Барометр свободи слова за червень 2025 року

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували сім випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

За червень ІМІ зафіксував два злочини проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки замаху на медійника та призупинення виходу друкованої версії газети внаслідок війни.

У червні загинув один медійник:

• Владислав Волобоєв – мобілізований журналіст криворізької міської газети “Пульс”. Загинув 1 червня внаслідок російської атаки по навчальному військовому полігону. На момент загибелі він лише п’ять тижнів перебував на військовому навчанні. У міській газеті “Пульс” журналіст пропрацював п'ять років.

Свобода слова в Україні в червні 2025 року

Так, Служба безпеки України повідомила, що запобігла замаху на медійника Дмитра Гордона з боку ФСБ РФ, яка за виконання злочину призначила винагороду в розмірі $400 тисяч. Завдання мав виконати, за даними СБУ, законспірований агент – громадянин РФ з Північного Кавказу, який мав створити в Києві агентурно-бойові групи. Фігуранти стежили за Гордоном, замаскувавши авто під таксі й обладнавши його прихованими відеореєстраторами. “За задумом ФСБ, після нападу на потерпілого з вогнепальною зброєю кілер мав швидко втекти з місця події, позбутися засобів злочину та “залягти на дно”. Для цього резидент підшукував мотоцикл”, – повідомили в СБУ.

Спецслужба затримала всіх учасників групи та резидента під час підготовки до замаху. Їм повідомили про підозру за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України (“Терористичний акт”). Вони під вартою, їм загрожує до 10 років ув’язнення.

У Чернівецькій області призупинила вихід щотижнева друкована газета “Вижницькі обрії” через фінансові проблеми. Директорка газети Марина Кисилиця назвала причиною зупинення виходу друкованої версії газети фінансові труднощі, спровоковані повномасштабним вторгненням РФ в Україну.

Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, а також непрямого та юридичного тиску.

Про тиск із боку народного депутата Олексія Гончаренка заявила редакція Bihus.Info. Медіа через його дії звернулося до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та Комітету з етики через заяви. Гончаренко після виходу про нього розслідування Bihus.Info звернувся до редакції проєкту, щоб та надала йому відповіді про бюджет медіа, його донорів та заробітну платню співробітників. Депутат звинуватив медіа в тому, що за гроші європейців воно робить сюжети з порушенням журналістських стандартів, ведеться оперативне спостереження за іншими особами тощо. У розслідуванні “Що не так з Гончаренком: гроші від мільярдера-втікача, перевзування і підготовка до виборів” йшлося про голосування нардепа проти продовження воєнного стану, про фінансування “Гончаренко-центрів”, про його політичні амбіції.

Державна прикордонна служба України на запит Радіо Свобода відмовилася надавати інформацію щодо перетину українського кордону юристом і колишнім головою Адміністрації президента України Андрієм Портновим перед його вбивством у травні цього року. Відмову пояснили тим, що запитувана інформація має обмежений доступ і стосується приватного життя особи, про яку запитується. 

Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра заявила про дискредитаційну кампанію в медіа стосовно неї. У декількох медіа – “зливних бачках” був опублікований неправдивий матеріал з вигаданими історіями про джерела її доходів (закидають роботу на Росію та за російські кошти) та про її сімʼю. Олена вважає, що ці дії пов’язані з її розслідуваннями про діяльність ТОВ “УК “Вітряні парки України” в Закарпатській області. Вона подала заяву до поліції щодо перешкоджання її законній професійній діяльності та порушення недоторканності приватного життя.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РФ

Замах на вбивство – 1

1. В СБУ повідомили, що запобігли спробі замаху на медійника Дмитра Гордона у Києві

23.06.2025 Контррозвідка Служби безпеки України затримала чотири агентурно-бойові групи ФСБ РФ, які готували повторний замах на українського медійника Дмитра Гордона. Про це повідомляється на Facebook-сторінці СБУ.

За даними слідства, за виконання злочину російська спецслужба призначила винагороду у розмірі $400 тисяч.

“Підготовку до замаху на відомого журналіста окупанти доручили глибоко законспірованому агенту у Києві. Ним виявився 36-річний громадянин РФ з Північного Кавказу, якого ФСБ “маршрутизувала” в Україну ще до повномасштабного вторгнення під виглядом політичного вигнанця з Росії”, – повідомили в СБУ.

Для прикриття ФСБ сфабрикувала проти агента кримінальні справи та оголосила його у розшук, аби надати йому вигляд “опозиціонера”.

“Після початку повномасштабної війни фігурант отримав завдання від куратора: створити у Києві агентурно-бойові групи із вихідців з Північного Кавказу”, – розповіли у спецслужбі.

Фігуранти придбали кілька автомобілів, замаскували їх під таксі й обладнали прихованими відеореєстраторами. Водії цих машин стежили за Дмитром Гордоном, відслідковуючи його розпорядок дня, місця перебування та наявність охорони.

“За задумом ФСБ, після нападу на потерпілого з вогнепальною зброєю кілер мав швидко втекти з місця події, позбутися засобів злочину та “залягти на дно”. Для цього резидент підшукував мотоцикл”, – повідомили у СБУ.

Спецслужба спрацювала на випередження: усіх учасників групи та резидента затримали під час підготовки до замаху.

“Також у ході документування розвідактивності фігурантів було встановлено, як вони отримали додаткові завдання на коригування ворожого вогню та “замовлення” на іноземців, котрі воюють за Україну. Серед них був росіянин, що наразі воює за нашу державу у складі РДК”, – зазначили у відомстві.

Наразі слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України (“Терористичний акт”). Вони під вартою, їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Медіа, які припинили роботу через війну Росії проти України – 1

1. На Буковині газета, що виходила 80 років, припиняє друк через фінансові проблеми

26.06.2025 У Чернівецькій області призупиняється вихід щотижневої друкованої газети “Вижницькі обрії”. Про це в коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Альоні Чорній розповіла директорка приватного підприємства “Медіа центр “Вижницькі обрії” Марина Кисилиця.

За її словами сьогодні, 26 червня, вийшов останній номер газети цього року. Редакція не оголошувала передплати на друге півріччя та виконала свої зобов’язання перед передплатниками. 

“Причиною призупинення виходу друкованої версії газети стали фінансові труднощі, які пов’язані з неефективною роботою Укрпошти та значним падінням рекламного ринку. З початком повномасштабного вторгнення в нас різко зменшилося розміщення реклами. Фактично залишилося 10% рекламодавців. Коштів, які ми отримували згідно з договорами про висвітлення діяльності Вижницької міської ради та інших громад району, не вистачало навіть на друк. А ще потрібно на зарплату, податки. Ми зверталися до інших громад по підтримку, але не отримали її”, – каже Марина Кисилиця. 

Вона уточнює, що саме підприємство не закривається. Йдеться тільки про призупинення друкованої версії газети. 

“Я написала заяву на звільнення, оскільки професійно вигоріла, останнім часом працювала тільки з оператором комп’ютерної верстки. Наразі мої колеги, засновники газети, оголосили конкурс на посаду директора-редактора. Колектив шукає шляхи, щоб відновити газету”, – розповіла Марина Кисилиця.

Вона зазначила, що 2024 року підприємство писало грантові заявки, їздило до Києва і, зрештою, потрапило в проєкт. 

“Це була велика надія і шанс на виживання “Вижницьких обріїв”. Але після припинення роботи USAID коштів на розвиток газети ми так і не отримали. Сподіваюся, що будуть інші можливості й колеги зможуть невдовзі відновити вихід газети”, – додає директорка видання. 

Представниця Нацради в Чернівецькій області Любов Нечипорук у коментарі представниці Інституту масової інформації розповіла, що газета “Вижницькі обрії” виходила 80 років поспіль. На її сторінках – життєпис Вижниччини, історії її жителів, питання, що турбують громаду, пошук шляхів їхнього розв'язання.

“Наразі ситуація в галузі друкованих медіа залишається складною. Багато з традиційних регіональних газет опинилися на межі виживання через фінансові труднощі, зниження обсягів передплати, підвищення вартості друку та логістики. У першому півріччі цього року передплату не оголосили два буковинські видання – “Хотинські вісті” та “Рідне слово”, які багато років поспіль виходили на Хотинщині та Кельменеччині”, – розповіла Любов Нечипорук.

Вона зазначила, що редакції “Хотинських вістей” і “Рідного слова” подали до Національної ради заяви щодо зміни періодичності виходу – відтепер у реєстрі зазначено, що ці видання виходитимуть один раз на рік.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. В Одесі повідомили про підозру чоловіку, який напав на журналіста в суді

24.06.2025 В Одесі поліцейські повідомили про підозру в перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста чоловіку, який у суді вимагав припинити знімання, вдарив по його робочій відеокамері, намагаючись пошкодити її та зірвати запис.

Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції в Одеській області.

Інцидент стався в березні в Приморському районному суді міста Одеси, де тривало відкрите судове засідання щодо обрання запобіжного заходу посадовцю з Одещини, який підозрюється у вимаганні.

За даними слідства, коли суддя оголосив перерву в засіданні, його учасники вийшли до коридору, де між 53-річним журналістом обласного онлайн-медіа та раніше незнайомим йому чоловіком стався конфлікт. 

“Останній підійшов до журналіста, який виконував редакційне завдання, та почав вимагати припинити зйомку, а згодом вдарив по його робочій відеокамері, намагаючись пошкодити її та зірвати запис. Попри те що журналіст був у бейджі із позначенням приналежності до ЗМІ та працював з технікою, яка мала логотип редакції, чоловік свідомо намагався завадити зйомці”, – зазначає поліція.

За цим фактом було повідомлено підозру за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) 41-річному земляку підозрюваного.

Згідно з чинним законодавством, максимальне покарання за умисне перешкоджання веденню журналістом законної професійної діяльності – до трьох років обмеження волі. Слідство триває.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 1

1. У ДПСУ відмовилися надати Радіо Свобода інформацію про перетин кордону Портновим

16.06.2025 Державна прикордонна служба України (ДПСУ) на запит Радіо Свобода відмовилася надавати інформацію щодо перетину українського кордону юристом і колишнім заступником голови Адміністрації президента України Андрієм Портновим перед його вбивством у травні цього року. Про це повідомляється на сайті Радіо Свобода.

У Держприкордонслужбі пояснили відмову надання інформації тим, що запитувана інформація має обмежений доступ і стосується приватного життя особи, про яку запитується. Захист такої інформації від неналежного поширення забезпечується Конституцією України, законами України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”.

“А тому може поширюватися лише за згодою особи або в інших передбачених законом випадках… Із метою дотримання посадовими особами Головного центру обробки спеціальної інформації вимог чинного законодавства при поширенні конфіденційної інформації, що містить персональні дані особи, повідомляємо, що у Головного центру обробки спеціальної інформації немає правових підстав для надання запитуваної інформації”, – йдеться у відповіді.

За даними журналістів проєкту Радіо Свобода “Схеми”, Андрій Портнов виїхав з України 3 червня 2022 року. Іспанська поліція перевіряє повідомлення, що він ненадовго повертався до України в травні 2025 року, перед убивством. 

Як повідомляв ІМІ, у Мадриді (Іспанія) вранці 21 травня 2025 року застрелили колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова. Це сталося біля елітної Американської школи в муніципалітеті Позуелo-де-Аларкон. 

23 травня стало відомо, що Портнова планують поховати в Києві. 

За кілька днів до вбивства Портнов побував в Україні, де зустрічався із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим і директором ДБР Олексієм Сухачовим, повідомляла УП.

Національна поліція України також відкрила провадження за фактом убивства в Мадриді (Іспанія) колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Офіс генпрокурора.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Політичний тиск – 1

1. Bihus.Info заявив про тиск із боку Гончаренка і звернувся до Ради та НАЗК

13.06.2025 Редакція Bihus.Info звернулася до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та Комітету з етики через заяви та дії народного депутата Олексія Гончаренка, які вважає відкритим тиском на медіа і зловживанням службовим становищем.

Про це повідомляється 13 червня на фейсбук-сторінці Bihus.Info.

“Історія з “завучем” Гончаренком – це не просто реакція фігуранта. Це відкритий тиск на медіа і зловживання службовим становищем. Звертатись до донорів чи рекламодавців, бо нардепу не сподобався сюжет, – це не “навчання в школі”, а відкрита і нахабна спроба перешкоджання нашій журналістській діяльності”, – заявила редакція.

Крім того, журналісти написали заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо конфлікту інтересів.

“Бо писати запити до наших рекламодавців і донорів від імені громадянина України і від імені народного депутата – це все ж трохи різне”, – зазначила редакція.

Нагадаємо, 13 червня Олексій Гончаренко повідомив у своєму телеграм-каналі, що отримав відповідь від Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) щодо виділених коштів на підтримку проєкту Bihus.Info. “Денис за гроші європейців робить сюжети, в яких порушуються журналістські стандарти, використовується нецензурна лексика щодо виборних осіб, ведеться оперативне спостереження (!) за іншими особами, – і все це на кошти наших друзів з Європи. Я вважаю, що вони просто не бачили, на що дають гроші. Будемо показувати”, – написав Гончаренко.

Як повідомляв ІМІ, народний депутат від партії “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко після виходу про нього розслідування Bihus.Info звернувся до редакції проєкту, щоб та надала йому відповіді про бюджет медіа, його донорів та заробітну платню співробітників.

12 травня 2025 року Bihus.Info оприлюднив розслідування “Що не так з Гончаренком: гроші від мільярдера-втікача, перевзування і підготовка до виборів”. У ньому журналістка Світлана Стеценко розповідає про голосування Олексія Гончаренка проти продовження воєнного стану, про фінансування “Гончаренко-центрів”, про політичні амбіції Гончаренка. 

5 червня автор проєкту Bihus.Info Денис Бігус заявив, що вважає депутатський запит Олексія Гончаренка щодо фінансування і персонального складу проєкту спробою тиску на незалежне медіа й особистий блог.

Інші випадки непрямого тиску – 1

1. Журналістка із Закарпаття Олена Мудра заявила про дискредитаційну кампанію в медіа щодо неї

09.06.2025 Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра заявила про дискредитаційну кампанію в медіа стосовно неї. Вона пов'язує це зі своєю професійною діяльністю. Про це Олена повідомила Інституту масової інформації.

За її словами, у декількох медіа – “зливних бачках” був опублікований неправдивий матеріал з вигаданими історіями про джерела її доходів (закидають роботу на Росію та за російські кошти) та про її сімʼю. 

Зокрема, матеріали були опубліковані на сайтах From-UA 2 червня та “Багнет” 7 червня. Із сайту From-UA матеріал передрукувала низка інших медіа, зокрема Знай.Уа, “Багнет”, Власті.Нет, “Інформатор” та “Акценти”.

Крім Олени, цілями кампанії стали інші природозахисниці – голова ГО “Екосфера” Оксана Станукевич-Волосянчук, екологічна активістка Наталія Вишневська та адвокатка Наталія Майстренко. 

У матеріалі їх також звинувачують, що їхня діяльність “щедро фінансується російськими структурами”, фондами Медведчука і метою є “гальмувати розвиток зеленої енергетики, яка загрожує монополії російських енергоресурсів”, що вони лобіюють інтереси російських енергетичних компаній “Газпром” та “Роснафта”. Крім того, у матеріалі Олену Мудру та природозахисниць пов'язують з виданням “Закарпаття онлайн”, звинувачуючи медіа в тому, що його сервер розміщено в РФ і окремі IP-адреси, з яких адмініструється сайт, мають геолокацію, пов'язану з Росією.

У статті додано фото заяви до Ради нацбезпеки та оборони, СБУ та Нацполіції, в яких вимагається перевірити IP-адреси, пов’язані з порталом, та встановити осіб, які адмініструють ресурс.

Своєю чергою Олена розповіла, що вже другий рік з вищевказаними природозахисницями займається кампанією зі збереження карпатського високогір’я від забудови більш ніж двома сотнями вітряків ТОВ “УК “Вітряні парки України”. Вона долучена як журналістка і висвітлює кампанію, зокрема, на “Закарпатті онлайн”, яке й підпало під атаку через те, що є інформаційним майданчиком.

“Це спланована, досить масштабна акція з дискредитації мене як журналістки та місцевої спільноти природозахисників, яка виступає за збереження екосистем високогір’я Українських Карпат від вітроенергетичних проєктів, які можуть їх зруйнувати. Атаки зазнає також видання “Закарпаття онлайн”, яке дає спільноті інформаційний майданчик. Я серед цілей тому, що висвітлюю кампанію за збереження в межах професійної діяльності”, – зазначила Олена Мудра.

Всі ці закиди Олена спростовує, заявивши, що спільнота не виступає проти розвитку вітроенергетики, зокрема й у Карпатах. 

“Питання стосується обраних для цих проєктів локацій – обтяженого міжнародними природоохоронними зобов’язаннями високогір’я, оточеного пралісами та об’єктами ПЗФ. Побудувати тут вітроелектростанції без порушення природоохоронного, лісового, містобудівного законодавства неможливо”, – розповіла журналістка. 

Щодо звернення до правоохоронних органів, Олена Мудра припускає, що ця заява є способом “легалізувати” негласні слідчі дії стосовно неї як журналістки.

“Вхідними воротами” для інформатики стали онлайн-майданчики з антирейтингів – From-Ua і “Багнет”, які публікують фейки, маніпуляції та недостовірні новини. Вони, своєю чергою, спираються на сайт “Новини Закарпаття”, який наприкінці травня став джерелом фейку про “заборону” партії угорців Закарпаття, яку в Орбана використали для провокування міжнародного скандалу. Кому може бути вигідним дискредитувати мене та спільноту природозахисників? Хоча своїх імен автори ідеї та виконавці не називають, але вигоди з цього отримає ТОВ “УК “Вітряні парки України”. Компанії цієї бізнес-групи зараз почали незаконні будівельно-монтажні роботи зі спорудження фундаментів вітряків вітроелектростанції на полонині Рівна, Руна – місцевим діалектом, без висновку ОВД (оцінка впливу на довкілля. – Ред.), процедуру отримання якого призупинили через судовий процес”, – зазначила журналістка. 

Вона також додала, що “Вітряні парки України” подали проти неї два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (справи № 299/2199/25 та 299/2575/25, дві претензії по 50 тис. грн кожна). Компанія вважає: інформація, що вона починає будівельно-монтажні роботи вітряків ВЕС (вітроелектростанцій. – Ред.) до отримання висновку з ОВД, нічого не порушує.

Також Олена Мудра спростувала закиди щодо російського фінансування.

“Я пишу розслідування на екологічну тематику з 2017 року. Оскільки є регіональною журналісткою, то в моєму фокусі екопорушення та екозлочини в Закарпатській області. Працюючи з грантовими коштами, ніколи не отримувала підтримки ані з Угорщини, ані від приватних фондів політиків чи олігархів жодної країни”, – заявила вона. 

Крім того, Олена додала, що її син закінчив військовий ліцей в Україні й ще до початку повномасштабної війни виїхав на навчання до Європи. А її мати справді перебуває за кордоном, однак не в Росії.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Інші випадки юридичного тиску – 1

1. Оксана Мороз повідомила, що героїня її відео про інфошахраїв Богдана Гончарук погрожує їй судом

27.06.2025 Українська блогерка Богдана Гончарук погрожує судовим позовом засновниці просвітницького проєкту “Як не стати овочем” Оксані Мороз через відео про її діяльність, зокрема продаж грошових медитацій для мам у декреті. Про це Оксана Мороз повідомила 27 червня на своїй Facebook-сторінці.

За її словами, Гончарук вимагає видалення відео, інакше позиватиметься, бо вважає, що ці відео “принижують честь, гідність та ділову репутацію” і містять захищене авторським правом відео та фото, на поширення яких вона не надавала дозволу.

Однак Оксана Мороз пояснює: відео базуються на відкритих даних, переважно з Instagram-акаунту самої Гончарук. 

Вона зазначила, що ситуація цікава тим, що сама Гончарук “наговорила собі на підрив довіри, авторитету та репутації”, а тепер вимагає видалення вже систематизованої та зібраної інформації.

Мороз, відповідаючи на погрози судом, заявила, що є очевидне рішення – йти до суду і доводити, що “в наших відео все ок”. Проте вона вирішила діяти неочевидним шляхом – заявила, що видалить відео і спрямує “збережений на судах час та енергію на пропрацювання правил, які будуть заважати псевдогуру заробляти гроші на українцях”.

“Давно настав час розібратися з тим, чи сплачують вони податки за ті мільйони доларів, які декларують у сторіс, як прописані договори з учнями і чи можуть постраждалі реалізувати свої права за неякісні послуги”, – зазначила Оксана.

Мороз також наголосила на тому, що, хоча кожен має право робити те, що вважає за потрібне в умовах демократії та свободи слова, це не скасовує необхідності існування прозорих правил контролю за правами користувачів, особливо в період війни, коли “багатьом хочеться магічних пігулок”.

“Я не переживаю за відео – за ці місяці вже багато блогерів зробили свої розслідування про Гончарук та її “бізнес”, – додала вона, зазначивши, що систематизована інформація залишиться доступною для громадськості.

Оксана Мороз закликала тих, хто хоче долучитися, до боротьби за очищення інфопростору.

Загалом Оксана Мороз створила два відео про діяльність Богдани Гончарук:

• у першому відео на прикладі Гончарук показується, як працює бізнес “продавців” та розповідається, як українські “гуру легких грошей” вчаться в росіян і копіюють їхні підходи, а також підігрують російській пропаганді;
• друге відео – інтерв'ю з дослідницею інфошахраїв Ірєн Адлер, яка робила розслідування щодо діяльності Богдани Гончарук. 

У коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян Оксана Мороз зазначила, що з таким закидом стикається вперше.