Барометр свободи слова за вересень 2015 року

У вересні основним порушенням прав журналістів в Україні стали випадки перешкоджання – 18. Кількість таких порушень у порівнянні з серпнем зросла вдвічі (у серпні - 9, у липні – 5, у червні - 8, у травні – 8, у квітні - 5, у березні - 4 випадки, у лютому – 8, у січні – 1). Вже другий місяць поспіль кількість випадків перешкоджання зростає. З початку року ІМІ зафіксував найбільшу кількість випадків перешкоджання журналістам саме у вересні.

Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Кількість побиттів, нападів залишилася на рівні минулого місяця – 6 (у серпні - 6, у липні – 7, у червні - 2, у травні – 3, у квітні - 2, у березні - 5, у лютому – 5, у січні – 6).

Водночас у вересні зросла кількість погроз, залякувань журналістів – 4 випадки (у серпні - 1, у липні – 4, у червні - 4, у травні – 2, у квітні - 7, у березні - 4, у лютому - 2, у січні – 3). Також зросла кількість випадків ненадання доступу до публічної інформації - 9 (у серпні - 1).

Крім того, у вересні зафіксовано по 1 випадку цензури, судового позову від журналістів та політичний тиск на ЗМІ в анексованому Росією Криму. Цього місяця ІМІ зафіксував 2 випадки порушення прав журналістів на територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР”.

Перешкоджали журналістам у вересні майже по всій території України. Зокрема, на Тернопільщині, Черкащині, Запоріжжі, Луганщині, Донеччині, Хмельниччині, Волині, Рівненщині, у Києві, Миколаєві, Запоріжжі, Тернополі, Дніпропетровську, Кіровограді, Луцьку.

Представники політичних партій та “тітушки” не допускали або вибірково допускали журналістів на партійні конференції з висунення кандидатів; голови виборчих комісій чи члени комісій не пускали представників ЗМІ на свої засідання, у приміщення комісій, виганяли з засідань, перешкоджали в отриманні інформації під час перебування журналістів у приміщенні комісій.

З 18 випадків перешкоджань 9 пов’язані з недопуском або виборіковим допуском представників ЗМІ на партійні конференції з висунення кандидатів, у 5 випадках перешкоджали голови виборчих комісій, 2 випадки - охоронці, 1 - представники СБУ, 1 - бурштинокопачі. З 9 випадків недопуску на партійні конференції - 7 разів відмовляли, або не пускали, чи вибірково запрошували - політична партія “Опозиційний блок”, в інших двох випадках - партії “Наш Край” та Аграрна партія.

Випадки побиттів на нападів на журналістів сталися в Одесі, Києві, Чернівцях, Дніпропетровську та на Миколаївщині. Нападали та били журналістів -  активісти, переселенці, невідомі, водій-порушник ПДД, бійці “Айдару” та озброєна охорона.

Погрожували журналістам на Херсонщині, у Києві та Миколаєві. Це робили екс-народний депутат від "Партії регіонів" Олексій Журавко, суддя та колишня помічниця народного депутата.

У Криму політичний тиск позначився забороною кримським ЗМІ згадувати в матеріалах Меджліс.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства журналіста, 42 випадки побиття та нападів на журналістів, 66 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 11 випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 6

1.Журналіст 7 каналу постраждав у результаті бійки на будмайданчику в Одесі

02.09.2015 Журналіст одеського 7 каналу постраждав у результаті бійки на одному з будівельних майданчиків в Одесі на вул. Фонтанська дорога. Про це повідомляється на сайті УМВС України в Одеській області.

Як повідомляє міліція, конфліктна ситуація виникла між представниками громадськості, під час якої постраждали двоє осіб.

Постраждалі, 45-річний активіст і 34-річний журналіст, звернулися за допомогою до медиків.

Слідчий відділ Приморського районного відділу міліції за кожним зверненням громадян розпочав кримінальні провадження за ч.1 ст.125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Розслідування триває.

Як повідомляє Думская, журналісту каналу В'ячеславу Касіму “самооборонівець” розпорошив струмінь сльозогінного газу в обличчя. Журналісти постраждали, коли робили сюжет про господарський спір між забудовниками та місцевими жителями в приватному секторі на десятій станції Фонтану.

“Після недовгої словесної перепалки “самооборонівці” почали бити місцевих жителів. У людей полетіли димові шашки, дісталося і нашій знімальній групі”, - розповів Касім.

Конфлікт виник між двома організаціями самооборони: "Самооборона Одеси" і "Самооборона Майдану". Одна з самооборон виступила на боці місцевих жителів, які виступали проти будівництва, а інша - на боці забудовника. В ході бійки застосовувалися вибухові пакети, кийки і кастети, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Редакція 7 каналу вважає ці дії цілеспрямованими. “Проект "Нормально" працював над серією сюжетів про незаконну діяльність "Самооборони Майдану". Також на адресу журналістів лунали погрози. Ми сподіваємося, що правоохоронці та керівництво міста та області звернуть увагу на цей інцидент і винні будуть затримані”, - прокоментувала ситуацію редакція 7-го каналу.

7-й канал контролює одеський бізнесмен Аднан Ківан, який також займається будівельним бізнесом і управляє компанією Kadorr.

Активісти низки організацій неодноразово заявляли, що компанія отримує земельні ділянки під забудову сумнівним чином, а саме будівництво, особливо в центральній частині міста, ведеться з порушенням всіляких норм і правил. У свою чергу 7-й канал відповідав активістам "журналістськими розслідуваннями", повідомляє Інтерфакс-Україна.

2. Журналістку Радіо Свободи вдарили у суді через спробу сфотографувати підсудного

03.09.2015 Журналістку Радіо Свобода Олену Герасим’юк вдарив невідомий чоловік за спробу сфотографувати підсудного у залі засідань Печерського районного суду м.Києва 3 вересня. Про це Олена Герасим’юк повідомила ІМІ.

За її словами, наразі триває судове засідання у справі Богдана Тицького, затриманого 31 серпня після заворушень під Верховною Радою.

Вона намагалася сфотографувати підсудного, який знаходився у залі без свідомості, але отримала удар від невідомого чоловіка.

“За спробу сфотографувати людину без свідомості, кордон міліції відтіснив мене, а чоловік, який відмовився назватись, вдарив”, - розповіла вона, додавши, що нападник дає команди людям у формі.

Як повідомляв ІМІ, 31 серпня під час заворушень біля Верховної Ради, коли протестувальники використали вибухові пакети і бойову гранату, постраждало п'ятеро журналістів. Вони отримали травми різного ступеня тяжкості від осколків гранати: Дмитро Большаков («1+1»), Максим Волобоєв та Микола Лебедєв (5 канал), Роман Малко (інформаційне бюро «Правий») і французький фотограф-фрілансер Антуан Делоне.

3. У Чернівцях під час рейду ДАІ водій-порушник ледь не збив оператора 5 каналу

09.09.2015 9 вересня у Чернівцях під час спільного рейду журналістів з працівниками ДАІ, водій-порушник умисно ледь не збив телеоператора 5 каналу Івана Чижика, повідомляє Молодий буковинець.

Як повідомляє видання, у центрі Чернівців відбувався спільний рейд журналістів з працівниками ДАІ, під час якого правоохоронці виявляють випадки неправильного паркування. Так, правоохоронці підходять до автомобілів, які зупинилися у невстановлених для цього місцях поблизу ратуші.

Коли оператор Іван Чижик почав знімати, як один з водіїв припаркувався на пішохідному переході біля міськради, водій-порушник вирішив втекти з місця події, умисно намагаючись наїхати на телеоператора, "взявши" його на капот.

Свої дії водій-порушник пояснив тим, що, мовляв, оператор не мав права стояти посеред дороги.

Іван Чижик звернувся до співробітників ДАІ з проханням притягнути до відповідальності водія.

4. В Одесі напали на журналістів місцевого телеканалу

16.09.2015 16 вересня в Одесі переселенці ромської національності з Донбасу напали на знімальну групу Першого міського каналу. Про це повідомила журналістка телеканалу Ксенія Барвіненко, повідомляє “Взгляд из Одессы”.

Інцидент стався на Куликовому полі, де у палатках проживають переселенці і куди журналісти приїхали знімати сюжет.

Як розповіла Ксенія Барвіненко, вони приїхали зняти сюжет про переселенців, аби інформаційно допомогти. “Ми приїхали на Куликове поле, щоб зняти сюжет про те, як живуть біженці в наметовому містечку. Ми хотіли людям дійсно допомогти, розголосити всю цю ситуацію, але в нас почали кидатися камінням і палицями, штовхали оператора і пошкодили камеру. Викликали ми поліцію, і вони теж постраждали - їх теж били. Чекаємо підкріплення”, - розповіла журналістка.

Після переговорів з поліцейськими частина нападників обіцяла виправитися і більше не хуліганити. Поліцейський повідомив, що переселенці агресивно налаштовані тому, що постійно приходять люди, знімають їх на камери і проблема їх не вирішується.

Як пише видання, у центрі міста живуть у наметах близько сотні людей з дітьми, які багато днів не милися та не отримують ніякої медичної допомоги, готують їжу на багаттях і забруднюють продуктами своєї життєдіяльності паркову зону Куликового поля.

5. Бійці "Айдару" напали на журналістів на трасі під Миколаєвом

18.09.2015 18 вересня біля селища Кринички Миколаївської області, на трасі Миколаїв-Доманівка,  бійці батальйону “Айдар” напали на журналіста та оператора інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Вадима Богданова та Валерія Федченка, коли ті приїхали проводити фото та відеозйомку дорожньо-транспортної пригоди за участю військових. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Так, журналісти приїхали на місце ДТП на таксі. Кореспондент Вадим Богданов встиг зробити один кадр на місці пригоди, коли до нього та до оператора Валерія Федченко підбігли декілька людей у військових одностроях і почали у грубій формі вимагати припинити зйомку, з'ясовуючи, хто вони такі. Вадим Богданов відповів їм, що вони - журналісти і показав їм своє посвідчення.

“В цей час один з них підійшов до мене і запитав - а де твоє посвідчення? Я відповів, що в гаманці, який у кишені. На це військовий мені відповів, щоб я камеру засунув туди ж. Ну, я, власне, щоб зберегти техніку, сховав камеру в сумку”, - розповів оператор “Преступности.НЕТ” Валерій Федченко.

Водночас, за його словами, відповідь Богданова про те, що він журналіст і що він виконує свою роботу, не задовольнила агресивно налаштованих молодих людей, які стали навколо нього і почали висмикувати у нього фотоапарат. За словами Федченко, він бачив, як один з людей у ​​формі розстібнув кобуру з пістолетом і ходив за ними.

Журналісти звернулися за допомогою до співробітника міліції, який стояв поруч, але той відповів: “А чим я вам допоможу” і залишився на своєму місці.

У результаті конфлікт нібито вдалося “загасити” і журналісти “вибралися” з оточення військових і попрямували назад в автомобіль, проте їх “наздогнала” жінка у військовій формі, якій здалося, що Вадим Богданов записував щось на свій мобільний телефон. За її вимогою кореспондент показав, що на його телефоні немає ніяких записів, водночас група людей у ​​формі знову підбігла до нього - на цей раз один з них почав наносити удари журналісту в область голови і тулуба. Оператору вдалося вихопити Богданова з натовпу і посадити в автомобіль.

“Вони говорили, що вони нас знайдуть, якщо побачать фотографії в інтернеті. Водієві нашого таксі сказали, щоб той забирався звідси, поки вони не влаштували йому проблеми”, - розповів Валерій Федченко.

Вже в машині журналісти виявили, що під час бійки військові розбили його мобільний телефон.

Після цього стало відомо, що на тому самому місці військові перешкоджали законній професійній діяльності й інших журналістів. Так, на місце ДТП приїхали також кореспонденти інтернет-видання “Новости-N”, але військові змусили журналіста стерти знімки з камери та змусили їх поїхати з місця пригоди.

Відомо, що на полігоні “Широкий лан”, який знаходиться неподалік від місця ДТП та нападу на журналістів, вже два тижні знаходяться біля 800 бійців батальону “Айдар”, яких направили сюди на бойове складання.

За інформацією миколаївських ЗМІ, в результаті ДТП біля села Кринички з тяжкими травмами до лікарні швидкої допомоги Миколаєва потрапило четверо бійців батальону “Айдар”.

6. Журналіста "Точки Опори" автоматники виштовхали з засідання виборчкому у Дніпропетровську

26.09.2015 26 вересня у Дніпропетровську журналіста “Точки Опори” Сергія Федька двоє автоматників з шевронами “Січеслав” виштовхали з засідання Дніпропетровської міської виборчої комісії за вказівкою голови комісії. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Коли Федько почав відеозйомку засідання комісії, представники комісії звернулися до нього і попросили представитись. Показавши журналістське посвідчення і назвавши своє ім'я, журналіст продовжив знімати. Проте комісія попросила журналіста залишити приміщення, але він відмовився.

Тоді комісія ухвалила рішення видалити його з засідання, при цьому відмовившись надати протокол цього рішення у передбаченому законом “Про місцеві вибори” порядку, через що Федько відмовився покидати приміщення і продовжував фіксувати перебіг подій на відео телефоном.

Тоді голова комісії Юрій Подлєсний (делегований до складу комісії партією "Батьківщина") вийшов у коридор, а повернувся вже з двома автоматниками, які силою випхали журналіста з зали засідань, забрали у нього посвідчення журналіста та телефон.

Своєю чергою, Федько викликав патрульну службу 102 та зателефонував начальнику ГУМВС  України в Дніпропетровській області, генерал-майору міліції Репешку Ігорю Володимировичу. Про дзвінок генералу почули автоматники і після цього повернули журналісту посвідчення та ушкоджений телефон. Як виявилося пізніше, зауважує ОПОРА, з телефону зникли всі відео та фото, навіть ті, які не стосувалися інциденту.

27 вересня Сергій Федько направив заяву прокурору Дніпропетровської області з проханням встановити особи автоматників, відносно них, а також голови міськвиборчкому Юрія Подлєсного порушити кримінальне провадження за перешкоджання діяльності громадських організацій, журналістів, перешкоджання участі в роботі виборчої комісії та пограбування (ст. 170, 171, 157, 176 ККУ).

Ввечері 25 вересня комісія на питання “опорівців” повідомляла, що ніяких засідань 26 вересня не буде. А вже наступного дня зібралися, і, як зазначають в ОПОРІ, в цей день реєстрували кандидатом на посаду міського голови Дніпропетровська Вілкула Олександра Юрійовича.

25 вересня ОПОРА оприлюднила висновок про маніпуляції із межами виборчих округів у Дніпропетровську. Такий висновок мережа зробила шляхом порівняння фотокопій додатків, за які проголосували члени виборчкому у присутності журналіста і активіста ОПОРИ та даних оприлюднених на офіційному сайті ЦВК.

Погрози, залякування – 4

1.Екс-нардеп від Партії регіонів Журавко погрожував блогеру через критичні статті про нього

08.09.2015 8 вересня колишній народний депутат від Партії регіонів Олексій Журавко погрожував у телефонній розмові блогеру з Цюрупинська (Херсонська область), редактору “Олешшя Онлайн” Дмитру Воронову через статті, які виходять на сайті видання.

Як розповів ІМІ Воронов, на сайті “Олешшя Онлайн” 4 вересня був опублікований матеріал “Олексій Журавко дав інтерв'ю на сепаратистському каналі (відео)”, у якій йдеться про антиукраїнську пропаганду Журавка.

За словами Воронова, екс-депутат зателефонував до нього з російського номера.

“Це Олексій Валерійович Журавко дзвонить. Знаєш такого? Як там тобі пишеться? Нормально? Як ви там мене називаєте - терорист або сепаратист? Ти дивився фільм весілля в Малинівці? Пам'ятаєш як там кашкети міняли? Так от, у тебе змінити кашкет не вийде. Життя не стоїть на місці і все дуже швидко змінюється. Найближчим часом ситуація зміниться кардинально. Ти мене почув? Я все сказав”, - сказав у телефонній розмові Журавко блогеру.

Також Воронов розповів ІМІ, що на сайті видання 3 вересня була опублікована стаття про самозахват Журавком земельної ділянки на річці Конка “Самозахоплення берегів Конки Олексієм Журавко в Цюрупинську (документ)”.

Дмитро Воронов також є членом громадського об’єднання “Олешківський Спас”, яке зібрало кілька сотень підписів за те, щоб позбавити Журавка статусу почесного громадянина Цюрупинська. Про що також повідомлялося на сайті видання.

Як нагадує Херсон Онлайн, Олексій Журавко 21 лютого 2015 року взяв участь у мітингу-марші “Антимайдан” у Москві, метою якого було недопущення появи Майдану в Росії. Нині Журавко перебуває в розшуку СБУ.

2. У Миколаєві суддя пригрозила журналістам з вимогою не фотографувати її на засіданні

15.09.2015 15 вересня у Миколаєві суддя Центрального районного суду міста Наталя Черенкова пригрозила журналістам з вимогою не фотографувати її на засіданні. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Як розповіла журналістка «Преступности.НЕТ» Олена Мельникова, суддя після закінчення судового засідання підійшла до журналістів і, погрожуючи, вимагала не фотографувати її в залі засідань.

“Суддя Черенкова встала з-за столу, попрямувала до мене і грізно заявила: “Хлопці, я вас попереджала, не треба мене фотографувати”. Очі у мене полізли на лоб, бо я Черенкову бачила вперше в житті (якось не довелося мені побувати жодного разу на засіданні з її участю), відповідно ні про що вона мене попереджати не могла. Та й саме попередження було дуже суперечливим. “Та ви й так сховалися за монітором”, - відповів їй хтось зі слухачів. “Я не ховалася за монітором. Ви хочете, щоб я на інше місце пересіла? Тому я попереджаю, не треба мене фотографувати”, - передає слова судді журналістка.

Врешті-решт Наталя Черенкова зауважила, що “кожна людина має право на відображення”, що ніхто з присутніх не зрозумів, після чого ще раз “порадила”: “Тому я прошу вас, не треба. Фотографуйте хоч все навколо”.

Як повідомляв ІМІ, 28 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким, зокрема, засобам масової інформації дозволяється застосовувати портативні відеотехнічні засоби фіксації судових засідань без дозволу суду.

Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону “Гласність і відкритість судового процесу”. “Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом”, - йдеться у статті.

Водночас, зазначено у статті, трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. “Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав”, - йдеться у статті.

3. Журналісту НЛО ТV погрожували повісткою в АТО через викладені фото у Фейсбуці

18.09.2015 Журналісту та ведучому рубрики "Золотий Батон" передачі LumpenShow на телеканалі НЛО TV Василю Крутчаку погрожувала повісткою в АТО екс-помічниця народного депутата А.Щербаня Лілія Питель. Про це Крутчак повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.

Такі погрози пов’язані з тим, що 4 вересня Василь Крутчак на своїй сторінці у Facebook опублікував фотографії дівчини у Верховній Раді з сумкою LouisVuitton. Через цю публікацію Питель пригрозила журналісту повісткою в АТО. Як виявилося згодом, вона була помічницею народного депутата.

За словами Крутчака, згодом Питель підізвала його у парламенті і на своєму телефоні показала його адресу і запитала, чи дійсно він там приписаний.

“Я відповів, що ні і продиктував їй свою адресу за пропискою. Вона записала і сказала, що тепер організує мені повістку в АТО за те, що я виклав фото з її сумочкою. І почала дівчина виливати душу в грубій формі і хто ходить по ВР в бріліантах, а вона не чмо, щоб виглядати некрасиво! (Це якщо геть коротко описати її розмову)!”, - написав Крутчак.

Розмову з нею Крутчак зафіксував на камеру, про що пізніше написав у Фейсбуці. Того ж вечора ця дівчина зателефонувала до Василя попросила не викладати це в мережу та домовилася про зустріч.

“Сьогодні на зустрічі ця дівчина щиро мене переконувала, що вона жодного відношення до депутатів ВР немає, а є журналістом! При цьому категорично відмовилась назвати своє ім'я та прізвище і канал або видання на якому вона працює журналістом”, - ділиться журналіст на сторінці у Фейсбуці.

Василя обурило те, що панянка його обманула, тому вирішив оприлюднити відео, якщо під його постом буде понад 500 поширень.

В коментарі ІМІ Крутчак зазначив, що коли Питель погрожувала йому, їй було відомо, що він журналіст. За його словами, після публікацій на Фейсбуці погроз з боку помічниці чи її представників не було.

4. Блогер з Цюрупинська, який пише про Журавка, знову заявляє про погрози з боку екс-депутата

18.09.2015Блогер з Цюрупинська (Херсонська область), редактор “Олешшя Онлайн” Дмитро Воронов заявив, що 18 вересня йому знову погрожував екс-народний депутат від “Партії регіонів” Олексій Журавко, вчергове зателефонувавши йому. Про це Воронов написав на сайті “Олешшя Онлайн”.

“Сьогодні мені в черговий раз зателефонував Олексій Валерійович Журавко з прямими погрозами. Цього разу вже з "Київстар", - написав Воронов.

Блогер наводить розмову, яка відбулася:

- Ну що ти там? Шашлики вже смажиш?

- А з ким я спілкуюся?

- З Олексієм Журавко!

- Не смажу, акція планувалася на неділю, але буде перенесена.

- Я в Цюрупинську! Зустрінемося?

- Навіщо?

- Ти ж хотів зі мною зустрітися, письменник!

- Не хотів. Мені нема про що з вами розмовляти.

- Ну як же так? А в очі мені подивитися не хочеш? Поговорити в живу?

- Мені це не потрібно.

- Готуйся блогер, скоро зустрінемося…”.

Як повідомляв ІМІ, 8 вересня колишній народний депутат від “Партії регіонів” Олексій Журавко погрожував у телефонній розмові блогеру з Цюрупинська (Херсонська область), редактору “Олешшя Онлайн” Дмитру Воронову через статті, які виходять на сайті видання.

Як розповів ІМІ Воронов, на сайті “Олешшя Онлайн” 4 вересня був опублікований матеріал “Олексій Журавко дав інтерв'ю на сепаратистському каналі (відео)”, у якій йдеться про антиукраїнську пропаганду Журавка.

За словами Воронова, екс-депутат зателефонував до нього з російського номера.

“Це Олексій Валерійович Журавко дзвонить. Знаєш такого? Як там тобі пишеться? Нормально? Як ви там мене називаєте - терорист або сепаратист? Ти дивився фільм весілля в Малинівці? Пам'ятаєш як там кашкети міняли? Так от, у тебе змінити кашкет не вийде. Життя не стоїть на місці і все дуже швидко змінюється. Найближчим часом ситуація зміниться кардинально. Ти мене почув? Я все сказав”, - сказав у телефонній розмові Журавко блогеру.

Також Воронов розповів ІМІ, що на сайті видання 3 вересня була опублікована стаття про самозахват Журавком земельної ділянки на річці Конка “Самозахоплення берегів Конки Олексієм Журавко в Цюрупинську (документ)”.

Олексій Журавко 21 лютого 2015 року взяв участь у мітингу-марші “Антимайдан” у Москві, метою якого було недопущення появи Майдану в Росії. Нині Журавко перебуває в розшуку СБУ.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності – 18

1. На Тернопільщині голова ТВК не пускала журналістку на перше засідання комісії

08.09.2015 8 вересня у місті Теребовля Тернопільської області журналістку видання “Точка Опори” Тетяну Денис намагалася вигнати з першого засідання Теребовлянської районної виборчої комісії Тернопільської області голова ТВК Венерія Решетинська. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Засідання комісії відбулося у приміщенні стадіону “Колос”. Перед початком засідання голова ТВК ВенеріяРешетинська була вкрай незадоволеною візитом на виборчу дільницю кореспондентки.

За словами журналістки, голова комісії спілкувалася з нею агресивним тоном.

“Голова комісії агресивним тоном намагалась довести мені, що я не маю права перебувати в приміщенні виборчої комісії, позаяк члени комісії не склали ще присяг і фактично комісія не є утвореною”, - розповіла Денис. Проте, після кількаразового пояснення Тетяною Денис свого законного права бути присутньою на засіданні комісії, голова ТВК дозволила залишитися на засіданні.

Нагадаємо, згідно ст. 27 пункт 9 Закону України “Про місцеві вибори”, на засіданнях виборчих комісій, у приміщеннях виборчої дільниці мають право бути присутніми з додержанням вимог цього закону: представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).

Також відповідно до Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” підпункт 2 частини другої ст.26 – “журналіст має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи та організації та бути прийнятим їх посадовими особами”.

2.На Черкащині члени виборчкому не пустили журналіста на своє засідання

09.09.2015 9 вересня у м. Ватутіно Черкаської області журналіста видання «Точка Опори» члени Ватутінської міської виборчої комісії не пустили на засідання виборчкому, не повіривши, що посвідчення журналіста – справжнє. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Перед початком засідання голова комісії від місцевої політичної організації політичної партії ВО «Батьківщина» Ніна Клепач почала протестувати проти перебування журналіста на засіданні. Пізніше члени комісії проголосували за те, щоб його видалити. Члени комісії наголошували на тому, що посвідчення журналіста має бути із фотографією (хоча представник ОПОРИ показав і паспорт), також прискіпувалися до того, що якщо він журналіст, то у нього має бути запис у трудовій книжці про його професійну діяльність, просили показати диплом. Крім цього, голова комісії наголосила на тому, що “посвідчення не підтверджує його роботу журналістом”.

Окрім цього, представник ОПОРИ пояснив, що, згідно календарного плану, реєстрація офіційних спостерігачів буде пізніше, тому нині ж він працює у якості журналіста.

Нагадаємо, згідно з законом України “Про місцеві вибори”, представникам ЗМІ гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з місцевими виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування (повторного голосування) на умовах, визначених цим Законом, крім випадків, передбачених законами України. Виборчі комісії, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов’язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати їм інформацію щодо ходу підготовки і проведення місцевих виборів.

3. У Києві охоронці “Ocean Plaza” перешкоджали журналістам телеканалу "24"

14.09.2015 У Києві охоронці торгово-розважального центру “Ocean Plaza” перешкоджали знімальній групі телеканалу "24" під час зйомок сюжету про пожежу, яка сталася 6 вересня у ТРЦ. Про це йдеться у сюжеті каналу, опублікованому на сайті.

Журналісти спробували з'ясувати, чому в “Ocean Plaza” погано організували евакуацію людей, коли там спалахнула пожежа. Журналісти звернулися з запитом до керівництва ТРЦ з проханням пояснити дії своїх охоронців, які під час евакуації випускали відвідувачів з парковки центру у штатному режимі. Але пояснень, йдеться у сюжеті, так і не отримали.

“Тому вирішили навідатися до них особисто. Зустріли наших журналістів, м'яко кажучи, не дуже привітно. Хапали камеру, забороняли знімати і ще й написали заяву в міліцію”, - йдеться у сюжеті. На відео видно, що журналіст Олексій Кондаков показав охоронцеві редакційне посвідчення, сказав, що виконує редакційне завдання.

Тому журналістам довелося викликати поліцію і написати заяву про перешкоджання. Своєю чергою, охоронці з керівником написали зустрічну заяву, вказавши, що журналісти порушили честь і гідність охоронця ТРЦ.

4. У Запоріжжі під час затримання підозрюваного працівники СБУ відібрали фотоапарат у журналістки

15.09.2015 15 вересня у Запоріжжі співробітники СБУ відібрали фотоапарат у журналістки місцевого інтернет-сайту 061.ua Анни Абліцової під час спецоперації з затримання підозрюваного в отриманні хабара. Про це повідомляє 061.ua.

Як пише видання, співробітники сайту стали свідками затримання чоловіка, який виявився правоохоронцем та підозрюється в отриманні хабара. Так, чоловіки в камуфляжі та масках відібрали телефон у співробітниці сайту, яка спробувала сфотографувати подію на телефон, і заламали їй руки.

“Нам сказали, що щось відбувається біля офісу, ми вийшли і побачили, що нашого рекламіста скрутили і тримають, намагаючись забрати телефон”, - розповіла регіональному представнику ІМІ в Запорізькій області редактор 061.ua ТетянаГонченко.

Журналістка Анна Абліцова, яка також прийшла на місце події, спробувала зробити знімки, але її фотоапарат вирвали з рук та поклали в машину, біля якої і відбувалося затримання.

“Фотоапарат доволі грубо в мене забрав чоловік, також в масці та камуфляжі. Він сказав, що віддасть мені його пізніше. Але я наполягала і хвилин через десять мені повернули апаратуру зі словами “Краще віддати, бо вони не підуть”. Я видалила всі знімки, що зробила, і тільки після перевірки, що їх немає, мені віддали фотоапарат. Я зв’язалася з прес-службою СБУ за поясненнями, мені пообіцяли, що обов’язково нададуть коментарі щодо цієї події, але пізніше”, - розповіла ІМІ журналістка.

Учасники інциденту не планують звертатися до міліції.

5. У Бердянську журналістів не пустили на партійну конференцію Опозиційного блоку

21.09.2015 21 вересня у Бердянську Запорізької області представник політичної партії “Опозиційний блок” не пустив знімальну групу телеканалу “Юг” на партійну конференцію, повідомляє PRO.Berdyansk.biz.

Як пише видання, партія вирішила засідати таємно, не повідомивши про це ЗМІ. Збори партії проходили у дитячому таборі “Райський куточок”, який, за інформацією видання, належить родині мера Бердянська Олексія Бакая.

“Мабуть, з охоронцями дитячого табору напередодні провели бесіду і розповіли, “хто свій, а хто чужий”. Так, на появу знімальної групи телеканалу “Юг” чоловік, який представився “головним”, відреагував негативно і почав лаятися. Коли ж йому запропонували ознайомитися із законом України і переконатися, що журналісти нічого не порушують, він послався на те, що не розуміє державної мови”, - повідомляє видання.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зауважує, що закон про місцеві вибори передбачає для парторганізацій можливість обмежити роботу журналістів на відповідних зборах через так звану "акредитацію", але не взагалі заборонити їхню присутність.

“Другий абзац ч.5 ст.37 ЗУ “Про місцеві вибори” передбачає, що місцева організація партії повідомляє також засоби масової інформації про дату, час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів. При цьому порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

Тобто, Закон передбачає для парторганізації можливість обмежити роботу журналістів на відповідних зборах через так звану "акредитацію", але не взагалі заборонити їхню присутність, бо Закон передбачає існування "акредитації" і допуск журналістів на певних умовах”, - зазначив юрист.

Також Головенко акцентує увагу на створену у виборчому законодавстві термінологічну плутанину, і зауважує, що у свою чергу, “Опозиційний блок”  явно не бажає бути прозорим.

“Щоправда сам термін "акредитація" використовується в даній нормі некоректно, оскільки ЗУ “Про інформацію” передбачає акредитацію при органі влади, а не на один якийсь захід. З одного боку, ймовірніше за все, у виборчому законі мається на увазі не акредитація, а певні правила допуску на захід, а з другого - Закон “Про інформацію” передбачає, що відсутність акредитації не є підставою для фізичного недопуску в приміщення.

Таким чином, у виборчому законодавстві створена термінологічна плутанина, а парторганізація “Опозиційного блоку”  явно не бажає бути прозорою”, - зауважив медіа-юрист.

6. У Миколаєві на конференцію партії "Наш Край" запросили тільки комунальні ЗМІ

21.09.2015 21 вересня у Миколаєві журналіста видання “Точка Опори” Дмитра Баштового не пустили на конференцію політичної партії “Наш Край”, де проходило висування кандидатів по багатомандатному виборчому округу до Миколаївської міської ради. Разом з тим, організатори запросили представників комунальних ЗМІ. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Конференція проходила о 17 годині на території заводу “Екватор”. Але не всі мали однаково вільний доступ на даний захід. Зокрема, Дмитра Баштового не пустили на конференцію, заявивши, що він не акредитований. Але процедуру акредитації організатори пояснити не змогли.

На захід також прийшли журналісти інформаційних агенцій “Інше ТВ” та “Українська медіа група”, які дізнались про проведення конференції під час засідання ТВК, оскільки їхнім редакціям політична партія про захід не повідомляла.

Як розповіла спостерігачам Громадянської мережі ОПОРА журналіст УМГ Дар’я Ткаченко, організатори намагалися не пропустити її, оскільки вона не мала акредитації, однак один з депутатів, побачивши, що назріває скандал, попросив організаторів пропустити її у залу. Разом з нею також зайшов і журналіст видання “Інше ТВ”.

Разом з тим, на конференції безперешкодно знаходились представники комунальних ЗМІ, зокрема ті, засновниками якого є Миколаївська міська рада. Як вдалось дізнатись спостерігачам ОПОРИ, працівники телеканалу мали змогу акредитуватись, оскільки були повідомлені про дату, час та місце проведення політичного заходу.

Громадянська мережа ОПОРА вважає, що організатори конференції “Наш Край” упереджено ставляться до певних ЗМІ, чим порушують публічність та відкритість виборчого процесу, а саме пункт 4 статті 13 ЗУ “Про місцеві вибори”, де зазначається, що всім представникам ЗМІ, незалежно від форми власності, гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи пов’язані з місцевими виборами.

Також ОПОРА зазначає, що частина 1 статті 26 Закону України “Про інформацію” передбачає, що усі дії,  пов'язані  з  акредитацією,  мають  ґрунтуватися на принципах   відкритості,   рівності,   справедливості   з    метою забезпечення  права  громадськості  на  одержання інформації через засоби масової інформації.

7.У Запоріжжі журналістку не пустили на конференцію "Опозиційного блоку"

21.09.2015 21 вересня у Запоріжжі журналістку “Точки Опори” Катерину Коротченко охорона не пустила до гуртожитку №23, де проходила конференція з висунення кандидатів до Запорізької міської ради представників місцевого осередку “Опозиційного блоку”. Міліція відмовлялась виїжджати на порушення. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Конференція проходила у приміщенні, яке належать Запорізькому металургійному комбінату “Запоріжсталь”. Всіх пускали виключно за списком, місцеві мешканці могли проходити після ретельного опитування, чи насправді вони тут живуть.

Молодики міцної статури та у формі мотивували відмову у допуску до заходу журналістки тим, що її не було у списку. На зауваження Коротченко щодо порушення закону, вони відповіли, що в них є наказ не пускати тих, кого немає на папері. Приблизно через 20 хвилин вийшов відповідальний за захід, він відмовився представитись і сказав, що закон вони абсолютно не порушують.

ОПОРА зауважує, що відповідно до абзацу другого, ч.5 ст. 37 Закону України “Про місцеві вибори”: “Про дату, час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії повідомляє також засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу”. Однак на вимогу журналістки порядок акредитації представники “Опозиційного блоку” показати відмовились.

При цьому ОПОРА зауважує, що організатори конференції не повідомляли про захід представникам Громадянської мережі, про нього опорівці дізнались випадково.

Після розмови журналістка викликала міліцію, їй передзвонили з Орджонікідзевського райвідділку і повідомили,  що “вільної” машини немає і доведеться чекати 3-5 годин. Після дзвінка одному з начальників відділу УМВС у Запорізькій області, правоохоронні органи приїхали через 10 хвилин. Охорона одразу сховалась за двері. Представник міліції прийняв заяву від журналістки і склав протокол.

8. У Тернополі голова ТВК не пускав журналіста "Точки Опори" у приміщення виборчкому

22.09.2015 22 вересня у Тернополі журналісту газети «Точка Опори» Володимиру Довганюку голова Тернопільської міської виборчої  комісії (ТВК) Віктор Дрозда не дозволяв знаходитись у приміщенні ТВК. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Журналіст звернувся до виборчкому з проханням надати йому інформацію про дату час і місце проведення зборів (конференції) місцевих організацій партій, на яких буде висунуто кандидатів для участі у виборах 25 жовтня. Проте голова ТВК не дозволяв йому знаходитись у приміщені ТВК і не надав потрібних документів, порушуючи чинне законодавство.

“Коли я зайшов у приміщення Тернопільської міської виборчої комісії, секретар комісії приймала документи у потенційного кандидата, мене попросили почекати (я вийшов у коридор), проте через декілька хвилин підійшов голова виборчої комісії Дрозда Віктор Петрович (представник від партії  "Народний фронт"), і сказав, що може надати мені інформацію лише про перелік партій, які будуть проводити збори”, - розповів Довганюк.

При цьому журналіст пояснив голові ТВК, що йому потрібно знати ще місце і час проведення  партійних конференцій. Коли журналіст увійшов знов у приміщення, то почув у свій бік звинувачення. Голова ТВК сказав, що журналіст втручається у роботу виборчої комісії та заважає їм працювати, і що комісія не зобов’язана надавати йому таку інформацію, і взагалі це технічне приміщення і він не має права тут знаходитись (хоча декілька хвилин тому саме там приймали документи для реєстрації потенційного кандидата).

Журналіст звернувся до місцевих органів правопорядку.

9. У Дніпропетровську журналісти на висування Вілкула у кандидати "проривалися" з міліцією

22.09.2015 22 вересня у Дніпропетровську представники "Опозиційного блоку" кілька разів відмовляли журналістам у допуску на партійні збори з висування кандидатів. Про це повідомляє Depo.Дніпро.

Партійні збори міського осередку партії, на якому висували кандидатів у депутати всіх 64 округів в межах обласного центру та кандидата в мери, відбувалися у престижному "Парк-готелі". Проте дізнатися, як відбувалося висування та повний список кандидатів журналістам не вдалося, через недопуск представників кількох ЗМІ: depo.ua, Громадське Дніпро та dp1.info.

Спершу, пише видання, працівники штабу, що проводили реєстрацію учасників, зазначили, що на зборах можуть бути присутні лише ті журналісти, яких запросили. Згодом Олександр Вілкул повідомив, що порадиться з делегатами щодо присутності ЗМІ. Через кілька хвилин вийшла представниця штабу, яка не представилася, і повідомила, що вирішили не допускати журналістів, а дати коментарі по завершенні заходу.

Через кілька хвилин до холу, де журналісти очікували на завершення заходу, вийшли четверо чоловіків спортивної статури і вимусили покинути приміщення.

Журналіст сайту dp1.info Денис Давидов, який також є представником ГМ "Опора", викликав міліцію. З прибуттям співробітника Жовтневого райвідділу керівник прес-служби обласної організації "Опоблоку" Тетяна Старовойтова та заступник голови облради та член партії В'ячеслав Сергєєв, повідомили, що для участі журналісти мали акредитуватися, бо у штабі побоювалися провокацій.

Як зауважує видання, для акредитації не було можливості, оскільки протягом всього дня Тетяна Старовойтова не відповідала на дзвінки та смс, а телефон штабу також не відповідав. До того ж, у відкритих джерелах не було анонсу конференції.

Лише після з'ясування обставин у присутності міліціонера журналістам дозволили потрапити на захід в останні його хвилини. На заході були присутні лише журналісти з посвідченнями видання "Событие".

Як повідомила голова міського осередку партії Світлана Єпіфанцева, участь у зборах взяв 101 делегат. За кандидатура Олександра Вілкула на посаду мера та №1 у списку до міськради проголосували одностайно.

10. На Луганщині місцева ТВК не допустила на своє засідання журналіста "Точки Опори"

22.09.2015 22 вересня у м.Рубіжне Луганської області кореспондента “Точки Опори” Максима Данильченка не допустили на засідання Рубіжанської міської виборчої комісії,  обґрунтувавши це тим, що журналісти мають право бути присутніми на засіданні виборчої комісії лише в день голосування. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Так, голова місцевої територіальної комісії в м. Рубіжне Миколай Єрьомін повідомив журналісту, щоб він покинув засідання комісії, оскільки йому відмовлено в допуску на це засідання.

На думку голови комісії, причиною його недопуску на засідання є те, що нібито згідно статті 13 ЗУ «Про місцеві вибори» мають право бути присутніми журналісти на засіданнях виборчих комісій лише в день голосування.

Крім того, він зазначив, що комісія прийняла власні правила реєстрації журналістів під час роботи виборчої комісії, однак відмовився ознайомити з ними. Голова комісії поставив на голосування питання видалення журналіста видання “Точка Опори” і вся комісія одноголосно підтримала це рішення.

11. Мешканці "бурштинового" району Волині перешкоджали журналістам

23.09.2015 23 вересня близько півсотні людей, які представилися мешканцями Маневицького району Волинської області, перепинили автомобіль губернатора та автобус із журналістами. Журналістам перешкоджали проводити зйомку події, повідомляє ВолиньPost.

За словами журналіста видання, їм погрожували і намагалися перешкодити зйомці події. На адресу голови Волинської облрдержадміністрації Володимира Гунчика звучали слова “Ганьба! Де ви були раніше, кого Ви кришували?”.

Через якийсь час міліція зробила коридор і автомобілям із журналістами та голови ОДА вдалося проїхали.

Перебування журналістів і голови Волинської ОДА на Маневиччині пов’язане із інцидентом 22 вересня, який трапився днями в районі між бурштинокопачами та нацгвардією. Люди вимагають дати їм дозвіл на видобуток бурштину.

12. У Маріуполі журналістів Громадського Донеччини не пустили на конференцію Жебрівського через запізнення

23.09.2015 23 вересня у Маріуполі Донецької області чоловіки у камуфляжі, які представилися охоронцями голови Донецької обласної державної адміністрації Павла Жебрівського, не пропустили журналістів Громадського Донеччини на прес-конференцію голови ОДА. Про це йдеться у сюжеті Громадського Донеччини.

Охоронці вказували журналістам на те, що останні запізнилися, і отримали наказ нікого не пропускати після 14 години. Також охоронці виявляли претензії до зовнішнього вигляду журналістів.

Своєю чергою, видно з відеосюжету, журналіст Громадського Донеччини Михайло Баган вказував на вибірковість перешкоджання, оскільки інше ЗМІ, за його словами, пропустили навіть із запізненням.

Баган також пояснював, що вони запізнилися лише на чотири хвилини на захід, який мав розпочатися о 14 годині. Сталося це через те, що вони супроводжували голову ОДА під час різних заходів і переходили з однієї будівлі, де був Жебрівський, в іншу. Однак голова ОДА виїхав на автомобілі і почав свій захід раніше, ніж журналісти дісталися.

Крім того, до представників ЗМІ підійшов чоловік у цивільному та запропонував вийти для з’ясування відносин, однак після того, як журналісти увімкнули камеру, він залишив приміщення.  

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що в даному випадку було перешкоджання журналістській діяльності.

“Мало місце очевидне перешкоджання журналістській діяльності. До того ж, судячи з розмови та ситуації, це було вибіркове перешкоджання саме щодо працівників одного ЗМІ. Невідомі люди у формі, що представилися охороною, без дійсних на те повноважень не допускали журналістів на відкритий захід, не посилаючись ні на жодну адекватну і можливу причину, крім запізнення та претензій до зовнішнього вигляду журналістів. Ані акредитації не вимагалося, ані пояснень щодо "режимності" заходу, оскільки його охороняли люди у формі - обидва варіанти, навіть, за умови озвучення також були б нікчемними”, - пояснив юрист.  

13. У Кам’янці-Подільському "Опозиційний блок" не пустив журналістку на свої збори

23.09.2015 23 вересня у Кам’янці-Подільському Хмельницької області “Опозиційний блок” не пустив журналістку “Точки Опори” на свої збори, повідомляється на сайті ОПОРИ.

У Кам’янець-Подільській ТВК о 12 годині мали відбутися збори Кам’янець-Подільської районної організації політичної партії “Опозиційний блок”. Журналістку видання не пустили на збори. На прохання пояснити причини такого рішення керівник осередку Віра Коваль зазначила: “У нас будуть свої ЗМІ. Ми вас не повідомляли”.

В таких діях керівника партійної організації можна вбачати порушення ст. 26 ЗУ “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, відповідно до якої журналіст має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи та організації та бути прийнятим їх посадовими особами.

За умисне перешкоджання професійній діяльності журналіста п. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України визначає покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

14.У Миколаєві журналістів не пускали на партконференцію "Опозиційного блоку"

24.09.2015 24 вересня у Миколаєві журналістів «Преступности.НЕТ» Андрія Лохматова та Валерія Федченка не пускали на партійну конференцію міського осередку партії “Опозиційний блок”, повідомляє “Преступности.НЕТ”.

Як пише видання партія спробувала провести свою конференцію в закритому режимі, на порядку денному якої було затвердження виборчого списку кандидатів у Миколаївську міську раду.

Журналістів близько 10 хвилин тримали під дверима, не даючи можливості зайти, і силою закривали її “перед носом”, коли представники ЗМІ намагалися пройти в кабінет в будівлі бізнес-центру “Кристал”, де проходила конференція.

“Охоронець на вході силою закривав двері перед нами, коли ми намагалися зайти разом з учасниками конференції”, - розповів кореспондент “Преступности.НЕТ”.

Однак, після цього голова міської організації партії Ігор Дятлов вийшов до журналістів і впустив їх, сказавши, що він планував провести конференцію в закритому режимі, але оскільки прийшло багато журналістів, йому доведеться змінити свої плани.

15. На Волині журналіста не пустили на партконференцію "Опозиційного блоку"

24.09.2015 24 вересня у смт Торчин Волинської області члени Луцького районного осередку політичної партії “Опозиційний блок” не пускали журналіста “Точки Опори” на партійну конференцію, яка проходила у приміщенні магазину. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Луцький районний осередок політичної партії організував партійну конференцію з висунення кандидатів на вибори до Луцької районної ради у смт Торчин на місцевій базі відпочинку. Однак, за словами членів партії, через “тиск” на них з боку активістів Волинської Самооборони Майдану, які були присутні на базі відпочинку, конференцію вирішили перенести у сусіднє приміщення магазину і проводити у закритому режимі.

Представники Волинської Самооборони Майдану перебували на базі, але у роботу комісії не втручались. Втім, голова політичної партії “Опозиційний блок” Лариса Волошенюк заявила, що на комісію здійснюють тиск і попросила активістів покинути територію. Активісти викликали міліцію.

Водночас голова районного осередку “Опозиційного блоку” продовжила виступ перед членами партії. “У зв’язку з тим, що на нас було здійснено психологічний тиск, більшість членів організації, які прибули на конференцію, роз’їхались з території. В таких умовах ми не можемо проводити конференцію тут. Давайте усі перемістимось в магазин”, - заявила Волошенюк.

Після цього кілька членів політичної партії “Опозиційний блок” на чолі з головою партійного осередку спершу перейшли у приміщення магазину, який знаходився поряд, а тоді взагалі передумали проводити конференцію.

“Конференції не буде. Ви її зірвали”, - зазначила голова партії, звертаючись до журналістів.

На конференції був присутній член Луцької районної ТВК Георгій Жога. У зв’язку з ситуацією, що виникла, член ТВК пояснив голові партії, що проведена у приміщенні магазину конференція не буде вважатись легітимною, оскільки у письмовому повідомленні про неї вказувалась інша адреса.

Після прибуття на територію бази відпочинку міліції, голова комісії розповіла представнику правоохоронних органів, що на неї було здійснено психологічний та фізичний тиск, що її словесно ображали та перешкоджали проводити конференцію. Крім того, у присутності міліціонера Лариса Волошенюк вимагала у журналіста “Точки Опори” “посвідчення про відрядження”.

Під кінець подій Волошенюк викликала собі швидку допомогу, однак, після приїзду медиків від госпіталізації відмовилась і погодилась дати коментар Громадянській мережі ОПОРА.

“Сьогодні на мене був вчинений тиск і фізичний, і моральний. До нас приїхали мужчини, які хочуть влади і грошей. Вони хочуть пропіаритись за мій рахунок. Конференція відбудеться в інший визначений час і день. Представників ЗМІ я обов’язково на неї запрошу”, - зазначила Лариса Волошенюк.

Після цього голова місцевої організації партії попросила члена ТВК пройти з нею і, піднявшись на сходи магазину, наказала членам партії голосувати.

Член Луцької районної виборчої комісії Георгій Жога прокоментував “конференцію”.

“Я бачив людей, які піднімали руки за щось, що об’являла інша людина. Справа правників, але я зафіксую те, що побачив. Оголошеного списку кандидатів я не почув”, - прокоментував Георгій Жога.

Активіст Волинської Самооборони Майдану Сергій Рижков, який викликав правоохоронців, написав відповідне пояснення.

16. У Кіровограді журналістів вибірково пускали на партконференцію "Опозиційного блоку"

25.09.2015 25 вересня у Кіровограді журналістів видання “Точка Опори” та інтернет-видання “Гречка” не пустили на конференцію політичної партії “Опозиційний блок”, де проходило висування кандидатів по багатомандатному виборчому округу до Кіровоградської обласної ради. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Охорона заходу намагалася завадити проводити журналісту “Гречки” зйомку ззовні.

Партійна конференція проходила на території Торгово-промислової палати. Журналіста “Точки Опори” Зою Лебідь та Марину Стебу не пустили на захід, заявивши, що вони не запрошені.

Олена Данилишин, яка представилася як кандидат до обласної ради, пояснила, що  “запрошення надсилали усім електронною поштою та телефонували особисто”. І що, ймовірно, в деякі ЗМІ запрошення не надійшли.

Натомість, зазначає ОПОРА, опитування серед кіровоградських журналістів у спеціалізованій групі у Фейсбук засвідчило, що запрошення електронною поштою або телефонним дзвінком надходило в редакцію обласного телебачення. Також на конференцію потрапили працівники районних друкованих ЗМІ.

Представники “Точки Опори” дізналися про конференцію “Опозиційного блоку”  від представників обласної виборчої комісії.

Як зазначає ОПОРА, у Кіровограді вже відбулися обласні конференції з висування кандидатів у депутати місцевих рад багатьох партій, і на жодній з конференцій не було проблем з доступом журналістів на захід.

ОПОРА зазначає, що згідно частини 5 статті 37 Закону України «Про місцеві вибори» політична партія повинна повідомляти про дату, час та місце політичної конференції територіальну виборчу комісію не пізніше ніж за день до дня зборів. Згідно цієї ж статті абзацу другого політична партія повинна повідомляти ЗМІ та визначити порядок акредитації для ЗМІ.

ОПОРА вважає, що в даному випадку йдеться про вибірковий підхід до ЗМІ з боку партії “Опозиційний блок”. Так, пункт 4 ст. 13 Закону України «Про місцеві вибори»,передбачає, що всім представникам  ЗМІ, незалежно від форми власності, гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з місцевими виборами.

Частина 1 ст. 26 Закону України «Про інформацію» передбачає, що усі дії,  пов'язані  з  акредитацією,  мають  ґрунтуватися на принципах   відкритості,   рівності,   справедливості   з    метою забезпечення  права  громадськості  на  одержання інформації через засоби масової інформації.

17. На Рівненщині журналісту перешкоджали в отриманні інформації

25.09.2015 25 вересня на Рівненщині голова Демидівської виборчої комісії Алла Ковальчук не дозволила журналісту “Точки Опори” фотографувати інформацію про заплановані в районі партійні конференції, на яких відбуватиметься висування кандидатів. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Як зазначила Ковальчук, ця інформація лише для їхнього користування.

Після відмови журналіст почав знімати відео, що дуже обурило членів комісії, які відмовлялися надати інформацію. Зрештою, інформацію все ж дали сфотографувати. Член комісії, яка разом з головою не хотіла давати можливість зробити фото сказала представнику ОПОРИ, що якщо фото (відео) з її участю десь з'явиться, то «у нього будуть проблеми, вона знає куди поскаржитись». Член комісії також пообіцяла подати до суду, а голова комісії Алла Ковальчук сказала, що у разі чого звернеться в СБУ.

18. "Тітушки" у Луцьку не пускали на повторну конференцію Аграрної партії журналістів

29.09.2015 29 вересня у Луцьку на повторну партійну конференцію “Аграрної партії України” не пускали окремих журналістів та спостерігачів ОБСЄ. Конференція завершилась заявою до правоохоронних органів, повідомляє ОПОРА.

Зокрема, на повторну конференцію з висунення кандидатів у депутати до обласної ради не пускали журналістів видання “Точка Опори”, “Громадське.Волинь” та Волинського Агентства Розслідувань, а також міжнародних спостерігачів ОБСЄ.

Біля входу до приміщення, де відбувалась партійна конференція, стояли кілька осіб чоловічої статі у спортивних костюмах, так званих “тітушок”, які представлялись членами партії і заявляли, що була вказівка нікого не пускати. Не могли потрапити в приміщення і делегати конференції, які на кілька хвилин спізнились на захід.

У журналістів вищезгаданих ЗМІ член Аграрної партії України Ігор Волошенюк вимагав показати акредитацію на захід і категорично відмовлявся впустити до приміщення, де відбувалась конференція.

“Акредитацію показуйте. У нас відбуваються збори тільки нашої партійної організації”, - заявив Волошенюк.

На запитання журналіста, де представники політичної партії попередили ЗМІ про партійну конференцію, Волошенюк відповів, що попереджені були лише обрані ЗМІ, а всіх партія попереджати не зобов’язана.

Після інциденту журналіст “Точки Опори” викликала міліцію і написала відповідну заяву до правоохоронних органів про перешкоджання діяльності журналістів.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1."1+1" відмовився транслювати ефір Шустера

18.09.2015 Телеканал «1+1» вирішив перенести ефір суспільно-політичного ток-шоу «Шустер live». 18 вересня, програма не вийшла в ефір. Замість неї о 20:15 розпочався міні-серіал «Зимовий вальс». Про це «Телекритиці» повідомили в прес-службі каналу «1+1».

Водночас ток-шоу Савіка Шустера транслюється на YouTube-каналі «Савік Шустер студії» та на супутниковому каналі Савіка Шустера 3s.tv.

Тема випуску «Шустер live» 18 вересня була - «Корупція в Раді: гроші понад усе? Тарифи, які вони обирають: кому по кишені?». У студії сиділи гості: Геннадій Москаль, Олег Ляшко, Семен Семенченко, Антон Геращенко, Андрій Тетерук, Андрій Іллєнко та інші. До студії, за словами учасників програми, не прийшов Юрій Луценко.

Як пояснили в прес-службі «1+1», «канал вважає, що в ситуації, яка виникла в країні в останні кілька днів, суспільство вже вкрай напружене і політизоване, і канал не готовий накаляти його ще більше».

«Ми вважаємо, що за найближчий тиждень політики зможуть заспокоїтися, знизити градус дискусії та в наступну п'ятницю повернуться до обговорення питань корупції та тарифів в ефірі шоу, тим паче, що ця тема не перестане бути актуальною», - повідомили в прес-службі каналу.

Олег Ляшко в ефірі  «Шустер live» звинуватив у причетності до невиходу програми в ефірі «1+1» Президента України Петра Порошенка.

За словами Олега Ляшка, наразі тривають перемовини про початок трансляції програми на каналі «112 Україна».

Приблизно о 20:30 програма почала транслюватися в прямому ефірі каналу «112 Україна».

«Нас зняли з ефіру, ми про це дізналися за дві хвилини до ефіру. Я думаю, це домовленість власника каналу з Адміністрацією Президента. Я вдячний каналу "112 Україна" за можливість вийти в прямому ефірі», - заявив Савік Шустер.

«З нами таке відбувалося востаннє 29 листопада 2013 року після саміту у Вільнюсі, коли Янукович не підписав угоду про асоціацію. Нас зняли з ефіру на 45 хвилин, Петро Порошенко тоді вів переговори з керівництвом каналу "Інтер", і нас повернули в ефір. На жаль, це мені нагадує "Лебедине озеро" в серпні 1991 року», - пригадав ведучий.

Водночас Геннадій Москаль зауважив, що інформаційну політику на приватному каналі формує власник каналу, а не Адміністрація Президента.

Головний редактор інтернет-видання Insider Тетяна Ніколаєнко сказала, що не вірить у вплив Петра Порошенка на телеканал Ігоря Коломойського, з яким у Президента глибокий конфлікт. З нею погодився і головний редактор інтернет-видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, який також висловив думку, що керівництво каналу зняло програму з ефіру з розпорядження власника каналу.

Деякі гості ефіру назвали ситуацію «дивним збігом обставин» та закликали розібратися  в ситуації.

Доступ до інформації – 9

1.ЦВК відмовилась надати інформацію щодо договору про інформаційне співробітництво з Лігою

08.09.2015 Центральна  виборча комісія (ЦВК) відмовила ТОВ "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" у задоволенні інформаційного запиту щодо надання копії Договору № 8856/02 від 11 березня 2004 року про інформаційне співробітництво між ЦВК та ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА". Про це йдеться у постанові ЦВК від 1 вересня, повідомляється на сайті Центрвиборчкому.

У своєму запиті, який надійшов до ЦВК 25 серпня, газета "Все про бухгалтерський облік" просила надати копії нормативно-правових актів, розпорядчих документів, договорів про обмін інформацією тощо, якими встановлено порядок надання нормативних та інших документів ЦВК для розміщення в інформаційно-пошуковій системі "ЛІГА: ЗАКОН".

Як зазначає ЦВК, пунктом 6.6 вищевказаного договору про інформаційне співробітництво “встановлено обов’язок сторін забезпечити конфіденційність умов цього Договору, вживати і здійснювати всі необхідні заходи для недопущення повного або часткового розголосу взаємно відомої інформації з його предмета, а також ознайомлення з нею третіх осіб без погодження з іншою стороною”.

Тому, 26 серпня ЦВК звернулася листом до Ліги щодо погодження надання газеті "Все про бухгалтерський облік" копії відповідного договору. Але Ліга, йдеться у постанові комісії, відповівши 27 серпня, не надала ЦВК погодження на поширення зазначеного договору та надання його для ознайомлення третім особам.

“Із запиту на інформацію товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" також не вбачається підстав для поширення зазначеного Договору за відсутності згоди товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА" в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”, - йдеться у постанові.

З огляду на такі обставини, зазначено в постанові, ЦВК не може надати запитувачу копію договору про інформаційне співробітництво, укладеного між ЦВК та Лігою. Крім того, зазначено у постанові, ЦВК має право відмовити в задоволенні запиту відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону "Про доступ до публічної інформації".

При цьому ЦВК зазначає, що газета може оскаржити відмову в задоволенні запиту.

Також ЦВК зазначає, що нею не укладалися інші договори про обмін інформацією, крім указаного договору з Лігою. Крім того, не приймалися рішення комісії стосовно порядку надання нормативних та інших документів ЦВК для розміщення в інформаційно-пошуковій системі "ЛІГА: ЗАКОН". “Отже, така інформація не отримувалася та не створювалася в процесі виконання Комісією своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, та не знаходиться в її володінні”, - йдеться у постанові.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що у даній відмові є порушення на доступ, оскільки ЦВК відмовила без усієї належної аргументації.

“У зазначеній відмові відповісти на запит ЦВК не в повній мірі виконало вимоги трискладового тесту передбаченого ч.2 ст.6 Закону "Про доступ до публічної інформації" щодо обмеження доступу до інформації. А саме, не визначив чітко істотну шкоду, яку може бути завдано інтересам та неперевагусуспільного інтересув отриманні такої інформації.

Важливим елементом є предмет цього договору, оскільки у випадку оперуванням бюджетних коштів за таким договором,  відповідно до вимог чинного законодавства - така інформація не може бути обмеженою у доступі”, - прокоментував юрист.

2. Миколаївська журналістка скаржиться, що в мерії почали відповідати на запити з затримкою

10.09.2015 Журналістка миколаївського інтернет-видання «НикВести» Катерина Середа скаржиться на те, що керівництво виконкому Миколаївської міської ради нехтує нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема обов’язком надавати відповідь на запит впродовж 5 робочих днів. Про це Середа повідомила регіональному кореспонденту ІМІ.

За її словами, останнім часом на інформаційні запити, які вона надсилає на ім’я Миколаївського міського голови Юрія Гранатурова, відповіді надаються з затримкою. Наприклад, заступник мера Валентин Гайдаржи надав відповідь журналістці лише через 12 робочих днів, а перший заступник мера Юрій Андрієнко – через 8 робочих днів.

“Такої епопеї з отриманням відповідей на інформаційні запити в мене не було ніколи. 5 серпня я подала інформаційний запит, відповідь на який з горем навпіл вибила тільки 20 серпня. Без будь-яких пояснень, замість встановлених законом 5 робочих днів чиновникам знадобилося 12 робочих днів, щоб просто написати про те, що договір не укладено, кошторису та проекту не існує, але підрядник визначений за результатами робочої групи. Раніше я не звертала увагу на прострочення у кілька днів, просто закривала очі. Але цього  разу мені доводилося щодня ходити до міської ради і буквально випрошувати документ”, - розповіла Катерина Середа.

Окрім цього, як зазначила журналістка, миколаївські чиновники стали використовувати можливість відповіді на запит через 20 робочих днів, коли відповідь на запит явно не потребує зайвого часу.

“25 серпня я написала ще один запит, у якому попросила надати список складу робочої групи (щодо встановлення в Миколаєві камер відеоспостереження - ред.), копію протоколу її засідання та рішення про визначення виконавця з капітального ремонту системи відеоспостереження «Безпечне місто». Через тиждень заступник міського голови Валентин Гайдаржи з простроченням на два робочих дні відповів, що «зважаючи на значний обсяг документообігу та брак часу», вони зможуть надати запитувану інформацію тільки 16 вересня. Вважаю, що подібна відповідь є неправомірною, оскільки для відповіді їм не потрібно створювати якусь нову інформацію, я всього лише попросила копію існуючих рішень, це не такий великий обсяг інформації, щоб тижнями готувати на нього відповідь”, - вважає журналістка.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що журналістка може звернутися зі скаргою на порушення закону про доступ до Омбудсмена.

“У випадках порушень вимог законодавства у сфері доступу до публічної інформації необхідно звертатися зі скаргами до офісу Уповноваженого з прав людини, а саме до представника Уповноваженого з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації. В офісі Уповноваженого буде розглянуто скаргу і за необхідності відібрано пояснення у розпорядника інформації та складено протокол про адміністративне правопорушення”, - розповів він, додавши, що на сайті відомства є контактна електронна пошта для таких скарг.

3. Керівництво миколаївського УМВС приховує від журналіста інформацію про посади своїх підлеглих

15.09.2015 Начальник Управління МВС України в Миколаївській області Віталій Гончаров та його заступник Євген Ковтун приховують від журналіста інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Андрія Лохматова інформацію щодо П.І.Б. людей, які займають ту чи іншу посаду в структурі управління МВС. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Так, за словами Лохматова, спочатку в отриманні публічної інформації йому відмовив заступник начальника УМВС Ковтун. На питання про те, до якого часу підполковник Сергій Дяченко працював на посаді начальника Феодосійського МУ ГУМВС України в АР Крим, він, посилаючись на ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», він відповів, що запит не підлягає задоволенню.

Після цього, 3 вересня, журналіст знов звернувся до УМВС із запитом про те, яку саме посаду в Баштанському райвідділі міліції займає певний співробітник. На це у своїй відповіді вже сам начальник Миколаївського обласного управління міліції Віталій Гончаров відповів повністю ідентичним текстом, який був і у відповіді його заступника. Лохматов вважає необґрунтованими відмови у наданні інформації у зв’язку з тим, що ані Гончаров, ані Ковтун не довели, що посада певного співробітника МВС є його персональними даними, які не підлягають розголошенню. Більше того, на думку журналіста, всі співробітники МВС України отримують зарплатню з коштів державного бюджету України, а тому громадяни мають право знати, хто яку посаду займає в структурі міліції.

На відмову в наданні інформації Євгеном Ковтуном журналіст подав скаргу Уповноваженому з прав людини Верховної ради України. На відмову начальника УМВС Віталія Гончарова Лохматов планує подати скаргу до суду.

4. На Луганщині місцева ТВК ввела свої вимоги реєстрації журналістів

18.09.2015 18 вересня у м.Рубіжне Луганської області Рубіжанська міська виборча комісія на своєму засіданні прийняла “Порядок надання документів та реєстрації на засіданнях комісії”, що обмежує діяльність журналістів. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Оприлюднено цей порядок на стенді ТВК було лише 24 вересня. Раніше, на запит журналістів, голова комісії відмовлявся надати для ознайомлення ці протоколи.

У протоколі засідання комісії, на якому був прийнятий даний порядок, описані наступні вимоги до журналістів:

Журналіст зобов’язаний надати комісії:

-          копію посвідчення з довідкою від засобу масової інформації про те, що даний суб’єкт є журналістом даного засобу;

-          копію витягу з реєстру про реєстрацію засобу масової інформації завірену належним чином;

-          заяву журналіста, про намір способу фіксування засідання комісії (ауді-, відео-, фото- тощо у довільній формі).

ОПОРА вважає, що даний порядок обмежує діяльність журналістів. Громадянська  мережа нагадує, що згідно ст. 25 ЗУ “Про пресу” від 16.11.1992 № 2782-XII “Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням.

Належність журналіста до друкованого засобу масової інформації підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації.

На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший документ, що засвідчує її належність до друкованого засобу масової інформації, поширюються права і обов'язки, зазначені у статті 26 цього Закону”.

Також відповідно до Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» пункт 1 частини другої ст. 26 – журналіст має право на «вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації;» підпункт 2 частини другої ст.26 – журналіст має право «відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи та організації та бути прийнятим їх посадовими особами» та відповідно підпункт 3 частини другої цієї ж статті журналіст має право «відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь - яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом”.

Кримінальний кодекс України, ст.171 п.1 визначає покарання  за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – “штраф до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років”.

5.Журналіст з Чернівців поскаржився Уповноваженому на департамент екології ОДА, який не відповів на запит

21.09.2015 Журналіст порталу «Букінфо» та власкор УНІАН Володимир Звенигородський написав скаргу до Уповноваженого з прав людини на Департамент екології та туризму Чернівецької обласної держадміністрації через те, що ті протягом місяця так і не відповіли на інформаційний запит. Про це Звенигородський повідомив регіональному кореспонденту ІМІ.

За словами журналіста, він ще 20 серпня звернувся до Департаменту екології з запитом, в якому просив надати інформацію про кількість туристів, туристичні об’єкти області та ін. Однак, станом на 18 вересня відповіді так і не отримав. Тому написав скаргу до Уповноваженого з прав людини, аби зобов’язати департамент надати запитувану інформацію і притягнути до відповідальності порушників.

6. Керівництво волинського УДАІ приховало від журналістів, скільки заробляє

22.09.2015 УМВС України у Волинській області відмовилося надати журналістам ВолиньPost інформацію щодо розміру посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги начальника УДАІ УМВС, його заступників за січень-серпень 2015 року. Таку відповідь отримало видання за підписом начальника УМВС у Волинській області Петра Шпиги, повідомляє ВолиньPost.

Редакція відправила свій запит 10 вересня на електронну скриньку [email protected] з проханням надати копії декларацій керівників УМВС України у Волинській області (начальника та його заступників), а також інформацію про розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги вищезазначених осіб за січень-серпень 2015 року.

Натомість замість відповіді отримали від правоохоронців відписку.

“Вказані запитувачем посадовці УМВС України у Волинській області, зокрема начальник УДАІ УМВС, його заступники, не дали згоди на надання інформації про розмір їх заробітної плати, ставки, премії та інших надбавок за січень-серпень 2015 року”, - йдеться у документі.

Причому, зауважує видання, відповідь на запит надійшла з запізненням - 21 вересня. Так, у день відправлення запиту редакція зателефонувала за номером, вказаним на сайті в УМВС у Волинській області, аби уточнити, чи отримали наш запит.

Однак замість конкретної відповіді почули наступне: “Людина, яка має доступ до електронної пошти наразі у відрядженні. Більше ніхто доступу до скриньки немає. А тому дзвоніть в понеділок (тобто 14 вересня)”. Зателефонувавши 14 вересня, редакції повідомили, що розпорядник інформації ознайомлений із запитом.

Однак у визначений законом термін від УМВС у Волинській області відповідь так і не надійшла. Тому 19 вересня редакція зателефонувала знову.

Проте виявилося, що надісланий редакцією запит в міліції зареєстрували тільки 15 вересня, тому крайнім терміном визначили 21 вересня.

“Окрім того, нас повідомили, що скоріше всього замість очікуваної інформації отримаємо всього лиш відписку”, - пише видання.

7. У Тернополі голова ТВК відмовився надати журналісту інформацію

24.09.2015 22 вересня голова Тернопільської міської виборчої комісії (ТВК) Віктор Дрозда відмовився надати журналісту “Точки Опори” Ігорю Процику інформацію про час і місце проведення партійних конференцій. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Так, журналіст звернувся до голови ТВК для з’ясування причин, через які він не надав інформацію журналісту “Точки Опори” Володимиру Довганюку про час і місце проведення партійних конференцій.

Однак голова комісії не змінив своєї думки і сказав, що не зобов’язаний надавати таку інформацію.

“Я не зобов’язаний надавати таку інформацію і не буду”, - відповів на запитання, чому він не надав кореспонденту потрібну інформацію. При цьому Дрозда додав, що  якщо журналіст вважає такі дії з його боку протиправними, то нехай звертається до суду.

Член виборчої комісії, яка виконувала роботу секретаря, сказала, що “їхня робота (виборчої комісії) організувати виборчий процес, а ви (журналісти) нам в цьому перешкоджаєте”. Голова комісії пояснив, що в них робоча нарада і попросив журналіста Ігоря Процика покинути приміщення ТВК.

Журналісти звернулись до правоохоронних органів та написали заяву про перешкоджання їхній професійній діяльності.

Як повідомляв ІМІ, 22 вересня у Тернополі журналісту газети «Точка Опори» Володимиру Довганюку голова Тернопільської міської виборчої  комісії (ТВК) Віктор Дрозда не дозволяв знаходитись у приміщенні ТВК.

8. На Тернопільщині "Свобода" утаємничила від журналіста частину з’їзду

25.09.2015 25 вересня у м. Борщів Тернопільської області Борщівська районна організація “Свободи” утаємничила частину партійного з`їзду, попросивши журналіста “Точки Опори” Ігоря Білика залишити приміщення. Про це повідомляється на сайті ОПОРИ.

Як повідомив Ігор Білик, на порядку денному конференції було поставлено три питання: 1. Висунення кандидатів у депутати; 2. Предвиборча агітація; 3. Інше.

Коли дійшла черга до розгляду другого пункту, його попросили покинути приміщення, мотивуючи це тим, що інформація, яка стосується стратегії ведення політичної агітації є конфіденційною, та не може бути розповсюджена. Щоб не спровокувати конфлікту журналіст залишив приміщення.

“Боязнь партій перед громадою та виборцями працювати прозоро і відкрито в плані агітаційної кампанії викликають підозри у чистоті ведення передвиборчої гонки”, - прокоментував журналіст.

Як зазначає ОПОРА, таке рішення Борщівської районної організації політичної  партії ВО “Свобода” має ознаки порушення Закону України “Про місцеві вибори” ч.1 ст.13, яка говорить, що “організація і проведення місцевих виборів здійснюється публічно і відкрито”. “Журналісти мають право бути присутніми на такого роду зібраннях, від початку і до закриття, щоб мати можливість об’єктивно висвітлити конкретну подію та виборчий процес загалом”, - зазначає громадянська мережа ОПОРА.

9. У Луцьку "Аграрна партія" засекретила від журналістів свої списки кандидатів

28.09.2015 У Луцьку обласний осередок “Аграрної партії України” відмовився оприлюднити журналістам “Точки Опори”  інформацію про своїх кандидатів у місцеві ради та про те, чи є серед них колишні члени “Партії регіонів”. Про це Вголосу повідомили у мережі ОПОРА у Волинській області.

Конференція обласного осередку партії з висунення кандидатів на вибори до Луцької обласної ради повинна була відбутися у Волинському обласному будинку профспілок. Прибувши туди у визначений час, журналісти “Точки Опори” зустріли лише двох членів партії, які прибули на конференцію. Поспілкувавшись із ними, з’ясувалось, що захід перенесли в партійний штаб.

Прибувши у штаб партії, журналісти зафіксували, що конференція уже розпочалась. Головуючий на засіданні Ігор Волошенюк, який був членом“Партії регіонів” та очолював Луцьку району раду, спершу дозволив лише одному журналісту бути присутнім на конференції, а від інших вимагав покинути приміщення. Також одна із членів партії забороняла проводити відеозйомку.

“Шановні колеги, не потрібно зривати нам засідання. Один представник нехай залишиться, інших просимо покинути приміщення”, – заявив Ігор Волошенюк.

Після дискусії із журналістами і представниками громадських організацій, які прибули на конференцію, головуючий на засіданні дозволив усім бути присутніми. Втім, у присутності представників ЗМІ список кандидатів, яких вирішили висувати на вибори до обласної ради, оголошений не був. На прохання журналістів надати цю інформацію члени партії категорично відмовили.

Після конференції громадські діячі намагались випитати у членів партії інформацію, чи є у проголосованому списку кандидатів колишні “регіонали”. Таку інформацію партійці спростовували, вимагали негайно покинути приміщення штабу та лякали викликом міліції.

За інформацією Вголосу, “Аграрна партія” у Волинській області веде на місцеві вибори чимало кандидатів, які раніше були “регіоналами” або ж членами “прорегіональної” більшості у радах різних рівнів. Той же Ігор Волошенюк був у “Партії регіонів”та очолював Луцьку райраду.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1.За фактом перешкоджання журналістці у Чернівцях міліція відкрила справу за 171 статтею

08.09.2015 За заявою журналістки порталу 0372.ua Галини Єреміци щодо перешкоджання їй в пологовому будинку у Чернівцях Шевченківський РВ УМВС в Чернівецькій області відкрив кримінальне провадження за ч.1 статті 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Журналістка надала ІМІ витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 7 вересня.

Як повідомляв ІМІ, 20 серпня у Чернівцях лікар пологового будинку Віктор Варвус намагався вирвати з рук журналістки Галини Єреміци фотоапарат, коли вона проводила зйомку на території медичної установи.

Журналістка написала заяву в міліцію, вбачаючи в таких діях лікаря перешкоджання журналістській діяльності. 22 серпня Шевченківський РВ УМВС в Чернівецькій області вніс відомості про цей випадок в ЄРДР.

Як повідомила ІМІ Галина Єреміца, її наразі ще не викликали до міліції для надання пояснень.

2. За фактом нападу бійців "Айдару" на журналістів порушено справу за 171 статтею

21.09.2015 За фактом нападу військовослужбовців на журналістів “Преступности.НЕТ” Слідче відділення Миколаївського райвідділу УМВС України в Миколаївській області розпочало кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Про це повідомляється на сайті УМВС України в Миколаїівській області.

Як встановила міліція, представнику інтернет-видання, який здійснював фото та відеозйомку дорожньо-транспортної пригоди, були спричинені тілесні ушкодження одним з військовослужбовців, який прибув до місця аварії після її скоєння.

В міліції повідомили, що 18 вересня о 17.55 год біля с. Ульянівка на автодорозі «Миколаїв-Доманівка-Берізки» відбулось зіткнення автомобілів ВАЗ-21015 та “Фольксваген”. Внаслідок ДТП до лікарні доставлено п’ятеро військовослужбовців, віком від 21 до 37 років.

Співробітник інтернет-видання увечері цього ж дня звернувся до Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області, повідомивши, що йому, під час проведення фото та відеозйомки ДТП, перешкоджали колеги потерпілих військових, які знаходились на місці ДТП, та нанесли йому тілесні ушкодження.

“Як з’ясувалось, аналогічні дії були вчинені і відносно інших представників редакцій ЗМІ, але до міліції заяв стосовно перешкоджання журналістської діяльності не надходило”, - повідомили в міліції.

Міліція встановлює осіб, що причетні до скоєння злочину.

“У зв’язку із порушенням вимог чинного законодавства та перешкоджанню діяльності не тільки представникам ЗМІ, а й органів внутрішніх справ під час документування факту ДТП та збору матеріалів, підготовлено інформацію до військової прокуратури про потребу вжиття заходів реагування”, - повідомили в міліції.

Як повідомляв ІМІ, 18 вересня під Миколаєвом бійці “Айдару” напали на журналіста та оператора інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Вадима Богданова та Валерія Федченка, коли ті приїхали проводити фото та відеозйомку дорожньо-транспортної пригоди за участю військових. Зокрема, був побитий журналіст Вадим Богданов.

3. За фактом погроз журналісту "України молодої" міліція порушила справу

29.09.2015 За фактом погроз журналісту всеукраїнської газети “Україна молода” Андрію Багнюку слідчий відділ Кременецького РВ УМВС України в Тернопільській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.345-1 КК України. Про це йдеться у відповіді заступника начальника УМВС України в Тернопільській області І.Пиняги на адресу Багнюка, яка є у розпорядженні ІМІ.

Кримінальне провадження за даним фактом було порушено 24 липня.

Як йдеться у відповіді Пиняги, на даний час у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії, виконуются вказівки СУ УМВС.

“У разі необхідності, на Вашу думку, проведення будь-яких інших процесуальних дій, якщо такі не були проведені в ході здійснення досудовго розслідування, Ви маєте право звернутися до слідчого з клопотанням”, - йдеться у відповіді.

Також заступник начальника повідомив, що про результати досудового розлідування та прийняте рішення журналісту повідомить слідчий відділ Кременецького РВ УМВС України в Тернопільській області.

Як повідомляв ІМІ, 13 липня журналіст всеукраїнської газети “Україна молода”, член Національної спілки журналістів України Андрій Багнюк повідомив ІМІ про погрози від невідомого чоловіка, який назвався сином жінки, про яку журналіст згадав у статті “Пристрасті навколо храмів”.

Журналіст звернувся з заявою про погрози до Кременецького райвідділу МВС України та військового комісара Ю.Фещенка.

Реакція журналістської спільноти – 12

1.Журналісти і медіаорганізації закликають провести акції до дня пам’яті Гонгадзе і всіх загиблих журналістів

14.09.2015 16 вересня, у день зникнення Георгія Гонгадзе, журналісти та медіаорганізації закликали громадян України провести акції солідарності та вшанувати пам'ять всіх загиблих журналістів за часи Незалежності. Про це йдеться у зверненні медіаорганізацій і журналістів, повідомляє Телекритика.

«Сьогодні журналісти в Україні зазнають великих ризиків, ставлячи незручні запитання владі, працюючи у зоні бойових дій і викриваючи корупційні схеми. В умовах російської пропаганди та контрпропаганди, самоцензури, що поширена серед журналістів, ми закликаємо бути відданими стандартам професії. На жаль, поки рано говорити про гарантії належного захисту прав журналістів», - йдеться у зверненні.

Також автори звернення зазначають, що в 2015 році ситуація з розслідуванням злочинів проти працівників ЗМІ не поліпшилася. Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році становила 995 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі - 2012-го (324 випадки). Напади стали категорією, в якій зафіксовано найбільше порушень (286 випадків, у 2013-му - 97). Пік викрадень журналістів припав на квітень минулого року, коли в полоні побували 20 з них, усі - в Донецькій області. Загалом протягом 2014 року у полоні побували 79 журналістів, загинуло - сім. Кількість випадків цензури у 2014 році вдвічі перевищила показник 2013 року (152 проти 62 у 2013-му).

На даний момент у полоні терористів «ЛНР» вже дев'ять місяці знаходиться луганська журналістка Марія Варфоломеєва.

Упродовж минулого року також сталося 63 напади на офіси редакцій, що майже у вісім (!) разів більше, ніж у 2013 році (8 випадків).

За сім місяців 2015 року Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував один випадок убивства журналіста, 30 - побиття та нападів на журналістів, 39 - перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 9 випадків цензури.

Мирослава Гонгадзе, журналістка, «UA:Перший», «Голос Америки»: «На жаль, журналістська професія в Україні до сих пір не стала вільною. Власники медіа, олігархи використовують медіаресурси і журналістів як зброю проти своїх конкурентів. Так само, на жаль, не стала символом розслідування і покарання злочинців справа вбивства Георгія Гонгадзе. Я закликаю всіх, хто відчуває свою причетність, співчуття, прийти на акцію підтримки журналістської Свободи і пам'яті Георгія Гонгадзе та інших журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов'язки».

Наталя Лигачова, голова правління ГО «Телекритика»: «Українські ЗМІ й після Революції гідності залишилися, на жаль, залежними від власників та політиків, які нагнітають пристрасті у суспільстві заради власних інтересів, а не інтересів суспільства. Цензура ж рейтингів штовхає ЗМІ до розкручування скандалів там, де насправді потрібна змістовна дискусія аргументів.

Істерія, популізм, напівправда, «чорнуха» знову заполонили наші ЗМІ. І все це робиться за нашої, журналістської, участі. Колеги, чи можна виправдати наш конформізм будь-якими причинами в той час, коли на сході країни гинуть співгромадяни, захищаючи й нас з вами, наших рідних від зовнішнього ворога? Озброюймося правдою та починаймо спільними зусиллями повертати українським медіа їх місію - бути голосом народу. Ми у відповіді за тих, хто нам довіряє. Пам'ятаймо про це!».

Андрій Куликов, журналіст, «Громадське радіо»:  «У боротьбі за незалежність журналістики слухачі, читачі і глядачі є природними союзниками журналістів. Ми маємо довести, що не байдужі один одному. Добуваючи і оприлюднюючи правду для громадян, журналісти захищають право знати для всіх. Знання зміцнює становище громадянина у відносинах з державою і тими, хто при владі. Обізнані громадяни розбудовують суспільство у такий спосіб, що в ньому журналістика поступово набуває незалежності».

СевгільМусаєва-Боровик: «В умовах війни і російської пропаганди кожне наше слово, кожна помилка можуть коштувати надто дорого. Ми повинні пам'ятати про це щохвилини. Журналістика - це дзеркало суспільства, політикуму і країни. Сьогодні за нами уважно спостерігають у всьому світі. Дуже важливо, щоб це дзеркало залишалося чистим».

Тетяна Даниленко, журналістка, телеведуча, 5 канал: «Справа Гонгадзе залишається важливим маркером демократії. Після його загибелі змінилося чотири влади, двічі - революційним шляхом. Але жодна з них не змогла набрати повні легені повітря і відверто розказати, хто, як і чому убив Георгія Гонгадзе. Поки цього не станеться, говорити про перемогу демократії - передчасно.

Ми закликаємо журналістів та активістів у регіонах провести прес-конференції, робочі зустрічі з представниками місцевої влади та правоохороних органів, увечері на головних площах міст вшанувати пам'ять загиблих.

Зі свого боку ми пропонуємо допомогу у координації регіональних активістів та журналістів для проведення місцевих акцій та надати статистичну інформацію (інфографіку) щодо ситуації навколо забезпечення прав журналістів в Україні».

Гасло для цьогорічної акції до дня пам'яті Георгія Гонгадзе і всіх загиблих журналістів - «Озбройтеся правдою!».

16 вересня у Києві вечір пам'яті розпочався о 18.00 біля Національної спілки журналістів України (вул. Хрещатик, 27а).

2. Журналісти та медіаорганізації закликають владу розслідувати напади та зупинити агресію щодо журналістів

16.09.2015 Українські журналісти і представники медіаорганізацій закликають владу розслідувати напади на журналістів та вжити рішучих заходів для подолання безкарності у злочинах проти журналістів. Про це йдеться у їх зверненні на адресу Президента України, прем’єр-міністра, міністра внутрішніх справ та Генпрокурора.

Також автори звернення закликають владу зробити все необхідне для встановлення замовників убивства журналіста Георгія Гонгадзе і покарати усіх причетних до цього злочину. “Жодні ритуали з покладенням квітів не замінять ефективних і ретельних розслідувань”, - йдеться у зверненні.

Крім того, журналісти і медіаорганізації вимагають створити окрему робочу групу, за участі вищого керівництва силових структур, яка буде працювати над розслідуваннями нападів на журналістів та ЗМІ.

Також автори звернення нагадують владі про кроки, необхідні для повноцінного захисту права громадян на інформацію та гарантування безперешкодної діяльності журналістів:

- Підзвітність та прозорість владних інституцій та чиновників. Регулярне звітування перед суспільством за свої дії та відповіді на запитання журналістів.

- Сприяння створенню суспільного мовлення та роздержавленню друкованих ЗМІ.

- Започаткування в Україні культури прозорості медіавласності, у відповідності до європейських стандартів.

“Захист свободи слова неможливий без системних дій влади та відповідної політичної волі”, - йдеться у зверненні.

Звернення підписали: Інститут масової інформації, ГО "Телекритика", ГО "Центр UA", Незалежна медіа-профспілка та Національна спілка журналістів України.

3. Журналісти в Краматорську вшанували пам'ять Гонгадзе та всіх загиблих колег

16.09.2015 16 вересня, вранці у Краматорську Донецької області журналісти зібралися на акцію пам'яті Георгія Гонгадзе та всіх загиблих українських журналістів, повідомляють “Новини Донбаса”.

Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. На зустрічі виступив голова Донецької облорганізації Національної спілки журналістів України Олександр Бриж.

Журналісти залишили на лавках червоні кульки з прив'язаними ручками і листівки з силуетами Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова.

Нагадаємо, 16 вересня в Україні, у день зникнення Георгія Гонгадзе, журналісти та медіаорганізації закликали громадян країни провести акції солідарності і вшанувати пам'ять всіх загиблих журналістів за часи незалежності.

4. У Полтаві вшанували пам'ять Гонгадзе

16.09.2015 16 вересня, у Полтаві члени обласного медіа-клубу та місцеві мешканці вшанували пам’ять загиблого журналіста Герогія Гонгадзе, повідомляє “Коло”.

Як зазначила президент Полтавського обласного медіа-клубу Людмила Стельмах-Кучеренко: “Він для української журналістики – символ своєї професії. На жаль, змінюються президенти, генпрокурори, всі обіцяють знайти замовника – покарати. Але до цього часу нічого не змінилося. Вже померла його мати, виросли його діти”.

За її словами, журналістика – небезпечна професія, як в Україні, так і у всьому світі, не кажучи про військову журналістику. "Люди, які оприлюднюють інформацію про корупцію, зловживання, завжди піддаються переслідуванням. Вбивство – крайня форма таких гонінь. Найпоширеніші ж засоби «заткнути рота» журналістові – судові позови, погрози, навіть побиття”, - сказала вона.

Кучеренко також вважає, що полтавські журналісти не так згуртовані, як, до прикладу, у Кременчуці, де “акули пера” завжди захищають одне одного, якщо хтось робить спроби перешкоджання діяльності журналіста. “Вони проявляють журналістську солідарність, якої в Полтаві не вистачає”, - вважає Кучеренко.

5.У Києві вшанували пам’ять Гонгадзе і усіх загиблих журналістів

16.09.2015 16 вересня близькі та колеги Георгія Гонгадзе зібрались в центрі Києва, щоб вшанувати пам'ять загиблого журналіста, повідомляє Радіо Свобода.

Акція вшанування пам’яті Георгія Гонгадзе та всіх його колег, які загинули через виконання свого службового обов’язку, почалась з коротенького брифінгу біля Національної спілки журналістів України.

Після брифінгу учасники акції пройшли ходою до Майдану Незалежності, де була виголошена промова та зачитаний список імен загиблих журналістів. Мітинг завершився хвилиною мовчання.

16 вересня виповнилося 15 років від зникнення Георгія Гонгадзе, українського журналіста, засновника інтернет-видання «Українська правда».

В акції взяли участь близько 100 людей, серед яких були близькі та друзі Георгія Гонгадзе, колеги-журналісти та просто небайдужі люди.

6. Харків вшанував пам'ять загиблих журналістів

16.09.2015 16 вересня Харків долучився до всеукраїнської акції “Озбройтеся правдою”, яка пройшла одночасно у чотирьох містах України. Подія приурочена до 15 річниці з дня зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, повідомляє регіональна представниця ІМІ.

Журналісти та громадяни запалили свічки та розпочали акцію хвилиною мовчання. Після чого регіональна представниця ІМІ Анна Прокаєва розповіла про тенденцію в Україні та Харкові, зокрема, зі свободою слова, порушенням прав журналістів, а також про затягнуті розслідування цих справ. На акцію були запрошені представники МВС у Харківській області, проте окрім міліціонерів, які забезпечували охорону акції, нікого не було.

“Я особисто телефонувала у прес-службу МВС у Харківській області і мені пообіцяли бути. Принаймні хтось від них буде, якщо дослівно. Я попросила підготувати інформацію про стан розслідування справ, які стосуються журналістів. Можливо, це причина, чому нікого не було. Або відсутність - це їхня позиція до акції і наших проблем, які ми тут сьогодні піднімаємо”, - розповіла регіональна представниця ІМІ.

Голова НСЖУ у Харківській області Олександр Голуб розповів про значимість журналістської роботи, зокрема розслідувань у відстоюванні цінностей, за які українці стояли на Майдані і які і досі доводиться виборювати. Наприкінці акції журналісти зачитали список загиблих журналістів за період Незалежності України.

7. Медіаорганізації передали в АП 273 справи про порушення прав журналістів, скоєних з дня президентства Порошенка

16.09.2015 Представники кількох медіаорганізацій передали в Адміністрацію Президента 273 справи про порушення прав журналістів, скоєних на підконтрольній українській владі території України з дня президентства Петра Порошенка. Про це повідомляє Gazeta.ua.

Вони вимагають від президента сприяти розслідуванню цих порушень та відзвітувати про результати.

Представники Національної спілки журналістів України, ГО "Телекритика", ГО "Центр UA", ГО "Інститут масової інформації" у річницю викрадення журналіста Георгія Гонгадзе нагадали президенту про складну ситуацію із свободою слова в країні.

"Ми передали в Адміністрацію президента 273 кейси про порушення прав журналістів з початку президентства Петра Порошенка, скоєні на підконтрольній українській владі території України", - повідомила експерт ІМІ Ірина Чулівська.

"Хоча ми заздалегідь передали в Адміністрацію Президента деякі кейси, відповіді щодо них ми сьогодні не отримали. Відповіді були дуже загальні", - розповіла представниця ГО "Центр UA" Леся Ганжа.

"Порушення проти журналістів - це фактично таке саме порушення, як і проти будь-якої людини. Лише з однією відмінністю. Порушення проти журналіста відбувається демонстративно, на телекамери, на всю країну. Тобто чиновники на всю країну демонструють, що вони можуть вас вигнати з кабінета, можуть побити, можуть знищити ваше майно. І такі справи не розслідуються. Більше того, такий чиновник ще може піти на підвищення та отримати державні нагороди, і такі випадки є. Ми наполягали на тому, щоб з нами зустрілися не заступники Адміністрації президента, не прес-секретар, а сам президент. Але у нього в цей час було заплановане покладання квітів до пам'ятника загиблим журналістам. Для мене це вибір між конструктивом та символізмом", - говорить Ганжа.

Представниця НСЖУ Тетяна Котюжинська розповідає, що іноді слідство закриває справу через "відсутність складу злочину" лише через те, що слідчий не зміг додзвонитися до ймовірного зловмисника.

"Іноді слідчі спеціально ведуть слідство так, щоб справа провалилася у суді, щоб суддя закрив справу, або, щоб зловмисник отримав штраф. І робиться це спеціально", - наголошує Котюжинська.

За словами медійників, нині під великим тиском громадських організацій створюється робоча група із розслідування порушень прав журналістів, до якої мають увійти правоохоронці, представники АП та журналісти. Перші звіти щодо порушень прав журналістів вона має надати 23 листопада.

8. По всій території Україні вшанували пам’ять Гонгадзе і всіх загиблих журналістів

16.09.2015 16 вересня українські журналісти вийшли на центральні площі своїх міст, щоб підтримати акцію “Озбройтеся правдою!”, приурочену пам’яті Георгія Гонгадзе та інших загиблих колег.

В Івано-Франківську на акцію цього дня зібралися медійники області та студенти факультету журналістики. Учасники акції запалили свічки на Вічевому майдані та  вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Згодом оголосили  статистику щодо смертей та агресії до журналістів за роки незалежності України.

На Волині представники ЗМІ зібралися на Театральному майдані Луцька та запалили лампадки. Голова Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України Михайло Савчак наголосив на тому, що волинські журналісти в роки Незалежності не гинули, однак зазнавали судових та адміністративних утисків і переслідувань. Опісля священнослужителі Луцького кафедрального собору Святої Трійці провели заупокійну літію.

Кілька десятків журналістів в Харкові зібралися біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Організатор та журналіст Володимир Чистілин стверджує, що минулоріч на подібній акції було лише два медійника. Однак запевняє, що це не показник того, що журналістам стало легше працювати, а навпаки, що на Сході медійникам важче працювати, оскільки немає незалежних ЗМІ.

У центрі Львова журналісти та львів’яни прийшли, щоб вшанувати пам’ять журналіста Георгія Гонгадзе. Зібралися біля пам’ятника Іванові Франку,  з собою принесли троянди, фотографії журналістів. Запаливши лампадки, пішою ходою пройшли до дерева пам’яті Георгію Гонгадзе, яке 2005 року посадили місцеві активісти.

9. Ужгородські медійники на акції пам'яті загиблих колег підписали звернення до Авакова

16.09.2015 16 вересня журналісти та небайдужі мешканці Ужгорода вшанували пам’ять Георгія Гонгадзе та всіх загиблих журналістів. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Акція відбулася в центральній частині міста на площі Театральній. Розпочалася подія традиційно із запалення свічок та вшанування пам'яті загиблих медійників хвилиною мовчання, після чого присутні прочитали спільну молитву.

Акція не пройшла безрезультатно. Для привернення уваги керівництва держави щодо фактів скоєння злочинів проти журналістів, було підписане звернення до міністра внтрішніх справ України Арсена Авакова з вимогою проведення більш ретельного розслідування цих злочинів.

10. Миколаївські журналісти ініціювали збори інформради при облУМВС за фактом нападу на колегу

21.09.2015 Миколаївські журналісти ініціювали збори інформаційної ради при УМВС України в Миколаївській області через бездіяльність міліції під час нападу військовослужбовців на журналіста “Преступности.НЕТ” Вадима Богданова. Про це повідомив журналіст “Преступности.НЕТ” Андрій Лохматов, інформує НікВесті.

Інформаційна рада збереться 21 вересня, де планується отримати інформацію з приводу розслідування нападу на кореспондента інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Вадима Богданова в районі села Кринички, повідомив у ФейсбукЛохматов.

Перед зустріччю учасникам ради запропонують написати звернення до міністра оборони України Степана Полторака і міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Як повідомляв ІМІ, 18 вересня під Миколаєвом бійці “Айдару” напали на журналіста та оператора інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Вадима Богданова та Валерія Федченка, коли ті приїхали проводити фото та відеозйомку дорожньо-транспортної пригоди за участю військових. Зокрема, був побитий журналіст Вадим Богданов.

Журналісти звернулися за допомогою до співробітника міліції, який стояв поруч, але той відповів: “А чим я вам допоможу” і залишився на своєму місці.

За фактом нападу військовослужбовців на журналістів “Преступности.НЕТ” Слідче відділення Миколаївського райвідділу УМВС України в Миколаївській області розпочало кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

11. Українські журналісти масово протестують проти обмеження доступу до зони АТО

25.09.2015 Українські журналісти розпочали у Facebook акцію протесту проти тотальних заборон з боку штабу АТО проводити зйомки важливих подій на Донбасі. Вони викладають фотографії своїх прес-карт, щоб звернути увагу на проблему із доступом до інформації. Про це йдеться у повідомленнях кореспондентів вітчизняних ЗМІ, повідомляє ТСН.

"Журналісти, які працюють в зоні АТО, на своїх сторінках у соціальних мережах в знак протесту викладають світлини прес-карт. По суті зараз - це просто шматок пластику, який не дає журналісту жодного права. Колеги жаліються на тотальні заборони у всіх секторах проводити зйомки у місцях дійсно значущих і важливих подій. У прес-офіцерів секторів (наглядачів) з’явились улюбленці, які роблять сюжети з АТО фактично під диктовку штабу", - наголошує журналіст каналу "1+1" Іван Гребенюк.

За його словами, будь-яка критика з боку кореспондентів розцінюється як робота на ворога. "А ще можуть вигадати, що в сюжеті ви засвітили позиції українців і ваші акредитації просто анулюють. З черговою групою моїх колег це сталося днями", - розповів він.

Кореспондент "1+1" Наталія Нагорна додає, що журналістів звинувачують у нагнітанні істерики навколо резонансних подій у зоні АТО. "Нас же звинувачували в тому, що ми "сіємо паніку навколо донецького аеропорту", "нагнітаємо істерику навколо Дебальцевого", "граємо на руку ворога роздуваючи ситуацію в Іловайську" і тд. Щоб ми говорили менше", - написала вона в соцмережі.

Журналіст Юлія Плісенко зазначає, що проблема йде із самого Штабу АТО. "Штаб, пардон, виглядає як імплант, причому з радянських запасів, без нього ніби і не можна нашій армії, але при цьому штучний орган не розвивається і не росте", - наголосила вона.

Журналіст телеканалу новин "24" Володимир Рунець розповів: “Паралельно ми билися з совдепівським штабом АТО. З брехунами і злодіями - полковниками-майорами-генералами. За два роки вони збагатилися за рахунок всього - контрабанда, обмін полоненими... Вони заважали, брехали, робили все, щоб ми не проїхали", повідомляє 24tv.ua.

За твердженням організаторів, керівництво штабу зумисне спотворює інформацію, яка передається з АТО, і ускладнює роботу представниками ЗМІ, які там працюють.

Флешмоб організували після того, як з'явилася офіційна інформація про заміновані тіла бійців. Згодом цю інформацію офіційно спростували.

Тому журналісти вимагають зміни керівництва штабу. А також, щоб керівництво не ускладнювало видачу акредитаційних карток журналістам і пересування в зоні бойових дій.

До флешмобу вже приєдналися журналісти каналів"24", "1+1", "ICTV" та ін.

Згодом, повідомляє ТСН, у Києві в будинку офіцерів журналісти провели зустріч із представниками Генштабу щодо обмежень роботи журналістів у зоні АТО. Виявилося, що чимало правил для працівників ЗМІ вигадали місцеві прес-центри АТО і в Києві про них нічого не знають, повідомляє кореспондент ТСН Іван Гребенюк.

Журналісти передали військовим чиновникам вимоги воєнкорів, домовились про створення робочої групи, яка буде розглядати кожний конкретний випадок порушення прав журналістів на Сході.

"На цьому не спинемось. Будемо просувати зміни взагалі у системі роботи журналістів в АТО", - сказав Іван Гребенюк.

12. Воєнкори звернулись з вимогами до керівництва держави та командирів АТО

25.09.2015 Воєнні кореспонденти українських ЗМІ вимагають скасувати численні обмеження на роботу журналістів у зоні проведення антитерористичної операції. Про це йдеться в їхньому публічному зверненні до керівництва держави, військових та командирів АТО. Звернення поширив уFacebook журналіст ТСН каналу "1+1" Іван Гребенюк, повідомляє Телекритика.

У ньому міститься кілька вимог журналістів до керівництва держави і командирів АТО:

- скасувати тотальні заборони в'їзду до територій та позицій, які є місцями потенційного проходження великої кількості контрабанди;

- отримувати достовірну інформацію щодо ситуації в зоні конфлікту від прес-центру АТО;

- передбачити відповідальність представників прес-центру АТО за розповсюдження завідомо неправдивої інформації;

- передбачити відповідальність для регіональних прес-офіцерів за приховання наявної відкритої інформації від журналістів;

- щоб прес-карта виконувала свої функції сповна - право на проїзд, право на зйомку, а в разі відмови отримувати публічні пояснення (на камеру) керівника на конкретній позиції причин, чому не можна знімати.

Наводимо повний текст публічного звернення:

«Президенту України Петру Порошенку

Прем'єр-міністру України Арсенію Яценюку

Голові Служби Безпеки України Василю Грицаку

Міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову

Начальнику Генштабу ЗСУ, генерал-полковнику Віктору Муженку

Керівникам секторів у зоні АТО

Прес-офіцерам у зоні АТО

Публічне звернення представників ЗМІ

Здається ми вкотре з Вами зайшли у глухий кут. Це публічне звернення журналістів, операторів, водіїв загальнонаціональних телеканалів, які працюють у зоні АТО (НІС телеканал «Інтер», телеканал «1+1», телеканал «Україна», телеканал новин «24», телеканал «ICTV», «5 канал»). Вірніше, зараз ми не можемо назвати працею те, коли відмовляють у зйомках, забороняють висвітлювати значущі теми, об'єктивно висвітлювати проблеми військових, закривають напрямки, які навіть у найнапруженіший час були відкритими для роботи журналістів, позбавляють без об'єктивних причин права роботи в АТО. По суті це те, з чим щодня ми стикаємося при роботі у всіх секторах зони АТО. При спілкуванні з прес-офіцерами секторів. При організації знімального процесу.

Більшість з нас від самого початку висвітлює ситуацію на Сході України. Об'єктивно висвітлює. Це наша робота. Це норми і стандарти журналістики. Також ми розуміємо, що це військовий конфлікт, оборонні позиції, теми в інтересах оборони держави і зрештою те, хто ворог. В своїх матеріалах ми завжди передусім враховуємо саме ці надважливі моменти. Зрештою, отримуючи на руки в Міністерстві оборони прес-картки АТО - ми ознайомлювалися з правилами і підписувалися під ними. Однак у ситуації, що склалася за останні кілька місяців дедалі частіше стикаємось з частковим або повним ігноруванням правил і домовленостей з боку керівництва секторів і прес-офіцерів, які діють від їхнього імені.

У зв'язку з цим, ми висловлюємо свій категоричний протест і просимо безпосередньої зустрічі з керівництвом Генштабу, керівництвом секторів і прес-офіцерами, аби конструктивно і спільно розібратися у спірних моментах. Серед них питання узгоджень зі штабом АТО маршрутів, електронного листування, зміни процедури супроводу і контролю журналістів. Наша вимога - робити це лише на прохання представників ЗМІ.

Ми вимагаємо скасувати тотальні заборони в'їзду до територій та позицій, які є місцями потенційного проходження великої кількості контрабанди.

Ми вимагаємо достовірної інформації щодо ситуації у зоні конфлікту від прес-центру АТО.

Ми вимагаємо передбачити відповідальність представників прес-центру АТО за розповсюдження завідомо неправдивої інформації.

Ми вимагаємо передбачити відповідальність для регіональних прес-офіцерів за приховання наявної відкритої інформації від журналістів.

Ми вимагаємо, аби прес-карта виконувала свої функції сповна - право на проїзд, право на зйомку і у разі відмови - публічних пояснень (на камеру) керівника на конкретній позиції причин чому не можна знімати.

Ми хочемо дійти до спільного рішення у цих питаннях. Ми хочемо діалогу. Ми хочемо працювати.

В інакшому разі наш протест може набути активних ознак.

Просимо всіх колег-воєнних кореспондентів приєднатися до акції за право на роботу в зоні проведення АТО.

Для цього просимо відправити цього листа з темою #війназато #неможнамовчати за такими електронними адресами:

Президент - [email protected]

СБУ- [email protected]

МВС - [email protected]

Міноборони - [email protected]

і головне - [email protected]».

Судові позови від журналістів – 1

1.Журналіст "Преступности.НЕТ", якому погрожував розправою "дружинник" виконкому, оскаржив у суді закриття справи

03.09.2015 Журналіст “Преступности.НЕТ” Андрій Лохматов оскаржив у суді постанову слідчого міського управління міліції Миколаєва А.Куратьова про закриття кримінального провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання йому та колезі Анатолію Чубаченку Олександром Кір’яновим.

Про це йшлося 2 вересня під час судового засідання у даній справі в Центральному районному суді Миколаєва, повідомляє НікВесті.

Як розповів Лохматов, у липні 2015 року справу закрили вчетверте - відповідну постанову підписав слідчий Миколаївського міськуправління міліції А.Куратьов. При цьому йому про це не повідомили, що суперечить статті 56 КПК України.

У постанові йдеться про те, що нібито журналіст порушив законні права Кір'янова тим, що проводив на вулиці фото і відеозйомку процесу затримання.

“Позиція міліції, прокуратури та суду щодо виробництва не одноголосна - міліція закриває провадження, прокуратура скасовує ці постанови або підтримує ці постанови, але суд скасовує і направляє виробництва на досудове розслідування. Кожен слідчий закриває провадження з різних причин”, - сказав Андрій Лохматов.

Як пише видання, під час судового засідання, прокурор Наталія Непомняща вторила написаному в постанові слідчого, мовляв, Лохматов порушив права п'яного водія, знімаючи його на камеру. Також вона вважає, що оскільки репортаж був все ж опублікований, то перешкоджань діяльності журналіста не було.

“Так, дійсно, відеозйомка проводилася в публічному місці, проте Кір'янов явно висловлював незгоду з цими подіями, що його знімали на відеозйомку. Таким чином, були порушені його (Кір’янова - ред.) законні права”, - заявила Наталія Непомняща.

Своєю чергою Лохматов обурився, запитавши, чи на своєму місці такі співробітники правоохоронних органів?! “Тобто, прокуратурі та міліції потрібно було, щоб Кір'янов мене вбив, тоді б вони не виправдовували його дії?!” - сказав Лохматов.

У підсумку, суддя Центрального райсуду Миколаєва Дмитро Тишко задовольнив скаргу Андрія Лохматова, скасувавши постанову слідчого про закриття провадження.

Як повідомляв ІМІ, в ніч з 9 на 10 липня 2013 року у Миколаєві під час затримання працівниками ДАІ водія автомобіля-позашляховика “RangeRover”, який не зупинився на вимогу інспекторів, п'яний чоловік, пасажир цього автомобіля, погрожував фізичною розправою журналістам “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову та Анатолію Чубаченку за зйомку з місця подій. П'яний чоловік показав посвідчення працівника виконкому Миколаївської міської ради на ім'я Олександра Кір'янова.

З ініціативи прокуратури міста Миколаєва 17 липня 2013 року було відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України.

19 липня 2013 року Анатолій Чубаченко та Андрій Лохматов були опитані слідчим Слідчого управління Миколаївського міського управління міліції в якості потерпілих в рамках кримінального провадження, яке було відкрито за фактом публікації в ЗМІ.

Проте згодом начальник слідчого відділу Центрального райвіділу міліції Миколаєва Олександр Єжалов закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ.

Після оскарження його постанови справа була поновлена, але згодом знову була закрита вже іншим слідчим.

24 березня 2015 року втретє миколаївська міліція закрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістам інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову і Анатолію Чубаченко.

Крим – 1

1.У Криму заборонили згадувати в ЗМІ Меджліс

22.09.2015 «Міністерство внутрішньої політики інформації та зв'язку республіки Крим настійно рекомендує засобам масової інформації півострова та Севастополя припинити використання найменування неіснуючих організацій, зокрема “Меджліс”», - відповідного листа так зв. «міністерство» розіслало на адресу місцевих ЗМІ, повідомляє Кримська польова місія з прав людини з посиланням на сайт ForPost.

У листі повідомляється, що некомерційних організацій з назвою “Меджліс” в Криму не зареєстровано, а згадка неіснуючих організацій в ЗМІ настійно не рекомендується.

«Міністерство»«настійно рекомендує ЗМІ припинити використання в новинних сюжетах, статтях та інтерв'юнайменування або частин найменування неіснуючих організацій».

При цьому «Мінінформ Криму» посилається на лист, підписаний «прокурором» Наталією Поклонською.

«Прокуратура Республіки Крим, посилаючись на інформацію Головного управління Міністерства юстиції Російської Федерації по Республіці Крим та Севастополю, повідомляє, що на території республіки не зареєстровані некомерційні організації з найменуванням або частиною найменування “Меджліс”, а також “Меджліс кримськотатарського народу», - наводить видання цитату листа «прокурора».

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 2

1.Польська журналістка, яка пише з АТО, заявляє про погрози

07.09.2015 Польська журналістка, репортерка видання "Tygodnikpowszechny" ("Тиґоднікповшехни") Моніка Андрушевська, яка робить репортажі з зони АТО, заявляє про погрози на її адресу з боку невідомих. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбук.

"Недавно знову мені писали нахальні молодики. Я хотіла когось запросити на каву, але на жаль ніхто з них не використовує справжній профіль. Більше того мають тенденцію швидко ці профілі ліквідувати, не даючи мені шансів довше поговорити. Маю враження, що молодики особливо активізуються, коли я перебуваю в АТО. Їх є багато, всі скоріше за все, дуже молоді, жоден не грішить розумом чи орфографією”, - написала вона.

При цьому журналістка навела приклади погроз: "Бандерівська курва, не повертайся більше до Польщі", "Ти ворог польського народу, повинні тебе розстріляти за Зраду!", "Будеш дуже по-дурному виглядати, коли через 2-3 роки після закінчення громадянської війни ті самі люди почнуть розкладати міни-розтяжки в.. нашому Перемишлі". "Зробимо тобі таку могилу, як у Вільдштейна, тільки справжню". "Ти полька чи українка, якщо вихваляєш скурвих синів із УПА???" "Маю надію, що твої бандерівці принаймні добре тебе відтрахали", "Чи є у вас честь взагалі, коли підтримуєте УПА, яке вбиває польські і російські діти?". З цікавіших "Львів і Перемишль це ПОЛЬЩА" (цікаво, що хлоп не бачив мабуть сучасної мапи Польщі і серйозно не знає, де тепер є Перемишль).

“І так далі. Такий ранок, кава, дощ, читаю собі”, - написала вона.

У коментарі ІМІ Андрушевська зазначила, що “ми вже до того звикли”. За її словами, таких коментаторів є маса, вона називає їх тролями. “Це наша ціна за те, що ми підтримуємо Україну”, - сказала вона.

Також вона вважає, що частина цих коментаторів є російськими (або оплачувані Кремлем), оскільки їхні повідомлення, скоріше за все, перекладені гугл-транслейтом.

2.Терористи "ДНР" та "ЛНР" забороняють іноземним журналістам показувати відео з російським військовими – Попова

18.09.2015 Терористи “ДНР” та “ЛНР” забороняють іноземним журналістам показувати відеорепортажі, де зображені російські армійці, погрожуючи заборонити їм роботу на окупованих територіях. Про це 18 вересня в ефірі "5 каналу"під час марафону "Україна понад усе" розповіла заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова.

"Справа в тому, що ми не можемо гарантувати українським журналістам безпеку на цих територіях. Ми просимо іноземних журналістів обов’язково там бути, щоб давати репортажі. І є частина таких репортажів, які вони знімають, наприклад, показують мені і кажуть, що "на жаль, ми не можемо поставити це в наш міжнародний ефір, тому що там відверто російська армія, російські військові, російська зброя". І вони їм сказали, що "якщо ви це покажете, ваші люди не зможуть тут працювати", - розповіла вона.

Також Попова наголосила, що на окупованих територіях чиниться сильний тиск на ЗМІ: "У нас майже половина всіх випадків порушень прав журналістів – саме на окупованих територіях Криму і Донбасу".

Фото - vybory.mediasapiens.ua