Барометр свободи слова за січень 2015 року

У січні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки побиття, нападів на журналістів – 6 та кібер-атаки на ЗМІ – 4. Порушення сталися у центральних, західних та південних регіонах країни, на сході України ІМІ зафіксував порушення лише у Харкові та області. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Також ІМІ зафіксував 3 випадки погроз і залякувань журналістів. Крім того, зафіксовано по 2 випадки нападів на офіси ЗМІ, пошкодження майна і напади на приміщення журналістів, ненадання доступу до публічної інформації та політичного тиску.

Також зафіксовано по 1 випадку перешкоджання журналістській діяльності та цензури.

Випадки побиттів та нападів на журналістів сталися у Черкасах, Чернігові, Одесі та на Харківщині, Чернігівщині і Львівщині. З шести випадків тільки у двох відомі нападники. Зокрема, на Львівщині депутат Яворівської райради побив активіста за відеозйомку бюджетної сесії, а на Чернігівщині журналіста побив нащадок антигероя статті. У інших чотирьох били невідомі, або невідомі у камуфляжі, а також невідомі скоїли замах на вбивство журналіста «Дорожьного контролю», якому у машину підклали вибуховий пристрій.

Всі три випадки залякувань та погроз сталися на Західній Україні – на Івано-Франківщині та у Чернівцях. Журналістам погрожували за зйомку ДТП, а також погрожували у соцмережах та коментарях до статті.

Випадок перешкоджання стався у Миколаєві, де журналістку "Преступности.НЕТ" голова прес-служби Миколаївської обласної держадміністрації (ОДА) Світлана Гурмаза разом з заступником голови ОДА Оксаною Янішевською не допустили з оператором у залу засідань, де проходила зустріч голови Миколаївської облдержадміністрації Вадима Мерікова з народними депутатами. Свою відмову в доступі журналістів на робоче засідання обґрунтували тим, що засідання «секретне» у зв’язку з розглядом питання мобілізації. У результаті стало відомо, що окрім питання мобілізації депутати з головою ОДА розглядали також питання прийняття бюджету Миколаївської області на 2015 рік.

Кібер-атаки зазнали сайт телеканалу "Ukraine Today" (групи 1+1), московський офіс YouTube заблокував канал ТСН на вимогу сепаратистів. Також через DDoS-атаку не працював івано-франківський сайт Версії. IP-адреса, з якої було здійснено найбільше запитів на сайт Версії і фактично здійснена DDоS-атака, належить компанії “Сибіртелеком”. Крім того, зазнав DDoS-атаки ізмаїльський сайт Инфоречье. Редактори обох сайтів пов’язують це з публікаціями, які виходили на інтернет-ресурсах.

У січні ІМІ зафіксував відновлення тиску щодо кримськотатарського телеканалу АТР з боку окупаційної влади. Так, 26 січня у Сімферополі телеканал оточили силовики, провели обшук. Унаслідок чого вилучили сервер з відеоархівом, а також забрали і особисті дані співробітників. В ефірі ведуча телеканалу зазначила, що озброєні люди прибули з метою вилучити комп'ютерний сервер, на якому зберігаються відеоматеріали подій річної давнини. Зокрема, масштабного мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року між прихильниками відокремлення Криму - проросійськими силами і тими, хто виступав за єдність України, основну масу яких представляли кримські татари.

Крім того, під час обшуку російські силовики перервали інтерв'ю генерального директора телеканалу Ельзари Іслямової журналістам, яка коментувала подію.

Нижче можна ознайомитися з усім барометром:

Фізична агресія

Побиття, напади – 6

1. У Черкасах невідомі побили журналіста телеканалу "Антена"

10.01.2015 У ніч на 10 січня у Черкасах невідомі чоловіки побили журналіста місцевого телеканалу “Антена” Костянтина Штукалюка. Про це повідомляє Про головне з посиланням на допис керівника телекомпанії Валерія Воротника на своїй сторінці у Фейсбуці.

За словами Воротника, напад стався у нічному клубі “Манхеттен” в центрі міста, де журналіст відпочивав разом з друзями. Коли ж Штукалюк пішов до вбиральні, за ним вскочили троє невідомих чоловіків кремезної статури.

“Погрожуючи пістолетом вони почали бити ногами журналіста, при тому заявляючи, мовляв той “допи*дівся”. Розмова була російською мовою. Костянтин почав відбиватися та в свою чергу збив одного з нападників з ніг. Охорона нічного клубу, почувши гуркіт, вбігла та припинила бійку, затримала нападників. Але, по невідомим причинам, невдовзі відпустила іх”, - написав Воротник.

Штукалюк заявив до міліції, було складено протокол, відібрані пояснення. У нього встановили побої середньої тяжкості.  На голові та на тілі журналіста численні забої.

“Ми вже маємо записи з камер спостереження із нападниками. Я як керівник засобу масової інформації звернуся до УМВС та особисто до Владислава Пустовара. Також просимо відгукнутися свідків, що стали самовидцями інциденту”, - закликав Воротник.

Крім того, Воротник допускає, що у клубі журналіста били люди, “що ймовірно мають відношення до МВС або збройних сил - їх прийоми рукопашного бою були доволі специфічними”.

Костянтин Штукалюк пов’язує побиття з професійною діяльністю, про що повідомив в коментарі ІМІ.

Так, він підтвердив факт нападу на нього у ніч на 10 січня. За його словами, троє нападників мали гарну фізичну підготовку та були навчені бити. Чоловіки увірвалися до вбиральні слідом за Штукалюком. Як зазначив Штукалюк, зброя, якою йому погрожували вбивством, схожа на ТТ.

“Серед останніх матеріалів багато відеосюжетів із зони АТО, в яких критикуємо дії військового командування і наголошуємо на незабезпеченості необхідним військових”, – зазначив у коментарі Костянтин Штукалюк.

Журналіст також є автором матеріалу про рейдерське захоплення землі, через який його ледь не збили автівкою. По останньому нападу на медійника правоохоронці вже мають фото зловмисників. Сьогодні журналіста викликали до райвідділку.

2. На Харківщині невідомі намагалися машиною збити журналіста

13.01.2015 13 січня у смт. Золочів Харківської області невідомі чоловіки спробували збити машиною головного редактора та журналіста видання “Зоря” Василя Мірошника під час виконання ним професійної діяльності. У журналіста травмовано ногу. Про це Василій Мірошник повідомив регіональному представникові ІМІ.

Інцидент стався близько 20 години. Як розповів Мірошник, він виїхав за завданням на місце злочину, де на нього і було скоєно напад.   

«Нам часто телефонують місцеві мешканці з проханням розслідувати ситуацію з крадіжкою поливної системи. Я виїхав відразу після такого дзвінка. Коли приїхав на місце, побачив, що дійсно описана людьми автівка на місці. І там є люди. Я почав фотографувати», - розповів журналіст.

За словами Мірошника, невідомі, яких він фотографував, підійшли до нього та спробували домовитися з журналістом «розійтися з миром».

«Декілька молодих людей побачили, що я фотографую, підійшли та попросили припинити знімати. Та спробували домовитися «по-хорошому». На що я представився як журналіст і сказав, що виконую свою роботу. Після чого вони сіли в автівку та спробували мене збити», - зазначив він.

Журналіст встиг відскочити, проте все ж йому травмували ногу. Чоловік звернувся до лікарні. На місце подій виїхала оперативна група міліції. На даний момент ведеться слідство.

3. На Чернігівщині побили журналіста через статтю, написану два роки тому

14.01.2015 14 січня на Чернігівщині побили журналіста видання "Північний вектор" та позаштатного кореспондента газети “Маяк” (Корюківський район) Віктора Татарина через статтю, надруковану у газеті два роки тому. Про це журналіст повідомив ІМІ.

Як розповів Татарин, побиття сталося саме через його журналістську діяльність. Приводом стала стаття від 26 січня 2013 року в районній газеті "Маяк" "Село знає своїх героїв і... антигероїв", яка присвячена річниці подвигу Героїв Крут. У цій статті автор написав про мешканця свого села (с.Сядрино, Корюківського району), більшовика, керівника Сосницької повітової міліції Олександра Гарнієра та про його дії під час революційних подій на початку 20 століття.

Побив же журналіста нащадок антигероя статті - односельчанин Олександр Гарнієр. Інцидент стався зранку, коли Татарин намагався дістатися районного центру Корюківка та ловив попутну машину.

“Під’їзджає автомобіль, я нічого не підозрюючи, сідаю в нього. Я не знав, хто зупинився. Сів, думаю, заплачу та доїду. У машині були двоє. Він (Гарнієр - ред.) почав до мене претензії висловлювати, погрожував пістолетом, воздушкою, нецензурно лаявся. Він почав казати мені, що я зганьбив його сім’ю, і так далі. І оце пройшло два роки з написання тієї статті”, - розповів Татарин. При цьому він додав, що раніше зустрічав Гарнієра у громадських місцях, але ніяких претензій той йому не пред’являв.

“Вони мене спробували завезти в ліс, але я вистрибнув з автомобіля, була невелика швидкість. Він побіг за мною, повалив мене і давай бити мене по голові ногою. Потім пару раз ще вдарив, потім пішли до машини, розвернулися і поїхали до Сядрина”, - сказав журналіст.

Татарин, діставшись райцентру, звернувся до відділення міліції із заявою про нанесення тілесних ушкоджень. В лікарні йому засвідчили легкі тілесні ушкодження. За словами Татарина міліція порушила кримінальне провадження за статтею 125 КК України.

“А от щодо журналістської діяльності вони не порушували справу, мотивують, що я був не при виконанні професійних обов’язків”, - додав Татарин.

4. У Яворові побили громадського активіста через відеозйомку засідання бюджетної комісії

15.01.2015 15 січня під час засідання бюджетної комісії Яворівської райради (Львівська область) громадського активіста місцевої Народної Самооборони Юрія Кенцалу, який знімав засідання на камеру з метою оприлюднення, побили та погрожували вбивством за відеозйомку.

На відео зафіксовано, як один з посадовців, депутат районної ради Григорій Бабій, говорить: “Якщо я побачу десь в інтернеті своє зображення, я буду знати, звідки воно прийшло. А ти мене знаєш. Пістолет у мене там є. По-доброму кажу, друже, я ж тебе застрелю”.

Як розповів ZIK активіст, посадовець також застосовував до нього фізичну дію – бив пляшкою по голові, обливав водою, тримав за шию, бив в груди тощо. За інформацією ZIK, Григорія Бабія 2012 року було звільнено з посади керівника відділу освіти Яворівської райдержадміністрації (РДА) за зловживання у сфері бюджетного законодавства на суму майже 800 тисяч гривень.

Також активно перешкоджав зйомці активісту голова постійної депутатської комісії Яворівської РДА з питань освіти, культури, спорту та туризму, директор сільської школи, Ростислав Канус. Решта депутатів, що були присутні на засідання, навіть не намагались зупинити колег, повідомляє Zaxid.net.

В коментарі ZIK Григорій Бабій акцентував на тому, що Кенцало не міг фіксувати те, що відбувається на засідання, бо не є журналістом. На що останній повідомив, що оприлюднити запис засідання було його громадською ініціативою, але в статуті ГО, членом якого той є, передбачено випуск газети: “Задача була така, щоб збирати інформацію”.

Крім того, Кенцало повідомив кореспонденту ІМІ, що є позаштатним журналістом одного з видань.

І Юрій Кенцало, і Григорій Бабій звернулися з заявами до міліції. Голова міліції Львівщини повідомив, що журналіст звернувся з заявою до районного відділу міліції, але наразі тілесних ушкоджень на ньому не виявлено. Бабій розповів, що подав позовну заяву в суд про захист честі, гідності і інтересів при проведенні та використанні матеріалів і відеозйомок. Юрій Кенцало повідомив кореспонденту ІМІ, що станом на 20 січня про відкриття провадження у справі йому нічого не відомо.

5. В Одесі невідомі у камуфляжі побили журналіста "Таймера"

22.01.2015 22 січня в Одесі невідомі чоловіки у камуфляжі побили журналіста місцевого інтернет-видання “Таймер” Антона Доценка та відібрали у нього фотокамеру. Про це Доценко повідомив ІМІ.

Інцидент стався біля стін Малиновського районного суду. Журналіст за редакційним виданням приїхав на судове засідання щодо подій 2 травня 2014 року в Одесі.  Нагадаємо, в цей день стався підпал одеського Будинку профспілок, що спричинило масову загибель людей.

“Я був на зйомці у Малиновському суді. Я знаходився в самому залі суду. Надійшла інформація, що на вулиці відбувається якась сутичка. Я вийшов на вулицю, побачив десь чоловік 60 в уніформі, там був якийсь крик. Я підійшов і почав знімати, а за спиною я почув таку пропозицію, що ось цього журналіста треба також побити. Я повернувся і ідентифікував людину, яка це сказала. Після цього до мене підійшла інша людина і почала питати, що я тут роблю, якого чорта я тут знімаю. Я йому показав посвідчення спілки журналістів України і інтернет-видання “Таймер”, в якому я працюю. Після цього у мене з камери збили “пушку” і почали на мене нападати”, - розповів Доценко.

Журналіст намагався втекти, проте його наздогнали, збили з ніг та почали бити.

“Я почав від них втікати, але далеко мені відбігти не вдалося, мене наздогнав натовп з чоловік 25, збили з ніг і почали бити руками, ногами. Намагалися видерти камеру, яку я тримав при собі. Після цього прибіг якийсь чоловік, я не всіх бачив хлопців, які у цьому брали участь, закричав на них, що не потрібно цього робити і прикрив мене собою, ліг на мене зверху”, - розповів Антон. Після цього журналіста підняли, відібрали у нього камеру та залишили.

За словами Доценка, він відбувся лише синцями. Били його по ногах та голові.

“Побоїв серйозних в мене немає, в мене по тілу синці. Я був з фоторюкзаком. Я звернувся клубком і били мене, так вийшло, переважно по ногах, які я піджав під себе, та по голові. У мене шишки на голові, на спині декілька саден, на руках і на ногах. Завдяки великому фоторюкзаку обійшлось, що по почках мені нічого не дісталося”, - розповів Антон.

Журналісту вдалося повернути свою камеру, але вона зламана та без картки пам’яті.

“Я потім знайшов керівника Ради громадської безпеки і попросив повернути камеру, через деякий час розібралися, в кого камера знаходиться, мені віддали камеру, але вона виявилася зламаною і без картки”, - розповів журналіст.

Доценко написав заяву в міліцію, і наполягатиме, аби справу відкрили за 171 статтею “Перешкоджання законній журналістській діяльності”.

На уточнююче запитання, хто ж все-таки його побив, Антон зазначив, що там були представники місцевих самооборон та “Правого сектору”.

“Там була збірна. Там були, у нас в Одесі є декілька самооборон всіляких, якісь представники їх. Також я бачив у натовпі керівника “Правого сектора” одеського, Стернієнка (Сергій Стернієнко - ред.). Зараз вони звичайно відхрещуються один від одного”, - сказав Доценко.

Видання “Таймер” припускає, що в нападі на журналіста брали участь активісти “Самооборони” під керівництвом Дениса Плаксієнка. Крім того, зауважує видання, на місці події був присутній керівник “Правого сектора” Сергій Стернієнко.

Напад на Доценка у міліції кваліфікували як хуліганство, повідомив “Вестям” начальник обласного УВС Володимир Шаблієнко. “Він написав заяву, була проведена перевірка, в результаті якої розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст. 296 КПК (“хуліганство”)”, - зазначив правоохоронець.

Водночас організація “Самооборона Одеси” заявила про свою непричетність до побиття журналіста. “Викладена “Таймером” дезінформація не є чимось надзвичайним для всіх нас, замість того, передбачаючи шум і крик з цього приводу, повідомляємо: “Самооборона Одеси не має відношення до “побиття” співробітника “Таймера”. “Самооборона Одеси” була присутня в Малиновському суді, щоб забезпечити там порядок і не допустити зіткнення”, - повідомили в прес-службі організації, повідомляє Репортер.

Як повідомляв ІМІ, у жовтні 2014 року одеський “7 телеканал” звільнив свого співробітника Антона Доценка за незаконну передачу відзнятих колегами матеріалів журналістам російських каналів, які потім інтерпретували відео з вигідної для них сторони.

Інтернет-видання "Таймер" належить екс-нардепові від Партії регіонів Ігорю Маркову, який відомий своєю проросійською позицією і оголошений у розшук.

6. У Чернігові скоїли замах на вбивство журналіста «Дорожнього контролю»

25.01.2015 25 січня близько 11 години у Чернігові було скоєно замах на вбивство журналіста "Дорожнього контролю" Володимира Маралова. В машині спрацював вибуховий пристрій, коли журналіст відкрив двері авто, проте він встиг відскочити. Про це повідомляється на сайті “Дорожній контроль”.

Як пише видання, відкривши двері свого автомобіля, Володимир побачив як впала граната - невідомі зловмисники встановили розтяжку. Журналіст встиг відскочити вбік і впасти, чим врятував собі життя. Через мить граната вибухнула.

На місце була викликана міліція. Також приїхали сапери і представники СБУ. Під час огляду автомобіля, були знайдені осколки гранати Ф-1. Після фіксації обставин події, підірвану машину передали Володимиру на зберігання. Автомобіль відновленню не підлягає. Весь кузов посікло осколками, а в днищі утворилася величезна діра.

Володимир Маралов пов'язує даний замах зі своєю журналістською діяльністю. Основний напрямок роботи журналіста "ДК" - люстрація працівників міліції, які служили при Вікторові Януковичу. “Завдяки розслідуванням Володимира, ряд начальників ДАІ позбулися своїх посад”, - пише видання.

Водночас, як повідомляється на сайті УМВС України в Чернігівської області, інформація про подію внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 15 (замах на злочин) та пунктом 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).

Триває досудове розслідування, яке перебуває на контролі керівництва УМВС України в Чернігівській області.

В міліції повідомили, що 25 січня до чергової частини Чернігівського міськвідділу внутрішніх справ надійшло повідомлення про спрацювання невідомого вибухового пристрою, який знаходився в легковому автомобілі. Ніхто з людей не постраждав.

На місце вибуху виїжджали слідчо-оперативні групи Чернігівського міськвідділу внутрішніх справ та Управління МВС в області на чолі з керівником УМВС. Прибули експерти-вибухотехніки і рятувальники.

Правоохоронці поспілкувалися з автовласником, він не постраждав. В автівці - вибите скло та посічена осколками обшивка.

“Автовласник розповів, що як тільки він відкрив двері свого легковика "Mitsubishi-Carisma", припаркованого біля дому, на асфальт випав якийсь підозрілий предмет. Чоловік ледве встиг відскочити і заховатися за кучугурами снігу, як пролунав вибух”, - повідомляють в міліції.

Оперативники опитали сусідів потерпілого, провели подворові обходи, що дозволило відновити хронологію подій та встановити можливих свідків.

Вилучені осколки вибухотехніки направили на експертизу.

Як повідомляв ІМІ, 21 грудня 2013 року у Києві було скоєно напад на активіста "Дорожнього контролю" Володимира Маралова. Невідомі вистрілили йому в область серця і спалили автомобіль.

Погрози, залякування – 3

1. На Прикарпатті журналісту, який фотографував ДТП, погрожували проблемами з СБУ

16.01.2015 16 січня у м.Тисмениця Івано-Франківської області невідомий чоловік погрожував журналісту газети “Вісті Прикарпаття” Юрію Паливоді проблемами з СБУ через фотографування журналістом потрійної дорожньо-транспортної пригоди. Про це Паливода розповів ІМІ.

“Зробивши кілька знімків, в мою сторону почав рухатись чоловік і викрикувати, що я не маю права знімати. Я йому пояснив, що я журналіст і маю право знімати в публічних місцях, і ДТП в тому числі. Попросив його представитись. Він показав мені посвідчення Фонду ветеранів УМВС. Точно назвати ім’я та прізвище не можу. Коли ж я пішов до машини, аби показати йому своє журналістське посвідчення, то чоловік почав хапати мене за руку. А потім сказав, що я сьогодні ж ввечері матиму проблеми з СБУ”, - розповів Паливода регіональному кореспонденту ІМІ.

Журналіст розповів, що дописує до друкованого видання “Вісті Прикарпаття”, а світлини з ДТП робив для колег з місцевого онлайн-видання “Курс”.

На місці події Юрій Паливода до правоохоронців не звертався. Наразі ж розглядає можливість звернення до правоохоронних органів щодо неправомірної дії невідомого.

2. Чернівецькій журналістці погрожують "родинною помстою"

21.01.2015 Журналістці порталу www.0372.ua Галині Єреміці в приватних повідомленнях у соцмережі Вконтакте погрожували за матеріал, опублікований на сайті. Про це Єреміца повідомила ІМІ.

Публікація від 17 січня “Директорку Великокучурівської школи під крики “Ганьба” забрала карета швидкої допомоги” стосувалася конфліктної ситуації навколо директорки Великокучурівської школи.

Після публікації про конфлікт в сільській школі в приватні повідомлення Вконтакте Галині Єреміці почали надходити погрози від родича директорки. Чоловік вказав, що “у багато в кого будуть проблеми, в тому числі і у тебе”.

А 21 січня журналістка отримала від нього повідомлення з образами і наступною погрозою “ти брешеш на мою родину. А родинна помста – це для мене важлива річ”.

Наразі журналістка готує заяву до міліції щодо погроз. Галина Єреміца пов’язує погрози журналістською діяльністю і вважає їх спробою тиску на неї.

3. У Чернівцях журналіст звернувся до міліції через погрози в коментарях

24.01.2015 Журналісту чернівецького телеканалу ТВА Вадиму Пелеху в коментарях до статті про його телематеріал погрожують розправою йому та сім’ї. Про це він повідомив регіональному кореспонденту ІМІ 24 січня.

Погрозливі коментарі з’явились під критичною статтею на сайті «Чернівці Таймс» після виходу сюжету Вадима Пелеха на телеканалі ТВА про пропагандистські матеріали чернівчанина Вадима Баніта для російського видання «Взгляд».

В коментарях “Анонім” написав, що “його на третій хаті пристрелять. У людей багато зброї на руках. Ніхто з Пелехом панькатися не буде. Уб’ють його і його родину”. Погрози були й в інших коментарях під статтею.

Вадим Пелех написав та зареєстрував 24 січня 2015 року заяву до УМВС в Чернівецькій області. В ній він зауважив, що такі коментарі сприймає як погрози життю та здоров’ю собі та своїй родині та тиском на нього, як на журналіста. Журналіст в заяві закликав правоохоронців перевірити вказані факти і вжити відповідні дії.

Згодом коментарі з погрозами були видалені з сайту.

Перешкоджання – 1

1. У Миколаєві журналістку вигнали з засідання губернатора з нардепами

21.01.2015 21 січня голова прес-служби Миколаївської обласної держадміністрації (ОДА) Світлана Гурмаза разом з заступником голови ОДА Оксаною Янішевською не допустили кореспондентку інтернет-видання "Преступности.НЕТ" Олену Мельнікову разом з оператором у залу засідань, де проходила зустріч голови Миколаївської облдержадміністрації Вадима Мерікова з народними депутатами, обраними на Миколаївщині. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Так, свою відмову в доступі журналістів на робоче засідання в робочий час в приміщенні облдержадміністрації Гурмаза обґрунтувала тим, що засідання «секретне» у зв’язку з тим, що розглядатись буде питання мобілізації. При цьому вона зауважила, що минулого разу, коли вона допустила до засідання губернатора з народними депутатами кореспондента «Преступности.НЕТ», її звинуватили в тому, що вона не запросила на це засідання журналістів інших видань.

Як зауважує кореспондент ІМІ, місяць тому голова Миколаївської ОДА Вадим Меріков заявив, "інформація про проведення подібних заходів в подальшому буде доводитись представникам ЗМІ завчасно". Тим часом, на зустріч Мерікова і народних депутатів був запрошений лише оператор Миколаївської обласної державної телерадіокомпанії.

Віце-губернатор Оксана Янішевська на це журналістці Олені Мельниковій відповіла в якості аргументу, щоб вигнати її, тим, що "в нас є свої комунальні ЗМІ, які отримують кошти за висвітлення нашої діяльності".

Також, як заявила Мельнікова, у результаті їй стало відомо, що окрім питання мобілізації депутати з головою ОДА розглядали також питання прийняття бюджету Миколаївської області на 2015 рік.

Напади на офіси ЗМІ - 2

1."Інтер" заявив, що невідомі у масках закидали офіс камінням

03.01.2015 Телеканал "Інтер" заявив про напад на приміщення свого офісу. Невідомі у масках – близько 20 осіб - закидали офіс цеглинами і каменюками, розбили скло вхідної зони на першому поверсі. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на прес-службу телеканалу.

Ніхто із співробітників телеканалу не постраждав.

Кілька людей з групи нападників  затримані представниками органів внутрішніх справ України.

"На тлі істерії, штучно сфабрикованою навколо "Інтера" протягом останніх декількох днів, напад на офіс компанії і пошкодження майна телеканалу ми вважаємо ще однієї провокацією і спробою тиску на канал", - заявили на телеканалі.

"Вимагаємо негайного розслідування всіх обставин цієї справи", - заявили на телеканалі.

Нагадаємо, довкола телеканалу "Інтер" зчинився скандал, бо він у новорічну ніч транслював запис святкової програми, в якій виступив, зокрема, депутат Держдуми Росії співак Йосиф Кобзон, оголошений в Україні персоною нон-грата.

В цій же програмі лунали пісні у виконанні інших російських "зірок", які публічно висловлювалися на підтримку сепаратистів на сході України, - Валерії, Олега Газманова, Миколи Баскова.

Після цього за введення санкцій проти українських каналів, які транслюють виступи нев'їзних артистів, виступили міністр інформаційної політики України Юрій Стець та речник президента України Святослав Цеголко.

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що за антиукраїнську діяльність телеканал "Інтер" слід позбавити ліцензії на мовлення.

У свою чергу "Інтер" стверджує, що при підготовці новорічної сітки мовлення були дотримані всі вимоги українського законодавства і називає претензії до каналу "провокацією і політичним тиском".

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розгляне питання про дотримання законодавства під час новорічного ефіру на найближчому засіданні, яке заплановане на 15 січня.

2. У Харкові невідомі закидали офіс газети "коктейлями Молотова"

11.01.2015 11 січня у Харкові невідомі кинули пляшки з запальною сумішшю у вікна офісу всеукраїнської газети "Слов'янка". Про це повідомляє місцевий сайт 057.ua.

Як розповів засновник газет Володимир Абраменко, близько 14.20 двадцять чоловік у балаклавах з шарфами металіста спочатку камінням розбили скло, а потім кинули пляшки з "коктейлем Молотова" у вікна редакції.

"Ми відразу ж викликали пожежників. На той момент там була одна дівчина і я сам, але на другому поверсі. Дівчинка закричала і я вискочив. Побачив кімнату з димом, і крикнув їй викликати пожежників і міліцію", - розповів Абраменко.

Редакція газети знаходиться на першому поверсі двоповерхового житлового будинку, а квартира Абраменка над нею.

"Раніше нам вже дзвонили і погрожували. Вимагали, щоб ми перестали випускати газету. Говорили, що у нас сепаратистська газета і ми вас уб'ємо, спалимо і закопаємо. Але в нашій газеті немає ніяких закликів до відокремлення", - додав Абраменко.

Невідомі залишили на будівлі також напис "Попередження брехнi".

Як пише видання, у міліції підтверджують, що на редакцію "Слов'янки" нападали, але про "коктейль Молотова" ніхто правоохоронцям не заявляв.

В коментарі ІМІ засновник газети Володимир Абраменко зауважив, що пов'язує напад з на редакцію газети з професійною діяльністю.

“Ми не сепаратисти. Нас перевіряли СБУ у серпні минулого року. Жодного заклику чи натяку на відокремлення не було знайдено. І ми цього ніколи не робили. Ми гостро критикуємо владу. Це наша традиція. Ми розповідаємо про корупцію, кримінальщину у владі. Тому постійно отримували погрози, як на поштову скриньку газети, так і у групах соціальної мережі Вконтакті. Лише від учора припинилися погрози”, - заявив Абраменко.

Він  вважає, що напад був розправою кримінальників, які перевдяглися під ультрас.  Проте журналісти редакції проводять власне розслідування.

“Ми не довіряємо правоохоронцям. Оскільки вже був прецедент. Ми попросили міліцію перевірити мікроавтобус, який стояв недалеко від місця подій. У нього були київські номери. А місцеві жителі розповіли, що з нього виходили молодики. Проте міліціонери проігнорували наше прохання. А вже сьогодні наші журналісти знайшли свідка, який чув розмову нападників. За його словами, вимова була явно не харківська. Ми вважаємо, що це були лише виконавці”, - розповів Володимир Абраменко.

З приводу використання “коктейлів Молотова”, то засновник газети розповів, що бачив на власні очі вогонь: “Лінолеум прогорів до основної підлоги. І явно були видні сліди рідини”.

За словами прес-секретаря УМВС Харківської області Наталі Захарової, експертиза ще триває. “Вже за першим візуальним оглядом зрозуміло, що коктейлів Молотова не було. Знаєте, у страха очі великі. Було вибито скло, а також використана димова шашка. Слідство триває”, - прокоментувала ситуацію Наталя Захарова. Міліція за фактом нападу порушила справу за статею “хуліганство” (ч. 2 ст. 296 КК України).

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 2

1. У Харкові активістці за "неправильний" матеріал порізали двері та обрізали дроти

26.01.2015 Громадській активістці та засновниці інтернет-сайту “Грані часу” Жанні Титаренко невідомі порізали двері її квартири. Дівчина пов'язує цей випадок з публікацією матеріалу про круглий стіл, організований ГО відставних працівників СБУ й міліції «Сила і Честь». Про це Титаренко повідомила регіональному кореспонденту ІМІ.

Так, 20 листопада 2014 року на сайті вийшов її матеріал під назвою “У Харківському національному технічному університеті сільського господарства відбувся круглий стіл з пропозиціями федералізації України”.

У своєму дописі Жанна Титаренко акцентувала увагу на антидержавницьких закликах учасників заходу. Як розповіла Титаренко, після появи матеріалу на сайті, їй почали телефонувати представники круглого столу та висловлювати незадоволення публікацією. Після претензій вона відредагувала матеріал.

“Після дзвінків, організатори круглого столу надіслали мені акт претензій… Ми відредагували дещо матеріал. Але вони з цим не погодилися і знову були дзвінки, розмови. Вдома на мене чекали відрізані дроти та залиті клеєм замки. Останній раз, минулого тижня, отримала акт претензій із доповненнями, а увечері виявила двері моєї квартири порізаними”, - розповіла Титаренко.

Дівчина звернулася до міліції з відповідною заявою.

2. В Ізмаїлі невідомі підпали автомобіль місцевому журналісту

29.01.2015 29 січня в місті Ізмаїл Одеської області невідомі підпалили автомобіль відомого місцевого журналіста Т. Про це повідомляє Волнорез з посиланням на інформацію Ізмаїльського міськвідділу міліції.

Так, близько 22 години до чергової частини Ізмаїльського міськвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що в місті Ізмаїлі у дворі будинку по проспекту Леніна,48 горить автомобіль «Део Матіс».

У ході опитування співробітники міліції встановили, що був здійснений підпал автомобіля відомого ізмаїльського журналіста Т.

За даним фактом слідчим відділенням відкрито кримінальне провадження за ознаками частини 2 статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Пожежа була ліквідована. Постраждалих немає.

Проводиться додаткова перевірка.

Як вдалося з’ясувати ІМІ, автомобіль підпалили головному редактору місцевого інтернет-видання “Инфоречье” та газети “Наша магала” Станіславу Тугаю.

За словами Тугая, машину його не підпалили, а саме підірвали, оскільки в машину був закладений вибуховий пакет.

Також він додав, що в той самий час, коли підпалили автомобіль, було здійснено DDoS-атаку на сайт “Инфоречье”.

“29 січня через п'ять хвилин після того як загорілася машина, рівно в десять сайт відключився. Я пов'язую падіння сайту зі вибухом автомобіля. Напевно, це від замовника щодо авто, точно так само і щодо сайту. Нам вдалося відновити сайт на наступний день десь до о 16-17 годині”, - розповів у коментарі ІМІ Станіслав.

Ці події Тугай пов’язує зі своєю журналістською діяльністю.

За його словами, в той самий день, коли йому підпалили автомобіль, у нього стався конфлікт з місцевим суддею через критичну замітку про суддю.

“Є дві версії того, що сталося. Перший варіант - знову ж міська влада. Другий варіант - суддя, з яким у мене в цей день, коли підпалили машину, стався конфлікт. Знову ж через статтю, однозначно, інших побутових конфліктів у мене не було. Була критичного характеру замітка, ну і він мені "висловив" свої зауваження з приводу цієї статті і ввечері цього ж дня був підірваний автомобіль”, - розповів Тугай.

Як повідомляв ІМІ, 11 грудня 2014 року в Ізмаїлі (Одеська область) головному редактору місцевого інтернет-видання “Инфоречье” та газети “Наша магала” Станіславу Тугаю невідомі підпалили автомобіль після оприлюднення фактів корупції з боку місцевої влади.

Редакція видання заявляє, що даний злочин прямо пов'язаний з виконанням журналістом професійних обов'язків і вважає, що до цього причетний мер міста. І проблеми у Туги і у видання почалися з того моменту, як він оприлюднив редакцією факти корупції з боку міського голови та його першого заступника.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1. "1+1" заявив, що його вимикали у Дружківці через сюжет про мера

25.01.2015 25 січня телеканал “1+1” зник з місцевого кабелю м.Дружківка Донецької області перед виходом сюжету у вечірніх новинах про мера міста Валерія Гнатенка. Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

У сюжеті ТСН йдеться про те, що Гнатенко на проросійських мітингах виступав за підняття російського прапора над міською радою, а також агітував за Росію.

Як зазначає ТСН, всі, з ким говорила кореспондент Галина Сергеєва про відключення телеканалу, стверджують - це команда мера, той боїться втратити посаду. Мовлення каналу відновили лише надвечір, але його глядачі не змогли побачити сюжет. Телеканал з’ясовує, що сталося і чи це було випадкове відключення.

“Саме завдяки владі до міста увійшли терористи. Усе почалось минулої зими, коли на одному з мітингів Гнатенко кричав, що на Майдані зібрались ледве не біси. В лютому 2014 року невеличка група дружківчан вийшла пом'янути безневинно розстріляних у центрі Києва, але їх атакували місцеві "тітушки". А вже у березні мер Гнатенко почав агітацію за Росію. Врешті над міськрадою здіймається триколор, містян кличуть на референдум”, - йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

У свою чергу, йдеться у сюжеті, мер Дружківки зазначає, що на співпрацю з сепаратистами пішов, тому що нібито не міг залишити людей один на один у біді. Він пояснює, що підіймав над містом ворожий прапор під загрозою життя.

Доступ до інформації – 2

1. Газеті "Молодий буковинець" вкотре не надали копії декларацій депутатів облради

07.01.2015 Чернівецька газета «Молодий буковинець», яка вдруге звернулась з запитом на інформацію до Чернівецької обласної ради з проханням надати копії декларацій про доходи, майно та витрати депутатів облради, отримала чергову відмову. Цього разу запит редакції частково переслали до Чернівецької обласної територіальної виборчої комісії, яку обласна рада визначила розпорядником цієї інформації.

Як ІМІ вже повідомляв, 17 грудня журналіст видання Микола Кобилюк отримав першу відмову від Чернівецької обласної ради в наданні копій декларацій депутатів.

Тоді від імені редакції газети «Молодий буковинець» було надіслано повторний запит, складений вже з допомогою медіа-юристів. Однак 24 грудня 2014 року, редакція отримала чергову відмову. Наразі у відмові йдеться, що декларації депутатів містять інформацію з обмеженим доступом (ідентифікаційний код, адреса проживання тощо). А тому копії надаватись не можуть. Хоча, в самій відмові йдеться, що обмеженню підлягає інформація, а не документ.

Щодо декларацій депутатів, які, згідно відповіді Чернівецької обласної ради, є в виконавчому комітеті ради, але потрібно, переконують в облраді, згоду депутатів, а на обробку інформації - ще 20 днів. Що ж стосується решти депутатів, то запит переслали до Чернівецької обласної територіальної виборчої комісії.

Як повідомив ІМІ журналіст Микола Кобилюк, цього тижня редакція відправить ще один запит до Чернівецької обласної ради, аби та надала копії декларацій депутатів, а якщо і на нього буде відмова, тоді планують позиватись до суду щодо ненадання публічної інформації.

2. Апарат Верховної Ради відмовився називати прізвища штатних помічників депутатів

16.01.2015 Апарат Верховної Ради України відмовився оприлюднити прізвища штатних помічників-консультантів народних депутатів, зазначивши, що ця інформація є конфіденційною. Про це йдеться у відповіді керівника Апарату Верховної Ради Валентина Зайчука на інформаційний запит кореспондента миколаївського інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова. Про це Лохматов повідомив ІМІ.

“Дані про помічників-консультантів народного депутата України із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові і підстав, на яких вони працюють, відносяться до конфіденційної інформації про особу, яка не може бути надана”, - йдеться у відповіді Зайчука.

В то же час журналіст наголошує, що кожен народний депутат України відповідно до закону може мати до 4 штатних помічників-консультантів, які отримують статус державного службовця і отримують зарплату з бюджету. В той же час в частині 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» сказано, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами у тому числі прізвища, імена, по батькові осіб, які отримали ці кошти, не може бути обмежений.

Як зауважує Лохматов, вважають дану інформацію конференційною і в Управлінні кадрів Верховної Ради. Так заступник начальника цього управління Олена Сміян в серпні 2014 року також відмовила кореспонденту Андрію Лохматову в отриманні П.І.Б. помічників народного депутата Юрія Іванющенка, аргументувавши це тим, що розголошення цієї інформації “заподіє істотної шкоди інтересам національної безпеки України, її територіальній цілісності”.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зауважує, що таку відмову Апарату ВР можна оскаржувати у суді. За його словами, оприлюднення прізвищ помічників народних депутатів навряд чи може завдати шкоди інтересам національної безпеки.

"Вірно зазначене посилання на ч.5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки передбачені бюджетні кошти для оплати праці штатним помічникам-консультантам народних депутатів, і у визначеному випадку очевидною є відсутність можливості, що оприлюднення такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Тому таке рішення Апарату ВРУ можна оскаржувати у суді з метою отримання відповіді на питання, поставлені у інформаційному запиті”, - сказав юрист.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 2

1. Турчинов заявив, що Нацрада має позбавити «Інтер» ліцензії

02.01.2015 Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов заявив, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення повинна негайно розглянути питання щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Інтер» через трансляцію антиукраїнських російських виконавців в новорічному ефірі. Про це йдеться в його коментарі, повідомляє Телекритика.

За словами Турчинова, до тенденційної подачі новин з антиукраїнським забарвленням в новорічну ніч додалось «ще знущання над усією країною». «У новорічну ніч, коли вся нація відчувала єднання, телеканал "Інтер" традиційно діяв проти Української держави, транслюючи концерт тих людей, які знущались над нашою країною, підтримуючи терористів, вітаючи захват Криму та Донбасу», - сказав він.

Турчинов заявив, що Нацрада повинна «негайно розглянути питання щодо позбавлення ліцензії телеканал "Інтер", який став складовою інформаційної війни, що ведеться проти власної країни».

Представники комісії з питань поширення й демонстрації фільмів та низки правозахисних організацій закликали позбавити «Інтер» ліцензії.

У свою чергу, «Інтер» заявив, що при підготовці новорічної сітки мовлення були дотримані всі вимоги українського законодавства. Беззастережно вимоги законодавства України були дотримані як при створенні проекту власного виробництва «Жди меня в Новый год», так і при постановці в ефір новорічних програм, знятих сторонніми виробниками. Про це йдеться в прес-релізі каналу.

«Критичні заяви, які з'явилися на адресу "Інтера", є безпредметними та необґрунтованими. Подібні заяви ми розцінюємо як провокацію і політичний тиск на ЗМІ. Автори багатьох заяв, судячи з їх змісту, взагалі не дивилися програми нашого каналу, оскільки у своїх звинуваченнях на адресу "Інтера" приводять недостовірні факти і відверто брехливу інформацію. За попередніми даними, телеканал "Інтер" став лідером новорічного мовлення. Програма передач була створена з урахуванням багаторічних традицій зустрічі Нового року і відповідно до норм українського законодавства. Це стосується і проектів власного виробництва, і програм стороннього виробника. Музичний проект "Жди меня в Новый год" став одним з лідерів новорічного мовлення. У зйомках програми були задіяні як відомі українські виконавці, так і ті, хто робить тільки перші кроки на українській естраді. Телеканал "Інтер" дотримується принципів дотримання законів і виступає за шанобливе і цивілізоване ставлення як до глядачів, так і до виробників телевізійного продукту», - йдеться у прес-релізі.

2. Журналістів "Інтера", які засудили новорічний ефір за участю російських зірок, відсторонили

15.01.2015 Журналістів новин на телеканалі "Інтер", які публічно засудили показ новорічної програми за участі російських зірок, відсторонили від роботи. Про це заявив голова Національної ради з питань телебачення і радіомовленні Юрій Артеменко під час засідання, повідомляє ВВС.

За його інформацією, журналістів відправили у відпустки.

Так, вимушено у відпустку пішли керівник НІС Назім Бедиров і головний редактор Лаврентій Малазонія, пише Телекритика. Також про відсторонення повідомила перший заступник голови Нацради Ольга Герасим'юк. “Нам відомо, що пані Безлюдна відсторонила від роботи деяких працівників новин (відправила у відпустку) через те, що вони висловили свою позицію щодо новорічного ефіру на каналі “Інтер”, - повідомила Ольга Герасим'юк.

Представник телеканалу "Інтер" Тарас Прозоровський заявив, що не володіє такою інформацією. "Мені не відомо, що їх відсторонили", - сказав Прозоровський.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вивчає дотримання національними телеканалами під час новорічного ефіру законодавства.

У свою чергу, телеканал «Інтер» заявив, що вважає недостовірною і розцінює як наклеп інформацію про відсторонення керівництва компанії «Національні інформаційні системи» («НІС»), що виробляє новини для каналу, яку було оприлюднено під час  засідання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення 15 січня. Канал заявляє, що така інформація шкодить репутації холдингу «Інтер медіа груп» та каналу «Інтер», повідомляє прес-служба телеканалу.

«Член Нацради Ольга Герасим'юк звинуватила члена Наглядової ради «Інтера» Ганну Безлюдну у тому, що вона особисто відсторонила від роботи керівництво компанії «Національні інформаційні системи» (виробляє програми "Новини", "Подробности", "Подробиці тижня", "Чорне дзеркало"). Ця інформація не відповідає дійсності. Як член Наглядової ради телеканалу "Інтер" Ганна Безлюдна відповідає за розвиток бізнесу і ніяким чином не впливає на редакційну та кадрову політику продакшну, що виробляє інформаційні програми», - заявляє прес-служба.

У повідомленні також зазначається, що співробітники «Національних інформаційних систем» не можуть бути відсторонені від роботи керівництвом телеканалу «Інтер» або холдингу «Інтер медіа груп» через те, що ТОВ «НІС» є окремою юридичною особою і має власний менеджмент, який приймає кадрові рішення. Також прес-служба повідомила, що «Інтер» і раніше заявляв про невтручання у редакційну та кадрову політику ТОВ «НІС» на основі відповідного договору.

«Телеканал "Інтер" та "Інтер медіа груп" розцінюють поширення недостовірної інформації як навмисне нанесення шкоди діловій репутації та вимагає публічного спростування», - йдеться в повідомленні прес-служби.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня канал транслював виступи російських виконавців, серед яких Йосип Кобзон, який є персоною нон-ґрата в Україні. Це викликало хвилю критики.

Український телеканал "Інтер" назвав заяви на свою адресу "безпредметними і необґрунтованими". На каналі заявили, що під час підготовки новорічної сітки мовлення "було дотримано всіх вимог українського законодавства", а автори багатьох критичних заяв на адресу "Інтера", вочевидь, "взагалі не дивилися програми нашого каналу", бо наводять неправдиві факти.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки на ЗМІ, журналістів – 4

1. Сайт телеканалу "Ukraine Today" зазнав DDoS-атаки

12.01.2015 12 січня сайт міжнародного українського каналу іномовлення "Ukraine Today" (група "1+1 медіа") uatoday.tv піддався DDoS-атаці. Про це повідомила прес-служба медіа-групи.

Хакери намагалися перешкодити нормальній роботі ресурсу. Атака відбувалася через реєстратора доменних імен в Україні. Дії хакерів призвели до того, що сайт був недоступним для частини користувачів, в основному, за кордоном.

Група "1+1 медіа" нагадала, що регулярні атаки на українські новинні ресурси відбувались протягом всього минулого року.

Нагадаємо, 1 жовтня 2014 року міжнародний телеканал іномовлення "Ukraine Today" запустив оновлену версію сайту uatoday.tv, весь контент якого виробляється у конвергентному ньюзрумі.

2. Московський офіс YouTube заблокував канал ТСН на вимогу сепаратистів

18.01.2015 18 січня Московський офіс YouTube задовольнив скаргу просепаратистського ресурсу News-Front і заблокував відеоканал ТСН на YouTube. Про це повідомляється на сайті ТСН.

Причиною стала скарга просепаратистського ресурсу News-Front на начебто незаконне використання фрагменту їх відео в одному з сюжетів ТСН. Станом на 18 січня відеоканал ТСН на YouTube був не доступний. Сьогодні, 19 січня, робота аккаунту вже відновлена.

“Youtube став заручником власних правил, адже ресурс News-Front неодноразово публічно заявляв про можливість використовувати свої відео, але в ситуації з найвпливовішим українським новинним Youtube каналом, просепаратистські ЗМІ вирішили змінити правила”, - йдеться у повідомленні ТСН.

Це не перша атака на сторінку ТСН на YouTube, що стала можлива через вади в системі сервісу, коли задовольняються вимоги навіть незаконних протерористичних організацій. Так, в жовтні 2014 року російський телеканал "Звезда", який підтримує агресію Росії в Україні, звернувся до московського офісу YouTube з аналогічними претензіями.

У відповідь на блокування 18 січня телеканал "1+1" направив до представництва YouTube вимогу відновити роботи аккаунту ТСН та вимагатиме віднести Україну до юрисдикції центрального офісу американської компанії, “адже Україна перебуває у стані неоголошеної війни з Росією і ситуація, коли інформаційні ресурси залежать від рішень московського офісу, є неприйнятною”.

“Наразі ТСН очікує на справедливу відповідь відеохостингу, яка має бути надана протягом двох тижнів. Ми сподіваємось, що резонанс таких необґрунтованих дій у час інформаційної війни допоможе прискорити рішення щодо відновлення каналу та виведення України з юрисдикції московського офісу”, - йдеться у повідомленні телеканалу.

Канал ТСН на YouTube налічує більше 240 тис підписчиків і посідає перше місце за аудиторією серед новинних програм телеканалів Украіни.

3. Івано-франківський сайт “Версії” не працює через DDoS-атаку

29.01.2015 Івано-франківський інтернет-ресурс “Версії” 29 січня не працює через DDoS-атаку, повідомляє Правда.

На сайт здійснюється велика кількість запитів, через які він тимчасово припинив свою роботу.

IP-адреса, з якої було здійснено найбільше запитів на сайт “Версії” і фактично здійснена DDоS-атака, належить компанії “Сибіртелеком”. Цю інформацію підтверджують ІР-спеціалісти, які наразі намагаються вирішити проблему із падінням сайту.

Співзасновник проекту “Версій” Микола Грабовецький зазначає, що це пов’язано з недавніми публікаціями. “Протягом останніх півроку ми зробили понад три десятки досить провокаційних публікацій, які стосувалися проблем, пов’язаних з корупцією, хаотичною забудовою міста, а також критикою окремих державних службовців та силових структур Прикарпаття. Ми пов’язуємо дії зловмисника саме з мотивом “завалити” ресурс, який один з  небагатьох на Прикарпатті доносить правду до громадськості”, - наголосив Грабовецький.

4. Ізмаїльський сайт «Инфоречье» зазнав DDoS-атаки

29.01.2015 29 січня інтернет-видання «Инфоречье» (м.Ізмаїл Одеської області) зазнало DDoS-атаки. Про це ІМІ повідомив головний редактор “Инфоречья” та газети “Наша магала” Станіслав Тугай.

За його словами, хакерської атаки сайт зазнав в той самий час, коли невідомі підпалили його автомобіль.

“29 січня через п'ять хвилин після того як загорілася машина, рівно в десять сайт відключився. Я пов'язую падіння сайту зі вибухом автомобіля. Напевно, це від замовника щодо авто, точно так само і щодо сайту. Нам вдалося відновити сайт на наступний день десь до о 16-17 годині”, - розповів в коментарі ІМІ Станіслав.

Ці події Тугай пов’язує із своєю журналістською діяльністю.

За його словами, в той самий день, коли йому підпалили автомобіль, у нього стався конфлікт з місцевим суддею через критичну замітку про суддю.

“Є дві версії того, що сталося. Перший варіант - знову ж міська влада. Другий варіант - суддя, з яким у мене в цей день, коли підпалили машину, стався конфлікт. Знову ж через статтю, однозначно, інших побутових конфліктів у мене не було. Була критичного характеру замітка, ну і він мені "висловив" свої зауваження з приводу цієї статті і ввечері цього ж дня був підірваний автомобіль”, - розповів Тугай.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 11

1.За фактом побиття черкаського журналіста відкрито справу

13.01.2015 За фактом побиття журналіста черкаського телеканалу “Антена” Костянтина Штукалюка попередньо відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті ГУМВС України в Черкаській області.

В міліції повідомили, що 10 січня близько 4 години ранку до Соснівського райвідділу міліції надійшло повідомлення про побиття місцевого журналіста в одному із нічних клубів міста Черкаси. На місце події прибула слідчо-оперативна група райвідділу, яка згодом доставила потерпілого до третьої міської лікарні для надання йому медичної допомоги.

Вилучено записи з камер відеоспостереження, встановлюються свідки події. За результатами проведеної судово-медичної експертизи при встановленні більш тяжкого ступеня нанесених тілесних ушкоджень, буде прийнято рішення про перекваліфікацію.

Як повідомляв ІМІ, у ніч на 10 січня у Черкасах невідомі чоловіки побили журналіста місцевого телеканалу “Антена” Костянтина Штукалюка. Напад стався у нічному клубі “Манхеттен” в центрі міста, де журналіст відпочивав разом з друзями. Коли ж Штукалюк пішов до вбиральні, за ним вскочили троє невідомих чоловіків кремезної статури та побили.

Костянтин Штукалюк пов’язує своє побиття виключно із професійною діяльністю.

2. Дніпропетровському правоохоронцю, який забороняв знімати блогеру, оголошено догану

13.01.2015 Правоохоронця, який 4 січня перешкоджав блогеру В’ячеславу Поїзднику знімати у Індустріальному райвідділі міліції Дніпропетровська, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Про це повідомляється на сайті ГУМВС України в Дніпропетровській області.

За фактом перешкоджання, відеодоказ якого було розміщено на сайті "ЗОВ" 6 січня, ГУМВС України в області проведено службову перевірку.

Встановлено, що в ході конфлікту ніхто із журналістів не постраждав, відеоапаратура не пошкоджена.

“За результатами службового розслідування дії чергового визнано неправомірними. Його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. З особовим складом райвідділу проведено бесіду та інструктаж щодо недопущення подібних фактів в подальшому та всебічне сприяння в роботі представникам ЗМІ”, - повідомили в міліції.

Як повідомляв ІМІ, 4 січня дніпропетровському блогеру В’ячеславу Поїзднику правоохоронці забороняли знімати в Індустріальному райвідділі міліції в Дніпропетровську.

Міліціонери посилалися на конституційні права, не зважаючи на заперечення блогера про гласність роботи міліції відповідно до закону «Про міліцію».

В’ячеслав Поїздник є активістом руху «ЗОВ», що здійснює громадський контроль за діями правоохоронців. Він активно займається журналістською діяльністю, висвітлюючи якість роботи правоохоронців на сайті ЗОВу. Крім того, Поїздник має посвідчення позаштатного кореспондента дніпропетровської газети «Зоря».

3. Міліція закрила справу за фактом перешкоджання оператору Житомир.info

13.01.2015 Житомирський міськвідділ міліції закрив кримінальне провадження про хуліганство сина депутата міської ради Юрія Ткаченка Семена, який напав на оператора інтернет-видання “Житомир.info” Сергія Григорчука у лютому 2014 року, повідомляється на сайті видання.

Як пише видання, кілька днів тому Григорчук отримав повідомлення з Житомирського міськвідділу міліції про закриття провадження. Повідомлення про закриття кримінального провадження датоване 6 січня 2015 року.

“Повідомляю, що досудове розслідування, інформація про якого внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060020000899 від 26.02.2014 року, закрито за встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення”, - написав слідчий Житомирського міськвідділу Е.А.Моравський.

Син депутата розповів міліції, що незнайома людина почала знімати його на планшет без дозволу. “Під час перерви до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік, який не представившись без його дозволу почав здійснювати зйомку останнього на планшет. Здивувавшись діям невідомого, він почав протестувати, але невідома особа не відреагувала”, - пише слідчий зі слів Ткаченко.

Як пише видання, під час перерви сесії у оператора дійсно не було “розпізнавальних знаків” співробітника ЗМІ, але Семен Ткаченко знав, що це співробітник Житомир.info, тому що в жовтні 2013 року стикався з Григорчуком під час висвітлення журналістами Житомир.info ситуації зі скандальним будівництвом багатоповерхового будинку на вул. 1 Травня. У той же час, пише видання, слідство цей факт чомусь не зацікавив.

“Слідство приходить до висновків, що в діяннях гр. Ткаченка Семена Юрійовича відсутній склад злочину передбачений ч.1 ст. 296 КК України (хуліганство - ред.), оскільки останній громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства не порушував, що підтверджується показаннями свідків”, - йдеться в постанові.

Також встановлено, що дії Семена Ткаченка “з приводу перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не мають складу злочину”, тому що відеооператор “втручався у приватне життя” і прямого умислу здійснювати кримінальне правопорушення у сина депутата не було. Постанова про закриття провадження датована 28 серпня 2014 року.

Як повідомляв ІМІ, 25 лютого 2014 року у Житомирі на оператора Житомир.info Сергія Григорчука, який вів онлайн-трансляцію засідання Житомирської міськради, накинувся син депутата міськради Юрія Ткаченка - Семен. Він вибив з рук планшет і погрожував «знайти і розібратися».

“Ми припускаємо, що агресивні дії пов'язані з ситуацією навколо будівництва багатоповерхового будинку на вул. 1 Травня”, - написала редакція. Видання нагадує, що в кінці 2013 року Житомир.info висвітлював скандал з незаконним будівництвом, де люди кілька разів зносили паркан.

Житомирськй міський відділ міліції не встановив факт перешкоджання журналістській діяльності оператору Житомир.info Сергію Григорчуку.

4. За напад на журналістів суд присудив керівнику кредитної спілки 850 грн штрафу

13.01.2015 У Запоріжжі посадовцю кредитної спілки присудили штраф у розмірі 850 грн за перешкоджання професійній діяльності журналіста. Таке рішення виніс Жовтневий райсуд м.Запоріжжя, підтримавши позицію прокуратури Жовтневого району міста, повідомляється на сайті прокуратури Запорізької області.

У прокуратурі нагадають, що досудове розслідування за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ч.1 ст.171 КК України) було розпочато в жовтні 2014 року. В міліцію звернулась журналістка однієї із запорізьких телекомпаній, яка повідомила, що під час зйомок сюжету про ошуканих вкладників кредитного союзу керівник філії цього союзу забороняв відеозйомки, штовхав та ображав її, намагався відібрати відзнятий матеріал.

В грудні 2014 року прокуратура затвердила та передала до суду обвинувальний акт стосовно працівника кредитної спілки. Під час судового розгляду справи обвинувачений повністю визнав свою провину та вибачився перед потерпілою.

Як повідомляв ІМІ, 2 жовтня 2014 року у Запоріжжі кореспондент місцевої ТРК «Алекс» Аліна Сиревич та оператор телеканалу Олексій Демченко стали об’єктом нападу з боку представника кредитної спілки. Керівник філії цього кредитного союзу забороняв відеозйомки та намагався відібрати відзнятий матеріал.

Конфлікт між представником кредитної спілки та журналістами відбувся після того, як знімальна група приїхала в офіс спілки робити матеріал про ошуканих пенсіонерів.

Прокуратура Запорізької області взяла на контроль хід досудового розслідування, розпочатого міліцією за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ч.1 ст.171 КК України).

5. У Тернополі голову ГО, який утримував журналіста, взяли під цілодобовий домашній арешт

14.01.2015 14 січня Тернопільський міськрайонний суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту керівнику ГО “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією” Ігорю Таловову, який незаконно утримував і допитував журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджогу, перешкоджав професійній діяльності та втручався у приватне життя.

Підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, повідомляється на сайті прокуратури Тернопільської області з посиланням на рішення суду.

Як повідомляв ІМІ, 20 листопада 2014 року керівник ГО “Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією” Ігор Таловов незаконно утримував і допитував журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджогу, про діяльність якого журналіст провів розслідування. Таловов затримав Наджогу після того, як на сторінках видання 18 листопада 2014 року було оприлюднене розслідування Наджоги “Міліція, гроші та підроблений підпис. В Тернополі одеська ГО збирає гроші для АТО (документи)”, у якому оприлюднені факти про те, як громадська організація, якої юридично не існує, збирає кошти для АТО.

У прокуратурі Тернопільської області повідомили про відкриття кримінального провадження у справі за ст. 171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності) та за ст.146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини).

26 листопада 2014 року колектив тернопільської інтернет-газети “Доба” заявив про переслідування та незаконний збір персональних даних працівників газети фігурантом їх розслідування Ігорем Талововим. Також колектив газети звернувся до громадських діячів, юристів та журналістів з проханням про підтримку.

Станом на 1 грудня 2014 року в кримінальному провадженні за фактом незаконного утримання та перешкоджання професійній діяльності журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги нікому не було висунуто підозру за вчинення правопорушення.

3 грудня 2014 року у Тернополі журналісти і громадські активісти пікетували будівлю УМВС в Тернопільській області з вимогою чесного розслідування у справі перешкоджання роботи журналіста інтернет-видання “Доба” Назарія Наджоги.

26 грудня 2014 року прокуратура міста Тернополя повідомила про підозру Ігорю Таловову у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст.146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.2 ст.171 (переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику) та ч.1 ст.182 КК України (порушення недоторканності приватного життя). Також прокуратура мала намір клопотати про призначення судово-психіатричної експертизи Таловова.

6. У Харкові до суду направили справу полковника міліції за розгін Євромайдану і напади на журналістів

20.01.2015 Справу одного з колишніх представників керівного складу Харківського міського управління ГУ МВС України в області, за вказівкою якого було проведено розгін харківського Євромайдану, направлено до суду. Про це повідомляється на сайті Генеральної прокуратури.

Як повідомили в ГПУ, прокуратура Харківської області завершила досудове розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) стосовно одного з колишніх представників керівного складу Харківського міського управління ГУ МВС України в області.

“Встановлено, що за вказівкою полковника міліції, який мав забезпечувати охорону громадського порядку біля Академії внутрішніх військ МВС України 19 лютого 2014 року, почався розгін мітингувальників. Правоохоронці фактично застосували силу до мирних неозброєних людей. Кілька громадян отримали тілесні ушкодження”, - зазначають в Генпрокуратурі.

Також, зауважують в ГПУ, через недбалість колишнього правоохоронця до охоронюваного периметру, створеного міліціонерами, безперешкодно зайшло близько 100 так званих «тітушок», які побили мітингувальників, спричинили тілесні ушкодження представникам ЗМІ та розбили камери операторам кількох телеканалів.

“Під безпосереднім керівництвом вказаної особи з місця проведення мітингу правоохоронцями безпідставно затримано та доставлено до райвідділу 12 мітингувальників, на яких незаконно складено адміністративні протоколи за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків). При цьому жодного з «тітушок» міліціонери не затримали. Лише за втручання прокуратури всі постанови суду про 15-добовий арешт цих громадян скасовано”, - зазначили в ГПУ.

Обвинувальний акт затверджено та направлено до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Матеріали щодо протиправних дій «тітушок» слідством виділено в окреме провадження за ч.1 ст.171, ч.1 ст.296 КК України (перешкоджання професійній діяльності журналістів та хуліганство).

Як повідомляв ІМІ, 19 лютого 2014 року в Харкові біля Академії внутрішніх військ МВС України під час зйомок побили оператора телеканалу СТБ Олександра Бринзу.

19 лютого 2014 року активісти Євромайдану у Харкові впродовж дня блокували будівлю Академії внутрішніх військ, перешкоджаючи тим самим відправці курсантів на Майдан у Київ. Увечері до місця події прибули представники правоохоронних органів і непізнані особи спортивної статури. В ході сутички з активістами розбита телекамера і побита знімальна група телеканалу СТБ.

7. Затримано одного з організаторів масового побиття журналістів під час Євромайдану у Дніпропетровську

21.01.2015 21 січня правоохоронці затримали 40-річного жителя Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який підозрюється в організації масового побиття представників ЗМІ та мирних громадян, які брали участь у дніпропетровському Євромайдані у січні минулого року. Про це повідомляється на сайті прокуратури Дніпропетровської області.

Даний громадянин,  мешканець м. Дніпродзержинська, 1975 року народження, знаходився у розшуку з серпня 2014 року.

Наразі судом вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У прокуратурі нагадали, що 20 січня прокурор області Валерій Романов провів міжвідомчу оперативну нараду, на якій обговорено стан розслідування злочинів, скоєних проти Майдану. Після заслуховування звітів процесуальних керівників та слідчих роботу з розслідування вказаних кримінальних проваджень визнано незадовільною та прийнято рішення щодо її активізації.

Як повідомляв ІМІ, 26 січня 2014 року під час масових  зібрань біля Дніпропетровської ОДА внаслідок дій співробітників міліції та людей у цивільному постраждали працівники засобів масової інформації: журналіст "34-го каналу" Наталя Свєтлова (побита дерев'яними палицями), оператори "34-го каналу" Сергій Кочет (поранення у спину з травматичної зброї) і Даніїл Петерімов (травма руки), відеооператор телеканалу ICTV Денис Синьогін (травма голови, пошкоджено камеру), кореспондент газети «Вести» Ярослав Маркін (розбито ноутбук та викрадено модем), власний кореспондент газети «Урядовий кур'єр» та радіо «Ера» Наталя Біловицька (невідомі вилучили фотоапарат і флешку, пошкоджені особисті речі), оператор 11-го каналу Сергій Гончар (вщент розбито відеокамеру).

Прокуратура Дніпропетровської області кваліфікувала дії щодо журналістів, які 26 січня під час виконання професійних обов’язків постраждали внаслідок сутичок біля Дніпропетровської облдержадміністрації, як перешкоджання законній професійній діяльності і визнала їх потерпілими.

Прокуратура Дніпропетровської області збиралася передати до суду кримінальне провадження відносно п’яти осіб за фактами перешкоджання журналістам під час подій 26 січня у обласному центрі.

8. Міліція розслідує спробу збити автомобілем журналіста "Зорі"

26.01.2015 Харківська міліція розслідує спробу невідомих збити автомобілем головного редактора та журналіста видання “Зоря” Василя Мірошника. Про це йдеться у відповіді ГУ МВС України в Харківській області на запит “Телекритики” щодо інциденту.

За заявою Мірошника 14 січня слідчий відділ Золочівського райвідділу ГУМВС України в Харківській області розпочав кримінальне провадження за ч.1 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами). Розслідування кримінального правопорушення триває.

Інформацію про хід розслідування в міліції називають конфіденційною, а тому не розголошують.

Як повідомляв ІМІ, 13 січня у смт. Золочів Харківської області невідомі чоловіки спробували збити машиною головного редактора та журналіста видання “Зоря” Василя Мірошника під час виконання ним професійної діяльності. У журналіста травмовано ногу.

9. Чернігівська міліція розслідує обставини вибуху в машині журналіста «Дорожнього контролю»

25.01.2015 За фактом замаху на вбивство журналіста «Дорожнього контролю» Володимира Маралова відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 15 (замах на злочин) та пунктом 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).

Як повідомляється на сайті УМВС України в Чернігівської області, триває досудове розслідування, яке перебуває на контролі керівництва УМВС України в області.

В міліції повідомили, що 25 січня до чергової частини Чернігівського міськвідділу внутрішніх справ надійшло повідомлення про спрацювання невідомого вибухового пристрою, який знаходився в легковому автомобілі. Ніхто з людей не постраждав.

На місце вибуху виїжджали слідчо-оперативні групи Чернігівського міськвідділу внутрішніх справ та Управління МВС в області на чолі з керівником УМВС. Прибули експерти-вибухотехніки і рятувальники.

Правоохоронці поспілкувалися з автовласником, він не постраждав. В автівці - вибите скло та посічена осколками обшивка.

“Автовласник розповів, що як тільки він відкрив двері свого легковика "Mitsubishi-Carisma", припаркованого біля дому, на асфальт випав якийсь підозрілий предмет. Чоловік ледве встиг відскочити і заховатися за кучугурами снігу, як пролунав вибух”, - повідомляють в міліції.

Оперативники опитали сусідів потерпілого, провели подворові обходи, що дозволило відновити хронологію подій та встановити можливих свідків.

Вилучені осколки вибухотехніки направили на експертизу.

Як повідомляв ІМІ, 25 січня близько 11 години у Чернігові було скоєно замах на вбивство журналіста "Дорожнього контролю" Володимира Маралова. В машині спрацював вибуховий пристрій, коли журналіст відкрив двері авто, проте він встиг відскочити.

10. За фактом підпалу авто ізмаїльського журналіста порушено справу

29.01.2015 За фактом підпалу автомобіля головному редактору ізмаїльського інтернет-видання “Инфоречье” та газети “Наша магала” Станіславу Тугаю слідчим відділенням відкрито кримінальне провадження за ознаками частини 2 статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Про це повідомляє Волнорез з посиланням на інформацію Ізмаїльського міськвідділу міліції.

Інцидент стався 29 січня в місті Ізмаїл Одеської області, невідомі підпалили автомобіль відомого місцевого журналіста Т. Так, близько 22 години до чергової частини Ізмаїльського міськвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що в місті Ізмаїлі у дворі будинку по проспекту Леніна,48 горить автомобіль «Део Матіс».

У ході опитування співробітники міліції встановили, що був здійснений підпал автомобіля відомого ізмаїльського журналіста Т.

Пожежа була ліквідована. Постраждалих немає. Проводиться додаткова перевірка.

Як вдалося з’ясувати ІМІ, автомобіль підпалили головному редактору місцевого інтернет-видання “Инфоречье” та газети “Наша магала” Станіславу Тугаю.

За словами Тугая, машину його не підпалили, а саме підірвали, оскільки в машину був закладений вибуховий пакет.

Також він додав, що в той самий час, коли підпалили автомобіль, було здійснено DDoS-атаку на сайт “Инфоречье”.

“29 січня через п'ять хвилин після того як загорілася машина, рівно в десять сайт відключився. Я пов'язую падіння сайту зі вибухом автомобіля. Напевно, це від замовника щодо авто, точно так само і щодо сайту. Нам вдалося відновити сайт на наступний день десь до о 16-17 годині”, - розповів в коментарі ІМІ Станіслав.

Ці події Тугай пов’язує із своєю журналістською діяльністю.

За його словами, в той самий день, коли йому підпалили автомобіль, у нього стався конфлікт з місцевим суддею через критичну замітку про суддю.

“Є дві версії того, що сталося. Перший варіант - знову ж міська влада. Другий варіант - суддя, з яким у мене в цей день, коли підпалили машину, стався конфлікт. Знову ж через статтю, однозначно, інших побутових конфліктів у мене не було. Була критичного характеру замітка, ну і він мені "висловив" свої зауваження з приводу цієї статті і ввечері цього ж дня був підірваний автомобіль”, - розповів Тугай.

11.В Омбудсмана склали адмінпротокол на миколаївського прокурора за відмову надати інформацію журналісту

30.01.2015 Представник Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, начальник управління з питань дотримання права на доступ до публічної інформації Ірина Кушнір склала на старшого прокурора з питань доступу до публічної інформації прокуратури Миколаївської області Ольгу Левицьку протокол про адміністративне правопорушення за статтею 212-3 КУпАП («Порушення права на інформацію»).

Протокол був складений за скаргою редактора інтернет-видання «НікВести» Олега Деренюги, передає регіональний кореспондент ІМІ.

Так, як раніше повідомляв ІМІ, прокуратура Миколаївської області відмовилась назвати журналісту прізвища осіб, які очолювали обласну прокуратуру в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, пославшись на те, що розголошення цієї інформації може нашкодити репутації цих осіб.

Однак, як зазначає Деренюга, в офісі Омбудсмана вирішили інакше та визнали, що Ольга Левицька, яка відповідала на запит, порушила норми Закону України «Про доступ до публічної інформації».

«За неодноразові відписки журналісти вже неформально називають Ольгу Левицьку старшим прокурором з питань блокування доступу до публічної інформації. Тепер з'явився шанс оформити це як адміністративне правопорушення. Штраф невеликий - до 850 грн. 30 грудня Омбудсмен вже передала справу до Центрального районного суду Миколаєва», - зазначив журналіст.

При цьому він наполягає на тому, що відповідальність за порушення закону повинен також нести і сам прокурор Миколаївської області Володимир Комашко, без відома та наказу якого, як вважає Деренюга, Левицька не відмовила б в отриманні публічної інформації.

На даний момент журналіста ще не викликали до суду на розгляд протоколу, тож ще невідомо, коли відбудеться засідання.

Реакція журналістської спільноти – 6

1."Стоп цензурі!" вважає, що Томенко і НРКУ протидіють створенню суспільного мовлення в Україні

12.01.2015 Рух «Стоп цензурі!» вдруге висловив своє занепокоєння черговим сплеском протидії створенню суспільного мовлення в Україні. Таку заяву рух поширив 12 січня, реагуючи на законопроект Миколи Томенка №1357-1 про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення» та на заяву колективу Національної радіокомпанії України щодо його небажання входити до єдиної Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Рух «Стоп цензурі!» закликав політиків і колективи державних ТРО припинити саботаж процесу створення суспільного мовлення. Адже заяви й ініціативи Томенка та колективу НРКУ, на думку членів руху, не лише не відповідають фактичному стану справ, але й показують рівень розуміння процесу реформування суспільного мовлення «не знав, але засуджую», що створює нездорову атмосферу, сприяє поширенню чуток і викривленому розумінню природи й мети суспільного мовлення.

Нагадаємо, 10 грудня 2014 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №1357«Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». Законопроект передбачає внесення низки суттєвих змін до законів «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про приватизацію державного майна», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Зокрема, ці зміни визначають юридичний статус і базу утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України, змінюють систему фінансування НСТУ, порядок формування наглядової та редакційної рад, а також гарантують отримання ліцензій і майна. Вони мають на меті вдосконалити закон про суспільне мовлення.

Натомість народний депутат Микола Томенко 23 грудня зареєстрував альтернативний законопроект №1357-1 «Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення" (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення)», яким запропоновував свій варіант організаційно-правової форми НСТУ. На його думку, мають бути окремо дві юридичні особи: телебачення і радіо.

26 грудня 2014 року рух «Стоп цензурі!», медіагрупа Реанімаційного пакету реформ (РПР-Медіа) та низка медійних громадських організацій («Центр UA», ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, Інститут медіа права) висловили протест проти спроб затягнути процес створення суспільного мовлення в Україні - саме так вони розцінили законопроект Миколи Томенка. Також Комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики не підтримав законопроекту Миколи Томенка.

Подаємо повний текст нової заяви руху «Стоп цензурі!»:

Заява руху «Стоп цензурі!» щодо саботажу створення суспільного мовлення в Україні

Ми, учасники руху «Стоп цензурі!» висловлюємо занепокоєння черговим сплеском протидії створенню суспільного мовлення в Україні.

Так, 23 грудня 2014 року народним депутатом Миколою Томенком було зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення» (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення). У пояснювальній записці автор пояснює необхідність такого законопроекту захистом Національної суспільної телерадіокомпанії України від можливої приватизації і рейдерського захоплення, зокрема від «можливого рейдерського захоплення землі чи приміщень Національної радіокомпанії України». При цьому текст законопроекту не лише нівелює сам закон, адже виводить з-під спеціальних процедур суспільного контролю і звітності теле- та радіокомпанії, але й дозволяє органам місцевого самоврядування приватизувати державне майно для створення власних телерадіокомпаній.

Пізніше прес-служба народного депутата Миколи Томенка поширила його заяву, в якій він стверджує, що свідомо блокує процес «приватизації» суспільного мовлення, адже вважає це спробою крадіжки державних і комунальних мовників.

Схожою за риторикою є й заява колективу Національної радіокомпанії України, який звернувся до Президента України із закликом «забезпечити Українському радіо самостійний організаційно-правовий статус в системі суспільного мовлення».

Рух «Стоп цензурі!» здивований такими заявами й ініціативами, адже вони не лише не відповідають фактичному стану справ (варто наголосити, що суспільне мовлення не створюється на базі комунальних ТРО), але й показують рівень розуміння процесу реформування суспільного мовлення «не знав, але засуджую», що створює нездорову атмосферу, сприяє поширенню чуток і викривленому розумінню природи й мети суспільного мовлення.

Ми наголошуємо, що робоча група з розробки законопроекту № 1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» була відкритою для всіх охочих і саме завдяки поєднанню зусиль юристів і економістів було знайдено непросту формулу створення НСТУ та передачі їй активів державних ТРО. При цьому на останньому засіданні Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики наголошувалося на тому, що до другого читання слід формувати ще одну робочу групу, яка має доопрацювати законопроект і внести максимальні запобіжники від можливої приватизації, рейдерства і розкрадання спадщини державних мовників.

Ми нагадуємо, що відкритою є й робоча група з переходу на суспільне мовлення на базі Національної телекомпанії України, до якої залучено широке коло експертів і представників державних мовників і до якої, замість поширення сумнівних заяв та ініціатив, так само могли б увійти як пан Томенко, так і представники колективу НРКУ.

Рух «Стоп цензурі!» наголошує, що процес створення суспільного мовлення в Україні проходить в умовах війни з Російською Федерацією, економічної кризи та низки проблем, пов'язаних з діяльністю державних ТРО, як-от невідповідність закону організаційно-правової форми, різний стан майна, борги, роздуті колективи тощо. Відтак, процес створення суспільного мовлення неминуче і неодноразово потребуватиме особливих процедур для вирішення наявних проблем.

Рух «Стоп цензурі!» закликає політиків і колективи державних ТРО припинити саботаж процесу створення суспільного мовлення. Натомість ми закликаємо докласти зусиль, аби процес створення суспільного мовлення відбувався в максимально прозорий і ефективний спосіб.

Створення суспільного мовлення є зобов'язанням України, а діяльність суспільного мовлення має стати гарантією забезпечення інформаційних прав громадян безвідносно до волі поточного керівництва держави чи очільників регіональної й місцевої влади”.

2. НМПУ та НСЖУ вимагають від СБУ та Міноборони скасувати положення про акредитацію журналістів в АТО

13.01.2015 Незалежна медіа-профспілка і Національна спілка журналістів заявляють, що положення про акредитацію журналістів у зоні АТО порушує права журналістів та закликають СБУ та Міноборони його скасувати. Про це йдеться у заяві медіа-організацій.

Так, організації вважають, що ухвалений СБУ «Порядок акредитації представників засобів масової інформації при оперативному штабі з управління антитерористичною операцією в Донецькій і Луганській областях», а також ухвалений Міністерством оборони «Порядок оформлення та використання прес-карт представниками ЗМІ щодо висвітлення діяльності Збройних Сил України в зоні АТО» не відповідає закону і фактично наділяє державні організації правом втручатися у редакційну політику ЗМІ, а відтак  погіршує стан свободи слова в країні.

Також в НМПУ та НСЖУ переконані, що запроваджена віднедавна практика видачі  прес-карт від Міністерства оборони не полегшує, а ускладнює роботу журналістів. “Прес-карту з невідомих причин можна отримати в Краматорську, але не в Києві. Якщо журналісту не потрібно до Краматорська, то виходить, що Міністерство оборони змушує його витрачати зайвий час на дорогу по потенційно небезпечній території”, - йдеться в заяві.

Також автори заяви звертають увагу, що частина 4-а статті 25-ї закону «Про інформацію» передбачає право журналіста перебувати в зоні військових дій, надзвичайних ситуацій тощо, крім випадків встановлених законом. Тим часом, зауважують вони, жоден закон не передбачає обмежень щодо перебування журналістів в зоні АТО і військових дій. Жоден закон не передбачає для працівників ЗМІ обов’язку, як це передбачено документами від СБУ і МО, “узгодження з прес-центром АТО порядку виконання редакційного завдання на даному об’єкті (або порядку пересування у зазначеному районі), а також не мусить узгоджувати  “склад знімальної групи, з якою він пересувається”.

Відповідно до частин 5-ї та 6-ї “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, журналіст має право перебувати у місцях воєнних конфліктів тощо без жодних дозволів на підставі редакційного посвідчення, він не зобов’язаний проходити акредитацію, але зобов’язаний не поширювати певну інформацію, перелік  якої визначений цим законом, зауважують автори заяви.

Також у заяві наголошується, що цей закон є спеціальним, у його прикінцевих положеннях зазначено, що всі інші закони діють лише у частині, в якій не суперечать цьому закону. Тому акредитація від державних органів, так само, як і будь-яка інша,  є лише додатковим підтвердженням статусу і має покладати додаткові обов’язки на Міністерство оборони, а не на журналіста.

“Аналіз Юридичного бюро НМПУ і юристів НСЖУ засвідчує, що ще низка пунктів документів від СБУ та МО щодо роботи ЗМІ в зоні АТО суперечать чинному законодавству.

До того ж, прес-карта усюди в світі підтверджує, що дана особа є журналістом. Таке підтвердження надають редакції, журналістські масові організації, але аж ніяк не державні органи – це не входить до їхніх повноважень. Тож акредитаційний документ може називатися як завгодно, але не прес-картою”, - наголошують в НМПУ та НСЖУ.

Спілка журналістів і медіа-профспілка “закликають СБУ і МО скасувати ці непродумані положення і висловлюють готовність разом з фахівцями МО і СБУ розробити такі положення для роботи журналістів у зоні військових дій, які б, з одного боку, не суперечили чинному законодавству, а з іншого боку – убезпечували від поширення секретної інформації”.

Як повідомляв ІМІ, з 8 січня прес-центр АТО, який знаходиться у Краматорську Донецької області, розпочав видачу прес-карт для виконання редакційних завдань в районі проведення антитерористичної операції.

3. Житомирські журналісти вийшли під УМВС, протестуючи проти закриття справи про напад на колегу

14.01.2015 У Житомирі 14 січня місцеві журналісти прийшли із плакатами під стіни Головного управління МВС в області на знак протесту проти закриття кримінального провадження про хуліганство сина депутата міської ради Юрія Ткаченка Семена, який напав на оператора інтернет-видання “Житомир.info” Сергія Григорчука у лютому 2014 року. Про це повідомляє Перший житомирський портал.

Під стінами УМВС журналісти вимагали, аби  справу розглянули належним чином. Крім цього, вони нагадали про низку інших справ щодо перешкоджання журналістській діяльності, в яких досі не покарані винні.

У свою чергу, представники прес-служби УМВС в Житомирській області зазначили, якщо хтось не задоволений таким рішенням, то має законне право оскаржити його у прокуратурі чи суді. Водночас повідомили, що у цій справі мають провести додаткову перевірку.

В.о начальника УМВС в Житомирській області Григорій Полковніков, з яким журналісти врешті змогли зустрітися у робочому кабінеті після тривалого очікування, порадив написати колективне звернення щодо усіх справ у перешкоджанні журналістській діяльності.

Після цього правоохоронці мають прозвітувати про перебіг розслідування кожної.

Як повідомляв ІМІ, Житомирський міськвідділ міліції закрив кримінальне провадження про хуліганство сина депутата міської ради Юрія Ткаченка Семена, який напав на оператора інтернет-видання “Житомир.info” Сергія Григорчука у лютому 2014 року. Справу закрито “за встановленою відсутностю в діянні складу кримінального правопорушення”.

25 лютого 2014 року у Житомирі на оператора Житомир.info Сергія Григорчука, який вів онлайн-трансляцію засідання Житомирської міськради, накинувся син депутата міськради Юрія Ткаченка - Семен. Він вибив з рук планшет і погрожував «знайти і розібратися».

Житомирськй міський відділ міліції не встановив факт перешкоджання журналістській діяльності оператору Житомир.info Сергію Григорчуку.

4. Дуня Міятович засудила обшук АТР

26.01.2015 Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович засудила обшук кримськотатарського телеканалу ATR у Сімферополі "людьми у масках", повідомляє ВВС з посиланням на прес-службу організації.

"Я неодноразово повторювала про необхідність забезпечити роботу журналістів та ЗМІ. Практика втручання у вільні та незалежні медіа не будуть терпимі у регіоні ОБСЄ", - заявила Міятович.

"Для кримських татар критично важливо мати можливість отримувати інформацію та новини із ATR. ATR мають дозволити поновити трансляцію якомога швидше", - цитує її прес-служба.

Нагадаємо, вранці 26 січня на єдиний кримськотатарський телеканал ATR оточили силовики і почали проводити обшук. В ефірі ведуча телеканалу зазначила, що озброєні люди прибули з метою вилучити комп'ютерний сервер, на якому зберігаються відеоматеріали подій річної давнини. Зокрема, масштабного мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року між прихильниками відокремлення Криму - проросійськими силами і тими, хто виступав за єдність України, основну масу яких представляли кримські татари.

Силовики обшукали приміщення телеканалу, конфіскували обладнання та зупинили трансляцію за аналоговим сигналом.

5. Комітет із захисту журналістів закликав окупаційну владу припинити тиск на АТР

27.01.2015 Кримська влада має негайно припинити репресивні дії щодо незалежного телеканалу АТR. З такою заявою виступив міжнародний Комітет із захисту журналістів після того, як в редакції телеканалу 26 січня був проведений обшук, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на Голос Америки.

«Рейд, який паралізував роботу АТR, цілком очевидно є частиною кампанії, мета якої - змусити замовкнути незалежні та критичні ЗМІ в Криму», – заявив Музаффар Сулейманов з відділу КЗЖ по Європі та Центральній Азії. – Ми закликаємо владу в Москві та в Криму припинити переслідування журналістів АТR і дати каналу можливість нормально працювати».

6. НМПУ вважає тиск окупантів на АТР кроком до тотальної цензури у Криму

28.01.2015 Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ) вважає обшук кримського телеканалу ATR 26 січня 2015 року черговим кроком російських окупантів до встановлення тотальної цензури на півострові. Про це йдетьс в заяві НМПУ.

В профспілці зауважили, що такий крок з боку окупаційної влади є брутальним порушенням міжнародних норм права, зокрема ч.1 ст.10 Європейської конвенції з прав людини,  згідно з якою  «Кожен має право на свободу вираження поглядів. “Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств”, - наголошують в НМПУ.

Також, зауважують автори заяви, Конвенція містить у собі заборону дискримінації за будь якою ознакою - расовою, релігійною, національною і т.д. - ст.14. “Є всі підстави вважати, що канал зазнає дискримінації  саме за етнічною ознакою, бо він кримсько-татарський. Конвенції. Російська Федерація порушує документ, під яким стоїть підпис її керівників. Конвенція з прав людини ратифікована РФ”, - йдеться в заяві.

Крім того, в НМПУ нагадали, що після анексії Криму Росією, керовані нею бандформування розтрощили інформаційні прес-центри у Севастополі та Сімферополі, змусили багатьох журналістів рятувати життя на материковій частині України - ставати вимушеними переселенцями. Лише за період з 27 лютого по 30 березня 2014 року кримський «Центр журналістських розслідувань» зафіксував понад 100 випадків порушень прав журналістів, серед них 38 нападів, 13 затримань (іноді журналістів тримали у підвалах по кілька діб).

“Після анексії Криму окупанти вимкнули ефірне мовлення українських телеканалів, заборонили продаж української преси, обмежили доступ журналістів до органів окупаційної влади та запровадили перереєстрацію ЗМІ за російським законодавством (має завершитися 1 квітня 2015 року). Станом на початок року перереєструвалися лише 100 медіа з понад 3000. Схоже на те, що переєстрацію пройдуть лише ті ЗМІ, які лояльні до російської влади”, - йдеться у заяві.

Як наголошують в профспілці, за рік інформаційний простір Криму критично звузився. Мешканці Криму переважно отримують інформацію від російських пропагандистів. Єдиний на півострові незалежний телеканал ATR з початку окупації знаходиться під тиском. Його журналістів затримували 18 березня 2014 року, а Центр з протидії екстремізму ГУ МВС РФ 24 вересня 2014 року  виніс редакції попередження  за «формування антиросійської суспільної думки».

Обшук ATR 26 січня 2015 року - це ще один крок або до закриття, або до «націоналізації» телеканалу окупаційною владою.

“Міжнародна журналістська спільнота не має стояти осторонь. Не можна закривати очі на створення у Європі регіону з тотальною цензурою та нестерпними умовами праці для чесних журналістів. НМПУ звертатиметься до партнерів з Міжнародної федерації журналістів та Європейської федерації. Ми також просимо Союз журналістів Росії  підняти це питання у Москві, звідки йдуть накази про запровадження цензури у Криму”, - йдеться у заяві НМПУ.

Також НМПУ зазначає, що надаватиме усю можливу допомогу журналістам в Криму, а також тим, хто змушений виїхати з півострова до материкової частини України – матеріальну, юридичну, психологічну.

Крим – 2

1.У Сімферополі озброєні люди оточили кримськотатарський телеканал АТР

26.01.2015 26 січня у Сімферополі АР Крим озброєні люди оточили будівлю кримськотатарського телеканалу АТР і почали проводити обшук. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на координатора Комітету із захисту прав кримськотатарського народу і члена Меджлісу Ескендера Барієва.

За інформацією Барієва, на телеканалі проходить обшук. “Терміново! За інформацією людей. В даний момент люди в масках оточили єдиний в світі кримськотатарський телеканал АТР. Проводять обшук, можуть пошкодити дороге устаткування”, - написав Барієв  на своїй сторінці в Facebook.

Журналіст телеканалу АТР Шевкет Наматуллаєв в Facebook написав, що до телеканалу приїхав повний КаМаз з силовиками. “Купа слідчих з ФСБ і Слідчого комітету. Зараз ведуть бесіду з керівництвом. Біля кожного кабінету виставили озброєну людину. Трохи паралізували роботу, але ефір поки йде. Знімати забороняють, погрожують забрати техніку. Дивіться новини в 12 за московським. Швидше за все будуть проводити обшук!!!”, - написав Наматуллаєв.

В ефірі ведуча телеканалу зазначила, що озброєні люди прибули з метою вилучити комп'ютерний сервер, на якому зберігаються відеоматеріали подій річної давнини. Зокрема, масштабного мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року між прихильниками відокремлення Криму - проросійськими силами і тими, хто виступав за єдність України, основну масу яких представляли кримські татари.

Заступник генерального директора з інформаційної політики кримськотатарського телеканалу ATR Ліля Буджурова звернулася в прямому ефірі до народу і засудила дії місцевої влади, з дозволу якої силовики увірвалися на телеканал.

Після кількагодинного обшуку силовики вилучили сервер з відео архівом і особисті дані співробітників телеканалу. Також було припинено на декілька годин мовлення телеканалу в аналоговому ефірі.

Нагадаємо, наприкінці вересня 2014 року на адресу керівництва телеканалу АТР надійшов лист від Центру з протидії екстремізму, в якому сказано, що Управління Роскомнагляду по Криму і Севастополю поінформувало МВС про те, що АТР “наполегливо закладає думку про можливі репресії за національною і релігійною ознакою, сприяє формуванню антиросійської громадської думки, навмисно розпалює серед кримських татар недовіру до влади та її дій, що побічно несе загрозу екстремістської діяльності”.

Також на цій підставі у АТР зажадали надати всі правовстановлюючі документи і список осіб, офіційно працевлаштованих на телеканалі.

2. Силовики заважали гендиректору ATР прокументувати обшук – викликали її "до директора"

27.01.2015 Російські силовики, які проводили обшук на території телекомпанії ATR, перервали інтерв'ю генерального директора телеканалу Ельзари Іслямової журналістам, повідомляє Крим.Реалії.

На оприлюдненому відео, яке було передано редакції Крим.Реалії співробітниками телеканалу, два чоловіки в цивільному і один чоловік у формі підходять до гендиректора телеканалу ATR під час її інтерв'ю і заважають їй закінчити коментар.

При цьому один з чоловіків у цивільному розмістився так, щоб закрити своєю спиною камеру, блокувавши таким чином роботу оператора.

Вони явно не знали, як виглядає керівництво кримськотатарської телекомпанії ATR – зокрема, намагалися відвести в сторону Ельзару Іслямову зі словами "там ваш директор вас викликав".

“Який директор? Я сама тут генеральний директор”, - заявила керівник телеканалу ATR.

Тоді чоловіки змінили тактику і заявили, що зараз давати інтерв'ю небажано, оскільки це якимось чином заважає проведенню слідчих дій.

“Зараз тут слідчі дії, по їх закінченні ми можемо дати будь-яке інтерв'ю, питань немає”, - заявив чоловік у штатському, як і раніше закриваючи своєю спиною камеру.

За словами Іслямової, обшук на телеканалі силовики пов'язують з розслідуванням кримінальної справи за фактом смерті людей на мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року.

“Підставою у них послужила постанова про проведення обшуку від сьогоднішнього числа у кримінальній справі за фактом смерті двох осіб на мітингу, який був проведений 26 лютого 2014 року. Нібито у нас є матеріал, який ми не надавали в слідчий комітет. Хоча протягом року до нас не раз надходили звернення з будь-яких органів, і коли йде запит, ми завжди надаємо таку інформацію”, - підкреслила Іслямова.

Нагадаємо, вранці 26 січня на єдиний кримськотатарський телеканал ATR оточили силовики і почали проводити обшук. В ефірі ведуча телеканалу зазначила, що озброєні люди прибули з метою вилучити комп'ютерний сервер, на якому зберігаються відеоматеріали подій річної давнини. Зокрема, масштабного мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року між прихильниками відокремлення Криму - проросійськими силами і тими, хто виступав за єдність України, основну масу яких представляли кримські татари.

Силовики вилучили сервер з відеоархівом, а також забрали і особисті дані співробітників.

Заступник генерального директора з інформаційної політики кримськотатарського телеканалу ATR Ліля Буджурова звернулася в прямому ефірі до народу і засудила дії місцевої влади, з дозволу якої силовики увірвалися на телеканал.

Біля будівлі телекомпанії стали збиратися телеглядачі, шанувальники АТR. Прибулий заступник голови Меджлісу кримських татар Ахтем Чийгоз назвав ситуацію, що склалася на телеканалі, елементом залякування кримських татар.

У свою чергу так званий міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку анексованого Криму Дмитро Полонський заявив, що керівники та журналісти кримськотатарського телеканалу ATR «фактично намагаються перекласти відповідальність на владу за власні дії».

Співробітників ATR попередили, що обшук може затягнутися до ранку.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович засудила обшук силовиків, який відбувся на кримськотатарському телеканалі ATR.