Барометр свободи слова за травень 2016 року

У травні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 11 (квітень – 10, березень – 6, лютий – 6, січень – 5) та побиття, напади – 7 (квітень – 4, березень – 2, лютий – 1, січень – 4). Кількість перешкоджань другий місяць поспіль майже не змінилася, а кількість побиттів і нападів на журналістів зросла в півтора раза. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Цього місяця регіоном-лідером, де найбільше перешкоджали журналістам, стала Миколаївська область – там зафіксовано чотири випадки. Заважали журналістам працювати цивільні та чиновниці – виривали камери, забороняли зйомку, виганяли з засідань міськрад, виштовхували. Так, одна чиновниця Миколаївської міської ради виганяла журналістів із засідань міськради, а інша –  виштовхувала зі свого кабінету, називаючи його “секретним”.

На Донеччині зафіксовано три випадки, на Дніпропетровщині – два. Перешкоджали невідомі, цивільні, поліцейські та суддя. Зокрема, у Господарському суді Дніпропетровської області суддя заборонила журналісту фото- і відеозйомку на портативну техніку. На Херсонщині та Івано-Франківщині зафіксовано по одному випадку, де право на професію порушували поліцейські та невідомі.

У травні ІМІ зафіксував збільшення кількості побиттів та нападів на журналістів – 7 випадків (квітень – 4, березень – 2, лютий – 1, січень – 4). Кожен з семи випадків стався в окремій області – на Хмельниччині, Рівненщині, Одещині, у Запоріжжі, Києві, Харкові та Херсоні. Нападали та били журналістів переважно невідомі та цивільні. “Відзначилася” також чиновниця з Хмельницької обласної прокуратури, яка навмисно прищемила дверима руку журналістці, аби не допустити до будівлі.

Кількість погроз і залякувань у травні залишилася на рівні квітня – 5 (квітень – 5, березень – 3, лютий – 5, січень – 3). Погрози експерти ІМІ зафіксували у Києві, на Одещині та Миколаївщині. Погрожували журналістам при фізичному контакті, електронною поштою та телефоном. Це робили невідомі та цивільні.

Вперше з початку року ІМІ зафіксував політичний тиск на журналістів – 3 випадки, які пов’язані з оприлюдненням сайтом “Миротворець” персональних даних журналістів, що отримали “акредитацію” так званих “ДНР/ЛНР”. Факт опублікування викликав широкий резонанс не лише в Україні, а і закордоном. Журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”. Та закликали владу порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

Зауважимо, що сайт “Миротворець” тричі оприлюднював списки з даними журналістів. Вперше це сталося 7 травня, вдруге – 20 травня і втретє – 24 травня. За фактом публікації було порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Як наслідок такого оприлюднення, українські журналісти почали отримувати погрози. ІМІ відомо про понад 10 журналістів, у тому числі іноземних, які повідомляли про такі погрози, але не всі з них готові говорити про це публічно. ІМІ непублічно допоміг трьом журналістам, які отримали погрози.

В окупованому Росією Криму у травні ІМІ зафіксував 5 випадків утисків свободи слова та прав журналістів (квітень – 8, березень – 2,  лютий – 3, січень – 4). Тиск здійснюється переважно ФСБ Росії та підконтрольною Кремлю прокуратурою Криму.

Так, російська ФСБ продовжує чинити тиск на журналістів, зокрема через їхніх родичів. На допит в ФСБ викликані дружина і один з синів журналіста, оглядача Радіо Свобода Миколи Семени, якого підконтрольна Росії влада півострова звинувачує в сепаратизмі.

Також на півострові був заблокований доступ до сайту Крим.Реалії через звинувачення у закликах до масових заворушень, здійснення екстремістської діяльності.

Також зафіксовано одне порушення прав журналістів на територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР”. Так, сепаратистський сайт Оккупация.net опублікував складені станом на 10.10.2014 року списки журналістів українських та іноземних ЗМІ, які висвітлювали події на Донбасі і в зоні АТО. У переліку – десятки прізвищ журналістів каналів “Інтер”, 1+1, СТБ, ICTV, Громадського ТБ, Еспресо.TV, 5-го каналу, каналу 24, каналу “Україна” та інших. Серед іноземних медійників у списку – журналісти телеканалу “Аль-Джазіра”, агентства “Франс-Прес”, каналу VІCE News, корпорації ВВС, американського каналу FoxNews та багатьох інших. Разом із прізвищем вказаний номер контактного телефону.

Це викликало обурення журналістського середовища. Зокрема, редакція ТСН заявила, що стурбована фактом публікації цим сайтом списку українських журналістів, акредитованих українськими органами влади для роботи в зоні проведення АТО, а також обставинами витоку такої інформації з баз даних українських силових відомств та звернулася до Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони та Служби безпеки України з вимогою про надання пояснень щодо вказаної ситуації.

В НМПУ закликали розслідувати, як дані журналістів потрапили до сепаратистів.

Служба безпеки України заявила, що не оприлюднювала жодні списки акредитованих для роботи в АТО журналістів, і розпочала перевірку факту оприлюднення на сепаратистському ресурсі такого списку журналістів.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 38 випадків перешкоджання, 18 випадків побиття і нападів на журналістів та 4 випадки цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Погрози, залякування - 5

1. Поліція Києва розслідує справу щодо погроз журналістці-розслідувачці

03.05.2016 Поліція міста Києва розпочала розслідування у справі погроз редакторці фінансової рубрики та міжнародної рубрики видання Forbes Україна Маргариті Ормоцадзе, якій 3 травня на домашній телефон зателефонували незнайомі, погрожуючи у грубій формі їй та її родині. Про це повідомляється на сайті Незалежної медіа-профспілки.

“Я пов’язую ці погрози з професійною діяльністю. Оскільки, я як журналіст, беру участь у журналістських розслідуваннях, пов’язаних із міжнародними фінансами. Відтак, я отримувала інформацію, що деякі фігуранти невдоволені інтересом преси до їх справ”, – розповіла Ормоцадзе.

Як зазначає НМПУ, Маргарита Ормоцадзе співпрацювала з виданнями “Тиждень”, “Власть денег”, “Ділова столиця”, РБК. Вона є автором численних журналістських розслідувань з питань діяльності українських банків та виведення з України коштів, у тому числі, корупційного походження.

Фігуранти одного з розслідувань Forbes Україна про вивід коштів закордон з літа 2015 року позиваються до журналіста та видавця, заперечуючи у позові свої зв’язки з Україною.

Юридичне бюро НМПУ надає юридичну підтримку з приводу цього випадку, та закликає усіх журналістів не легковажити у справах порушення їх прав та  звертатись до правоохоронних органів і профспілки.

2. Журналіст, який є у списку "акредитованих" у "ДНР", заявив про погрози

11.05.2016 Український журналіст-фрілансер Роман Степанович заявив про погрози від невідомих, які почали надходити після оприлюднення сайтом “Миротворець” списку з даними журналістів, які отримали “акредитацію” “ДНР”. Про це він повідомив ІМІ.

За його словами, погроза надійшла на його електронну пошту, вказану у списку.

Як розповів Роман, зараз він знімає в основному для видання Vice. “Знімав на Донбасі як стрінгер для різних агентств типу NBC, DW, Reuters іноді працював як фіксер, наприклад, для Die Ziet, CCTV, Aftenposten і купи інших. Я сам родом з Донецька, але весь час працював на західні ЗМІ і ніколи не працював на російські федеральні медіа”, - розповів він.

Як повідомляв ІМІ, 7 травня на сайті Центру дослідження ознак злочину проти національної безпеки України “Миротворець”, де збирають дані про сепаратистів, оприлюднили отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”.

Це викликало обурення журналістської спільноти.

11 травня журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій вимагають від сайту “Миротворець” негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”.

3. Невідомі, погрожуючи співробітниці "1+1", передали послання ведучому "Грошей"

25.05.2016 25 травня у Києві невідомі погрожували одній зі співробітниць телеканалу “1+1”. Погрози стосувалися роботи програми журналістських розслідувань “Гроші” та її ведучого Олександра Дубінського, повідомляє ТСН.

Троє невідомих на автівці без номерних знаків під'їхали до дівчини, яка вийшла з офісу “1+1 медіа”, назвали її ім'я та почали погрожувати, використовуючи лайку. За її словами, від чоловіків пролунала вимога попередити Дубінського, щоб він “замовк”.

Керівництво телеканалу “1+1” пов'язує ці погрози із нещодавньою поїздкою редакції програми “Гроші” до Одеси, де проходило спілкування журналістів і ведучого з місцевими жителями, які ділилися з ними своїми скаргами та проблемами.

Крім цього, зауважує редакція, раніше Дубінський проводив власне журналістське розслідування, пов'язане з діяльністю одеських бізнесменів та їхніх інтересів щодо міського аеропорту, що також могло викликати “невдоволеність” можливих організаторів протиправних дій.

Наразі життю та здоров'ю співробітниці нічого не загрожує. Спільно зі службою безпеки телеканалу вона планує подати відповідну заяву до Подільського РУ поліції.

“Сам Дубінський понад двох місяців тому також звертався з заявою про погрози та стеження, але жодних результатів і досі немає”, – повідомляє ТСН.

Керівництво телеканалу звертається до Міністерства внутрішніх справ з проханням про проведення досудового розслідування з метою встановлення організаторів і виконавців протиправних дій.

Як повідомляв ІМІ, у квітні “1+1” заявив про переслідування та напад на журналістів каналу Ярослава Бугакова та Володимира Сілякова. Вони подали відповідну заяву до поліції.

Телеканал “1+1” звернувся до правоохоронних органів з вимогою провести розслідування з приводу стеження за журналістами програм “Гроші” та “Секретні матеріали” і нападу на них. Зокрема, погрози здійснювалися на креативного продюсера програми “Гроші” і шеф-редактора низки проектів журналістських розслідувань Олександра Дубінського, а також журналістів Управління журналістських проектів “1+1 медіа”.

4. На Одещині журналістам інтернет-видання погрожують фізичною розправою

26.05.2016 Журналістам інтернет-видання “Провінція” (місто Балта, Одеської області) невідомі погрожують фізичною розправою. Про це представнику ІМІ в Одеській області повідомив головний редактор видання Євген Кіфоренко.

Як повідомив головред, невідомі зловмисники вимагають у співробітників видання прибрати новину про корупцію у військовій частині в Одесі, яка 20 травня була опублікована на сайті.

За словами Євгена Кіфоренка, протягом двох днів сайт зазнавав хакерських атак, а на редакційну пошту з різних електронних адрес  надходили листи з погрозами фізичної розправи. Крім того, безліч фейкових акаунтів у соціальних мережах психологічно впливають на журналістів, пишучи їм образи в приватних повідомленнях.

Наразі вирішується питання про звернення до правоохоронних органів.

5. У Миколаєві учасник ДТП погрожував журналістці через зйомку

28.05.2016 28 травня у Миколаєві пасажир позашляховика “Mitsubishi Pajero”, який потрапив в ДТП в центрі міста, погрожував вдарити в обличчя журналістку інтернет-видання “Новини-N” Марію Семененко, яка фотографувала аварію. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався на перетині вулиць Велика Морська і Московська, де сталася дорожньо-транспортна пригода унаслідок того, що “Mitsubishi Pajero” не пропустив тролейбус №6.

Коли журналістка почала здійснювати зйомку, літній чоловік, що стояв разом з водієм авто, запропонував спочатку зняти штани, щоб сфотографувати. Потім почав ображати журналістку, нецензурно висловлюючись.

У момент, коли кореспондентка знімала тролейбус, літній чоловік не витримав і попрямував в її бік зі словами: “Я тобі дам по е**льникові”. Слова про те, що він перешкоджає журналістській діяльності, на нього не подіяли.

У ситуацію втрутився поліцейський, який пояснив чоловікові, що представники ЗМІ мають право вести зйомку подій. Коли журналістка спробувала пояснити, що всі знаходяться в громадському місці і ніхто не має права заборонити будь-кому фіксувати те, що відбувається, він став погрожувати розбити камеру.

За нападника заступився водій автомобіля, попросивши заспокоїтися, а сам заявив, що не дозволить кореспонденту знімати місце події і погрожував розбити фотоапарат.

Фізичної агресії з боку літнього чоловіка вдалося уникнути лише завдяки втручанню одного з патрульних.

Побиття, напади – 7

1. У Хмельницькому прес-секретар прокуратури навмисне травмувала журналістку каналу "2+2"

12.05.2016 12 травня в обласній прокуратурі Хмельницького журналістці програми “Люстратор 7.62” каналу “2+2” Аліні Кац прес-секретар прокурора нанесла тілесні ушкодження. Знімальна група звернулась до правоохоронців, відкрито кримінальне провадження. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу “2+2”.

Знімальна група програми прибула до будівлі Хмельницької обласної прокуратури, аби отримати коментар прокурора міста стосовно результатів службової перевірки щодо розслідування справи засудженого Івана Нечипорука, фальсифікації доказів у його справі, а також фактів катування утриманого, які визнав суд.

Незважаючи на офіційний запит, що був попередньо направлений до відділу Управління зав’язків з громадськістю та ЗМІ прокуратури, прес-секретар прокурора не впустила знімальну групу до будівлі, більше того -  навмисно нанесла тілесні пошкодження журналістці Аліні Кац, защемивши її руку дверима.

Журналістка звернулась до правоохоронних органів. Працівники медичної установи зафіксували нанесенні ушкодження.

Наразі відкрито кримінальне провадження за статтею 125 ККУ (нанесення тілесних ушкоджень).

Журналісти програми вимагають від правоохоронців перекваліфікувати справу за ст. 171 та 345-2 ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та погроза або насильство щодо журналіста з боку працівника правоохоронного органу, іншої службової особи).

2. На Рівненщині невідомі побили журналістів каналу ICTV

17.05.2016 17 травня у Рівненській області поблизу Зірненського спиртзаводу невідомі побили знімальну групу одного з центральних українських телеканалів. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Рівненській області.

Повідомлення на спецлінію “102” про побиття знімальної групи у Березнівському районі надійшло близько 14.30 від журналіста каналу.

Поліція попередньо встановила, що під час зйомок сюжету поблизу Зірненського спиртзаводу на журналістів знімальної групи напали троє невідомих у камуфльованому одязі та балаклавах.

“Двоє нападників переслідували кореспондента, а інший за допомогою газового балончика завдав тілесних ушкоджень оператору, погрожуючи предметом, схожим на вогнепальну зброю”, - повідомляє поліція.

За фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів за частиною 2 статті 171 Кримінального кодексу України відкрито кримінальне провадження. Триває досудове розслідування.

Як з’ясувалося, постраждалими виявилися журналісти телеканалу ICTV.

Оператор телеканалу ICTV зазнав травми внаслідок побоїв, вчинених невідомими, повідомили Радіо Свобода про нові подробиці інциденту у прес-службі Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

За даними прес-служби, під час роботи до журналістів вибігли люди в балаклавах і камуфляжній формі. Журналіст і оператор кинулися в різні боки. Однак нападники наздогнали оператора і, погрожуючи зброєю, почали бити по голові. Операторові надана медична допомога.

Коли поліцейські прибули на місце події, охорона не пропустила їх на територію спиртзаводу, заявляючи, що на підприємстві “все добре”.

Зірненський спиртзавод офіційно не працює. Однак на початку травня представники служби безпеки державного підприємства “Укрспирт” повідомили про затримання людей, які намагалися вночі вивезти із Зірного дві цистерни зі спиртом. Ідеться про нелегальне виробництво спирту, яке приносить його організаторам мільйони гривень щомісяця.

Іще восени 2014 року заступник генерального директора з питань безпеки ДП “Укрспирт” Андрій Бабяр у заяві на адресу президента Петра Порошенка заявляв, що до схеми нелегального виробництва спирту залучене організоване злочинне угруповання під керівництвом Олексія Чеботарьова, який нині перебуває в розшуку.

Як повідомляє ZIK, журналісти готували матеріал про діяльність спиртзаводу, який має вийти на телеканалі 23 травня в програмі “Більше, ніж правда”.

3. На Одещині браконьєри напали на журналістів 7 каналу

19.05.2016 19 травня у селі Лебедівка Одеської області браконьєри погрожували знімальній групі програми розслідувань “Нормально” 7 каналу. Вони пробили колеса автомобіля журналістів, розклавши протиавтомобільні “їжаки” та закидали обидві машини знімальної групи яйцями. Про це повідомляє 7 канал.

Інцидент стався під час зйомки сюжету про діяльність браконьєрів на території національного заповідника “Тузловські лимани”.

Журналістам вдалося взнати ім’я зловмисника, який їм погрожував - його звати Віталій Терзі, повідомила у Фейсбук журналістка 7 каналу Марія Ковальова.

“Один з місцевих царьків Віталій Терзі з друзями спочатку кинули “їжаків” під колеса нашого авто. Прокололи нам дві шини. Знімальна група зупинилася замінити шини. У цей час беззаконники почали нарізати кола навколо машини і розряджати обойму в повітря. Кореспонденти зафіксували відстріляні гільзи. Після цього браконьєр Терзі взяв своїх дітей і кілька разів з малолітніми закидали наше авто яйцями”, - повідомила Марія.

Як повідомила Ковальова, у складі знімальної групи були В’ячеслав Касім, Ігор Гвоздьов, Віктор Надюк, Нікіта Крячко.

Директор національного заповідника “Тузловські лимани” Іван Русєв повідомив, що під час зйомки сюжету нападник на автівці ледве не наїхав на знімальну групу, а потім проткнув передні шини на автівці журналістів. Окрім того, він витягнув пістолет і розпочав стрілянину в повітря.

“Цей тип мало не збив журналістку 7 каналу. Пробив відразу 2 колеса машині 7 каналу. Шукаємо вулканізацію... все ще чекаємо поліцію... відморожується... Вже пройшло 2,5 години... А бандит... нагліє... стріляє в повітря... зник... даішники гналися за ним і... пропали”, - написав він у Фейсбук, виклавши фото нападника у соцмережу.

О 21 годині, додав директор заповідника, журналісти поїхали з місця події - всі цілі і неушкоджені.

На місці події працювали співробітники Національної поліції.

4.У Запоріжжі невідомі у масках побили журналіста місцевого Громадського ТБ

24.05.2016 У Запоріжжі 24 травня о 9:50 ранку невідомі у масках побили журналіста Громадського ТБ Запоріжжя Анатолія Остапенка, повідомляє Громадське ТБ Запоріжжя.

Інцидент трапився в центрі міста в районі вул. Шкільної в Олександрівському районі. Журналіст прямував на роботу та недалеко від власного дому, його підрізала тонована автівка без номерів, з неї вибігло троє чоловіків у масках, повалили Анатолія на землю та протягом кількох хвилин били його руками та ногами. Потім сіли в машину та зникли у невідомому напрямку. Нічого з цінних речей, за словами журналіста, нападники не взяли.

На місце одразу прибули поліцейські та медики. Правоохоронці опитали кількох очевидців, які стали свідками нападу. При попередньому медичному обстеженні журналіста, у нього констатували численні забиття та гематоми.

Сам журналіст Анатолій Остапенко пов’язує напад на себе з професійною діяльністю. Останнім часом він працював над кількома розслідуваннями щодо корупційних проявів посадовців Запоріжжя та області.

Нагадаємо, журналіст Анатолій Остапенко є одним із співзасновників Громадського ТБ Запоріжжя, політичний оглядач, розслідувач, автор та ведучий проекту “ХтоShow”.

В інтерв’ю Громадському радіо Анатолій розповів, що у нього відсутні конкретні версії щодо замовників нападу. За його словами, останнім його розслідування (і єдине за кілька років) було про нового главу Запорізької ОДА Костянтина Бриля.

5. Біля Генпрокуратури в груди вдарили журналістку "Громади Приірпіння"

24.05.2016 24 травня під час пікетування активістами з смт Коцюбинське Генеральної Прокуратури було побито журналістку сайту "Громада Приірпіння" Ірину Федорів. Про це на своїй сторінці у мережі "Фейсбук" повідомила народний депутат Ольга Червакова.

Зокрема, Червакова зазначила: "Під час сьогоднішнього пікетування коцюбинськими активістами Генеральної прокуратури було побито журналістку і громадську активістку Ірину Федорів. На неї напала мати депутатки Коцюбинської сільради Катерини Корбут-Ющенко, про що Федорів написала заяву до поліції. Депутати Коцюбинської сільради, яких розпустив парламент, прийшли перешкоджати акції. Людям нема чим зайнятися, тому вони страйкують. Разом з депутатами сільради були їхні родичі, депутати з Ірпеня, а також - низка керівників комунальних підприємств Ірпеня, які в робочий день і в робочий час були відсутні на роботі".

Журналістка "Громади Приірпіння" Олена Жежера уточнила в коментарі ІМІ, що Ірину було вдарено в груди.

Суть вимог протестувальників, - розглянути недбалість органів прокуратури під час розслідувань корупційних схем у Приірпінні. Сайт "Громада Приірпіння", співзасновником якого є Федорів, знаний із боротьби з незаконними забудовами, захистом Біличанського лісу тощо.

Нещодавно після спроби перевороту в селищній раді Коцюбинського Верховна Рада призначила перевибори ради та селищного голови.

6. У Харкові бізнесмен намагався задушити оператора "Наших грошей" під час зйомки

24.05.2016 24 травня у Харкові під час зйомок сюжету про постачання вугілля для енергогенерації на оператора телепроекту “Наші гроші” Михайла Шелеста напав бізнесмен Володимир Гузман. Про це повідомляється на сторінці Bihus.info у Фейсбук.

Журналісти представилися та показали свої посвідчення охоронцеві офісної будівлі за адресою Вавилова, 12. Спеціальний кореспондент програми “Наші гроші” Аліса Юрченко залишила свій номер телефону. Згодом до знімальної групи вийшов співвласник офісної будівлі Володимир Глузман.

“Він вирвав посвідчення у Михайла Шелеста, забороняючи зйомку офісної будівлі з вулиці, у громадському місці. Глузман схопив оператора за одяг, та почав його душити. Відео нападу журналісти передали у райвідділ, оформивши заяву про вчинення злочину”, - йдеться у повідомленні.

У коментарі представниці ІМІ в Харківській області журналістка “Наших грошей” Аліса Юрченко, яка була разом з Михайлом Шелестом, повідомила, що вони шість годин провели в райвідділі, ще три чекали на судмедексперта, але так і не дочекалися, тому перенесли на 25 травня.

Також вона повідомила, що 25 травня оприлюднять відео інциденту.

За фактом нападу на журналіста телепрограми “Наші гроші” у Харкові відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Харківській області. Особі, яка вчинила дане правопорушення, загрожує до 5 років позбавлення волі.

“Правоохоронці з’ясували, що представники ЗМІ здійснювали відеозйомку для підготовки сюжету по завданню головного редактора. Несподівано до них підійшов невідомий чоловік та почав у грубій формі вимагати від оператора, щоб той припинив зйомку. Почувши від журналістів відмову, правопорушник кинувся у бійку”, - повідомляє поліція.

Працівники поліції оперативно встановили особу чоловіка, який, зі слів журналістів, напав на них. Ним виявися 61–річний харків’янин. Всі учасники події були запрошені до відділення поліції для встановлення обставин конфлікту.

7. У Херсоні розбили голову представнику ІМІ під час виконання журналістської діяльності

25.05.2016 У Херсоні 25 травня чоловік депутатки Суворовської районної ради, колишній банкір Тарас Бурда напав на журналіста видання “Мост”, представника ІМІ у Херсонській області Сергія Нікітенка, розбивши йому голову планшетом. Про це ІМІ розповів Сергій Нікітенко.

За його словами, інцидент стався на площі Свободи в центрі міста після мітингу, організованого на честь звільнення льотчиці Надії Савченко.

Конфлікт почався після того, як депутат міськради від партії УКРОП Олена Мазур відібрала планшет у Нікітенка.

“Я прийшов туди знімати, з планшетом стрімити звідти. Закінчилась акція, я підійшов до депутатів від УКРОПа Олени Мазур і Віталія Богданова, вирішив взяти коментар з приводу вчорашньої публікації. Я почав запитувати їх стосовно діяльності Мазур як чиновниці щодо використання публічних фінансів і Богданова як депутата міської ради. Почав запитувати про факти, які були в публікації, бо вони мені не відповідали з цього приводу і сьогодні я вирішив скористатися моментом”, – розповів Сергій.

В якийсь момент, продовжив він, під час зйомки до них підійшов екс-банкір Тарас Бурда. “Він почав мене поливати водою, вставивши у розстібнуту ширинку бутилку, ображати. Я його відштовхнув і почав задкувати від нього. В цей момент підскочила депутат Мазур, вихопила в мене планшет. Я почав кликати на допомогу поліцію, яка якраз з’явилася, і просив їх зафіксувати, що у мене відібрали планшет. І в цей момент Бурда бере планшет і кидає його мені в голову”, – розповів Сергій.

За словами Нікітенка, він попросив поліцейських затримати нападника, але ті лише стояли біля нього. Після цього учасники конфлікту пішли до райвідділку давати свідчення.

Як розповів журналіст, Тарас Бурда написав на нього заяву, що Нікітенко був у стані алкогольного сп’яніння, приставав до жінок.

“Він (Бурда – ред.) написав на мене заяву, що я напав на них у стані алкогольного сп’яніння, приставав до жінок. Але я не був п’яний. Коли я почав давати поліції пояснення, Бурда пішов”, – розповів журналіст.

Журналіст написав заяву за фактом нападу і планує надати поліції відео нападу.

У коментарі ІМІ Тарас Бурда зауважив, що журналіст не контролював себе і вдарив його першим. Він сподівається на дії поліції, яка розбереться у ситуації.

“Сергій Нікітенко, не контролюючи себе, першим вдарив мене на очах п'яти десятків людей. Перед цим вів себе негоже для центральної площі міста. Після інциденту він розповів, що хворіє і можливо ліки з хворобою вплинули на ситуацію. Тому якось ображати або звинувачувати його не хочу, поліція, сподіваюсь, розбереться”, – зазначив Бурда.

Перешкоджання – 11

1. На Миколаївщині поліція розпочала провадження через перешкоджання журналістам

02.05.2016 2 травня мешканці села Чаусово-1 Миколаївської області на березі річки перешкоджали професійній діяльності журналістів. Розпочато кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 171 КК України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів".

Повідомлення про інцидент надійшло до Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від народного депутата, інформує "Детектор медіа" з посиланням на Первомайський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

На місці події поліціянти з’ясували, що 2 травня громада села  Чаусово-1 під керівництвом голови сільської ради зібралась на березі річки Південний Буг, щоб своїми силами розчистити русло річки, занедбану прибережну зону та привести їх у належний стан перед купальним сезоном.

"Зі слів мешканців села, під час проведення ними очисних робіт на берег річки приїхало двоє чоловіків, які представились працівниками антикорупційного бюро та почали знімати їх на відеокамеру. Односельчани пояснили, що невідомі чоловіки жодних документів та посвідчень, які б підтверджували їх приналежність до журналістської діяльності, не показували, у зв’язку з чим громадяни, не бажаючи, щоб їх знімали, заборонили незнайомцям проводити відеозйомку", - повідомляє поліція.

Слідчим відділенням Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області розпочато кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 171 КК України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Наразі триває досудове слідство, проводяться першочергові слідчі дії, з’ясовуються обставини події та особи, що назвалися представниками журналістського корпусу.

2. У Миколаєві підсудні брати перешкоджали журналістам "Преступности.НЕТ"

05.05.2016 5 травня у Миколаєві мешканці Херсона, брати Дмитро і Сергій Кальченко перешкоджали журналістам сайту “Преступности.НЕТ” Тарасу Леонтяну і Артему Дибленку. Інцидент стався біля приміщення адміністративної будівлі Центрального районного суду м. Миколаєва.

Як повідомляє Заводський відділ поліції ГУНП в Миколаївській області, журналісти прибули до адмінбудівлі суду для висвітлення судового процесу за обвинуваченням мешканців Херсона у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296 КК України “Хуліганство” і ч. 1 ст. 345 КК України “Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу”, що мали місце 3 січня поточного року на території Центрального району м. Миколаєва.

Кореспонденти видання почали здійснювати фотозйомку обвинувачених, які відреагували агресивно – почали вимагати припинення зйомки, після чого вихопили з рук журналіста фотокамеру і пішли до свого автомобіля. Через деякий час, видаливши фотознімки, хулігани намагалися віддати камеру кореспондентам. Між чоловіками виник словесний конфлікт, який припинили працівники патрульної поліції, що прибули на місце за викликом.

Всі учасники конфлікту прослідували до Заводського відділу поліції для дачі відповідних свідчень. Даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу, арешту на півроку, або обмеження волі на строк до 3 років.

Як повідомив у себе в Фейсбуці Тарас Леонтян: “Брати Дмитро і Сергій Кальченко знову відзначилися в Миколаєві. Сьогодні я разом з Артемом Дибленком мав честь знову сходити на суд до цієї гопоти і зробити одну фотографію. Закінчилося це вириванням з моїх рук фотоапарату і ударами по Артему, без якого все могло б скінчитися гірше”.

За його словами, Сергій Кальченко був заступником голови обласної організації «Союз Лівих Сил» і кандидатом у депутати Херсонської міськради.

Згодом конфлікт між інтернет-виданням “Преступности.НЕТ” і жителями Херсона, братами Сергієм та Дмитром Кальченками, був вичерпаний, оскільки нападники публічно вибачилися перед журналістами. Про це на своїй сторінці в Facebook написав генеральний директор “Української Медіа Групи” (“Преступности.НЕТ”, NikLife) Артем Дибленко, повідомляє “Преступности.НЕТ”.

3. У Краматорську напали на журналіста, який знімав мітинг до 9 травня

09.05.2016 У Краматорську (Донецька область) 9 травня під час урочистого мітингу в Сквері героїв невідомі напали на журналіста інтернет-видання “Східний проект” Романа Кошмала, який знімав конфлікт навколо провокації з “георгіївськими стрічками”. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на “Східний проект”.

“Під час урочистого мітингу в Сквері героїв на журналіста “Східного проекту”, Романа Кошмала, напали невідомі. Журналісту заламали руки і вирвали камеру”, - йдеться в повідомленні.

Під час мітингу журналіст знімав конфлікт, який виник між деякими учасниками мітингу з політичних міркувань (через зірвану з  однієї з жінок “георгіївську стрічку”). У момент фотозйомки, невідомий напав на співробітника ЗМІ і, заламавши йому руку, вирвав фотоапарат.

Поліція відразу врегулювала конфлікт безпосередньо на місці події, журналісту фототехніка була повернута.

Як було встановлено пізніше, нападником був член Громадської ради Краматорська Олексій Андрєєв.

Голова Громадської ради Світлана Чепелєва вже заявила, що подія буде детально вивчена, буде прийнято відповідне рішення.

Як повідомляє сайт поліції Краматорська, у кореспондента у натовпі намагалися відібрати фототехніку, однак поліція відразу врегулювала конфлікт безпосередньо на місці події. Журналіст не звертався до правоохоронців із заявою про напад, однак подію внесено до журналу єдиного обліку, проводиться перевірка.

4. У Маріуполі молодик намагався розбити камеру журналісту

09.05.2016 9 травня у Маріуполі (Донецька область) невідомий молодик намагався розбити камеру журналісту-фрілансеру Олексію Коваленку, який знімав мітинг до Дня перемоги над нацизмом. Про це Олексій Коваленко розповів ІМІ.

“Знімав відео на мітингу Дня перемоги в Маріуполі. Все проходило дуже спокійно. Але потім я побачив хлопця 15-16 років у натовпі. На ньому була спортивна куртка з надписом "Russia" на спині і гербом Росії на грудях. Я зняв кадр зі спини, потім підійшов з опущеною камерою і спитав його, чому хлопець так вдягнений. Сказав, що зніматиму і підняв камеру. Він з криком "а шо тебе надо" кинувся в мій бік, спробував вдарити по камері. На щастя, він лише трохи її зачепив і не розбив. Я відійшов”, - розповів Олексій.

Він додав, що хлопець швидко зник, оскільки злякався міліції, яка стояла неподалік.

5. У Миколаєві чиновниця виштовхала журналістку зі свого “секретного” кабінету

17.05.2016 Начальниця відділу кадрів виконкому Миколаївської міської ради Наталія Кузьмичова перешкоджала кореспонденту інтернет-видання “НікВесті” Катерині Середі вести відеозйомку в будівлі мерії, заявляючи, що її кабінет - це секретне приміщення. Про це повідомляє кореспондент ІМІ у Миколаївській області.

Інцидент стався вдень 17 травня під час перерви у засіданні постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, коли депутати попросили журналістів зафіксувати протоколи засідань конкурсної комісії з проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у виконавчих органах.

Депутати Ігор Копійка і Олег Солтис направились до кабінету начальника відділу кадрів Наталі Кузьмичової, щоб попросити показати їм протоколи засідань конкурсної комісії.

В ході спілкування депутатів з чиновником в її робочому кабінеті Наталя Кузьмичова заявила, що кореспондентка не має права проводити відеозйомку в її кабінеті, оскільки в ньому на столах знаходяться персональні дані, які не можна поширювати. На це Середа відповіла, що вона не знімає столи, не бачить персональних даних, а знімає тільки її та депутатів.

Після цього Кузьмичова, схопивши за руку кореспондентку, силою виштовхала її з приміщення, сказавши, що воно секретне.

“Ви не маєте права знімати в цьому кабінеті. Це секретне приміщення, тут зберігаються всі персональні дані. До побачення! Будьте здорові, живіть багато”, - сказала Наталія Кузьмичова, зачинивши за собою двері кабінету.

6. У Дніпрі суддя заборонила журналісту зйомку, на яку не потрібен дозвіл

17.05.2016 17 травня у Господарському суді Дніпропетровської області суддя Валентина Петрова заборонила кореспонденту газети “Лица” Антону Філіппову проводити фото- та відеозйомку на фотокамеру під час судового засідання. Про це журналіст повідомив представниці ІМІ в Дніпропетровській області.

Філіппов був присутній на вирішенні спору щодо приміщення Дніпропетровського художнього салону.

Спершу він проводив фотозйомку, після чого суддя зробила йому зауваження. Суддя  зауважувала, що не з'ясована думка сторін процесу щодо зйомки, проте не стала її з'ясовувати. Тоді журналіст почав фіксувати процес на відео, аби уникнути клацання затвору. За словами Антона, камеру він тримав не ховаючи, тому одразу отримав чергове зауваження.

“Суддя була проти зйомки в залі суду без будь-яких на те офіційних пояснень. Після того, як вона двічі зробила мені зауваження, мені довелося підкоритися її “проханню”, аби не перешкоджати розгляду справи. Мої пояснення вона вирішила не слухати”, - повідомив журналіст.

Як відомо, за законом “Про судоустрій та статус суддів” в господарському процесі зйомка та аудіофіксація портативними засобами дозволяється без згоди суду.

7. На Херсонщині журналістам розсилали фейкові смс про перенесення мітингу пам'яті

18.05.2016 Херсонським журналістам, які знаходяться в Генічеську (Херсонська область) на заходах, присвячених 72-й річниці депортації кримськотатарського народу, з невідомого телефонного номеру надійшло неправдиве повідомлення про перенесення мітингу пам'яті біля контрольного пункту в’їзду-виїзду “Чонгар”. Про це повідомляє “Херсон Онлайн”, журналістка якого також отримала таке повідомлення.

Як пише видання, у повідомленні йшлося про перенесення мітингу на 17 годину через побоювання за безпеку. Раніше анонсувалося, що мітинг розпочнеться о 16:00.

Кореспондент видання передзвонила за телефонним номером, з якого прийшло повідомлення, і з'ясувала, що абонент знаходиться в Краматорську Донецької області. Жінка була здивована дзвінком.

За інформацією джерел видання в СБУ, це може бути спецоперацією російських спецслужб, які можуть відсилати смс або телефонувати з номерів навіть без відома абонентів, які користуються даними номерами.

Журналісти попереджені про провокації, пише видання.

Як повідомляє представник ІМІ в Херсонській області, таке повідомлення надійшло також журналістам телеканалу “Інтер”.

18 травня в Генічеську на мітингу, присвяченому 72-й річниці депортації кримських татар, вшанували пам'ять жертв тоталітарного режиму і депортації корінного кримського народу.

Після закінчення заходу його учасники відправилися автопробігом на кордон з Кримом, до КПВВ “Чонгар”.

8.У Миколаєві чиновниця “попросила” журналістів з засідання, на якому перейменовували вулиці

23.05.2016 Начальниця відділу охорони культурної спадщини Управління культури Миколаївської міської ради Ірина Бондаренко 23 травня попросила журналістів залишити відкрите засідання міської комісії з перейменування об’єктів топоніміки під приводом того, що членам комісії треба “спокійно” ухвалити рішення. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ в Миколаївській області.

Від самого початку засідання комісії відбувалось в присутності громадян та журналістів, де обговорювалось питання перейменування вулиці Шнеєрсона на вулицю Чернігівську. Більш того, його проведення було анонсовано на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради.

Однак, після обговорення цього питання та перед тим, як комісія перейшла до увалення рішення, член цієї комісії, начальниця відділу охорони культурної спадщини Управління культури Миколаївської міської ради Ірина Бондаренко оголосила, що в подальшому засідання продовжиться в закритому режимі. Вона заявила, що члени комісії з перейменування при висловлюванні своєї думки не повинні чути реплік зацікавлених осіб, які можуть заважати або чинити своєрідний тиск.

“Яким чином журналісти можуть заважати засіданню вона не уточнила”, - зазначає інтернет-видання НікВесті.

9.На Дніпропетровщині брат депутата напав на журналістів "СтопКору"

24.05.2016 У місті Марганці (Дніпропетровська область) під час зйомок сюжету на знімальну групу проекту “Стоп корупції” накинувся брат місцевого депутата Олександра Бондаренка - Віталій Бондаренко, пошкодивши на відеокамері бленду. Про це повідомила журналістка проекту Лілія Ткачук, повідомляється на сторінці “СтопКору” у Facebook.

“У Марганці, за нашими даними, мер міста доручила вивезення сміття приватній фірмі. За умовами конкурсу, який провели з порушеннями, непотріб мали вивозити за межі міста - до Нікополя. Насправді - відходи складують у Марганці на закритому полігоні. Фірма “Тандем транс сервіс”, яка за сумнівних умов виграла конкурс, належить депутату місцевої ради, голові однієї з політичних сил та поплічнику очільниці міста - Олександрові Бондаренку.

Ми навідалися до офісу фірми. Однак за юридичною адресою такого підприємства немає. Натомість у будівлі розміщені оптика та ремонт ювелірних виробів, які належать братові Бондаренка. Коли чоловік побачив камеру, почав кричати, що проти зйомок, а далі кулаком поцілив у камеру”, - розповіла про деталі інциденту Лілія Ткачук.

Журналісти викликали на місце події правоохоронців та написали заяву про злочин.

Як повідомляв ІМІ, 6 жовтня 2015 року журналістці проекту “Стоп корупції” Лілії Ткачук невідомий перешкоджав у селі Княжичах Броварського району (Київська область).

Лілія Ткачук знімала у Княжичах сюжет про незаконний розподіл землі та відгородження таких ділянок шлагбаумом. Редакція зазначає, що Ткачук постраждала від руки місцевого жителя Дмитра Іванова. Чоловік кричав, ображав та штовхав дівчину. За фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 171.

Броварська прокуратура закрила кримінальне провадження про напад на журналістку програми “Стоп корупції” Лілію Ткачук 6 жовтня 2015 року в селі Княжичах Броварського району Київської області. Команда програми провела акцію протесту під будівлею прокуратури.

Журналісти “Стоп корупції” пікетували прокуратуру та поліцію Броварського району.

30 березня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив рішення звернутися до керівництва МВС та ГПУ з приводу затягування розслідування провадження про перешкоджання законній журналістській діяльності журналістки проекту “Стоп корупції” Лілії Ткачук.

10. На Прикарпатті журналіста силою відганяли від ДТП з головою райради

25.05.2016 25 травня у смт Верховина (Івано-Франківська область) журналісту газети “Дорожній контроль” Віталію Мацьоцькому поліцейські не дали зафіксувати на відео ДТП за участю службової машини голови Верховинського райради Івана Шкіндюка і навіть застосували силу, повідомляють Подробиці.

Як йдеться у сюжеті “Подробиць”, голова райради при виїзді з Верховини не впорався з керуванням і потрапив у ДТП.

Журналіст прибув на місце події через кілька хвилин. За його словами, на місці вже працювали поліцейські, які збирали уламки авто. Постраждалого відвезла швидка, а машину евакуатор.

“Як тільки ми під’їхали до райвідділу, ми побачили, що дають команду евакуатору швидко від’їжджати, і намагаються закрити один з гаражів біля райвідділу. Коли ми підбігли туди, нас майор запустив, щоб відзняти цей сюжет, розбитий автомобіль. Але буквально через якихось секунд 30 вони передумали і почали нас звідти виштовхувати”, - розповів Мацьоцький.

Журналіст переконаний, що голова райради в неробочий час їхав на службовому авто і, можливо, навіть був п’яний. За даними журналіста, в той день голова райради відзначав день народження свого заступника. У поліції запевняють, що нічого приховувати не збираються і дозволили знімальній групі “Інтера” зняти авто.

Але Віталій Мацьоцький впевнений, якщо б поліції не було чого приховувати, його б не виштовхали з гаража. Він готує заяву в обласне управління поліції про перешкоджання журналістській діяльності.

11. У Маріуполі поліцейські забороняли журналісту знімати ДТП за участю глави Нацполіції Києва

29.05.2016 У Маріуполі Донецької області озброєні поліцейські забороняли журналісту Магнолії ТВ Миколі Рябченку відеозйомку ДТП за участю голови Національної поліції Києва Юрія Зозулі, що сталося у ніч з 29 на 30 травня. Відео інциденту з журналістом Миколою Рябченком виклав на своєму сайті блогер pauluskp.

Як повідомляє Магнолія ТВ, Юрій Зозуля приїхав до Маріуполя напередодні урочистостей з нагоди запуску роботи патрульної поліції у місті. Вночі їхав вулицею Італійською і, на перехресті з вулицею Металургів, в’їхав у Део.

Згідно з оприлюдненими відеозаписом, через деякий час після ДТП на місце приїхав місцевий журналіст Микола Рябченко. Коли він почав знімати, до нього підійшли поліцейські, зокрема з автоматами. Один з них, відразу закривши об’єктив камери, попросив журналіста представитися та вимагав показати документи.

У свою чергу, журналіст назвався і показав журналістське посвідчення.

Незважаючи на посвідчення журналіста, поліцейські вимагали припинити зйомку. Запитували, з якою метою журналіст знімає. Однак пізніше журналісту дозволили знімати, але заборонили виходити на проїжджу частину.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

1.У Миколаєві журналісти скаржаться на голову РДА, який виляє від питань у запитах

23.05.2016 У Миколаєві журналісти видання “Дорожній контроль Миколаїв” надіслали запит на інформацію голові Корабельної районної адміністрації міста Миколаєва Олександру Цуканову, який у відповідь надав зовсім іншу інформацію. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ в Миколаївській області.

Журналіст Олексій Зеліков надіслав голові адміністрації запит на документи, якими було дозволено встановлення шлагбауму на вулиці Липовій в Миколаєві, що стало перешкодою для проїзду по дорозі.

“У разі незаконності встановлення вказаного шлагбауму повідомити, яка посадова особа або організація мала б слідкувати за дотриманням в належному стані вказаної ділянки дороги”, - йшлося в запиті.

Однак, голова адміністрації Олександр Цуканов надіслав лист журналісту, у якому не надав відповіді на жодне питання, ухилившись від надання запитуваної інформації.

“Факт встановлення шлагбауму підтвердився. За поясненнями мешканців, шлагбаум встановлено для запобігання завозу будівельного і побутового сміття на прилеглу до будинків територію… На момент перевірки санітарний стан прибережної зони поліпшився”, - йдеться у відповіді Цуканова.

Таким чином, він не надав відповіді на жодне з чотирьох питань запиту журналіста, але формально лист-відповідь надав з іншої, незапитуваної інформації.

“Ти йому про дороги, а він тобі про алкоголіків та наркоманів!”, - прокоментував ситуацію журналіст Олексій Зеліков.

Нагадаємо, згідно зі статтею 24 Закону України “Про доступ до публічної іноформації”, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, які не надали інформацію на запит, або надали неповну інформацію на запит.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 3

1.Сайт "Миротворець" виклав контакти журналістів, які отримали "акредитацію" "ДНР"

07.05.2016 На сайті Центру дослідження ознак злочину проти національної безпеки України “Миротворець”, де збирають дані про сепаратистів, оприлюднили отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”. Такі дані були опубліковані 7 травня, повідомляє Радіо Свобода.

“Не знаємо, які наслідки будуть після публікації цього списку, але знаємо напевно: публікувати його необхідно, виходячи з того, що ці журналісти співпрацюють з бойовиками терористичної організації. Це суспільно значуща інформація, і ми, громадяни України, повинні її знати”, – повідомляється на сайті.

У свою чергу, журналісти висловили занепокоєння публікацією в Україні імен колег, що отримували чи були змушені отримати “акредитацію” “ДНР”.

Зокрема, керівник української служби “Голосу Америки” Мирослава Гонгадзе назвала такі дії неприпустимими й просто обурливими й заявила, що це грубе порушення норм про нерозголошення особистих даних журналістів.

За її словами, заяву з цього приводу вже готують у Комітеті захисту журналістів.

“Хто тепер із іноземних журналістів ризикне поїхати в зону бойових дій?”, – риторично запитала вона у Фейсбуці.

Журналістка Громадського ТБ Настя Станко зазначила, що сайт опублікував телефони, адреси “найкращих журналістів з усього світу всіх найрейтинговіших медіа, котрі були в різні часи акредитовані в “ДНР”.

“Антон Геращенко (народний депутат – ред.) каже, що от журналісти ж публікують якусь суспільно-важливу інформацію. Ну і от сайт “Миротворець опублікував”. Особисті дані журналістів, котрі, ризикуючи життям, намагались розповісти, що відбувалось по той бік, і тепер деяким з них вже дзвонять різні “милі” люди і шлють прокльони – це так “патріотично”, так суспільно важливо”, – написала вона у Фейсбуці.

“Там є адреси тих, хто розповідав про батальйон “Восток”, з кого він складається, про боїнг, про злочини проти людяності Мотороли. Там є ті, хто сиділи в підвалах, кого катували, але давайте запишемо їх всіх до “сєпарів”. Я от дуже переживаю за всіх нас, за те, що ми, ніби маючи світлу мету влаштувати пекло російським пропагандистам, робимо якісь неадекватні речі і все під соусом “патріотизму”, – додала вона.

2. Сайт "Миротворець" виклав оновлений список "акредитованих" в "ДНР" журналістів

20.05.2016 Сайт Центру “Миротворець” 20 травня оприлюднив оновлений список журналістів, які отримали “акредитацію” в угрупованні “ДНР”, повідомляє Радіо Свобода.

Разом із цим редактори сайту заявили про “щирі вибачення”, “оскільки (попередній – ред.) список виявився не першої свіжості”.

“Миротворець” назвав джерелом першого списку “так званого міністра пропаганди терористичної організації ДНР Олену Нікітіну (Пушиліну)”, а джерелом оприлюдненого 20 травня – неназваного “з метою конспірації” заступника Нікітіної.

В списку, датованому лютим 2016 року, є 5412 записів, із них, за даними “Миротворця”, 2082 – це російські журналісти, а 1816 – журналісти інших країн. Решта – представники місцевих засобів інформації.

Як повідомляв ІМІ, 7 травня на сайті Центру дослідження ознак злочину проти національної безпеки України “Миротворець”, де збирають дані про сепаратистів, оприлюднили отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”.

Це викликало обурення журналістської спільноти.

11 травня журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”.

Також заявники звернулися до української влади, правоохоронних органів України з вимогою порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

“Репортери без кордонів” заявили, що відповідальні за появу персональної інформації у публічному доступі повинні постати перед судом.

11 травня прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.

Комітет захисту журналістів засудив публікацію в Україні особистих даних тисяч журналістів і працівників засобів інформації, що отримали “акредитацію” від угруповання “ДНР”.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович висловила занепокоєння оприлюдненням персональних даних журналістів сайтом “Миротворець”.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська 11 травня звернулася до Служби безпеки України та голови Національної поліції з проханням забезпечити блокування доступу до сайту “Миротворець” на території України.

11 травня члени Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики прийняли заяву щодо неприпустимості порушення права на захист персональних даних та публікації персональних даних журналістів на сайті “Миротворець”.

13 травня Центр дослідження ознак злочину проти національної безпеки України “Миротворець” заявив про закриття однойменного сайту, на якому опублікував персональні дані журналістів, що отримали “акредитацію” в так званих “ДНР/ЛНР”.

13 травня заступниця міністра інформаційної політики України Тетяна Попова написала, що виступає проти закриття сайту “Миротворець”.

16 травня народний депутат, радник голови МВС Антон Геращенко звернувся до міністра внутрішніх справ, генпрокурора і голови СБУ з проханням закрити кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.

19 травня колектив Центру “Миротворець” заявив про відновлення найближчим часом функціонування сайту.

3. "Миротворець" опублікував список іноземних журналістів, "акредитованих" у "ДНР"

24.05.2016 Сайт центру “Миротворець” 24 травня опублікував черговий список із прізвищами 293 іноземних журналістів, акредитованих в так званій “ДНР”, повідомляє Тиждень.

“Ми довго не могли зважитися, і все-таки зважилися на це. Публікуємо черговий список акредитованих іноземних журналістів, які співпрацюють з країною-агресором, яка фінансує міжнародний тероризм і окупувала частину територій України”, – йдеться в повідомленні.

У списку опинилися журналісти зі Швейцарії, Франції, Японії, США, Сирії, Польщі, Нідерландів, КНДР, Китаю, Італії, Іспанії, Грузії, Німеччини, Великої Британії, Болгарії, Вірменії, Азербайджану, Австрії, а також 4 – з України.

Також “Миротворець” повідомив, що відкрив свою офіційну сторінку в Facebook.

Як повідомляв ІМІ, 20 травня сайт Центру “Миротворець” оприлюднив оновлений список журналістів, які отримали “акредитацію” в угрупованні “ДНР”.

Вперше “Миротворець” оприлюднив список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”, 7 травня.

11 травня журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”. Та закликали владу порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

11 травня прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.

13 травня Центр дослідження ознак злочину проти національної безпеки України “Миротворець” заявив про закриття однойменного сайту, на якому опублікував персональні дані журналістів, що отримали “акредитацію” в так званих “ДНР/ЛНР”.

16 травня народний депутат, радник голови МВС Антон Геращенко звернувся до міністра внутрішніх справ, генпрокурора і голови СБУ з проханням закрити кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.

19 травня колектив Центру “Миротворець” заявив про відновлення найближчим часом функціонування сайту.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 6

1.Розпочато кримінальне провадження за фактом нападу на журналістів «Преступности.НЕТ»

06.05.2016 За фактом перешкоджання мешканцями Херсона, братами Дмитром і Сергієм Кальченками журналістам сайту «Преступности.НЕТ» поліція порушила кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 171 КК України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Про це повідомляє Заводський відділ поліції ГУНП в Миколаївській області.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу, арешту на півроку, або обмеження волі на строк до 3 років.

Як повідомляв ІМІ, 5 травня у Миколаєві мешканці Херсона, брати Дмитро та Сергій Кальченки перешкоджали журналістам сайту «Преступности.НЕТ» Тарасу Леонтяну й Артему Дибленку. Інцидент стався біля приміщення адміністративної будівлі Центрального районного суду м. Миколаєва, де журналісти вели фотозйомку обвинувачених братів. Нападники вимагали припинення зйомки, після чого вихопили з рук журналіста фотокамеру і пішли до свого автомобіля. Через деякий час, видаливши фотознімки, хулігани намагалися віддати камеру кореспондентам.

2. Прокуратура Києва відкрила справу через публікацію на "Миротворці" даних журналістів

12.05.2016 Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів. Про це повідомляється на сайті прокуратури Києва.

“За цим фактом 11.05.2016 прокуратурою міста Києва до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів)”, - йдеться у повідомленні.

Як зазначили в прокуратурі, оприлюднення даних журналістів, які нібито отримували “акредитацію” у так званих “ЛНР” та “ДНР”, призвело до негативних наслідків, зокрема надходження погроз журналістам у зв’язку з виконанням ними професійної діяльності.

Проведення досудового розслідування доручено Головному управлінню Національної поліції у м. Києві. Процесуальне керівництво здійснює прокуратура міста Києва.

Як повідомляв ІМІ, 7 травня на сайті Центру дослідження ознак злочину проти національної безпеки України “Миротворець”, де збирають дані про сепаратистів, оприлюднили отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”.

Це викликало обурення журналістської спільноти.

11 травня журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”.

Також заявники звернулися до української влади, правоохоронних органів України з вимогою порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

“Репортери без кордонів” заявили, що відповідальні за появу персональної інформації у публічному доступі повинні постати перед судом.

3. Прокуратура Криму при ГПУ через блокування Крим.Реалії відкрила справу за 171 статтею

13.05.2016 Прокуратура Автономної Республіки Крим при Генпрокуратурі України відкрила кримінальне провадження за фактом блокування в Росії і окупованому нею Криму доступу до сайту Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на прес-службу прокуратури.

Кримінальне провадження розпочато за ознаками кримінального злочину, передбаченого частиною 1 статті 171 КК України (умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

“Незаконно створені на тимчасово анексованій території півострова Крим органи в черговий раз умисно перешкоджають законній професійній діяльності журналістів, обмежуючи свободу слова, яка передбачена Конституцією України та нормами міжнародного права”, – заявили в прокуратурі.

Також у відомстві зазначили, що матеріали цього кримінального провадження направлені в Генеральну прокуратуру України для визначення підслідності.

Як повідомляв ІМІ, 11 травня користувачі як російських регіонів, так і Криму повідомили про блокування доступу до сайту Крим.Реалії.

12 травня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про блокування доступу до сайту Крим.Реалії.

19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська повідомила, що “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим.Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.  

Керівництво корпорації Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода засуджує блокування у Росії та окупованому нею Криму доступу до сайту Крим.Реалії.

4. За фактом побиття запорізького журналіста відкрито справу за статтею 345-1

25.05.2016 Слідче управління Головного управління Нацполіції в Запорізькій області за фактом побиття журналіста Громадського ТБ розпочало кримінальне провадження за ознаками статті 345-1 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста).

Санкція даної статті передбачає до п’яти років позбавлення волі. Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції у Запорізькій області.

В поліції нагадують, що 24 травня о 10:58 до Олександрівського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби “102” про те, що до медичного закладу доставлено журналіста з легкими тілесними ушкодженнями.

Проводиться комплекс слідчо-оперативних заходів зі встановлення осіб нападників. Хід розслідування взято на контроль керівництвом ГУНП в Запорізькій області.

Як повідомляв ІМІ, 24 травня невідомі у масках побили журналіста Громадського ТБ Запоріжжя Анатолія Остапенка. Журналіст пов’язує напад з професійною діяльністю. Останнім часом він працював над кількома розслідуваннями щодо корупційних проявів посадовців Запоріжжя та області.

5. За фактом нападу на журналістів "СтопКору" відкрито справу за 171 статтею

25.05.2016 За фактом нападу на журналістів проекту “Стоп корупція” у Марганці Дніпропетровської області відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Як повідомили в поліції, 24 травня о 10:50 до Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції надійшло повідомлення від журналістки інформаційного агентства “Стоп корупція ТВ”.

Заявниця розповіла, що у магазині під час виконання професійних обов’язків чоловік перешкоджав її журналістській діяльності.

“Під час зйомки він із застосовуванням фізичної сили, штовхав її та оператора з відеокамерою. Журналіст розповіла, що виконує редакційне завдання по висвітленню незаконних дій посадових осіб приватного підприємства, яке займається вивозом сміття у м. Марганець”, - повідомляє поліція.

Наразі працівники поліції встановлюють особу чоловіка, який, зі слів журналіста, напав на них.

Особі, яка вчинила дане правопорушення, загрожує штраф або арешт, або обмеження волі на строк до трьох років.

Як повідомляв ІМІ, 24 травня у місті Марганці (Дніпропетровська область) під час зйомок сюжету на знімальну групу проекту “Стоп корупція” накинувся брат місцевого депутата Олександра Бондаренка - Віталій Бондаренко, пошкодивши на відеокамері бленду.

6. Відкрито провадження за 171 статтею за фактом нападу на представника ІМІ в Херсоні

26.05.2016 За фактом нападу на представника ІМІ в Херсоні Сергія Нікітенка, що стався 25 травня у обласному центрі, відкрито кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального Кодексу України (перешкоджання професійній діяльності журналіста), повідомляє МОСТ.

Як повідомляв ІМІ, 25 травня у Херсоні чоловік депутатки Суворовської районної ради, колишній банкір Тарас Бурда напав на журналіста видання “Мост”, представника ІМІ у Херсонській області Сергія Нікітенка, розбивши йому голову планшетом. Інцидент стався на площі Свободи в центрі міста після мітингу, організованого на честь звільнення льотчиці Надії Савченко.

Реакція журналістської спільноти - 11

1.Журналісти вимагають видалити з сайту "Миротворець" інформацію про своїх колег

11.05.2016 Журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій вимагають від сайту “Миротворець” негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”. Про це йдеться у заяві журналістів щодо оприлюднення бази контактів сайтом “Миротворець”.

Журналісти та медіа-організації звернулися до українських політиків, народних депутатів з вимогою “припинити маніпуляції цією інформацією”.

Також заявники звернулися до української влади, правоохоронних органів України з вимогою порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

Подаємо заяву повністю:

“Ми, журналісти українських та закордонних ЗМІ, та представники українських та міжнародних медіа-організацій, глибоко шоковані діями українських політиків, та співробітників сайту “Миротворець”, які виставили в публічний доступ персональні дані всіх журналістів, які отримували акредитацію в самоназваних “ДНР/ЛНР”, назвавши їх людьми, які “співпрацюють з терористами”.

Під удар потрапили українські та закордонні журналісти, які, ризикуючи життям, об'єктивно висвітлювали події і розповідали в українських та світових медіа, що відбувалося на окупованих територіях.

Зокрема, саме завдяки їхній роботи, стало відомо, з кого складається батальйон “Восток”, про злочини Мотороли та інших бойовиків, про постачання російської зброї, та багато інших важливих фактів.

Саме ці журналісти дали інформацію для проведення якісного розслідування про падіння малайзійського Боїнга влітку 2014 року, а їхні матеріали про керівних осіб окупованих територій лягли в основу багатьох розслідувань та аналітичних матеріалів.

Ми особливо наголошуємо, що акредитація не означає і ніколи не означала співробітництво журналістів з будь-якою стороною конфлікту. Акредитація - це форма захисту і безпеки журналіста.

Нагадуємо, що, за даними українських та міжнародних медіа-організацій, тільки у 2014 році у полоні бойовиків побували майже 80 журналістів, українських і закордонних, багато з яких зазнали тортур. Акредитація була єдиним, хоч і мінімальним, механізмом захисту журналістів від тортур чи потрапляння в полон.

Після звинувачень у “роботі на терористів” та оприлюднення персональних даних, номерів телефонів та емейлів журналістів, їм почали телефонувати та писати з погрозами, а від деяких українських політиків уже пролунали заклики вважати цих журналістів “ворогами України” і взагалі закрити їм можливість працювати.

Подібне ставлення до журналістів є прямим порушенням української Конституції, Закону України “Про захист персональних даних”, порушенням Європейської конвенції прав людини, і є ганебним і абсолютно неприйнятним в цивілізованій і нетоталітарній державі, якою є Україна.

Ми вимагаємо від сайту “Миротворець” негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані відповідних журналістів.

Ми звертаємося до українських політиків, народних депутатів з вимогою припинити маніпуляції цією інформацією.

Ми також звертаємося до української влади, правоохоронних органів України з вимогою порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку".

2. "Репортери без кордонів" закликали судити тих, хто оприлюднив дані журналістів

11.05.2016 Українській владі необхідно невідкладно притягнути до відповідальності осіб, які оприлюднили особисті дані українських та зарубіжних журналістів, акредитованих при так званих невизнаних республіках “ДНР” та “ЛНР”. Про це DW 11 травня заявив голова відділу Східної Європи і Центральної Азії міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” Йоганн Бір.

В організації переконані, що відповідальні за появу персональної інформації у публічному доступі повинні постати перед судом. Також, на думку Біра, політичні наслідки повинні спіткати і народного депутата фракції “Народний фронт” Антона Геращенка, який привітав оприлюднення цих даних. “Звичайно, цього може бути недостатньо для юридичних дій, але більш ніж достатньо для політичної відповідальності”, – зазначив Бір.

Він переконаний, що до подібних витоків інформації слід ставитись дуже серйозно, оскільки існує реальна загроза для журналістів, які фігурують у цьому списку. Бір наголошує, що журналісти просто робили свою роботу і сам факт того, що вони отримали акредитацію у самопроголошених республіках, не означає, що вони підтримують місцеву “владу”.

Крім того, на думку “Репортерів без кордонів”, внаслідок подібних витоків інформації зростає загроза для об'єктивного висвітлення конфлікту на Сході України. “Вказування на когось пальцем і звинувачення у підтримці тероризму може мати дуже серйозні наслідки не лише для тих, хто був у сепаратистських республіках у минулому, але й для тих, хто лише планував це зробити, що лише сприятиме поглибленню інформаційного вакууму у висвітленні подій”, – наголосив Бір.

3. Комітет захисту журналістів засудив публікацію даних журналістів

12.05.2016 Комітет захисту журналістів засудив публікацію в Україні особистих даних тисяч журналістів і працівників засобів інформації, що отримали “акредитацію” від угруповання “ДНР”. Про це йдеться у заяві комітету, повідомляє Радіо Свобода.

Також у комітеті засудили той факт, що депутат українського парламенту підтримав цю публікацію.

Як заявила координатор програм Комітету захисту журналістів у Європі й Середній Азії Ніна Оґнянова, публікація приватних даних журналістів наражає їх на ризик і може сприйматися й як погано прихований заклик узяти їх за ціль, а те, що ці безвідповідальні дії підтримав член парламенту, обурливо.

У комітету зазначають, що ці списки були оприлюднені ще 7 травня, але їх практично ніхто не помічав, доки цю публікацію не підтримав дописом у фейсбуці народний депутат України Антон Геращенко.

“Ми не знаємо, які наслідки будуть після публікації цього списку, але знаємо напевно: публікувати його необхідно, виходячи з того, що ці журналісти співпрацюють з бойовиками терористичної організації. Це суспільно значуща інформація, і ми, громадяни України, повинні її знати”, – повідомляє комітет.

4. В ОБСЄ вважають, що оприлюднення даних журналістів створить для них загрозу

12.05.2016 Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович висловила занепокоєння оприлюдненням персональних даних журналістів сайтом “Миротворець”, повідомляє Радіо Свобода.

“Це дуже тривожна подія, яка може створити додаткову загрозу для ситуації з безпекою журналістів”, – сказала Міятович, додавши, що журналісти не повинні зазнавати переслідувань за виконання своєї роботи.

Міятович також висловила занепокоєння тим, що деякі журналісти із цього списку вже отримали погрози.

5. Журналісти Кременчука вимагають від влади відкрити публічну інформацію

12.05.2016 Журналісти та громадські активісти Кременчука (Полтавська область) звернулися із листом до міського голови Віталія Малецького, у якому закликають зробити прозорою та відкритою роботу Кременчуцької міської ради, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та його структурних підрозділів. Про це представниці ІМІ у Полтавській області повідомила журналіст “Репортеру” Юлія Билина.

Як розповіла Юлія Билина, 12 травня у Кременчуці координатори проекту “Відкритий доступ” представили результати моніторингу офіційного сайту Кременчуцької міської ради на предмет дотримання законодавства про доступ до публічної інформації та про відкриті дані.

За її словами, активісти дійшли висновку, що дуже багато інформації, обов’язкової для оприлюднення, на сайті мерії або немає, або вона настільки зашифрована, що її важко знайти.

Результати моніторингу, проведеного у квітні та на початку травня 2016 року, свідчать, що на даний час міськрада та виконком утаємничили від громади дані про перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови; реєстр боргових зобов'язань суб’єктів господарювання комунальної власності територіальної громади; відомості щодо комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності; інформацію про рекламні засоби; перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; звіти про виконання бюджетних програм; також результати моніторингу показали, що не оприлюднена (у повному обсязі) структура органів місцевого самоврядування, тобто кількість чиновників залишається прихованою після численних змін до відповідного рішення міської ради.

У листі на адресу міського голови журналісти та активісти, які підтримали ініціативу “Відкритий доступ”, наполягають “на неухильному виконанні вами особисто та вашими підлеглими вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

“Шановний міський голово! Ми закликаємо вас виконати вимоги закону, сподіваємося на взаєморозуміння в питаннях доступу до публічної інформації, що сприятиме зміцненню іміджу міської влади та розвитку демократичних засад місцевого самоврядування в Кременчуці”, - йдеться у листі.

Протягом двох тижнів координатори проекту збирають конкретні пропозиції від колег-журналістів та громадських активістів Кременчука стосовно того, як відкриту офіційну інформацію зробити ще й зручною. Долучитися до проекту можна на сторінці “Відкритий доступ/Декларатор” у Фейсбуці.

Громадська кампанія “Відкритий доступ”, спрямована на захист права мешканців міста на отримання публічної інформації, стартувала в  Кременчуці у квітні цього року і реалізовується за підтримки Міністерства закордонних справ Чехії в рамках програми “Transition” та неурядової організації “NESEHNUTÍ”. У 2016 році в Україні підтримано 5 кампаній у різних областях. На Полтавщині обрано ініціативу “Відкритий доступ”, запропоновану групою кременчуцьких журналістів.

6. AFP висловило Стецю занепокоєння публікацією на "Миротворці" даних своїх журналістів

20.05.2016 Дирекція агентства “Франс-Прес” (АФП) направила листа міністру інформаційної політики України Юрію Стецю, у якому висловила занепокоєння публікацією персональних даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” у “ДНР”, і звинуваченням їх у співпраці із сепаратистами. Копію листа опублікувала у своєму Facebook заступниця міністра Тетяна Попова, повідомляє “Детектор медіа”.

“Дирекція агентства “Франс-Прес” (АФП) хотіла б висловити Вам своє занепокоєння щодо публікації на одному з українських сайтів списку журналістів, акредитованих у самопроголошеній “Донецькій Народній Республіці” (ДНР), у якому фігурують численні репортери, фотографи та відеокореспонденти АФП”, - йдеться у листі на ім’я Юрія Стеця.

Окремо дирекція агентства “Франс-Прес” згадує факт поширення інформації про публікацію сайту “Миротворець” із звинуваченнями на адресу журналістів народним депутатом Антоном Геращенком (“Народний фронт”).

“Поширення цього списку українським депутатом на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook також викликає у нас занепокоєння, оскільки автори цієї публікації звинуватили всіх журналістів, акредитованих у ДНР, у “співпраці з бойовиками терористичної організації”, - йдеться у листі АФП.

Дирекція агентства розраховує, що українська влада буде і надалі забезпечувати журналістам АФП необхідні умови безпеки для виконання їх професійних обов’язків.

7. Медійні організації вимагають у влади вжити заходів щодо "Миротворця"

20.05.2016 Медійні організації вимагають від української влади негайно вжити заходів, щоб зупинити цькування українських та іноземних журналістів, розгорнуте редакцією сайту "Миротворець" та деякими політиками. Про це йдеться у спільній заяві ГО "Детектор медіа", Інституту масової інформації, Незалежної медіа-профспілки України та Національної спільки журналістів України.

Публікуємо текст заяви повністю:

Міністру внутрішніх справ А. Авакову

Генеральному прокурору України Ю. Луценку

Голові Служби безпеки України В. Грицаку

ЗВЕРНЕННЯ

Медійні організації вимагають від української влади негайно вжити заходів, щоб зупинити цькування українських та іноземних журналістів, розгорнуте редакцією сайту «Миротворець» та деякими політиками.

Оприлюднення персональних даних українських та іноземних журналістів (зі звинуваченнями їх у колабораціонізмі) створює для журналістів небезпечну ситуацію, додаткові ризики для їхнього життя і здоров’я. Крім того, воно зашкодить отриманню інформації з окупованих територій у майбутньому.

Ми вимагаємо від українських правоохоронних органів негайно вжити заходів, щоб зупинити тиск на журналістську професію, вимагаємо закрити відомості про персональні дані українських та закордонних журналістів, які працювали на території самопроголошених «республік».

Особи, які оприлюднили персональні дані журналістів, повинні бути притягнуті до відповідальності згідно з українським законодавством. Стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначає такі контактні дані персональними даними, а тому відповідно до статті 32 Конституції України розповсюдження цих даних не допускається.

Політики й депутати, які закликали до цензури і контролю над журналістами, мають також понести політичну відповідальність. Такі заклики є безвідповідальними, суперечать верховенству закону, послаблюють демократичні процеси становлення країни, справляють серйозний тиск на свободу слова та вже нанесли шкоду іміджу України на міжнародній арені. Політики й депутати, які сприяли такому тиску на журналістів, несуть моральну відповідальність у випадку потрапляння журналістів зі списку, оприлюдненого «Миротворцем», у небезпечну ситуацію.

Ми звертаємо вашу увагу на той факт, що робота журналістів на окупованих територіях у жодному разі не може тлумачитися як знак підтримки поглядів проросійських сепаратистів.

Особливе здивування також викликає позиція редакції сайту «Миротворець», яка публічно зманіпулювала своєю аудиторією, заявивши, що від неї вимагають закрити весь сайт, хоча ні журналістська спільнота, ні органи влади, ні міжнародні організації цього не вимагали, і навіть не було розпочато відповідних кримінальних проваджень, які могли би призвести до закриття цього сайту. Сайт було «закрито» на кілька днів, а потім знову поновлено його діяльність. При цьому на сайті «Миротворця» не тільки не прибрали надзвичайно контроверсійний список журналістів, а продублювали його разом зі звинуваченнями, і разом з новим списком «акредитованих журналістів».

Повторна публікація таких даних і те, що ці дані не тільки досі фігурють у відкритому доступі, а й були повторно поширені в «оновленому списку», вказує на те, що українська влада толерує такий тиск на ЗМІ.

Зрештою, ця ситуація може відвернути від України чесних і відповідальних іноземних журналістів, і є ризик, що ми будемо отримувати інформацію з «того боку» тільки від російських пропагандистів.

Громадська організація «Детектор медіа»

Громадська організація «Інститут масової інформації»

Незалежна медіа-профспілка України

Національна спілка журналістів України.

8. "Українські новини" вимагають відповідальності "Миротворця" за оприлюднення списку журналістів

24.05.2016 Інформагентство “Українські новини” заявляє, що домагатиметься, щоб люди, які оприлюднили персональні дані акредитованих у Росії українських журналістів, були притягнуті до відповідальності. Про це повідомляється на сайті “Українських новин”.

В агентстві нагадують, що сайт “Миротворець”, “який курирує депутат Верховної Ради, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, оприлюднив персональні дані акредитованих при Міністерстві закордонних справ Росії журналістів і назвав їх такими, що співпрацюють з агресором”.

“Серед журналістів, чиї персональні дані було оприлюднено, 4 українських журналістів. Серед них кореспондент “Українських новин” Христина Бутко, а також кореспондент інформагентства УНІАН Роман Цимбалюк, який прославився гострими запитаннями до Володимира Путіна на прес-конференціях російського Президента”, - йдеться у повідомленні агентства.

“Українські новини” вважають, що сайт “Миротворець” порушив закон, опублікувавши персональні дані журналістів, а також обмовив їх і піддав їхнє життя небезпеці, назвавши їх такими, що “співпрацюють з країною-агресором”.

“Більшого ідіотизму я ще не бачив. Люди, які працювали в Москві у складній обстановці й під серйозним моральним тиском, які намагались окреслити українську позицію і протиставити її російській пропаганді - “співпрацювали з агресором”? Роман Цимбалюк, який у прямому ефірі в обличчя Путіну називав Росію агресором, теж, виявляється, з ним співпрацював? За наклеп “миротворців” доведеться відповісти”, - прокоментував ситуацію головний редактор “Українських новин” Дмитро Кузьмін.

Він вважає, що такі дії “Миротворця” тільки підставляють Україну перед західними союзниками і грають на руку російській пропаганді.

“Найбільше зраділи діями сайту Антона Геращенка, без сумніву, в Москві. Це дозволить Росії ще раз вказати на неадекватність деяких представників нашої влади. Іноземні журналісти в Росію їздити не перестануть, а українські - можуть задуматися, чи варто намагатися відстоювати наші інтереси і просто чесно робити свою роботу в Москві, піддаючись нападкам і в себе вдома теж”, - додав Кузьмін.

“Українські новини” висловили підтримку своїй кореспондентці Христині Бутко, заявивши, що добиватимуться, щоб люди, які порушили її права і права інших журналістів, були притягнуті до відповідальності.

9. В ОБСЄ закликали розслідувати напад на запорізького журналіста

25.05.2016 Представник ОБСЄ Дунья Міятович закликала українську владу провести швидке розслідування нападу на журналіста “Громадське ТБ Запоріжжя” Анатолія Остапенка.  Про це повідомляється на сайті організації, повідомляє 112.ua.

“По мірі того, як тривожні порушення безпеки журналістів тривають у різних частинах України, я знову закликаю владу зробити все можливе, щоб тримати це питання на порядку денному і покласти край безкарності за ці злочини”, - сказала Міятович.

Як повідомляв ІМІ, 24 травня невідомі у масках побили журналіста Громадського ТБ Запоріжжя Анатолія Остапенка. Журналіст пов’язує напад з професійною діяльністю. Останнім часом він працював над кількома розслідуваннями щодо корупційних проявів посадовців Запоріжжя та області.

Слідче управління Головного управління Нацполіції в Запорізькій області за фактом побиття журналіста Громадського ТБ розпочало кримінальне провадження за ознаками статті 345-1 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста).

10. Комітет із захисту журналістів попросив Порошенка захистити журналістів від "Миротворця"

25.05.2016 Комітет із захисту журналістів звернувся до Президента України Петра Порошенка із відкритим листом, в якому засудив дії сайту “Миротворець” відносно журналістів та висловив обурення ставленням українських високопосадовців до оприлюднення сайтом списків з даними тисяч журналістів. Про це йдеться у відкритому листі, оприлюдненому на сайті організації, повідомляє Укрінформ.

“Ми закликаємо Вас засудити безпідставні і згубні звинувачення, опубліковані на сайті “Миротворець”, і публічно роз'яснити, що українське МВС покликане захищати журналістів та затримати осіб, відповідальних за погрози на їхню адресу…”, - йдеться у заяві.

Комітет наголосив, що підтримує проведення розслідування прокурорами “наклепу українського сайту” проти тисяч місцевих і міжнародних журналістів і правозахисників, як “співучасників терористичних актів”.

“Ми шоковані тим, що замість того, щоб засудити акт, який піддає небезпеці життя наших колег, українські посадовці високо оцінили цю навмисну спробу залякати журналістів і потенційно поставити їх під загрозу”, - йдеться у заяві.

Також Комітет вказує, що після публікацій “Миротворця” на адресу журналістів, дані яких були оприлюднені, вже надійшли погрози. У листі наводиться приклад фрілансера Романа Степановича, який заявив про отримання загрозливих повідомлень в електронній пошті.

Текст листа підписаний виконавчим директором Джоелом Саймоном, копії були розіслані на адреси міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, Генерального прокурора України Юрія Луценка, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської, Високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні, генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда, комісара Ради Європи з прав людини Нілса Муйжніекса, комісара ЄС з питань політики сусідства та розширення переговорів Йоханнеса Хана та інших.

11. "Репортери без кордонів" закликали Порошенка покласти край двозначності з оприлюдненням даних журналістів

25.05.2016 Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” закликала Президента України Петра Порошенка зробити публічну заяву щодо оприлюднення сайтом “Миротворець” персональних даних журналістів, а також доручити МВС і СБУ покласти край будь-якій двозначності з цього питання. Про це йдеться у заяві “Репортерів без кордонів”, що надійшла ІМІ.

Організація стурбована ще тим, що низка політиків підтримали цю ініціативу сайту “Миротворець”. “Це, безумовно, посилило його почуття безкарності, і спонукало його виставити “повніший список” 20 травня...”, - йдеться у заяві.

“Репортери” вважають, що Президент України, який є гарантом Конституції і верховенства права в Україні, має зробити публічну заяву з цього приводу.

“Ви також стоїте на чолі органів влади, які повинні слідувати політичній лінії, встановленій вами. Тому ми вважаємо, що, на додачу до кримінального провадження, порушеного за фактом тиску на журналістів, необхідна також ваша публічна заява щоб покласти край цій кампанії залякування, і позбавити її будь-якого офіційного характеру. Ми також закликаємо вас доручити МВС і СБУ покласти край будь-якій двозначності з цього питання. Ми повною мірою усвідомлюємо величезні труднощі, з якими Україна в даний час стикається, і ми не сумніваємося, що завдання, покладені на вас, є делікатними. Проте, у даному випадку, на кону стоять ваші зобов’язання стосовно захисту журналістів і свободи інформації. Ми заздалегідь дякуємо Вам за увагу до нашого прохання”, - йдеться у заяві.

Організація вважає надсерйозним правопорушенням повторну публікацію на сайті “Миротворець” персональних даних тисяч журналістів, оскільки звинувачення їх у співпраці з сепаратистами ставить “цих журналістів у небезпечне становище, а також, ставить під загрозу їхню здатність працювати в Донецькій і Луганській областях”.

Крім того, зауважили “Репортери”, низка журналістів, названа “Миротворцем”, почала отримувати погрози від “патріотів”, які ідентифікували їх із сепаратистськими бойовиками.

Також “Репортери” зазначили, що публікація цього списку явно є порушенням українського законодавства про захист персональних даних, також порушенням свободи засобів масової інформації, яка закріплена в Конституції України, статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини і статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

“Репортери” зауважили, що отримання акредитації від сепаратистської влади - це просто захисна міра для журналістів, і це жодним чином не є ознакою підтримки і тим більше співучасті у “ДНР”.

Крим - 5

1.У Криму та Росії заблокували доступ до сайту Крим.Реалії

11.05.2016 Підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про блокування доступу до сайту Крим.Реалії, повідомляє Крим.Реалії з посиланням на ТАСС.

“За матеріалами, зібраними прокуратурою Криму, Роскомнагляд проводить процедури з блокування доступу до цього проекту”, - повідомила вона.

Напередодні, 11 травня, користувачі в Росії і Криму повідомили про блокування доступу до сайту Крим.Реалії.

На сайті Роскомнагляду зазначається, що рішенням Генеральної прокуратури Росії від 25 вересня 2015 року обмежується доступ до сайту Крим.Реалії, а рішенням від 30 вересня того ж року обмежується доступ до сторінки сайту.

Підставою для таких рішень, як випливає з інформації Роскомнагляду, є ст. 15.3 Федерального закону від 27 липня 2006 року №149-ФЗ “Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації”.

Ця законодавча норма регламентує порядок обмеження доступу до сайтів у мережі “Інтернет”, що містить інформацію із закликами до масових заворушень, здійснення екстремістської діяльності або участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська повідомила, що “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим.Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.

Згодом прес-секретар Роскомнагляду Вадим Ампелонський повідомив, що сайт Крим.Реаліі розблоковано на території Росії, оскільки портал виконав приписи відомства і видалив “протиправний матеріал”. За словами речника, сайт був заблокований на вимогу Генпрокуратури РФ через розміщене інтерв'ю, “що містить екстремістські заклики”.

“Сайт розблоковано. Вони вчора виконали наші вимоги і видалили протиправний матеріал. Заблокувати сайт ми можемо тільки на вимогу генпрокурора і його заступника, поки прохань не було”, - сказав Ампелонський.

2. ФСБ декілька годин у Криму допитувала затриманого українського журналіста

16.05.2016 Журналіста інформагентства РБК-Україна Ігоря Бурдигу 11 травня в окупованому Росією Криму затримали співробітники ФСБ. Про це він написав на сайті РБК-Україна.

За його словами, у Криму він за завданням РБК-Україна збирався висвітлювати підготовку до річниці депортації кримських татар і арешти та затримання, які в зв'язку з цим почастішали.

Однак після публікації сайтом “Миротворець” списку і персональних даних представників ЗМІ та наступного скандалу він вирішив не отримувати акредитацію російської влади. “У Криму я збирався по можливості дотримуватися low profile і не ідентифікувати себе як журналіста. Не вийшло”, - написав Бурдига.

За словами журналіста, його затримали, коли він прийшов до підконтрольного Росії Верховного суду Криму на процес над так званими “чорними ріелторами”.

“Близько 11:00 я спокійно увійшов у будівлю так званого Верховного суду республіки, пройшовши необхідний контроль безпеки і пред'явивши український паспорт… Засідання суду було відкритим і мені дозволили бути присутнім на ньому як вільному слухачеві. Близько 13:00 у засіданні було оголошено перерву, під час якої я вийшов із будівлі з адвокатами підсудних, щоб обговорити подробиці процесу”, - написав журналіст.

Через кілька хвилин до нього підійшли двоє поліцейських у цивільному. “Перевіривши документи, вони заявили, що розшукують чоловіка, зовні схожого на мене, який пограбував близько години тому якийсь магазин і запропонували пройти в сусідню будівлю Залізничного райвідділу поліції, щоб разом подивитися записи з камер відеоспостереження. Не бажаючи вступати у конфлікт, я погодився”, - написав Бурдига.

У райвідділі поліції йому повідомили, що спецслужби знають, що він український журналіст, що він працює в Криму без акредитації.

“Оперативник, прізвище якого я не запам'ятав, одразу заявив, що у ФСБ і управління поліції по боротьбі з екстремізмом є всі підстави затримати мене за підозрою у членстві в забороненому в РФ “Правому секторі” на підставі мого репортажу про діяльність цієї організації на київському Євромайдані в лютому 2014 року, опублікованого в журналі “Вести.Репортер”. Моя робота без акредитації в такому випадку буде розцінена як збір інформації для можливих терактів або провокацій”, - написав журналіcт.

Далі “бесіда” на сім годин продовжилась в управлінні ФСБ Росії. За його словами, його розпитували про всі останні поїздки і репортажі: про події 2 травня в Одесі, Нагірному Карабасі та інші. Він також зазначив, що його розпитували про знайомство з опальними кримськими активістами, в тому числі, з незаконно засудженими Олександром Кольченком та Олегом Сенцовим (з якими він особисто не знайомий), з колегами-журналістами, які залишили Крим після анексії.

“Силовиків зацікавив мій репортаж про цивільну блокаду півострова, опублікований в березні виданням Страна.uа. У зв'язку з ним мені запропонували дати офіційні свідчення у справі про листопадовий підрив опор ліній електропередач. У відповідь на мої спроби відмовитися, мені знову нагадали про “Правий сектор”, - розповів журналіст.

Свідчення журналіст давав старшому слідчому Михайлу Голишеву, екс-співробітнику СБУ, який перейшов на роботу до російських силовиків. У Бурдиги взяли відбитки пальців, підошов взуття і  зразок слини. “З Голишевим ми розмовляли близько години - у своїх свідченнях, я, власне, лише переказав зміст вже опублікованого репортажу. Майор був явно розчарований”, - написав журналіст. Потім Бурдигу також близько години допитував уже новий слідчий.

Під кінець розмови йому повідомили, що наступного разу він не зможе в’їхати в Крим офіційно як журналіст, бо навряд чи отримає необхідний дозвіл.

Його відпустили близько 20:00 і Ігор Бурдига залишив Крим.

“До чого вся ця історія? До того, що робота без акредитації для журналіста в рази ризикованіше, ніж робота з нею. До того, що прирівнювати роботу журналіста до шпигунської і диверсійної діяльності - доля тоталітарних держав”, - резюмував Ігор Бурдига.

3. ФСБ викликала на допит дружину і сина кримського журналіста Миколи Семени

25.05.2016 ФСБ Росії в Криму викликала на допит дружину і одного з синів журналіста, оглядача Радіо Свобода Миколи Семени, якого підконтрольна Росії влада півострова звинувачує в сепаратизмі. Допити призначили на 25 і 26 травня. Про це Крим.Реалії повідомив адвокат журналіста Еміль Курбедінов.

Він також розповів, що 24 травня з'явилися результати лінгвістичної експертизи статті Миколи Семени, яку проводила російська ФСБ в Криму. Під час слідчих заходів адвокат і сам журналіст змогли ознайомитися з її результатами, але надати копію документа у ФСБ відмовилися.

“Нам не дали копію цієї експертизи в порушення чинного законодавства. Миколі навіть відмовили робити виписки з цієї експертизи будь-які, на що він теж має право. Тому нам не видається можливим наразі, наприклад, замовити якусь додаткову експертизу або порадитися з якимось експертом”, – зазначив Курбедінов.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомляє, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ”  повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим. Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.

У Криму 19 квітня пройшов обшук в будинку кримського блогера Заіра Акадирова.

Затриманого 19 квітня в анексованому Росією Криму журналіста Миколу Семену відпустили після допиту під підписку про невиїзд.

Прокуратура АР Крим при Генпрокуратурі України відкрила кримінальні провадження у зв'язку з обшуками у кримських журналістів, що пройшли у Криму 19 квітня.

28 квітня в окупованому Росією Криму викликали на черговий допит журналіста Миколу Семену, якого кримська влада, підконтрольна Кремлю, звинувачує в сепаратизмі.

29 квітня стало відомо, що після чергового допиту Миколу Семену перевели в статус обвинуваченого.

4. При в'їзді в Крим ФСБ затримала журналіста Заіра Акадирова

30.05.2016 30 травня представники ФСБ Росії затримали кримськотатарського журналіста Заіра Акадирова під час в'їзду до окупованого Криму з території України, повідомляє QHA.

Пізніше сам журналіст повідомив, що після короткої бесіди з ФСБ його відпустили.

“Була окрема розмова у вагончику. Мене відпустили, все обійшлося”, – повідомив Заір.

Як повідомляв ІМІ, 15 січня в Сімферополі у “Верховному суді Криму” поліція затримала кримського журналіста Заіра Акадирова, який прийшов на засідання суду в якості слухача. Після допиту його відпустили.

22 січня додому Заіру Акадирову принесли повістку, де його викликали в "прокуратуру"  Залізничного району Сімферополя на 21 січня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим при Генеральній прокуратурі України відкрила кримінальне провадження за фактом затримання в Криму російськими спецслужбами журналіста, блогера Заіра Акадирова.

27 січня Заір Акадиров звернувся до  “прокуратури Криму” з проханням провести перевірку й ужити заходів прокурорського реагування за фактом неправомірних дій співробітників поліції, які намагалися затримати його 15 січня в Сімферополі.

1 лютого кримський блогер Заір Акадиров офіційно подав скарги на поліцейських, які затримали його 15 січня біля будівлі “Верховного суду Криму” в день судового процесу у “справі 26 лютого”.

У Криму 19 квітня пройшов обшук в будинку кримського блогера Заіра Акадирова.

5. У Криму російські силовики застерегли журналістку Лілію Буджурову від "екстремізму"

30.05.2016 В окупованому Криму екс-заступниці гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR, заступниці генерального директора продакшн-студії “Qara Deniz Production” Лілі Буджуровій російські спецслужби вручили повідомлення, яке попереджає про неприпустимість з її боку екстремістської діяльності. Про це повідомив голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, повідомляє Крим.Реалії.

За його інформацією, представники російських спецслужб прибули з відповідним повідомленням додому до Буджурової вранці 30 травня.

Причиною візиту представників “прокуратури” Сімферополя, підконтрольній Росії, до журналістки Лілії Буджурової стала її публікація в соціальній мережі про заклик допомогти дітям. Про це Буджурова написала на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє Крим.Реалії.

Вона опублікувала документ застереження про неприпустимість екстремістської діяльності, яке їй 30 травня вручили представники прокуратури.

“Заклик допомогти дітям - це, виявляється, екстремізм. Сьогодні співробітники прокуратури Сімферополя вручили мені чергове “Застереження про неприпустимість порушення законодавства про протидію екстремістській діяльності та законодавства про засоби масової інформації”. Ці “злочини” були виявлені в моїх постах на Фейсбуці, а також в блозі “Тепер це наші діти” на Crimeantatars.club”, - прокоментувала Буджурова.

Кілька днів тому Буджурова написала на своїй сторінці в Фейсбуці про те, що дітям 18 кримських мусульман, яких в Криму утримують під вартою, необхідна допомога і підтримка. Вона вказала, зокрема, на те, що у більшості тих, хто зараз перебуває у в'язниці, вдома залишилися неповнолітні діти.

Буджурова наголосила на необхідності створення ініціативної групи для того, щоб допомагати цим дітям на постійній основі, або ж “є сенс подумати про Фонд допомоги дітям в'язнів”, і закликала охочих допомогти об'єднатися для допомоги дітям.

Як повідомляв ІМІ, 22 жовтня 2015 року ФСБ Росії порушила кримінальну справу стосовно одного з ініціаторів блокади півострова власника кримськотатарського телеканалу ATR - Ленура Іслямова.

Зранку 2 листопада 2015 року були проведені обшуки в будинках Ельзари Іслямової та Лілі Буджурової, пов'язані з кримінальною справою відносно власника АТР і одного з ініціаторів акції з блокади Криму Ленура Іслямова.

Також у Сімферополі правоохоронці провели обшук у редакціях телеканалу ATR і сайту "15 хвилин".

Кримська журналістка, заступниця гендиректора продакшн-студії Qara Deniz Production Ліля Буджурова подала позов проти співробітників ФСБ, які проводили обшук у її будинку 2 листопада. Причиною позову стала відмова адвокату журналістки у присутності на місці проведення слідчого заходу.

Київський районний суд Сімферополя відмовився задовольнити позов Лілі Буджурової проти співробітників ФСБ РФ, які 2 листопада при обшуці її будинку не допустили адвоката в приміщення.

12 січня 2016 року Верховний суд Криму відхилив апеляційну скаргу Лілі Буджурової за позовом проти співробітників ФСБ Росії, які провели обшук в її будинку 2 листопада 2015 року. Таким чином Верховний суд залишив у силі рішення Київського районного суду Сімферополя.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1

1.Сепаратистський сайт виклав списки журналістів, які отримували акредитацію в зону АТО

24.05.2016 Сайт сепаратистів “ЛНР” Оккупация.net опублікував складені станом на 10.10.2014 року списки журналістів українських та іноземних ЗМІ, які висвітлювали події на Донбасі і в зоні АТО, повідомляє “Детектор медіа”.

При цьому на сайті жодного разу не згадується Україна, не вживається визначення “український”, а перелік медійників названий “Список журналістів, акредитованих на висвітлення подій на Сході держави”.

Списки українських та іноземних журналістів розміщені у рубриці “Журналісти Хунти”. У переліку – десятки прізвищ журналістів каналів “Інтер”, 1+1, СТБ, ICTV, Громадського ТБ, Еспресо.TV, 5-го каналу, каналу 24, каналу “Україна” та ніших. Серед іноземних медійників у списку – журналісти телеканалу “Аль-Джазіра”, агентства “Франс-Прес”, каналу VІCE News, корпорації ВВС, американського каналу FoxNews та багатьох інших.

Разом із прізвищем вказаний номер контактного телефону.

Основну частину інформації сайту Оккупация.net крім антиукраїнської пропаганди складають списки громадян України, які беруть участь в АТО, несуть службу в МВС або беруть участь у будь-якій антисепаратистській діяльності.

Фото - Colta.ru