Барометр свободи слова за серпень 2015 року
У серпні основним порушенням прав журналістів в Україні стали випадки перешкоджання – 9. Кількість таких порушень у порівнянні з липнем зросла майже вдвічі (у липні – 5, у червні - 8, у травні – 8, у квітні - 5, у березні - 4 випадки, у лютому – 8, у січні – 1). З початку року серпень став місяцем, коли журналістам перешкоджали найбільше. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».
Дещо знизилася кількість побиттів, нападів – 6 (у липні – 7, у червні - 2, у травні – 3, у квітні - 2, у березні - 5, у лютому – 5, у січні – 6). Також ІМІ зафіксував зниження кількості погроз, залякувань журналістів – 1 випадок (у липні – 4, у червні - 4, у травні – 2, у квітні - 7, у березні - 4, у лютому - 2, у січні – 3).
Крім того, у серпні зафіксовано по 1 випадку пошкодження майна і нападу на офіси ЗМІ, цензури, ненаданя доступу до публічної інформації та порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР».
Цього місяця ІМІ зафіксував 2 випадки кібератак на сайти та 3 випадки порушення прав журналістів в анексованому Росією Криму.
Всі 6 випадків побиття та нападів сталися цього місяця у Києві. З них 4 випадки сталися під час заворушень біля Верховної Ради, коли протестувальники використали вибухові пакети і бойову гранату. П'ятеро журналістів отримали травми різного ступеня тяжкості від осколків гранати: Дмитро Большаков («1+1»), Максим Волобоєв та Микола Лебедєв (5 канал), Роман Малко (інформаційне бюро «Правий») і французький фотограф-фрілансер Антуан Делоне.
Перешкоджали журналістам на Дніпропетровщині, у Чернівцях, Києві, Одесі та Луцьку. Не давали змоги виконувати свою роботу журналістам невідомі, підсудна, лікар, польський футбольний вболівальник, викладачка Одеської морської академії, організатор концерту, мітингувальники, охорона у парламенті і голова Громадської ради при УМВС України в Чернівецькій області.
Кібер-атаки зазнав сайт агенції УНІАН, яка висвітлювала заворушення 31 серпня під Верховною Радою.
У Криму продовжує тиснути на блогерів ФСБ Росії. Так, у Севастополі блогерку Ірину Горелікову відвезли на допит у ФСБ після того, як на своїй сторінці у Facebook вона поділилася посиланням на новину з прес-конференції уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, народного депутата Мустафи Джемільова.
А на День Незалежності України, 24 серпня, кореспондентку «Інтера» Юлію Крючкову та оператора Віталія Зятковського, що працюють у кримському корпункті телеканалу, у Сімферополі затримали російські поліцейські і відвезли до Центрального райвідділу внутрішніх справ для з'ясування їх особи. Їх затримали, коли журналісти проводили зйомку в міському парку ім. Тараса Шевченка.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства журналіста, 36 випадків побиття та нападів на журналістів, 48 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 10 випадків цензури.
Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:
Фізична агресія
Побиття, напади – 6
1.У Києві молодики побили журналістів НТН
10.08.2015 10 серпня у Києві невідомі молодики напали на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Агенти впливу” телеканалу НТН. Унаслідок нападу побитий оператор Олександр Стратійчук та розбита відеокамера. Про це повідомила журналістка програми Мар’яна Манічка на своїй сторінці у Фейсбук
Інцидент стався у Голосіївському районі. Журналісти знімали сюжет про незаконне будівництво на проспекті Голосіївський 46/1.
“Вчора, я та оператор телеканалу Олександр Стратійчук приїхали на проспект Голосіївський 46/1, де ведеться незаконне будівництво. Попрохавши показати нам людину, яка на цьому будівництві головна, нас спершу "ласкаво" попрохали покинути територію і почекати за парканом, мовляв, зараз до вас підійдуть. Чекали близько години, утім до нас так і ніхто не підійшов. Ми знову підійшли до входу. Я не встигла зробити і кількох кроків, як п'ятеро бритоголових і неадекватних молодиків, віком 19-25 років просто винесли мене звідти”, - розповіла вона.
Згодом до оператора, за словами журналістки, “підбіг ще один бритоголовий, який без зайвих розмов, почав бити Сашка”. Також молодики розбили камеру.
“Далі псевдоохоронці відібрали камеру і почали її трощити. Згодом п'ятірка - невідомих, яка мене виштовхала з території будівництва, відчинила двері дерев'яного паркану і забрала розтрощену камеру, а разом з нею і свого молодика, який бився”, - написала вона.
На місце інциденту журналісти викликали швидку допомогу, міліцію та нову поліцію, написала Манічка, додавши, що вони були здивовані, бо міліція не затримала нападника.
За її словами, коли “слідчо-оперативна група, яка прибула на місце, замість того аби затримати хлопця, записувала наші дані і стукала кулачками в дерев'яний паркан, благаючи, тітушок відчинити”.
“Після того, нас забрали у Голосіївське РУ ГУМВС, а молодик, що бив оператора і далі залишився на будівництві. У відділку, ми провели 5 годин!!! Покази в мене, як у свідка подій, почали брати, лише після розмови з начальством відділку! Більше того, ще на початку зйомки, один з молодиків на будівництві нам теж погрожував, казав, що розіб'є камеру. Ось його якраз і затримали. У відділку, ми з ним сиділи в одному коридорі і до нього підходив кожний третій працівник Голосіївської міліції і тиснув йому руку! Він точно там свій!”, - написала журналістка.
Журналістка закликає міністра внутрішніх справ Арсена Авакова звернути увагу на ситуацію.
2. У Києві працівниця перукарні побила журналістку
17.08.2015 17 серпня у Києві у Дніпровському районі працівниця перукарні напала та побила журналістку інформаційно-розважальної програми “Абзац!” Нового каналу Олену Філонову, повідомляється на сайті телеканалу.
Як йдеться у повідомленні, Філонову душили, били і виштовхували з приміщення під час виконання редакційного завдання. Команда “Абзацу!” у новому сезоні готує для глядачів серію сюжетів про якість послуг української сфери обслуговування, тому журналісти йдуть на безпрецедентні експерименти і проводять скандальні розслідування.
Цього разу Олена Філонова вирішила перевірити, як стежать за порядком і дотримуються санітарних норм у салонах краси.
Журналістка вирушила в одну з невеликих столичних перукарень. “Стилісти загримували мене так, що я здавалася не дуже охайною дівчиною, трохи хворобливого вигляду. Прийшла в перукарню і попросила, щоб мене підстригли. Під час стрижки постійно чухалася і кашляла, щоб підкреслити, що нездорова. Помітивши це, працівники мали відповідним чином обробити інструменти і місце для наступного клієнта. Але вони цього не зробили. Не змінивши робочого одягу, не обробивши інструмент, перукар почала стригти трирічну дитину! Про це нам розповіла героїня нашого сюжету, яка зайшла на стрижку після мене”, – розповіла Філонова.
Після цього журналістка повернулася в перукарню зі знімальною групою в надії отримати пояснення від працівників. Але на запитання, чи знають вони норми оброблення інструментів, і чому нехтують елементарними правилами гігієни, нарвалася на грубість і агресію, йдеться у повідомленні телеканалу.
“Коли повернулася з камерами, одразу представилася, сказала що я журналіст Нового каналу від програми “Абзац!”. Ставила запитання майстру Ганні, яка мене стригла. З’ясувалося, що, попри 10-річний професійний стаж, елементарних гігієнічних норм і правил своєї роботи вона не знає. І тут майстер почала мені грубити і проявляти агресію. Хочу зазначити, що я говорила з нею абсолютно спокійним тоном, нічим не провокувала її. Потім почалося щось жахливе. Ганна схопила мене за волосся, почала виштовхувати з приміщення, стала душити. Я впала і боляче вдарилася. На шиї у мене садна, на руках синці і подряпини. Всі зафіксовано на відео”, – розповіла Філонова.
Журналістка викликала правоохоронців, але перукар їх не дочекалася. Першу медичну допомогу дівчині надали працівники поліції. Потім на місце події приїхала оперативна група. Олена Філонова написала заяву, зафіксувала побої у судмедекспертів і має намір позиватися до суду на перукаря.
3. Оператор ТСН отримав осколкове поранення під час зіткнень під Радою
31.08.2015 Оператор ТСН телеканалу "1+1" Дмитро Большаков отримав осколкове поранення в ногу 31 серпня, під стінами Верховної Ради під час зіткнень між правоохоронцями та мітингувальниками і унаслідок кинутого вибухового пристрою, повідомляє ТСН.
Першу допомогу йому надали на місці, чекаючи на прибуття швидкої допомоги.
“У зв'язку з напруженою ситуацією в місті керівництвом телеканалу "1+1" було прийнято рішення про посилення безпеки знімальних груп ТСН. Зокрема, журналісти та оператори сьогодні працюватимуть у бронежилетах”, - повідомляє прес-служба "1+1".
Нагадаємо, 31 серпня Верховна Рада проголосувала за зміни до Конституції у частині децентралізації. Обуренні рішенням депутатів протестувальники намагалися прорватись в Раду. Також було кинуто багато гранат зі сльозогінним газом. Крім вибухів і димових шашок, у правоохоронців було кинуто вибуховий пристрій. Не менше п'яти силовиків постраждали. Двох із них винесли на ношах, ще кільком надали медичну допомогу на вулиці.
4. Через вибух під Радою поранені також журналісти "5 каналу"
31.08.2015 Журналістів "5 каналу" поранено внаслідок вибуху бойової гранати під Верховною Радою 31 серпня. Про це повідомляє "5 канал" з посиланням на свого журналіста, який перебував на місці подій.
“Наша знімальна група теж поранена, оператор Діма Большаков з ТСН отримав серйозне поранення в ногу... Інфа від Максима Волобоєва", - написав Олександр Аргат на своїй сторінці у Twitter.
В редакції "5 каналу" повідомили, що попри поранення, знімальна група телеканалу - журналіст Максим Волобоєв та оператор Микола Лєбєдев - продовжила роботу у зазначених умовах.
Нагадаємо, 31 серпня під Верховною Радою в бійців Національної гвардії України кинули бойову гранату, військовослужбовці тяжко поранені.
5. Ще один оператор отримав поранення через вибух під Радою
31.08.2015 Оператор інформаційного бюро “Правий” Роман Малко отримав осколкові поранення обох ніг унаслідок вибуху шумової гранати під час заворушень під Верховною Радою 31 серпня.
"Поранений гранатою у обидві ноги", - повідомив Роман на своїй сторінці у Фейсбук.
Як повідомляється на сайті ІБ “Правий”, коли розпочалися заворушення біля Верховної Ради, Роман Малко виявився затиснутим між міліцією та стінами парламенту.
“Згодом коло нього розірвалася шумова граната. В результаті вибуху оператор ІБ “Правий” отримав осколкові поранення обох ніг. Його доставили до військового шпиталю по вул. Госпітальній, 18 для надання першої медичної допомоги”, - йдеться у повідомленні.
Згодом в коментарі ІМІ Роман Малко повідомив, що він був прооперований. “Зробили операцію. Осколки в обох ногах. Щойно відійшов від наркозу”, - сказав Роман.
6. Французького журналіста пораненено у голову під Радою
31.08.2015 Каменем в голову поранено французького журналіста сьогодні під час зіткнень під Верховною Радою у Києві. Про це повідомляє 24tv.ua з посиланням на допис народного депутата Олексія Гончаренка у Фейсбук.
За його словами, 17-київська лікарня переповнена.
“Каменем поранений в голову французький журналіст з видання Finance. Надавши йому першу допомогу, ми передали його в Швидку (Лікарня швидкої допомоги по вул. Братислівській, 3, нейрохірургія). 17-я київська лікарня переповнена”, - напиcав депутат. Згодом Гончаренко написав, що журналіста звати Антуан Делоне. Він працює в Україні фрілансером для Associated Press.
Згодом на своїй сторінці у Twitter Антуан Делоне повідомив, що йому в обличчя влучив камінь. “Спізнився на київський протест і отримав каменем в обличчя через 10 хвилин. Люди зробили більше фотографій мене, ніж я - кадрів з протестів”, - написав він.
В МВС згодом уточнили, що журналіст отримав поранення від осколків, а не від бруківки. Про це повідомив директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко, інформує Радіо Свобода.
“Француз – один з 140 потерпілих, не можна виокремлювати цей напад. За даними МВС, він постраждав не від каміння, а від осколків”, – зазначив Шевченко.
Погрози, залякування – 1
04.08.2015 Заступник начальника УМВС Херсонської області Ілля Ківа замість відповіді на запитання журналіста Південної інформаційної компанії (ПІК) Ігоря Трубаєва погрожував його відправити до армії, ображав і заявляв, що журналіст порушує закон. Про інцидент повідомляється на сайті Незалежної медіа-профспілки України.
Так, Ківа розмістив у своєму Facebook допис про візит на лінію розмежування Херсонщини з окупованим Кримом. У коментарях до повідомлення журналіст Ігор Трубаєв запитавя: «Так, а рейд чим закінчиться? Справи до суду будуть передаватись?». Замість відповіді Ілля Ківа написав: «Мій рейд щодо тебе закінчиться службою в армії, синку. Готуйся Батьківщину захищати, писака!!! За ухилення від військового обов'язку кримінальна стаття!».
«При чому тут служба в армії? Я питання задав співробітнику міліції, який живе на гроші платників податків: буде цей рейд носити законний характер чи ні...», - написав журналіст.
Як зазначає НМПУ, з відповіді заступника начальника УМВС Херсонщини випливає, що журналіст є порушником закону і повинен відслужити в армії перед тим, як отримати право задавати питання. «Я виконую головний закон міліціонера, припиняю порушення закону, а у вашому випадку, я знаю, йде систематичне порушення у вигляді ухилення від мобілізації, і перш, ніж питання ставити, виконайте свій обов'язок і не ухиляйтеся від свого обов'язку перед Батьківщиною», - написав Ілля Ківа.
Він також погрожував журналісту кримінальним переслідуванням. «А то питання він задає, скоро тобі слідчий питання поставить. Закон насамперед!!!», - заявив Ківа.
За словами Ігоря Трубаєва, Ківа сам порушує законодавство. «Вже на третій день перебування на посаді в нашій області Ілля Ківа побив водія вантажівки, пізніше він також силовими методами вплинув на одного спортсмена та забрав документи. Потім він почав без жодних підстав зачиняти кафе в місті, перевіряти в усіх документи тощо. Крім того, деякі його дії більше схожі на піар-акції деяких депутатів та нагнітання паніки в населення», - розповів журналіст.
Трубаєв пов'язує погрози міліціонера із критичними матеріалами про нього. «Така реакція працівника міліції на звичайне запитання від журналіста є просто неадекватною. Імовірно, таким чином Ківа демонструє образу та бажання помститися за те, що на нашому сайті ми розміщуємо критичні матеріали про нього. Крім того, виходячи з тієї інформації, яку надають полтавські правозахисники (про діяльність Іллі Ківи – ред.), у мене є привід переживати, що погрози з віртуального світу можуть втілитись у реальні дії», - наголошує Трубаєв.
Незалежна медіа-профспілка України звернулася до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою перевірити діяльність заступника начальника УМВС Херсонської області Іллі Ківи та ретельніше стежити за діяльністю представників МВС в усіх регіонах.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1
1.У Запоріжжі невідомі пограбували редакцію газети
01.08.2015 У ніч на 1 серпня невідомі пограбували приміщення редакції запорізької газети «Правда», що охороняється і знаходиться під сигналізацією. Зловмисники проникли всередину, розбивши каменюкою одне з вікон. Інцидент стався близько 3:00 ночі.
Про це повідомляє регіональна представниця ІМІ в Запоріжжі Наталя Виговська з посиланням на сайт "Вся власть".
З кабінету головного редактора «Правди» Валерія Зотова викрадено ноутбук. Інші матеріальні цінності, що знаходилися на робочому столі, злочинців не зацікавили.
Співробітники «Правди» пов'язують цей факт з резонансними матеріалами в нещодавньому номері газети.
Так, 29 липня був опублікований матеріал про те, що перед будником обласної прокуратури відбулася акція праворадикалів з "Сили нації", під час якої на імпровізованій шибениці було повішене і спалене опудало прокурора Олександра Шацького.
22 липня "Сила нації" провела мітинг під прокуратурою, який був розігнаний людьми з символікою "Правого сектора", під час якого був побитий лідер «Правого сектору» у Запоріжжі Олександр Таран.
Встановлюється коло підозрюваних. Слідчі дії проводять працівники Орджонікідзевського районного відділу УМВС.
Перешкоджання журналістській діяльності – 9
1.У Павлограді підсудна намагалася розбити камеру "34 каналу" та лаялася з журналістами
04.08.2015 4 серпня у Павлограді Дніпропетровської області під час оголошення вироку Павлоградського міжрайонного суду щодо вбивства 27-річної Юлії Март`яненко підсудна Яна Майорова, не перебуваючи за ґратами, намагалася розбити камеру знімальної групи "34 каналу" та перешкоджала професійній діяльності інших журналістів. Про це повідомила журналістка обласної газети "ТН-Экспресс" Анна Третьяк на власній сторінці у мережі "Фейсбук".
У коментарі для ІМІ журналістка зазначила, що неадекватна поведінка підсудної щодо журналістів тривала усі сім місяців судових тяжб. Майорова та її спільник Ігор Цимбал за допомогою адвоката підсудного Савченка добивалися або заборони зйомок (суддя Сергій Тимченко дозволив зйомку 34 каналу лише на оголошенні вироку), або фотозйомки як такої.
Третьяк говорить, що попри вказані нею норми у суді два тижні тому суддя таки заборонив фотозйомку з подачі адвоката.
Знімальна група "34 каналу" у складі оператора Андрія Бережного та журналістки Дарини Дубинки виклали відео з очікування суду, коли Майорова намагалася на них напасти.
"Цимбал не хотів підніматися на суд 1,5 години, і весь чей час Майорова не буду говорити якими словами покривала журналістів і погрожувала вбити єдиного свідка Крістіну Єрзунову, подругу вбитої", - розповіла Третьяк.
Восени 2014 року Ігор Цимбал та Яна Майорова забили насмерть битою за 30 грн та мобільний телефон Юлію Март`яненко. Ігор Цимбал за вироком суду отримав 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна на 211 тис. грн, Яна Майорова 4,5 років позбавлення волі.
2. У Дніпропетровську невідомі перешкоджали журналістам під час зйомок
13.08.2015 13 серпня у Дніпропетровську невідомі чоловіки перешкоджали журналістам "9 каналу" та інтернет-телебачення Freednpro.tv під час зйомок сюжету.
Як повідомляє Freednpro.tv, на недобудованому пішохідному переході по проспекту Воронцова з’явився банер з написом “Вілкул! Забери це залізо у Кривий Ріг!”- “Цей перехід був побудований О.Вілкулом за 22 млн. грн”. Банер встиг провисіти близько декількох годин, оскільки вже о 10 годині на закинуте будівництво прибули невідомі і розпочали демонтаж банеру.
Журналісти приїхали зняти про це сюжет і поспілкуватися з чоловіками, що зрізали банер і представилися стороною забудовника. Проте чоловіки відреагували агресивно, не надаючи будь-яких роз’яснень.
Як видно на відео, невідомий чоловік, який згодом представився підрядником фірми “Мастерстрой” Віктором Козачком, підійшов до оператора, забороняючи знаходитися на об’єкті, та почав виштовхувати його за межі майданчика. Інший чоловік, який не представився, затуляв об’єктив камери.
Як йдеться у сюжеті журналіста Freednpro.tv Олександра Пугача, працівник міліції, що знаходився поруч, за проханням журналістів намагався отримати документи на дозвіл будівельних робіт. Проте невідомі не хотіли спілкуватися журналістами і використовували працівника міліції як посередника у спілкуванні з представниками ЗМІ.
3. У Чернівцях журналістів "Інтера" вигнали з засідання Громадської ради при УМВС
17.08.2015 17 серпня у Чернівцях голова Громадської ради при УМВС в Чернівецькій області Георгій Пишний попросив знімальну групу телеканалу "Інтер" - журналістку Ольгу Паламарюк та оператора Ігоря Рігу - залишити засідання Громадської ради. Про це йдеться в сюжеті "Подробиць".
На засіданні Громадська рада затверджувала список майбутніх начальників райвідділів міліції, хоча журналісти сподівалися, що замість цього буде розглянутий скандальний випадок із п’яним співробітником прокуратури в автомобілі, який був зафіксований на відео.
“На сьогодні є список 11 чоловік, і буквально за дві години до початку УМВС подало ще одного представника”, - зазначив Георгій Пишний.
Проте, йдеться у сюжеті, під час засідання почалися суперечки, оскільки список не встигли роздрукувати і учасникам засідання рекомендували вірити кандидатам на слово. Після цього голова Громадської ради попросив журналістів “Інтера” залишити приміщення.
“Я хотів би подякувати телеканалу “Інтер”, який, з дозволу сказати, ми сьогодні не запрошували до себе! Дякуємо, ми з вами прощаємося”, - сказав Пишний. На запитання журналістки “Хіба не можна бути присутнім телебаченню?”, той вдруге повторив: “Ми вас не запрошували”.
У сюжеті зазначається, що журналістам так і не відповіли, з яких пір на засідання Громадської ради потрібен особливий дозвіл. Журналісти очікували кінця засідання на вулиці.
Після засідання Георгій Пишний так прокоментував інцидент: "Я дуже толерантно ставлюся до жінок. Навіть їх люблю, щоб ви знали. Але треба було узгодити зі мною. Ви так зачепили мене, неприємна мені ваша присутність”.
4. У Чернівцях лікар пологового будинку намагався вирвати фотоапарат з рук журналістки
19.08.2015 19 серпня у Чернівцях лікар пологового будинку Віктор Варвус намагався вирвати з рук журналістки Галини Єреміци фотоапарат, коли вона проводила зйомку на території медичної установи. Про це повідомляє Молодий буковинець.
“Сьогодні мені перешкоджав у зйомці завідуючий відділенням пологового будинку на вул. Рівненській у Чернівцях Варвус Віктор Анатолійович. Він намагався вирвати у мене з рук фотоапарат під час зйомки на території пологового будинку. Розцінюю це як пряме перешкоджання професійній журналістській діяльності”, - написала вона на своїй сторінці у Фейсбук.
Журналістці вдалося зняти факт перешкоджання, а також це зробила знімальна група телеканалу "Інтер".
“Пізніше і в будівлі пологового будинку лікар заявив, щоби ми виключили камери і не знімали. Бо на зйомку, начебто, потрібен дозвіл! Ось так журналістам не дають працювати!", - повідомила Єреміца.
Як повідомила ІМІ радниця міського голови Ірина Карімова, наразі мер міста готує звернення до прокуратури щодо відповідного інциденту. Також погоджено провести зустріч журналістів з посадовими особами медичної сфери міста щодо налагодження нормальної комунікації та ознайомлення медиків з правами і обов'язками журналістів, посадовців.
5. У Києві затримали польського вболівальника, який намагався розбити камеру телеоператора
20.08.2015 20 серпня у центрі Києві міліція затримала польського футбольного вболівальника, який намагався розбити камеру одного з телеоператорів. За фактом перешкоджання слідчий відділ Шевченківського РУ розпочав кримінальне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті ГУМВС України в м.Києві.
“Близько 17:00 молодик з групи вболівальників, які прибули з Польщі на сьогоднішній (20 серпня - ред.) футбольний матч, намагався розбити відеокамеру одного з телеоператорів”, - йдеться в повідомленні міліції.
“Його зупинили правоохоронці, котрі знаходяться на Майдані Незалежності. У теперішній час правопорушника затримано”, - зазначили в міліції. Іноземець, який намагався пошкодити відеокамеру, надав пояснення правоохоронцям.
Нагадаємо, 20 серпня у Києві на стадіоні “Динамо” ім. Лобановського відбувся матч між луганською "Зорею" та варшавською "Легією". На Майдані Незалежності сталася сутичка між футбольними фанами України та Польщі.
6. В Одесі викладачка з курсантами перешкоджали телеканалу, який пов'язують з Ківаловим
25.08.2015 25 серпня в Одесі викладачка Одеської національної морської академії Галина Куюл разом з групою курсантів затримали знімальну групу одеського телеканалу "Академія", яка висвітлювала візит Президента України Петра Порошенка до навчального закладу. Про це повідомив журналіст телеканалу Віталій Хемій, інформує Думська.
За його словами, викладачка почала перешкоджати їм, коли вони записували стендап, і звинуватила їх у брехні.
“Ми записували стендап (репортер в кадрі), коли на нас накинулася ця жінка. Вона звинуватила мене в брехні - мовляв, я кажу неправду про президента, хоча я лише зауважив, що він не відступив від старої української традиції, згідно якої найбільше глава держави роз'їжджає регіонами напередодні виборів. Як би там не було, ми покинули територію академії і спробували записати стендап за огорожею. Але ця дама не відстала, покликала студентів і затримала мене з оператором. Вони викликали міліцію”, - розповів він.
Як повідомили на телеканалі, наявність курсантів викладачка пояснила так: “Щоб ви не втекли, поки міліція приїде”, інформує Репортер. Згодом курсанти відпустили журналістів і пішли, як і пішла викладачка.
Як повідомляв ІМІ, 17 березня 2014 року голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко заявив про факти протиправної агітації з боку телерадіокомпанії "Академія". Йшлося про пропаганду сепаратиського руху «За Одесу з Росією».
Томенко стверджував, що в ефірі телеканалу містилася інформація, яка порушує вимоги статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (заклики до насильницької зміни конституційного ладу, до агресивних дій і т.д.).
Генеральна прокуратура доручила Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Службі безпеки України невідкладно провести моніторинг та перевірки щодо порушення чинного законодавства ТРК "Академія".
ТРК "Академію" пов'язували з екс-народним депутатом від Партії регіонів, президентом Національного університету "Одеська юридична академія" Сергієм Ківаловим.
7. У Луцьку організатор концерту "Скрябіна" вигнав журналістку з залу, забороняючи фотографувати
26.08.2015 26 серпня у Луцьку організатор концерту гурту “Скрябін” перешкоджав журналістці місцевого видання “Хроніки Любарта” Ірині Качан, яка хотіла зробити репортаж з події. Про це вона написала у своєму блозі на сайті видання.
За її словами, вона прийшла за 10 хвилин до початку концерту до Палацу культури. Хотіла зробити репортаж, розпитати людей про Кузьму та поспілкуватися з організатором заходу. Під час зйомки до неї підскочив чоловік, який почав забороняти їй фотографувати.
“Як раптом до мене підлітає чоловік і починає репетувати, мовляв, якого біса ти тут тиняєшся з фотоапаратом, ти не маєш права фоткати людей без їхньої згоди бла-бла-бла. Я в шоці, але спокійно пояснюю, що журналіст, дістаю посвідчення. Ну, всяке ж буває. Натомість дєрзкій мущіна заявляє, що він теж журналіст та ще й організатор концерту, і що він ліпше знає кого фоткати можна, а кого ні”, - написала Ірина. При цьому додала, що вирішила не вступати в дискусію.
Але згодом організатор заходу знову почав їй перешкоджати, коли вона робила знімок.
“І тут же знову на мене накидається скажений організатор і вже агресивніше забороняє мені працювати. "Я вас не знаю, я вас не акредитовував, це приватний захід, йдіть звідси! Вже!". Я намагаюся заперечити, та він навіть не слухає, а дістає телефон і фоткає моє обличчя, ніби піймав даішника-хабарника та ще й п'яним... Потому фоткає ще й посвідчення”, - написала журналістка.
Після цього, за її словами, вона залишила захід, оскільки “від несподіванки і дикого хамства у мене просто віднімає мову”.
Також вона додала, що організатором виявився такий собі Петро Онисько, який, за її словами, вже неодноразово світився у скандалах із журналістами, зокрема, в історії з ТРК "Аверс" чи в ситуації "Волинськими новинами".
8. У Раді журналістів не пускали у ложу преси
31.08.2015 31 серпня, журналістів не пускали у ложу преси у Верховній Раді. А представники фракції Радикальної партії Олега Ляшка заблокували трибуну Верховної Ради і протестували проти ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації.
“Фракція Радикальної партії неодноразово наголошувала, що не голосуватиме за внесені Президентом зміни до Конституції щодо децентралізації. Тому ми заблокували трибуну ВР і закликаємо наших однодумців приєднуватися”, - повідомив народний депутат від фракції Радикальної партії Ігор Мосійчук.
Працівники охорони, відповідаючи на запитання журналістів чому їх не впускають у ложу преси, зазначають: “Чекаємо наказу свого керівництва, поки такого не було”.
Нагадаємо, Рада сьогодні розгляне зміни до Конституції в частині децентралізації.
9. Під Радою у журналістки NewsOne мітингувальники вирвали мікрофон, переплутавши з LifeNews
31.08.2015 31 серпня у Києві мітингувальники під стінами Верховної Ради відібрали мікрофон у журналістки телеканалу NewsOne Анастасії Дайнод під час її прямого включення, вважаючи, що вона представляє проросійський канал, повідомляє Телекритика.
Як видно на відеозаписі, мітингувальники спершу почали розпитувати журналістку, який канал вона представляє, чому в нього така назва, після цього один з них вирвав мікрофон з рук Дайнод. Він запитав у людей довкола: «Це ж проросійська хрінь, LifeNews, правда?».
Журналістка намагалася переконати мітингувальників, що NewsOne - це український канал, показувала своє посвідчення. Частина людей закликали чоловіка віддати їй мікрофон, але він спершу почав кудись телефонувати з мобільного, щоб дізнатися про канал NewsOne. Зрештою, якийсь чоловік вирвав силою мікрофон з його рук і повернув журналістці.
Журналістка звернулася до поліцейських із запитаннями, якими будуть їхні дії щодо людей, які перешкоджали знімальній групі. Поліцейські почали розбиратися. Тоді учасники громадської акції почали кричати, що не хочуть, щоб їх знімали і брали в них інтерв'ю. Чоловік, який відбирав у журналістки мікрофон, закликав поліцейських забрати знімальну групу до Служби безпеки України та розібратися, що це за канал. Представниця патрульної поліції почала розпитувати журналістку, чи це український канал - Анастасія Дайнод розповіла їй про київську адресу каналу, про український домен сайту.
Коли поліцейські зі знімальною групою залишали місце подій, їх продовжував переслідувати чоловік, який вирвав мікрофон. Він представився Максом і переконував, що не знає такого українського телеканалу, як NewsOne.
Відеозапис включення завершується тим, що поліцейські перевіряють документи журналістки і встановлюють її особу.
Цензура. Доступ до інформації
Цензура – 1
1. Харківське видання 057.ua заявило, що СБУ та ОДА змусили зняти новину про зламану пошту губернатора
26.08.2015 Харківське видання 057.ua заявляє, що Служба безпеки України та Харківська обласна держадміністрація змусили видання зняти новину про злам електронної пошти губернатора Ігоря Райніна. Губернатор назвав новину фейком. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на видання.
Журналісти 057.ua взяли матеріали проросійських хакерів з організації "КіберБеркут", які стверджували, що зламали пошту Райніна і виклали скріншоти листування губернатора у мережі.
Авторка публікації на харківському сайті Ольга Калениченко пояснила, що видання зважилось взяти новину після того, як зв'язалось з кількома людьми, чиї листи були в опублікованій переписці, і ті підтвердили, що писали їх.
"Ми намагались взяти коментар у Райніна чи його прес-служби, але нас більше години відфутболювали, а потім сказали, щоб ми публікували, як вважаємо за потрібне без їхнього коментаря", - розповіла Калениченко.
Проте одразу після публікації, стверджують журналісти, виданню почали надходити дзвінки із ОДА та СБУ з вимогою зняти матеріал.
"Коли дзвонили особисто мені, то я відмовлялась, а потім почали телефонувати власнику нашого холдингу в Києві, і при тому кожен наступний дзвінок був від працівника СБУ вищого рангу. В останніх дзвінках уже були натяки на "маски-шоу", - заявила Калениченко.
Пізніше з'явилась офіційна реакція голови ОДА, в якій Райнін назвав новину "дешевим фейком", а також пообіцяв, що СБУ перевірить, чи не працює видання з сепаратистами.
Прес-секретар СБУ Олена Гітлянська заявила, що Служба безпеки нікого ні до чого не змушує. "Можливо мала місце розмова, коли журналістам намагались пояснити, що новина не відповідає дійсності. Але якщо виявиться факт тиску, то одразу будуть дисциплінарні стягнення, однозначно", - заявила Гітлянська.
Доступ до інформації – 1
21.08.2015 Керівник апарату Київської міської держадміністрації Володимир Бондаренко двічі проігнорував запит інтернет-видання “Наші гроші” щодо надання інформації про результати службового розслідування по нелегальній зовнішній рекламі в Києві. Про це повідомляється на сайті “Наших грошей”.
Йдеться про службове розслідування у сфері видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами та демонтажу нелегальних рекламних конструкцій. Розслідування мали провести згідно з дорученнями й рекомендаціями, напрацьованими під час засідання Антикорупційної ради при Київському міському голові 15 липня.
Перевіряти мали Департамент містобудування та архітектури КМДА, який здійснює регулювання діяльності з розміщення реклами у м.Києві. У т.ч. департамент контролює та веде облік носіїв, розраховує тариф за користування рекламними площами комунальної власності, а також координує заходи щодо впорядкування розміщення реклами – в т.ч. віддає накази щодо демонтажу нелегальної. Відповідальних осіб Департаменту на час проведення розслідування було рекомендовано відсторонити.
У ході вказаного засідання мер Києва Віталій Кличко, зокрема, зазначив, що більшу частину дозволів на розміщення бордів – 70% – сконцентрували лише декілька фірм. «Перше – може бути це службова недбалість, друге – неспроможність зробити, а третє – це кришування тих процесів, які зараз відбуваються», – сказав Кличко і порадив готувати заяву на звільнення відповідальному за цей напрямок діяльності департаменту Андрієві Вавришу.
Виконання завдання щодо розслідування було покладено на керівника апарату КМДА – Володимира Бондаренка. Термін виконання встановили до 27 липня 2015 р.
Як пишуть “Наші гроші”, по закінченню вказаного терміну, 7 серпня, видання звернулося з офіційним запитом до Володимира Бондаренка з проханням надати інформацію щодо результатів розслідування.
“Запит містив чіткий перелік питань щодо відсторонення посадовців Департаменту, зокрема заступника директора Департаменту і начальника служби містобудівного кадастру Андрія Вавриша, а також прохання надати копію звіту за результатами перевірки”, - пише видання.
17 серпня Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату КМДА надіслало відповідь на запит, яка не містила ні відповідей на запитання, ні копії запитуваного документу. Натомість, зауважує видання, адміністрація прислала копію наказу від 12 серпня про звільнення Вавриша з посади "за власним бажанням". Після повторного запиту Управління надіслало аналогічну відповідь повторно.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки на ЗМІ, журналістів – 2
1.Сайт "Стрелочник", що пише про транспортну галузь, заявив про DDoS-атаку
19.08.2015 Редакція інтернет-видання “Стрелочник” заявляє про потужну DDoS-атаку на сайт, яка почалася 19 серпня. Про це йдеться у зверненні редакції, повідомляє Телекритика.
“Колеги, потрібна допомога! Ми, редакція сайту strelochnik.com, звертаємося до вас з проханням надати розголосу факт DDos-атаки на наш сайт… Атака триває з 14 годин, витрачено вже тисячі півтори у.о. - не менше”, - повідомляє видання у зверненні та на офіційній сторінці у Facebook.
Журналісти пов'язують DDoS-атаку з розслідуваннями, які публікує сайт, зокрема - з “інсайдерською інформацію про діяльність Міністерства інфраструктури”.
Станом на сьогодні на 11.50 сайт видання не працює. “Відразу після припинення атаки працездатність сайту буде відновлена. Ми не припиняємо наших розслідувань і не будемо м'якішими й обережнішими”, - заявляє видання.
Свої статті видання публікує у своєму Facebook. Зокрема, одна з останніх публікацій у соцмережі пов'язана з масовими перевірками в українських портах, що викликали обурення орендарів. Повідомляється, що перевірки проводяться в інтересах компанії СКМ Ріната Ахметова.
На своїй сторінці у соцмережі редакція повідомляє, що проект “Стрелочник” - це транспортний “Віклікс”. “Ця група створена для тих, хто розуміє значення транспорту для економіки України. Для тих, чия робота пов'язана з транспортом. Ця група для фахівців з логістики, транспортників, перевізників та тих, хто користується їхніми послугами. Також для профільних чиновників, депутатів та експертів”, - йдеться на сторінці видання у Фейсбук.
2. Сайт УНІАН зазнав DDoS-атаки
31.08.2015 31 серпня сайт інформаційного агентства УНІАН зазнав масштабної атаки, яка почалася в розпал подій під Верховною Радою. Про це повідомляється на сайті агентства.
В редакції зазначили, що атака велася безперервно кілька годин. У зв'язку з цим, повідомили в агентстві, можливе періодичне повне “падіння” сайту, некоректне відображення контенту, недовантаження фотографій і повільна робота ресурсу.
“Ми приносимо свої вибачення нашим читачам за проблеми з доступом на сайт, і докладаємо всіх зусиль для якнайшвидшого відновлення нормальної працездатності ресурсу”, - зауважили в редакції.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 3
1.За фактом нападу на журналістів НТН відкрито справу про перешкоджання та грабіж
12.08.2015 За фактом нападу на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Агенти впливу” телеканалу НТН Слідчий відділ Голосіївського райуправління міліції м.Києва відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України (умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України (грабіж). Про це повідомляється на сайті ГУ МВС України в м.Києві.
Як зазначають в міліції, 10 серпня близько 16 години надійшло повідомлення від журналіста про те, що у Голосіївському районі Києва невідомі особи напали на оператора знімальної групи та відібрали відеокамеру.
Як повідомив правоохоронцям заявник, знімальна група приїхала на проспект Голосіївський 46/1, аби підготувати відеосюжет. У цей час невідомий чоловік почав вимагати припинити зйомку. Проте журналісти продовжили свою роботу. До першого приєднався ще один; далі вони силоміць забрали відеокамеру та зникли у невідомому напрямку.
Під час огляду місця події камеру знайдено на території будівельного майданчика без носія відеозйомки, на якому був відзнятий матеріал, повідомляють в міліції.
Оперативні працівники затримали 28-річного уродженця Миколаївської області, раніше судимого. Наразі йому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України.
Проводяться подальші оперативно-розшукові заходи.
Як повідомляв ІМІ, 10 серпня у Києві невідомі молодики напали на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Агенти впливу” телеканалу НТН. Унаслідок нападу побитий оператор Олександр Стратійчук та розбита відеокамера.
2. Міліція порушила справу за фактом побиття журналістки Нового каналу
17.08.2015 17 серпня у Києві у Дніпровському районі працівниця перукарні напала та побила журналістку одного з телевізійних каналів. Про це повідомляється на сайті ГУМВС України в місті Києві.
На спецлінію “102” звернулася громадянка 1984 року народження: працівниця перукарні напала на неї та побила. Проте від швидкої медичної допомоги постраждала відмовилася.
На місце події виїжджало керівництво Дніпровського райуправління та слідчо-оперативна група. Правоохоронці встановили, що потерпіла - журналістка одного з телеканалів.
За даним фактом слідчим відділом Дніпровського РУ розпочато кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження). Вживаються заходи щодо встановлення особи правопорушниці та її місця знаходження.
3. Суд арештував молодика, який побив оператора НТН і викрав відеокамеру
26.08.2015 Голосіївський райсуд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави молодику, який завдав тілесних ушкоджень оператору програми журналістських розслідувань “Агенти впливу” телеканалу НТН та викрав відеокамеру. Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва.
Правоохоронцям вдалося встановити особу нападника. Ним виявився 30-річний мешканець Київської області. Як встановили в прокуратурі, 10 серпня нападник несподівано наблизився до знімальної групи телеканалу, схопив оператора за шию та повалив на землю. Після чого вихопив відеокамеру та зник з місця пригоди. Журналісти виконували редакційне завдання, проводячи відеозйомку біля будівельного майданчика, розташованого на проспекті 40-річчя Жовтня.
Прокуратура Голосіївського району повідомила чоловіку про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч. 2 ст. 186 (грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого) Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування триває.
Як повідомляв ІМІ, 10 серпня у Києві невідомі молодики напали на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Агенти впливу” телеканалу НТН. Унаслідок нападу побитий оператор Олександр Стратійчук та розбита відеокамера.
За фактом нападу на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Агенти впливу” телеканалу НТН Слідчий відділ Голосіївського райуправління міліції м.Києва відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України (умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України (грабіж).
Реакція журналістської спільноти – 1
1.НМПУ заявляє, що безкарність за побиття журналістів спонукає до нових нападів на них
13.08.2015 Незалежна медіа-профспілка України заявляє, що безкарність за побиття журналістів спонукає до нових нападів на них. І застерігає: якщо так триватиме і далі, то журналістська спільнота змушена буде вдаватися до більш рішучих дій.
Також НМПУ закликає журналістів об’єднуватися на підтримку колег, відстоювати свої права, вимагати від правоохоронних органів проведення розслідувань і публічної звітності щодо них. Про це йдеться у повідомленні НМПУ, оприлюдненому на сайті профспілки.
“Незалежна медіа-профспілка України констатує, що недавнє побиття журналістів телеканалу НТН демонструє тенденцію: журналістів продовжують бити або брутально з ними поводитися. Активізації цієї тенденції сприяє те, що побиття попередніх років так і не розслідувалися правоохоронними органами, а винні не були покарані. Тільки за літній період ситуацій, де журналістам перешкоджали виконувати їх професійні обов’язки, погрожували, били або безпідставно затримували, налічується більше десятка”, - заявляють в НМПУ.
Медіа-профспілка нагадала, що рідкісним випадком покарання нападників на журналістів був суд над Вадимом Тітушком і його соратниками, які побили журналістів Ольгу Сніцарчук і Влада Соделя. Але система змушена була покарати зловмисників після того, як до воріт Міністерства внутрішніх справи за закликом медіа-профспілки і спілки журналістів прийшли кілька сотень розлючених журналістів.
“На жаль, нинішнє керівництво МВС не врахувало хибної практики попередників. Воно продовжує ігнорувати факти брутального поводження з журналістами, порушників закону не карають належним чином. Незалежна медіа-профспілка України застерігає: якщо так триватиме і далі, то журналістська спільнота змушена буде вдаватися до більші рішучих дій”, - зазначають в профспілці.
НМПУ наводить перелік нападів на журналістів:
10 серпня у Києві стався напад на журналістів програми «Агенти впливу» телеканалу НТН, які знімали сюжет про незаконне будівництво. П’ятеро молодиків спортивної статури виштовхали журналістку Мар’яну Дупнак за межі майданчику, розтрощили камеру оператора Олександра Стратійчука та побили його.
2 серпня член Херсонського осередку Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) Ігор Трубаєв повідомив про погрози з боку міліції. Заступник начальника УМВС Херсонської області Ілля Ківа у повідомленнях журналісту погрожував посприяти його відправленню на фронт, якщо той продовжуватиме задавати питання.
25 липня в Миколаєві працівниця нелегального залу ігрових автоматів заявила журналістам, що знімати заборонено. Вона почала хапати камеру журналіста сайту «Преступности.нет» Андрія Лохматова, кричати і виштовхувати працівників ЗМІ ногами із закладу.
10 липня в м.Олевську на Житомирщині троє невідомих жорстко побили активіста, журналіста та депутата Олевської міської ради Олександра Ніколайчука, який відомий тим, що активно бореться з незаконним видобутком бурштину в Олевському районі
10 липня співробітники київської міліції незаконно затримали журналіста агентства “Українські новини” Дмитра Перепелицю при розгоні власників МАФів і кавових машин, які штурмували штрафмайданчик у Святошинському районі Києва. Один з міліціонерів вихопив у журналіста планшет, а двоє інших заламали йому руки за спину.
8 липня кореспондент черкаського телеканалу «Антена» Роман Шовенко постраждав від рук сільського голови села Червона Слобода (Черкаської області) Миколи Котка та його помічника. Він намагався отримати коментар, проте сільський голова ледь не зніс з ніг журналіста. Тим часом помічник сільського голови намагався вирвати камеру.
7 червня в приміській зоні Дніпропетровська невідомий вдарив в обличчя журналіста та громадського активіста Віктора Жиха і відібрав у нього телефон, на який журналіст зняв видобуток піску на території Кіровського лісництва.
У травні депутат Ірпінської міськради (Київська область) Валерій Пєший погрожував журналістці телеканалу НТН Аліні Семенюк фізичною розправою під час підготовки сюжету програми «Агенти впливу» про незаконні вирубки в Національному парку поблизу міста Гостомеля (Київська область).
Також НМПУ звертає увагу на те, що простежується і бездіяльність міліції у більш давніх справах. Наприклад, 27 червня 2013 року знімальна група СТБ – оператор Антон Шоломницький з журналісткою Іриною Драбок висвітлювали на сесію Ірпінської ради (Київська область), щоб підготувати сюжет про знищення забудовниками зелених зон у місті. Забудовник Олександр Табалюк намагався вирвати камеру з рук оператора, вирвав об’єктив і заховав його в своєму автомобілі. Суд щодо цього випадку переслідування журналістів і досі не завершено.
Крим – 3
1.У Севастополі ФСБ допитала блогерку після розміщення у Фейсбук новини про Джемільова
14.08.2015 14 серпня у Севастополі блогерку Ірину Горелікову відвезли на допит у ФСБ після того, як на своїй сторінці у Facebook вона поділилася посиланням на новину з прес-конференції уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, народного депутата Мустафи Джемільова. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.
За словами Горелікової, о 10 ранку до неї додому прийшли двоє чоловіків у цивільному і вручили їй повістку на допит, сказавши збиратися і їхати з ними в управління ФСБ.
“Я відповідаю: “Мені на роботу, можна приїхати іншим разом?”, - “Ні, у нас припис, не робіть собі гірше”. Приїхали в ФСБ. Приємний, ввічливий, симпатичний молодий чоловік (в кабінеті), сказав, що запросив мене на бесіду. Я, пояснила, що слова запросив і бесіда в даній ситуації мається на увазі - привезли добровільно-примусово на допит”, - написала Горелікова у Facebook.
За її словами, співробітник ФСБ цікавився її цілями “активного протистояння в мережах” і чи не закликає вона таким чином до бунту.
“Дуже були стурбовані цілісністю такої держави, як Росія. Чи не зазіхаю я на цілісність території Росії. Я відповіла, що моє обурення в мережах обумовлено саме стурбованістю цілісністю такої держави, як Україна. І некоректно Росії порушувати питання про свою цілісність. Дуже цікавилися статтею про Джемільова. Запитували, навіщо я її постила. Відповіла, що це моя думка, і дуже поважаю Джемільова, і довіряю йому”, - пише Горелікова.
Крім того, у ФСБ цікавилися її ставленням до президента Росії Володимира Путіна.
“Відповіла, що після анексії Криму, вважаю його неадекватним і нерозумним політиком. До анексії ставилася до Путіна дуже добре, заздрила, що у Росії такий президент, і не вірила розповідям росіян, що в Росії злидні, корупція і свавілля. Думала, що вони просто зажрались. Але після анексії (процес якій проходив на моїх очах) і проживання в Криму в наступні 1,5 роки, зрозуміла, і співчуваю щиро росіянам”, - написала блогерка.
Також вона додала, що від співробітників ФСБ прозвучала пропозиція їй виїхати з Севастополя на материкову частину України. Своєю чергою, Горелікова заявила, що не збирається виїжджати зі свого будинку.
“Я їм запропонувала фізичну ліквідацію, бо їхати навіть не думаю. Потім був допит в Ленінському райвідділі. Цілком адекватний поллціонер, здалося, навіть співчуваючий. Ну поки що все. Свої ініціали не шифрую, тепер нема чого. Змінювати свою позицію ФСБ не обіцяла. Слава Україні. Що буде далі - не знаю”, - написала Ірина Горелікова у Facebook.
2. У Криму в День незалежності України окупаційна поліція влаштувала перевірку журналістів «Інтера»
24.08.2015 24 серпня кореспондентку Юлію Крючкову та оператора Віталія Зятковського, що працюють у кримському корпункті українського телеканалу «Інтер», у Сімферополі (Крим) затримали російські поліцейські і відвезли до Центрального райвідділу внутрішніх справ для з'ясування їх особи. Про це повідомляє «Центр журналистских расследований» (ЦЖР) з посиланням на адвоката Джеміля Темішева.
Російські поліцейські затримали знімальну групу «Інтер», коли журналісти проводили зйомку в міському парку ім. Тараса Шевченка.
«Група приїхала на зйомку в парк Шевченка. До них підійшли співробітники поліції, запропонували проїхати до райвідділу для з'ясування особи», - розповів адвокат.
Станом на 11.00 Юлія Крючкова і Віталій Зятковський знаходилися в Центральному райвідділі поліції на вул. Футболістів.
Пізніше журналістка Юлія Крючкова повідомила ЦЖР, що її з оператором відпустили з райвідділу поліції після встановлення особи. За її словами, в поліції вони провели близько півгодини. «На місці поліцейські перевіряти документи не стали, запропонували проїхати до райвідділу, сказали, що там розберуться. Через півгодини нас уже відпустили», - розповіла Крючкова.
За її словами, журналістам повернули документи і вибачилися «за доставлені незручності».
«Інтерфакс-Україна» зазначає, що телеканал «Інтер» - єдиний український телеканал, що має офіційну акредитацію МЗС Росії для роботи в окупованому Криму.
24 серпня поліція також затримала біля пам'ятника Тарасу Шевченку у Сімферополі проукраїнських активістів, представників Українського культурного центру Максима Кузьміна і Леоніда Кузьміна. Про це проекту «Крим. Реалії» повідомив їхній соратник, також представник Українського культурного центру Вельдар Шукурджиєв.
За його словами, затриманих відвезли в поліцію Сімферополя.
«Максим і Леонід не родичі, вони просто однофамільці. Затримали їх за порушення правил проведення заходу. Хоча там ніяких заходів не було, вони абсолютно незалежно один від одного принесли і поклали квіти до пам'ятника Шевченку і в цей момент їх затримали», - розповів Шукурджиєв.
Інших подробиць він не надав. Коментарів «правоохоронців» Криму з приводу затримання не було.
Раніше у Сімферополі невідомі розірвали букет квітів, покладений до пам'ятника Шевченку на честь Дня державного прапора України.
Згодом, повідомляє "Телекритика", активістів відпустили без пред'явлення претензій. Про це повідомляє «Крим.Реалії» з посиланням на одного із затриманих - представника Українського культурного центру Леоніда Кузьміна.
За його словами, співробітники поліції біля пам'ятника попросили його і ще деяких активістів проїхати в райвідділ «для встановлення особи». «Я пробув там близько двох годин, після чого мене відпустили без пред'явлення претензій, все гаразд», - запевнив Леонід Кузьмін.
У числі затриманих українських активістів виявився також Леонід Терлецький, який прийшов покласти квіти до пам'ятника у вишиванці.
3. У Севастополі медики при появі преси повинні повідомити в міліцію
28.08.2015 Департамент охорони здоров'я міста Севастополя видав наказ, яким заборонив співробітникам медустанов давати коментарі пресі. Такий наказ був ухвалений 13 серпня, повідомляє QHA з посиланням на “Іскру”.
Згідно з наказом, керівники медичних установ при появі представників ЗМІ повинні негайно повідомляти в УМВС Росії по Севастополю та директору Департаменту охорони здоров'я.
Наказ був ухвалений у зв’язку “з випадками, що почастішали, проникнення груп невідомих осіб з відеокамерами в медичні організації і здійснення ними погроз співробітникам медичних організацій, з ціллю недопущення погрози життєдіяльності медичних організацій”.
Як пише видання, раніше в першій міськлікарні для підписання персоналом розповсюдили звернення до губернатора і силовим структурам.
“Судячи з усього, в управлінні охорони здоров'я міста взялися активно боротися зі слідством, а не з причинами безлічі медичних та супутніх проблем. Тоді як тижневі черги за талонами до лікарів, брак фахівців, хамство в регістратурах та інші "принади" севастопольського медобслуговування залишаються сумною реальністю”, - зазначило видання “Іскра”.
Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1
1."ДНР" заборонила українським ЗМІ висвітлювати хід "місцевих виборів"
10.08.2015 Так звана “Народна Рада ДНР” заборонила українським засобам масової інформації отримувати інформацію про так звані “місцеві вибори” у “ДНР”, які призначені на 18 жовтня. Відповідні зміни були внесені в “закон”, що має назву “Про внесення змін до закону від 24.12.2014 № 01-IНС “Про місцеві вибори”. Про це повідомляє сепаратистський сайт “Донецкое агентство новостей”, пише Телекритика.
Одна з дев'яти поправок “безпосередньо забороняє українським ЗМІ брати участь у заходах виборчого процесу в ДНР”. При цьому у тексті так званого “закону” не вказано, про ЗМІ якої саме країни йдеться.
“Засоби масової інформації, які... причетні до розпалювання громадянської ворожнечі, поширенню закликів до насильства або завідомо недостовірної інформації про ситуацію в Донецькій Народній Республіці, до участі в заходах виборчого процесу не допускаються”, - цитує текст “закону” агентство.
За ухвалення проекту нормативного документа висловилися 73 “депутати”, один утримався, зазначає сепаратистське видання.
Також агентство повідомляє, що так званий “закон” прийнятий начебто на виконання “Комплексу заходів з виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 року та Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року”.
Help us be even more cool!
