Барометр свободи слова за квітень 2017 року (оновлено)

У квітні в Україні лідером з порушень прав журналістів стали випадки перешкоджання – 8 випадків. У порівнянні з березнем (3 випадки) ця кількість збільшилась у два з половиною рази (січень – 5, лютий – 8, березень – 3). Взагалі ця категорія порушення прав журналістів є лідером серед інших категорій з початку року. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Цього місяця у трійку лідерів також увійшли обмеження доступу до публічної інформації – 4 випадки та пошкодження майна журналістів та судові позови від журналістів – по 3 випадки відповідно. У квітні кількість випадків у цих категоріях зросла, якщо порівнювати з березнем.

Зафіксовано 2 випадки побиття журналістів у квітні, минулого місяці був зафіксований один випадок. Також незначно змінилась кількість зафіксованих ІМІ погроз, отриманих журналістами – 2 (у березні – 1).

Проте один зафіксований випадок погроз був спрямований на те, щоб змусити журналістів у страсі за своє життя залишити місце, де велися зйомки. Так, 14 квітня, під селищем Плюти Київської області невідомі обстріляли авто з журналістами програми “Слідство.інфо” Максимом Опанасенком та Кирилом Шапарою. Інцидент стався під час зйомки сюжету про новий будинок бізнесмена Ріната Ахметова. “Стріляли метр-півтора над машиною. Але не бачили, хто стріляв. По суті, там болото і ліс навколо. Ми підозрюємо, що це був намір налякати, бо побачили, де сідає наш дрон, і вирішили по верхах стріляти”, – розповів журналіст Максим Опанасенко.

Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у квітні ІМІ зафіксував у 13 областях України. Зокрема, лідерами таких порушень цього місяця стали Київ з областю (7 випадків), Волинь (4 випадки) та Миколаївщина (3 випадки).

Порушували у квітні право журналістів на професію: в основному приватні особи, далі йдуть правоохоронці (Нацполіція та СБУ), державні та приватні компанії (“Нафтогаз України”, “Укргазвидобування”), місцева влада (Волинська облрада та міський голова Олександрії, що на Кіровоградщині), члени дільничної виборчої комісії (село Забороль Волинської області), судова влада та інші.

Перешкоджання, як показує  моніторинг ІМІ, зазвичай стосувалися заборони журналістам вести відеозйомку тої чи іншої події. Так, у селі Агрономічному Вінницької області журналістку вінницької газети “33 канал” Людмилу Поліщук не пустили на сесію Агрономічненської сільської ради. Громадяни, які прийшли на сесію, не допускали вагітну журналістку до кабінету сільського голови, де відбувалася сесія, а сам сільський голова Олег Шулікін заявив, що Поліщук мала узгодити з ним свою присутність на сесії за 10 днів. Потім Шулікін мотивував свою відмову регламентом та думкою депутатів, які були проти. Журналістку чоловіки та жінки, які прийшли на сесію, просто виштовхали в спину з сільради, а двері забарикадували шваброю.

За даним фактом було відкрите кримінальне провадження за фактом “Перешкоджання журналістській діяльності”.

Журналістів штовхали та відбирали техніку. Як це, зокрема, сталося у селі Христинівка Черкаської області. Невідомий чоловік напав на редактора інтернет-видання “Вечірня Умань” Володимира Гамалицю, унаслідок чого журналіст впав разом з відеокамерою, пошкодивши її. Інцидент стався на парковці біля підприємства ХПП Христинівка під час зйомки репортажу про захоплення невідомими особами підприємства.

В Олександрії Кіровоградської області міський голова Степан Цапюк під час проведення засідання територіальної міської виборчої комісії взагалі вигнав з заходу знімальну групу місцевої телерадіокомпанії “Контакт-ЛТД”.

Випадки обмеження права журналістів на доступ до публічної інформації цього місяця зафіксовані у Києві. У доступі відмовляли правоохоронці (Нацполіція), виконавча (МЗС) та судова гілки влади, а також компанія “Укргазвидобування”.

Зафіксовані у квітні три випадки пошкодження майна журналістів стосувалися підпалу автомобілів журналістів. При цьому журналістці-активістці, яка бореться проти забудови Вумівського лісу у селі Петропавлівська Борщагівка (Київська область), Валентині Аксьоновій цього місяця спалили дві машини.

Судові позови журналістів стосувалися оскарження ненадання публічної інформації на запити Службою безпеки України, “Нафтогазом України” та Волинською облрадою.

Також ІМІ зафіксував по 1 випадку цензури, нападів на офіси ЗМІ, кібер-атаки, судового позову проти ЗМІ та юридичного тиску.

В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 1 випадок порушення прав журналістів. У Сімферополі співробітники російського ОМОНу затримали журналіста ресурсу Аrticle20 Тараса Ібрагімова під час масових затримань на центральному ринку. В управлінні російської поліції по Криму назвали масові затримання на центральному ринку Сімферополя “плановими робочими заходами”.

На окупованих територіях Донбасу ІМІ зафіксував один випадок. Зокрема, так зване “міністерство внутрішніх справ “ЛНР” оголосило у розшук військових кореспондентів програми “Подробиці” телеканалу “Інтер” Геннадія Вівденка, Руслана Смещука, оператора Сергія Дубініна та колишнього воєнкора телеканалу Романа Бочкалу, повідомляють “Подробиці”.

Проросійські найманці звинуватили журналістів у “сприянні терористичній діяльності” на територіях, їм підконтрольних.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 5 випадків побиття та 3 випадки цензури, 24 випадки перешкоджання, 13 – обмеження доступу до інформації та 9 випадків погроз.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття – 2

1.У Луцьку директор підприємства побив оператора місцевої ТРК

20.04.2017 У Луцьку 20 квітня під час підготовки сюжету на території одного із підприємств операторові місцевої телерадіокомпанії нанесли тілесні ушкодження, а також перешкоджали роботі журналіста цієї ТРК. Про це повідомляє 0332.ua з посиланням на прес-службу Головного управління Національної поліції у Волинській області.

За цими фактами розпочато кримінальні провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч. 1 ст. 125 (нанесення легких тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України.

Під час підготовки сюжету на території одного із підприємств на вулиці Андрія Марцинюка у Луцьку, між співробітниками підприємства та працівниками телерадіокомпанії виник конфлікт.

У результаті конфлікту 49-річний директор підприємства наніс 42-річному оператору телеканалу тілесні ушкодження. Потерпілий звернувся за допомогою до медиків. Не госпіталізовувався. Триває досудове розслідування.

Перешкоджали знімальній групі ТРК “Аверс”, яка викрила підпільний продаж контрафактного алкоголю, повідомляють “Волинські новини”.

Як розповіла журналістка ТРК “Аверс” Наталія Поліщук, вони з’ясували, що на одному зі складів, який належить мережі ТОВ “Полісся-Трейд”, без належних акцизів продавали горілку по 36 гривень за пляшку. Засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ є очільник фракції БПП “Солідарність” у Луцькій міській раді Петро Нестерук, керує компанією його дружина – Неля Нестерук.

Як розповіла Наталія, вони купили горілку, яку продали без зайвих запитань, та коли продавці дізналися, що це журналісти, то спробували відібрати пляшки.

“Ми купили 10 пляшок горілки, яка з явними ознаками підробки, адже на акцизних марках відсутні елементи захисту, які повинні бути. Зокрема, немає голограми. А коли продавці зрозуміли, що ми журналісти, то почали видирати з рук сумку з пляшками та намагалися нас виштовхати”, – розповіла журналістка.

Знімальна група викликала поліцію. Також написала заяву на керівника ДФС у Волинській області з проханням негайно здійснити перевірку на складі.

Після того, як журналісти передали закуплений алкоголь податковій поліції, склад зачинили й не дозволили там здійснити перевірку. Також на місце приїхала й сама Неля Нестерук із охоронцем. Спочатку жінка оглядала, хто є біля складу, розмовляла по телефону. Та коли підійшли журналісти, аби бізнесвумен пояснила ситуацію, жінка сховалася за двері.

Колектив ТРК “Аверс” звернувся з офіційною заявою, у якій повідомив, що 20 квітня представники ТОВ “Полісся-Трейд” та невідомі особи, що їх супроводжували, “неодноразово з застосуванням фізичної сили намагалися виштовхати журналістів з місця події”.

“Ображали їх нецензурною лайкою та погрожували розправою”, – йдеться у заяві.

Крім того, один з групи підтримки ТОВ “Полісся-Трейд”, а саме директор підприємства “Укргосптовари” Аркадій Климчук, “умисно наніс тілесні ушкодження оператору ТРК “Аверс” Костянтину Кіцу, після чого кинув в журналістів цеглиною”. Вказаний факт зафіксовано на відео, йдеться у заяві.

Тож колектив телекомпанії просить вжити необхідних заходів щодо недопущення порушення прав журналістів та перешкоджання їх професійній діяльності.

“Наголошуємо на необхідності встановити та притягнути до відповідальності усіх осіб, які вчинили на представників телерадіокомпанії тиск та застосували до них фізичну силу”, – йдеться у заяві. На підтвердження своїх слів ТРК надала повне відео інциденту.

2. На Дніпропетровщині побили журналіста “СтопКору”

29.04.2017 У Марганці (Дніпропетровська область) 29 квітня невідома особа напала та побила на власного кореспондента “СтопКору” у місті Володимира Садикова, унаслідок чого журналіст із численними травмами потрапив до міської лікарні, повідомляє “СтопКор”.

Зловмисник напав на журналіста зі спини, коли той підходив до дружини й дитини.

“Напад на нашого колегу журналіста Володимира Садикова стався о 17.30 у середмісті Марганця неподалік фонтану біля центрального універмагу. Невідомий напав та побив журналіста ІА “Стоп корупції” Володимира Садикова, коли той підходив до дружини з дитиною. Напад здійснили дуже підло – ззаду. У результаті побиття журналіст отримав перелом носа, струс мозку та численні синці й забої”, - повідомили у марганецькому осередку “Стоп корупції”.

За інформацією осередку, усе це відбулось після низки викривальних розслідувань корупційних діянь міського голови Олени Жадько та депутата міськради Олександра Бондаренка.

“Ми пов'язуємо напад із професійною діяльністю Володимира. Напевно, комусь із корупціонерів дуже наступили на “хвіст”. Наразі журналіст перебуває у міській лікарні”, – зазначили у марганецькому осередку “Стоп корупції”.

Видання нагадує, що 25 квітня представники всіх осередків ГО “Стоп корупції” у рамках антикорупційного рейду приїхали у Марганець. Активісти вимагали у міської голови Олени Жадько, очільників місцевої поліції, прокуратури та депутата міської ради Бондаренка припинити тиск та переслідування громадських активістів.

Як повідомляв ІМІ, у вересні 2016 року “СтопКор” повідомив, що депутат міської ради Марганця (Дніпропетровська область) Олександр Бондаренко психологічно тиснув та натякав на фізичну розправу журналістові “СтопКору” Володимиру Садикову. Журналіст зазначив, що Бондаренко погрожував через новини, пов'язані із вивезенням сміття у місті.

Погрози, залякування – 2

1.Сумський журналіст отримав погрозу через публікацію про голову ОДА

07.04.2017 Журналіст, редактор сайту Sumy.Today Євген Охріменко звернувся із заявою до поліції через погрози, які він отримав у зв’язку з публікацією на сайті новини про голову Сумської обласної держадміністрації. Про це повідомляє представник ІМІ у Сумській області.

Новина за 4 квітня на сайті передруковує пост у Фейсбуці роменчанина Володимира Дворніченка, де він виклав фото розпорядження голови ОДА, в якому місцевим розпорядникам коштів наказується “вжити заходи” щодо максимального здійснення закупівель товарів тих виробників, що мають фактичне місцезнаходження на території Сумської області.

“Мені зателефонував чоловік, який назвався Максимом Щербиною. Використовуючи нецензурну лайку, він висловив свою підтримку голові ОДА і погрожував знайти активіста, який підняв цю тему у соцмережах, і розправитися фізично. Я розцінюю це як погрози, тому звернувся до поліції”, – розповів Євген Охріменко.

Роменчанин Володимир Даценко, який написав відповідний пост у Фейсбуці, повідомив, що також звернеться до правоохоронців.

Пізніше Євген Охріменко виклав аудіозапис розмови і його роздруківку на сайті: “Меня зовут Щербина Максим, я житель города Ромны. Я сейчас очень тщательно подбираю слова, чтобы не быть грубым. Я очень сильно возмущен вашим постом по поводу головы ОДА, що він там лобіює сумських виробників. А ви мені скажіть, бл..дь, вместе с этим Виталием Даценко, которого я найду и засуну в ж..пу его же голову, кого должен лоббировать губернатор Сумской области?! Области, которая самая нищая, бл..дь, в стране, у которой самая высокая безработица?! Бл..дь, самая нулевая экономика, кого он должен лоббировать?! Вы там шо, бл..дь, идиоты все вообще, бл..дь? Или я не могу понять, чем вы там, на х..й, занимаетесь?!”

Як повідомила начальниця відділу комунікацій Головного управління Національної поліції в Сумській області Ельвіра Біганова, за заявою Охріменка розпочато кримінальне провадження за ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу.

“Це погроза або насильство відносно журналіста. Розслідування злочинів та правопорушень скоєних відносно працівників засобів масової інформації знаходяться на особистому контролі керівника Головного управління Нацполіції області”, - повідомила Ельвіра Біганова.

2. В Конча-Заспі обстріляли авто з журналістами "Слідства.інфо"

14.04.2017 Під селищем Плюти Київської області 14 квітня невідомі обстріляли авто з журналістами програми “Слідство.інфо” Максимом Опанасенком та Кирилом Шапарою. Про це ІМІ повідомив Максим Опанасенко.

Як розповів Опанасенко, інцидент стався під час зйомки сюжету про одного з українських олігархів, але не захотів назвати його прізвище.

За його словами, стріляли метр-півтора над машиною, в якій вони знаходились.

“Постріли були не зі сторони, з якої знімали, а з протилежної. Стріляли метр-півтора над машиною. Але не бачили, хто стріляв. По суті, там болото і ліс навколо. Ми підозрюємо, що це був намір налякати, бо побачили, де сідає наш дрон, і вирішили по верхах стріляти”, - розповів журналіст.

При цьому він додав, що вони хочуть вирахувати самостійно, хто міг стріляти.

Журналістам вдалося втекти з місця події, ніхто не постраждав.

Згодом журналісти програми “Слідство.інфо” повідомили, що знімали новий будинок бізнесмена Ріната Ахметова. Про це повідомляється на сторінці програми у Facebook, де також було викладено уривок відеосюжету.

“Під час зйомок цього відео, невідомі обстріляли знімальну групу Слідства.Інфо. Наші репортери Максим Опанасенко та Kirill Shapar знімали цей новий маєток Рината Ахметова під Києвом”, - повідомляє редакція.

“Влада каже про “деолігархізацію”? Подивіться на це відео. На найдорожчій землі в Київщині ведеться масштабне будівництво. Земля під маєтком належить компанії “Мета-Капітал”, що контролюється Ахметовим. Не схоже, що справи у нього йдуть погано. Здається, зовсім навпаки. Більше подробиць від Слідства - незабаром”, - йдеться у повідомленні.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.Миколаєві невідомі пограбували редакцію "Свідок.Інфо"

18.04.2017 У Миколаєві невідомі проникли в офіс місцевого інтернет-видання по вулиці Адміральській і викрали два ноутбуки з фотоапаратом. Про це повідомляє Преступности.Нет з посиланням на відділ комунікації Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Як повідомляє поліція, пограбування сталося в період з 18:00 15 квітня до 11:10 17 квітня.

За даним фактом слідче відділення почало кримінальне провадження за ознаками ч. 3 ст. 185 (“Крадіжка”) Кримінального кодексу України. Її санкція передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Йдеться про інтернет-видання “Свідок.Інфо”. Як повідомив на своїй сторінці у Фейсбук редактор проекту Андрій Прокопенко, злочинці завдали збитків на 50 тис. грн.

Редакція орендувала офіс у приміщенні “Укрпошти”. “Багато нової техніки не чіпали: кавову машину і принтер. Негідники навіть не чіпали гроші, які лежали на столі біля вкраденого ноута. З цього роблю висновок, що злодії цілеспрямовано шукали джерела зберігання інформації, вчинивши не лише пограбування, а й порушивши наші журналістські права”, – написав Прокопенко.

При цьому він додав, що програма “Свідок.інфо” періодично піднімає гострі теми про політичне життя міста. “Останньою такою була тема, присвячена діяльності миколаївської організації БПП”, – зазначив він.

Також Андрій Прокопенко заявив, що подав заяву у поліцію, а має намір написати заяву до прокуратури за фактом порушення журналістських прав.

18 квітня Андрій Прокопенко написав у поліцію заяву про перешкоджання журналістській діяльності, про це він повідомив представнику ІМІ у Миколаївській області.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 3

1.Під Києвом журналістці-активістці, яка захищає ліс, спалили машину

11.04.2017 Журналістці та активістці Валентині Аксьоновій, яка бореться проти забудови Вумівського лісу у селі Петропавлівська Борщагівка (Київська область), спалили машину. Підпал вона пов’язує виключно зі своєю журналістською і громадською діяльністю, повідомляє “Українська правда. Київ”.

Інцидент стався о 4 ранку 11 квітня, згорів вантажний мікроавтобус “Фольксваген крафтер”.

За її словами, машину вона купила 1 квітня і не встигла ще застрахувати. “Вони слідкували, вони знали, що я купила машину, спалили її у нашому дворі. Це виключно моя діяльність журналістська, бо пишу про ліс, про його дерибан”, – сказала Аксьонова.

Аксьонова є лідером місцевої ініціативи громади Петропавлівської Борщагівки “Захисти ліс” і вже тривалий час бореться проти забудови лісу житловими висотками, через що отримує низку погроз.

Автомобіль, ймовірно, підпалили за допомогою двох коктейлів Молотова.

“Чула сусідка, як загавкав пес, а тоді два хлопки, ніби щось упало. Машина спалахнула моментально. Це тільки підпал”, – наголосила журналістка.

Авто родина активістки і її сусіди загасили самостійно, оскільки пожежна їхала 40 хв.

На місце події приїхали поліцейські, але, за словами активістки, вони “палець об палець не вдарили”.

Нині жінка боїться за життя своєї малої дитини і батьків.

“Я не один раз отримувала погрози. Дуже різні – на форумах від нібито інвесторів цих будинків, по телефону – дзвонять, вмикають похоронні марші і вимикають, картинки мені шлють з відрізаним горлом тощо. Особливо це активізувалося, коли ми виграли суд по лісу. Оце недавно привезли мені під будинок завозний мітинг – один раз близько 200 людей, другий раз менше. Там були навіть люди з пістолетами, стріляли”, – розповіла Аксьонова.

“Пишуть мені, що “Валя, ти вирішила руки на себе накласти?”. Потім пишуть, що зараз замість хештегу “Захисти ліс” буде потрібен хештег “Захисти Валю”. Отакі натяки. Нам кажуть, щоб ми забрали свої позови за ліс. На нас постійно тиснуть”, – додала Аксьонова.

Вона наголосила, що не раз писала заяви до поліції про погрози і залякування, але це все одно продовжується.

Нині Аксьонова має намір писати зави не лише про знищення майна, а і про перешкоджання журналістській діяльності та погрози їй як журналісту.

“Бо оце все – тільки через мою діяльність. Мені не раз казали: “Ти забагато говориш і пишеш”, – додала вона.

За словами Аксьонової, вона стала четвертою активісткою, що бореться за Вумівський ліс, якій спалили авто.

В коментарі ІМІ Валентина Аксьонова повідомила, що вона написала до Києво-Святошинського відділу поліції заяву про підпал, в якій вказала, що пов'язує подію зі своєю журналістською діяльністю.

Також журналістка уточнила, що вона пише свої матеріали для “Української правди” і сайту “Громада Київщини”. Також видає газету “Петропавлівсько-Борщагівська Громада”, є членом Асоціації Європейських журналістів.

2. На Вінниччині журналісту спалили автомобіль

21.04.2017 Вночі 21 квітня у селищі міського типу Теплик на Вінниччині спалили легковий автомобіль місцевого громадського активіста та спецкореспондента газети журналістських розслідувань “Шанс” Віктора Рися. Про це повідомляє представник ІМІ у Вінницькій області.

Як розповів представнику ІМІ Віктор Рись, інцидент стався після його зустрічі з заступником обласного прокурора Вінницької області, на якій він піднімав питання про незаконне захоплення приватної власності громадян (земельних паїв) в Теплицькому районі.

“Після зустрічі 19 квітня з заступником обласного прокурора Вінницької області в Теплику мені спалили автомобіль. Питання, які я підіймав, стосувались діяльності ТОВ “ТепликАгро”. Це підробка документів на землю, крадіжка майна людей та інші. Всі відеоролики можна переглянути на ютуб-каналі “Гарячі новини з Теплика”. Також я підіймав питання стосовно держгеокадастру, Інституту землеустрою, де до оборудок були причетні перші особи області, та запитав про кришування злочинців прокурором області. Ось так закривають рота журналістам при новій владі. У поліції були зареєстровані заяви на погрози журналісту”, - розповів Віктор Рись.

“Я почав шукати зв’язок вінницьких чиновників, а саме голови Теплицької РДА, голови Вінницької ОДА та дежгеокадастру і Інституту землеустрою до оборудок по підробці документів на землю. Саме чиновники підробляли на користь ТОВ “ТепликАгро” документи на землі, які були в самозахваті цієї бандицької організації, яка пов’язана з сином Януковича на території Вінничини. Були погрози від власника Василя Анченка та його холуїв. На цьому підприємстві зібрані всі, хто був причетний до подій на антимайдані. Возили та фінансували тітушок. В охороні цього підприємства - всі, хто причетний до криміналу. Стали відомі факти - і вони зафіксовані на 102 - як охоронці, приїжаючи до людей, представлялись працівниками Служби безпеки України, залякували людей, які хотіли забрати свою землю від ТОВ “ТепликАгро” і обробляти самостійно. В даний час людям масово погрожують”, - розповів Рись.

Заяву в поліцію про переслідування за журналістську діяльність написав редактор газети “Шанс” Володимир Іващенко.

“Спалення автомобіля вимушені пов'язати з журналістською діяльністю Рись В.А., та вважаю помстою за його активну журналістську діяльність по виявленню фактів корупції та діяльності організованих злочинних груп, за що Рись В.А. неодноразово отримував погрози фізичної розправи і про що подані відповідні заяви з доказовою базою до правоохоронних органів, проте, не дивлячись на пріоритет розслідування справ по перешкоджанню журналістській діяльності, – кримінальні провадження не відкриті, а відповідно, кримінальні злочинці відчули безкарність та перейшли від погроз до їх практичного здійснення з метою припинити журналістську діяльність спеціального кореспондента газети журналістських розслідувань “Шанс” Рися Віктора Анатолійовича”, - зазначив у заяві Іващенко.

За словами Віктора Рися та Володимира Іващенка, спочатку місцеві правоохоронці хотіли кваліфікувати випадок як самозаймання.

“Підпал автомобіля дивним чином стався через декілька годин після засідання “тіньвого кабінету” Тепличчини під керівництвом ставлениці й близької людини голови Вінницької ОДА Валерія Коровія Людмили Марцин, - написав Володимир Іващенко. - Дивним чином місцеві вогнеборці ніяк не могли встановити, а звідки ж розпочалось займання автомобіля, та відпочатково настоювали на самозайманні, про що і доповіли прокурору. І тільки викликані з Вінниці експерти змогли встановити, що займання автомобіля відбулось з його даху. Ці ж експерти також вказали на той факт, що з салону автомобіля в його дах було зроблено п’ять пострілів із травматичної зброї”.

Як повідомляв ІМІ, 25 листопада 2016 року Теплицька районна рада (Вінницька область) заборонила журналісту вінницької Агенції журналістських розслідувань Віктору Рисю відеозйомку сесії.

3. У Києві журналістці-активістці, яка захищає ліс, спалили другу машину

30.04.2017 30 квітня у Києві журналістці та активістці, яка бореться проти забудови Вумівського лісу у селі Петропавлівська Борщагівка, Валентині Аксьоновій спалили уже другу машину. Про це Аксьонова розповіла "Українській правді. Київ".

Подія сталася посеред білого дня на масиві Позняки. Згоріло авто "Тойота Ленд круїзер Прадо".

"11 квітня спалили наш новий бус, який ми купили для господарських цілей. А тепер о 15:30 спалили нашу сімейну машину, яка в нас з 2014 року з чоловіком одна на двох. Зареєстрована, як і перша, на мого чоловіка. Тепер вже машин в нас не лишилось", - розповіла Аксьонова.

Вона наголосила, що підозрює у підпалі людей забудовника, який зводить висотки у селі Петропавлівська Борщагівка.

"Підозрюю забудовника, бо після підпалу першої машини мені писали у мережі, що "це не найдорожча машина в автопарку". Схоже, натякали, що буде продовження", - сказала активістка.

Як відомо, Валентина Аксьонова є лідером місцевої ініціативи громади Петропавлівської Борщагівки "Захисти ліс" і вже тривалий час бореться проти забудови лісу житловими висотками.

Жінка ще раніше говорила, що боїться за життя своєї малої дитини і батьків, бо не один раз отримувала погрози.

Аксьонова наголосила, що не раз писала заяви до поліції про погрози і залякування, але це все одно продовжується.

За словами Аксьонової, вона стала четвертою активісткою, що бореться за Вумівський ліс, якій спалили авто. "Спалили машину адвокату Дядюку, тоді депутату опозиційному, потім нашому активісту, потім мені. Нині спалили друге наше авто", - підсумувала Аксьонова.

Як повідомляв ІМІ, 11 квітня журналістці та активістці Валентині Аксьоновій, яка бореться проти забудови Вумівського лісу у селі Петропавлівська Борщагівка (Київська область), спалили машину. Підпал вона пов’язує виключно зі своєю журналістською і громадською діяльністю.

Перешкоджання - 8

1.На Вінниччині вагітну журналістку силою виштовхали із засідання сесії сільради

07.04.2017 7 квітня у селі Агрономічному Вінницької області журналістку вінницької газети “33 канал” Людмилу Поліщук не пустили на сесію Агрономічненської сільської ради, штовхали та погрожували, повідомляється на сайті газети.

Громадяни, які прийшли на сесію, не допускали вагітну журналістку до кабінету сільського голови, де відбувалася сесія, а сам сільський голова Олег Шулікін заявив, що Поліщук мала узгодити з ним свою присутність на сесії за 10 днів. Потім Шулікін мотивував свою відмову регламентом та думкою депутатів, які були проти. Журналістку чоловіки та жінки, які прийшли на сесію, просто виштовхали в спину з сільради, а двері забарикадували шваброю.

На черговій сесії сільради, яка була призначена на 7 квітня, мали розглядати земельні питання, зокрема про виділення ділянок для атовців Вінниці та 40 гектарів – для Донецького університету. Напередодні кореспондентка зв’язалася із секретарем сільської ради Іриною Бербець і повідомила, що хоче бути присутня на сесії.

“Незважаючи на проливний дощ, під будівлею сільради стояло декілька десятків місцевих жителів. Ще чоловік двадцять – у холі приміщення. Я прошу мене пропустити на сесію. Та де там??? Спочатку у бій вступили жінки. “А хто ви така?”, “Ми вас не запрошували!” - почали кричати вони і перегородили дорогу до кабінету сільського голови, де вже розпочалася сесія. Пояснюю, що журналіст, показую посвідчення, але це нікого не зупиняє”, - розповіла журналістка.

“Більше того – мене оточили кремезні чоловіки, один з них у камуфляжі, і почали витягувати за руки з коридору сільради... А в спину штовхати ті ж самі жіночки, які тримали оборону дверей кабінету голови… Не знаю, що зі мною було б далі, якби тут не з’явився водій, який привіз мене в Агрономічне і чекав у машині, а коли почув галас у сільраді, одразу прибіг на допомогу… В його присутності запал мужиків, що тягалися із жінкою (я ще й при надії…), притих, але жіноча половина охорони не здавалася. Вони таки виштовхали мене за двері і зачинилися зсередини шваброю…” - розповіла Людмила Поліщук.

Журналістка викликала поліцію. Через хвилин сорок у супроводі слідчо-оперативної групи їй таки вдалося потрапити на сесію.

Як стверджує журналістка, поліцейські після приїзду на виклик поводилися зухвало і цинічно: “Вже на вулиці мене дочекалися “оперативники”, щоб відібрати пояснення та заяву. Але натякали, що нічого з цього не буде. В кращому випадку, скинуть усе на дільничного, нехай розбирається. Бо хоч я вказала на конкретних людей, які мені перешкоджали виконувати професійні обов’язки, показала фото і відеодокази, але нікого з них не опитали, бо вказані особи відмовлялися давати свідчення проти себе…”.

Наступного дня після подій в Агрономічному кореспондентка захворіла. Після перенесеного лікарі діагностували важкий стан і високу температуру. Вона зараз на лікарняному.

Редакція “33 каналу” просить голову Вінницької ОДА Валерія Коровія, голову облради Анатолія Олійника, прокурора області В’ячеслава Соколового, начальника УСБУ у Вінницькій області Ігоря Шкурата, начальника поліції області Юрія Педоса взяти цю справу під особистий контроль, а матеріал вважати офіційним зверненням.

“Якщо цього не станеться – готові до пікетів, щоб показати світовій спільноті, як в області Президента та прем’єра дотримуються принципів свободи слова. Певно, ви розумієте емоції нашого колективу, коли кидаються з кулаками, перешкоджаючи професійній діяльності журналісту, та ще й жінці – ВАГІТНІЙ жінці!!!” - зазначає редакція.

Як повідомив журналістам “33 каналу” слідчий Вінницького районного відділення поліції ст. лейтенант Здорик Д.В., 13 квітня було відкрите кримінальне провадження (12017020100000386) за фактом “Перешкоджання журналістській діяльності”.

2.Охоронець елітного містечка під Харковом відібрав силою техніку журналістів "Наших грошей"

10.04.2017 Вранці 10 квітня під Харковом на знімальну групу програми “Наші гроші” напав один з охоронців елітного містечка і силою забрав планшет, повідомляє Bihus.info.

Як пише видання, пізніше чоловік зізнався знімальній групі, що передав планшет охороні народного депутата Ігоря Котвіцького.

“Є охорона народного депутата, я віддав туди. А куди вони... там міліція приїхала, тут розбираються. Ідіть туди і там з'ясовуйте. ...Кінцева хата. Де народний депутат, де ваш дрон літав”, - розповів чоловік на запитання журналістів, кому віддав техніку.

Поліцейські, які приїхали на місце злочину, пише видання, не поспішали шукати нападника, і відмовились отримати відео, на якому видно обличчя злочинця, для оперативного розшуку.

“Через таку бездіяльність правоохоронців, знімальна група “Наших грошей” своїми силами відшукала нападника і дізналась, кому саме він передав вкрадений планшет”, - пише видання.

“А Національна поліція не поспішала із затриманням нападника, навіть після того, як знімальна група знайшла його своїми силами. Злочинець спокійно ходив навколо, а правоохоронці продовжували сидіти в машині”, - пише видання.

За словами журналістки “Наших грошей” Аліси Юрченко, безпосередньо перед інцидентом, за ними слідкувало інше авто - FiatDoblo. “Спершу до нас інші під'їхали, мовчки сфотографували та поїхали. Ми думали це все. І стояли спиною”, - зазначила Аліса.

Втім, безпосередньо після нападу, журналісти знову помітили той самий Fiat на місці подій.

Напад стався під час зйомок сюжету в елітному містечку під Харковом, яке місцеві називають “Рубльовкою”. Тут, за даними журналістів, розташовані будинки нардепа від “Народного фронту” Ігоря Котвіцького, записані на Світлану Мурашову, яка є менеджером бізнес-структур Авакова та Котвіцького.

В коментарі представниці ІМІ в Харківській області журналістка “Наших грошей” Аліса Юрченко розповіла, що інцидент стався у селищі Високе, що під Харковом. Журналісти вели зйомку сюжету про державну охорону народних депутатів.

“Вони (представники поліції - ред.) не хотіли брати на місці події заяву. Ми віддали її у райвідділок у селищі Мерефа”, - розповіла Юрченко.

3. На Черкащині тітушка напав на журналіста, який знімав блокування підприємства у Христинівці

11.04.2017 11 квітня у селі Христинівка Черкаської області невідомий чоловік напав на редактора інтернет-видання “Вечірня Умань” Володимира Гамалицю, унаслідок чого журналіст впав разом з відеокамерою, пошкодивши її. Про це журналіст повідомив ІМІ.

Інцидент стався на парковці біля підприємства ХПП Христинівка під час зйомки репортажу про захоплення невідомими особами підприємства.

Гамалиця приїхав висвітлювати подію, яка сталася на підприємстві. За його словами, в редакцію зателефонували місцеві жителі та повідомили про блокування працівників на підприємстві.

“До нас зателефонувала жінка, що її чоловіка закрили на підприємстві ХПП Христинівка. Я поїхав з журналісткою, бо оператор був зайнятий. Підприємство виявилося наглухо закритим, через вікна до нас сміялися якісь люди і не відкривали. Приїхав адвокат підприємства - йому не відчиняли. Ми викликали поліцію. Приїхала поліція. Їм теж не відчинили”, - розповів він.

Пізніше з підприємства вийшли молодики спортивного типу і сіли авто. Володимир Гамалиця спробував дізнатися, хто вони і що робили на підприємстві, але вони на нього не реагували, пройшли повз та сіли в машину.

Тоді журналіст почав знімати номерні знаки авто, в яке сідали молодики. Але з машини вийшов водій і почав Гамалицю відштовхувати. На прохання журналіста представитися, молодик не реагував. “Я був з камерою, неодноразово казав, що журналіст”, - розповів репортер.

Але чоловік почав штовхати журналіста. “Штовхаючи мене, він доклав зусилля, внаслідок чого відбувся удар в плече і камеру.  Я впав і впала камера. Внаслідок удару і падіння вона була пошкоджена - зламана бленда, пошкоджено об’єктив та кріплення екрану”, - розповів журналіст.

Після цього нападник забрав камеру і спробував витягнути флешку. Але колега Гамалиці - журналістка Юлія Похолюк - зуміла забрати камеру. Після чого невідомі сіли в автівку та втекли з місця події.

Інцидент стався в присутності працівників поліції, які відмовились затримувати нападників та складати протокол, зазначив Володимир Гамалиця.

Журналіст написав у Христинівській відділ поліції заяву за фактом перешкоджання його професійній діяльності.

Як повідомляв ІМІ, 23 січня провайдер безлімітного хостинга, який обслуговував інформаційний портал “Вечірня Умань” (vch-uman.in.ua), заблокував доступ до сайту на вимогу Роскомнагляду та Генеральної прокуратури РФ.

4. У Миколаєві на журналістку накинувся заслужений артист України

21.04.2017 У Миколаєві в залі академічного російського драматичного театру 21 квітня під час зборів колективу закладу Заслужений артист України Сергій Лозовенко напав на кореспондентку інтернет-видання “Новости-N” Марію Дорохіну і намагався забрати в неї камеру. Про це повідомляє представник ІМІ в Миколаївській області.

На збори, окрім працівників театру, прийшли й громадські активісти, які виступають проти діючого керівника театру. Під час того, як керівник театру Микола Кравченко заспокоював людей, Сергій Лозовенко підійшов до журналістки, яка знімала те, що відбувалось, на відео, та сказав: “Давай я апарат твій потримаю”.

Після цього він почав агресивно поводитись та в результаті зі словами: “Хто ти така, я можу взяти в тебе фотоапарат і все!” - схопив фотоапарат за об’єктив, намагаючись його забрати, але в конфлікт втрутились як працівники театру, так і активісти.

Журналістка наразі пише заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності.

5. Мер Олександрії з заступницею видворили з публічного заходу журналістів “Контакт-ЛТД”

26.04.2017 26 квітня в Олександрії (Кіровоградська область) під час проведення засідання територіальної міської виборчої комісії, міський голова Степан Цапюк вдався до погроз та фізичного впливу щодо працівників місцевої телерадіокомпанії “Контакт-ЛТД”. Про це повідомляє видання “Олександрійські новини”.

Очільник міста та його перша заступниця, депутатка Кіровоградської обласної ради Людмила Давиденко, безпосередньо під час публічного заходу звернулись до телевізійників з вимогою покинути залу засідань Олександрійської міської ради.

Мотивували посадовці це тим, що, на їх думку, телекомпанія працює незаконно, а у журналістів немає акредитації.

Як пише видання, не дивлячись на те, що продовжувався публічний захід, на якому були присутні депутати, представники виконавчої влади і виголошувались промови депутатів, міський голова почав штурхати телерадіопрацівника.

Крім того, прозвучала від представників місцевої влади й погроза демонтувати кабельну мережу компанії. “Не треба, ви нас можете не знімати, у нас і так іде пряма трансляція на все місто і всю Україну. Від членів територіальної комісії надійшло звернення щодо трансляції і є такий дозвіл на трансляцію онлайн цього засідання… Вас ми на засідання не запрошували, тому йдіть”, - звернулась, як видно з відеозапису, до працівників “Контакт-ЛТД” Людмила Давиденко.

За словами редактора телерадіокомпанії Віктора Голобородька, вже сьогодні про цю ситуацію Степан Цапюк згадав на засіданні виконкому, заявивши, що він є міським головою, якого постійно переобирають, і йому все одно, що про нього напишуть чи скажуть.

“Наразі ми розглядаємо можливість звернутись до Нацполіції  щодо притягнення керівництва Олександрії до відповідальності за 171 ККУ, як осіб, що перешкоджали законній професійній діяльності журналістів”, - прокоментував ситуацію Голобородько.

Як повідомляв ІМІ, вночі з 28 лютого на 1 березня у м. Олександрія (Кіровоградська область) невідомі підпалили приміщення місцевої телерадіокомпанії “Контакт-ЛТД”. Однією з головних версій керівництво “Контакт-ЛТД” вважає спробу залякати журналістів телеканалу, що неодноразово висвітлювали резонансні події місцевого та обласного значення.

6. У Миколаєві під час сесії облради охоронець голови ОДА напав на власкора "Інтера"

27.04.2017 У Миколаєві 27 квітня під час засідання обласної ради чоловік, який постійно супроводжує голову Миколаївської облдержадміністрації і якого називають його охоронцем, напав на кореспондента телеканалу “Інтер” Кирила Ющишена та відібрав у нього мобільний телефон. Про це журналіст заявив на своїй сторінці у Facebook та підтвердив представнику ІМІ в Миколаївській області.

До Ющишена, поки він знімав засідання облради, підійшов чоловік, схопив його за руку та відштовхнув з місця, де він стояв.

“Помічниця нашого губернатора Олексія Савченко Тетяна Мазниченко сказала: “У кожного своя робота – у охоронця своя, у журналіста своя”. Після цього вже в холі, коли я спробував сфотографувати цього крутого охоронця для поста в ФБ, він на мене напав, заломив мені руку і відібрав телефон”, - розповів кореспондент.

Відібрати телефон назад в охоронця голови ОДА вдалось тільки трьом патрульним поліцейським, які, як каже Кирило Ющишен, одразу затримали його, дістали з кишені його штанів телефон і повернули назад журналісту.

Після цього чоловік став заявляти поліції, що він підозрює кореспондента “Інтера” в замінуванні будівлі ОДА та в тому, що він незаконно проник у будівлю з вибухівкою.

У свою чергу, сам охоронець назвав звинувачення Ющишена наклепом - нібито журналіст його в чомусь провокував. Власкор “Інтера” має намір написати заяву до поліції за фактом перешкоджання законній професійній журналістській діяльності.

7. На Чернігівщині під час виборів до ОТГ спостерігач забороняв журналісту знімати

30.04.2017 30 квітня у місті Мена Чернігівської області, під час виборів до об’єднаної територіальної громади (ОТГ), офіційний спостерігач від однієї з політичних сил перешкоджав працювати журналісту сайту “Чернігівський  монітор” Юрію Паперному, зареєстрованому на виборчій дільниці. Про це Юрій Паперний повідомив представнику ІМІ в Чернігівській області.

За словами Паперного, конфлікт виник через те, що присутній на виборчій дільниці офіційний спостерігач вимагав від журналіста зареєструватися, хоча той це вже зробив.

В свою чергу, Юрій Паперний попросив представитися спостерігача. “Скоріш за все, ця людина - спостерігач, судячи по його посвідченню, але прізвище він не назвав. Намагався заборонити мені  фотографувати, зірвав бленду з фотоапарата”, - зазначив він.

Свідками події стали численні інші журналісти та інші спостерігачі, що перебували на дільниці.

Під час інциденту одразу була покликана поліція, яка чергує на дільниці. Але так званий спостерігач швидко втік з місця події на авто.

В обласному управлінні поліції представнику ІМІ повідомили, що за даним фактом проводять перевірку, особу спостерігача, що перешкоджав журналісту, встановили.

Нагадаємо, 30 квітня у 19 областях України відбулися вибори голів 47 об’єднаних територіальних громад.

8. На Волині журналістів не випускали з виборчої дільниці

30.04.2017 У селі Забороль (Волинська область) на виборах голови та депутатів Заборольської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) журналісток газети “Точка Опори” Катерину Шарпату і “Волинського агентства розслідувань” Юлію Ютовець члени ДВК не випускали з виборчої дільниці. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.

Інцидент стався 30 квітня пізно ввечері.

Як розповіла Катерина Шарпата, члени ДВК на підсумковому засіданні одноголосно ухвалили рішення нікого не впускати і не випускати з приміщення дільниці до завершення підрахунку голосів.

“У зв'язку з цим ми не мали можливість потрапити на засідання Територіальної виборчої комісії  та побачити процес прийому документів від інших ДВК. У цьому ми вбачаємо перешкоджання нашій журналістській діяльності (а працювали ми з колегами саме як журналісти). Результатом має бути відкрите кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України”, -  зазначила Катерина Шарпата.

У той вечір Юлія Ютовець зателефонувала у поліцію і повідомила про перешкоджання журналістській діяльності. Також вона написала заяву про злочин за статтею 171  Кримінального кодексу України.

За словами Ютовець, журналістам сказали о 22 годині, що нікого не будуть випускати з приміщення.

“Після цього ми звернулися до поліцейського, який був у приміщенні. Ми попросили, щоб він відкрив нам двері. Поліцейський сказав, що це має право робити тільки голова дільниці. Пішов до голови комісії, сказав, щоб вона відкрила двері, але вона цього не зробила. Після цього ми подзвонили до поліції. Але у поліції сказали, що немає вільних екіпажів, щоб до нас приїхати. О 3:30 ранку ми вийшли”, -  розповіла Юлія Ютовець.

На дільниці також був присутній редактор видання “Конкурент” Андрій Лучик, який там працював як спостерігач від одного з кандидатів на голову ОТГ.

З його слів, члени Заборольської ДВК не дотримувались процедури  підрахунку голосів, що прописана у статті 79 Закону України “Про місцеві вибори”. Після зауваження про це члени комісії та присутні на засіданні кандидати в депутати почали обурюватися, нібито спостерігачі та журналісти заважають комісії працювати. “Від перестановки доданків сума не міняється!”, “Ви тут нарахуєте, а нам тут жити!”, “Не заважайте комісії працювати!” - ці та інші тези лунали на намагання журналістів скерувати роботу комісії в законне русло.

За словами Андрія Лучика, коли журналісти попросили відкрити двері дільниці, щоб потрапити на засідання Заборолівської територіальної виборчої комісії, члени комісії та кандидати почали вигукувати: “Не пускати їх! Вони затримували підрахунок голосів, а тепер хочуть втекти. Нехай сидять до кінця!”.

Дільнична виборча комісія навіть провела голосування з приводу того, чи випускати журналістів із засідання.

“Вони голосували за те, щоб нас не випускати. Це була своєрідна помста за те, що ми намагалися вказати їм, як треба проводити підрахунок по закону”, - сказав Андрій Лучик.

Як повідомляв ІМІ, 30 квітня у 19 областях України відбулися вибори голів 47 об’єднаних територіальних громад.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1.Журналіста телекомпанії "Лубни" змусили зняти з ефіру сюжет про затримання нетверезого священика

11.04.2017 Журналіста телекомпанії “Лубни” (м. Лубни, Полтавська область) Олександра Назарця змусили зняти із випуску новин та вилучити зі сторінки каналу на YouTube сюжет про затримання поліцією служителя Свято-Троїцького храму (УПЦ МП) Анатолія Безрідного, який керував авто у нетверезому стані. Про це представниці ІМІ у Полтавській області повідомив голова обласної організації Національної спілки журналістів України Євген Лопушинський, який 11 квітня спілкувався з журналістом.

“Журналіст разом із правоохоронцями патрулював місто. Зупинили священика УПЦ Московського патріархату, і, за свідченнями поліції, він перебував у стані алкогольного сп’яніння. Поліція затримала священика, а Олександр зняв про це сюжет. Відео розмістив на каналі YouTube товариства “Лубни” і також передав колегам, зокрема, “Лтаві”, для використання. Тому що прецедент сам по собі цікавий”, - розповів Лопушинський.

Пізніше, додав голова полтавської НСЖУ, приїхав представник товариства “Лубни” та почав змушувати журналіста прибрати з каналу YouTube, і, відповідно, не пускати в ефір.

“Олександр був змушений це зробити, але на знак незгоди демонстративно зібрав свої речі і пішов”, - сказав Євген Лопушинський.

Також він додав, що фактично журналіста не звільнили, оскільки відповідної заяви немає. “Я телефонував йому сьогодні о 8 годині, він якраз збирався на роботу. Він повідомив мені, що поки що історія продовження не має. Йому ніхто не повідомляв про його звільнення, не скорочував. Факту звільнення немає, вимог написати заяву на звільнення немає. Є лише той факт, що його змушували не допускати сюжет в ефір. Я домовився з ним, що якщо власник буде далі тиснути, то підключимо медіа-юристів і зробимо заяву. Звичайно, вислухавши історію і іншої сторони конфлікту, тобто власника”, - розповів представниці ІМІ Лопушинський.

Власником телекомпанії “Лубни” є Мгарський монастир, що під Лубнами.

Як повідомляє ТСН, священика Анатолія Безрідного поліція затримала 8 квітня. Він їхав по зустрічній смузі, і кілька разів ледь не наїхав на пішоходів. Під кінець ВАЗ врізався у бордюр навпроти поліцейського відділку. Результати драгера показали 2,94 сотих проміле алкоголю.

У машині патрульні виявили кілька порожніх пляшок з-під алкогольних напоїв. Священику доведеться сплатити 10 тисяч гривень штрафу та на рік позбутись посвідчення водія.

Згодом журналіст на своїй сторінці у Фейсбук написав, що розмова про його звільнення була, але усна. “Ніяких заяв я не підписував і після резонансу, який вийшов завдяки підтримці людей, керівництво телекомпанії зняло питання про моє звільнення. Я залишаюся. Телекомпанія “Лубни” з його колективом це моя друга сім’я”, - написав він.

Доступ до інформації – 4

1.Нацполіція на запит журналістів про Крисіна відповіла, що не є правонаступником МВС

04.04.2017 Головне управління Національної поліції у місті Києві у відповідь на запит журналістів повідомило, що не є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Києві, а отже, не має інформації щодо скоєння правопорушень Юрієм Крисіним  у той час, поки він перебував під домашнім арештом і державною охороною. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на громадську ініціативу “Медійна ініціатива з прав людини”.

Журналісти звернулися до Національної поліції у зв’язку з тим, що Юрій Крисін, підозрюваний у причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, здійснив два злочини у 2015-2016 роках. У цей час він начебто перебував під цілодобовою охороною представників правоохоронних органів.

У запиті просили надати наступну інформацію:

1. Який саме підрозділ забезпечував заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В. згідно з постановою Печерського райсуду міста Києва від 26 травня 2014 року?

2. У який саме період цей підрозділ забезпечував заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В.?

3. Чи забезпечуються на сьогоднішній день заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В.? А якщо ні, то хто, коли і в якій спосіб прийняв рішення про припинення забезпечення заходів безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В.?

4. Чи було проведене службове розслідування (або службова перевірка) у зв’язку із вчиненням злочину Крисіним Ю.В. в той час, коли він перебував під цілодобовою охороною представників українських правоохоронних органів? Якими є результати цього розслідування (перевірки)?

Спершу Національна поліція відповіла, що запитувана інформація належить до службової. Однак, після скарги до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, поліція повідомила, що запитувана інформація перебувала у володінні Головного управління МВС, яке перебуває в стані припинення, і що Головне управління Нацполіції не є правонаступником ГУМВС.

“Якщо Нацполіція не є правонаступником МВС, то на якій підставі, наприклад, Нацполіція може користуватися документами, які були створені в процесі діяльності МВС, реєстрами та базами даних? Хто має право та зобов'язаний здійснювати слідство у рамках зареєстрованих ще до реформи кримінальними провадженнями? На якій підставі всі ці люди окупували майно МВС, носять табельну зброю? Чи правильно ми розуміємо, що правонаступництво Нацполіції є вибірковим? Тобто це ми берем, а це ми не беремо?”, - йдеться у дописі громадської ініціативи у Фейсбук.

Як повідомляв ІМІ, 23 грудня 2016 року Апеляційний суд Києва втретє звільнив з-під варти Юрія Крисіна, який брав участь у побитті журналіста В’ячеслава Веремії.

Журналіст газети “Вести” В'ячеслав Веремій був жорстоко побитий тітушками і отримав смертельне вогнепальне поранення в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року на перехресті вулиць Володимирської та Великої Житомирської у Києві. В’ячеслав помер у лікарні швидкої допомоги.

У вбивстві В'ячеслава Веремія міліція підозрює 45-річного Джалала Джамаловича Алієва на прізвисько Діма Дагестанець, який вистрілив журналісту в спину. Одним із нападників, який бив битою Славу, виявився 41-річний спортсмен Юрій Крисін, згодом його затримала міліція.

МВС розпочало кримінальне провадження за фактом вбивства Веремія за ст. 115 Кримінального кодексу ("умисне вбивство"). 15 жовтня 2014 року справу про вбивство Веремія було перекваліфіковано за статтею КК “хуліганство, вчинене групою осіб”, одного з фігурантів справи Юрія Крисіна відпустили з-під домашнього арешту.

9 жовтня 2015 року правоохоронці із застосуванням зброї затримали Юрія Крисіна і ще групу осіб, підозрюваних у рекетирстві, біля станції метро "Житомирська" у Києві.

12 жовтня 2015 року Голосіївський райсуд Києва заарештував Юрія Крисіна за підозрою у вимаганні грошей у перевізників.

16 серпня 2016 року Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб Юрія Крисіна у справі про пограбування столичної АЗС 5 травня 2016 року.

У листопаді 2016 року Печерський райсуд Києва залишив Юрія Крисіна під вартою.

2. МЗС засекретив документ, який Яценюк опублікував у своєму Facebook

07.04.2017 У Міністерстві закордонних справ України зарахували копію листа Єсентукського суду Ставропольського краю РФ від 07.03.2017 року в посольство України в РФ щодо Арсенія Яценюка до інформації з обмеженим доступом. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на Українські новини.

“Копії документів, зазначених у запиті, надати не вбачається можливим з урахуванням норм ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, - йдеться у відповіді МЗС на запит Українських новин.

МЗС посилається на ч. 1 ст. 22 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” - відмова надання інформації з обмеженим доступом.

У відповіді також зазначається, що обмеження доступу до цієї інформації пов’язане з можливою “істотною шкодою” інтересам національної безпеки та територіальної цілісності.

Як нагадує “Доступ до правди”, у п. 2 ст. 6 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” зазначено: “Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше”.

Сам Яценюк ще 27 березня на своїй Facebook-сторінці опублікував копію листа російського суду до Посольства України в РФ.

Російський суд звинувачує Яценюка у таких злочинах, як “Участь в озброєній групі (банді) або в здійснюваних нею нападах”; “Відповідальність за підготовку до злочину і за замах на злочин”; “Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах”.

3. Суд Києва перешкоджає львівській агенції у доступі до інформації

27.04.2017 Журналісти ІА “Дивись.info” з лютого не можуть отримати копію ухвали Деснянського районного суду м. Києва. Про це представниці ІМІ повідомила головна редакторка агенції Валерія Дубова.

За її словами, 28 лютого журналісти агенції подали запит до Деснянського районного суду м. Києва з проханням надати копію судової ухвали у справі продажу пакету акцій ВАТ “Львівський автобусний завод”.

Валерія Дубова зазначає, що цього документу немає в держреєстрі, але на нього посилаються в інших ухвалах. Натомість у суді відповіли, що згідно зі статтею 222 ЦПК України передбачено видачу копій рішень особам, які брали участь у справі, а з запиту неможливо встановити, яким чином судове рішення стосується заявника.

Журналісти 27 березня подали повторний запит з обґрунтуванням і повторним проханням надати інформацію.

24 квітня з суду надійшла відповідь - на запит не можуть відповісти, оскільки він не підписаний редактором. Втім, на скріншоті запиту чітко видно підпис і печатку.

За словами головної редакторки, суд відмовляє в доступі до інформації, шукаючи формальні причини, хоча судові ухвали є публічною інформацією.

Юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що попри спеціальну процедуру журналісти мають можливість отримати інформацію: “Дійсно, для загального ознайомлення із судовими рішеннями існує спеціальна процедура, визначена ЗУ “Про доступ до судових рішень”. Як фахівець я не вбачаю проблеми в тому, аби надати текст судового рішення, яке чомусь відсутнє в Держреєстрі (в порядку ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про доступ до інформації”, тобто з вилученням з тексту рішення даних, вилучення яких при оприлюдненні передбачає перший згаданий Закон). Але думки медіа-юристів щодо подібних випадків розходилися. Тому я думаю, що найбільші шанси дає варіант спробувати притягнути працівників суду за неоприлюднення тексту рішення в Держреєстрі, технічно це стаття в сфері доступу (ч. 6 ст. 212-3 КпАП)”.

4. "Укргазвидобування" вимагає від журналістів слати запити поштою, а потім пише, що не є розпорядником

28.04.2017 ПАТ “Укргазвидобування” відмовилося надавати інформацію про контрагентів компанії у відповідь на запит журналістів інформаційної агенції “Фактивіст”. Про це повідомила журналістка агенції Олена Романова, інформує “Доступ до правди”.

Журналісти просили ПАТ “Укргазвидобування” надати інформацію про те, чи співпрацює зараз компанія з юридичними особами в межах договорів про спільну діяльність та просила вказати коди ЄДРПОУ цих контрагентів. Також журналісти запитували, за якою ціною зараз ПАТ “Укргазвидобування” реалізує природний газ? Який об’єм природного газу реалізувала компанія під час співпраці в межах договорів про спільну діяльність з фірмами ТОВ “Карпатнадраінвест”, ТОВ Фірма “Хас” та ТОВ “Надра геоцентр”? Крім того, журналісти запитували, який прибуток отримала компанія під час співпраці в межах договорів про спільну діяльність з вищенаведеними фірмами в період з 2014 по 2016 роки? Також ЗМІ просило надати копії договорів (в електронному вигляді) про спільну діяльність між ПАТ “Укргазвидобування” та вищевказаними фірмами.

ПАТ “Укргазвидобування” вимагало надіслати повторний запит на офіційному бланку редакції, а потім, посилаючись на ст. 13 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, відповіло, що є розпорядником публічної інформації лише у частині надання даних щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій тощо.

“Текст запиту був надісланий 25 лютого 2017 року через e-mail. 2 березня 2017 року начальник відділу зовнішніх комунікацій ПАТ “Укргазвидобування” Лариса Поліщук надала мені таку відповідь: “Шановна пані Олена, прошу направити цей запит на нашу поштову адресу: Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Він повинен бути на бланку та з підписом”. На вимогу пані Лариси, продублювала запит листом через Укрпошту. Після цього 15 березня отримала відповідь все ж таки на e-mail”, - розповіла про свій запит Олена Романова.

Медіа-юристка Центру демократії та верховенства права Віта Володовська зазначила, що закон про доступ залишає за запитувачем право самостійно обирати форму подання запиту.

“Саме тому журналістка не була зобов’язана додатково надсилати запит ще й поштою. При цьому строк розгляду інформаційного запиту уповноваженою особою ПАТ “Укргазвидобування” мав розпочатись з моменту отримання електронного запиту”, - сказала вона.

Також вона додала, що ПАТ “Укргазвидобування” є державним підприємством, а отже, в ході своєї діяльності розпоряджається державним майном (у т.ч. грошовими коштами).

“Відповідно до статті 13 Конституції, земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.  У зв’язку з цим запитана інформація однозначно є публічною, а ПАТ “Укргазвидобування” є розпорядником такої інформації як суб’єкт, що володіє суспільно необхідною інформацією”, - сказала Володовська.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.ВолиньPost заявляє, що три місяці зазнає потужних DDоS-атак

26.04.2017 Редакція інформаційного агентства ВолиньPost заявляє, що сайт видання три місяці зазнає потужних DDоS-атак, які часто співпадали з важливими подіями у політичному житті міста, наприклад сесіями Луцької міської ради. Остання атака сталася 26 квітня.

Як повідомляє редакція, перша скоординована хакерська атака здійснювалася 36 годин поспіль (25 та 26 лютого). Тоді у службі технічної підтримки сайту пояснили, що атаки здійснювали через ботів, зареєстрованих у багатьох країнах світу, на різні розділи та сторінки сайту одночасно.

Остання атака сталася 26 квітня, коли відбувалося чергове засідання ради. Проте завдяки оперативному реагуванню технічної підтримки роботу сайту вдалося швидко стабілізувати, а публікації видання були доступні читачам.

Директор ВолиньPost Юрій Сковорода пояснює, що атаки мали різні типи, тому стосовно одних вдалося швидше налагодити протидію, щодо інших - зайняло трохи більше часу.

“Силами злагоджених професійних дій нашої техпідтримки наразі нам вдалось відбити всі атаки на сайт. Ми отримали досвід, як діяти в таких ситуаціях, розуміючи, що атаки можуть продовжуватись. На основі отриманої інформації готові ділитися з іншими ЗМІ особливостями побудови алгоритмів захисту від базових видів DDоS-атак, залучивши відповідних спеціалістів галузі ІТ Луцька”, - сказав він.

Як повідомляв ІМІ, сайт інформаційного агентства ВолиньPost 25 та 26 лютого зазнавав потужної DDoS-атаки. Скоординована хакерська атака здійснювалася 36 годин поспіль два дні.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1.У Дніпрі фірма вимагає від БюроUA видалити матеріал і 100 тис. грн моральної шкоди

24.04.2017 ТОВ “Глобалмедгруп” подало позов до суду на редакторку сайту БюроUA Ольгу Юдіну через її розслідування “Золотий перетин: корупційні схеми часів Януковича досі діють у галузі охорони здоров’я на Дніпропетровщині”, яке було опубліковане у серпні 2016 року. Позивач просить Жовтневий суд Дніпра визнати інформацію недостовірною, спростувати та видалити матеріал з ресурсу, а також виплати від сайту 100 тисяч гривень моральної шкоди. Про це повідомляє авторка розслідування, редакторка ресурсу Ольга Юдіна на сторінці свого видання.

В розслідуванні Юдіна окреслила коло постачальників медичного обладнання, які є “улюбленцями” обласної влади”. Серед декількох фірм згадувалося і ТОВ “Глобалмедгруп”.

“У розслідуванні детально викладені результати нашого аналізу декількох десятків тендерів на закупку медичного обладнання, що були проведені у 2015-2016 роках профільним комунальним підприємством Дніпропетровської облради “База спеціального медичного постачання”. Результати цього моніторингу сформували у нас думку про те, що в області продовжує діяти створена за часів Януковича і спущена по “київській” вертикалі схема, суть якої полягає у створенні сприятливого режиму у галузі державних закупівель медичного обладнання обраним фірмам-постачальникам”, - пише БюроUA.

Перше засідання справи відбудеться 27 квітня у Жовтневому суді Дніпра. Справу розглядатиме суддя Максим Петрович Ходаківський.

Ольга Юдіна повідомила: “БюроUA буде детально висвітлювати події цієї цікавої справи. Не лише тому, що тут зачеплені наші інтереси. В першу чергу для того, аби захистити право усіх журналістів на об’єктивну та правдиву професійну діяльність”.

Інші випадки юридичного тиску – 1

1.ZIK заявив про затримання СБУ їх знімальної групи. Поліція з'ясовує обставини

24.04.2017 Телеканал ZIK повідомив про затримання співробітниками СБУ знімальної групи програми військових розслідувань “Стежками війни” каналу неподалік селища Оржів (Рівненська область). Про це повідомляється на сайті ZIK.

За інформацією каналу, автор та ведучий програми Андрій Стельмах перебував там у відрядженні із редакційним завданням. “Затримання проводили співробітники Служби безпеки України за надуманим приводом – проникнення на територію режимного об’єкту у цій місцевості. Погрожують обшуками й арештом знімальної групи”, - повідомляє видання.

Обидві сторони чекали слідчо-оперативну групу для проведення обшуку журналістів.

Як встановила поліція, що виїхала на місце події, конфлікт виник між військовослужбовцями та знімальною групою через проведення останніми відеозйомки, повідомляє Головне управління Національної поліції в Рівненській області на своїй сторінці у Фейсбук.

Повідомлення про погрозу фізичною розправою журналісту одного з телеканалів надійшло до поліції о 16.30. На місце події виїхали група реагування патрульної поліції Рівненського районного відділення, слідчо-оперативна група та представники інших силових структур області.

Як повідомляє поліція, наразі правоохоронці спілкуються з усіма учасниками інциденту та з’ясовують обставини події, відомості за якими внесено до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

За словами автора та ведучого програми Андрія Стельмаха, слідчо-оперативна група поліції не знайшла складу злочину у діях журналістів. Але військові не відпускають їх і чекають приїзду іншої слідчо-оперативної групи СБУ, повідомляє канал на своїй сторінці у Фейсбук.

Журналістів повезли у Рівне, де їх допитували в управлінні обласної СБУ.

Міністерство оборони повідомило, що журналісти телеканалу ZIK здійснювали несанкціоновану відеозйомку військового режимного об'єкту за допомогою безпілотного літального апарату.

СБУ за фактом ситуації, яка мала місце з журналістами телеканалу, внесла до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками готування до диверсії за ч.1 ст. 14 (готування до злочину) та ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу України.

Про невідомих осіб з технічними засобами для зйомок та квадрокоптером командиру військової частини повідомив мешканець Рівненщини, який помітив їх у контрольованій зоні поблизу військової частини.

Протидиверсійний військовий підрозділ оперативно прибув на місце, затримав невідомих та викликав співробітників Служби безпеки України і Нацполіції.

“Співробітникам спецслужби затримані особи представилися як журналісти проекту “Стежками війни” телеканалу ZIK. Вони нібито виконували редакційне завдання щодо зйомок лісового масиву та місцевого туристичного об’єкту “Тунель кохання”, - повідомляє СБУ.

СБУ нагадує, що у зв’язку із активізацією диверсійної роботи російських спецслужб у країні посилено режимні заходи в районі військових об’єктів. Служба безпеки закликає громадян бути уважними, повідомляти про підозрілих осіб у безпосередній близькості від військових об’єктів, з розумінням ставитись до режимних обмежень та беззаперечно виконувати вимоги військових патрулів.

Керівництво медіахолдингу ZIK заявляє, що затримана на Рівненщині знімальна група каналу не мала на меті скоєння злочинів проти держави.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1.За фактом нападу на журналістів "Наших грошей" відкрито справу за статтею "грабіж"

12.04.2017 За фактом нападу на знімальну групу програми “Наші гроші” 10 квітня під Харковом охоронцем елітного містечка харківська поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 186 (грабіж) Кримінального кодексу України. Про це представниці ІМІ у Харківській області повідомила інспекторка поліції відділу зв'язків з громадськістю Головного управління Національної поліції в Харківській області Олександра Алєксєєва.

Як повідомляв ІМІ, 10 квітня під Харковом на знімальну групу програми “Наші гроші” напав один з охоронців елітного містечка і силою забрав планшет. Пізніше чоловік зізнався знімальній групі, що передав планшет охороні народного депутата Ігоря Котвіцького.

2. Погрози Гузю та підпал його авто розслідуються як переслідування за журналістську діяльність

21.04.2017 Головний редактор видання “Город 5692” (м. Кам’янське, Дніпропетровська область) Сергій Гузь повідомив, що слідство об’єднало два кримінальних провадження щодо погроз на його адресу (ст. 171, ч. 1 – Умисне перешкоджання журналістській діяльності) та підпалу автомобіля (ст. 194, ч. 2 – Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах) в одне – за статтею 171, ч. 2 (Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю). Про це повідомляє “Детектор медіа”.

“У мене ще немає на руках витягу про те, що справу перекваліфікували, але вчора, коли мене викликали на процесуальні справи, слідча сказала, що справу перекваліфіковано”, – сказав він.

За словами Гузя, про об’єднання двох кримінальних проваджень він клопотав тиждень тому. “Я писав клопотання про об’єднання двох кримінальних проваджень за фактом підпалу і за погрози в одне кримінальне провадження – перекваліфікацію на статтю 171 ч. 2 (переслідування за журналістську діяльність)”, – додав він.

Також Гузь повідомив, що справу передано з Кам'янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області до Головного управління Нацполіції в Дніпровській області, а також призначили нового слідчого.

“Я сподіваюся, що справа буде рухатися далі. Вважаю, що це успіх, тому що воно прискорилося трохи. Мабуть, на рівні району було важко розслідувати”, – сказав журналіст.

Як повідомляв ІМІ, головний редактор сайту 5692 і газети “Місто 5692” Сергій Гузь повідомив, що 12 лютого невідомі підпалили його автомобіль “Таврія”.

За фактом підпалу авто журналіста і редактора Сергія Гузя у Кам’янському (Дніпропетровська область) поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення чи пошкодження майна).

3. Поліція відкрила справу за фактом загорання авта журналіста з Вінниччини

25.04.2017 За фактом загорання авта ЗАЗ “VID”, яке належить родичу журналіста газети журналістських розслідувань “Шанс” Віктора Рися, відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Кримінальне провадження відкрите 21 квітня. В рамках відкритого кримінального провадження проводяться заходи по встановленню усіх обставин події. Призначено низку експертиз, які визначать причини загорання автомобіля.

Поліція перевіряє озвучену заявником версію щодо підпалу автомобіля невідомими особами через його журналістську діяльність.

“Поширена інформація щодо пошкодження вказаного автомобіля пострілами з травматичного пістолета на даному етапі розслідування не має об’єктивного підтвердження”, - повідомляє поліція. Розслідування триває.

Як повідомляв ІМІ, вночі 21 квітня у селищі міського типу Теплик на Вінниччині спалили легковий автомобіль спецкореспондента газети журналістських розслідувань “Шанс” Віктора Рися.

Віктор Рись пов’язує подію зі своєю журналістською діяльністю. Заяву в поліцію про переслідування за журналістську діяльність написав редактор газети “Шанс” Володимир Іващенко.

“Спалення автомобіля вимушені пов'язати з журналістською діяльністю Рись В.А., та вважаю помстою за його активну журналістську діяльність по виявленню фактів корупції та діяльності організованих злочинних груп, за що Рись В.А. неодноразово отримував погрози фізичної розправи і про що подані відповідні заяви з доказовою базою до правоохоронних органів, проте, не дивлячись на пріоритет розслідування справ по перешкоджанню журналістській діяльності, – кримінальні провадження не відкриті, а відповідно, кримінальні злочинці відчули безкарність та перейшли від погроз до їх практичного здійснення з метою припинити журналістську діяльність спеціального кореспондента газети журналістських розслідувань “Шанс” Рися Віктора Анатолійовича”, - зазначив у заяві Іващенко.

25 листопада 2016 року Теплицька районна рада (Вінницька область) заборонила журналісту вінницької Агенції журналістських розслідувань Віктору Рисю відеозйомку сесії.

Реакція журналістської спільноти - 5

1.Сергій Гузь просить міжнародні ГО змусити владу захистити журналістів Дніпропетровщини

06.04.2017 Головний редактор газети “Город 5692”, член НСЖУ Сергій Гузь просить міжнародні та українські медіа-організації втрутитися у ситуацію “у зв’язку з катастрофічним погіршенням свободи слова на Дніпропетровщині, реальній загрозі діяльності та безпеці журналістів ЗМІ, які пишуть про корупцію і зловживання владою місцевих політичних еліт”.

Про це йдеться у його листі на адресу Міжнародної федерації журналістів (МФЖ), Європейської федерації журналістів (ЄФЖ), міжнародних журналістських організацій, Національної спілки журналістів України (НСЖУ), повідомляється на сайті НСЖУ.

“Тільки за останні два місяці на території області сталося щонайменше шість випадків нападів на журналістів та нищення їх майна (автомобілів), жоден з яких так і не був розслідуваний. І з кожним випадком ці напади стають усе більш цинічними та небезпечними”, - йдеться у зверненні.

Як наголошує журналіст, схоже, що замовники цих нападів поставили собі за мету “закрити рота журналістам непідконтрольних ЗМІ, та готові не обирати засоби залякування та тиску на пресу”. В умовах бездіяльності правоохоронних органів залишається лише чекати, коли почнуться напади та насилля над самими журналістами, зазначив Гузь.

Він сподівається, що надання розголосу порушенням прав журналістів надасть їм захист та можливість безпечно працювати журналістам на Дніпропетровщині.

“Тому звертаюсь до вас з закликом зробити усе можливе, аби змусити владу та правоохоронні органи України нарешті вжити рішучих заходів по захисту журналістів, провести чесне та швидке розслідування усіх випадків підпалів та пошкодження автомобілів, нападів та залякування журналістів”, - зазначив Сергій Гузь.

У своєму зверненні Гузь розповів про кожен випадок нападу на журналістів та нищення їх майна (автомобілів).

Зокрема, 12 лютого невідомі підпалили його автомобіль. “До цього представники влади вимагали припинити друк критичних матеріалів про зловживання окремих компаній на тендерних закупівлях”, - зауважив Гузь.

21 лютого невідомі порубали сокирою автомобіль журналіста видання “Город Никополь” Віктора Артеменка, а 11 березня спалили автомобіль позаштатного кореспондента цього ж видання Руслана Соловйова.

25 лютого невідомі особи спалили вщент автомобіль видавця та редактора газети “Антимафія” Станіслава Милославського. “Разом з автівкою згорів і наклад свіжого номера цієї газети, в якому були критичні статті про місцеву владу”, - пише Гузь у зверненні.

В ніч на 31 березня невідомі здійснили спробу підпалити місцеву друкарню, де якраз друкувався черговий наклад газети “Антимафія”. За словами видавця Станіслава Милославського, в цьому номері він розповідав про справжні причини підпалу його автівки і хто за цим може стояти.

Крім того, Гузь зазначає, що на початку березня на його адресу надійшла погроза фізичної розправи. “В усіх випадках були написані заяви до правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції. Однак розслідування не дали жодних результатів, що ще більше розв’язало руки нападникам”, - написав він.

2. Журналісти та громадськість закликала політиків не втручатися у вибори голови НСТУ

10.04.2017 Журналісти та представники громадських організацій закликали представників політичних партій утриматися від популізму й втручання в процес виборів та засудили політичний тиск у будь-якій формі, повідомляє Суспільне мовлення.

Представники Коаліції за реформу Суспільного мовлення звернулися до Національної поліції із закликом не допустити заворушень або безладдя під час виборів.

ЗАЯВА

10 квітня 2017 року у приміщенні державного інформаційного агентства «Укрінформ» відбудуться вибори керівника суспільного мовника України на найближчі чотири роки. Його обиратиме Наглядова рада ПАТ «НСТУ», створена з представників парламентських фракцій і груп та громадських організацій.

Прозорість виборів та можливість вільного волевиявлення є надважливими для успішного завершення обрання голови. На жаль, дії деяких політичних сил останніми тижнями дають підстави для занепокоєння долею виборів та загрози зриву процесу голосування.

Ми закликаємо представників політичних партій утриматися від популізму й втручання в процес виборів та засуджуємо політичний тиск у будь-якій формі. В той же час ми звертаємося до Національної поліції із закликом не допустити заворушень або безладдя під час виборів.

Наглядова рада ПАТ «НСТУ» складається з делегованих членів від громадськості з різних сфер суспільного життя, а також представників депутатських фракцій та груп парламенту. Її склад відповідає чинному законодавству і на сьогоднішній день є всі підстави вважати, що вибори очільника суспільного мовника мають відбутися за планом, прописаним у законі.

Відкритість засідання буде забезпечено через онлайн-трансляцію на веб-сторінці «Укріфнорму». Усі, кому цікава доля Національної суспільної телерадіокомпанії України, зможуть у реальному часі спостерігати за перебігом подій.

Нагадаємо, у листопаді 2016 року журналісти, громадські активісти та народні депутати об’єдналися у коаліцію «За суспільне мовлення» та звернулися до президента, уряду, парламенту з вимогою забезпечити повноцінне фінансування суспільного мовника в обсязі гарантованому законом. Таке рішення було ухвалене 1 листопада 2016 року у зв’язку із заявою про звільнення генерального директора НТКУ Зураба Аласанії.

Як повідомляв ІМІ, 10 квітня Наглядова рада ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” обирає голову правління суспільного мовлення. До участі в конкурсі допущені 8 осіб: Зурабі Аласанія, Роман Вибрановський, Юрій Дараган, Олександр Зорка, Олександр Зирін, Олександр Коваленко, Олег Наливайко, МарекСіерант.

3. Журналісти Донеччини закликають Жебрівського до відкритості зі ЗМІ

11.04.2017 Журналісти Донецької області заявляють, що стурбовані закритістю Донецької обласної державної військово-цивільної адміністрації і закликають до відкритості та прозорості. Про це йдеться у зверненні журналістів до голови Донецької ОДА Павла Жебрівського, повідомляє “Новини Донбасу”.

“Журналісти Донецької області стурбовані закритістю роботи Донецької обласної державної військово-цивільної адміністрації. Нам відомо, що ви як голова цієї установи, часто ігноруєте запити місцевих журналістів про інтерв'ю, не проводите регулярні прес-конференції, під час яких ЗМІ можуть отримувати оперативні дані”, - йдеться у зверненні.

Крім того, зазначають журналісти, “прес-служба адміністрації недоступна для отримання оперативних коментарів, часто ігноруючи запити журналістів”. “Особливо треба відзначити, що відсутня комунікація ДонОДА з нашими читачами і глядачами на непідконтрольній території, що створює умови для виникнення подальшої соціальної напруженості”, - зазначено у зверненні.

Журналісти пропонують Жебрівському проводити щотижневі прес-конференції з використанням сучасних засобів зв'язку, організувати якісну роботу прес-служби ОДА та забезпечити можливість отримання оперативних коментарів від керівництва і посадових осіб.

Під зверненням підписалися керівник “Громадського ТБ Донбасу” Олексій Мацука, керівник “Донецького інституту інформації” Віталій Сизов, журналіст “Depo.Донбас” Андрій Романенко, директор сайту “Вчасно” Марія Давиденко, головний редактор мережі міських сайтів “CitySites” Анна Мурликіна, голова “Антикризового медіа-центру” Сергій Попов і журналіст Радіо Свобода Артем Лютий.

4. Українські журналісти закликали НСЖУ допомагати колегам з Криму і Донбасу

14.04.2017 Група українських журналістів, в тому числі переслідуваний в окупованому Криму Микола Семена, звернулися до Національної спілки журналістів України (НСЖУ) напередодні чергового з'їзду організації, призначеного на 20-21 квітня. У документі йдеться про те, що пріоритетом НСЖУ має бути захист прав журналістів, зокрема, допомога колегам з окупованого Криму і Донбасу, повідомляє Крим.Реалії.

“Завдання НСЖУ – використовувати всі доступні важелі впливу для допомоги колегам: звернення до міжнародних організацій, постійний контакт із владними та силовими структурами України, забезпечення кваліфікованої юридичної допомоги, фінансова і матеріальна підтримка постраждалих журналістів та їхніх сімей, активне інформаційне забезпечення всіх цих заходів”, – сказано у зверненні.

На думку авторів документа, НСЖУ варто сфокусуватися також на допомозі колегам, які були змушені виїхати з окупованого Донбасу і анексованого Криму.

“Допомогти їм залишитися в професії, почавши нове журналістське життя на мирній території – завдання, якому варто приділити найпильнішу увагу Спілці. Те, що вдалося реалізувати в цьому напрямку спільними зусиллями активу НСЖУ, має бути закріплено і продовжено”, – наголосили журналісти.

Автори листа також підтримали кандидатуру Сергія Томіленка на майбутніх виборах на посаду голови НСЖУ.

Крім Миколи Семени, звернення підписали 14 журналістів. Серед них – Володимир Сущенко, батько укладеного в Москві Романа Сущенко, а також Роман Черемський, який провів 132 дні у полоні угруповання “ЛНР”.

5. У Рівному журналісти вимагають звільнити радника голови Рівненської ОДА за звинувачення колеги

14.04.2017 Рівненські журналісти та громадські активісти вимагають політичної відповідальності радника голови Рівненської обласної держадміністрації Андрія Андрощука аж до звільнення з посади через його звинувачення на адресу журналістки телеканалу “Інтер” Інни Білецької у праці на російську пропаганду. Про це йдеться у зверненні журналістів та активістів до голови рівненської обласної держадміністрації Олексія Муляренка, повідомляє “Четверта влада”.

На думку авторів листа, 7 квітня Андрій Андрощук дозволив собі публічне висловлювання у Фейсбуці, яке є зазіханням на свободу слова і намаганням влаштувати травлю журналістці, яка систематично викриває корупцію і зловживання на Рівненщині.

“Інна Білецька на своїй сторінці у Фейсбук поширила правдиву інформацію про незаконний блокпост мешканців Полісся, які протиправно обмежили рух на дорозі, з метою не допустити інших громадян і поліцію на територію незаконного видобутку бурштину. І закликала владу та правоохоронні органи відреагувати на це правопорушення”, - йдеться у зверненні.

У відповідь на це, йдеться у листі, Андрій Андрощук “публічно поширив недостовірну інформацію, яка зводить наклеп на журналістку Інну Білецьку”.

“...Оскільки Андрій Андрощук є не просто приватною особою, а займає посаду радника голови Рівненської ОДА, то його публічні висловлювання сприймаються не як висловлювання пересічного громадянина. В такій заяві радника голови Рівненської ОДА ми вбачаємо посягання представника, наближеного до діючої влади, на свободу слова. У цій заяві ми вбачаємо спробу дискредитації журналістів та інших викривачів зловживань і корупції, що на нашу думку є неприпустимим в правовому демократичному суспільстві. В зв’язку з вищенаведеним вимагаємо політичної відповідальності радника голови Рівненської ОДА аж до звільнення з посади”, - йдеться у зверненні.

Під листом, який особисто буде передано голові ОДА, вже зібрали 54 підписи журналістів і громадських активістів. Збір підписів триває до 20 квітня.

В коментарі представниці ІМІ у Рівненській області Інна Білецька зазначила, що вважає такі висловлювання Андрія Андрощука посяганням на свободу слова та спробою змусити журналіста приховати правду.

“Я дуже вдячна за цю ініціативу. Я вважаю, що такі заяви радника голови ОДА і прес-секретаря президентської партії – це посягання на свободу слова. Це спроба змусити журналіста приховувати правду. Окрім цього, це серйозна особиста образа мене – людини з чіткою позицією щодо подій на Сході. Я вважаю Росію – ворогом. Це не обговорюється. Більше того, ще на початку 2014 року я засуджувала будь-яку співпрацю рівненських колег з російськими ЗМІ. Тим не менше, тих, хто продовжував ділитися інформацією і відео з пропагандистськими ЗМІ Росії діюча в Рівному влада не засуджує. Мене не зупинять ніякі спроби дискредитації. Такі люди не повинні працювати у владі”, - сказала вона.

Як повідомляв ІМІ, Рівненська обласна організація Незалежної медіа-профспілки України вимагала від міського голови Рівного Володимира Хомка, голови депутатської комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики і депутатів Рівненської міської ради дати оцінку діям депутата Олександра Бабата, який висловив погрози журналістці, спеціальній кореспондентці телеканалу “Інтер” Інні Білецькій та журналісту інтернет-порталу “Четверта влада” Дмитру Бондарю.

Мова йде про погрози “змінити життя”, написані з акаунту депутата на адресу Білецької та погрози криміналом та “заведенням за ухо в суд”, написані з цього ж акаунту на адресу журналіста “Четвертої влади” Дмитра Бондаря.

Судові позови від журналістів - 3

1.Журналісти "Наших грошей. Львів" судяться із СБУ

07.04.2017 Журналісти сайту “Наші гроші. Львів” подали до суду на Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з приводу ненадання публічної інформації. Про це повідомляє журналістка сайту Катерина Костюк на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє “Доступ до правди”.

Журналісти просили надати копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 та 2015 роки начальника УСБУ в Івано-Франківській області Дідуха Петра Олексійовича, а також його заступників.

У свій відповіді СБУ відмовило у наданні інформації. Розпорядник посилається на ч. 2 ст. 32 Конституції України, ч. 2 ст. 11 ЗУ “Про інформацію” та  ч. 2. ст. 7 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” (не допускається поширення інформації про особу без її згоди).

“Відповідно до п. 4 ст. 8 ЗУ “Про державну таємницю” інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, зокрема, про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність , відносяться до державної таємниці”, - йдеться у відповіді від СБУ.

У справі відбулося одне засідання, наступне призначено на 26 квітня.

2. Журналістка "Української правди" подала позов проти "Нафтогаз України"

11.04.2017 Журналістка видання “Українська правда” Тетяна Козирєва 11 квітня подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва з приводу ненадання ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” публічної інформації, повідомляє “Доступ до правди”.

Козирєва зверталася до компанії з проханням надати копії контрактів НАК Нафтогаз України, укладених із бельгійською компанією CabinetDN та американською компанією ValueBridge. У відповіді компанія повідомила, що не є розпорядником цієї інформації.

У позові журналістка доводить, що запитувана інформація є у розпорядника і підлягає опублікуванню.

Зокрема, Тетяна Козирєва наголошує на тому, що запитувана інформація про контракти компанії стосується розпорядження державним майном та використання бюджетних коштів, а отже, підпадає під дію ст. 6 ч. 5 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, згідно з якою не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження державними грошима і майном.

“Я просила відповідача надати мені інформацію, яка стосується саме володіння, користування чи розпорядження державним майном та використання бюджетних коштів. Адже, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, єдиним засновником ПАТ “Публічне акціонерне товариство “Національна акціонера компанія “Нафтогаз України” і 100% власником підприємства є Кабінет Міністрів України, до сфери управління якого це підприємство, відповідно до відомостей Реєстру, і належить”, - йдеться у позові.

На думку позивачки, те, що законодавець передбачив спеціальні гарантії доступу до такої інформації і заборонив обмежувати доступ до неї, свідчить про суспільну вважливість такої категорії інформації.

А оскільки ідеться про суспільно важливу інформацію, то згідно з п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” НАК “Нафтогаз” вважається розпорядником інформації і зобов’язаний надати її на запит фізичної або юридичної особи.

“Якщо коротко, то фабула до болю знайома із часів Януковича. Пам'ятаєте “Європейський центр сучасної України" (EuropeanCentrefor a ModernUkraine)? Організація в Брюсселі, керована німкенею Іною Кірш-Ван де Ватер, оплачувала послуги американських лобістів коштами із “чорної бухгалтерії” ПР. Так от державна компанія НАК “Нафтогаз” замовила послуги американських лобістів ValueBridge через бельгійську компанію CabinetDN. Копії контрактів державна компанія відмовилася надавати “з огляду на комерційний характер”. Ну, до зустрічі в суді, пане Коболєв!” - пояснила Козирєва.

3. Журналіст подав до суду на Волинську облраду, щоб дізнатися чи голова не прогулює роботу

18.04.2017 Журналіст інформаційно-аналітичного порталу “Четверта влада” Юрій Горбач звернувся до суду із позовом проти Волинської обласної ради, яка відмовилася надавати інформацію про те, як її голова облради Ігор Палиця відвідує своє робоче місце. Відповідна позовна заява зареєстрована 18 квітня у Волинському окружному адміністративному суді, повідомляється на сайті видання.

Журналіст двічі звертався із запитом щодо доступу до публічної інформації до Волинської облради. Він хотів дізнатися, коли і скільки разів Ігор Палиця скористався своїм правом на щорічну оплачувану відпустку, відпустку без збереження заробітної плати та коли і скільки часу перебував у відрядженнях та не виходив на роботу у зв`язку з хворобою. А також які виплати йому здійснювали за це з часу обрання його на посаду.

Як пише видання, запити зумовлені тим, що Палиця є одним з найнепублічніших політиків Волині. “...Його не зустрінеш на більшості публічних заходів за участі представників Волинської облради (участь в таких заходах зазвичай беруть його заступники – авт.), представникам ЗМІ майже нереально потрапити до кабінету голови облради, бо там стоїть охорона”, - пише видання.

Фактично самого посадовця можна зустріти лише на сесіях облради та у соцмережах, де він інколи публікує свої заяви з актуальних подій.

Вперше із запитом журналіст звернувся ще в вересні 2016 року, однак отримав відмову в наданні інформації. Вдруге запит надіслав у березні 2017 року, але у Волиньраді так і не погодилися оприлюднити запитувані дані.

У облраді арґументували відмову тим, що вони відповідно до закону зобов’язані надавати на запити лише ту інформацію, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, або знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень чи розпорядників публічної інформації. Тоді як інформація, яку попросив журналіст, на їх погляд, не є такою інформацією.

Також в облраді вважають, що закон не зобов’язує їх оприлюднювати інформацію про перебування голови обласної ради у щорічній відпустці, відпустці без збереження заробітної плати, відрядженні, невиході на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності.

Натомість в раді повідомили, що за 15 місяців роботи на посаді Ігорю Палиці нараховано 109 тисяч 985 гривень зарплати, яку після сплати податків повернули в дохідну частину місцевого бюджету.

Обидві відповіді на запити підписав керуючий справами обласної ради Дмитро Дубняк.

Журналіст не погодився з такою арґументацією чиновників, тож звернувся до Волинського окружного адмінсуду, аби той зобов’язав облраду надати запитувану інформацію. Наразі відомо, що справу розглядатиме суддя Оксана Андрусенко, однак дати першого засідання ще не визначено.

Водночас у Волинській обласній державній адміністрації журналісту надали вичерпну інформацію на аналогічний запит стосовно відвідування свого робочого місця головою ОДА Володимиром Гунчиком.

Крим - 1

1.У Сімферополі силовики знову затримали журналіста Тараса Ібрагімова

06.04.2017 Сьогодні, 6 квітня, у Сімферополі (окупований Росією Крим) під час облави силовиків на центральному ринку затримано було кримського журналіста інтернет-видання Аrticle20.org Тараса Ібрагімова і низки інших видань. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила співзасновниця Крим-SOS Таміла Ташева.

“На центральному ринку в Сімферополі облава силовиків. Масово затримали людей, працівників ринку. У всіх є дозволи, нікому не повідомили про підстави затримання. Людей забрали, вітрини ринку, прилавки залишилися без нагляду. За інформацією виїхали адвокати”, - написала вона.

Також вона додала, що разом з працівниками ринку затримали двох журналістів, в тому числі Тараса Ібрагімова і низки інших українських видань, а також блогера і правозахисники Андрія Криська.

“Група 30-40 чоловік, знаходяться в Центральному РВВС в залі. Зараз частина з них виводять із зали. До них їдуть адвокати”, - написала Ташева.

Як повідомляє Радіо Свобода, співробітники Центру з протидії екстремізму (“Центр Е”) провели на Центральному ринку Сімферополя рейд, в результаті якого було затримано декілька десятків чоловік.

Серед затриманих виявилися правозахисник Андрій Крисько і журналіст Тарас Ібрагімов, що фіксували рейд силовиків на ринку. У них вилучили паспорти, і зараз вони разом з кількома десятками затриманих знаходяться в будівлі.

Затриманих на центральному ринку Сімферополя (окупований Росією Крим) журналіста Тараса Ібрагімова і правозахисника Андрія Криська, яких раніше доставили в “Центр Е”, відпустили. Про цеКрим.Реалії повідомив кримський адвокат ДжемільТемішев.

За його словами, затримання відбулося в рамках перевірки паспортного режиму, яку проводили кримські силовики.

“Хлопці знімали на відео, до них підійшли, затримали, відправили до райвідділу... Я приїхав, ми поговорили... Уже відпустили. Андрій Крисько вже поїхав, Тарас Ібрагімов – поруч зі мною. У них все добре”, – сказав ДжемільТемішев.

6 квітня у Сімферополі співробітники російського ОМОНу оточили центральний ринок, почалися масові затримання. В управлінні російської поліції по Криму назвали масові затримання на центральному ринку Сімферополя “плановими робочими заходами”.

Як повідомляв ІМІ, 30 березня у Сімферополі (окупований Росією Крим) затримали журналіста ресурсу Аrticle20 Тараса Ібрагімова і після допиту відпустили. Співробітники Центру “Е” півтори години розпитували його детально про те, чим він займається і про що пише в Криму.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1

1."ЛНР" оголосила у розшук військових кореспондентів "Інтера"

27.04.2017 Так зване “міністерство внутрішніх справ ЛНР” оголосило у розшук військових кореспондентів програми “Подробиці” телеканалу “Інтер” Геннадія Вівденка, Руслана Смещука, оператора Сергія Дубініна та колишнього воєнкора телеканалу Романа Бочкалу, повідомляють “Подробиці”.

Проросійські найманці звинуватили журналістів у “сприянні терористичній діяльності” на територіях, їм підконтрольних.

Інформацію про розшук сьогодні, 27 квітня, поширила низка інформаційних сайтів так званої “ЛНР”.