Барометр свободи слова за грудень 2016 року
17.01.2017, 15:15
На територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР”, ІМІ зафіксував у грудні 4 випадки. Зокрема, київському кореспонденту Deutsche Welle Крістіану Тріппе і його знімальній групі сепаратисти не дозволили потрапити на територію, підконтрольну так званій “ДНР”.Ще два проукраїнські блогери з Луганська потрапили у полон до бойовиків “ЛНР” – Владислав Овчаренко та Геннадій Беницький. Зокрема, блогера, автора сторінки у Twitter “Луганська Хунта” Владислава Овчаренка представники “МГБ ЛНР” звинуватили в тому, що він є засновником радикального неонацистського угруповання – підпільного відділення батальйону “Азов”.Журналістка ТСН Мар’яна Бухан, яка робила сюжет про затримання Овчаренка та ще трьох луганчан, розповіла Національній спілці журналістів України, що хлопця звинуватили в розповсюдженні листівок з символікою “Азову”, у “зраді республіці” та “шпіонажі”.Геннадія Беницького бойовики так званої “ЛНР” затримали за “поширення екстремістських матеріалів” в інтернеті. У так званому “міністерстві держбезпеки ЛНР” заявили, що Беницького звинувачують у “вчиненні дій, спрямованих на збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності”.Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства, 108 випадків перешкоджання, 30 випадків побиття і нападів на журналістів та 7 випадків цензури.Фізична агресіяПобиття, напади – 21.На Черкащині редакторку районної газети побили представники громадської організації20.12.2016 20 грудня під час зйомок біля Чигиринського районного суду (Черкаська область) редакторку районної газети “Чигиринські вісті” Наталю Лебеденко побили представники ГО “Чигиринська районна Народна рада”. Вона отримала струс мозку та інші тілесні ушкодження. Відповідне звернення редакція газети направила до Національної спілки журналістів України, повідомила прес-служба НСЖУ.Як йдеться у повідомленні, на 15 годину 20 грудня у суді було призначено розгляд справи за позовом цієї ГО до газети “Чигиринські вісті” про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 грн.“Близько 15 год. 30 хв. на сходах Чигиринського районного суду окремі члени ГО “Чигиринська районна Народна рада” грубо і цинічно перешкоджали редактору газети “Чигиринські вісті” здійснювати свою професійну діяльність, а саме зйомку їх нападок на воїнів АТО та жителів с.Рацеве, які прийшли підтримати нашу газету в цьому судовому процесі та виступити свідками на її захист. При цьому представники ГО “Чигиринська районна Народна рада”, перешкоджаючи відеозйомці, нанесли Наталії Іванівні тілесні ушкодження, вирвали з рук планшет, яким велася відеозйомка”, - йдеться у зверненні редакції.“Але докази протиправної поведінки залишились на камерах спостереження Чигиринського районного суду та на дивом вцілілому дороговартісному планшеті, які вже долучені до кримінального провадження”, – повідомляють представники редакції.За словами юристки газети Світлани Гречанюк-Самойлової, 23 грудня було проведено судмедекспертизу в обласному центрі, зроблено освідування.“За направленням судмедексперта були на консультації у обласного нейрохірурга в Черкаській обласній лікарні, струс мозку підтвердився. Будемо лікуватися в нашій лікарні. Заяву поліція прийняла оперативно, за словами працівника нашої місцевої прокуратури, справа знаходиться на контролі у прокурора області”, - розповіла юристка.У редакції наголошують, що ця подія – не просто хуліганство, а намагання запровадити цензуру, обмежити свободу слова та завадити роздержавленню, оскільки “вищевказаний позов є нічим іншим як “брудним” приводом для всілякого роду провокацій та можливості здійснення фізичної розправи над журналістами газети “Чигиринські вісті”.Судове засідання у справі побиття Наталії Лебеденко призначено в Чигиринському райсуді на 11 січня.Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко з жалем зазначив, що випадки переслідування редакторів комунальних газет із політичних мотивів зараз – непоодинокі.“У процесі роздержавлення окремі політики чи представники влади дозволяють собі вдаватися до погроз і тиску на ЗМІ, щоб залякати, підпорядкувати газету собі і захистити власні інтереси. Декількох наших колег безпідставно звільнено з роботи або намагаються дотиснути. Окремі “активісти” спекулюють, що їх уповноважила громада на “газетну люстрацію”. Ми сподіваємося на адекватне правосуддя та покарання винних у побитті редактора чигиринської районки, триматимемо цю справу на контролі та надаватимемо допомогу газеті”, – зазначив Сергій Томіленко.24.12.2016 24 грудня у Пирятині (Полтавська область) під час концерту Віталія Козловського один з організаторів заходу забороняв журналістці ТРК “Пирятин” Альоні Гуленко знімати виступ співака, намагався побити камеру, знищив відеокасету та подряпав руку журналістці. Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомила головна редакторка ТРК “Пирятин” Ірина Уляницька.“Це перший подібний випадок. Прийшли, як завжди, на такі заходи знімати. Як виявилося, то був один із організаторів концерту. На жаль, немає його на фото. Говорив, що знімати не можна і все, вхопив камеру, хотів трощити”, – розповіла Ірина Уляницька.Журналістка викликала поліцію та написала заяву.“Бажання показати глядачам сюжет із чудового концерту Віталія Козловського, що відбувався в Пирятинському РБК, закінчилося для представника ТРК “Пирятин” геть не тим, чого очікували. А саме: перешкоджанням професійній журналістській діяльності (ст. 171 КК України), спробою незаконного заволодіння майном, агресивним поводженням із журналісткою та пошкодженням касети із записом та накамерного світла. Підкреслимо, зйомка відбувалася в публічному місці. Жодних попереджень про заборону чи обмеження відеофіксації події телебачення не отримувало. Невідомий, не представившись, підбіг, щойно розпочався концерт, вихватив камеру із криками про заборону зйомки та погрозами розбити камеру. Журналіст намагалася вмовити не бити камеру, а просто стерти запис. І лише завдяки допомозі третьої особи камера таки залишилася ціла. Касету нападник знищив, роздавивши в руці, світло від камери відламав. Таким чином журналіст залишилася з подряпаними руками (результат битви за камеру), а глядачі без репортажу з концерту. На місце події було викликано наряд поліції, журналіст написала заяву”, – розповіла Уляницька.Менеджерка співака Юлія запевняє, що заборони знімати як такої не було, а інцидент виник тому, що журналісти попередньо не акредитувалися.“Ми про інцидент дізналися пост-фактум, уже після концерту. Є місцевий організатор, який займався організацією концерту. Наскільки я знаю, уже під час концерту, коли я була за кулісами, а Віталій на сцені, почався конфлікт. Журналісти не акредитувалися на концерт і не взяли у нього дозволу на зйомку. Вони почали знімати, а він попросив вимкнути камери або компенсувати їм вартість цієї касети, яка уже була знята, і забрати. Вони відмовилися це робити, таким чином виник конфлікт”, – пояснила Юлія.Менеджерка співака зізнається, що “ситуація досить прикра” і запевняє, що до цього випадку артист жодного стосунку не має. “Організатор концерту залишає за собою право дозволяти чи забороняти зйомку. Якщо до мене звертаються, я дозволяю зйомку без проблем. Але у даному випадку журналісти не звернулися”, – зазначила менеджерка.Вона також додала, що організатор був дещо неправий під час конфлікту, але розривати через це робочі стосунки із ним не планують. “Я поговорила з ним, висловила прохання, аби у подальшому всі моменти щодо зйомок погоджували зі мною. Зйомки абсолютно відкриті, якщо на них попередньо акредитуватися. Ми це робимо для того, аби розуміти, хто знімає і для чого, де потім з’явиться сюжет”, – сказала менеджерка співака.Погрози, залякування – 11.На Дніпропетровщині під офіс газети "Событие сегодня" підклали міні-пастку з гранатами30.12.2016 У місті Кам’янське (Дніпропетровська область) під офіс газети “Событие сегодня”, де також розташований офіс місцевого “Автомайдану”, була підкладена міні-пастка з семи бойових гранат і РПГ-18. Про це повідомляється на сайті видання.Підозрілу коробку в пакеті чорного кольору з лежачим зверху гранатометом РПГ-18 виявили 30 грудня о 18.50 співробітники газети на ганку будівлі на вулиці Спортивній, 19.Про знахідку були негайно сповіщені правоохоронні структури. На місце прибули співробітники СБУ, ДНС, поліції, а також вибухотехніки. Редакція газети була оточена і обгороджена стрічками. Рух по вулиці Павлівській обмежений.У коробці були виявлені шість гранат Ф-1 і одна РГ-42, переплетені між собою дротом, пов'язані з РПГ-18. Гранати бойові, з вибуховою речовиною всередині. Як повідомляє видання, очевидно, передбачалося, що вибух повинен був відбутися після того, як людина, що виявила небезпечну знахідку, потягне за РПГ.Конструкція з семи бойових гранат і РПГ-18, підкинута на ганок редакції газети, була розмінована і розібрана до 23.00 30 грудня.Постраждалих через події немає. Гранати і РПГ, запечатані в пакети, забрали співробітники поліції.Проводяться слідчі дії зі встановлення осіб, причетних до інциденту. Відомості за цим фактом внесені до ЄРДР за ч.1 ст. 296 КК України.Редакція не виключає, що інцидент пов'язаний з редакційними матеріалами або політичною діяльністю директора газети.Головний редактор газети “Событие сегодня” Михайло Балтакса пов’язує інцидент з діяльністю редакції видання, повідомляє “Детектор медіа”.Балтакса зараз поки утримується від висування будь-яких версій щодо інциденту і сподівається на професіоналізм співробітників правоохоронних органів у розслідуванні події.“Мені зараз складно говорити про якісь версії, тому що це може бути все що завгодно. Є компетентні органи, які повинні дати оцінку таким речам. Вчора на розмінування прибули співробітники, які працювали професійно, розуміли, що вони роблять”, - сказав він.На питання, чи пов’язане мінування ганку будівлі з діяльністю редакції газети чи розташованого поруч “Автомайдану”, Михайло Балтакса відповів, що це було спрямовано проти його видання.“Я впевнений, що це було спрямовано проти редакції. На мою думку, це була спроба нас залякати. При цьому спроба дуже дивна: навіщо було так просто класти біля редакції бойові гранати. Ця міна не могла підірватися випадково, треба було зробити певні зусилля, аби відбувся вибух. Тобто залишили коробку з гранатами і зверху поклали РПГ”, - сказав головред.За його словами, правоохоронці вже опитали співробітників редакції. Чи є у поліції вже якісь версії чи підозрювані, головному редактору поки невідомо. Камери відеоспостереження ні навколо будівлі редакції, ні на самій будівлі не були розміщені.Водночас Михайло Балтакса сказав, що редакція продовжить працювати у звичайному режимі і ніякі додаткові заходи безпеки не вживатиме.Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 11.У Бахмуті невідомі обстріляли офіс телекомпанії “Сіверське телебачення”01.12.2016 У місті Бахмут Донецької області невідомі обстріляли офіс місцевої телекомпанії “Сіверське телебачення”. Постраждалих немає. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Донецькій області.Як зазначили в поліції, повідомлення про подію надійшло 30 листопада о 08:20 до чергової частини Бахмутського відділу поліції від депутата Сіверської районної ради та директора “Сіверського телебачення”. Він повідомив, що, прийшовши зранку на роботу, побачив пошкоджені вікна.В результаті проведеного огляду місця події було зафіксовано чотири отвори у склі у вікні кабінету.Телекомпанія знаходиться на першому поверсі житлового будинку. Після проведення первинних заходів правоохоронці встановили, що на момент події в робочих кабінетах працівників телебачення не було, постраждалих немає.За попередніми даними, отвори були зроблені в результаті використання вогнепальної зброї. Співробітники Бахмутського відділу поліції проводять заходи, спрямовані на встановлення осіб, причетних до пошкодження телестудії.Вказаний факт внесено до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бахмутського відділу поліції. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження за фактом хуліганських дій за ч. 4. ст. 296 Кримінального кодексу України.Перешкоджання - 111.У Хмельницькому журналістам забороняли знімати на тротуарі біля торгового центру01.12.2016 У Хмельницькому кореспондентці телеканалу “Поділля-центр” Світлані Русіній та оператору Андрію Лазаруку охоронці забороняли знімати на тротуарі біля торгового центру. Про це Світлана Русіна повідомила представниці ІМІ у Хмельницькій області.Інцидент стався 1 грудня, журналісти знімали відео для сюжету про проблеми з паркуванням на вул. Вайсера, поблизу торговельного центру “Квартал”.“Ми знімали зі сторони “Кварталу” те, що відбувалося на протилежному боці вулиці. Однак з торгового центру до нас вийшли троє людей у формі та один в цивільному і почали вимагати припинити зйомку, оскільки ми нібито перебуваємо на приватній території”, - розповіла Світлана Русіна.За словами журналістки, фізичної сили охоронці ТРЦ не застосовували, проте поводилися фамільярно. Щоб не провокувати їх на більш агресивні дії, телевізійники вирішили продовжити роботу з іншого боку вулиці. Як пояснила Світлана Русіна, у Хмельницькому уже були прецеденти, коли представникам ЗМІ, які не реагували на вимогу припинити зйомку, ламали дорогу техніку.“Щоб відзняти необхідне відео, нам довелося зайти з іншого боку, але охорона “Кварталу” пильно за нами стежила, допоки ми не завершили працювати”, – продовжила кореспондентка.До правоохоронців з приводу цього випадку журналісти не зверталися. Проте того ж дня принагідно поцікавилися у патрульних поліції, як діяти у таких ситуаціях. Поліцейські ж запевнили, що зйомка у громадських місцях дозволена усім, а не тільки журналістам, і порадили наступного разу сміливо звертатися до патрульних, оскільки дії охоронців слід трактувати як перешкоджання журналістській діяльності.01.12.2016 1 грудня у Луцьку журналісток “Громадського радіо” Ірину Мусій та “Громадського.Волинь” Марію Доманську не пустили на засідання житлової комісії при Головному управлінні Національної поліції у Волинській області, де розглядалося питання надання житла працівникам поліції. Про це написала у блозі на сайті “Громадського Волинь” Ірина Мусій.Як пояснив тоді начальник ГУНП у Волинській області Петро Шпига, під час засідання комісії були присутні оперативні працівники, а тому комісія шляхом голосування прийняла рішення, аби засідання комісії було закритим. Також Шпига пояснив, що інформацію про результати засідання можна отримати, відправивши запит.Крім цього, пише Мусій, в цей день до Марії Доманської зателефонував народний депутат Ігор Лапін, дізнавшись про візит журналісток на засідання комісії. Його розмову з журналісткою вона розцінила як тиск.“Він телефонував до мене і говорив про наш з тобою візит на засідання житлової комісії. Звідки він про це дізнався, мені невідомо. Він звертався до мене, аби ні я, ні ти не робили кіпішу із приводу засідання комісії, адже всю інформацію, яка нам потрібна, нам нададуть у відповіді на запит. А щоб переконати мене в цьому, почав закидати мені звинувачення у тому, що мене нібито хтось купив або що я працюю на чиєсь замовлення”, – розповіла у коментарі Марія Доманська.Ігор Лапін, пише журналістка, заперечував, що телефонував до Марії як до журналістки і пояснив, що це нібито був дружній дзвінок. “Я телефонував не до журналістки Марії Доманської, а до..до друга Марії Доманської. Ніяких тисків не здійснював і більше нічого прокоментувати не можу. Якщо Ви хочете, я можу опублікувати розмову. Але я подумаю, чи мені варто це робити”, – цитує Мусій депутата.Журналістка Мусій надіслала запит до обласного ГУНП щодо того, на підставі чого сформована житлова комісія і чому їх не пустили на засідання. У поліції їй відповіли, що нормативно правовими актами статусу засідань житлової комісії не визначено.Також у відповіді поліція зазначила, що обласне управління поліції “є режимною територією із спеціальним режимом доступу та перебуванням на ній, де проводяться секретні роботи та розміщені секретні зони і режимні приміщення”. А засідання комісії зробили закритим, зазначили в поліції, оскільки на ньому розглядалися персональні дані працівників поліції.Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін зазначив, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, крім випадків, визначених законодавством.“Отже, гарантію сформульовано таким чином, що є право на доступ до приміщень і на відкриті заходи. Останнє означає, що порушення відбувається, коли присутні представники одних ЗМІ, громадських організацій, а іншим блокують можливість потрапити. Якщо захід закритий, то “закритість” має відповідати чинному законодавству і на ньому не повинно бути жодних сторонніх осіб. Тільки учасники розгляду/прийняття рішення. Також, визначальним є те, що обмеження для реалізації саме цієї журналістської гарантії може бути передбачено в “законодавстві”, а не “законах”. Іншими словами, на відміну від інших гарантій представників ЗМІ, в даному випадку і підзаконні нормативно-правові акти можуть містити такі обмеження (якщо не суперечать закону). Відповідно, за відсутності чіткої відповіді у законах – хто і на що мав право в даному випадку, треба аналізувати підзаконні нормативно-правові акти, в т.ч. які регулюють діяльність цих комісій”, – зазначив Олександр Бурмагін.Також, за словами юриста, положення про комісії щодо відкритості чи закритості не містить відповідей. “Ні щодо закритого режиму, ні щодо відкритого і гарантій публічності. За таких умов рішення про допуск журналістів може прийняти відповідальна за організацію і проведення особа в структурі МВС, яка має і організувати видачу пропусків і прохід до місця проведення. При цьому треба пам’ятати, що допуск будь-яких сторонніх осіб на такий захід має наслідком отримання статусу “відкритого” таким заходом і обов’язок забезпечити можливість потрапити всім бажаючим. В протилежному випадку буде відбуватись дискримінація одних учасників інформаційних відносин перед іншими”, – додав Бурмагін.05.12.2016 Журналістів телеканалу “До Тебе” (філія Національної телекомпанії України “Донецька регіональна дирекція”) Павла Палагуту, оператора “Громадського ТБ Донбасу” Дмитра Журавльова, оператора телеканалу Еспресо.TV Артура Шагаліна не пропустили на урочисте відкриття телевежі на Карачуні під Слов'янськом, звинувативши їх в багатьох кримінальних правопорушеннях.Телеканал «До Тебе» заявив про перешкоджання співробітниками Служби безпеки України та Управління державної охорони роботі журналіста телеканалу Павла Палагути.Також канал вважає неприпустимим вибірковість у допущенні журналістів на відкриті офіційні заходи за участі Президента України.На каналі зауважують, що з метою висвітлення відкриття телевежі за участю Президента України Петра Порошенка телеканал “До ТеБе” у встановленому порядку через прес-службу Донецької облдержадміністрації акредитував знімальну групу у складі журналіста та оператора.“Прес-службою Донецької облдержадміністрації був забезпечений централізований трансфер представників медіа до місця проведення заходу. Після прибуття на гору Карачун співробітники Служби безпеки України та Управління державної охорони без офіційного пояснення не допустили акредитованого журналіста телеканалу "До ТеБе" Павла Палагуту та ще декількох представників інших ЗМІ до висвітлення заходу, таким чином перешкодивши виконанню ними своїх професійних обов᾽язків, що гарантовано законом”, - йдеться у заяві.У зв’язку з цим фактом телеканал висловлює занепокоєність та “вважає неприпустимим вибірковість у допущенні журналістів на відкриті офіційні заходи за участі Гаранта Конституції України”.Як повідомили Новини Донбасу, усіх журналістів централізовано привезли на Карачун з Краматорська (Донецька область). Після прибуття всіх представників ЗМІ перевірили на наявність небезпечних предметів, документи, а після провели обшук зі собакою. Після завершення обшуків і перевірки в базі даних невідомий чоловік попросив чотирьох журналістів повернутися в автобус, заборонивши таким чином відвідувати захід. Серед них виявилися кореспонденти телеканалу Еспресо.TV, журналісти з місцевого видання, а також оператор “Громадського ТБ Донбасу”.За словами оператора “Громадського ТБ Донбасу” Дмитра Журавльова, їм пояснили, що не пропускають на відкриття телевежі, оскільки їхні імена нібито внесені в базу даних осіб, яких розшукують у зв'язку з порушенням законодавства. Трьох із чотирьох затриманих звинуватили в шахрайстві з кредитними картами, незаконному зберіганні зброї та участі в круглому столі з бойовиком Ігорем Гіркіним. Четвертому журналістові не назвали причину затримання.В автобусі представники ЗМІ пробули чотири години. Після закінчення заходу і того, як гору Карачун покинув президент Петро Порошенко, затриманих журналістів разом з іншими представниками ЗМІ відвезли назад в Краматорськ, так нічого і не пояснивши.Офіційних звинувачень пред'явлено не було, журналісти були відпущені після приїзду до Краматорська.Як заявляє “Громадське ТБ Донбасу”, Дмитро Журавльов мав акредитацію на захід, отриману відповідно до вимог Адміністрації Президента через прес-службу Донецької обласної державної адміністрації.Як заявив Еспресо.TV, оператора телеканалу Артура Шагаліна затримали працівники СБУ. “Зокрема, Артура Шагаліна звинуватили у зберіганні зброї. При цьому співробітники правоохоронних органів поводилися нахабно і наполегливо. Але по закінченню події журналістів відпустили без будь яких пояснень”, - повідомляє канал. Але по закінченню події журналістів відпустили без будь яких пояснень.Такі дії телеканал сприймає як перешкоджання журналістській діяльності та вимагає від керівництва держави покарати винних у цій ситуації.Також канал вважає неприпустимим вибірковість у допущенні журналістів на відкриті офіційні заходи за участі Президента України.5 грудня у Слов’янську (Донецька область) відкрили відновлену телевежу на горі Карачун, яку було зруйновано під час бойових дій 2014 року і яка передаватиме сигнал українських мовників. Відкриття телевежі відбулося за участю Президента України Петра Порошенка.4.У Полтаві поліцейський перешкоджав фотозйомці та вигнав журналістів із зали суду06.12.2016 6 грудня в Октябрському райсуді Полтави керівник конвойної роти поліції перешкоджав фотозйомці та вигнав журналістів із зали суду до початку судового засідання. Представникам ЗМІ дозволили зайти лише тоді, коли у залу зайшли судді, повідомляє інтернет-видання Полтава365.Як пише видання, того дня був призначений судовий розгляд у справі мешканця міста, якого обвинувачують у скоєнні умисного вбивства з травматичного пістолета. До початку судового розгляду до зали суду обвинуваченого завела конвойна рота.“Як тільки один із журналістів почав фотографувати, керівник конвоїрів заборонив це робити. На питання, яка норма законодавства встановлює заборону знімати до початку засідання, охоронець заявив, що дозвіл на фотозйомку потрібно питати у голови суду Олександра Струкова”, – пише видання.Після короткої перепалки з представниками ЗМІ керівник конвойної роти наказав їм негайно залишити приміщення зали суду, незважаючи на те, що раніше всі слухачі були запрошені секретарем судового засідання. Журналісти чекали півтори години біля кабінету. Потім до зали зайшла колегія суддів на чолі зі суддею Олександром Струковим, а разом із нею впустили всіх учасників і слухачів.Поки прокурор зачитував інформацію щодо проведених заходів, адвокат обвинуваченого Марина Розанова прямо під час засідання проводила відеозйомку журналістів на свій мобільний. Керівник конвойної роти зробив їй усне зауваження, але, почувши відмову, дозволив Розановій знімати журналістів до завершення судового засідання.Конвойна рота офіційно входить до структури Полтавського відділу поліції, очолює роту Олександр Бугаєвець, повідомляє видання.Як повідомляє регіональна представниця ІМІ, зокрема, вигнали з зали суду журналістів ГромадськеТБ.Полтава та інтернет-видання “Полтавщина”.Як повідомляв ІМІ, 30 серпня в Октябрському райсуді Полтави адвокат підозрюваного, справу якого розглядали, Марина Розанова, погрожувала журналістці ГромадськеТБ.Полтава Ользі Дудці її побрити наголо. На тому ж судовому засіданні погрожували не лише Ользі Дудці. Батько підозрюваного погрожував іншому журналісту, Миколі Лисогору з онлайн-видання “Полтавщина”, обіцяв засунути йому фотоапарат в “ж…”. Лисогор не став писати заяву до поліції.31 серпня журналістка ГромадськеТБ.Полтава Ольга Дудка звернулася до правоохоронців із заявою про погрози від Марини Розанової.Адвокат Марина Розанова, яка погрожувала у суді побрити наголо журналістку ГромадськеТБ.Полтава Ольгу Дудку, заявила в поліцію про погрози. У рамках цього кримінального провадження журналістка 9 вересня давала слідчому пояснення.13 вересня журналістка ГромадськеТБ.Полтава Ольга Дудка заявила, що поліція не внесла її вже другу заяву щодо інциденту до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тому вона оскаржуватиме бездіяльність слідчого.У підсумку дисциплінарна комісія відмовила журналістам, які скаржились на погрози адвоката.08.12.2016 Журналістку рівненського сайту “ВСЕ” Вікторію Мамотюк намагався вигнати із зали судових засідань суддя Рівненського апеляційного суду Сергій Баглик через те, що вона знімала на телефон судове засідання. Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердила регіональному представнику ІМІ.Інцидент стався 8 грудня у приміщенні суду.“Як і інші колеги, я записувала телефоном відео для матеріалу. Суддя Баглик побачив це, запитав, чи у мене в руках телефон, я відповіла, що веду відеофіксацію. Потім він одразу сказав працівнику: “Виведіть її”. Його аргумент - мовляв телефон може задзвонити, що буде заважати аудіозапису у засіданні. Варто пояснити, що я жодного разу не порушила порядку у засіданні, а навіть якби й порушила, то видалити він мене може лише після другого зауваження. Тому я відмовилася виконувати незаконні вимоги Баглика й продовжила роботу у засіданні”, - пояснила ІМІ журналістка.Вікторія зауважила, що видалення із зали судового засідання є крайнім заходом процесуального примусу за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого. Воно застосовується до особи, яка повторно допускає порушення або продовжує його чинити після застосування до неї попередження.Також журналістка процитувала ст. 130 п. 3 КПК: “У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом".Як пояснила ІМІ Вікторія Мамотюк, вона перебувала на судовому засіданні, оскільки готувала для сайту матеріал у продовження справи загибелі у ДТП 15-річної Ірини Омельковець.Як повідомляв ІМІ, 5 липня 2016 року Рівнeнський районний суд відмовив у задоволенні вимог судді Рівненського міського суду Олександра Тимощука щодо стягнення 200 тис. гривень моральної шкоди з рівненських журналістів Вікторії Мамотюк, Олексія Кривошеєва та правозахисниці Ліани Диновської. Позивач стверджував, що поширена журналістами сайту “ВСЕ”, тижневика "Льонокомбінат" інформація викривального характеру є недостовірною і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації та спричинила йому моральну шкоду.09.12.2016 9 грудня суддя Октябрського суду Полтави Лариса Кулешова попросила представників засобів масової інформації залишити відкрите судове засідання, повідомляє інтернет-видання “Трибуна”.У суді мало відбутися друге засідання в справі звільненого з Полтавського національного технічного університету викладача Олексія Северина. Проте перед початком розгляду суддя Кулешова зазначила, що представники ЗМІ мають покинути залу.“Усі дії щодо висвітлення судового засідання ви мали узгоджувати тільки з головуючим у справі. Досудове розслідування було ще не закінчено, ви висвітлили в інтернет-виданні покази свідків, що є неприпустимим. Тому, будь ласка, виходьте з зали судового засідання”, – сказала суддя.Представники ЗМІ покинули залу, аби не зривати судове засідання.Як нагадує видання, викладача Полтавського національного технічного університету звільнили за “прогули” двох пар, під час яких він відвідав фахову конференцію в Києві. Керівництво університету впевнене, що звільнення законне. Олексій Северин переконаний, що причина звільнення – особисті мотиви.Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що в Цивільно-процесуальному Кодексі немає прямої заборони повідомляти покази свідків у ЗМІ.“Тут прогалина в Цивільно-процесуальному Кодексі, бо дійсно, недопитані свідки не повинні чути, що розповіли уже допитані. Згідно з Кодексом, вони не мають бути в одному приміщенні, але там (в кодексі – ред.) немає прямої заборони повідомляти покази свідків у ЗМІ. Тому суддя могла би подбати, щоби допитати всіх свідків за один раз. Але про це в ЦПК теж не сказано”, – прокоментував юрист.09.12.2016 У Вараші (Рівненська область) міський голова Сергій Анощенко поставив журналістці телеканалу “Енергоатом” Юлії Крищук вимогу акредитуватися в міській раді, щоб відвідувати сесії. Інцидент стався 9 грудня, повідомляє “Четверта влада”.Як пише видання, відразу після сесії міської ради журналістка підійшла до міського голови, щоб запитати щодо його ініціативи повернення місту старої назви. Спочатку Сергій Анощенко коротко відповів, але після уточнюючих питань журналістки почав звинувачувати її в перекручуванні інформації та поставив вимогу, щоб наступного разу журналістка акредитувалася в раді перед тим, як сюди приходити.Після інциденту на сайті міськради оприлюднили діалог, який відбувся уже після відповіді Сергія Анощенка на питання журналістки Юлії Крищук.“От що ви робите в міській раді? Ви не акредитовані. Що ви робите в міській раді? Будете акредитовані – прийдете. Що виробите в установі, де є керівник, де ви не попередили, що прийшли сюди. Ви маєте право знімати? Без дозволу”, - запитав міський голова. На що журналістка відповіла, що має право знімати.Керівник правових проектів Інституту масової інформації Роман Головенко зазначає, що термін “акредитація” застосовується у багатьох сферах, зокрема і в журналістиці. Але часто виникає плутанина з приводу того, що насправді мається під ним на увазі або який обсяг прав та обов̕̕язків журналіста передбачає для нього акредитація.“Акредитація журналістів та інших працівників ЗМІ регулюється ст. 26 Закону України “Про інформацію”. Потрібно пам̕̕’ятати, що акредитація – це не обов`язок і не єдина легальна можливість висвітлювати діяльність акредитуючої структури. Абзац другий частини 1 ст. 26 згаданого Закону передбачає: “Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень”, - зазначив юрист.Міський голова Сергій Анощенко пояснив виданню, що міськрада нікому не забороняє прийти в сесійну залу, але хоче знати, хто яке ЗМІ представляє.“Ні одному журналісту не відмовляли і не збираємося відмовляти. Просто хочемо знати, яке ЗМІ хто представляє... Перше, що я її спитав, покажіть, будь ласка, журналістське посвідчення. Вона мені відмовилася хоч якийсь документ показати, хто вона така. Тобто будь-яка людина з вулиці бере камеру, мобільний телефон, приходить у сесійну залу і каже, що я журналіст, я буду знімати?”, - сказав він.Також він зазначив, що журналістка не представилась, коли підійшла брати інтерв’ю, і він не знав, яке вона ЗМІ представляла. Видання зауважує, що, подивившись відео журналістки, можна побачити, з чого почався конфлікт і те, що міський голова знав, яке ЗМІ вона представляє.Сама Юлія Крищук дивується такій поведінці голови міськради. Хоч під час цієї сесії свого посвідчення вона йому не показувала, однак впевнена, що він її добре знає, а така поведінка через те, що не подобаються її матеріали.Вона зауважила, що неодноразово надсилала копію свого журналістського посвідчення в міську раду. “Сотню запитів йому написала з копією посвідчення, а він мені про акредитацію ліпить. Починалося все з того, що сесію зірвали, я підійшла до нього і запитала, як він реагує на побажання Дмитра Сільмана, керівника “Народного контролю” на Рівненщині. Сергій Анощенко мені відповів щось на кшталт “з вашим каналом я не буду розмовляти, ви брехливі і т.д.” і втік. Потім повернувся зі своїм журналістом, привів кричащу пані і давай “наїжджати”, що ми не акредитовані при міській раді. Я йому диктую закони про інформацію, статтю 26-ту, потім вона вмикає свою камеру і він знову “ви хто такі”, - розповіла журналістка.8.В Одесі мешканець будинку кидався на журналістів "Думської ТБ"16.12.2016 В Одесі 16 грудня мешканець малоквартирного будинку Руслан Плешко перешкоджав знімальній групі телеканалу “Думська ТБ” знімати відео для програми “Архітектурний патруль”. Про це йдеться у програмі “Архітектурний патруль”.Знімальна група телеканалу прибула до будинку на вулиці Академіка Вільямса, 63, відзняти відео для телепрограми, в якій розповідається про якість будівництва в новобудовах міста. Під час інтерв’ювання мешканців будинку один з них повів себе грубо із знімальною групою – вдарив камеру та почав чіплятися до оператора телеканалу.Журналістка телеканалу Анастасія Большедворова звернулась до поліції та написала заяву про перешкоджання професійній діяльності.9.У Чернігові журналістам забороняли знімати на місці пожежі20.12.2016 20 грудня в Чернігові представники будівельної компанії “Укрсівербуд” перешкоджали журналістам інформаційного порталу “Чеline” Юрію Міхулі та Дмитру Дриганову проводити відеозйомку на місці пожежі біля обласного реабілітаційного центру “Відродження”. Про це журналісти розповіли представнику ІМІ у Чернігівській області.Журналісти приїхали відзняти сюжет про загоряння приміщення обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Відродження”, де зараз відбувається реконструкція. На момент початку пожежі в будівлі перебували близько 70 осіб. Присутні на місці події рятувальники назвали попередню версію причини пожежі: порушення правил пожежної безпеки під час проведення робіт будівельною організацією.За словами журналіста Юрія Міхулі, вони намагалися зняти кадри обгорілого приміщення, але технічний директор підприємства, що проводить реконструкцію ДП “УкрСіверБуд”, Володимир Сахненко забороняв їм це робити та намагався затулити об’єктив відеокамери. Потім він покликав своїх працівників, які випровадили знімальну групу. Свої дії представники будівельної кампанії обґрунтовували небезпекою знаходження знімальної групи на будівельному майданчику.Як заявили журналісти, під час інциденту техніка не постраждала, тому наразі вони не планують звертатися в поліцію.22.12.2016 22 грудня у Дніпрі голова Бабушкінського районного суду міста Ігор Литвиненко обмежив журналісту “Першого міського телеканалу Кривий Ріг” Олегу Єрмолинському доступ на засідання. Про це журналіст повідомив представниці ІМІ у Дніпропетровській області.За словами журналіста, суд розглядав справу групи підозрюваних з Кривого Рогу у скоєнні злочину за статтею 189 ККУ (вимагання). Підозрюваним мали обрати запобіжний захід.Олег Єрмолинський на початку засідання звернувся до судді із клопотанням про доступ на відеозйомку під час винесення рішення суду.“Литвиненко почав мені грубити. На питання, чому він так спілкується, відповів, що він старший і йому можна. Не прийнявши мого клопотання, змусив покинути залу. Оскільки мене цікавило лише винесення рішення, а не весь процес, я вийшов”, - розповів представниці ІМІ Олег Єрмолинський.Коли суддя повертався з нарадчої кімнати для оголошення рішення, журналіст спробував зайти у залу засідань за суддею, втім Литвиненко зачинив двері перед журналістом та закрив їх на ключ.“Він не розглянув моє клопотання, не розглянув питання, чи має бути засідання відкритим чи закритим, тобто безпідставно обмежив мені доступ на зачитування рішення суду. Після засідання я запитав у судді Литвиненко, чи часто він порушує права журналістів та навіщо, він почав хапати руками камеру та штовхати мене, потім попросив чергового вивести мене із суду. На моє питання, чи розуміє він, що скоює кримінальний злочин своїми діями, він відповів мені “так”. Все це зафіксовано на камеру і незабаром ми продемонструємо це відео”, - прокоментував журналіст.Олег Єрмолинський написав заяву до відділення поліції Шевченківського району Дніпра щодо перешкоджання його професійній діяльності.11.В Одесі журналістів 7 каналу під час зйомки облили брудною водою23.12.2016 23 грудня в Одесі мешканець багатоповерхівки Петро Новицький перешкоджав знімальній групі 7 каналу знімати сюжет про опалення будинку, обливши відеокамеру водою. Про це йдеться у сюжеті каналу.Мешканці будинку на вулиці Академіка Вільямса, 63, звернулись за допомогою до редакції 7 каналу, оскільки протягом опалювального сезону один з мешканців будинку заблокував доступ до теплового лічильника в підвалі та сам регулює температуру в багатоповерхівці. За словами жителів будинку, в деяких квартирах температура повітря не перевищує 16 градусів тепла.Кореспонденти спробували з'ясувати у чоловіка його точку зору, але він, замість відповіді на питання, облив апаратуру журналістів брудною водою, якою мив свою машину, і публічно образив знімальну групу.Журналістка телеканалу Крістіна Немченко звернулась до поліції та написала заяву про перешкоджання професійній діяльності. На свого сусіда написали скаргу до правоохоронців і мешканці будинку.Цензура. Доступ до інформаціїДоступ до інформації – 31.Голова Миколаївського морпорту ігнорує запити журналіста про його помічників і радників13.12.2016 Виконуючий обов'язки начальника адміністрації Миколаївського морського порту Віктор Козонак ігнорує запити на інформацію інтернет-видання “Преступности.НЕТ” про його заступників, радників і помічників. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.Як розповів журналіст видання Андрій Лохматов, він уже 1,5 місяці замість п’яти робочих днів чекає відповідей на два інформаційні запити, подані згідно з нормами Закону України “Про доступ до публічної інформації”.“Півтора місяці тому, 31 жовтня, я направив два інформаційні запити керівнику Миколаївського філіалу Адміністрації морських портів України на електронну адресу, єдину, яка була зазначена на сайті відомства. Оскільки в адміністрації Миколаївського морського порту вибухнув скандал навколо нового керівництва держпідприємства, зокрема, роздутого штату радників і помічників в.о. начальника адміністрації порту Володимира Козонака, я цікавився їхніми іменами, датами призначення і їх зарплатами”, - повідомив журналіст.За його словами, через два тижні відповіді не надходили, а тому він подзвонив за єдиним номером телефону, вказаним на офіційному сайті адміністрації порту, де йому відповіли, що та адреса, яка вказана на сайті, неправильна.Кореспондент перенаправив запити на іншу електронну адресу, але відповіді так і не надійшло. В приймальні начальника Лохматову відповідають, що “запити у начальника, ми передамо йому, що ви чекаєте відповіді”. Але станом на 12 грудня Віктор Козонак так відповідей і не надав.19.12.2016 Криворізька міська рада (Дніпропетровська область) не переадресувала запит головної редакторки інформаційного порталу “Перший Криворізький” Софії Скиби розпоряднику, яким є комунальний телеканал “Рудана”. Про це Скиба повідомила представниці ІМІ у Дніпропетровській області.Журналістка надіслала 12 грудня інформаційний запит на ім'я міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула щодо походження телепрограми “Vox populi - Глас народу”, яка від 24 листопада почала виходити в ефірі комунального телеканалу “Рудана”.“Наші читачі цікавляться, на яких умовах розташована ця програма в ефірі “Рудани”. Якщо це стороннє виробництво - чи отримує телекомпанія гроші за розміщення продукту? Чи виробництво цього продукту оплачується безпосередньо з бюджету комунального телеканалу?”, - розповіла Софія Скиба регіональній представниці ІМІ.У запиті журналістка просила надати інформацію про власника прав на телепрограму “Глас народу”; про документи, що підтверджують розміщення або виробництво телепрограми на муніципальному телеканалі.15 грудня надійшла відповідь від начальниці управління культури Криворізької міськради Наталі Стриги. У відповіді йдеться, що “управління культури виконкому Криворізької міськради не є розпорядником зазначеної інформації”. Там же журналістці рекомендують звернутися “безпосередньо до розпорядника інформації - комунального підприємства ТРК “Рудана”.Як зазначив медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону про доступ до публічної інформації, міськрада мала передадресувати запит до телекомпанії.“Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що розпорядник, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє (у нашому випадку міськрада є засновником телеканалу, а також безпосередньо у відповіді зазначали належного розпорядника), зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача”, - прокоментував цей випадок Ратушний.Юрист додає, що такі випадки неповного виконання Закону про доступ до публічної інформації є постійними, тому доречно, на розсуд запитувача, або самостійно надіслати запит до належного розпорядника, або, посилаючись на згадану вище норму Закону, вимагати у міськради перенаправлення відповідного запиту до належного розпорядника.Журналістка повідомила, що подасть повторний запит до комунального підприємства ТРК “Рудана”.Програма “Vox populi - Глас народу” має формат опитування. Вперше в ефірі телеканалу “Рудана” вона з'явилася 24 листопада 2016 року, вдруге - 11 грудня. Обидва випуски так само були розміщені у соцмережах регіонального медіаресурсу “Mедіа-KР”, який пов'язують із народним депутатом від “Опозиційного блоку” Костянтином Павловим. Останній випуск програми розміщено “Mедіа-KР” вже із логотипом КП ТРК “Рудана”.22.12.2016 Головна редакторка львівської інформаційної агенції Дивись.info Валерія Дубова заявляє, що Львівська міська рада та підпорядковані їй комунальні підприємства системно зволікають із наданням відповіді на інформаційні запити редакції. Про це вона повідомила представнику ІМІ у Львівській області.Зокрема, йдеться про інформаційний запит, відправлений редакцією до Львівської міськради ще 6 грудня. Запит стосується дотацій з міського бюджету на користь комунального перевізника “АТП-1”. Відповідь редакція не отримала досі, хоча згідно з законом вона мала надійти не пізніше 13 грудня.Як зазначила Валерія Дубова, у міськраді “навіть не повідомили, що для опрацювання інформації їм потрібно більше часу”.Також вона повідомила, що міськрада вже не вперше зволікає із відповіддю. За її словами, до цього чиновники неодноразово відповідали на запити Дивись.info лише після їх повторного надсилання. Запити, про які йде мова, стосувалися, зокрема, проведення конкурсу на громадські перевезення в місті, видачі дозвільних документів на будівництво житлових будинків у Львові, а також ремонту доріг у місті.Як повідомляв ІМІ, вже не вперше Львівська міськрада ігнорує журналістські запити чи зволікає із відповіддю на них. Так, відповіді на запити вчасно не отримали редакції “Дзеркало тижня.Україна”, “1+1” , “Наші гроші.Львів” та Громадське.Львів. Раніше запити без відповіді стосувалися переважно Грибовицького сміттєзвалища.Нагадаємо, відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит “не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту”. Якщо відповідь на запит потребує обробки великої кількості інформації, розпорядник може продовжити термін надання відповіді до 20 робочих днів, однак в такому разі розпорядник має повідомити про це запитувача, але не пізніше ніж за 5 робочих днів з моменту подачі запиту.Інтернет-тискКібер-атаки – 11.Сайт Житомир.info зазнав DDoS-атаки з-за кордону16.12.2016 Редакція інтернет-видання Житомир.info заявила 16 грудня про DDoS-атаку, яка почала здійснюватися близько 15:00 на сайт видання.“У зв’язку з цим редакція збирає інформацію про зовнішнє втручання в роботу сайту та збирається звертатися до правоохоронних органів”, - заявила редакція.Станом на ранок 18 грудня відомо, що DDoS-атака здійснюється з-за кордону.Як нагадує видання, подібна хакерська атака на Житомир.info була напередодні парламентських виборів 2014 року. За інформацією, якою володіє редакція, тоді один з кандидатів у народні депутати замовив DDoS-атаку на сайт, щоб унеможливити будь-які публікації про себе.З п’ятниці 16 грудня всі свої новини інтернет-видання Житомир.info розміщувало в соціальних мережах.Як повідомили представнику ІМІ у Житомирській області, сайт після атаки запрацював після обіду 18 грудня, а мобільна версія 20 грудня під вечір.Ні редакція, ні власник сайту не можуть назвати конкретної причини, чому, на їх думку, видання зазнало хакерської атаки.Кібер-атака в часі збіглась з виборами у 22 окрузі територіальної громади області, але в редакції зазначають, що ні з ким особливо останнім часом не конфліктували і нічого екстраординарного оприлюднювати не планували.Атака, за інформацією редакції, достатньо дорога, здійснювалась із закордонних серверів, була такої сили, що поклала досить не дешевий захист сайту.Захист свободи словаРеакція влади на порушення свободи слова – 11.Суд призначив штраф екс-банкіру, який напав на представника ІМІ в Херсоні12.12.2016 Херсонський міський суд визнав колишнього банкіра Тараса Бурду винним у нанесенні тілесних ушкоджень редактору інтернет-видання “МІСТ”, регіональному представнику Інституту масової інформації Сергію Нікітенку та призначив покарання у вигляді стягнення штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів. Таке рішення суд ухвалив сьогодні, 12 грудня, повідомляє “День”.Зокрема, суд визнав Бурду винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 ККУ (нанесення легких тілесних ушкоджень).Нагадаємо, 25 травня у Херсоні чоловік депутатки Суворовської районної ради, колишній банкір Тарас Бурда напав на журналіста видання “Мост”, представника ІМІ у Херсонській області Сергія Нікітенка, розбивши йому голову планшетом. Інцидент стався на площі Свободи в центрі міста після мітингу, організованого на честь звільнення льотчиці Надії Савченко.Нікітенко заявив, що пов’язує цю агресію з професійною діяльністю і як реакцію на критичні матеріали в сторону близьких до Бурди осіб.За фактом нападу на представника ІМІ в Херсоні Сергія Нікітенка, що стався 25 травня у обласному центрі, відкрито кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального Кодексу України (перешкоджання професійній діяльності журналіста).Як пише видання, після інциденту і в ході розгляду судової справи Бурда заявляв, що кинув Нікітенкові планшет, аби той його зловив, але так сталося, що влучив у голову.Попередні судові засідання супроводжувались матеріалами проти Нікітенка на кількох місцевих сайтах і навіть організованим мітингом проти журналіста, у якому взяли участь невідомі люди переважно середнього і старшого віку.Нікітенко просив призначити Бурді покарання у вигляді громадських робіт, але суд задовольнив вимогу прокурора про покарання у вигляді штрафу.“Це з одного боку демонстрація того, що справедливість – є. А з іншого – що у нашому середовищі все ще лишається солідарність, адже мене підтримували люди з усієї країни. Це потужні громадські організації, такі як “Ейдос”, журналісти багатьох видань. В тому числі дякую за об’єктивне висвітлення цієї справи газеті “День”, яка у перший же вечір після інциденту подала зважений матеріал з коментарями обох сторін конфлікту. Я вважаю, що в цій справі була й політична складова. Для представників місцевого УКРОПу і “Батьківщини” було важливо довести, що я неправий, адже ці люди не раз і не два були фігурантами моїх публікацій. Це була спроба помсти мені в суді через провокаційні мітинги і брудні матеріали в підконтрольних їм виданнях. Але ця тактика була заздалегідь програшною і завершилася провалом”, – прокоментував Сергій Нікітенко.Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 41.Журналістам DW відмовили у в'їзді в "ДНР"12.12.2016 12 грудня київському кореспонденту Deutsche Welle Крістіану Тріппе і його знімальній групі сепаратисти не дозволили потрапити на територію, підконтрольну так званій “ДНР”, повідомляє DW.Журналістам довелося годину чекати на нейтральній смузі між двох фронтів, доки їм не дозволили повернутися на територію, контрольовану українськими військами.Знімальна група DW планувала відвідати Донецьк разом із представниками ОБСЄ, зокрема, з першим заступником голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александером Гуґом. Задля цього журналісти отримали дозвіл від прес-центру самопроголошеної республіки. На вечір 12 грудня було заплановано інтерв'ю з речником сепаратистів.Утім, бойовики не пропустили знімальну групу через контрольно-пропускний пункт, пославшись на рішення “спецслужб “ДНР”, які не дозволили журналістську поїздку.21.12.2016 У полоні бойовиків “ЛНР” вже понад два місяці знаходиться луганський блогер Владислав Овчаренко. Колеги та знайомі блогера звернулися до Національної спілки журналістів України з тим, аби ця ситуація була у полі зору медіа і були можливості фінансово допомогти родині в’язня. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу НСЖУ.Так, автор сторінки у Twitter “Луганська Хунта” зник 10 жовтня, коли йшлов на зустріч із дівчиною. Хлопець довго не виходив на зв’язок, а пізніше в квартирі його батьків озброєні представники “МГБ ЛНР” провели обшук, забрали комп’ютер матері. Блогера звинуватили в тому, що він є засновником радикального неонацистського угруповання – підпільного відділення батальйону “Азов”.Загалом, як повідомляє НСЖУ, імовірно, Овчаренка затримали саме через його сторінку, на якій він розмістив прохання про грошову допомогу, бо хотів виїхати в Київ, та дав номер картки свого друга Артема Ахмерова. За цим номером “ЛНРівці” і вийшли на юнаків.Відтак, було затримано чотирьох хлопців, але двох відпустили, бо їхні батьки змогли “домовитися” та взяти їх на поруки. Артема і Владислава звинуватили в тому, що вони є лідерами угруповання.Журналістка ТСН Мар’яна Бухан, яка робила сюжет про затримання Овчаренка та ще трьох луганчан, розказала НСЖУ, що хлопця звинуватили в розповсюдженні листівок з символікою “Азову”, у “зраді республіці” та “шпіонажі”.“Зараз йому не дозволяють ні з ким спілкуватися, єдине що дозволено – це передавати передачі”, – зазначила вона.Родина Овчаренка не змогла виїхати з Луганська через його бабусю, у якої проблеми із зором, сам же 19-річний юнак також не готовий був розпрощатися з сім’єю.Колеги-журналісти висловлюють стурбованість долею Владислава та закликають посприяти в його звільненні.“У ситуації із затриманням журналістів і блогерів важлива публічність. НСЖУ вже поінформувала Міжнародну федерацію журналістів про цей випадок, – коментує перший секретар Спілки Сергій Томіленко. – Також ми шукаємо можливості для підтримки сім’ї Владислава Овчаренка”.Як повідомляв ІМІ, 21 листопада у Луганську бойовики так званого “Міністерства державної безпеки “ЛНР” затримали місцевого проукраїнського блогера Едуарда Нєдєляєва (нік Edward Ned), який на своїх сторінках у соцмережах писав про життя міста.27.12.2016 Бойовики так званої “ЛНР” затримали 53-річного жителя непідконтрольного Україні Луганська Геннадія Беницького за “поширення екстремістських матеріалів” в інтернеті. Це вже третій зниклий блогер у Луганську за останні три місяці. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на “Новини Донбасу”.У так званому “міністерстві держбезпеки ЛНР” заявили, що Беницького звинувачують у “вчиненні дій, спрямованих на збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності”.“У рамках реалізації заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки ЛНР встановлено особу активного користувача соціальної мережі Facebook, який поширював екстремістські матеріали, що містять негативну інформацію, яка принижує честь і гідності громадян Республіки, а також публікації образливого характеру по відношенню до громадських організацій, держструктур і органів влади ЛНР, зокрема глави Республіки. Їм є 53-річний житель Луганська Геннадій Беницький”, - повідомляє так зване “МДБ ЛНР”.Як повідомляв ІМІ, 10 жовтня у Луганську зник 19-річний блогер Владислав Овчаренко. Блогера звинуватили в тому, що він є засновником радикального неонацистського угруповання – підпільного відділення батальйону “Азов”.21 листопада у Луганську бойовики так званого “Міністерства державної безпеки “ЛНР” затримали місцевого проукраїнського блогера Едуарда Нєдєляєва (нік Edward Ned), який на своїх сторінках у соцмережах писав про життя міста.27.12.2016 Дані краматорського журналіста зі Східного проекту Романа Кошмала розмістили на сайті сепаратистів “Трибунал. Возмездие настанет”. Про це Роман повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.В коментарі представниці ІМІ у Донецькій області Роман дивується, що цей сайт досі не заблоковано.“Я два роки моніторив цей сайт, дивився, чи не з’явилися журналісти з Краматорська, і от нарешті дочекався, друзі надіслали мені посилання. Чесно - я зрадів, це для мене визнання, це означає, що я все роблю правильно!” - розповів журналіст.За його словами, це значить, що ці люди слідкують за діяльністю журналістів, читають та моніторять новини та аналітичні матеріали українських ЗМІ.“Дивно, що цей сайт досі не заблоковано, але це вже питання до СБУ. Бо і самі працівники Служби безпеки давно вже в “чорних списках” “Трибуналу”, - зауважив він.Особистих повідомлень Романові збирачі інформації не дописували та ніяк до нього не зверталися. “Чи ведуть вони свою діяльність, користуючись допомогою місцевих краматорчан, невідомо, але, звісно, - робить припущення Роман, - не виключено і таке”.Також Роман додав, що не збирається лякатися або якось змінювати вектор своєї праці. “Дякувати нашій поліції та військовим, адже ми відчуваємо себе під захистом, гадаю можна нічого не боятися, та інформація на “Трибуналі” так і залишиться інформацією. І ще я задоволений, бо вони обрали дуже гарну фотографію!”, - сказав журналіст.Як повідомляв ІМІ, у жовтні персональні дані трьох співробітників Донецької регіональної дирекції Національної телекомпанії України розмістили на сайті сепаратистів “Трибунал. Возмездие настанет”. Зокрема, розміщені особисті фотографії співробітників, а також копії їх службових посвідчень.Фото - "Событие сегодня"Інфографіка - ІМІLiked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!
