки. Копію документу, на підставі якого я був затриманий, видати відмовилися, хоча спочатку обіцяли. Поки не дізналися, що я журналіст. Переді мною вибачилися і пообіцяли, що подібне не повториться. Перевіримо, коли буду знову перетинати кордон. В іншому випадку, подам в суд. І в будь-якому випадку готую офіційне звернення до Адміністрації прикордонної служби: хто і на підставі чого вніс мене в список неблагонадійних? Я на 100% впевнений, що це покарання таке. А значить – використання влади з метою боротьби з неугодними журналістами.Встиг сфотографувати “орієнтировку”, по якій мене затримали, хоча прикордонник і намагався її закрити. У ній зазначено, що на облік мене поставили 18.07.2016 до 15.01.2017 і що ініціатор – АДПС, тобто Адміністрація державної ПРИКОРДОННОЇ служби України. А подумав я тоді про те, що дуже шкода, що таких “доручень” не було по Клюєву, Курченко, Сівковичу та іншим діячам. Що називається було б бажання. У випадку з корупціонерами мабуть його немає. Хоча б одного так затримали …”, – йдеться у дописі Романа Бочкали.В прес-службі відомства пояснили, що внесення Держприкордонслужбою України військового журналіста Романа Бочкали в базу підозрілих осіб є прикрою помилкою, яка вже виправлена."Стосовно Романа Бочкали сталася просто прикра помилка. Нині інцидент вичерпано, зміни в базу даних внесено. Цей випадок ніяк не пов'язаний з його журналістською діяльністю", - повідомив начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, повідомляє "Обозреватель. На запитання, хто вніс прізвище журналіста в список, у прес-службі відповіли, що не мають доступу до бази даних."Коло осіб, які можуть безпосередньо внести людину в базу даних, маленький. Але чи ухвалює це рішення вище керівництво, ми не можемо сказати, оскільки інформація закрита", - сказав Демченко.За його словами, після повернення Бочкали в Україну цей інцидент буде закритий повністю у двосторонньому порядку.Інтернет-тискКібер-атаки – 21.Херсонський сайт "Гривня. Новий формат" заявив, що піддався DDоS-атаці11.07.2016 11 липня зранку херсонський сайт “Гривня. Новий формат” піддавався DDoS-атаці, його робота була ускладнена, повідомляє Херсон Онлайн.“Ми не виключаємо, що це пов'язано з розміщеним на сайті онлайн-голосування за кандидатів на позачергових виборах до Верховної Ради України в 183-му виборчому окрузі. Також ми не виключаємо, що ініціатором атаки може бути будь-хто з кандидатів, незадоволений результатами голосування. Відзначимо, що голосування призначене для читачів сайту і не претендує на репрезентативність”, - повідомляється на сайті.Станом на 13.30 сайт працював без перешкод.Як повідомив представнику ІМІ в Херсонській області головний редактор видання Едуард Михайлов, редакція пов'язує хакерські атаки на свій ресурс з роботою онлайн-голосування “Хто потрапить до ВРУ?”.За його словами, з моменту запуску голосування, сайт періодично “падає”. Програмісти намагаються якомога швидше намагаються повернути його до життя.До правоохоронних органів власники ресурсу не зверталися.- Херсонський сайт “Гривня. Новий формат” знову заявив, що піддався DDоS-атаці
14.07.2016 14 липня з самого ранку херсонський сайт “Гривня. Новий формат” знову піддається DDoS-атаці. Про це повідомляє журналіст сайту Кирило Горєлов, повідомляє Херсон Онлайн.“В атаці, як і позавчора, задіяні сервери, розташовані в Південно-Східній Азії, зокрема, в Малайзії і на Тайвані”, - повідомив він.В редакції не виключають, що хакерська атака пов'язана з розміщеним на сайті онлайн-голосуванням за кандидатів на проміжних виборах у парламент у 183-му виборчому окрузі.Як зазначає представник ІМІ в Херсонській області, сайт “Гривня. Новий формат” не є лідером серед херсонських ЗМІ, оскільки доступ до нього платний. Проте голосування на головній сторінці сайту було доступним для всіх бажаючих. Проміжні вибори в 183 окрузі відбудуться в неділю, 17 липня.Як повідомляв ІМІ, 11 липня зранку херсонський сайт “Гривня. Новий формат” піддавався DDoS-атаці, його робота була ускладнена.Головний редактор видання Едуард Михайлов заявив, що редакція пов'язує хакерські атаки на свій ресурс з роботою онлайн-голосування “Хто потрапить до ВРУ?”.Захист свободи словаРеакція влади на порушення свободи слова –Реакція журналістської спільноти – 51.Сумські журналісти просять Авакова посприяти у відкритті інформації з переатестації поліцейських05.07.2016 Працівники філії НТКУ “Сумська регіональна дирекція” (UA:Суми) просять міністра внутрішніх справ Арсена Авакова посприяти відкриттю інформації про результати складання атестаційних тестів співробітниками ГУ Нацполіції в Сумській області. Про це йдеться у листі на адресу міністра, повідомляє Данкор.Зокрема, журналісти і редактори телеканалу просять оприлюднити відомості про кількість набраних балів кожним із співробітників по кожному тесту і результати співбесіди з ними.У листі також зазначається, що приховування такої інформації сприяє формуванню недовіри населення до працівників Нацполіції і викликає підозру в “системних” звільненнях і призначеннях.Видання нагадує, що при переатестації працівників прокуратури результати були опубліковані буквально в день в день.- ОБСЄ засудило внесення журналістів до списку "екстремістів" у Росії
13.07.2016 В ОБСЄ висловили стурбованість у зв'язку з рішенням Федеральної служби з фінансового моніторингу в Росії опублікувати оновлений список “терористів і екстремістів”, який включає в себе представників засобів масової інформації. Про це йдеться у заяві представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович, повідомляє “Українська правда”.“Публікація цього списку може поставити журналістів і їхню безпеку під загрозу, – сказала Міятович. – Це відповідальність уряду – гарантувати безпеку журналістів; він не повинен наражати їх на небезпеку на основі підозр державних обвинувачів за антиекстремістським законом”.12 липня російська Федеральна служба фінансового моніторингу оприлюднила розширений перелік іноземців і росіян (до яких залічені і кримчани), яких названо терористами й екстремістами.У списку є кримські журналісти Микола Семена, який як оглядач співпрацював із Радіо Свобода і його проектом Крим.Реалії, і Анна Андрієвська з Центру журналістських розслідувань.Загалом до списку внесено 6 тисяч осіб, серед них 22 кримчан. Терористами названо Олександра Кольченка, Олега Сенцова, Олексія Чирнія і нещодавно звільненого Геннадія Афанасьєва.До переліку внесли і голову Цивільного корпусу “Азов – Крим” Станіслава Краснова, якого судять за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю, а СБУ підозрює у зв’язках із російськими спецслужбами.Міятович зазначила, що вона та інші міжурядові органи неодноразово вказували на недоліки антиекстремістського законодавства Росії і висловила свою стурбованість з приводу його застосування, в тому числі щодо останніх вердиктів стосовно журналістів і попереджень засобам масової інформації.Як повідомляв ІМІ, з 7 липня кримському журналісту Миколі Семені, якого на півострові переслідує ФСБ за звинуваченням у “сепаратизмі”, обмежили доступ до особистого банківського рахунку через внесення його прізвища до списку “терористів”.- "Репортери без кордонів" закликають Росію видалити список "терористів", куди внесли кримських журналістів
14.07.2016 Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” висловлює стурбованість у зв’язку з публікацією Федеральною службою з фінансового моніторингу Росії списку “терористів і екстремістів”, у якому опинилися щонайменше два кримських журналіста. Організація закликає прибрати цей список з сайту Росфінмоніторингу.В організації нагадали, що Росфінмоніторинг, який уповноважений боротися проти відмивання грошей та фінансування екстремізму, 12 липня опублікував на своєму сайті список з 6 тисяч імовірних “терористів і екстремістів”. Серед них фігурує незалежний журналіст Микола Семена і Анна Андрієвська, яка публікувалася в “Центрі журналістських розслідувань”. Вони зазнавали переслідувань за ймовірну співпрацю з медіа, які виступають проти приєднання Криму до Росії, але не були ні судимі, ні засуджені.“Абсолютно неприпустимо, щоб державний орган публічно називав когось “терористом” або “екстремістом” без судового рішення. Ця публікація ганьбить цих двох журналістів і ставить під загрозу їхню безпеку, особливо в поляризованому і вибухонебезпечному Криму. Страхітливий ефект подібної дії приносить багато шкоди: будь-який інший репортер міг опинитися в цьому списку. Репортери вимагають прибрати цей список з сайту Росфінмоніторингу”, - заявив голова бюро Репортерів у Східній Європі та Центральній Азії Йоханн Бір.Згідно з аналізом Репортерів, Росія знаходиться на 148-му місці з 180-ти в Індексі Свободи преси 2016 року. Антиекстремістське законодавство часто недоречно і надмірно використовується в цій країні, щоб змусити замовкнути критичні голоси, зауважують в організації.- Freedom House: Росія повинна прибрати зі списку "терористів" кримських журналістів і політв'язнів
15.07.2016 Росія повинна негайно прибрати зі списку “терористів і екстремістів” імена кримських журналістів Миколи Семени, Анни Андрієвської, політв'язнів Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олексія Чирнія, нещодавно звільненого Геннадія Афанасьєва та інших, а також має зобов'язатися захищати їхню безпеку на підконтрольній їй території. Про це заявив президент Freedom House Марк П. Лагон, повідомляє Крим.Реалії.“Ототожнення політичних в'язнів, громадських активістів, журналістів і громадян з півострова з “екстремістами” або “терористами” дає дозвіл російській владі їх переслідувати, демонструючи зневагу до прав людини і демократичних принципів у Криму з часу його анексії”, - заявив він.- "Репортери без кордонів" закликають швидко розслідувати вбивство Шеремета
20.07.2016 У міжнародній правозахисній організації "Репортери без кордонів" вважають вирішальним, щоб українські органи влади забезпечили швидке, ґрунтовне і незалежне розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомляє Українська правда.Про це в інтерв'ю DW 20 липня заявив речник організації Кристоф Драєр."На жаль, у минулому це не завжди було так, особливо якщо пригадати вбивство Георгія Гонгадзе. Через це вбивство певних осіб засудили, але донині не з'ясовано, хто замовники. Такі випадки сприяють атмосфері латентного страху", - наголосив представник організації.За його словами, "очевидне вбивство" Павла Шеремета не посприяє зменшенню напруги в Україні та може, врешті-решт, сприяти посиленню самоцензури серед українських журналістів, якщо виявиться, що за смертю Шеремета стоїть "український розвиток подій".Окрім того, за словами Драєра, якщо розслідування покаже, що замах спричинила журналістська діяльність Шеремета, це матиме сильний негативний вплив на позицію України в міжнародному рейтингу свободи слова, який щорічно складають у "Репортерах без кордонів". Водночас речник підкреслив, що передусім необхідно дочекатися результатів розслідування.У щорічному рейтингу свободи слова 2015 року міжнародної організації "Репортери без кордонів" Україна піднялася на 22 позиції, посівши 107 місце. У 2014-му Україна перебувала на 129-му місці.Крим - 21.Кримського журналіста Миколу Семену внесли у списки "терористів" банку Росії08.07.2016 Кримський журналіст Микола Семена, якого на півострові переслідує ФСБ за звинуваченням у “сепаратизмі”, повідомляє про те, що йому з 7 липня обмежили доступ до особистого банківського рахунку. Зокрема, його банківська карта РНКБ виявилась заблокованою. Про це він розповів Крим.Реалії.Журналіст, намагаючись розібратись у ситуації, відвідав кілька банківських відділень, після чого йому повідомили, що прізвище Миколи Семени занесли до списку “терористів”.“Для вирішення моєї проблеми директору відділення довелось писати службову записку до відділу безпеки банку, після чого мій рахунок розблокували лише для однієї операції – касир видала мені гроші. Це сталось о 17 годині 51 хвилині, тобто за 9 хвилин до закриття банку. Мені на одну цю операцію довелось витратити цілий день. І тепер так треба діяти щоразу: звернення до директора, службова у відділ безпеки, розблокування лише на один раз”, – розповів Микола Семена.Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії” за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ” повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів.Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим. Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.У Криму 19 квітня пройшов обшук у будинку кримського блогера Заіра Акадирова.Затриманого 19 квітня в анексованому Росією Криму журналіста Миколу Семену відпустили після допиту під підписку про невиїзд.Прокуратура АР Крим при Генпрокуратурі України відкрила кримінальні провадження у зв'язку з обшуками у кримських журналістів, що пройшли у Криму 19 квітня.28 квітня в окупованому Росією Криму викликали на черговий допит журналіста Миколу Семену, якого кримська влада, підконтрольна Кремлю, звинувачує в сепаратизмі.29 квітня стало відомо, що після чергового допиту Миколу Семену перевели в статус обвинуваченого.ФСБ Росії в Криму викликала на допит дружину і одного з синів журналіста, оглядача Радіо Свобода Миколи Семени, якого підконтрольна Росії влада півострова звинувачує в сепаратизмі. Допити були призначені на 25 і 26 травня.- У Керчі лікарям заборонили спілкуватися з журналістами без "модерації" МОЗу
11.07.2016 У всіх лікувальних установах Керчі з так званого міністерства охорони здоров'я Криму надійшов лист з приписом обмежити контакти медиків із представниками ЗМІ. Відтепер усі медпрацівники повинні контактувати з місцевими, регіональними або федеральними ЗМІ лише за погодженням з міністерством та прес-секретарем відомства Оленою Максимчук, повідомляє QHA.Мета такого узгодження, йдеться в листі, полягає в “модерації” прес-секретарем коментарів медпрацівників.Видання нагадує, що в окупованому Росією Криму успішно виконується програма “Помри в Росії”. Кримчани скаржаться, що їм доводиться тижнями стояти в черзі, щоб отримати заповітний талончик на прийом до лікаря.
Фото - pravda.com.ua
Liked the article?
Help us be even more cool!
