Барометр свободи слова за жовтень 2012 року

У жовтні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати професійну журналістську діяльність та цензура – 56.

Зафіксовано також 14 випадків судових позовів до ЗМІ та журналістів і 10 випадків побиття, нападів та залякування журналістів. Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ “Барометр свободи слова”.

(In English — http://imi.org.ua/node/39413) 

Найбільш резонансним випадком цензури стала заява п'ятьох редакторів сайту УНІАН, які 26 жовтня заявили про цензуру з боку генерального директора агентства Вадима Осадчого. Журналістську спільноту, яка знала про цензуру в УНІАНі із стрічки новин, вразив той факт, що редактори набралися сміливості оприлюднити свою заяву.

Вважається, що приводом до протесту став факт накладення штрафу у 200 грн. на двох редакторів сайту за оприлюднення на сайті новини під заголовком «На Банковій - пікет: Януковичу принесли черевик з ялинкою». Як повідомили редактори сайту, їм дана вказівка не ставити новини про президента Віктора Януковича у негативному світлі. Заяву підписали старший редактор сайту УНІАН Любов Жаловага, редактори сайту УНІАН Валентина Романенко, Наталія Овдієнко, Роман Романюк і більд-редактор УНІАН Наталія Негрей.

Ця заява сколихнула журналістську спільному, внаслідок чого журналістській рух "Стоп цензурі!" вимагає від Адміністрації Президента назвати прізвища тих, хто давав УНІАН вказівки писати про Януковича тільки позитивно.

У свою чергу, гендиректор УНІАН заявив, що цензури на сайті немає, і зазначив, що не всі співробітники усвідомили різницю між об’єктивністю і суб’єктивністю. У відповідь редактори сайту УНІАН навели приклади цензури: "джинса" про лідера комуністів Петра Симоненка та кандидата в народні депутати Олександра Третьякова, заборона ставити новини про опозиційних кандидатів в народні депутати Олеся Донія, Володимира Ар'єва.

8 жовтня Апарат Верховної Ради звернувся до голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця з проханням розглянути питання про доцільність пропуску журналістів "Української правди" Сергія Лещенка та Мустафи Найєма на засідання парламенту наступного скликання. Причиною, через яку журналістів хотіли позбавити акредитації, стало розміщення Лещенком та Найємом плакат проти законопроекту про наклеп в ложі преси на балконі сесійної зали.

Автор скандального законопроекту про криміналізацію наклепу і водночас кандидат у народні депутати від Партії регіонів Віталій Журавський уникає зустрічей з пресою. Так 17 жовтня журналістів 5-го каналу не пустили на концерт, організований Журавським в м. Коростишеві на Житомирщині. Журналіст Оксана Трокоз повідомила, що четверо людей, на чолі з начальницею місцевого відділу культури, зачиняли двері, затуляли камеру і відтягували оператора.

Вперше зафіксовано випадок, коли депутати захоплюють телестудію. Так, 17 жовтня депутати Запорізької міської ради від Компартії захопили студію запорізького муніципального телеканалу "МТМ" з вимогою надати прямий ефір для "спростування наклепів проти Комуністичної партії України, що вийшла в ефір телеканалу 16 жовтня.

17 жовтня у місті Горлівка Донецької області місцевій телекомпанії ТВ-6 невідомі вирізали кабель на даху будівлі і розбили вікна монтажної кімнати після оприлюднення інформації про зв’язки МВС з місцевим криміналітетом.

Хмельницькому телеканалу «33 канал» відключили світло після виходу у ранковому ефірі 27 жовтня сюжету про протиправні дії одного з кандидатів в народні депутати. 

Також зафіксовано випадки нападів на журналістів. Серед 10 зафіксованих випадків, 7 безпосередньо пов’язані з виборчим процесом.

Так, 15 жовтня у Бердичеві Житомирської області невідомі побили журналіста інтернет-видання ГолосUA Костянтина Коваленка, який займався розслідуванням підкупу виборців на 63 окрузі кандидатом у народні депутати Миколою Петренком. «15 жовтня близько 21-30 невідомі міцної статури заламали мені руки та заштовхали у позашляховик, де били мене, катували і залякували, щоб я не думав оприлюднювати інформацію», - заявив журналіст.

Безпрецедентним став випадок, коли заступник голови Броварської районної державної адміністрації Микола Миронець 22.10.2012 зіштовхнув зі сходів журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу в приміщенні районної державної адміністрації. Журналіст скотився сходами, а чиновник сказав, що не чіпав його. Бочкала разом з оператором знімали у Броварах сюжет про події в будинку культури «Прометей» 20 жовтня, коли представники місцевих чиновників перешкоджали роботі журналістів та розбили телефон журналістам.

22 жовтня знімальну групу програми «Погляд» Кіровоградського ОДТРК - журналіста Кирила Ющинена та відеооператора Івана Фоміченка - силоміць утримували у штабі кандидата в народні депутати від ВО «Батьківщина» Олександра Табалова, намагаючись забрати їх відеокамеру та касети. Перед тим журналісти документально зафіксували дії Табалова з ознаками підкупу виборців, фальсифікації  виборчих документів та інших порушень

Журналісти міста Олександрії Кіровоградської області 25 жовтня заявили про погрози від мера міста Сергія Цапюка за критичні публікації. Зокрема, мер погрожує знищити після виборів редакцію газети “Городской курьер”, ТРК “Контакт-ЛТД” та міський веб-портал “Олександрійські новини” і розправитись з журналістами цих ЗМІ.

Олександрійські журналісти розслідували порушення виборчого законодавства з боку провладного кандидата в нардепи Людмили Давиденко (перший заступник мера Олександрії) та Сергія Цапюка, який за неї агітує.

У Києві 31 жовтня двом журналістам, що транслювали події з округа №215 (де розгорнулась боротьба за місце у Раді між Андрієм Іллєнком та Галиною Герегою), на вулиці невідомі чоловіки, яких пов’язують з Герегою, розпилили в очі сльозогінний газ. Зокрема, постраждав фотожурналіст Lb.ua Максим Левін. За їх словами, з автобуса з написом "Епіцентр" вишли хлопці у спортивному одязі і розпилили їм в очі сльозогінний газ.

Перешкоджання роботі журналістів у період виборів охарактеризувалось масовими хакерськими атаками на інтернет-видання, в основному регіональні, які писали критичні матеріали про того чи іншого кандидата в народні депутати.

Так, 4 жовтня хакери знищили сайт черкаського інтернет-видання "Провінція". Видання почали атакувати ще з 25 вересня. З перемінним успіхом виданню вдалося працювати. Проте, коли 4 жовтня видання змінило хостинг-провайдера і запрацювало після тижневої перерви, вже за кілька годин на нього здійснили нову DDOS-атаку. Виявилося, що хакери взагалі видалили сайт з серверу. Головний редактор видання Віктор Борисов пов’язує атаку з публікацією матеріалу про міського голову Сміли і кандидата в депутати Вадима Решетняка «Двічі несудимий Решетняк», в якому було наведено фотокопії вироків, що підтверджують наявність у мера судимості. Сам Решетняк стверджує, що ніякого стосунку до атаки на сайт не має.

16 жовтня одеський інформаційно-аналітичний портал “Волнорез” зазнав хакерських атак, які пов’язує з опублікуванням на сайті політичних матеріалів. Зокрема, критичними стосовно губернатора Одеської області Едуарда Матвійчука. Друга ймовірна версія журналістів - публікація інших критичних матеріалів, зокрема, щодо скандалів в команді Віталія Кличка.

Миколаївський сайт «Набат» 18 жовтня почали атакувати хакери після неприємного матеріалу про кандидатів-мажоритарників від Партії регіонів Миколу Жука та керівника його виборчої кампанії, депутата міськради Ігоря Копійку. Також хакерської атаки зазнало інтернет-видання “Херсонська правда”, що сталася 22 жовтня. Головний редактор видання Тарас Бузак причиною нападу вважає інформаційну політику сайту, де немає “слащавих матеріалів про владу та її ставлеників”. У цей же день хакери атакували одеський портал "Пора говорить". Редакція пов’язує з політичними матеріалами, які публікуються на сайті.

25 жовтня хакерської атаки атаки зазнав миколаївський сайт Korabelov.info. Редакція видання пов’язує атаку з опублікуванням 24 жовтня матеріалу про кандидата в народні депутати по одномандатному виборчому округу №128 міста Миколаєва від Партії регіонів Артема Ільюка під назвою «Брехня, з якою не можна миритися! (ВІДЕО)».

В день парламентських виборів, 28 жовтня, масових хакерських атак зазнали опозиційні кримські видання – «События» и телекомпанія «Черноморская», також кримський сайт Центру журналістських розслідувань. Крім того, Хакери «поклали» сайт Комітету виборців України, сайт громадянського руху «ОПОРА», сайт «Майдан» та сайт проекту МГО «Інтерньюз-Україна» ElectUA.org.

Безпосередньо у день парламентських виборів в Україні, 28 жовтня, зафіксовано 18 фактів порушень прав журналістів, серед них - 16 фактів перешкоджання роботі журналістів, а також напад на журналіста та випадок непрямого тиску. Найчастіше журналістів не впускали на дільниці, де проводилось голосування чи підрахунок голосів, або виганяли звідти, також ЗМІ забороняли проводити фото- і відео зйомку роботу комісій.

29-31 жовтня були випадки, коли журналістів намагалися не допустити в приміщення, де відбувався підрахунок голосів, або вигнати звідти.

29 жовтня в м. Ірпінь на Київщині сталася сутичка між журналістами та молодиками, які не допускали представників ЗМІ у приміщення окружної виборчої комісії виборчого округу №95. Це сталося після того, як представник місії спостереження ОБСЄ спробували пройти в ОВК. В результаті сутички, представника ОБСЄ і перекладача пропустили, а журналістів — ні.

В Одесі 29 жовтня голова виборчої комісії №511194 по 134 округу намагалася вигнати журналістів з дільниці, мотивуючи це тим, що вони заважають членам окружкому «випити 50 грамів». Перед тим голова комісії запропонувала колегам «на всяк випадок» підписати чотири порожніх бланка протоколу. Журналісти перешкодили порушення, через що глава виборчкому і спробувала видалити їх з ділянки.
 

30 жовтня у Києві на виборчому окрузі №215 бійці «Беркуту» не пускали журналістів до приміщення дільничної виборчої комісії №244, де відбувався перерахунок голосів між кандидатами в народні депутати Галиною Герегою та Андрієм Іллєнко. При цьому керівник загону наказав всім бійцям не пропускати жодного журналіста.

31 жовтня у Києві із засідання окружної виборчої комісії №223 вигнали