Барометр свободи слова за листопад 2015 року

У листопаді основним порушенням свободи слова в Україні стало перешкоджання професійній журналістській діяльності (13 випадків). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Однак, кількість перешкоджань дещо знизилася у порівнянні з жовтнем та вереснем (жовтень – 18 випадків, у вересні - 18). З початку року, найбільшу кількість випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів було зафіксовано у вересні та у жовтні. Зростання саме у ці місяці пов'язане, насамперед, з передвиборчою кампанію на місцевих виборах та з днем голосування, 25 жовтня.

Також у листопаді експерти ІМІ зафіксували зменшення випадків побиттів та нападів на журналістів - 5 (у жовтні - 10, у вересні – 6).

У листопаді сталося 2 випадки погроз та залякувань, а саме - хибні повідомлення невідомих про замінування редакцій 5 каналу та газети “Вести”.

Також цього місяця експерти ІМІ зафіксували по 1 випадку у категоріях “пошкодження майна і напади на приміщення журналістів”, “політичний тиск”, “кібер-атаки”, та “судові позови від журналістів”.

Крім того, по 1 випадку порушень свободи слова та прав журналістів було зафіксовано в анексованому Росією Криму та на окупованих територіях Луганської та Донецької областей.

У листопаді ІМІ зафіксував 6 випадків порушення прав журналістів, пов’язаних з місцевими виборами, у яких журналістам перешкоджали виконувати професійну діяльність та нападали на них. Так, у п’яти випадках перешкоджали журналістам члени виборчих комісій. Такі випадки сталися на Донеччині, у Житомирі та Запоріжжі.

Областями, які лідирували у листопаді за порушеннями, стали Херсонщина та Київ – по 4 випадки порушень прав журналістів.

З чотирьох випадків на Херсонщині (три випадки у категорії “перешкоджання і один - “побиття, напади”) три пов’язані саме з подіями на місці обвалення електроопор у Чаплинці Херсонської області. Зокрема, від дій силовиків постраждала журналістка кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова, яку прикладом вдарили в живіт. Також про перешкоджання заявили журналісти “Херсонських вістей” та інформаційної агенції “Голос Криму”, яким представники громадянської блокади Криму заборонили вести відео- та фотозйомку.

Випадки порушень у Києві стосувалися хибних повідомлень про замінування редакцій 5 каналу та газети “Вести”, хакерської атаки на телеканал “112.Україна” та пропуску журналістів на акцію вшанування пам’яті жертв Голодому лише за попередньою акредитацією.

Далі за кількістю порушень йдуть Донеччина та Полтавщина - по 3 випадки відповідно.

Слід зауважити, що всі три випадки на Донеччині пов’язані з місцевими виборами, які відбулися 29 листопада у Маріуполі та Красноармійську, де обирали депутатів міських рад і мерів. У трьох випадках журналістам перешкоджали члени виборчих комісій, які не пускали на дільниці, або не випускали з дільниці.

Так, наприклад, у Маріуполі, журналіста інтернет-видання 6262.com.ua та газети “Наша Дружковка” Павла Островського випустили з території виборчої дільниці №142333 тільки після втручання слідчо-оперативної групи. Відмову випускати журналіста члени ДВК обгрунтували тим, що за законом після 20 години ділянка закривається і до того, як будуть підраховані всі голоси, ніхто не має права залишати дільницю.

Далі вже з меншою кількістю порушень - по 2 випадки - йдуть Запоріжжя, Чернігів та Житомир. Та по 1 випадку - Сумщина, Харків, Волинь та Рівне.

Цього місяця “відзначився” більш-менш спокійній Чернігів, де сталися два випадки побиття журналістів з боку “тітушок” та охоронців народного депутата.

Загалом нападали цього місяця на журналістів невідомі, правоохоронці, тітушки, охорона народного депутата.

Перешкоджали здійснювати журналістам їх професійну діяльність невідомі, звичайні перехожі, члени виборчих комісій, чиновник, правоохоронці, активісти блокади Криму, співробітники Державної охорони.

У суді своє право на доступ до публічної інформації відстоює видання “Громадське.Волинь”, яке подало позов до суду на волинський обласний санаторій “Лісова пісня” через відмову надати інформацію про штатний розпис і посадові оклади працівників.

Також цього місяця стався один напад на приміщення журналіста “Громадського ТБ Запоріжжя” Тараса Білка, квартиру якого обікрали невідомі, забравши ноутбук, фотоапарат, флешки та SD-карти з фотоапарата. Сам журналіст пов’язує з професійною діяльністю і підготовкою журналістського розслідування, яке найближчим часом має оприлюднити.

У Криму тиск на ЗМІ здійснюється з боку правоохоронців, які не пустили журналіста онлайн-журналу “Інформер” в будівлю міської ради на сесію, заявивши, що видання немає в “списку”.

На окупованих територіях Донбасу продовжують усіляким чином боротися з трансляцією українських телеканалів. Зокрема, видаються “накази” про обмеження мовлення на території “ЛНР”. Так, зокрема, були заборонені українські телеканали К1, К2, "Перший національний", а також телеканал “Донбас” і ЛОТ.

Водночас нагадаємо, що Національна поліція та Генеральна прокуратура до дня безкарності, 23 листопада, оприлюднили свої дані щодо розслідування кримінальних проваджень за злочинами проти журналістів.

Так, згідно з даними Нацполіції, цього року за злочинами проти журналістів розслідувалися 325 кримінальних проваджень, 22 кримінальні провадження вже направлені до суду, 7 з них – за перешкоджання професійній діяльності журналістів.

За даними Генпрокуратури, усього у 2015 році органами прокуратури здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо 221 злочину, що пов’язані з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, які розслідувались органами внутрішніх справ (Національною поліцією).

18 особам повідомлено про підозру за результатами розслідування 16 кримінальних проваджень, пов’язаних з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів.

Загалом до суду направлено 8 проваджень.

Поточного року судами постановлено 3 обвинувальні вироки у кримінальних провадженнях за фактами перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Загалом, за 11 місяців поточного року ІМІ зафіксував 285 порушень свободи слова та прав журналістів в Україні. З анексованим Кримом (38) та окупованими територіями Донеччини та Луганщини (14) ця цифра збільшилась до 337 випадків.

Минулого року цифри були в два-три рази більше. Зокрема, загальна кількість порушень свободи слова за 11 місяців 2014 року склала - 963 (з Кримом (163) та окупованими територіями Донбасу (283). Без Криму та Донбасу - загальна кількість минулого року - 517 випадків.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства журналіста, 57 випадків побиття та нападів на журналістів, 97 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 12 випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 5

1.У Чернігові «тітушки» напали на журналіста

01.11.2015 У Чернігові 1 листопада у парку ім.Попудренка особи спортивної зовнішності забороняли місцевому журналісту Андрію Потапенку фотографувати парк. Журналіста штовхали, вибили камеру з рук, внаслідок чого пошкодили дорогу техніку, повідомляє Val.ua.

«Люди, які знаходились поруч, помітили в моїх руках фотоапарат, підійшли, засторонили собою фотоапарат, попросили, щоб я не знімав. Пояснивши, що я хочу познімати парк, і що для цього мені не потрібно ніяких документів, окрім паспорта, мене обняли, притисли до дерева, і сказали, що я можу раптом впасти і пошкодити обличчя», - розповів Потапенко місцевому телеканалу «Дитинець». Далі один з молодиків декілька разів штовхнув журналіста і вибив з рук камеру.

Як йдеться у сюжеті телеканалу, таким чином «тітушки» вирішили не дати журналісту зафіксувати зустріч міської партії «Наш край» у центрі міста.

Жоден із присутніх у парку міліціонерів навіть не звернув уваги на даний інцидент. А поки приїхала слідчо-оперативна група, нападники просто пішли геть. Наразі тривають слідчі дії.

2. У Чернігові охорона депутата від БПП напала на журналіста, аби забрати камеру

07.11.2015 7 листопада у Чернігові на голову чернігівської організації Незалежної медіа-профспілки Владислава Савенка накинулись молодики та повалили на підлогу, відібравши фотокамеру. Про це повідомляється на сайті НМПУ.

Інцидент стався у будинку обласної філармонії під час заходу за участю народного депутата від БПП Владислава Атрошенка, який вийшов до другого туру виборів мера Чернігова разом із чільним міським головою.

За словами журналіста, він зайшов на захід і намагався знімати, але охоронець викликав підмогу і четверо людей у цивільному скрутили його, повалили і відібрали фотокамеру. Після цього винесли з будинку на вулицю, де повернули фотокамеру і загублені під час інциденту окуляри.

Владислав Савенко написав до міської міліції заяву про перешкоджання його професійній діяльності і вимагає порушити кримінальне провадження за 171-ю статтею Кримінального кодексу. Він підозрює, що під час інциденту отримав перелом пальця і планує пройти медичну експертизу.

Як розповів Владислав Савенко Радіо Свобода, він не мав на меті відвідувати цей захід. Проходячи повз, побачив у філармонії багато людей та зайшов до фойє заради журналістської допитливості.

Спочатку ніхто перешкод не чинив. Савенко поцікавився, що відбувається? Йому коротко відповіли «збори». Зрештою журналістові стало нецікаво і він вирішив залишити будинок. Піти через вхід, яким зайшов – центральний – охоронці не дозволили і скерували на бічний. Савенко погодився, але біля виходу вирішив зробити знімок фотоапаратом, який тримав при собі. І на це відреагував охоронець. 

«Підскочив охоронець. Виштовхнув мене до чорного входу. Я сказав: «Я журналіст, не чіпайте мене руками». Після цього він крикнув: «Охорона!» Минуло кілька секунд (я навіть не зрозумів, звідки вони взялися) мене поклали на підлогу», – розповів журналіст.

Зрештою, зазначив Савенко, йому повернули фотоапарат і окуляри. Але біль у руці змусив звернутися до лікарів. Спершу вони констатували перелом, потім висловили сумнів у цьому. Прояснити становище має призначена на 9 листопада судмедекспертиза.

«Я не скажу, що в мене великі проблеми з рукою. Тобто, два місяці тому я якраз зламав фалангу останнього пальця правої руки – мізинця. І його пошкодили під час цього інциденту», – сказав журналіст.

Владислав Атрошенко наголосив Радіо Свобода, що він вибачився перед Владиславом Савенком. А на запитання, чи вживатиме заходів щодо своїх охоронців, які дозволили собі такі дії, Атрошенко відповів, що охоронці, причетні до інциденту, відсторонені від виконання своїх обов’язків. І тепер – слово «за міліцією, яка має дослідити – хто правий, а хто винуватий?»

«Безумовно, я лаяв охоронців. Навіть дуже сильно лаяв. Я пояснював охоронцям, що журналіст завжди буде правий. В охоронців були пояснення, яким я особисто не вірю, – за їхніми словами, спровокував це сам Савенко», – зазначив парламентар.

Журналіст підтвердив, що Атрошенко вибачився перед ним і сказав, що має претензії до правоохоронців, які після переговорів із бодігардами депутата відмовилися проводити процедуру упізнання нападників.

3. У Запоріжжі журналіста "Точки Опори" виштовхали з дільниці

16.11.2015 16 листопада у Запоріжжі невідомий виштовхав журналіста “Точки Опори” Ярослава Храпського з виборчої дільниці, коли кореспондент почав поцікавився підставами, згідно яких молодик присутній на дільниці. Про це повідомляється на сайті Опори.

Інцидент стався близько 17.30 години, незадовго до закриття дільниці, що розташована на території Будинку культури заводу “Вогнетрив”. Журналіст разом із мобільною групою об’їжджав дільниці, зокрема ті, де спостерігачі Опори фіксували людей зі списками виборців.

За інформацією Опори, Храпський помітив на дільниці підозрілого чоловіка, він підійшов до нього та попросив представитись. “Молодик почав нервувати і  двозначно вказувати журналісти на вихід з приміщення. Посвідчення він так і не показував та не відповів, кого він представляє на виборчій дільниці. Потім невідомий почав наполегливіше “просити” Храпського вийти з приміщення для голосування. Ярослав у відповідь посилався на норми Закону України “Про місцеві вибори”. Молодик декілька разів намагався схопити журналіста і виштовхати з дільниці”, - зазначає Опора.

Працівники міліції, які були на місці інциденту, ніякої реакції не виявляли та сказали, що нічого не бачили. Після цього невідомий сів у авто і зник. Ярослав написав заяву до Заводського райвідділку, де потім дав свідчення.За повідомленням поліції станом на 16 листопада рішення щодо звернення потерпілого ще не прийнято.

4. У Полтаві правоохоронець накинувся на журналіста, намагаючись вибити з рук відеокамеру

17.11.2015 17 листопада у Полтаві сержант міліції Філенко накинувся на журналіста “Громадського ТБ.Полтава” Анатолія Мележика, намагаючись вибити камеру з рук. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався під час зйомки журналістами онлайн-телебачення документального фільму про набір у нову поліцію в Полтаві. Як видно на опублікованому відео інциденту, міліціонер зі словами: “Не треба мене знімати, вас попрошу” почав бити по камері.

“Героїня фільму проходить усі етапи відбору. Ми вже відзняли багато матеріалу: подача документів до лав нової поліції та складання іспиту з логічного мислення. Сьогодні (17 листопада - ред.) вона здавала фізичну підготовку. Проте під час зйомок трапився інцидент. З незрозумілих нам причин, перевищуючи свої службові повноваження, міліціонер (а з 7 листопада 2015 року вже поліцейський) перешкоджав журналістам та забороняв проводити зйомку”, - зазначає видання.

Журналіст вимагав, аби поліцейський показав посвідчення, але той спочатку відмовлявся. Врешті він показав своє посвідчення, але лише на мить, не давши можливості навіть прочитати дані. Журналіст встиг лише прочитати прізвище правоохоронця.

Видання нагадує, що стаття 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов’язує поліцейського назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу особи, у разі звернення до нього, службове посвідчення. Таким чином, зазначає видання, представник правоохоронних органів повинен надати особі можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи посвідчення з рук.

Як повідомляв ІМІ, закон “Про Національну поліцію”, який набрав чинності 7 листопада, не обмежує право журналістів чи інших громадян фільмувати або фотографувати поліцейських. Таким є результат аналізу ЗУ “Про Національну поліцію”, підготовлений юридичним відділом ІМІ у відповідь на звернення журналістів.

5. На Херсонщині силовики побили журналістку ATR

21.11.2015 21 листопада у селищі міського типу Чаплинка (Херсонська область) від дій силовиків постраждала журналістка кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова, яку прикладом вдарили в живіт. Про це повідомляє QHA з посиланням на заступника генерального директора телеканалу ATR Айдера Муджабаєва.

Журналістка висвітлювала конфлікт на місці обвалення елетроопор у Чаплинці між учасниками блокади і силовиками.

“Сьогодні (21 листопада - ред.), у День Гідності, на адміністративному кордоні з Кримом при виконанні своїх професійних обов'язків, українським спецназом була побита прикладом у живіт кореспондент ATR Гульсум Халілова”, - повідомив Муджабаєв на своїй сторінці у Фейсбук.

У свою чергу, міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що звернеться до МВС з вимогою про порушення кримінального провадження за фактом побиття Халілової, повідомляє Радіо Свобода.

“Сьогодні (21 листопада - ред.) під час розблокування силами Національної гвардії опор електропостачання, які були нещодавно підірвані у Чаплинському районі невідомими особами, від дій силовика постраждала журналістка кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова. Дівчина отримала удар прикладом у живіт», – написав Стець у на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, “подібні дії проти журналістів, тим більше у День гідності, плямують гідність України, яка має бути правовою державою, що забезпечує журналістам право на професію”.

“Офіційне звернення до МВС про порушення кримінальної справи за злочин, скоєний проти Гульсум Халілової, буде зареєстроване вже завтра вранці! (22 листопада - ред.)”, – зазначив Стець.

В коментарі ІМІ Гульсум повідомила, що постраждала, коли силовики штурмували активістів блокади.

“Це була сутичка, в якій я постраждала. Коли вони штурмували кримських татар, намагаючись їх відтіснити, я потрапила під приклад автомата. Я не знаю наскільки це було зроблено навмисне, але не помітити журналіста з мікрофоном, думаю, неможливо”, - повідомила ІМІ журналістка.

Нагадаємо, 21 листопада на місці обвалення електроопор у Чаплинці Херсонської області між учасниками блокади, що перешкоджали початку ремонтних робіт, і правоохоронними органами стався конфлікт. Виникла невелика бійка.

Після переговорів силовики зняли оточення біля елетроопор, а учасники блокади дали можливість співробітникам “Укренерго” провести заземлення. Інших ремонтних робіт тут проводитись не буде.

20 листопада на території Херсонської області у результаті вибуху, ймовірно, від протитанкових мін, були зруйновані дві залізобетонні опори та пошкоджені ще дві опори високовольтних ліній електропередач, якими йде електропостачання до Криму.

Погрози, залякування – 2

1.5 канал "замінували"

19.11.2015 У Києві 19 листопада будівлю заводу “Ленінська кузня”, у якій розташований центральний офіс 5 каналу, знову "замінували". Про це повідомляється на сайті каналу.

“Це вже другий випадок повідомлення про замінування каналу цього року. Минулого разу канал "замінували" 6 лютого”, - повідомляє редакція.

Як повідомляв ІМІ, 6 лютого 2015 року головний офіс "5 каналу", розташований на вул. Електриків, 26 у Києві, "замінували".

У 2014 році телеканал "мінували" 13 разів.

2. Редакція газети "Вести" евакуйована через повідомлення про замінування

19.11.2015 У Києві 19 листопада невідомий повідомив про замінування редакції  газети "Вести", повідомляється на сайті газети.

З приміщення редакції були евакуйовані співробітники газети "Вести" та журналу "Репортер".

“Причиною став анонімний дзвінок, в якому було повідомлено, що редакція холдингу, що знаходиться на 32-му поверсі бізнес-центру "Гулівер", замінована”, - повідомляє редакція.

Також були евакуйовані всі працівники та технічний персонал, який знаходиться в “Гулівері”.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1. У Запоріжжі невідомі обікрали квартиру журналіста “Громадського.Запоріжжя”

27.11.2015 27 листопада у Запоріжжі невідомі обікрали квартиру, де мешкає журналіст “Громадського ТБ Запоріжжя” Тараса Білка. Інцидент сам журналіст пов’язує з професійною діяльністю і підготовкою журналістського розслідування. Про це повідомляється на сайті “Громадського ТБ Запоріжжя”.

Крадіжка сталася ввечері. На думку слідчих, після 17:00, коли вже стемніло. Крадій проникнув до квартири через балкон, зламавши двері.

Серед вкрадених речей – ноутбук Lenovo, фотоапарат Nikon D 7000 і об’єктив 18-150, власні заощадження на суму близько 14 тисяч гривень, флеш-накопичувач і дві SD-карти з фотоапарата.

“Я раніше не говорив, але ще вдень, після зустрічі в районі міськради, мені здалося, що за нами слідкують два молодики. Я вирішив запитати у них, чому вони весь час стояли напроти кафе, де відбувалася зустріч, та йдуть за мною до зупинки, але вони розвернулися і пішли геть, коли я почав до них наближатися. Бігти за ними я не став”, – розповів журналіст.

Також журналіст зазначив, що сусіди першого поверху співпрацювати зі слідчими відмовилися.

“А найбільше дивує те, що крадії не вкрали три телефони, дорогий зарядний пристрій з сонячною батареєю, L-book. Проте, забрали флеш-накопичувач і дві SD-карти з фотоапарата. Не прихопивши телефон Motorolamoto g, з нього витягли мікро-SD карту на 32 гБ. А також два CD”, – розповів Білка.

Втім, крадій не дослідив ретельно ні шафи з речами, ані полиці з взуттям. Неторканими також лишилися і книжкові полиці.

Ведеться слідство.

На своїй сторінці у Фейсбук журналіст написав, що він готує “дуже серйозне журналістське розслідування”. “Зібрано інформацію. І, за іронією, більшість документів було отримано сьогодні (28 листопада - ред.). Найближчим часом вони будуть передані в СБУ. Не в міліцію. Чому? Поки не скажу. Людині, що нам їх передала, так і сказали - ні в якому разі не звертатися в міліцію. Тільки до нас і в СБУ… Висновок: дуже скоро вийде цікавий матеріал... І да, таки є підстави пов'язувати це, нажаль, з роботою”, - написав він.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 13

1.На Полтавщині перехожий заважав журналісту вести відеозйомку

12.11.2015 У Лубнах Полтавської області перехожий перешкоджав журналістку місцевої телекомпанії, намагаючись пошкодити відеотехніку.

Як повідомляють у поліції, близько 12-ї години журналіст місцевої телекомпанії здійснював відеозйомку на одній з вулиць. У процесі роботи 53-річний перехожий висловив своє невдоволення з приводу зйомки, підійшов до представника мас-медіа та намагався пошкодити відеотехніку. За збігом обставин неподалік знаходилися працівники поліції, які вчасно попередили правопорушення.

53-річному чоловікові правоохоронці зробили офіційне застереження та попередили про недопущення подібної поведінки у майбутньому, адже в його діях вбачаються ознаки дрібного хуліганства.

Насамкінець чоловіки помирились.

2. У Житомирі член виборчкому перешкоджав журналісту вести відеозйомку

12.11.2015 12 листопада у Житомирі член Житомирської міської територіальної виборчої комісії від Радикальної партії Ляшка Сергій Виговський перешкоджав роботі журналіста та керівника відділу журналістських розслідувань місцевої газети "20 хвилин" Тараса Боросовського. Про це журналіст повідомив ІМІ.

За його словами, інцидент стався у приміщенні Житомирської виборчої комісії у той момент, коли він вів відеозйомку про втручання у роботу комісії.

“На момент початку зйомки він не представився, оскільки перед цим вів себе нахабно, заперечуючи про мою присутність в приміщенні комісії. Потім на прохання представитися почав тикати дулі. Наскільки я зрозумів, член комісії відмовлявся представлятися та був не зацікавлений, щоб його побачили за "роботою" в передачі інформації третім особам. Він спробував застосувати фізичну силу, щоб відібрати телефон, але після того, як попросив працівника поліції, який був поряд зафіксувати напад, він відступив”, - розповів Боросовський.

При цьому журналіст додав, що викликав опергрупу, яка прибула на місце лише через 2,5 години з часу виклику. Заява журналіста була зареєстрована 12 листопада під номером 652 Житомирським міським відділом поліції, але в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) внесено не було.

“Була написана заява разом з обстеженням місця події. Внесена в журнал реєстрації, але на наступний день керівник слідства повідомив, що підстав для внесення у ЄРДР та наступного кримінального провадження за ст. 171 КК не вбачаються. Пояснити, чому саме поліція не вбачає підстав на внесення він не пояснив”, - розповів Боросовський.

3.У Житомирі журналістку не випускали з виборчої дільниці

15.11.2015 15 листопада у Житомирі журналістку інтернет-видання Житомир.infо та "5-го каналу" Оксану Трокоз після підрахунку голосів не випускали з дільниці. Про це повідомляється на сайті Опори.

Журналістка пояснила голові комісії: “Я, як журналіст, який провів роботу на дільниці, прошу нас випустити, бо наша робота закінчилася”.

У свою чергу, голова комісії Роман Тарасов відповів, що не відпустить, поки не підрахує результати голосування. “Я поки не запакував всі мої підрахунки, я нікого не відпускаю. От я спакую все, буду впевнений, що все охороняється, тоді випущу”, - сказав він.

При цьому голова комісії сказав журналісці назвати статтю закону, яка дозволяє випустити її з дільниці.

Лише після запакування виборчої документації журналісти покинули дільницю разом з усіма.

4. У Полтаві журналісту Громадського ТБ перешкоджали вести зйомку у штабі кандидата

17.11.2015 17 листопада у Полтаві невідомі чоловіки відреагували агресивно на появу журналіста Громадського ТБ.Полтава Анатолія Мележика під штабом кандидата в мери Андрія Матковського та намагалися перешкоджати зйомці. Про це повідомляється на сайті Громадського ТБ.Полтава.

Інцидент стався під штабом Матковського, куди члени ДВК та спостерігачі від штабу кандидата принесли протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях на виборах мера міста.

Як пояснив екс-кандидат у депутати Полтавської міської ради від БПП “Солідарність” Віталій Нікіпєлов, члени дільничих виборчих комісій прийшли за компенсацією за харчування. А на журналістів почали кидатися, на його думку, через те, що, ймовірно, вони не сподобались людям.

5. Мер Глухова особисто вивів журналістку з наради у міськраді

17.11.2015 17 листопада у м.Глухів Сумської області новообраний мер міста Мішель Терещенко особисто вивів журналістку місцевої газети “Неделя” Оксану Коваленко з зали засідань міськради, де проходила апаратна нарада. Про це йдеться у заяві газети, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За словами Коваленко, мер зі словами: “А вам тут нічого робити!” силою вивів її з зали. “Я намагалася йому пояснити, що його дії незаконні, що в мене є акредитація при Глухівській міській раді, я не перший рік працюю, однак мер робив вигляд, що нічого не розуміє і тягнув мене до дверей”, - розповіла журналістка.

При цьому журналістка зауважила, що “Терещенко, який всіляко підкреслював свою відданість європейським нормам, грубим чином перешкоджав професійній роботі журналіста, що якраз і є порушенням базових європейських принципів, зокрема, свободи слова”.

“Жоден мер Глухова раніше не дозволяв собі подібних витівок, журналісти завжди мали можливість бути присутніми на апаратних нарадах, сесіях, різних засіданнях і на депутатських комісіях, і тільки пан Терещенко вважає, що можна виганяти представників ЗМІ з використанням фізичної сили, причому робить це він особисто”, - підкреслила Коваленко.

Крім того, вона повідомила, що обов'язково буде писати заяву в органи внутрішніх справ про перешкоджання професійній журналістській діяльності з боку мера.

В коментарі ІМІ Оксана Коваленко уточнила, що мер її не виштовхував, але особисто, взявши під руку вивів з зали засідань.

Як повідомляє видання "MediaSapiens", начальник відділу з правової та внутрішньої політики міської ради Глухова Олександр Осьмаков підтвердив, що головного редактора «Недели» попросили залишити нараду. «Це особисте рішення новообраного міського голови, яке приймалося ним на апаратній нараді без узгодження будь з ким. Він побачив журналістку, з якою спілкувався раніше, й попросив піти, мотивуючи це тим, що вона представляє приватний ЗМІ», - зазначив він.

Осьмаков також повідомив, що представники комунальних ЗМІ – газети «Народна трибуна» та «Радіо Глухів» залишилися на заході.

За словами начальника відділу з правової та внутрішньої політики, ніяких проблем із реєстрацією чи акредитацією видання «Неделя» не має. «До вчорашнього дня ніяких особливих вимог до жодного ЗМІ не висувалося – заходи міськради могли відвідувати всі акредитовані медіа, а деякі - й ті, які не забажали отримати акредитацію. Звичайно, окрім закритих нарад, де обговорюються питання про опіку та усиновлення, які не повинні бути оприлюднені», - зазначив Олександр Осьмаков.

За його словами, акредитація до міської ради Глухова відбувається на підставі Закону України «Про друковані ЗМІ». Окреме рішення виконавчого комітету про затвердження Положення про акредитацію не приймалося.

Секретар міськради Олена Демішева в коментарі MediaSapiens зазначила, що Мішель Терещенко вирішив не допускати на планові внутрішні наради приватну пресу. За її словами, газета «Неделя» регулярно подає викривлену в своїх політичних інтересах інформацію. Демішева також зазначила, що газета «Неделя» не зверталася до них з письмовими скаргами щодо цього інциденту і її співробітники зможуть вільно приходити на відкриті засідання та сесії Глухівської міської ради.

Прес-служба міськради Глухова розповсюдила заяву, у якій спростувала факт застосування сили до представниці видання "Неделя" Оксани Коваленко мером Мішелем Терещенком від час апаратної наради міської ради. Водночас прес-служба зазначає, що газета «Неделя» під час виборчих перегонів у місті Глухові «систематично дозволяли собі розповсюджувати інформацію, яка, м'яко  кажучи, не відповідає дійсності».

«Так, щоб визнати її такою, спочатку потрібне рішення суду. Однак, існує також етична та моральна сторона цього питання. Чи заслуговує на повагу видання, яке у своїй статті посилається на більш ніж сумнівний інформаційний ресурс? Нагадаємо, що саме на інформаційний портал «Xpress» посилалась газета «Неделя» у статті від 16 вересня цього року. Пізніше газету «Xpress», яка містила завідомо неправдиві відомості про кандидата на пост міського голови Мішеля Терещенка, тричі розповсюджували серед жителів міста. За цими фактами правоохоронцями складалися адміністративні протоколи на порушників-розповсюджувачів. Також своє розслідування проводила і громадянська мережа Опора. Активісти з`ясували, що номера, зазначені як телефони редакції видання, не є такими. Тож чи не сумнівними джерелами користується обласна газета?», - зазначає прес-служба.

Також, стверджує прес-служба, після закінчення виборчих перегонів головний редактор газети «Неделя» продовжує розповсюджувати інформацію, яка «далека від дійсності». «Так в своїй статті від 17 листопада Оксана Коваленко написала, що міський голова «силой вывел ее из зала». Можна лише попросити головного редактора у своїй роботі дотримуватись принципу журналістської етики. Адже їх втрата значно дорожча за пошуки дешевих сенсацій», - зауважила прес-служба.

6.У Харкові журналістів не пускали на сесію міськради

18.11.2015 18 листопада у Харкові представників засобів масової інформації не пропускали на першу сесію нового скликання Харківської міської ради, де мав прийняти присягу переобраний мер міста Геннадій Кернес, повідомляє Радіо Свобода.

Не пропускали журналістів і центральних, і місцевих ЗМІ. Входи до зали засідань були зачинені та охоронялися посиленими нарядами силовиків у захисному обмундируванні, включно із шоломами.

Прес-служба міськради повідомила журналістам, що вона до цих заходів непричетна.

Як повідомили громадські активісти у мережі мікроблогів Twitter, їх та журналістів також не пускали і до будівлі міської влади.

За результатами місцевих виборів до Харківської міськради пройшли партії «Відродження», «Самопоміч», «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Наш край», про що повідомили в Харківській міській виборчій комісії.

Найбільше депутатських мандатів (57) здобула партія «Відродження», яка підтримує переобраного міським головою Харкова Геннадія Кернеса. На другому місці опинилася «Самопоміч» із 13 мандатами. «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Наш край» отримали по 7 мандатів.

7. На Херсонщині активісти прогнали журналістів з місця блокади Криму

21.11.2015 21 листопада біля селища міського типу Чаплинка (Херсонська область) учасники акції “Блокада Криму” та представники “Правого сектору” перешкоджали роботі журналістів інтернет-видання “Херсонські вісті”. Зокрема, учасники акції штовхали журналістку Лінду Метцгер та забороняли вести відеозйомку оператору видання Олексію Ставицькому. Про це ІМІ розповіла журналістка видання Лінда Метцгер.

Знімальна група видання приїхала на КПП “Чаплинка” для висвітлення конфлікту, який виник між активістами блокади Криму і представниками правоохоронних органів біля підірваної електроопори в Чаплинці, пише журналістка на сайті видання.

За її словами, відразу як вони під’їхали до місця конфлікту їм почали погрожувати та хамити.

“Після пред'явлення нами посвідчень, нам сказали розвертати машину і їхати в протилежний бік. На запитання, ким є ці люди і на якій підставі вони перешкоджають роботі журналістів, чіткої відповіді не було. Вони повторювали, що знімати нам просто не можна. Коли вийшли з машини, щоб поговорити - веліли сідати в машину, операторові вимкнути камеру, погрожували розбити техніку”, - написала Лінда.

Згодом до них підійшла прес-секретар “Правого сектора” Варвара Черноіваненко і попросила не знімати, тому що учасники блокади “не хочуть потрапити в кадр”.

Крім того, пише журналістка, до них підійшов чоловік, який представився Лєнуром Іслямовим і попередив, аби вони залишили місце. “Спочатку запитав, що ми хочемо, а після мого докладного роз'яснення про те, що нікого насильно знімати ми не будемо, він сказав “їдьте, або Вам перевернуть машину”, - пише журналістка.

Також учасники акції здійснили кілька спроб перевернути автомобіль журналістів, побили одного з працівників видання. Саму журналістку, як пише Лінда, коли вона спробувала втрутитися в бійку, спочатку відштовхнули в бік, а потім, відкривши машину, “грубо закинули на заднє сидіння”. За оператором стежили, аби він не знімав, погрожуючи розбити техніку.

“Коли ми всі опинилися в машині, учасники блокади веліли нам забиратися звідти, після чого ми завели автомобіль”, - написала журналістка.

В коментарі ІМІ Лінда повідомила, що вона та оператор Олексій Ставицький вже написали заяву в міліцію про скоєння злочину за 171 статтею.

8. Учасники блокади Криму забороняли журналістам відеозйомку на КПП “Чаплинка”

22.11.2015 22 листопада журналістам інформаційної агенції “Голос Криму” представники громадянської блокади Криму заборонили вести відео- та фотозйомку на контрольному пункті в’їзду та виїзду “Чаплинка” (Херсонська область), де на передодні була підірвана ЛЕП, через яку постачалась електрика до окупованого Криму. Про це розповіла журналіст агенції Олена Халімон, повідомляється на сайті “Голос Криму”.

“Нас обступили тісним кільцем шість чоловіків у камуфляжній формі, від яких йшов стійкий запах алкоголю. Вони представились як “Автомайдан Київ”, але посвідчень своїх не показали. Вони почали вимагати наші документи та в категоричній формі, використовуючи брудну лайку, яка ображає честь та гідність людини, заборонили нам проводити відеозйомку. Вони фізично, своїм тілом перекривали камеру, штовхали штатив, перекривали мені вільне пересування, блокуючи мій рух”, - розповіла журналістка.

Вона також повідомила, що за цим всім дійством спостерігав представник правоохоронних органів Херсону. Але намагання журналістів знайти у нього захисту та зафіксувати й припинити кримінальне правопорушення не увінчалось позитивним результатом - представник міліції виявився безсилим спостерігачем.

23 листопада Олена Халімон звернулася до начальника Головного управління Національної поліції в Херсонський області з заявою за фактом перешкоджання професійній діяльності.

Як вона уточнила Крим.Реалії, відповідну заяву зареєстровано старшим слідчим слідчого управління, майором поліції Луценком, реєстраційний номер єдиного обліку №92.

У прес-службі Херсонської поліції Крим.Реалії повідомили, що наразі немає інформації про внесення події до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Інформаційне агентство “Голос Криму” створено в 2015 році громадською організацією “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні.

9. У Києві на акцію вшанування пам’яті жертв Голодомору пускали не всіх журналістів

28.11.2015 28 листопада у Києві представники Державної служби охорони пропускали не всіх журналістів на захід із вшанування пам’яті жертв Голодомору біля меморіалу в парку Слави. Про це повідомляє MediaSapiens з посиланням на журналіста Олексу Ярославцева.

За його словами, на захід, який відвідали представники влади, зокрема, президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та колишні глави держави Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, медійників пропускали лише за попередньою акредитацією.

“І знов таки - незаконні дії з боку держохорони. На захід по шануванню жертв голодоморів біля пам'ятника у Парку слави встановлені рамки, через які, увага! пропускають журналістів лише по переліку за попередньою акредитацією. Це є пряме порушення норми закону про інформацію, де вказано, що відсутність акредитації не може бути підставою для обмеження журналістів”, - зазначив Ярославцев на своїй сторінці у Фейсбук.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи цей випадок, звернув увагу на порушення закону про інформацію та перешкоджання журналістам.

“Відповідно до положень Закону України "Про інформацію": Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. (абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону) - тому у даному випадку можна говорити про порушення та створення умов для недопущення журналістів до виконання своїх професійних обов'язків.

10. У Маріуполі журналіста випустили з виборчої дільниці лише після втручання міліції

29.11.2015 29 листопада у Маріуполі Донецької області журналіста інтернет-видання 6262.com.ua та газети “Наша Дружковка” Павла Островського випустили з території виборчої дільниці №142333 тільки після втручання слідчо-оперативної групи. Про це журналіст, активіст руху “Сильні громади Донеччини” повідомив виданню “Новини Донбасу”.

Спочатку члени виборчої комісії не випускали його з території виборчої дільниці. За словами журналіста, вони обґрунтували свою відмову тим, що за законом після 20 години ділянка закривається і до того, як будуть підраховані всі голоси, ніхто не має права залишати дільницю.

Після того, як журналіст звернувся до присутнього на місці правоохоронця з метою написати заяву про перешкоджання журналістській діяльності, Островського вирішили випустити через чорний хід. Опинившись у дворі дитячого садка, де розташована виборча дільниця, журналіст виявив закриті ворота. На прохання відкрити йому ворота охоронець відмовив. Журналіста не впускали до приміщення і не випускали за межі ділянки. Тому він викликав міліцію. Коли прибули правоохоронці, Островський написав заяву за фактом перешкоджання його журналістській діяльності.

29 листопада у Маріуполі та Красноармійську відбулося голосування на виборах депутатів міських рад і мерів.

11. На Донеччині журналістів не пустили на виборчу дільницю, де спостерігач заявив про спробу підкупу

29.11.2015 29 листопада у Красноармійську Донецької області журналістів Громадського ТБ Донбасу не пустили на виборчу дільницю №141072 нібито через загрозу терактів, повідомляють “Новини Донбасу”.

Як пише видання, саме на цій ділянці спостерігачеві від партії “Сила людей” в комісії запропонували дописати 10 голосів в актив політичної сили за те, щоб він “закрив очі” на процес підрахунку голосів. Про це він раніше заявив “Новинам Донбасу”.

На цій же дільниці голова комісії раптово виявила пачку порожніх бюлетенів, які нібито хтось підкинув.

12. У Красноармійську на виборчій дільниці відмовили в реєстрації кільком журналістам

29.11.2015 29 листопада у Красноармійську Донецької області на виборчій дільниці №141074 кільком журналістам відмовили в реєстрації і заборонили зйомку виборчого процесу. Серед них, зокрема, журналістам Громадського ТБ Донбасу, повідомляють “Новини Донбасу”.

Члени комісії посилалися на те, що нібито за законом необхідно було зареєструватися до 8:00 ранку дня голосування. Після того, як журналісти Громадського ТБ Донбасу почали наполягати на реєстрації, члени комісії з'ясували, що таке правило стосується тільки спостерігачів.

У підсумку журналістів зареєстрували. “Вийшло непорозуміння”, - сказали в дільничній комісії і попросили “не заважати” виборчому процесу.

Нагадаємо, 29 листопада у Маріуполі та Красноармійську відбулося голосування на виборах депутатів міських рад і мерів.

13. У Херсоні комуніст, який не хотів, щоб його знімали, напав на журналіста

30.11.2015 30 листопада у Херсоні представник колишньої Комуністичної партії напав на журналіста сайту “Гривна” Кирила Горєлова під час громадських слухань з перейменування Комсомольського району міста, повідомляє Мост.

Чоловік намагався заборонити його знімати, а після отримання відмови напав на Горєлова.

Як пише видання, інцидент швидко вичерпався, але чоловік ще якийсь час вигукував лайки на адресу журналістів.

За словами Кирила Горєлова, невідомий узяв слово, але помітивши, що його знімають на смартфон, почав кричати, що його не треба знімати. “Я відповів, що виконую свою роботу журналіста. До того ж захід є публічним, і я сказав, що допомагаю донести його точку зору до мешканців міста”, - розповів журналіст MediaSapiens.

Невідомий у відповідь заявив, що за законом саме він повинен дати дозвіл на зйомку. Після того, як репортер сказав, що закон не забороняє йому продовжувати знімати публічний захід, чоловік став погрожувати, що розіб’є камеру. Він напав на журналіста, намагаючись його вдарити та вихопити камеру. Інцидент був зафіксований на відео представниками інших ЗМІ.

За словами Кирила Горєлова, він не буде подавати заяву до правоохоронних органів щодо перешкоджання його діяльності, тому що не зазнав ушкоджень, а нападник після заходу підійшов до нього та вибачився за нестриманість.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1.У Рівному журналісти підтримали колежанку, яку новообраний голова облради викликав на "килим"

23.11.2015 Новообраний голова Рівненської обласної ради Володимир Ковальчук намагався з’ясувати стосунки з регіональною кореспонденткою телеканалу “Інтер” у Рівно Інною Білецькою через її критичні висловлювання у Фейсбуці про обрання голови облради. Натомість колеги підтримали журналістку і навідались до голови облради, повідомляє “Четверта влада”.

За словами журналістки, голова облради, зателефонувавши їй увечері після свого обрання, спробував викликати її до себе: “Зайдете до мене в кабінет”. Це й стало причиною візиту журналістів до голови облради. Проте на місці його не виявилося, а начальник відділу контролю та інформаційно-аналітичної роботи Ірина Бовсунюк з посиланням на голову заперечила дзвінок з його боку.

У дописі журналістки на Фейсбуці мова йшла про Володимира Ковальчука, якого за протекцією Олега Ляшка днями обрали керувати Рівненською облрадою. “Причиною дзвінка, ймовірно, стали критичні висловлювання пані Білецької у Фейсбуці, де вона, зокрема, писала про обрання голови облради, натаякаючи на те, що область в буквальному сенсі “нагнули”: “Рівненщина – як ще молода і гарна, але вже зовсім не цнотлива дівчина”, - пише видання.

Не знайшовши голову облради на робочому місці, представники ЗМІ залишили йому аркуш із написом - “Я журналіст – виклич мене” та телефонами на звороті.

Згодом журналістка повідомила, що голова облради вибачився перед нею.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки на ЗМІ та журналістів – 1

1."112 Україна" повідомив про DDoS-атаку

26.11.2015 Телеканал “112 Україна” повідомив про масовану DDoS-атаку, внаслідок якої стались збої в роботі інформаційного порталу “112.ua”. Про це йдеться у повідомленні телеканалу, надісланому ІМІ.

Згідно з повідомленням, ефір телеканалу не постраждав і продовжив роботу в безперебійному режимі. “Технічні фахівці компанії зупинили вже три атаки і відзначають, що й надалі можливі такі спроби з боку зловмисників. Метою подібних спланованих дій хакерів є виведення з ладу обладнання телеканалу. Зараз всі системи відновлені, вжито заходів для подальшого посилення захисту компанії”, - йдеться у повідомленні.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 4

1.Міліція відкрила справу за фактом нападу на чернігівського журналіста

10.11.2015 За фактом завдання тілесних ушкоджень чернігівському журналісту Владиславу Савенку охороною народного депутата Владислава Атрошенка відкрито кримінальне провадження за ч.1 статті 125 (легке тілесне ушкодження). Про це журналістам, які прийшли під міліцію підтримати колегу, повідомила прес-секретар міського відділу УМВС в області Наталія Човпило, повідомляє Укрінформ.

"У нас є заява, написана журналістом з приводу завдання йому тілесних ушкоджень. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 статті 125", - сказала вона.

За словами речниці, розслідування триває. Відповідь на те, чи дійсно охоронці зламали Савенку фалангу пальця на руці, покаже експертиза.

Сам потерпілий на акцію не з'явився. У Фейсбуці написав, що ліг у лікарню, аби пролікувати наслідки інсульту 9-річної давності. Інформацію про перелом Савенко підтвердив, але право визначати, старий він чи новий, залишив лікарям.

За годину до акції журналістської солідарності Атрошенко у прес-клубі "Місцеві вибори-2015" повідомив, що неприємність сталася перед його закритою зустріччю з чотирма сотнями агітаторів (Атрошенко, як відомо, балотується на посаду Чернігівського міського голови). Журналістів туди ніхто не запрошував, і Савенко сам спровокував інцидент. Попри це, нардеп вибачився перед ним і "дуже посварив" охоронців. Вибачатися до Савенка їздив і начальник служби безпеки депутата.

"Були пропозиції: вибачення і якщо щось там трапилось зі здоров'ям - відшкодувати всі ці питання. Я дуже жалкую", - зазначив Атрошенко.

За словами депутата, зараз Савенко каже, що ніяких фізичних ушкоджень під час інциденту не зазнав і претензій до нього не має.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада у Чернігові на голову чернігівської організації Незалежної медіа-профспілки Владислава Савенка накинулись охоронці народного депутата від БПП Владислава Атрошенка та повалили на підлогу, відібравши фотокамеру. Депутат вибачився перед журналістом і заявив, що охоронці, причетні до інциденту, відсторонені від виконання своїх обов’язків, і тепер – слово «за міліцією, яка має дослідити – хто правий, а хто винуватий?».

2. За фактом нападу охорони нардепа на чернігівського журналіста відкрито ще справу за 171 статтею

20.11.2015 У справі чернігівського журналіста Владислава Савенка, на якого напала охорона народного депутата Владислава Атрошенка, відкрито провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Про це 18 листопада повідомив заступник прокурора Чернігівської області Сергій Івашко під час зустрічі з представником Незалежної медіа-профспілки, повідомляє НМПУ.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада у Чернігові на голову чернігівської організації Незалежної медіа-профспілки Владислава Савенка накинулись охоронці народного депутата від БПП Владислава Атрошенка та повалили на підлогу, відібравши фотокамеру. Депутат вибачився перед журналістом і заявив, що охоронці, причетні до інциденту, відсторонені від виконання своїх обов’язків, і тепер – слово «за міліцією, яка має дослідити – хто правий, а хто винуватий?».

За фактом завдання тілесних ушкоджень чернігівському журналісту Владиславу Савенку охороною народного депутата Владислава Атрошенка відкрито кримінальне провадження за ч.1 статті 125 (умисне легке тілесне ушкодження).

Однак, зауважує НМПУ, представники медіа-профспілки вимагали перекваліфікацію ч.1 статті 125 Кримінального Кодексу України на статтю 171 ККУ “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

Зустрічі в обласній прокуратурі передувала кількаденна робота у складі Групи швидкого реагування НМПУ члена Комітету профспілки, журналіста і режисера-документаліста Ігоря Чайки та юриста медіа-профспілки Олександра Тарасова, які проводили з’ясування обставин інциденту з Владиславом Савенком.

3. За фактом нападу на журналістку ATR відкрито справу за 171 статтею

23.11.2015 За фактом нападу на журналістку кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілову поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Міністерства внутрішніх справ.

Відомості щодо перешкоджання її законній професійній діяльності внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою журналістки.

Як повідомляв ІМІ, 21 листопада у селищі міського типу Чаплинка (Херсонська область) від дій силовиків постраждала журналістка кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова, яку прикладом вдарили в живіт.

4. У Миколаєві за 171 статтею судитимуть водія, який погрожував журналістам "Преступности.НЕТ"

25.11.2015 До Центрального районного суду м.Миколаєва надійшов для розгляду по суті обвинувальний акт за фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста інформаційного агентства (кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 171 КК України). Про це повідомляється на сайті Судової влади України з посиланням на прес-службу Центрального районного суду м.Миколаєва.

Досудове розслідування завершене прокуратурою міста Миколаєва. На думку органу досудового слідства, після скоєння у м.Миколаєві ДТП водій, який порушив правила дорожнього руху, перешкоджав законній професійній діяльності журналіста під час підготовки репортажу з місця оформлення працівниками ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя суду Сергій Медюк призначив підготовче судове засідання на 2 грудня 2015 року на 9:30.

“Обставини досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні набули широкого суспільного розголосу, в тому числі й у спільноті журналістів”, - повідомляє прес-служба суду.

При цьому прес-служба окремо підкреслює, що саме за ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва Дмитра Тишка провадження, яке чотири рази закривалося слідчим, “було відновлене та орган досудового слідство був зобов'язаний здійснити об'єктивне та неупереджене розслідування”.

Як повідомляв ІМІ, в ніч з 9 на 10 липня 2013 року у Миколаєві під час затримання працівниками ДАІ водія автомобіля-позашляховика “RangeRover”, який не зупинився на вимогу інспекторів, п'яний чоловік, пасажир цього автомобіля, погрожував фізичною розправою журналістам “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову та Анатолію Чубаченку за зйомку з місця подій. П'яний чоловік показав посвідчення працівника виконкому Миколаївської міської ради на ім'я Олександра Кір'янова.

17 липня 2013 року прокуратура Миколаєва відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України.

19 липня 2013 року Анатолій Чубаченко та Андрій Лохматов були опитані слідчим Слідчого управління Миколаївського міського управління міліції в якості потерпілих в рамках кримінального провадження, яке було відкрито за фактом публікації в ЗМІ.

Проте згодом начальник слідчого відділу Центрального райвіділу міліції Миколаєва Олександр Єжалов закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ.

Після оскарження його постанови справа була поновлена, але згодом вдруге була закрита вже іншим слідчим.

24 березня 2015 року втретє миколаївська міліція закрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістам інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову і Анатолію Чубаченко.

Андрій Лохматов оскаржив у суді постанову слідчого міського управління міліції Миколаєва А.Куратьова про закриття кримінального провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання йому та колезі Анатолію Чубаченку Олександром Кір’яновим.

2 вересня суддя Центрального райсуду Миколаєва Дмитро Тишко задовольнив скаргу Андрія Лохматова, скасувавши постанову слідчого про закриття провадження.

Реакція журналістської спільноти – 2

1.В НМПУ розкритикували нові правила Міноборони для журналістів у зоні АТО

09.11.2015 Голова Незалежної медіа-профспілки Украни Юрій Луканов заявив, що нові правила від Міністерства оборони з пересування журналістів у зоні АТО лише заважають ЗМІ працювати. Про це повідомляється на сайті НМПУ.

За його словами, ці правила мають бути змінені.

Медіа-профспілка нагадує, що раніше журналісти мали щодня інформувати прес-службу АТО про свій маршрут на наступний день. Це, на думку голови НМПУ, була зайва морока, але принаймні зрозуміло, а тепер інформувати треба раз на тиждень.

“Це було б зручно, якби цей день визначали самі журналісти. Але нам Міністерство оборони встановило самостійно окремий день – середа. А якщо журналісти зненацька вирішують працювати у четвер або п’ятницю, або після середи раптово змінилася ситуація в АТО і у журналістів нові плани, то що їм робити? Чекати наступної середи?”, - зазначив Луканов.

Він стверджує, що на власному досвіді відчув нелогічність нових правил. При перетині блок-постів з групою проекту “Телекритики” “Донбас: чесно” вартові заявили, що журналістів нема у списку на перетин блок-постів. Це при тому, зауважує голова НМПУ, що відповідний лист до прес-служби АТО від журналістів був направлений напередодні.

Відтак, Луканов вважає, що будь-які нововведення, які  безпосередньо стосуються роботи журналістів в АТО, мають бути запроваджені після консультацій з масовими журналістськими організаціями і медіа-експертами.

Як повідомляв ІМІ, 20 жовтня Міністерство оборони України ввело для цивільних журналістів та працівників ЗМІ нову систему висвітлення проведення антитерористичної операції.

Так, щосереди (через прес-центр АТО) формуватиметься список цивільних журналістів, працівників ЗМІ, які виявили бажання працювати на об’єктах ЗС України (органах військового управління, військових частинах, районах (місцях) їх дислокації, підготовки та виконання завдань за призначенням) в зоні проведення антитерористичної операції, із зазначенням:

- ПІБ журналістів, бажаних напрямків роботи (секторів);

- марки і державних номерів автомобілів;

- номерів прес-карт.

Щоп’ятниці список буде доводитися телеграмою до кожного сектору (до неділі зазначена телеграма буде доведена до чергової служби кожного підрозділу в зоні проведення АТО).

2. НСЖУ та НМПУ вимагають покарати винних у злочинах проти журналістів

09.11.2015 Національна спілка журналістів України і Незалежна медіа-профспілка приєдналися до міжнародної кампанії із боротьби з безкарністю та закликають  до розслідування випадків порушення прав журналістів і покарання винних. Про це розповів перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко у Вінниці в ході зустрічі зі студентами факультету журналістики місцевого університету, повідомляється на сайті НСЖУ.

Кампанія боротьби з безкарністю триває з 2 до 23 листопада. Міжнародна федерація журналістів обрала для кампанії Україну разом з Філіппінами, Мексикою та Єменом. В рамках кампанії створено спеціальний ролик, у якому представники українських медіа-організацій закликають колег приєднатися до руху боротьби з безкарністю. Він буде розміщений на сайті МФЖ.

“Українська влада продовжує говорити правильні слова про свободу слова, покладає квіти до меморіальних табличок загиблим журналістам, але ми, журналістські організації України, вважаємо, що час жестів уже закінчився. Ми вимагаємо від влади, від правоохоронних органів ефективного розслідування брутальних випадків порушення прав журналістів, і, головне, покарання винних у злочинах проти журналістів”, – зазначає перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.

Мета проведення кампанії – привернути увагу влади і громадськості до проблеми безкарності за злочини, скоєні проти журналістів.

Як зазначають в НСЖУ, дати початку та завершення кампанії – символічні. 2 листопада 2013 року в Малі вбито двох французьких журналістів RFI Гілен Дюпон і Клода Варлона, а 23 листопада 2009 року на Філіппінах відбулися трагічні події, в яких загинули 32 журналісти.

Судові позови від журналістів – 1

1."Громадське. Волинь" подало до суду на санаторій "Лісова пісня"

09.11.2015 Онлайн-медіа “Громадське.Волинь” подало позов до волинського обласного санаторію “Лісова пісня” у зв’язку з відмовою у наданні інформації. Справа слухатиметься у Волинському окружному адміністративному суді 19 листопада. Про це у своєму блозі на сайті”Громадське.Волинь” написала журналістка видання Оксана Петрук.

За її словами, на ім’я директора санаторію Віктора Карпука вона “тричі надсилала запити на інформацію про штатний розпис і посадові оклади працівників “Лісової пісні”. Вперше вона надіслала 21 серпня, вдруге 27 серпня на адресу електронної пошти, що зазначена на інтернет-сайті закладу, і втретє – 7 вересня рекомендованим листом з повідомленням про отримання.

Запит вона надіслала через факт, що члени робочої групи Громадської ради при Волинській ОДА, які працювали над створенням на базі санаторію реабілітаційного центру для учасників АТО, працевлаштувалися в закладі. “Зробили вони це не відкрито, як того вимагали раніше від головних лісівника і митника області, а таємно. Після того, як мета була досягнута, і директор з ними “домовився” вони спробували затулити мені рота. З їх слів, Фінансова інспекція зробила упереджені висновки щодо санаторію і взагалі відносно інспекторів відкрито кримінальні провадження. Усе це, звісно, маячня”, – зазначає журналістка.

Повідомлення про отримання дирекцією “Лісової пісні” останнього листа, надісланого 7 вересня, Оксана Петрук отримала аж через два місяці, 3 листопада. І то після того, “як заявила про свої претензії керівництву “Укрпошти”. Журналістка припускає, що в поштовому відділенні, яке знаходиться на території санаторію, “хотіли зробити вигляд, що ніякого листа не було”.

Хоча насправді 16 вересня на адресу “Громадське. Волинь” надійшов лист, у якому, зокрема, йдеться: “…повідомляємо Вас про те, що згідно наказу №89 від 11.08.2015 “Про введення в дію Положення “Про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію санаторію “Лісова пісня”, інформація про штатний розпис санаторію “Лісова пісня”, прізвища працівників, їхні посади та посадові оклади входять в перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю”.

“Додам, що від директора санаторію і від представників Громадської ради, які вже не мали далі можливості приховувати свій вчинок, мені неодноразово довелося чути публічні звинувачення у “замовності”, причетності до "Партії регіонів" і буцімто родинні зв’язки з Миколою Пугачем (колишнім заступником директора санаторію, який ініціював перевірки санаторію) і інші нісенітниці. Я не розраховую, що ці люди схаменуться і вибачаться. Зрештою, мені цього і не потрібно. Час розставить усі крапки над “і”. Я лише хочу, щоб люди, які рвуться до керівних посад, отримують гроші з наших з вами податків, навчилися працювати в правовому полі”, – пише Оксана Петрук.

Крим – 1

1.У Севастополі охорона не пустила журналіста до будівлі міськради

09.11.2015 9 листопада у Севастополі кореспондента кримського онлайн-журналу “Інформер” не пропустили в будівлю міської ради на сесію, яка там відбувалася, повідомляє QHA.

Як повідомив журналіст, в холі міськради його зупинили одягнені у форму поліції особи, заявивши, що видання немає в “списку” і, згідно “статуту”, на засідання депутатського корпусу його не допустять.

Коли журналіст запитав, де можна подивитися і ознайомитися з цим “статутом”, ніхто йому не відповів. Особи у формі поліції не представилися і не пред'явили службових посвідчень.

За даним фактом від імені ЗМІ було написано відповідну заяву до міської прокуратури.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1

1.В «ЛНР» заборонили мовлення українських телеканалів

13.11.2015 У «ЛНР» видали наказ про обмеження мовлення на території «ЛНР» низки українських телеканалів, які на думку «міністерства інформації» дискредитують «республіку».Про це повідомляє сайт сепаратистів «ЛуганскІнформЦентр» з посиланням на главу «мінінформу» В'ячеслава Столяренко.

«На цьому тижні міністерством інформації видано наказ про заборону мовлення на території Луганської Народної Республіки деяких телеканалів. Відразу наведу перелік - це українські телеканали К1, К2, М1, М2, «Перший національний», а також телеканал «Донбас» і «ЛОТ» (Сєвєродонецьк)», - повідомив Столяренко.

У «міністерстві» вважають, що у цих телеканалів в ефірі з'являються програми, які дискредитують як уряд «ЛНР», так і «посадових осіб, простих громадян і власне самої державності».

Наказ набере чинності через 10 днів з дня опублікування. Виконання цього наказу покладено на «міністерство зв'язку ЛНР».

Фото з nmpu.org.ua