Барометр свободи слова за вересень 2013 року
У вересні в Україні відбулось зростання кількості погроз та залякувань журналістів, а також кібер-злочинів проти ЗМІ. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».
Зокрема, за даними ІМІ, у вересні було 4 випадки погроз (порівняно із серпнем – 1). Так само, у вересні було зафіксовано 4 кібер-атаки на ЗМІ (у серпні – жодної). Старт нового політичного сезону також позначився масовими фішинговими атаками на електронні скриньки відомих журналістів та громадських активістів, та зламами їхніх електронних акантів.
Найбільшу кількість порушень у вересні ІМІ зафіксував у категорії «перешкоджання виконувати законну професійну журналістську діяльність» – 11 випадків (у серпні – 9, липні – 9). Крім того, у вересні також відбулося зростання економічного тиску на ЗМІ та журналістів - 3 випадки (у серпні – 1, липні – 0, червні - 1). Дещо зріс і політичний тиск – 5 випадків (серпень – 4, липень - 1).
Водночас, незначно зменшилася кількість побиттів і нападів на журналістів – 4 випадки (у серпні – 5, у липні - 10). Однак, було зафіксовано 2 випадки нападів на офіси ЗМІ, у той час як протягом літа таких випадків не було зафіксовано взагалі.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 64 випадки нападів та погроз журналістам, 100 випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів, 37 випадків цензури, та 36 випадків політичного та економічного тиску.
Найбільш резонансними порушеннями свободи слова у вересні став тиск на інтернет-видання "Українська правда," та ініціатива народних депутатів від "Батьківщини"та Партії регіонів щодо обмеження доступу до публічної інформації.
На початку вересня в інтернеті з'явився клон "Української правди", дизайн якого повністю повторював дизайн УП. У п’яти регіонах України невідомі поширювали фальшиву газету "Українська правда". Крім того, в інтернеті з'явились оголошення про набір журналістів до інформ.агенції та газети під назвою «Українська правда». Все це свідчить про масову атаку на незалежне видання, та бажання знизити довіру читачів до УП.
У вересні громадськість та журналісти різко розкритикували ініціативу депутатів, які зареєстрували у парламенті законопроект зі змінами до Закону про доступ до публічної інформації, яким запропонували визнати конфіденційними будь-які дані про фізосіб і дозволити оприлюднювати їх тільки з дозволу громадян. Запропоновані зміни до закону про доступ до публічної інформації забороняють чиновникам спілкуватися з громадянами без інформаційного запиту, а також позбавляють заявників права особисто робити фотографії, ксерокопії та цифрові копії державних документів. Чиновникам також дозволяється не відповідати на запит, якщо в ньому не вказано ім'я автора, його поштову адресу і підпис. Станом на кінець вересня декілька авторів «покращення» доступу до інформації вже відізвали свої підписи під законопроектом.
У вересні продовжилася розправа керівництва УНІАН з журналістами, які раніше заявляли про цензуру в агентстві. Зокрема, керівництво УНІАН звільнило свого кореспондента в Брюсселі Сергія Воропаєва за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (прогул без поважних причин). УНІАН також не нарахував своєму кореспонденту в Брюсселі аванс, мотивуючи це його відсутністю на робочому місці. При цьому кореспондент продовжував виконувати свої обов’язки в Брюсселі, підтвердженням чому є оприлюднені за його підписом інформаційні повідомлення в стрічці новин агентства.
У вересні зросла кількість погроз журналістам. Зокрема, від погроз та психологічного тиску постраждали журналісти інтернет-видання "Новости Донбасса" Олексій Мацука та Віталій Сизов. Зокрема, за журналістами через їх розслідування почали стеження невідомі особи. Згодом, невідомі червоною фарбою залишили повідомлення журналісту Мацуці на дверях квартири його сусіда, та прикріпили на його машину картонну коробку з сексуальною іграшкою усередині.
До списку погроз потрапив також випадок із депутатом Луганської обласної ради від Партії регіонів Арсеном Клінчаєвим, який погрожував «навести прокляття» на головного редактора сайту 0642.ua Яну Осадчу. "Якщо ти не знімеш образливу статтю я прокляну твою дитину. Я скоро їду на Кавказ. Там є людина, яка може... І ти подивишся... Через рік, через два. Ти приповзеш до мене. Але буде пізно”, - процитувала депутата журналістка.
У вересні відбулось два напади на майно журналістів - зокрема, в місті Надвірна Івано-Франківської області невідомі розбили вікна у будинку журналіста, який писав про захоплення земель в урочищі «Городище» поблизу м. Надвірна. Підтвердженням цього, є те, що 13 вересня до редакції телеканалу зателефонував з погрозами невідомий і попросив журналіста не так активно працювати над вищезгаданою темою, бо в іншому випадку він пожалкує про свої дії. У Севастополі на території приватного домоволодіння згорів автомобіль "Сhevrolet Lacetti", що належав редактору видання "Новини Севастополя" Олександру Карлюку. Журналіст писав критичні матеріали, пов’язані з його правозахисною діяльністю.
Переважна більшість випадків перешкоджання у вересні стосувалася недопуску журналістів на ті чи інші заходи, та заборони чиновників вести відео- чи фотозйомку. Зокрема, журналістів не пустили на збори ініціативної групи із проведення референдуму щодо вступу України в Євразійське економічне співтовариство, яке проводили Компартія України і «Украинский выбор». Також журналістів не пускали на засідання комітетів Верховної Ради без спецдозволів, а в Херсоні чиновники не пускали журналістів інтернет-видання "Херсонские Вести" на сесію міськради, мотивуючи тим, що інтернет-видання не є ЗМІ. Найабсурдніший випадок перешкоджання журналістській діяльності стався у Львові, коли директор комунального підприємства «Центральне» Оксана Ядчишин викликала міліцію, бо журналісти телеканалу ZIK звернулися до неї за коментарем «в неприйомний час».
Як і раніше, невідомі намагаються всіляко перешкоджати показу документального альманаху "Відкритий доступ". Так, у Черкасах під час показу фільму зникло світло та шукали вибухівку. А у Києві невідомі особи у кількості 30 чоловік взагалі зірвали показ за допомогою димових шашок, та повідомлення про замінування.
Фізична агресія
Погрози, залякування - 4
1. Журналісти "Новостей Донбасса" помітили, що за ними стежать
16.09.2013 Головний редактор інтернет-видання “НовостиДонбасса” Олексій Мацука заявив, що за ним і ще за одним журналістом видання Віталієм Сізовим невідомі особи ведуть стеження. За його словами, стеження за ними почалося з кінця серпня - відтоді, коли вони почали писати розслідувальні матеріали, зокрема про корупцію в органах влади. Свої матеріали журналісти публікують на сайті видання та на сайті “Донецкойправды”.
Як повідомив Мацука, невідомі ведуть стеження систематично, відкрито із застосуванням автомобільної техніки, засобів передачі даних та зв’язку. Мацука зазначив, що вони неодноразово бачили, “коли невідомі особи точно слідували по маршрутах руху журналістів, незважаючи на те, що журналісти навмисно змінювали маршрути руху, підозрюючи стеження”. Крім того, деякі з переслідувачів були помічені в різний час біля будинків, де живуть журналісти.
“Об'єктами такої уваги журналісти стали після того, як виграли грант Міжнародного фонду «Відродження» на проведення серії регіональних розслідувань і грант Посольства США в Україні. Журналісти пов'язують подібний «інтерес» виключно з професійною діяльністю”, - повідомивМацука.
2. "Регіонал" погрожує журналістці розправою над дочкою
27.09.2013 Депутат Луганської обласної ради від Партії регіонів Арсен Клінчаєв погрожував головному редактору сайту 0642.ua Яні Осадчій розправою над її дитиною і «наведенням прокляття» в тому випадку, якщо вона не зніме з сайту незручну для нього статтю.
Депутат у різкій формі пояснив Осадчій, що йому не сподобалася стаття, розміщена на сайті. У ній розповідалося про його різні хуліганські витівкі. "Якщо ти не знімеш образливу статтю я прокляну твою дитину. Я скоро їду на Кавказ. Там є людина, яка може... І ти подивишся... Через рік, через два. Ти приповзеш до мене. Але буде пізно”, - процитувала депутата Осадча.
За словами Осадчої, Арсен Клінчаєв дав їй добу на те, щоб прибрати статтю з сайту. Журналістка звернулася із заявою до прокуратури за фактом погроз.
3. Невідомі червоною фарбою залишили повідомлення Мацуці на дверях квартири сусіда
26.09.2013 У Донецьку невідомі зробили напис на дверях квартири сусіда головного редактора “Новостей Донбасса” Олексія Мацуки, адресований останньому. Червоною фарбою невідомі написали: “Леша Мацука, я тебя люблю”.
На своїй сторінці у Facebook Мацука написав: “Встаю зранку, а на дверях таке! Це частина спланованої кампанії по цькуванню мене і видання. "Б'є, значить любить!".
В коментарі ІМІ він також повідомив, що до його будинку приїзжали представники міліції та прокуратури. Відкрито кримінальне провадження за статтею “хуліганство”.
4. На машину головного редактора "НовостейДонбасса" прикріпили картонну коробку
27.09.2013 На машину головного редактора “НовостейДонбасса” прикріпили картонну коробку. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.
“Сьогодні день починається з того, що мені прикріпили коробку до машини, в якій опинився фалоімітатор. Ось такі витончені методи придумали наші переслідувачі”, - написав Мацука.
Побиття, напади – 4
1. На Прикарпатті невідомі розбили вікна у будинку журналіста, який писав про захоплення земель
17.09.2013 У місті Надвірна Івано-Франківської області зранку невідомі розбили вікна у будинку головного редактора телерадіокомпанії "Надвірна" Всеволода Киселевського. Як повідомив потерпілий, такі дії спричинені тим, що він активно висвітлював тему захоплення земель в урочищі «Городище» поблизу м. Надвірна. Підтвердженням цього, є те, що 13 вересня до редакції телеканалу зателефонував з погрозами невідомий і попросив журналіста не так активно працювати над вищезгаданою темою, бо в іншому випадку він пожалкує про свої дії.
«Це пов’язано з тим, що у Надвірній приватизували землі. Ця тема має великий резонанс і я її висвітлював. Ще у п’ятницю (13 вересня - ред.) мені по редакційному телефону «порекомендували», щоб я так гаряче не працював над цим питання. Ми з дружиною та трьохмісячним сином живемо на другому поверсі нашого будинку, а на першому - мешкає мама, але її у той момент не було вдома. Десь година шоста ранку нам розбили два вікна пляшками елітних напоїв: одна з них пробила склопакет і не розбилася, інша теж розбила вікна, але розлетілася по підлозі. На місце події прибули правоохоронці та вилучили речові докази і взяла пояснення», - розповів Всеволод Киселевський.
2. У Севастополі журналісту через критичні матеріали спалили авто
20.09.2013 Вночі 20 вересня в Балаклавському районі Севастополя на території приватного домоволодіння згорів автомобіль "Сhevrolet Lacetti", власником якого є редактор видання "Новини Севастополя" Олександр Карлюк. За даними видання "Новин Севастополя", власник авто зазначив, що о пів на четверту ранку він почув вибух і виття сирени.
"Олександр Карлюк заявив, що йому добре відомі імена замовників злочину, і це не перша спроба підпалу. Протягом тривалого часу у зв'язку з правозахисною діяльністю громадської організації "За справедливість" і розміщенням критичних матеріалів на сайті видання був організований вал замовних перевірок, порушувалися і закривалися кримінальні справи на основі анонімних доносів, приватний будинок вже п'ятий місяць незаконно відключено від електропостачання, а особисто Карлюку погрожували фізичною розправою", - повідомило видання.
3.В Ужгородській міськраді охорона мера та молодики побили журналістів. Міліція захищала братків
28.09.2013 В Ужгороді на День міста у приміщенні Ужгородської міської ради охоронці мера міста та молодики спортивної статури побили журналістів і дівчат-студенток та погрожували вбивством. Міліція під керівництвом заступника начальника міліції громадської безпеки Ужгородського МВ УМВС підполковника міліції Вячеслава Григор’єва захищала не журналістів і простих громадян, а «братків» специфічної зовнішності, зодягнених у спортивну форму, повідомляє Закарпаття Онлайн.
Як пише видання, кілька журналістів, громадських активістів і простих мешканців мали намір зайти до сесійної зали Ужгородської міськради, де розпочиналися урочистості з нагоди Дня Ужгорода. Хоча вхід на захід був не за запрошеннями та перепустками і в плані заходів значився як "Урочисте міське Віче", міліція на вході одразу зупинила тих, чию присутність на заході в силу не озвучених мотивацій вважала небажаною, пише видання.
Міліціонери у формі та цивільному одязі спершу тілами загороджували ужгородцям вхід до зали, а потім, коли до входу підійшли кілька осіб з керівництва міста, грубо, з застосуванням фізичної сили, відтіснили їх убік. При цьому, студентка відділення журналістики УжНУ Юлія Дуб навіть отримала кілька ударів у живіт.
На крики дівчини про допомогу підбігли кілька журналістів, що висвітлювали заходи по святкуванню Дня Ужгорода, і громадських активістів, що брали участь у флеш-мобі біля входу. Вони спробували з’ясувати у міліціонерів причини заборони на вхід до міської ради на відкритий захід і застосування сили. Запитання залишилися без відповіді. Натомість, при наступній спробі пройти вглиб фойє міськради, на допомогу міліціонерам прийшли особи специфічної зовнішності та в спортивній формі, які вже не перебирали ні у словах, ні в засобах, зазначає видання.
Журналіст Олег Диба, який постраждав під час інциденту, розповів: “...Міліція дивилася, як бандити, зокрема особистий водій і охоронець міського голови Віктора Погорєлова Юрій Богаш, що є представником банди Адилова, застосовують силу до дівчат і журналістів, і бездіяла. Не реагувала ні на дії молодиків, ні на крики до міліції по допомогу. Юрій Богаш погрожував мені вбивством, однак на моє звернення до міліції і, зокрема, пана Григор’єва, реакції не було”.
“Я мав намір всього лише відзняти урочистості у великій залі міськради, однак міліціонери і бандити в грубій формі перешкодили виконанню мною моїх журналістських обов’язків. Єдиною реакцією на моє прохання затримати особу, що штовхала мене і погрожувала вбити, стала, аж через якийсь час, чиясь команда викликати оперативну групу працівників міськвідділу. Хоча міліціонерів у фойє було кільканадцять і їх цілком би вистачило для того, аби навести лад з бандитами тут, на місці, їх більше цікавили прості громадяни, а не кримінальні елементи. Пізніше ці ж самі молодики разом з працівниками мерії перекрили журналістам вхід до сесійної зали на другому поверсі. Все це відзнято на фото і відео”, - сказав він.
4. У Києві невідомі димовими шашками зірвали показ "Відкритого доступу"
27.09.2013 У Києві невідомі намагалися зірвати показ документального альманаху “Відкритий доступ”, який був запланований на 19 годину у кінотеатрі “Кінопанорама”.
Так, перед початком показу до зали організовано завели близько 30 осіб, ззовні схожих на безпритульних. Групу супроводжували двоє чоловіків у формі "Беркуту".
Невідомі зайняли перші два ряди у залі. Деякі з них були у стані алкогольного сп'яніння, деякі курили прямо в залі, хтось вигукував: "Де кіно?", “Кіна не буде”.
Невідомі мали на собі роздруковані на звичайному принтері бейджі з написом "Преса", «Майдан», «кореспондент».У будівлю викликали міліцію. Прийшло два правоохоронці і почали виводити з приміщення "журналістів-бомжів". Під час цього в залу хтось кинув димові шашки. Показ було припинено і розпочався лише після 20:00.
Близько 21:00 журналіст «Української правди» Сергій Лещенко повідомив у Facebook про нову провокацію: надійшов дзвінок про замінування, приїхали співробітники вибухової лабораторії. Показ було припинено.
Напади на офіси ЗМІ - 2
1. На Дніпропетровщині у Новомосковську невідомі захопили телерадіокомпанію "Самарь"
05.09.2013 Співробітники телерадіокомпанії “Самарь” міста Новомосковськ (Дніпропетровська область) заявили про рейдерське захоплення телерадіокомпанії. Про це йдеться у заяві колективу, яку оприлюднила головний редактор ТРК “Самарь” Анна Рябікіна. Як зазначено в заяві, інцидент стався 4 вересня з 7 до 8 години ранку.
"У будівлю ТРК увірвалася угрупування людей підозрілої зовнішності і за допомогою фізичної сили здійснили грабіж: був викрадений пакет документів ключі від кабінетів і велика сума грошей. Входи були заблоковані, керівництво і співробітників телерадіокомпанії спробували не пустити на робочі місця", - йшлося в заяві.
Як повідомила Анна Рябікіна, під час рейдерського захоплення на канал прийшов чоловік з охороною, який представився новим директором. Він не назвався, але повідомив, що в нього є новий пакет документів і печатка, які зареєстровані в місті Львів. За словами пані Рябікіної, він сказав: «Ви не лякайтесь, ми проведемо збори завтра і все пояснимо». Пізніше його забрали в міліцію для надання свідчень.
ТРК «Самарь» - приватний канал, який був заснований чинним генеральним директором каналу Віталієм Постерначуком, Сергієм Леоновим та Віктором Заскальком. За словами ябікіною конфлікту між власниками каналу не було, правда Леонов нібито хотів продати свою частку.
2. Троє невідомих намагалися вдертися до офісу інтернет-видання "НовостиДонбасса"
24.09.2013 Троє невідомих чоловіків зранку намагалися вдертися до офісу інтернет-видання “НовостиДонбасса”. Про це ІМІ повідомив головний редактор видання Олексій Мацука. За його словами, чоловіки в чорних куртках намагалися виламати двері офісу.
Мацука викликав міліцію, проте станом на 10.22 вона ще не приїхала. Мацука не знає, хто міг ломитися до офісу, але пов'язує це зі стеженням, яке велося за ним та його колегою Віталієм Сизовим.
“Я думаю, що у Донецьку будь-який журналіст знаходится в небезпеці. Минулого тижня за нами слідкували, сьогодні вже переходять до агресивних дій”, - сказав Мацука.
“Невідомі, коли йшли до нас по коридору зустріли прибиральницю і запитали у неї, де наш офіс і чи багато у нас всередині людей”, - додав Мацука.
Як повідомив пізніше Мацука, до офісу видання приїхала міліція та міська прокуратура. Він написав відповідні заяви.
Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності – 11
04.09.2013 Керівництво Донецького училища культури перешкоджало роботі знімальних груп 5-го каналу і телеканалу “Інтер”, повідомила кореспондент 5-го каналу Юлія Божко.
За її словами, вони знімали сюжет біля гуртожитку, але директор Юрій Конош та юрист училища, побачивши це, вимагали припинити зйомку та погрожували судом.
“Ми знімали сюжет з приводу публікації Верзілова (депутат Ленінської райради Донецька, який веде блог на “Новостях Донбасса” - ред.) про те, що в гуртожитку училища культури не вистачає обладнання. Ми записували навпроти гуртожитку, не на території його, колишнього коменданта, який розповідав про те, що вона бачила невідповідність з документів того, що повинно бути і чого не вистачає. Вийшло керівництво цього училища і не те, щоб попросили, а вимагали припинити зйомку. Вийшов директор училища культури з юристом. Юрист почав погрожувати судами. Потім у них відбулася розмова на підвищених тонах з депутатом Верзіловим і вони викликали міліцію”, - повідомила вона.
Журналісти під час конфлікту не постраждали, проте юрист училища назвала їх шпигунами американської розвідки, хоча журналісти показали посвідчення.
2. У Чернівцях журналістам заборонили входити в ОДА та облраду без попереднього замовлення
05.09.2013 Чернівецька обласна держадміністрація та обласна рада видали розпорядження, яким заборонили усім відвідувачам входити без попереднього замовлення до адміністративної будівлі, де знаходяться ОДА та облрада. Розпорядження про внесення змін до Положення про пропускний та внутрішній об’єктовий режим в адмінбудинку підписали 11 липня перший заступник голови Чернівецької ОДА Георгій Галиця та голова Чернівецької облради Михайло Гайничера.
Дана вимога не стосується працівників ОДА та облради, народних депутатів, депутатів облради, керівників районних держадміністрацій, районних рад та керівників міських рад міст обласного значення.
3. У Львові чиновник Держказначейства напав на оператора місцевого телеканалу
06.09.2013 У Львові начальник відділу діловодства головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області Віктор Байдюков напав на оператора телекомпанії “Львів-ТБ” Вадима Дмитріва. Журналісти телеканалу знімали сюжет про пікетування працівниками комунальних служб Держказначейства через заборгованість з зарплатні.
Інцидент стався в приміщенні Держказначейства, куди знімальна група телеканалу пройшла разом з пікетувальниками. Чоловік, який назвався представником львівського облказначейства, напав на оператора і намагався розбити камеру. На прохання журналістів чиновник так і не пред’явив посвідчення.
З цього приводу журналісти звернулися до правоохоронних органів з заявою про перешкоджання журналістській діяльності. А також подали заяву до керівництва казначейства з вимогою публічного вибачення та покарання працівника за перевищення службових повноважень.
4. Журналістів не пустили на збори КПУ щодо референдуму
08.09.2013 Журналістів ТВі, ТРК «Ера», Радіо Свобода, 5 каналу, газети «День», інтернет-видання «Українська правда» та інших не пустили на збори ініціативної групи із проведення референдуму щодо вступу України в Євразійське економічне співтовариство.
Збори проходили в Києві на стадіоні «Спартак» з ініціативи Компартії України і «Украинского выбора».
«Вимагали акредитацію, якої у журналістів цих видань не було», - написала Наталя Соколенко. Вона нагадала, що відповідно до українських законів відсутність акредитації не повинна стати на заваді журналістам потрапити на відкритий захід.
Лідер КПУ Петро Симоненко зазначив, що організатори заздалегідь проводили акредитацію на цей захід. «Ми, виходячи з проблем безпеки учасників зібрання, проводили акредитацію, яку завершили у четвер увечері. Хто з журналістів хотів, той акредитувався і у них проблем з потраплянням на захід не виникло. По-перше, я хотів би, щоб усі зрозуміли, що ми хотіли, щоб на цьому заході був порядок, і щоб журналісти правдиво його висвітлили. До нас на заходи часто приходять люди із журналістськими посвідченнями, які не є журналістами. Ви знаєте, скільки політичних сил хотіли нам перешкодити провести ці збори? Нам самі журналісти переказували, що Адміністрація президента їм наказала розповідати про нашу ініціативу тільки в негативному ракурсі. І як доказ - вчорашні сюжети, в яких необ'єктивно зазначали, що проведення нашого заходу заборонив суд. А насправді суд заборонив зовсім інший захід. А журналісти в цьому не розібралися», - сказав Петро Симоненко.
Він не захотів уточнити, журналісти з яких саме ЗМІ розповіли про «наказ» Адміністрації президента, сказавши, що вони - з провідних видань.
5. Журналістів не пускали на засідання комітетів Ради без спецдозволів
11.09.2013 У Києві журналістів не пускали за журналістськими акредитаціями, наданими Верховною Радою, на засідання парламентських комітетів, повідомляє рух “Чесно”.
Для того, аби потрапити в будівлю за адресою вулиця Садова 3А, де відбувалися засідання комітетів та містяться кабінети народних депутатів, державна охорона просила журналістів замовляти спеціальні перепустки-дозволи.
Журналіст руху виявився єдиним представником ЗМІ, який прийшов на круглий стіл у Комітеті з питань забезпечення правоохоронної діяльності. На засіданні представники СБУ разом з депутатами розглядали законопроект боротьби з тероризмом.
У прес-службі апарату ВР зазначили, що оскільки Комітет ВР з правоохоронної діяльності не повідомив завчасно про відкритий захід 11 вересня, то охорона, в свою чергу, також не була попереджена. «Усі нестиковки відбуваються через те, що Верховна Рада - це охороняємий об'єкт, охоронці послуговується ще й своїми відомчими документами. Якщо комітети повідомляють завчасно про свої відкриті заходи, ми попереджаємо охорону, і всіх журналістів, які мають акредитацію пропускають без проблем», - сказали у прес-службі.
6. У Миколаєві журналістів не пустили на круглий стіл за участю Вітренко
13.09.2013 У Миколаєві кореспондентів Рodrobnosti.mk.ua, «Новости-N» і «Преступности.НЕТ» не пустили на круглий стіл за участю лідера Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко.
Захід проходив у Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі. Організатори - Всеукраїнська організація "Дар життя" та Українська філія Інституту країн СНД.
Безпосередньо і активно перешкоджала журналістам голова миколаївських «вітренківців» Лариса Шеслер. Місцеві інтернет-видання, на думку Лариси Шеслер, не гідні висвітлювати приїзд Наталії Вітренко, оскільки «пишуть необ'єктивно».
При цьому Шеслер зазначила, що захід відкритий, і присвячений боротьбі з так званими «українськими колабораціоністами».
7. У Миколаєві брат заступника начальника УБОЗ погрожував журналісту за відеозйомку
13.09.2013 У Миколаєві брат заступника начальника УБОЗ Денис Бакланов перешкоджав професійній діяльності редактора інтернет-видання “НикВести” Олега Деренюги і став учасником бійок із співробітниками ДАІ та опергрупою РВВС. Про це повідомив редактор "НикВести" Олег Деренюга.
"Моїй професійній діяльності журналіста перешкоджав черговий "тітушко", який козиряв зв'язками - рідним братом, заступником начальника УБОЗ області. Коли він вихоплював у мене камеру, я викликав наряд міліції і написав заяву за 171 статтею", - повідомив Деренюга.
Як повідомляють "НикВести", 13 вересня біля зупинки громадського транспорту в Миколаєві сталася низка бійок між учасниками ДТП, співробітниками ДАІ і опергрупою Центрального РВВС міста. Ситуація відбувалася навколо зіткнення автомобілів HondaAccord і HundaiSonata, за кермом якого перебував Денис Бакланов. У ході розгляду він неодноразово представлявся братом заступника начальника УБОЗ в Миколаївській області. "Коли Деренюга, опинившись на місці події, здійснював відеофіксацію ДТП і спробу Дениса Бакланова "домовитися" із співробітниками ДАІ, Бакланов заходився вихоплювати у журналіста камеру", - написали «НикВести».
Журналіст пред'явив посвідчення співробітника ЗМІ, проте Бакланов перешкоджав Деренюзі і «обіцяв проблеми», якщо відео не буде видалене. "Друже, видали це все. Я ж тебе завтра знайду, воно тобі треба? Не направляй на мене камеру. Я можу зараз забрати і стукнути тебе… Я зараз заберу у тебе планшетку. Ось повір мені, я заберу, кину в машину і закрию", - заявив Бакланов.
"Я розумію, що це кримінальний злочин. Але ти ж розумієш , в якій країні ми живемо", - додав Бакланов, і почав вихоплювати камеру.
За даними фактами відкрито кримінальне провадження за статтями 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 345 (Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу).
16.09.2013 В Червонозаводському районному суді Харківської області суддя Людмила Нікуліна заборонила кореспонденту видання Харківської правозахисної групи «Права людини» Юрію Чумаку перебувати на відкритому судовому засіданні без подання заяви на право користування диктофоном у судовій залі. Про це на сайті Харківської правозахисної групи написав Юрій Чумак.
Як написав Чумак, у суді слухалася цивільна справа за позовом 3-х мешканців Шевченківського району до правоохоронних органів, які порушили право на свободу пересування означених громадян, необґрунтовано протримавши під кримінальним обвинуваченням та підпискою про невиїзд понад 6 років. Саме з огляду на резонансність справи та з метою підготовки відповідного матеріалу він і завітав до суду.
За словами Чумака, усі його намагання пояснити, що право користування диктофоном закріплене законодавством і не потребує додаткових узгоджень, не знайшли розуміння у представниці судової гілки влади.
“Я Вам разрєшу, что Вам дєлать: прісутствовать, дєлатьвідєозапісь, аудіозапісьдєлать. Ви будєтєщасдєлатьаудіозапісь без дозволу суда! Я нєпротів, чтоб Ви прісутствовалі, но Ви ж запішитєвсьо! А для етого у мєнядолжнабить…Я Вам єщо раз сказала: дайте заявлєніє! Процес открит, но Ви будєтєпісать на аудіозапісь – дайте заявлєніє об етом”, - з такою «аргументацією» суддя Людмила НІкуліна зажадала від журналіста полишити зал.
9.У Львові чиновниця викликала міліцію, коли журналісти звернулись до неї за коментарем
17.09.2013 У Львові директор комунального підприємства «Центральне» Оксана Ядчишин викликала міліцію, коли журналісти телеканалу ZIK звернулися до неї за коментарем. Чиновниця аргументувала виклик тим, що журналісти навідались до неї в неприйомний час.
Журналісти звернулись до неї з приводу знесення вже зведеної підпірної стіни по вул. Підмурній. За присутності міліціонерів Ядчишин відчула себе впевненіше і лише тоді почала розповідати про проблеми мешканців, але інтерв'ю на камеру так і не дала. Для того, щоб прокоментувати дії директора ЛКП, журналісти звернулися до прес-служби міської ради, але за два дні так і не знайшлося людини, котра б пояснила дії чиновника.
“Єдина провина журналістів та мешканців будинку з Підмурної – ми насмілились потурбувати керівника ЛКП у неприйомний час. Ми приїхали о 12 дня, а керівник ЛКП починає вислуховувати мешканців о 16-ій. Та чи є це підставою викликати міліцію?”, - пише видання.
10. Журналіста "Херсонских Вестей" не пустили на сесію міськради
20.09.2013 Начальник прес-служби Херсонської міськради Олеся Міхєєва не пустила головного редактора інтернет-видання “Херсонские Вести” Ігоря Трубаєва на сесію Херсонської міської ради. “Аргументувала вона тим, що я не журналіст, і наше видання - не ЗМІ. Я пред’являв посвідчення Незалежної медіа-профспілки України…”, - розповів Трубаєв. Проте, зауважив редактор, інші ЗМІ потрапили на висвітлення сесії міськради.
Крім того, повідомив Трубаєв, він викликав міліцію, аби зафіксувати факт недопуску його на сесію міськради. “Після того, як начальник прес-служби відмовилася мене пускати на сесію, я викликав міліцію. У присутності свідків було складено протокол. Розпочато слідство за фактом недопуску мене як журналіста і громадянина України на сесію міської ради”, - розповів він.
25.09.2013 Херсонська газета «Акценти» вийшла з «порожнім вікном» для інформації про святковий концерт до Дня Херсона на головній сторінці.
Як пояснив головний редактор видання Сергій Осолодкін, кореспонденти просто не змогли зробити репортаж про цю подію, оскільки прес-служба Херсонської міської ради відмовила їм в акредитації на заходи і не видала жодного бейджу-пропуску.
Осолодкін повідомив, що особисто «на підвищених тонах» спілкувався з керівником прес-служби виконкому міськради Лесею Міхєєвою, яка доводила: «Нам дали тільки 20 бейджиків. У першу чергу, їх отримають «камери» (тележурналісти - ред.). Якщо щось залишиться, то дамо і вам...».
Журналісти «Акцентів» побачили в цьому «залишковому» принципі акредитації свого видання політичний підтекст, а відмова в пропуску на концерт розцінили як порушення своїх професійних прав.
На концерт, присвячений Дню міста, потрапили дійсно лише обрані представники преси. Про те, що перепусток всього 20, більшості журналістів стало відомо тільки в день проведення заходу.
Цензура. Доступ до інформації
Цензура - 1
1. У Черкасах під час показу "Відкритого доступу" зникло світло та шукали вибухівку
25.09.2013 У Черкасах під час показу альманаху "Відкритий доступ" у приміщенні зникло світло. Про це написала на своєму Facebook активістка руху "Стоп цензурі" Наталя Соколенко.
"В Черкасах на 5-й хвилині показу альманаху Відкритий доступ, першої серії Межигір'я зникло світло!!! Але організатори виявилися готовими до такого сюрпризу - під'єднали генератор - дивимося!", - розповіла вона.За словами Соколенко, під час показу присутні активісти "Опори" і колишній мер міста Сергій Одарич.
Під кінець показу до будівлі приїхали правоохоронці, пожежники та сапери. За словами Олега Рибачука, вони заявили, що у приміщенні закладена вибухівка. Дорогу до будівлі з двох боків перекрили. Людей евакуйовувати ще не почали, показ фільму станом на 19.40 продовжується.
Доступ до інформації – 2
1.Мер Луцька засекретив генплан, зарплати та декларації про доходи чиновників
23.09.2013 У Луцьку до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, віднесли Генеральний план міста, а також зарплати і податкові декларації чиновників. Відповідне розпорядження підписав міський голова Микола Романюк.
На сайті Луцької міськради оприлюднили розпорядження мера про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Ним затверджено цілу низку даних, що, на думку Романюка, є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом.
Зокрема, мер засекретив Генеральний план Луцька (п. 3.1 додатку до розпорядження), а також «відомості про заробітну плату працівників та відомості, що містяться у деклараціях про доходи» (п. 12.2 додатку до розпорядження).
2. Депутати пропонують Раді обмежити доступ до публічної інформації
24.09.2013 У Верховній Раді зареєстровано законопроект, що обмежує доступ до публічної інформації. Документ розроблений чотирма народними депутатами фракцій "Батьківщина" та Партії регіонів.
Автори пропонують визнати конфіденційними будь-які дані про фізосіб і дозволити оприлюднювати їх тільки з дозволу громадян.
Запропоновані зміни до закону про доступ до публічної інформації забороняють чиновникам спілкуватися з громадянами без інформаційного запиту, а також позбавляють заявників права особисто робити фотографії, ксерокопії та цифрові копії державних документів. Відповідь на інформаційний запит потрібно оплатити, якщо протягом 90 днів інформація запитувалася неодноразово, а відповідь зайняла понад 10 сторінок. Відповідно, на інформаційний запит дозволяється не відповідати, якщо громадянин не сплатив відповідь або не надав підтвердження оплати. Конкретна вартість інформації при цьому не обмовляється. Чиновникам також дозволяється не відповідати на запит, якщо в ньому не вказано ім'я автора, його поштову адресу і підпис.
Непрямий тиск
Політичний тиск –5
1. В інтернеті з'явився клон "Української правди"
28.08.2013 В Інтернеті з'явився клон популярного онлайн-видання "Українська правда" під назвою "Українська кривда". Дизайн видання повністю повторює дизайн УП. Невідомо, хто займався його створенням, бо в графі "редактор" вказано, що ним є "проста людина".
В розділі "Про нас" "прості люди" пояснюють, навіщо створили проект: "Журналісти чи проститутки? Сьогодні межа між двома найдревнішими професіями майже стерлась. Одні журналісти працюють на опозицію, інші – на владу. Однак усі прикриваються високими словами про «стандарти». В Україні немає чесних та незалежних ЗМІ, а читачів годують простроченою джинсою. Нам це набридло. Саме тому група активістів створила цей сайт. За основу ми взяли дизайн «Української правди». Чому? Бо саме «УП» на словах очолює боротьбу з джинсою, а на ділі – штампує «заказуху». Різниця лише в ціні… Сьогодні ми оголосили війну джинсі. Наша мета – розповідати про неї читачам. Наша зброя – гумор та іронія. Для нас немає авторитетів".
Видання має розділи "Головна", "Про нас", "Новини", "Статті", "Фото", "Відео", "Герої", "Дай джинсу", "Ляп", "Джинсбук", "Голосування". Єдиним способом зв'язку з засновниками є електронна пошта - [email protected].
2. У трьох містах України почали розповсюджувати фальшиву газету "Українська правда"
03.09.2013 У Херсоні почали поширювати фальшиву газету "Українська правда". Газета дублює назву одного з популярних в Україні інтернет-видання, яке було засноване у 2000 році Георгієм Гонгадзе. Також розповсюдження цієї газети було помічено в Івано-Франківську та Полтаві.
“У вихідних даних тираж газети позначений дуже великий - 1 млн. примірників. На головній сторінці красується і логотип «УП», проте на цьому схожість видань закінчується. По суті, газета – це набір публікацій, в яких поливається брудом не лише опозиція, а й представники влади – голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін і олігарх Дмитро Фірташ. У номері всього один позитивний матеріал – стаття лідера «Українського вибору» Віктора Медведчука, де він розхвалює Митний союз, критикує дії української влади і виправдовує поведінку російської сторони в торговельному конфлікті між країнами”, - повідомляло інформаційне агентство Regnum. Датою випуску першого номера газети значиться 23 серпня.
3. Тележурналісти з Горлівки заявляють про тиск з боку міської влади
09.09.2013 Редакція Телеканалу «Центр» (Донецька обл, м. Горлівка) заявила про перманентне перешкоджання діяльності журналістів з боку міської влади.
«Це знаходить вираження не лише в «інформаційній блокаді», тиску на журналістів, але також у неодноразових спробах зірвати ефір телеканалу, - йдеться у заяві. – Такі дії ми пов’язуємо з «незгодою» міської влади із редакційною політикою телеканалу, спрямованої на чесне висвітлення справ у Горлівці, з розслідуваннями фактів корупції у стінах мерії».
Під час парламентських виборів 2012 року канал неодноразово намагалися заглушити. В ніч з 6 на 7 вересня 2013 року вчергове було вирізано передавальний кабель телеканалу. На відновлення мовлення піде як мінімум тиждень.
4. У Чернігові розповсюджують фальшиву "Українську правду"
27.09.2013 У Чернігові у поштові скриньки розкидають черговий номер друкованого видання з назвою та логотипом інтернет-видання «Українська правда», яке не має відношення до справжнього ЗМІ. Про це повідомляють читачі «Телекритики».
Номер датовано 20 вересня 2013 року. На першій шпальті - матеріал про те, почому продаються журналісти, на останній - про «сірого кардинала» Femen.
5. Фальшива "Українська правда" з'явилася у Черкасах
26.09.2013 В Черкасах невідомі поширили у поштові скриньки фальшиву газету «Українська правда». Видання віддруковане в Києві накладом один мільйон примірників, повідомляє "Прочерк".
У газеті піддаються критиці як опозиціонери, так і представники Партії регіонів. Крім того, вміщені розважальні матеріали, зокрема, про відому телеведучу Оксану Марченко.
У вихідних відомостях газети головним редактором вказана Олена Притула, яка курує відомий інтернет-сайт «Українська правда».
Економічний тиск – 3
1.У Броварах через заборону розповсюдження у районі не вийшла газета «Старий центр»
12.09.2013 У Броварах не вийшов друком соціально-аналітичний тижневик «Старий центр», вихід його зірвала відмова реалізаторів у селах району продавати газету. Про це повідомила шеф-редактор видання Олена Слизюк.
Відмову реалізаторів продавати газету Слизнюк пояснює тим, що голова Броварської райдержадміністрації Петро Іваненко на нараді за участю сільських і селищних голів району дав усну вказівку заборонити продавати тижневик «Старий центр» у сільських магазинах.
У заяві редакції «Старого центру», яка опублікована на сайті газети, також йдеться про цю вказівку. «Ми не можемо буквально процитувати П. Іваненка, але, за словами учасників наради, чиновник послався на наявність у друкарській фарбі «цинку та інших шкідливих речовин» і тому вказав на «неможливість продажу газет в одному приміщенні з продуктами харчування». Всім незгодним із такою постановкою питання П. Іваненко «напророчив» перевірки СЕС, інспекції з прав споживачів та інші "неприємності"», - пишуть журналісти.
Далі журналісти повідомляють про те, що вже наступного тижня магазини Літок, Шевченкового, Гоголева, Калити та інших сіл і селищ району вже відмовилися продавати «Старий центр» з різних причин, головною з яких була «наявність у друкарській фарбі цинку, небезпечного для людського організму».
Слизюк розповіла, що зараз вона старається у телефонному режимі домовитись про розповсюдження газети, але також вона сказала, що повністю розуміє заляканих підприємців, бізнес яких може постраждати через продаж газети. «Підприємці, які реалізують нашу газету залякані і їх можна зрозуміти, вони хвилюються за свій бізнес. Що там та газета в порівнянні з їх підприємствами, якщо примірник коштує 2 гривні, навіть якщо підприємець продасть їх 50 штук», - прокоментувалаСлизнюк.
Також вона повідомила, що наступного тижня газета хоче вийти в друкованому вигляді, якщо ж проблеми з реалізацією не буде вирішена повністю, то керівництву газети доведеться зменшити кількість сторінок чи ще якимось чином зекономити.
«Щоб розвести газету потрібно об'їхати весь район, всі торгові точки, а це 1800 км. Для нас це великі витрати. Ми живемо лише за рахунок продажів. Якщо ми зараз видамось, а люди не захочуть її брати для реалізації, а ми об'їздимо їх, то так ми взагалі не виживемо. Ми може переформатуємося, зменшимо кількість сторінок, але боротися будемо», - сказала Олена Слизнюк.
23.09.2013 Керівництво УНІАН намагається звільнити свого кореспондента в Брюсселі Сергія Воропаєва за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (прогул без поважних причин). Про це повідомила прес-служба Незалежної медіа-профспілки України.
Згідно з повідомленням, днями УНІАН не нарахував своєму кореспонденту в Брюсселі аванс, мотивуючи це його відсутністю на робочому місці. При цьому кореспондент продовжував виконувати свої обов’язки в Брюсселі, підтвердженням чому є оприлюднені за його підписом інформаційні повідомлення в стрічці новин агентства.
Раніше, 3 вересня цього року, генеральний директор агентства Вадим Осадчий в телефонній розмові з Сергієм Воропаєвим, який в цей день повертався з відпустки до Брюсселя для продовження виконання своїх функцій, заявив йому про намір закрити корпункт та запропонував прибути на робоче місце в Києві вже 5 вересня – перший робочий день після відпустки. В ході подальшого листування електронною поштою керівництво повідомило, що вирішило перевести свого кореспондента на іншу посаду. Такі дії суперечать 32-й статті Кодексу законів про працю України, згідно з якою працівник має бути попереджений про істотну зміну умов праці за два місяці, зазначають в НМПУ.
5 вересня генеральний директор УНІАН направив на домашню адресу Сергія Воропаєва в Україні телеграму з вимогою дати пояснення своїй відсутності на робочому місці, а також погрозами звільнити за прогули.
Сергій Воропаєв працює в УНІАН з лютого 2004 року, а в брюсельському корпункті - з січня 2007 року.
3. Звільнили весь відділ новини радіо "Львівська хвиля"
26.09.2013 Звільнили інформаційний відділ новин «Акценти» радіо «Львівська хвиля». Цю інформацію у коментарі Вголосу підтвердила уже екс-керівник відділу Ірина Мартинюк, яка пропрацювала на «Львівській хвилі» понад 11 років.
«Учора у зв’язку із неможливістю працювати у таких умовах, які нам створили, і з такою людиною як Оксана Колодрубець (керівник суспільно-інформаційних програм - ред.) ми вирішили не виходити в ефір, але були присутні на роботі. На цей час я і всі працівники служби інформації «Львівської хвилі», п’ятеро журналістів, офіційно звільнені», – розповіла Мартинюк.
Зокрема, були звільнені такі працівники: Ірина Мартинюк, Вікторія Прихід, Ірина Сало, Святослав Драбчук та Дмитро Кумар.
За інформацією ЗМІ, власником ТРК «Львівська хвиля» є Мирослав Хом’як, який у цьому році був призначений директором Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА.
У коментарі ІМІ Ірина Мартинюк зазначила, що колектив відділу працював в некофмортних умовах, які були створені Оксаною Колодрубець (представник власника - ред.). Як розповіла Мартинюк, щойно Колодрубець прийшла на радіо, в неї почали виникати конфлікти з колективом. Вона втручалася в роботу журналістів, вказувала, що і як робити, зазначила Мартинюк.
“Я не розумію її обов’язків, вона прийшла робити більш якісний продукт, але допомоги не було. Замість допомоги було навпаки”, - сказала Мартинюк.
При цьому журналіст зазначає, що цензури не було з боку Колодрубець, а був непрофесіоналізм. “Я не можу сказати, що була цензура - це став, це не став. Було абсолютно некомфортно і неможливо працювати. Виникали конфлікти через дрібниці, наприклад, десь слово поміняти. Це був величезний непрофесіоналізм, який межує з самодурством”, - сказала Мартинюк.
Останньою краплею став конфлікт між Колодрубець та журналісткою Іриною Сало. За словами Мартинюк, керівництво радіо сказало розпрощатися з Іриною. Проте колектив виступив на її захист, спочатку відмовився виходити в ефір, але пізніше журналісти відділу новин таки написали заяви на звільнення, оскільки конфлікт не вирішувався.
“Останньою краплею стало те, коли керівництво попросило попрощатися з Іриною Сало... Ми вийшли на роботу, але не випускали новини, це був наш захист, наша журналістська солідарність”, - додала Мартинюк.
Юридичний тиск
Обшуки – 1
1.Співробітники Міндоходів обшукали квартиру журналістки «Ера FM»
18.09.2013 Співробітники Міністерства доходів і зборів провели обшук квартири радіоведучої «Ера FM» Тетяни Дем'яненко, повідомляє видання “Конфликты и законы”.
Як пише видання, в цей день у журналістки якраз помер батько і вона готувалася їхати на похорон. Але під її квартирою виявилося шестеро людей, що розмахували постановою Броварського суду про обшук. Спочатку вони не бажали нічого пояснювати і вели себе агресивно, зазначає видання. Проте після того, як до квартири приїхали камери «5 каналу» і «Ери», співробітники Міндоходів змушені були дати ознайомитися з постановою суду.
“Виявилося, що суддя підписав цей документ, посилаючись на «доказову базу» (яку в момент обшуку не пред'явили), що нібито за адресою, за якою проживає журналістка, ходив хтось, і що в її квартирі можуть зберігаються документи, причетні до конвертаційного центру”, - пише видання.
Також, зауважує видання, виявилося, що в постанові суду вказаний один слідчий, а проводив слідчі дії - інший. “Причому у цього іншого не виявилося посвідчення, а лише довідка, що він працює в податковій міліції. Для підтвердження своєї особи він пред'явив водійські права”, - зазначає видання. Крім того, видання зауважує, що слідчий, який не мав права проводити обшук, вів себе нахабно, залякував присутніх викликом опергрупи і на будь-які зауваження (зокрема, що пише неправильне прізвище в протокол) - заявляюв, що всіх виставить з квартири, тому що йому заважають працювати.
При обшуку ніяких документів, що підтверджують причетність журналістки до відмивання грошей, не знайшли.
Позови та заяви проти журналістів та ЗМІ – 2
1. За заявою охоронця Керченської міськради проти журналістів порушили кримінальне провадження
06.09.2013 Охоронець Керченської міської ради Б.Гудзь написав заяву в міліцію зі скаргою на журналістів інтернет-видань Центр журналістських розслідувань Сергія Мокрушина і Kerch.FM Ірину Седову зі скаргою на поширення нібито неправдивої інформації про те, що охоронець перешкоджав здійсненню професійної журналістської діяльності. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на прес-службу Керченської міськради.
Прес-служба зазначає, що заяву Б.Гудзя “зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та порушено кримінальну справу”. Водночас прес-служба не вказує, за якою статтею порушено провадження.
Також прес-служба зазначає, що “перебуваючи на робочому місці Гудзь Б.М. діяв у рамках своїх посадових обов’язків”.
Нагадаємо, інцидент стався 12 серпня, відразу після мітингу на захист інтернет- видання Kerch.FM. Кореспондент сайту «Ні Корупції!» Микола Іващенко намагався отримати в міськраді коментар мера Олега Осадчого, але був затриманий на другому поверсі будівлі. Прибулих на місце події журналістів Сергія Мокрушина та Ірину Седову на другий поверх будівлі не допустили. На місці події Сергій Мокрушин написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності, проте до цих пір не отримав повідомлення про реєстрацію заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
2. Будівельна компанія вимагає у суді від журналістки газети «Сегодня» 500 тис грн
11.09.2013 Компанія-забудовник ТОВ «Тельбін ІВА» подала позов на редактора відділу «Світ» газети «Сегодня» Ірину Ковальчук та на громадського активіста Андрія Наконечного, звинувачуючи в тому, що їх діяльність з порятунку скверу по вул. Серафимовича, 6-а у Києві нанесла збитки репутації компанії. Про це повідомила Ірина Ковальчук у своєму блозі на «Телекритиці».
ТОВ «Тельбін ІВА» вимагає у суді виплати відшкодування у сумі 500 тис. грн. Ковальчук вважає, що позов «на безпрецедентну в історії України суму» є тиском на неї, як на активіста і як журналіста, якому «хочуть перешкодити публікувати статті на тему скандального будівництва на Березняках і брати участь в акції протесту».
Судові засідання у справі призначені на 18 вересня. «Примітно, що якимось загадковим чином суддя Дніпровського райсуду Вернидуб призначив перше засідання за позовом проти мене і Наконечного на той самий день, що й Адміністративний суд Києва, де розглядається наш позов до Київради про розірвання договору на оренду землі зі сквером з "Тельбін ІВА". Різниця між судами, що проходять у різних районах Києва - 2 години», - написала Ірина Ковальчук.
За її словами, до фірми, яка хоче забудувати сквер, причетні народні депутати від УДАРу Андрій Странніков і Валерій Іщенко. Саме вони були засновниками цієї фірми, уточнила вона.
У коментарі «Телекритиці» Андрій Странніков сказав, що немає ніякого відношення до судового позову і немає жодного стосунку до ТОВ «Тельбін ІВА». Натомість, за його словами, він є одним із захисників скверу, хоча й не є організатором акцій протесту. «Я поважаю журналістів і їх діяльність, тому ніколи не мав наміру з ними судитися», - запевнив Странніков. Він вважає, що хтось намагається очорнити політичну силу, від якої він балотувався.
Нові елемеленти судових позовів – 1
Інтернет-тиск
Кібер-злочини проти журналістів та ЗМІ - 4
1. Через критичні матеріали хакери два дні атакували ВолиньPost
09.09.2013 9 та 10 вересня інтернет-виданняВолиньPost піддалося потужній DDoS-атаці. Як писало видання, 9 вересня атака на сервер ВолиньPost тривала з 18:00 до 22:00. У цей час користувачі видання мали проблеми з використанням ресурсу: не відкривалися або ж надто повільно завантажувалися сторінки.
Ще одна атака розпочалася 10 вересня близько 11:30, у користувачів також виникали труднощі з доступом до окремих сторінок видання. Проте, зауважує редакція видання, фахівці студії ARTEFACT.St, яка здійснює технічне обслуговування сайту volynpost.com, успішно впоралися з атакою. Фахівці студії стверджують, що атака була потужною й мала усі ознаки «недешевої», також атака на ВолиньPost була керованою: хакери, які її здійснювали, кілька разів змінювали її характер, реагуючи на засоби захисту, зазначає видання.
Керівник проекту ВолиньPost Володимир Пащенко зазначив, що причиною такої атаки могли стати окремі матеріали, які уже були опубліковані на сайті видання, а також ті, які готуються до публікації. Очевидно, певні впливові особи надто побоюються, що оприлюднені факти їм зашкодять, зазначив він.
«Публікації нашого видання запросто могли стати комусь «поперек горла». Тим більше, що журналісти видання «розкопали» кілька надто цікавих фактів про відомих і впливових осіб у Луцьку. Осіб, які надто ретельно дбають свою репутацію, а також репутацію людини, яку вони взялися тут представляти. Тим не менш у них – «рильце в пушку». Допускаю, що інформація про те, що на ВолиньPost готується надто небажана для них публікація, могла потрапити до цих людей. Що й спричинило їх бажання «покласти» сайт», - заявив Пащенко.
2. Хакер заблокував рівненський сайт "ВСЕ" і висунув свій ультиматум
10.09.2013 Рівненське інтернет-видання “ВСЕ” два дні було заблоковано через хакерську атаку, яка розпочалася 10 вересня. “У вівторок увечері (10 вересня - ред.), коли більшість українців дивилась футбольний матч Україна-Англія, на сайт «ВСЕ» розпочалась нова атака. За всіма правилами війни, перед початком було оголошено війну. На сайті, під одним з матеріалів з’явилось попередження, що атака почнеться за кілька годин. І вона почалась”, - повідомило видання.
А 11 вересня на електронну скриньку редакції прийшов лист від ймовірних організаторів атаки з ультиматумом. У листі анонімний хакер висунув редакції три вимоги: приховувати ІР-адреси коментаторів, почати модерувати коментарі під матеріалами та писати «правдиві статті». Проте, зазначає видання, “рішення редакції було одностайне – ніяких переговорів, навіть якщо нам дійсно «покладуть» сайт надовго”. Журналісти вирішили укріплювати сайт, а новини і статті почали виставляти на сторінках сайту в соцмережах.
У листі, викладеному на Фейсбук, редакція зазначає: “Хочуть заткнути правдиву пресу таким примітивним інтернет способом. Якби наші журналісти не були відомі в місті, то зловмисники вдалися до інших методів "рішалова". Поки що ж все зводиться до погроз в інтернеті. Ми публікуємо лист і хочемо почути вашу думку”.
“Стосовно організаторів і замовників атаки. Ми до останнього не хотіли вірити що люди з таким державним статусом і фінансовою забезпеченістю будуть таким займатися. Але саме на цих людей вказують більшість поважних читачів нашого сайту. Шкода, що саме ці люди почали таку війну через те, що думають що хтось заздрить їхнім статкам”, - зазначає видання.
3.Львівський сайт “Дивись.Info” протягом двох тижнів атакують хакери
14.09.2013 Редакція львівського інтернет-видання “Дивись.Info” заявляє, що видання вже протягом двох тижнів піддається DDos-атакам. Як зазначала редакція, вперше атаку на сайт було вчинено два тижні тому. Тоді атака тривала понад п’ять годин. “І хоча маємо підозру щодо замовників цієї атаки, ми прийняла колективне рішення свідомо не повідомляти по цей факт, адже саму атаку важко довести технічно”, - зазначили в редакції.
Проте, 14 вересня ситуація повторилася: кілька годин ані сайт, ані доступ до нього (адмінка) не відкривались. Хоча деякі користувачі сайт таки могли завантажити, але потрібно було чекати, поки сайт відкриється.
Головний редактор видання Олесь Довганик зазначає, що знає прізвища замовників атаки, проте відмовляється їх назвати. “Ми не хочемо бути голослівними, тому не називатимемо прізвища замовників хакерської атаки. Хоча щодо першого випадку, то ці прізвища відомі мені особисто на 100%. Маю надію, що представники однієї з політичних сил, яка перебуває на політичному Олімпі Львівщини, одумаються й надалі сповідуватимуть свободу слова не тільки на словах, але й право на незалежнну пресу на практиці”, - прокоментував ситуацію Олесь Довганик.
4. Майже тиждень сайт "Херсонские Вести" не працює через DDoS-атаку
23.09.2013 Майже тиждень на інтернет-видання “Херсонские Вести” здійснювалася DDoS-атака, яка розпочалася 18 вересня. Сайт взагалі не відкривався.
Станом на 23 вересня, сайт надалі атакували.
“Пов'язую атаки з нашими публікаціями щодо дій виконавчого комітету мерії Херсона та Херсонської облради. Зокрема, ми три рази зверталися до прокуратури через порушення закону України “Про доступ до публічної інформації” з боку міськради. Не дають ознайомиться з документацією про витрачання бюджетних коштів департаментом ЖКГ”, - сказав головний редактора видання Ігор Трубаєв, додавши, що видання проводить низку розслідувань про порушення в земельній, ЖКГ та комунальній власності.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 5
1. У Донецьку за фактом перешкоджання журналістам 5 каналу розпочато розслідування
06.09.2013 У Донецьку за фактом перешкоджання діяльності журналістів 5 каналу розпочато розслідування. Дані за цим фактом були занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією за частиною 1 статті 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Про це повідомили у прес-службі прокуратури Донецька.
Згідно з повідомленням прокуратури, 4 вересня в чергову частину Куйбишевського райвідділу міліції надійшло повідомлення про перешкоджання відеозйомці, яку проводили журналісти 5 каналу. На місце виїжджала слідчо-оперативна група Куйбишевський райвідділу міліції. Органами міліції проводиться досудове розслідування, хід якого перебуває на контролі прокурора Донецька.
06.09.2013 Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, член фракції «Батьківщина» Микола Томенко звернувся до генерального прокурора з проханням перевірити інформацію і вжити відповідних заходів щодо перешкоджання журналістській діяльності та утисків свободи слова щодо ТРК «Бриз» та інтернет-видання «Керч.ФМ». До Томенка зі скаргою на порушення конституційних прав та утиски з боку місцевої влади м. Керч звернулася директор приватної ТРК «Бриз» Олена Батракова, яка є також власником популярного в Криму Інтернет-видання «Керч.ФМ».
У зверненні вона наводить ряд фактів, котрі свідчать про перешкоджання професійній діяльності журналістів, та наголошує, що дана ситуація є помстою за принципову громадянську позицію ТРК «Бриз» та сайту «Керч.ФМ», за яку місцева влада домагається закриття цих ЗМІ.
3. За фактом перешкоджання львівському оператору відкрили провадження за 171 статтею
10.09.2013 Міліція розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання знімальній групі телекомпанії “Львів-ТБ”. Про це повідомляється на сайті ГУ МВС України у Львівській області. Провадження розпочато за ознаками частини 1 статті 171 Кримінального кодексу України (умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років).
4. Справу про напад на редактора олександрійської газети поновили і передадуть до обласної прокуратури
18.09.2013 Розслідування кримінальної справи про напад на головного редактора олександрійської газети «За нашу перемогу» Бориса Логвінова поновили і передадуть до Кіровоградської обласної прокуратури. Про це 17 вересня повідомив перший заступник начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях Генпрокуратури Микола Гошовський на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка розслідує обставини нападу на журналістів Ольгу Сніцарчук і Владислава Соделя 18 травня, під час акції «Вставай, Україно!».
За словами Гошовського, прокуратура відмінила закриття справи по ст. 171 ККУ щодо нападу на Бориса Логвінова. «Злочин є злочин. Чи по 171-й чи по 125-й статтях ККУ, не важливо», - сказав він, повідомивши, що головному редактору були нанесені легкі тілесні ушкодження. Представник Генпрокуратури повідомив, що підслідність цієї справи буде змінено, розслідувати її буде не міська прокуратура Олександрії, а Кіровоградська обласна.
5. За фактом переслідування журналіста "НовостейДонбасса" відкрито провадження за 171 статтею
25.09.2013 За фактом переслідування журналіста інтернет-видання “НовостиДонбасса” Віталія Сизова прокуратура Донецької області відкрила 17 вересня кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією ч.2 статті 171 ККУ. Про це ІМІ повідомив головний редактор видання Олексій Мацука. Згідно інформації прокуратури, проведення досудового розслідування доручено СВ МУ ГУМВС України в Донецькій області, куди направлені матеріали кримінального провадження. Досудове розслідування наразі триває.
Реакція журналістської спільноти – 3
1. НМПУ просить Генпрокуратуру порушити справу проти гендиректора УНІАН
06.09.2013 Незалежна медіа-профспілка України звернулася до Генеральної прокуратури з вимогою порушити кримінальне провадження проти генерального директора УНІАН Вадима Осадчого. Вона вважає, що гендиректор умисно створив принижуючі умови праці для членів медіа-профспілки, "переміщених" редакторів УНІАН. Про це йдеться у заяві НМПУ, яка є у розпорядженні ІМІ.
НМПУ зазначає, що рішення керівника УНІАН про незаконне переведення без їх згоди членів медіа-профспілики Тетяни Майданович, Любові Жаловаги, Валентини Романенко, Романа Романюка, Олександра Волинського з журналістських посад на посади фактично технічних працівників новоствореного відділу Телевізійного моніторінгу, є кримінальним злочином.
Також медіа-профспілка зазначила, що у працівників суттєво змінились умови та характер праці, і вони не відповідають тому колу посадових обов'язків, які передбачені трудовим договором. При цьому, чинне законодавство (ч. 2 ст.32 КЗПП України), дозволяє здійснювати переведення без згоди працівника лише в межах спеціальності та посади передбачених трудовим договором. І про це Осадчому, як керівнику підприємства відомо.
Крім того, йдеться у заяві, “генеральним директором, для переведених працівників умисно створено принижуючі людську гідність умови праці”. У зв'язку з чим Комісією НМПУ було складено акт.
“Відповідно Вадим Осадчий скоїв цілий ряд злочинів - перешкоджання законній діяльності профспілок (ст.170 КК України), перешкоджання професійній діяльності журналістів (ст.171 КК України), грубе порушення законодавства про працю (ст.172 КК України) перевищення посадових повнаважень що супроводжувалось принижуючими людську гідність діями (ч.2 ст.365 КК України)”, - зазначаютьв НМПУ.
Також медіа-профспілка звернулася до прокуратури Шевченківського району Києва з вимогою “внести генеральному директору ТОВ "УНІАН" В.Осадчому прокурорський припис про негайне скасування протизаконного наказу №115-К від 28.08.13 р., яким групу співробітників – членів медіа-профспілки було без попередження у встановлені законодавством терміни, без погодження із первинною профспілковою організацією НМПУ "переміщено" до новоствореного Відділу телевізійного моніторінгу”.
2. "Стоп цензурі!" закликає депутатів відкликати законопроект, який обмежить доступ до інформації
26.09.2013Рух «Стоп цензурі!» закликає авторів законопроекту №3301 про внесення змін до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (щодо удосконалення окремих процедур) відкликати цей документ. Про це йдеться у заяві руху.
Журналісти занепокоєні можливістю ухвалення законопроекту, який погіршить законодавство у сфері доступу.
“Цей законопроект містить положення, які суттєво обмежать право на доступ до публічної інформації. Ним, зокрема, пропонується визнати конфіденційною будь-яку інформацію про фізичну особу; звузити вимоги щодо оприлюднення проектів актів - виключити всі індивідуальні акти органів місцевого самоврядування (що означатиме, що проекти найбільш корупційних рішень - про виділення землі, розпорядження коштами чи іншим майном тощо – не будуть оприлюднюватися); позбавити запитувачів інформації права особисто робити фотографії, ксерокопії та цифрові копії державних документів”, - йдеться у заяві.
Також члени руху закликають всіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити у другому читанні та в цілому проект Закону №0947, який украй необхідний для повноцінної реалізації Закону про доступ до публічної інформації.
Також члени Руху «Стоп цензурі!» вважають неприйнятною озвучену депутатами від Партії регіонів ініціативу щодо обнесення склом ложі преси у залі засідання, що унеможливить журналістський контроль за персональним голосуванням народних обранців.
3.ІМІ передав до МВС та ГПУ петицію з вимогою покарати нападників на журналістів
ІМІ разом з іншими журналістськими організаціями передали до МВС та ГПУ петицію з переліком випадків фізичної агресії за 2013 рік, і вимогою покарати нападників і відзвітувати про це суспільству.
Журналістські організації констатують відсутність будь-якого прогресу в процесі встановлення замовників убивства Георгія Гонгадзе та відзначають значну кількість фізичних нападів і перешкоджань законній професійній діяльності журналістів у 2013 році.
Таку заяву оприлюднили на прес-конференції 16 вересня, у День пам'яті загиблих журналістів, адвокат Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко, голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов, виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк і шеф-редактор «Телекритики» Наталя Лигачова.
Журналісти зазначили, що у 2013 році кількість фізичних нападів і перешкоджань законній професійній діяльності тримається приблизно на такому ж рівні, як і в період виборчої кампанії 2012 року, і майже втричі перевищує кількість таких злочинів, зафіксовану у першій половині 2012го.
У 2013 зросла кількість нападів на журналістів з боку приватних осіб та силових структур, і зменшилась з боку політиків та їхніх помічників. Зокрема, за 8 місяців 2013 року було зафіксовано 54 випадки нападів та погроз та 89 випадків перешкоджань (дані ІМІ). Основними агресорами щодо журналістів за цей період стали приватні особи (22 випадки, в той час як за весь 2012 рік - 23), правоохоронні і силові структури (15 випадків, за весь 2012 - 8), та охоронці і молодики спортивного вигляду (12, за весь 2012 - 18). Зростання фізичної агресії може свідчити про те, що нападники не бояться покарань.
Безкарність за напади на журналістів лишається надзвичайно високою. За даними ІМІ, у 2013 до суду дійшло лише 5 справ за 171ст. ККУ - перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - тобто, приблизно кожна 20-та справа. За даними ГПУ, за січень-липень 2013, 117 справ було зареєстровано за 171-ю статтею. З них дві третини (69 справ) було закрито за "реабілітуючих підстав" (відсутність складу злочину). За даними МВС, станом на вересень 2013 року, на обліку в Державному реєстрі перебувало 75 справ, зареєстрованих за 171ю статтею.
Судові позови від журналістів – 2
1. Журналіст судиться з главою райсуду Миколаєва через відмову надати копії декларацій про доходи
05.09.2013 Кореспондент ТОВ «Українська медіа група» сайту “Преступности.Нет” Андрій Лохматов подав до суду на голову Заводського районного суду Миколаєва Олександра Рудяка та його заступника Сергія Щербину через відмову чиновників надати копії декларацій про доходи за 2012 рік усіх суддів райойнного суду, повідомляє НикВести.
Слухання за позовом журналіста розглядалося 4 вересня в Миколаївському окружному адміністративному суді.
У своєму позові Андрій Лохматов попросив суд визнати протиправними дії Заводського районного суду Миколаєва, який відмовився надати йому копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік голови і всіх суддів Заводського районного суду, які журналіст запросив грунтуючись на Законах України «Про доступ до публічної інформації» та «Про основи та запобігання і протидії корупції».
Однак відповідач - суддя Олександр Рудяк на засідання суду не з'явився, як і його заступник. При цьому, як зазначив секретар судового засідання, відповідачі були запрошені до суду телефонограмою і про те, що будуть відсутні на судовому засіданні не повідомили.
Зважаючи на це, суд ухвалив рішення перенести слухання на 18 вересня.
2. Журналісти УНІАН, яких "перемістили", подали до суду на керівництво агентства
27.09.2013 Журналісти сайту УНІАН, яким 28 серпня оголосили про їхнє переміщення до новоствореного відділу телевізійного моніторингу, звернулися до суду з позовом проти свого керівництва. Про це вони повідомили "Українській правді".
У позові йдеться про грубе порушення їхніх трудових прав і акцентується на кардинальній і невмотивованій зміні обов'язків, обумовлених трудовими договорами.
Журналісти просять Шевченківський райсуд визнати їх переміщення у новостворений відділ телемоніторингу незаконним і зобов'язати гендиректора УНІАН скасувати відповідний наказ.
Також ситуація в агентстві обговорюватиметься на прес-конференції у Брюсселі 30 вересня.
Нові елементи судових позовів від журналістів та ЗМІ – 2
Help us be even more cool!
