Барометр свободи слова за січень 2016 року

У січні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 5, та побиття і напади на журналістів – 4. Порушення сталися у центральних, західних та південних регіонах країни. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Січень розпочався з перешкоджання журналістам у Житомирі під час конфлікту навколо кондитерської фабрики “Житомирські ласощі”. Зокрема, учасники конфлікту та охоронці заважали вести відеозйомку журналістам 5-го каналу та місцевого інтернет-видання UA1. Так, у журналістки 5-го каналу тітушка намагався вирвати мікрофон та вдарив по камері оператора Ігоря Косташа, також по камері вдарили журналісту інтернет-видання.

У Полтаві чиновник обмежував пересування журналістів у залі засідань під час сесії міської ради. Як розповів ІМІ журналіст інтернет-видання “Коло” Андрій Іванов, журналістів місцевих ЗМІ не допускали у частину сесійної зали Полтавської міської ради, де безпосередньо сидять депутати та міський голова. Конфліктну ситуацію вдалося вирішити, поскаржившись у поліцію та погрозами написати заяву про перешкоджання журналістській діяльності.

Загалом перешкоджали цього місяця журналістам тітушки, охоронці, невідомі, чиновник та цивільні.

Напади на журналістів сталися у Тернополі, Києві та Одесі. Нападали цивільні та посадова особа. Так, у Києві хуліган вдарив в обличчя журналіста одного з телеканалів при підготовці сюжету про загоряння кіоску біля станції метро. У Тернополі в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду один з присутніх завдав журналісту інтернет-видання “Доба” Назарію Наджозі удару ногою та намагався рвати на ньому куртку. Інцидент стався після судового засідання, на якому розглядалось кримінальне провадження за фактом незаконного утримання та перешкоджання професійній діяльності Назарія Наджоги головою громадської організації “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією” Ігорем Талововим.

В Одесі на журналістку телекомпанії “Думська ТБ” Анастасію Большедворову напав директор ТОВ “Управдом-1” Валерій Вітковський. Інцидент стався під час зйомок чергового випуску програми “Архітектурний патруль”, коли знімальна група прийшла в офіс компанії, щоб отримати офіційний коментар, директор ТОВ несподівано зі спини напав на журналістку.

Крім того, цього місяця експерти ІМІ зафіксували 3 випадки погроз та залякувань. Погрози сталися у Києві, Миколаєві та Івано-Франківщині. Погрожували журналістам невідомі, цивільні та депутат міськради. Робили це через телефонні дзвінки, соцмережі та при фізичному контакті. Так, уже який місяць поспіль невідомий "мінує" будівлю телеканалу "112 Україна". У Коломиї, що на Івано-Франківщині, журналісту Євгену Гапичу погрожував депутат міськради Ігор Ільчишин. Інцидент стався під час засідання тимчасової земельної комісії, яка розглядала конфлікт за земельну ділянку між Ганною Негрич (яку підтримує Ільчишин) та секретарем міськради Любомиром Жупанським. Журналіст пов’язує погрози зі своєю професійною діяльністю, оскільки постійно висвітлює депутатську та бізнесову діяльність депутата.

Також ІМІ зафіксував 2 випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації та по 1 випадку пошкодження майна журналістів і кібер-атаки на журналістів та ЗМІ.

Так, новообрана Сквирська районна рада Київської області внесла зміни до Регламенту райради, згідно з якими лише акредитовані представники ЗМІ можуть проводити відео- та фотофіксацію пленарного засідання. “Фото та відео фіксаж можуть здійснювати тільки акредитовані засоби масової інформації або за окремим рішенням ради”, - йдеться у регламенті райради.

У Івано-Франківську потужної хакерської атаки зазнав місцевий сайт "Курс", який через DDoS-атаку перестав працювати повністю. Замість вмісту сайту відображався напис англійською мовою: “Ми не пробачимо, ми не забудемо, чекайте нас. АНОНІМИ”. В коментарі ІМІ головний редактор "Курсу" Сергій Борис повідомив, що проблеми з сайтом почалися після публікації статей журналіста Євгена Гапича про суди довкола комунального ринку в Коломиї Івано-Франківської області та про рейдерське захоплення фабрики дитячих меблів.

На тимчасово окупованих територіях України – у Криму та частині Донецької і Луганської областей - ІМІ зафіксував загалом 5 випадків. У Криму зафіксовано 4 випадки. Тиск чинили переважно правоохоронні структури – поліція, ФСБ Росії, прокуратура. Зокрема, розголосу набув випадок незаконного затримання у Сімферополі поліцією кримськотатарського журналіста Заіра Акадирова, який прийшов на судове засідання у "справі 26 лютого". Також стало відомо, що ФСБ розіслала у поштові відділення Криму переліки кримчан, підозрюваних в “екстремізмі”, за поштовою кореспонденцією яких треба стежити. У списках вказані відомості про кримчан, щодо яких російські силовики проводили слідчі дії, або які засуджені російським судом. У документі вказані паспортні дані кримчан, їхні місце народження і місце проживання. Зокрема, у спику є журналістка Ганна Андрієвська, яка вимушена була виїхати до Києва у зв'язку з тиском силовиків через її статті на сайті Центру журналістських розслідувань.

На окупованій території Луганської області, підконтрольній бойовикам "ЛНР", ІМІ зафіксував 1 випадок – блокування роботи близько 113-ти українських інформаційних сайтів. Зокрема, не відкриваються онлайн-сторінки таких ЗМІ: "Українська правда", "Новое время", "Радіо Свобода", "Остров", ТСН, 24 TV, "Тиждень", "Сегодня" та інші.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 4

1.У Тернополі в суді прихильник обвинуваченого побив журналіста

11.01.2016 11 січня у Тернополі в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду один з присутніх завдав журналісту інтернет-видання “Доба” Назарію Наджозі удару ногою та намагався рвати на ньому куртку. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався після судового засідання, на якому розглядалось кримінальне провадження за фактом незаконного утримання та перешкоджання професійній діяльності журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги головою громадської організації “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією” Ігорем Талововим.

Як пише видання, після судового засідання один із членів громадської організації, яку очолює обвинувачений, завдав журналісту удар ногою, намагався рвати на ньому куртку.

"Признаюсь, щоб не залишитись в боргу особі, яка висотою близько 1,95 м і вагою понад 130 кг, я відповів десь тим самим без пошкодження йому верхнього одягу", - розповів про сутичку Назарій Наджога

Також журналіст повідомив, що нападник добре його знає, оскільки неодноразово приходив на судові засідання. “Отій громилі добре відомо мій статус, моє ім’я і прізвище і частково моє минуле, оскільки він неодноразово приходив на судові засідання”, - сказав Наджога.

Оскільки у справі Назарій Наджога має статус потерпілого, то, зауважує видання, завдання ударів зі сторони прибічників Таловова можна вважати намаганнями залякати журналіста, як потерпілого за подані раніше покази.

Після інциденту журналіст написав заяву в поліцію. “Написав, бо переконаний, що «комітет», «територіальна громада», «юридична секта», громадська організація, команда «партії політики путіна» чи як би вони себе не називали буде постійно шукати мене з метою помсти. Тому проситиму поліцію належним чином забезпечити охорону громадського порядку 13 січня 2016 року біля і в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду, починаючи з 8-ї години ранку”, - сказав Наджога.

Оголошення ухвали суду у справі Ігоря Таловова призначене на 13 січня на 8.30. Прокуратура просить суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки.

У свою чергу, як повідомляє Головне управління Національної поліції у Тернопільській області, за фактом інциденту відкрито кримінальне провадження за статтею 126 частина 1 ККУ - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

За даними поліції, журналіст звернувся із заявою про побиття 11 січня о 20:40 у чергову частину Тернопільського відділу поліції. За словами потерпілого, в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду один з присутніх вдарив його ногою в ліве стегно та спричинив фізичний біль.

На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. Правоохоронці вилучили з приміщення відео з камер спостережень, будуть опитані свідки та інші учасники даного інциденту.

За меддопомогою журналіст не звертався, тому довідка на проходження судово-медичної експертизи не видавалася.

Як повідомляв ІМІ, 20 листопада 2014 року керівник ГО “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією” Ігор Таловов незаконно утримував і допитував журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджогу, про діяльність якого журналіст провів розслідування. Таловов затримав Наджогу після того, як на сторінках видання 18 листопада 2014 року було оприлюднено розслідування Наджоги “Міліція, гроші та підроблений підпис. В Тернополі одеська ГО збирає гроші для АТО (документи)”, у якому оприлюднені факти про те, як громадська організація, якої юридично не існує, збирає кошти для АТО.

У прокуратурі Тернопільської області повідомили про відкриття кримінального провадження у справі за ст. 171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності) та за ст.146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини).

26 листопада 2014 року колектив тернопільської інтернет-газети “Доба” заявив про переслідування та незаконний збір персональних даних працівників газети фігурантом їх розслідування Ігорем Талововим. Також колектив газети звернувся до громадських діячів, юристів та журналістів з проханням про підтримку.

Станом на 1 грудня 2014 року в кримінальному провадженні за фактом незаконного утримання та перешкоджання професійній діяльності журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги нікому не було висунуто підозру за вчинення правопорушення.

3 грудня 2014 року у Тернополі журналісти і громадські активісти пікетували будівлю УМВС в Тернопільській області з вимогою чесного розслідування у справі перешкоджання роботи журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги.

26 грудня 2014 року прокуратура міста Тернополя повідомила про підозру Ігорю Таловову у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст.146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.2 ст.171 (переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику) та ч.1 ст.182 КК України (порушення недоторканності приватного життя). Також прокуратура мала намір клопотати про призначення судово-психіатричної експертизи Таловова.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду до 48-річного Ігоря Т. застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово. Строк дії ухвали встановлено до 24 лютого 2015 р.

Проте Апеляційний суд Тернопільської області звільнив з-під домашнього арешту одного з керівників відокремленого підрозділу громадської організації “Всеукраїнський громадський підрозділ по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією” Ігоря Т., та обрав йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

8 квітня адвокат підсудного Володимир Кметик відмовився захищати Таловова.

Наразі триває судовий розгляд справи.

2. У Києві хуліган вдарив журналіста під час підготовки сюжету про пожежу на станції метро

13.01.2016 13 січня у Києві хуліган вдарив в обличчя журналіста одного з телеканалів при підготовці сюжету про загоряння кіоску біля станції метро. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у м.Києві.

Подія сталася у Печерському районі столиці увечері. Кореспондент і оператор одного з телеканалів прибули, щоби зробити репортаж про загоряння кіоску біля станції метро. Коли журналіст спустився в підземний перехід, між ним і молодиком, який ішов зі своїм товаришем назустріч, відбулася словесна перепалка, під час якої  незнайомець вдарив медійника в обличчя.

Потерпілий звернувся до працівників поліції, тож 18-річного хулігана затримали.

Слідчий відділ Печерського управління поліції розпочав кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання - від штрафу до трьох років обмеження волі.

Після завершення слідства матеріали будуть скеровані до суду.

Київська місцева прокуратура №6 повідомила про підозру чоловіку, який заподіяв тілесних ушкоджень тележурналісту каналу “24”, коли 13 січня знімальна група знімала сюжет про пожежу в торговельному кіоску на станції метро “Дружби народів”. Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва.

За інформацією прокуратури, коли журналіст телеканалу спустився в підземний перехід, між ним та одним з перехожих зав’язалася словесна перепалка, під час якої незнайомець вдарив його в обличчя.

На даний час особу підозрюваного встановлено. Ним виявився 18-річний студент Київського коледжу міського господарства Академії муніципального управління.

Наразі йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України (умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності).

Досудове розслідування триває.

Нагадаємо, 13 січня через пожежу в одному з кіосків була закрита станція київського метрополітену "Дружби народів".

3. В Одесі начальник приватного ЖЕКу напав на журналістку "Думської ТБ"

15.01.2016 15 січня в Одесі на журналістку телекомпанії “Думська ТБ” Анастасію Большедворову напав директор ТОВ “Управдом-1” Валерій Вітковський, повідомляє Думська.

Інцидент стався під час зйомок чергового випуску програми “Архітектурний патруль” у будинку №9 на Шампанському провулку. Як пише видання, приводом для візиту журналістів стали скарги мешканців на неякісне будівництво та обслуговування будинку. Коли знімальна група прийшла в офіс компанії, щоб отримати офіційний коментар, директор ТОВ несподівано зі спини напав на журналістку.

“Ми вели зйомки програми “Архітектурний патруль”. Наприкінці програми, як належить за канонами журналістики, ми обов'язково заходимо до керуючого, щоб запропонувати йому дати коментар і пояснити своє ставлення до проблем будинку. На Шампанському, 9 таких питань було багато - запах газу, порушення норм безпеки та інше. Проте, ледве побачивши камери, він накинувся на мене, повалив на підлогу, пхав ногами. У мене порваний одяг, я в стані шоку”, - розповіла Анастасія Большедворова.

Керівництво телекомпанії повідомило про інцидент у поліцію. “Всі необхідні пояснення в поліції ми вже дали. Ми обов'язково прослідкуємо, щоб ця справа була розслідувана. Кербуд Валерій Вітковський, який вибрав у суперники тендітну дівчину-журналіста, буде покараний”, - заявив генеральний директор телекомпанії “Думська ТБ” Юрій Басюк.

Видання зазначає, що підприємство “Управдом-1” обслуговує декілька житлових будинків, побудованих в Одесі підприємством БМУ-1. Засновниками ТОВ є Олександр Машкін та Альбіна Шварцман. На цей приватний ЖЕК постійно надходять нарікання мешканців, на “Одеському форумі” можна знайти скарги і на неякісне надання послуг, і на грубість директора.

Згодом Большедворова повідомила, що відкликала з поліції заяву про інцидент. За її словами, вона це зробила, оскільки Вітковський вибачився перед нею, а також вона фізично не готова ходити на допити та суди, оскільки нещодавно перебувала в лікарні.

“Керівник напівприватного ЖЕКу прийшов до нас в офіс, вибачився переді мною, телекомпанією “Думська ТБ”. Визнав свою провину досить щиро. Але виправдання цьому немає. Штовхати, ображати дівчат, і тим більше журналістів - це справа гавнюків і бидла... Але порадившись з юристами, знайомими прокурорами, директором, лікарем і моїм чоловіком - ми все ж дійшли до мирової”, - написала вона.

“...Ще пару тижнів тому за станом здоров'я мені довелося не надто весело зустрітися з лікарняною палатою. Так що цього разу не була готова ваша сильна жінка-журналістка до фізичних розборок. І тому для мене це був серйозний стрес. ... І ось наша маленька сім'я вирішила прислухатися до поради лікаря відгородити себе від ще більшого стресу. Ми з Роман Юрковський просто уявили, як самостійно будемо ходити на суди-пересуди-допити-перепроси. Телекомпанія б знімала новини про хід слідства ... але скільки рутинних мерзенних моментів мені довелося б пережити? … Тільки через обіцянки кербуда, які мені здалися більш-менш щирими, подивитися на проблеми новобудови і спробувати їх виправити, в якості абсолютного винятку, до суду я не піду”, - написала вона.

4. У Києві на скандальному будівництві напали на журналіста

22.01.2016 22 січня у Києві на журналіста газети KyivPost Влада Лаврова напав представник фірми, яка будує скандальний комплекс "Берген" для СБУ, прораб Юрій Коваленко. Чоловік схопив журналіста за шию та розбив телефон, на який вівся запис. Про подробиці нападу повідомила журналістка Ганна Бабинець на своїй сторінці у Фейсбук.

Інцидент стався, коли журналіст проводив розслідування на місці скандальної забудови.

За її словами, 22 січня близько 21.00 на територію будівництва намагалася заїхати бетономішалка. Пікетувальники викликали поліцію.

“Тим часом на об'єкті з'явився прораб Юрій Петрович Коваленко. Влад Лавров, який працює у газеті KyivPost, спробував поговорити з паном Коваленком. Показав журналістське посвідчення і записував розмову на телефон. Спитав Коваленка, чому забудова продовжується попри заяву СБУ спочатку вирішити конфлікт з громадою. Юрій Коваленко відповідав на питання неохоче. "Скільки квартир передбачено для працівників СБУ, а скільки на продаж?" - спитав Влад. Пан Коваленко говорить: "Дай я тобі щось скажу", хапає Влада за шию, вириває з рук телефон та кидає об землю”, - написала журналістка.

Журналіст написав заяву про напад, поліція якраз була поруч. “Телефон йому казали берегти як речовий доказ. Чому ж питання про кількість квартир для СБУ так розізлила прораба? Бо відповідь не дуже сподобалася б громадськості: Служба безпеки отримає лише 327 квартир з 3269, решта підуть на продаж”, - написала журналістка.

Також Бабинець повідомила, що житловий комплекс "Берген" будується у Києві неподалік Голосіївського лісу на місці колишньої військової частини. "Тож ці землі мають оборонне призначення. СБУ під приводом побудови житла для воїнів АТО отримала ці землі та розпочала зведення шістнадцяти (!) 22-поверхівок. Місцеві жителі влаштовують пікети, забудовник підвозить "тітушок", - написала вона.

Як повідомляє Kyiv Post, Лавров близько 21 години був з друзями в ресторані поруч з будівництвом, коли він почув, як там почали збиратися люди для акції протесту. Жителі вважають, що будівництво є загрозою для Голосіївського національного парку і вже неодноразово проводили мітинги.

Як розповів Лавров, нікого з представників будівельної компанії не було на місці, коли він прибув на будівництво, але там було десь 20 мітингувальників.

“Я побачив водія бетонозмішувача і спробував сфотографувати з мого телефону”, - сказав Лавров, додавши, що незабаром прибула поліція та представник будівельної фірми.

Лавров назвався журналістом, показав прес-картку представнику фірми і сказав, що хотів би записати розмову на диктофон у телефоні.

“Коли я запитав, скільки квартир буде належати співробітникам СБУ, чоловік підійшов ближче і сказав щось на кшталт “Дозвольте мені сказати вам дещо”. Потім він схопив мене за шию і кинув телефон на землю”, - розповів журналіст.

Відразу після інциденту журналіст написав заяву в поліцію.

Погрози, залякування – 3

1. Невідомий "замінував" телеканал "112 Україна"

04.01.2016 4 січня невідомий повідомив про замінування будівлі телеканалу “112 Україна” у Києві. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

“На телефонну лінію call-центру телеканалу "112 Україна" надійшов дзвінок. Чоловічий голос погрожував підірвати телеканал "112 Україна". Наші колеги відреагували і передали цю інформацію в правоохоронні органи. Вони приїхали", - розповіла кореспондентка телеканалу.

За її словами, вдалося зафіксувати телефонний номер зловмисника.

Поліція вибухівки не знайшла.

Як повідомляв ІМІ, у грудні 2015 року телеканал “112 Україна” невідомі “мінували” тричі - 5 грудня, 24 та 29 грудня. У всіх трьох випадках поліція не виявила вибухівку в будівлі телеканалу.

2. У Миколаєві журналіст поскаржився поліції на погрози фізичною розправою

12.01.2016 12 січня журналіст інтернет-видання “Дорожній контроль Миколаєва”, член Незалежної медіа-профспілки України Петро Цицилін написав заяву до правоохоронних органів щодо факту погрози йому фізичною розправою. Про це повідомляється на сайті НМПУ.

Такі повідомлення автор журналістського розслідування почав отримувати з грудня 2015 року після публікації матеріалу на ресурсі. Журналіст вимушений був поскаржитись на автора повідомлень з нецензурною лексикою, після чого цього автора було заблоковано.

Однак зловмисник на цьому не спинився. Він продовжував надсилати погрози на особисту email адресу журналіста та супроводжувати погрози персональними даними як журналіста, так і членів його родини.

“З 2011 року я беру участь у громадському русі, в 2014 році ми створили «Дорожній контроль Миколаєва» - ютуб канал та газету, де слідкуємо за злочинами та бездіяльністю правоохоронних органів. Наказом Міністра правоохоронних органів мене було долучено до комісії з переатестації працівників міліції улітку 2015 року. Природно, що чимало правоохоронців, які чинили неправомірні дії, не пройшли переатестацію, чим, звісно, були невдоволені. Саме з цими подіями я пов’язую отримання погроз на свою адресу”, - розповів Петро Цицилін.

Медіа-юрист, заступник голови НМПУ Олександр Тарасов наголошує, що миколаївські правоохоронні органи мають добу для внесення справи у ЄРДР за ч.1 статті 345-1. “Медіа-профспілка очікує від правоохоронців належного розслідування справи, а також здійснюватиме контроль над процесом розслідування”, - додав він.

3. Журналіст із Коломиї заявив, що йому погрожував депутат

13.01.2016 13 січня у місті Коломия (Івано-Франківської області) журналісту-фрілансеру, члену Незалежної медіа-профспілки України Євгену Гапичу погрожував депутат Коломийської міської ради Ігор Ільчишин. Про це Євген Гапич повідомив ІМІ.

За його словами, інцидент стався під час засідання тимчасової земельної комісії, яка розглядала конфлікт за земельну ділянку між Ганною Негрич (яку підтримує Ільчишин) та секретарем міськради Любомиром Жупанським.

“Це сталося на засіданні комісії, яка розбиралася з конфліктом за земельну ділянку між Ганною Негрич та Любомиром Жупанським, секретарем міськради. Та після того, як я опублікував статтю про те, що депутат вдерся в будинок до секретаря. Він (Ільчишин - ред.) мені чітко сказав: "Я знаю, як з тобою розібратися. Я не Тимошенко (Юрій Тимошенко - народний депутат - ред.). Там все буде добре”, - розповів Гапич, додавши, що це було сказано привселюдно.

У свою чергу, журналіст відповів, що “якщо я навіть послизнуся, впаду і отримаю травму, то ти будеш в цьому винен. Це пряма погроза від тебе моєму життю та здоров’ю”.

Гапич пов’язує погрози зі своєю професійною діяльністю. “Він погрожував через те, що я постійно висвітлюю його депутатську та бізнесову діяльність. Показував, що він фактично робив підкуп виборців, незаконно встановлюючи дитячі майданчики на окрузі, по якому балотувався. Зараз я готую матеріал по тому, скільки коштів з місцевого бюджету отримали його фірми з 2010 по 2015 рік”, - розповів журналіст.

Також, за його словами, він постійно висвітлював діяльність народного депутата Юрія Тимошенка, начальником виборчого штабу якого, на виборах 2014 року, був Ільчишин.

“А це йому (Ільчишину - ред.) не подобалося, бо на виборах у 2014 році він був начальником виборчого штабу кандидата в народні депутати України Юрія Тимошенка. Юрій Тимошенко виграв і я почав висвітлювати його діяльність. У лютому 2015 року Тимошенко подав на мене до суду. Суд Тимошенко програв”, - розповів журналіст.

Євген Гапич має намір звернутися в поліцію.

Як повідомляв ІМІ, у лютому 2015 року народний депутат від “Народного фронту” Юрій Тимошенко подав до Коломийського міськрайонного суду позов проти журналіста з Коломиї (Івано-Франківська область) Євгена Гапича з вимогою спростування інформації та 50 тисяч гривень компенсації завданої моральної шкоди.

Приводом для позову стала опублікована на інтернет-порталі “Вільне місто” стаття за 20 лютого 2015 року під заголовком “Противсіх Василь — помічник-консультант нардепа Юрія Тимошенка?“.

У статті журналіст Євген Гапич аналізував помічників-консультантів народного депутата Юрія Тимошенка, перелік яких розміщений на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Автор зазначав, що серед помічників-консультантів є Гуменюк Василь Васильович. Зокрема, журналіст наводить інформацію, що ним може бути відомий для загалу Противсіх Василь (український політик, відомий тим, що напередодні виборів Президента України 2010 року змінив прізвище на “Противсіх” і балотувався на пост Президента) та наводить коротку біографічну інформацію про зазначеного політика.

Згодом Юрій Тимошенко відмовився від 50 тис. грн компенсації завданої моральної шкоди, які вимагав від журналіста “Репортера” Євгена Гапича.

27 березня 2015 року Коломийський міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову народного депутата від “Народного фронту” Юрія Тимошенка проти журналіста з Коломиї (Івано-Франківська область) Євгена Гапича з вимогою спростування інформації.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Києві невідомі розбили авто журналістки, яка пише книгу про Корбана

11.01.2016 11 січня у Києві невідомі пошкодили автомобіль журналістки Світлани Крюкової. Журналістка пов’язує інцидент зі своєю професійною діяльністю. Про це вона повідомила в коментарі ІМІ.

За її словами, вона вже декілька місяців пише книгу про справу голови політради партії УКРОП Геннадія Корбана.

“Я більш, ніж впевнена, що цей інцидент пов'язаний з моїми розслідуваннями. Заяву в міліцію подала, все зафіксували. Справа в тому, що вже кілька місяців я пишу книгу про справу Геннадія Корбана і фактично про нього - з моменту чернігівських виборів, тому щільно інтегрована в процес. Мене відстежують і прослуховують, як і інших людей, наближених до цієї справи. За мною встановлено стеження”, - розповіла вона.

Машину розбили в той час, коли журналістка була у Корбана в лікарні.

“Машина була припаркована біля лікарні на Амосова, де зараз Корбан перебуває на лікуванні і під арештом. Я була у нього, а коли спустилася ось таке трапилося”, - сказала Світлана.

У свою чергу, як повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у місті Києві, зібрані відомості за цим фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

В поліції повідомили, що подія трапилася у Солом’янському районі на вулиці Амосова. “Зловмисники розбили скло правих передніх дверей автомобіля «Хюндай», однак жодних речей із салону машини не викрали. ... За словами потерпілої, окрім механічних пошкоджень її авто, з салону нічого не пропало”, - повідомили в поліції.

Працівники слідчо-оперативної групи Солом’янського управління поліції провели огляд місця події та ряд необхідних першочергових слідчих дій. Правоохоронці з’ясовують усі обставини та мотиви вчинення правопорушення. Проводяться розшукові заходи, спрямовані на встановлення та затримання осіб, причетних до цього кримінального правопорушення.

Як нагадує Громадське ТБ, 31 жовтня 2015 року голову партії УКРОП Геннадія Корбана затримала СБУ. Під час обшуку у приміщеннях партії в Дніпропетровську було вилучено близько 1,5 мільйона гривень. Також знайшли печатки фіктивних фірм, зброю, засоби спостереження та прослуховування.

Корбан затриманий як член злочинного угруповання, яке викрало благодійні кошти для бійців АТО. За даними СБУ, злочинна організація викрала кошти з благодійного фонду, створеного для бійців АТО, в розмірі 40 млн грн, які пішли на придбання цінностей, повідомила речник СБУ Гітлянська.

Корбану висунули підозру за статтями: створення злочинної організації, привласнення коштів, викрадення політичних і громадських діячів, викрадення транспорту.

Перешкоджання журналістській діяльності – 5

1.У Житомирі тітушка перешкоджав журналістам 5-го каналу. Поліція бездіяла

03.01.2016 3 січня в Житомирі у журналістки 5-го каналу Оксани Трокоз невідомий чоловік, який брав участь у конфлікті навколо кондитерської фабрики “Житомирські ласощі”, намагався вирвати мікрофон та вдарив по камері оператора Ігоря Косташа. Поліція відмовилась реагувати на перешкоджання журналістам. Про це Трокоз повідомила в себе на сторінці у Фейсбук.

“На фабриці “Житомирські ласощі” знімаємо, як представники одного власника воюють з тітушками іншого (тітушками, які безперешкодно потрапили на фабрику і разом з правоохоронцями гріються біля одного багаття). Одному з учасників конфлікту видається дивним, що ми знімаємо, він намагається вихопити у мене мікрофон і б’є по камері”, - написала вона.

Після цього вона разом з оператором Ігорем Косташем пішли до працівників міліції, які охороняють фабрику з проханням “захистити нас від тітушок, які перешкоджають діяльності журналіста”.

“Той посилає нас у прес-службу. Бачимо начальника поліції Рудика, намагаємося поскаржитись на бездіяльність правоохоронців, але той посилає нас на 102. Потім він підійшов і запитав, чи впізнаємо ми того тітушку, але перше враження вже склалося”, - написала журналістка, згодом додавши, що їй зателефонував особисто керівник ГУ Національної поліції в Житомирській області Валерій Рудик, запитавши, “коли ми будемо готові написати заяву”.

Як нагадує zik, ситуація на Житомирській кондитерській фабриці загострилася після того, як 23 листопада 2015 року Тернопільський окружний адміністративний суд повернув фабрику у власність закритого акціонерного товариства “Житомирські ласощі”.

Президент компанії Ігор Бойко заявив, що депутат від “Народного фронту” Сергій Пашинський і його компаньйон Сергій Тищенко готують спробу рейдерського захвату Житомирської кондитерської фабрики. При цьому Пашинський звинувачення на свою адресу відкидає.

2. Під час конфлікту на Житомирській кондфабриці перешкоджали ще одному журналісту

03.01.2016 3 січня у Житомирі під час конфлікту на території кондитерської фабрики “Житомирські ласощі” співробітники Державної служби охорони та учасники конфлікту перешкоджали професійній діяльності журналіста інтернет-видання UA1 Вадиму Настоящему. Про це повідомляє Media Sapiens .

Як повідомив журналіст, він був на місці події та знімав на камеру. Йому перешкоджали тричі: “Співробітник міліції на моє запитання, куди вони прямують, відповів: “Яке твоє діло” і вдарив кулаком. Інший співробітник міліції вдарив по камері, це також зафіксовано на відео. Об’єктив камери затуляв один із тітушок”, - розповів Настоящий.

Також журналіст акцентував, що на відео, змонтованому з його матеріалу й матеріалу Житомир.info, добре видно обличчя хлопця, який напав на журналістку 5-го каналу та Житомир.info Оксану Трокоз.

Видання UA1 має намір вимагати від МВС пояснення дій співробітників Державної служби охорони. “Чому правоохоронці б’ють журналістів, перешкоджають журналістській діяльності, в той час як озброєні бандити штовхають літніх жінок? Чому поліція співпрацює з відверто кримінальним угрупованням, яке здійснило розбійний напад на підприємство?”, - йдеться в матеріалі UA1.

Також, на переконання редакції UA1, відео може бути використано правоохоронними органами для ідентифікації учасників нападу на житомирську кондитерську фабрику, адже на ньому видно обличчя учасників інциденту. Окрім того, на відео зафіксовано, як один із чоловіків, виходячи з воріт фабрики, виносить чохол з гвинтівкою.

Вадим Настоящий уточнив, що ні він особисто, ні редакція поки що не зверталися нікуди із заявами, але планують це зробити після закінчення вихідних днів.

Як повідомляв ІМІ, 3 січня у Житомирі у журналістки 5-го каналу Оксани Трокоз невідомий чоловік, який брав участь у конфлікті навколо кондитерської фабрики “Житомирські ласощі”, намагався вирвати мікрофон та вдарив по камері оператора Ігоря Косташа.

За фактом нападу в Житомирі на знімальну групу 5-го каналу, інтернет-видання "Житомир.info" поліція розпочала кримінальне провадження за ст.171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

3. У Львові на знімальну групу телеканалу ZIK заблокували невідомі

13.01.2016 У Львові 13 січня невідомі особи заблокували знімальну групу програми "Огляд дня" телеканалу ZIK на незаконному будівництві на вулиці Куліша, 47. Про це повідомляється на сайті ZIK.

Як повідомив учасник подій, репортер Євген Міклушка, вони разом з оператором виконували редакційне завдання і проводили зйомку на будівництві на вул. П.Куліша, 47. До них підійшли кілька осіб, які не назвалися, та почали вимагати вимкнути камеру, згодом стали погрожувати журналістам та штовхати їх. Потім невідомі запроторили їх на внутрішнє подвір’я та зачинили замок ззовні.

Репортери телефоном звернулись до правоохоронних органів та повідомили про порушення. Наразі вони лишаються заблокованими, поліція вже працює на місці.

Департамент  Держархбудінспекції (ДАБІ) у Львівській області зупинив будівельні роботи зі спорудження багатоквартирних житлових будинків на вулиці Куліша, 47 у Львові.

Як нагадує телеканал, він неодноразово порушував питання незаконної забудови у місті Львові. Зокрема, 12 січня в "Огляді дня" вийшов сюжет щодо незаконної забудови на вулиці Лікарській у селищі Брюховичі.

Журналістів вдалося звільнити тільки після втручання поліції. “Я дізнався, що Інспекція Держархбудконтролю наказала зупинити будівництво за цією адресою, а також наклала штраф на забудовників. Ми вирішили перевірити, чи справді будівельні роботи були припинені. Як тільки ми розпочали свою роботу, до нас підійшли двоє людей, один з яких накинувся на нас з нецензурною лайкою, обурюючись, що ми знімаємо без дозволу. Коли ми відмовилися припинити зйомку, один із чоловіків закрив ворота, заблокувавши нас на території незаконного будівництва”, – розповів репортер Євген Міклушка.

Журналіст одразу зателефонував у поліцію. Але навіть після прибуття поліцейських охоронці будівельного майданчика не відразу відчинили ворота, за якими перебувала знімальна група. “Якщо нам перешкоджали, то, очевидно, у цієї будівельної компанії не все гаразд з документами. Я попереджав чоловіка, який нас зачинив, що він діє протизаконно, інший чоловік був у стані алкогольного сп’яніння – це було зрозуміло за розмовою, і за запахом від нього. Ворота відчинили лише перед приїздом слідчо-оперативної групи, коли на місці вже добрих півгодини була поліція”, – додав репортер.

Чоловіків, який зачиняв браму, після прибуття слідчих з місця інциденту втік. Той, який залишився з журналістами на зачиненому подвір’ї, сказав, що раніше працював тут охоронцем, але нині вже є пенсіонером. Свої дії він виправдовував тим, що знімальна група не пред’явила йому журналістського посвідчення.

4. У Полтаві на сесії міськради журналістам обмежували пересування по залі засідань

22.01.2016 У Полтаві 22 січня журналістів місцевих ЗМІ не допускали у частину сесійної зали Полтавської міської ради, де безпосередньо сидять депутати та міський голова. Про це ІМІ повідомив журналіст інтернет-видання “Коло” Андрій Іванов.

За словами журналіста, обмежував переміщення журналістів начальник управління Полтавського міськвиконкому по зверненням громадян Ігор Верига.

“Ігор Верига, начальник управління Полтавського міськвиконкому по зверненням громадян, на мій погляд через елементарну некомпетентність і необізнаність, створив конфліктну ситуацію. Він не допускав журналістів у частину сесійної зали Полтавської міської ради, де безпосередньо сидять депутати та мер. Справа в тому, що сама зала абсолютно не пристосована до комфортної роботи журналістів, яким доводиться елементарно стояти у проходах, навіть сидіти поряд із мером, чи секретаріатом, чи просто на підлозі. Тож, прес-служба міської ради прийняла рішення виділити для журналістів два ряди місць на “гальорці” (двох рядів, зауважу, дуже замало). І допускати до передніх рядів чи трибуни та президії лише операторів. Фотографам повідомили – фотографуйте з «гальорки», або ж до сесії чи після”, - розповів Іванов.

Як зазначив журналіст, посадовець мотивував це рішення тим, що так погодили депутати. “Натомість самі депутати говорять, що цього не погоджували”, - сказав Іванов.

Конфліктну ситуацію вдалося вирішити, поскаржившись у поліцію та погрозами написати заяву про перешкоджання журналістській діяльності. “Тоді Ігор Верига різко змінив свою риторику і прислухався до пропозиції журналістів, пускати також і фотографів, і журналістів, які самі робили знімки для своїх ЗМІ, у будь який момент під час сесії”, - розповів журналіст.

Ще одна журналістка “Кола” Надія Труш, коментуючи інцидент, заявила, що ситуація виглядала вкрай дивною, адже 25 грудня минулого року журналістам дозволили займати вільні місця біля мера, аби зручно було працювати. “Нині ж ситуація була кардинально іншою. Також мер Олександр Мамай 25 грудня публічно пообіцяв сприяти тому, аби пресі було зручно працювати”, - зазначила Надія.

5. У Миколаєві правопорушник напав на журналіста-активіста

23.01.2016 У Миколаєві 23 січня біля одного з барів декілька чоловіків вчинили напад на журналіста видання “Дорожній контроль. Миколаїв”, громадського активіста Петра Цициліна. Як стало відомо, нападники – місцеві “мажори” та фігурант у справі побиття журналіста, повідомляється на сайті Незалежної медіа-профспілки.

Інцидент трапився під час чергування “Снігового патруля” – ініціативної групи Миколаєва, яка допомагає машинам “Швидких” діставатись до засніжених місць та витягає їх із заметів. Групі стало відомо про те, що знайдено автівку нападника на водія “Швидкої допомоги”.

“Я був неподалік, тож вирішив під’їхати та зафіксувати на камеру дії патрульних щодо правопорушника. Разом з двома патрульними ми увійшли до бару, де одразу побачив підозрюваного. Він агресивно реагував на камеру та намагався виїхати з бару на таксі. Між підозрюваним та представниками «Снігового патруля» розпочалась перепалка. Мені особисто погрожували у грубій формі та забороняли знімати. Через деякий час підозрюваний та його друзі нанесли мені декілька ударів у голову”, - розповів Цицилін.

Представники поліції, які були присутні під час інциденту, не вжили заходів задля уникнення конфлікту.

Станом на сьогодні призначено слідчого, а Цициліна знову викликали для надання матеріалів та доказів.

Як повідомляє Головне управління Національної поліції у Миколаївській області, за даним фактом Слідчий відділ Заводського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області розпочав кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України "Умисне легке тілесне ушкодження".

У поліції зазначили, що 23 січня приблизно о 23:40 год. на спецлінію "102" надійшло повідомлення про виявлення представниками громадськості автомобіля, водій якого спричинив тілесні ушкодження працівнику бригади "Швидкої медичної допомоги". Під час встановлення обставин були нанесені тілесні ушкодження одному з активістів та застосовано спецзасоби відносно осіб, що не виконали законні вимоги поліцейських.

До розважального закладу, розташованого по вул. Декабристів, було викликано наряд патрульної поліції м. Миколаєва.

“Заявник, який представився членом громадської організації та кореспондентом Інтернет-видання, на місці роз’яснив, що він разом із товаришами побачив біля бару автомобіль, водій якого напередодні спричинив тілесні ушкодження керманичу спеціального медичного транспортного засобу”, - йдеться у повідомленні.

Поліцейські встановили особу власника вищезазначеної автомашини та запросили його надати пояснення.

Так, за свідченням представника громадської організації, йому, як кореспонденту інтернет-видання, перешкоджали здійсненню його професійної діяльності та нанесли тілесні ушкодження. Особи ж, які були доставлені до Заводського відділу поліції м. Миколаєва, стверджують, що їх спровокували на конфлікт, після чого застосували відносно них сльозогінний газ та кайданки.

Поліція очікує на відеоматеріал, який потерпілий пообіцяв надати правоохоронним органам, для встановлення факту перешкоджання професійній діяльності кореспондента ЗМІ для додаткової кваліфікації події.

Представника громадськості направлено на обстеження для проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення тяжкості спричинених тілесних ушкоджень.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 2

1.Сквирська райрада дозволила фото- та відеозйомку лише акредитованим журналістам

18.01.2016 Новообрана Сквирська районна рада Київської області під головуванням Василя Гриші (представник “Блоку Петра Порошенка”) внесла зміни до Регламенту райради, згідно з якими лише акредитовані представники ЗМІ можуть проводити відео- та фотофіксацію пленарного засідання. Таке рішення Сквирська райрада ухвалила 7 грудня 2015 року.

Так, у статті 4 першого розділу регламенту зазначено, що діяльність районної ради, її органів  здійснюється відкрито і гласно, у сесії ради, засіданнях її органів можуть брати участь, зокрема, засоби масової інформації.

“Фото та відео фіксаж можуть здійснювати тільки акредитовані засоби масової інформації або за окремим рішенням ради”, - йдеться у регламенті райради.

Як повідомили ІМІ місцеві журналісти, за ці зміни до регламенту проголосували представники політичних сил, які на всеукраїнському рівні демонструють власну відкритість, відстоюють права громадян та свободу слова. Серед них ВО “Батьківщина”, “Блок Петра Порошенка” та представники партії УКРОП у Сквирському районі.

“Мовчки спостерігав за цим беззаконням і голова Сквирської райдержадміністрації Руслан Лінда, який є представником Президента України у Сквирському районі та зобов’язаний забезпечувати дотримання законодавства та Конституції України на ввіреній йому території. Навіть під час правління Партії регіонів її представники на Сквирщині не додумались обмежувати права журналістів”, - зазначають місцеві журналісти.

Юрист ІМІ Роман Головенко заявляє, що дане нововведення обмежує права не лише журналістів, а усіх громадян України.

“У даному випадку можна стверджувати не лише про порушення прав журналістів, а й загалом усіх громадян, оскільки кожен громадянин згідно з ч.1 ст. 307 Цивільного кодексу має право проводити зйомку на публічних заходах, до яких, зокрема, належить і сесія ради (ч.17 ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування"). Також дане нововведення суперечить ч.ч. 1, 4 ст. 26 ЗУ "Про інформацію" в частині регулювання діяльності журналістів”, - прокоментував юрист.

Нагадаємо, юристи ІМІ у зв'язку з тим, що новосформовані міські ради по всій Україні почали масово обмежувати доступ журналістів на відвідування засідань, заявляли, що органи місцевого самоврядування не мають права забороняти журналістам відвідувати засідання, а акредитація - це процедура для спрощення роботи журналістів, а не обмеження. Зокрема, випадки обмежень стали відомі у грудні 2015 року у Маріуполі, Миколаєві, Запоріжжі і Луцьку.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про інформацію":

- суб'єкт владних повноважень може здійснювати акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, з метою створення сприятливих умов для здійснення ними своєї професійної діяльності (мова йде не про дозвільну систему допуску чи недопуску журналістів, а про роботу в рамках сприянню співпраці);

- відсутність у журналіста акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень;

Умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, можуть розцінюватись як злочин, передбачений частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк до 3-х років.

2. В АП відмовилися надати "Схемам" інформацію про відвідувачів, заявивши про конфіденційність

22.01.2016 Адміністрація Президента України відмовилася надати прізвища осіб, які зустрічаються з Петром Порошенком та чиновниками його Адміністрації, зазначивши, що інформація про відвідувачів є конфіденційною. Про це йдеться у сюжеті програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», спільного проекту «Радіо Свобода» та каналу «UA:Перший», повідомляє Media Sapiens.

«Мабуть, Президенту України є що приховувати. Офіс Петра Порошенка відмовився надати прізвища людей, які зустрічаються з Президентом України та очільниками його Адміністрації. У відповідь на усні та письмові запити ми отримали відмову. Мовляв, президентська охорона заперечує», - повідомила ведуча програми Наталя Седлецька.  

За її словами, запис осіб, які приходять на зустрічі в Адміністрацію Президента, ведеться у спеціальному журналі відвідувань. «Але цей документ тимчасовий, його навіть до архівів не передають», - зауважила журналістка.

Щоб подивитися, з ким зустрічаються високопосадовці з Адміністрації Президента,  знімальна група «Схем» провела під її стінами 6 днів у грудні минулого року в період, коли тривали дискусії про долю Кабміну та бюджет 2016 року. «Ми побачили там бізнесменів, нового Антикорупційного прокурора, колишніх регіоналів, а також зафільмували масовий приїзд депутатів на засідання цілої фракції у кабінеті Президента», - повідомила Наталя Седлецька.

Журналіст Сергій Андрушко підготував з цього приводу спеціальний репортаж. Він показав у сюжеті лист, надісланий Адміністрацією у відповідь на прохання журналістів надати інформацію про відвідувачів глави держави.

«За інформацією, наданою службою охорони Адміністрації Президента України, ведення робочих журналів (журналів відвідувачів) не передбачено номенклатурою справ Адміністрації Президента України, а є допоміжним документом для зручності роботи співробітників служби охорони під час допуску відвідувачів до Адміністрації Президента України», - йдеться у відповіді адміністрації глави держави.

За твердженням адміністрації Петра Порошенка, інформація про відвідувачів є конфіденційною згідно пункту 16 розпорядження глави секретаріату Президента України і керівника державного управління справами №165/240 від 15 грудня 2006 року – тобто такі дані були засекречені ще за часів президентства Віктора Ющенка.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки на ЗМІ та журналістів – 1

1.Хакери зламали івано-франківський сайт "Курс", залишивши погрозу

28.01.2016  Івано-франківський інформаційний сайт "Курс" піддався хакерській атаці. Сайт перестав працювати повністю. Про це повідомляється на офіційній сторінці сайту у Фейсбук.

Замість вмісту сайту відображався напис англійською мовою: “Ми не пробачимо, ми не забудемо, чекайте нас. АНОНІМИ”. Зараз напису вже немає.

“Шановні читачі, друзі, на жаль, змушені повідомити, що наш сайт kurs.if.ua зазнав серйозної хакерської атаки. Зараз працюємо над відновленням роботи. Перепрошуємо за незручності. І побажайте нам успіху”, - написала редакція.

В коментарі ІМІ, головний редактор “Курсу” Сергій Борис повідомив, що проблеми з сайтом почалися після публікації статей журналіста Євгена Гапича про суди довкола комунального ринку в Коломиї Івано-Франківської області та про рейдерське захоплення фабрики дитячих меблів.

“...щодо припущень. Проблеми почалися після публікації статті Євгена Гапича про суди довкола комунального ринку в Коломиї. Здавалося б, така локальна тема - боротьба за базар в райцентрі... Але прізвища виринули прецікаві - не районного масштабу. До нас звернулися з пропозицією зняти матеріал за гроші. Ми відмовили цим "добрим людям". Заанонсували продовження. І от коли вийшла наступна стаття - про рейдерське захоплення фабрики дитячих меблів, нас і хакнули. Але знову ж - ці події пов'язані лише в часі. Що є причинно-наслідковий зв'язок між ними, я стверджувати не можу”, - розповів він.

Також головред повідомив, що сайт зламали об 11:31, в четвер, 28 січня. “На вечір ми перезалили базу і відновили роботу”, - розповів він. Проте атаки продовжувалися станом на 30 січня, протягом трьох годин тривали спроби зламу.

“Хто це робить, сказати не можу, маю лише певні припущення. Наш айтішник, він же розробник сайту, стежить за процесом, айпішки, з яких пробують ламати, каже, що встановив. Чи це справді Анонімуси, як було написано в повідомленні, яке хакери залишили, теж невідомо”, - розповів Сергій.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 7

1.За фактом нападу на журналістів у Житомирі відкрито справу за 171 статтею

04.01.2016 За фактом нападу у Житомирі на знімальну групу 5-го каналу, інтернет-видання "Житомир.info" поліція розпочала кримінальне провадження за ст.171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції у Житомирській області.

"3 січня до поліції звернулась із заявою журналіст одного з інтернет-видань про перешкоджання професійній діяльності їх знімальній групі під час роботи на території житомирської кондитерської фабрики. За даним фактом розпочато кримінальне провадження", - повідомила поліція.

Інцидент стався близько 12.00 на території підприємства. Невідомий намагався вихопити мікрофон у журналістки під час запису відеокоментаря одного з учасників подій, зазначили в поліції. До  матеріалів провадження також долучено відеозапис події.

Як повідомляв ІМІ, 3 січня у Житомирі у журналістки 5-го каналу Оксани Трокоз невідомий чоловік, який брав участь у конфлікті навколо кондитерської фабрики “Житомирські ласощі”, намагався вирвати мікрофон та вдарив по камері оператора Ігоря Косташа.

2. У Тернополі суд виправдав голову ГО, який утримував журналіста та перешкоджав йому

13.01.2016 Тернопільський міський районний суд виправдав за всіма статтями обвинувачення керівника ГО “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією” Ігоря Таловова, який незаконно утримував та перешкоджав професійній діяльності журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги. Таке рішення суд ухвалив 13 січня, повідомляє “Доба”.

Як пише видання, оголошення вироку переносилось кілька разів протягом 13 січня і відбулося аж після 20-ї години, коли журналісти, які прийшли підтримати колегу, розійшлись додому.

“За таким рішенням суду, морального тиску щодо мене не було, Таловов не першкоджав моїй журналістській діяльності, не збирав про мене конфіденційної інформації. Виглядає так, що усі протиправні дії, озвучені в обвинувальному акті, він вчиняв у правовому полі”, - прокоментував рішення Назарій Наджога.

“Справу Таловова вела суддя Лілія Делікатна, яка відома також тим, що кінолога, який взяв на виховання у поліцейський кінологічний центр собаку, годував його та лікував, позбавила волі за це на 5 років”, - пише видання.

Як повідомляв ІМІ, 20 листопада 2014 року керівник ГО “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією” Ігор Таловов незаконно утримував і допитував журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджогу, про діяльність якого журналіст провів розслідування.

Таловов затримав Наджогу після того, як на сторінках видання 18 листопада 2014 року було оприлюднено розслідування Наджоги “Міліція, гроші та підроблений підпис. В Тернополі одеська ГО збирає гроші для АТО (документи)”, у якому оприлюднені факти про те, як громадська організація, якої юридично не існує, збирає кошти для АТО.

У прокуратурі Тернопільської області повідомили про відкриття кримінального провадження у справі за ст. 171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності) та за ст.146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини).

26 листопада 2014 року колектив тернопільської інтернет-газети “Доба” заявив про переслідування та незаконний збір персональних даних працівників газети фігурантом їх розслідування Ігорем Талововим. Також колектив газети звернувся до громадських діячів, юристів та журналістів з проханням про підтримку.

Станом на 1 грудня 2014 року в кримінальному провадженні за фактом незаконного утримання та перешкоджання професійній діяльності журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги нікому не було висунуто підозру за вчинення правопорушення.

3 грудня 2014 року у Тернополі журналісти і громадські активісти пікетували будівлю УМВС в Тернопільській області з вимогою чесного розслідування у справі перешкоджання роботи журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги.

26 грудня 2014 року прокуратура міста Тернополя повідомила про підозру Ігорю Таловову у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст.146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.2 ст.171 (переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику) та ч.1 ст.182 КК України (порушення недоторканності приватного життя). Також прокуратура мала намір клопотати про призначення судово-психіатричної експертизи Таловова.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду до 48-річного Ігоря Т. застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово. Строк дії ухвали встановлено до 24 лютого 2015 р.

Проте Апеляційний суд Тернопільської області звільнив з-під домашнього арешту одного з керівників відокремленого підрозділу громадської організації “Всеукраїнський громадський підрозділ по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією” Ігоря Т., та обрав йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

8 квітня 2015 року адвокат підсудного Володимир Кметик відмовився захищати Таловова.

11 січня 2016 року у Тернополі в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду один з присутніх, прихильник Таловова, завдав журналісту інтернет-видання “Доба” Назарію Наджозі удару ногою та намагався рвати на ньому куртку. Прокуратура просила для обвинувачуваного 2 роки позбавлення волі.

3. За фактом нападу на одеську журналістку порушено справу за статтею "погроза або насильство щодо журналіста"

18.01.2016 За фактом нападу на журналістку “Думської ТБ” Анастасію Большедворову поліція розпочала кримінальне провадження за ч.2 ст.345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) КК України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Як з’ясувала поліція, два оператори та журналістка одного з одеських телеканалів зайшли до будинку по вул. Шампанський провулок, 9, де між ними та 62-річним чоловіком відбулася сутичка.

“Журналісти здійснювали зйомку відеосюжету та зайшли до кабінету директора компанії  по наданню житлово-комунальних послуг. В результаті чого 62-річний чоловік почав виштовхувати журналістів з офісу, внаслідок чого 26-річна журналістка впала на землю”, - повідомляє поліція.

На місце події прибула слідчо-оперативна група. Всіх учасників конфлікту було запрошено до Шевченківського відділення поліції.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Як повідомляв ІМІ, 15 січня в Одесі на журналістку телекомпанії “Думська ТБ” Анастасію Большедворову напав директор ТОВ “Управдом-1” Валерій Вітковський.

4. Суд закрив справу після того, як підсудний вибачився за погрози перед журналістом "Преступности.НЕТ"

18.01.2016 Обвинувачений у перешкоджанні журналістській діяльності кореспондента “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова житель Миколаєва Олександр Кір'янов вибачився перед журналістом, після чого суд звільнив його від кримінальної відповідальності. Таке рішення Центральний  районний суд Миколаєва ухвалив 15 січня, повідомляє “Преступности.НЕТ”.

У ході засідання адвокат підсудного Майя Фуртатова подала суду клопотання, в якому просила закрити кримінальне провадження і звільнити Кір'янова від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що він примирився з потерпілим. Крім того, у клопотанні зазначено, що у зв'язку з тим, що Кір'янов скоїв злочин невеликої тяжкості, а також з тим, що раніше він не судимий і притягується до кримінальної відповідальності вперше, згідно статті 46 Кримінального кодексу України, він може бути звільнений від відповідальності у випадку, якщо сторони дійдуть згоди щодо примирення.

Журналіст Андрій Лохматов у засіданні підтвердив, що він з обвинуваченим примирився, оскільки останній попросив у нього вибачення і визнав, що вчинив неправильно.

Прокурор Іван Хомик не заперечував проти ухвалення даного клопотання, надавши суду також підтвердження того, що Кір'янов раніше не судимий і на обліку в психіатричній лікарні і неврологічному диспансері не перебуває.

У результаті суддя Сергій Медюк виніс постанову, згідно з якою кримінальне провадження стосовно Олександра Кір'янова за статтею 171 Кримінального кодексу України закривається, а сам обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності.

“У зв'язку з тим, що обвинувачений Кір'янов звернувся до мене з вибаченнями, з проханням пробачити його і примиритися, я не відмовив, оскільки спочатку говорив, що ми не бажаємо йому якогось покарання, що не жадаємо крові, помсти. Наша головна мета - показати, що за перешкоджання журналістській діяльності є кримінальне покарання... Я вважаю, що він вже отримав покарання. Він сам казав, що йому “не солодко” від того, що про нього пишуть, що його засуджують, що йому довелося постати перед судом у якості обвинуваченого. Він сказав, що усвідомив, що надалі цього повторювати не буде. Нам цього достатньо. Не думаю, що від наявності у нього судимості він стане добрішим. А так, сподіваюся, що людина ... і всі інші, хто повторює подібне або матиме намір зробити, будуть розуміти, що в цій країні все ж є закон, є суд, і що такі справи доводяться до суду”, - прокоментував рішення Андрій Лохматов.

Як повідомляв ІМІ, в ніч з 9 на 10 липня 2013 року в Миколаєві під час затримання працівниками ДАІ водія автомобіля-позашляховика Range Rover, який не зупинився на вимогу інспекторів, п'яний чоловік, пасажир цього автомобіля, погрожував фізичною розправою журналістам “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову та Анатолію Чубаченку за зйомку з місця подій. П'яний чоловік показав посвідчення працівника виконкому Миколаївської міської ради на ім'я Олександра Кір'янова.

17 липня 2013 року прокуратура Миколаєва відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України.

19 липня 2013 року Анатолій Чубаченко та Андрій Лохматов були опитані слідчим Слідчого управління Миколаївського міського управління міліції в якості потерпілих у рамках кримінального провадження, яке було відкрито за фактом публікації в ЗМІ.

Проте згодом начальник слідчого відділу Центрального райвіділу міліції Миколаєва Олександр Єжалов закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ.

Після оскарження його постанови справа була поновлена, але згодом вдруге була закрита вже іншим слідчим.

24 березня 2015 року втретє миколаївська міліція закрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістам інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову і Анатолію Чубаченко. Також справу було закрито вчетверте.

Андрій Лохматов оскаржив у суді постанову слідчого міського управління міліції Миколаєва А.Куратьова про закриття кримінального провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання йому та колезі Анатолію Чубаченку Олександром Кір’яновим.

2 вересня 2015 року суддя Центрального райсуду Миколаєва Дмитро Тишко задовольнив скаргу Андрія Лохматова, скасувавши постанову слідчого про закриття провадження.

5.Суд визнав, що співробітники СБУ затримали журналістів "Схем" незаконно

19.01.2016 Печерський районний суд м.Києва визнав потерпілими в результаті дій співробітників СБУ журналістів програми антикорупційних розслідувань “Схеми. Корупція в деталях” Михайла Ткача та Кирила Лазаревича, яких 2 жовтня 2015 року затримали під час зйомок сюжету про невідповідність стилю життя рівню зарплат у Службі безпеці. Таке рішення суд ухвалив 19 січня, повідомила у себе на Фейсбук екс-керівниця відділу розслідувань Радіо Свобода Катерина Горчинська.

Також суд визнав винним начальника служби охорони пропускного режиму СБУ Юрія Бондарева у незаконній дачі наказу затримати журналістів під час зйомок сюжету. “Бондарев перевищив службові повноваження і посидить дві доби на гауптвахті (якщо не виграє апеляцію, звичайно)”, - написала вона.

Горчинська вважає важливим те, що хлопців визнали потерпілими в результаті дій СБУ. “Що насильне затримання було, незалежно від того, що про це говорить СБУ, що суд прийшов "до беззаперечного висновку" про те, що представники СБУ не могли не усвідомлювати, що мали справу з журналістами, оскільки в момент затримання вони говорили з представниками прес-служби”, - написала Горчинська.

Михайло Ткач у себе на Фейсбук також повідомив про перемогу: “Ми перемогли в адміністративній справі проти СБУ. Суд визнав, що нас затримали незаконно і що сбушники не могли не усвідомлювати, що ми журналісти, а не терористи. Спасибі всім за підтримку. Тепер будемо боротися за відновлення кримінальної справи за 171 статтею. Щоб у силовиків більше ніколи не виникало бажання ламати журналістів”.

Як повідомляв ІМІ, 2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали у Києві журналіста Михайла Ткача й оператора Кирила Лазаревича програми антикорупційних розслідувань “Схеми. Корупція в деталях”, що виходить на Радіо Свобода і UA:Першому. Журналістів затримали під час зйомок епізоду для журналістського розслідування невідповідності стилю життя рівню зарплат в СБУ. При затриманні, за словами журналістів, співробітники СБУ застосували силу. Також у журналістів відібрали і пошкодили техніку.

Згодом співробітники СБУ відпустили журналістів, а голова СБУ Василь Грицак пообіцяв службове розслідування.

Військова прокуратура Київського гарнізону розпочала кримінальне провадження про перешкоджання законній журналістській діяльності.

15 жовтня 2015 року СБУ намагалася зашкодити виходу в ефір сюжету програми "Схеми" про елітні автівки співробітників СБУ.

4 листопада 2015 року Комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики заслухав звіт представників СБУ та прокуратури щодо інциденту та, оскільки слідство триває, вирішив заслухати повторний звіт через три тижні.

25 листопада 2015 року стало відомо, що працівники СБУ, які затримали знімальну групу програми антикорупційних розслідувань “Схеми. Корупція в деталях” і були тимчасово відсторонені від роботи, вже повернулися до виконання обов'язків.

23 грудня 2015 року стало відомо, що начальника служби охорони пропускного режиму Служби безпеки України Юрія Бондарева, який брав участь в інциденті з затриманням журналістів програми «Схеми. Корупція в деталях» Михайла Ткача і Кирила Лазаревича, звільнено із займаної посади.

5 січня 2016 року Михайло Ткач повідомив, що Військова прокуратура Київського гарнізону закрила кримінальне провадження, відкрите за фактом нападу співробітників СБУ на журналістів програми “Схеми” Михайла Ткача та Кирила Лазаревича. Також журналіст повідомив, що оскаржуватиме дане рішення прокуратури в суді.

6. Прокуратура Криму відкрила справу за фактом затримання Заіра Акадирова

20.01.2016 Прокуратура Автономної Республіки Крим при Генеральній прокуратурі України відкрила кримінальне провадження за фактом затримання в Криму російськими спецслужбами журналіста, блогера Заіра Акадирова. Про це Крим.Реалії повідомив перший заступник прокурора АРК Олексій Калина.

«Вчора (18 січня - ред.) внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 146, ч. 2 (незаконне позбавлення волі)», – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 15 січня в Сімферополі у Верховному суді Криму поліція затримала кримського журналіста Заіра Акадирова, який прийшов на засідання суду у “справі 26 лютого” в якості слухача. Після майже годинного допиту його відпустили.

19 січня Незалежна медіа-профспілка України вимагала від прокуратури Автономної республіки Крим відкрити кримінальне провадження за фактом незаконного затримання окупаційними поліцейськими кримського блогера Заіра Акадирова 15 січня у Сімферополі.

7. Мукачівський суд засудив до 2 років обмеження волі закарпатця за перешкоджання журналісту НТН

27.01.2016 Два роки обмеження волі отримав житель смт. Чинадієво Закарпатської області, який 5 червня 2015 року накинувся на журналіста телеканалу НТН Євгена Соломіна і пошкодив йому відеокамеру. Такий вирок днями виніс Мукачівський міський районний суд, повідомляє Закарпаття Онлайн.

“Я вдячний закарпатським правоохоронцям за оперативне й професійне розкриття цього злочину. Міліція прибула на місце пригоди хвилин за 10, зловмисника затримали й доставили в райвідділ. Питання є до прокуратури, яка чомусь намагалась перекваліфікувати цей злочин на банальне хуліганство. Та й суд розглядав цю нескладну справу аж 7 місяців. Та головне, що врешті-решт є справедливе рішення суду, і зловмисник поніс покарання”, - прокоментував рішення суду журналіст Євген Соломін.

Також він додав, що журналісти нерідко ризикують власним здоровям і навіть життям, тому “хотілось би від самих громадян порозуміння й підтримки в нашій журналістській роботі”.

Як повідомляв ІМІ, 5 червня 2015 року в селищі Чинадієво Закарпатської області 34-річний місцевий житель накинувся на журналіста телеканалу НТН Євгена Соломіна і пошкодив йому відеокамеру. Журналіст знімав сюжет про те, що в Чинадієво 34-річний чоловік на грунті ревнощів підстрелив із травматичного пістолета двох односельців віком 35 та 36 років. “Розлючений молодик приїхав у бар, де відбувалася зйомка, і зажадав її припинити. Коли журналіст попросив не перешкоджати йому в законній професійній діяльності, хуліган накинувся на нього й пошкодив власкору НТН службову відеокамеру”, - повідомили в міліції.

За даним фактом слідчий Мукачівського міськвідділу порушив кримінальне провадження за ст. 171 ч. 1 Кримінального кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Санкція даної статті передбачає штраф, арешт на півроку, або обмеження волі на строк до 3 років.

Реакція журналістської спільноти – 2

1.Чернівецькі журналісти заявляють про закритість обласної поліції

13.01.2016 Чернівецькі журналісти заявляють про закритість діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та просять т.в.о. начальника управління Сергія Пілігріма вжити заходів, аби журналісти могли отримувати інформацію вчасно. Про це йдеться у заяві місцевих журналістів на адресу Пілігріма, яку йому вручили 13 січня на сесії Чернівецької облради, повідомляє Молодий буковинець.

У своєму зверненні журналісти звертають увагу на неможливість вчасно отримати від управління коментар на ту чи іншу подію, на запити отримують відписку в електронній формі.

“Місцеві журналісти, журналісти центральних ЗМІ повинні оперативно подавати інформацію в повному обсязі та відповідними коментарями. За останні декілька місяців десятки разів коментарі від прес-служби доводилося фактично випрошувати, у результаті чого вони втрачали актуальність. Доводилося надавати інформацію без коментарів поліції”, - йдеться у заяві.

При цьому журналісти зазначають, що специфікою телевізійної журналістики є наявність "картинки", радійної – "звуку". “Тобто важливим моментом співпраці телеканалів та правоохоронців є якраз подача інформації у вигляді відео-інтерв’ю, інтерв’ю на звукозаписувач. На жаль, дуже часто у відповідь на свої запити (як офіційні, так і у вигляді прохань) ми отримуємо відписку на електронну пошту... Окрім того, інформаційні сайти так само потребують коментарів у вигляді відео-інтерв’ю та вчасного оновлення інформації”, - йдеться у зверненні.

Також, зазначають журналісти, останнім часом їм не надають оперативного відео, “інколи ставлять перед фактом, деколи посилаються на слідчі дії, через які доступ журналістів до такого відео обмежується на деякий час – достатній для того, аби новина перестала бути новиною”.

У тих нечастих випадках, йдеться у заяві, коли все ж вдається випросити коментар, “викликає занепокоєння форма подачі інформації, яка стала популярною останнім часом у відділі зв’язків з громадськістю: коментар самостійно записують працівники підрозділу і розсилають редакціями”.

“Такий підхід суперечить принципам відкритості та об’єктивності, позбавляє змоги задати уточнююче запитання, дізнатися подробиці. Ця тенденція посилює враження закритості правоохоронної системи від журналістів та громадськості”, - заявляють журналісти.

Також журналісти зауважують, що у випадку резонансних справ варто оперативно проводити брифінги, “на які запрошувати ВСІХ журналістів місцевих ЗМІ та регіональних кореспондентів центральних медіа”.

“Усі наші претензії і прохання до місцевої поліції вже тривалий час залишаються без відповіді. Подібне звернення близько місяця тому було надіслане на електронну скриньку управління, але відповіді чи реакції на нього ми не отримали”, - йдеться у заяві.

“Ми розуміємо, що цей підрозділ діє в межах внутрішньої субординації, і команди "давати чи не давати" інтерв’ю, оперативне відео або просто інформацію приймають на рівні вищого керівництва, тому звертаємося саме до вас, шановний Сергію Вікторовичу.

Закритість управління створює перешкоди в об’єктивному та всебічному висвітленню подій, які є суспільно значимими, здобутків обласної поліції, інформування населення про її роботу. Тому просимо вжити заходів, аби місцеві журналісти, журналісти центральних ЗМІ могли отримувати інформацію вчасно”, - йдеться у заяві.

При цьому журналісти звертають увагу на те, що у разі відсутності реакції на їхнє звернення вони залишають за собою право направити відповідного листа особисто міністру внутрішніх справ Арсену Авакову.

Заяву підписали 15 журналістів.

2. НМПУ вимагає розслідувати незаконне затримання кримського блогера

19.01.2016 Незалежна медіа-профспілка України вимагає від прокуратури Автономної республіки Крим відкрити кримінальне провадження за фактом незаконного затримання окупаційними поліцейськими кримського блогера Заіра Акадирова 15 січня у Сімферополі. Про це йдеться у заяві НМПУ.

Як зауважує НМПУ, історія з Акадировим стала продовженням низки затримань місцевих журналістів, які не бажають працювати за пропагандистськими вказівками окупаційної влади.

“Реакції на незаконне затримання Заіра Акадирова від українських правоохоронних органів досі немає. Хоча усі винні зафіксовані на відео, яке є у відкритому доступі. Усіх їх можуть ідентифікувати свідки та інші журналісти, які вже виїхали на материкову Україну. То ж оперативно розслідувати справу можливо і потрібно”, - йдеться у заяві.

Також спілка звертає увагу на необхідність адекватної кваліфікації кримінального провадження. “З матеріалів, оприлюднених свідками затримання Заіра Акадирова та ним самим, чітко видно, що представники окупаційної поліції не просто затримали його, а намагалися викрасти та, за їхніми власними словами,  "відвезти на подвал". Це має бути відображено у кримінальному провадженні”, - зауважують у спілці.

Також НМПУ закликає українську владу та світову спільноту продовжувати слідкувати за ситуацією в окупованому Криму та реагувати на факти утисків і репресій стосовно місцевих журналістів. “Кожні нові факти репресій проти кримських  журналістів мають викликати відповідну реакцію щодо дій окупаційної влади”, - заявили в НМПУ.

Як повідомляв ІМІ, 15 січня у Сімферополі у Верховному суді Криму поліція затримала кримського журналіста Заіра Акадирова, який прийшов на засідання суду в якості слухача. Після допиту його відпустили.

Крим – 4

1.У Сімферополі поліція затримала кримськотатарського журналіста Заіра Акадирова

15.01.2016 У Сімферополі 15 січня у “Верховному суді Криму” поліція затримала кримського журналіста Заіра Акадирова, повідомляє QHA.

До журналіста підійшли двоє співробітників поліції, вони попросили його пред'явити документи, що засвідчують особу. Заір Акадиров виконав їхню вимогу, після чого правоохоронці вивели його на вулицю.

Вже на вулиці журналіста оточили 10-15 поліцейських з наміром посадити його в машину і відвезти в Центр "Е". Акадиров відмовився, за нього заступилися люди, що прийшли на судові засідання.

Після цього співробітники поліції повели його в найближчий поліцейський відділок. Разом із Заїром Акадировим знаходиться правозахисник Андрій Крисько.

Співробітники поліції в Сімферополі допитали  Заіра Акадирова про його професійну діяльність і після майже годинного допиту відпустили. “У райвідділі мене опитували, чим я займаюся, де живу, що і куди пишу і для чого я це роблю. Це назвали “пояснювальною”. Попросили вивернути кишені, забрали речі, які там знаходилися, щоправда, потім повернули. Зробили копію паспорта та відпустили”, - розповів він.

При цьому, за словами журналіста, його силою хотіли із зали суду вивезти в Центр з протидії екстремізму, загрожували життю. “Мене затримали в будівлі суду, почали говорити, що я нібито незаконно знімав, робив позначки в своєму телефоні й попросили пройти в центр з протидії екстремізму. Я був проти затримання. У мене хотіли вихопити паспорт, я його не став віддавати в руки. Після цього капітан поліції підкликав “Беркут”, мене схопили за руки і повели в машину. Попередили, щоб не пручався, інакше надінуть наручники і відправлять у підвал”, - сказав Акадиров.

Акадиров прийшов на засідання суду в якості слухача.

15 січня в будівлі Верховного суду Республіки Крим на вул. Павленко, 2 в Сімферополі проходило друге засідання суду у “справі 26 лютого”. На засіданні мали оголосити обвинувальний висновок стосовно першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, а також активістів Мустафи Дегерменджі і Алі Асанова. Дану справу адвокат Полозов назвав “ще однією справою українських політв'язнів, переслідуваних російською владою”.

За даними російського слідства, Чийгоз організував, а Асанов, Дегерменджі, Юнусов, Кантеміров і Емірвалієв брали участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 року біля кримського парламенту, які переросли багатотисячний мітинг прихильників територіальної цілісності України і активістів партії “Русское единство”, керованої тоді нинішнім “главою” Криму Сергієм Аксьоновим. Через тисняву ​​двоє мітингувальників загинули, 79 осіб, за даними слідства, отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

2. ФСБ видала кримським поштовикам переліки "екстремістів". Серед них журналістка Ганна Андрієвська

22.01.2016 Федеральна служба безпеки Росії спрямувала до кримських поштових відділень переліки кримчан, підозрюваних в “екстремізмі”, за поштовою кореспонденцією яких треба стежити. Копію такого документу, датованого 24 грудня 2015 року, оприлюднив Крим.Реалії.

У списках вказані відомості про кримчан, щодо яких російські силовики проводили слідчі дії, або які засуджені російським судом. У документі вказані паспортні дані кримчан, їхні місце народження і місце проживання.

Серед кримчан, чию пошту збираються ретельно контролювати, – політв'язні Олег Сенцов, Геннадій Афанасьєв, Олександр Кольченко, Олексій Чирній, засуджені у “справі Сенцова” до тривалих термінів ув'язнення в Російській Федерації. Також у списку – журналістка Ганна Андрієвська і експерт Майдану закордонних справ Андрій Клименко.

У документі повідомляють, що в списку кримчан зірочкою позначені ті, “відносно кого є відомості про їхню причетність до тероризму”.

Як стало відомо виданню, в усній формі співробітників поштових відділень попередили про те, що, якщо на адресу когось зі списку надійде на пошту лист або посилка, або ж хтось буде питати про цих людей, необхідно негайно зв'язуватися з керівництвом, яке, в свою чергу, проінформує російських силовиків.

“Я не здивована цією окупантською рознарядкою. Таким чином, вони намагаються відстежувати будь-які інформаційні сполучення з Кримом неугодних окупаційному режиму. Від мене вони сенсацій точно не отримають, оскільки до Криму з материкової України неможливо надсилати поштові повідомлення. Та й чи потрібно в епоху інформаційних технологій? Однак відстеження листувань є небезпечним для кримчан, які, можливо, надсилають листи підтримки політв'язням. Їхню комунікацію із зовнішнім світом ФСБшники, вочевидь, намагаються перервати”, – прокоментувала кримська журналістка Ганна Андрієвська, чиє ім'я є у списку.

Нагадаємо, 20 лютого 2014 року Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму. Країни Заходу також не визнають анексію Криму і запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це “відновленням історичної справедливості”.

Як повідомляв ІМІ, 13 березня 2015 року у квартирі батьків журналістки “Центру журналістських розслідувань” Ганни Андрієвської співробітники ФСБ Росії провели обшуки в межах кримінальної справи, порушеної за публікації “Центру журналістських розслідувань”.

ФСБ Росії порушила кримінальну справу стосовно журналістки “Центру журналістських розслідувань” Ганни Андрієвської за статтею 280.1 КК Росії (публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ) щодо публікації її матеріалу про волонтерів батальйону “Крим”. Журналістка стверджує, що там немає закликів до відокремлення півострова.

3. У Криму "прокуратура" вимагає закрити доступ до 54 сайтів

27.01.2016 “Прокуратура” Криму ініціює обмеження доступу до 54 сайтів, які, як вважають у відомстві, мають екстремістський контент, повідомляє Радіо Свобода.

Як повідомив представник “прокуратури Криму” Андрій Алексєєв, протягом 2015 року кримська прокуратура вживала заходів щодо припинення поширення в інтернеті протиправної інформації, вказав на 54 сайти з такою інформацією.

“Прокурори проводили перевірки виконання законодавства про протидію екстремізму і тероризму і в організаціях, які надають телекомунікаційні послуги. За результатами цих перевірок внесено 26 подань про обмеження доступу до інтернет-ресурсів, включеним у федеральний список екстремістських”, – заявив Алексєєв.

Перелік сайтів, доступ до яких пропонується закрити, “прокуратура” Криму не опублікувала.

У Криму, який з початку 2014 року анексований Росією, за рішенням Роскомнагляду вже заблокували низку інформаційних ресурсів. Російське відомство регулярно виступає з вимогою до інтернет-провайдерів обмежити доступ до ресурсів під приводом протидії “розпалюванню міжнаціональної та релігійної ворожнечі” і наявності “екстремістських матеріалів”.

4. Роскомнагляд заблокував у Криму новинний сайт "Події Криму"

29.01.2016  29 січня на території анексованого Росією Криму був заблокований новинний сайт “Події Криму”. Про це Крим.Реалії повідомили в редакції видання.

Так, після обіду 29 січня читачі стали масово скаржитися на недоступність інтернет-ресурсу на території півострова. При спробі зайти на сайт з'являється повідомлення про те, що “доступ до запитуваного ресурсу обмежений”.

Причина обмеження доступу - сайт “включений до Єдиного реєстру доменних імен, покажчиків сторінок сайтів мережі Інтернет і мережевих адрес, що дозволяють ідентифікувати сайти в мережі Інтернет, що містять інформацію, поширення якої в Російській Федерації заборонено”.

Восени 2015 року Роскомнагляд вже повідомляв редакцію порталу “Події Криму” про плани обмежити доступ до сайту на території Росії. У листі, направленому на адресу редакції, відомство повідомляло, що інформація, яка розміщена на сайті, нібито “містить заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності або участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку”.

До теперішнього часу більшість кримських інтернет-користувачів мали доступ до сайту. А 29 січня 2016 року, вже після фактичного відключення, Роскомнагляд направив аналогічний лист на адресу редакції, проте в ньому вже містилася вимога видалити головну сторінку сайту, оскільки на ній нібито розміщена інформація, що закликає до “масових безладів і здійснення екстремістської діяльності”.

У листі не уточнювалося, про яку конкретно інформацію йде мова. Блокувати сайт почали в той же день, не чекаючи відведеної законом доби на видалення “екстремістського” контенту.

“Даний підхід говорить про те, що Кремль не влаштовує інформаційна політика сайту в цілому, і вже навіть не шукаються законні приводи для його блокування. Причину такої пильної уваги саме до нашого порталу ми бачимо в тому, що у нього найбільша кримська аудиторія (більше 300 тис. з 500 тис. чоловік на місяць) серед кримських незалежних ЗМІ, що відстоюють проукраїнську позицію”, - прокоментували ситуацію в редакції.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1

1. В "ЛНР" заблокували понад 100 українських новинних сайтів

13.01.2016 На окупованій території Луганської області, підконтрольній бойовикам "ЛНР", заблокували роботу близько 113 українських інформаційних сайтів, повідомляє ВВС.

Це пов'язано з тим, що з 8 січня 2016 року набув чинності наказ так званого міністерства інформації "ЛНР" про запобігання інформаційній дестабілізації в "республіці".

Зокрема, не відкриваються онлайн-сторінки таких ЗМІ: "Українська правда", "Новое время", "Радіо Свобода", "Остров", ТСН, 24 TV, "Тиждень", "Сегодня", "Обозреватель".