Барометр свободи слова за березень 2016 року

У березні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 6 (у лютому – 6, у січні – 5) та погрози і залякування – 3 (у лютому – 5, у січні – 3). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Перешкоджання цього місяця сталися на Одещині (два випадки) та по одному у Києві, на Київщині, Рівненщині та Івано-Франківщині. Загалом перешкоджали у березні журналістам невідомі, депутати міськради, голова райради та цивільні.

Найчастіше цього місяця перешкоджала журналістам місцева влада. Так, 10 березня у смт. Рокитне Рівненської області знімальній групі програми “Стоп корупції” – журналістці Лілії Ткачук та оператору Зоряну Беню – перешкоджав голова Рокитнівської районної ради Григорій Мініч. Журналісти приїхали на Рівненщину, розслідуючи бізнес-діяльність Григорія Мініча.

29 березня у місті Ізмаїл Одеської області депутатська комісія міської ради з питань землекористування заборонила журналістам видання “ИзбирКом” вести аудіофіксацію засідання та тричі ставила на голосування питання про присутність журналістів на засіданні, таки видаливши кореспондентів з відкритого засідання.

Погрози сталися у Києві та на Львівщині і Миколаївщині. Погрожували журналістам невідомі, депутат міськради та син міністра МВС. Робили це через телефонні дзвінки та при фізичному контакті.

Так, журналістка, ведуча програми “Інсайдер” телеканалу ICTV Христина Суворіна заявила про факт погроз на її адресу з боку сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра – під час виконання нею професійних обов'язків. За її словами, Олександр погрожував їй за оприлюднення в ефірі відео з його персоною.

Інший випадок погроз стався у Миколаєві, коли до редакції інтернет-видання “Преступности.НЕТ” зателефонував невідомий і погрожував разом зі спільниками спалити офіс видання, якщо з сайту не буде знята інформація про самогубство сина судді Апеляційного суду Миколаївської області. У невідомого, що телефонував, була претензія до ЗМІ, що воно назвало прізвище судді, чий син покінчив життя самогубством.

Крім того, у березні ІМІ зафіксував 2 випадки побиття та нападу на журналістів (у  лютому – 1, у січні – 4). Напади скоїли проросійські бойовики та цивільні. Так, один випадок стався в зоні АТО, поблизу Зайцевого Донецької області, де знімальна група ТСН (телеканалу “1+1”) потрапила під снайперський обстріл проросійських сепаратистів. За інформацією ТСН, бойовики відкрили вогонь, коли офіцери спецназу 12 батальйону “Київ” якраз вели телевізійну групу на позиції військових розвідників 17 батальйону 57 бригади. “Очевидно, бойовики помітили групу, почав активно працювати снайпер. Пересуватися довелось навприсядки, згодом взагалі перечікувати просто отак лежачи на землі під свист куль. Кулі підпалили траву, яка почала розгоратися”, – розповіла журналістка Євгенія Цвєтанська.

Вперше з початку року ІМІ зафіксував цензуру – 2 випадки. Обидва випадки сталися у Києві. Розголосу набув випадок від 17 березня, коли Верховна Рада схвалила рекомендації Європарламенту, якими, зокрема, пропонується закрити від засобів масової інформації Погоджувальну раду депутатських фракцій.

Це викликало протест серед парламентських журналістів, які об’єднавшись, звернулися з листом до голови ВР Володимира Гройсмана з проханням не допустити обмеження доступу для їхньої роботи в парламенті та закриття деяких заходів Ради для преси.

Також ІМІ зафіксував по 2 випадки судових позовів до ЗМІ, інших видів юридичного тиску та по 1 випадку кібер-атаки і судового позову від журналістів.

В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 2 випадки (у лютому – 3, у січні – 4). Тиск чинила судова влада та Роскомнагляд. Зокрема, колегія “Верховного суду Криму” на засіданні 17 березня прийняла рішення заборонити фото- і відеозйомку на процесі за позовом про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на півострові.

А 29 березня в окупованому Росією Криму був заблокований доступ до сайту “15 хвилин” через “екстремістські матеріали”.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 17 випадків перешкоджання, 7 випадків побиття і нападів на журналістів та 2 випадки цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 2

1. Знімальна група ТСН потрапила під обстріл снайперів на Донеччині

17.03.2016 Знімальна група ТСН (телеканал “1+1”) потрапила під снайперський обстріл бойовиків поблизу Зайцевого Донецької області.

Як повідомляє ТСН, бойовики відкрили вогонь, коли офіцери спецназу 12 батальйону “Київ” якраз вели телевізійну групу на позиції військових розвідників 17 батальйону 57 бригади. “Очевидно, бойовики помітили групу, почав активно працювати снайпер. Пересуватися довелось навприсядки, згодом взагалі перечікувати просто отак лежачи на землі під свист куль. Кулі підпалили траву, яка почала розгоратися”, - розповіла журналістка Євгенія Цвєтанська.

Перечікувати довелося хвилин 10, додала журналістка.

В результаті події ніхто не постраждав.

2.На Херсонщині помічник нардепа зламав руку головреду газети "Нова Каховка"

29.03.2016 29 березня у місті Нова Каховка Херсонської області помічник народного депутата від БПП Івана Винника Дмитро Васильєв зламав руку головному редактору місцевої комунальної газети “Нова Каховка” Євгену Кавуну, повідомляють Українські новини.

Васильєв увірвався в кабінет головного редактора і почав вимагати розмістити в найближчому номері газети публікацію статті. Стаття була присвячена змінам закону про вибори і містила коментарі дружини Васильєва і одночасно парламентської помічниці Винника, депутатки Новокаховської міськради Людмили Васильєвої.

“Я пояснив, що відповідно до закону про діяльність засобів масової інформації ніхто не може вимагати примусового розміщення публікації. Редакція може розглянути матеріал, але повідомить про його публікацію пізніше, оскільки в той день вже завершилася верстка номера”, - розповів головний редактор “Нової Каховки”. Однак помічника така відповідь не задовольнила, і він схопив журналіста за руку. В результаті Євген Кавун отримав травму - перелом лівої руки.

На даний момент журналісту наклали гіпсову пов'язку, він знаходитися на лікарняному.

За фактом нападу головний редактор “Нової Каховки” подав заяву до правоохоронних органів, інформація про інцидент внесена до Єдиного реєстру правопорушень, відкрито кримінальну справу за 171 статтею Кримінального кодексу - перешкоджання професійній діяльності журналіста.

Погрози, залякування - 3

1.Журналістка ICTV заявила про погрози з боку сина Авакова

02.03.2016 Журналістка, ведуча програми “Інсайдер” телеканалу ICTV Христина Суворіна заявила про факт погроз на її адресу з боку сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова - Олександра - під час виконання нею професійних обов'язків. Про це вона повідомила 2 березня на своїй сторінці у Фейсбук.

За її словами, Олександр погрожував їй за оприлюднення в ефірі відео з його персоною.

“Взнаєте цього молодого чоловіка? Любитель казино, син міністра Арсена Авакова - Олександр. Де б ви думали ми його зустріли? Конкурс краси... Саша побачив мене, і побіг в туалет... Довго, правда, за дверима з написом WC не висидів. Вийшов. Знову побачив червону лампочку “REC”. А ми всього лише хотіли запитати “наречену вибираєте?”, але він чомусь загрозливо обійняв мене, і по дорозі до виходу став на вухо шепотіти, що зі мною буде, якщо це відео потрапить в ефір…”, - написала вона.

Пізніше Христина Суворіна у себе на Фейсбук додала, що не провокувала сина Авакова на таку поведінку.

“...я не спровокувала його на таку поведінку. І на самому початку розмови представилася і показала посвідчення (на фото його можна розгледіти). Крім того, сам конкурс краси проходив ще 4 грудня, тобто до скандалу з рюкзаками і до історії з казино. Це була звичайна репортерська робота: побачила сина міністра, вирішила поставити кілька запитань про конкурс. Взагалі не очікувала, що Олександр так себе поведе … І ось як, на ваш погляд, можна розцінювати такі слова - далі процитую, що почула на свою адресу: “Якщо це потрапить в ефір, ти знаєш, що з такими, як ти, буває …?”, - написала вона.

У свою чергу, депутатка Верховної Ради, перша заступниця голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова просить Генеральну прокуратуру за даним фактом порушити кримінальне провадження  та довести його до кінця.

“У діях Авакова-молодшого, описаних журналісткою, містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального Кодексу України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", що буде нескладно довести, оскільки в описаних діях Авакова очевидним є умисел - недопущення потрапляння в ефір відзнятого відео про нього”, - написала Червакова.

Депутатка нагадує про набрання чинності нової редакції 171 статті КК. У ч. 1 ст. 171 перешкоджанням, зокрема, вважається: “незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років”.

Також вона наводить ч. 2 ст. 171: “Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю – караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років”.

Як зауважує Червакова, навіть якщо заборона була не прямою, а опосередкованою, то вплив з метою перешкоджання точно мав місце.

Свій допис вона просить вважати відкритим депутатським зверненням до Генерального прокурора Віктора Шокіна та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

“Прошу Генеральну прокуратуру України порушити кримінальне провадження і довести його до кінця. Це буде тест для всієї правоохоронної системи, чи готова вона застосовувати нову норму закону, в якій вже нема двозначних тлумачень. Ми важко приймали цей закон в парламенті, аби вам було легше довести злочини проти свободи слова”, - написала вона.

2. На Львівщині депутат міськради пригрозив журналісту розправою

25.03.2016 25 березня депутат Самбірської міської ради Львівської області Ярослав Кузьмяк пригрозив фізичною розправою позаштатному журналісту видання “Самбірська газета” та члену Національної спілки журналістів України Юрію Леськіву. Про це редакція видання повідомила на своїй сторінці у Фейсбук.

Як пише видання, депутат зателефонував у редакцію “Самбірської газети” на мобільний телефон редактора та теж депутата міськради Андрія Жепка і пригрозив розправою Леськіву “в грубій формі, з використанням брутальної та нецензурної лайки”.

Зокрема, Кузьмяк сказав: “…ти (тобто А.Жепко - ред.) поясни (мався на увазі Ю.Леськів – ред.): буде с…а писати – я йому ноги повідриваю. Ноги йому повідриваю, і на тому кінець”. А також: “…Леськів буде гавкати, поки йому хтось не зломе хребет в якомусь місці…”.

Обурення депутата, пише редакція, викликала публікація в газеті за 25 березня. Зокрема, уточнює ZIK, що газета розкрила деякі тіньові схеми розподілу землі, яка мала належати 18-ом учасникам АТО. Однак цими ділянками влада ніби прагне розпорядитись по-своєму – в бізнесових інтересах, як пише “Самбірська газета”, депутата-підприємця Ярослава Кузьмяка. Заради цієї двогектарної площі, на яку ніби давно мітив підприємець, справа навіть дійшла до суду через те, що її попередня влада міста виділила і розбила під квартал житлової забудови захисникам України. А тепер їх сесійним рішенням позбавили цих наділів, а натомість наче запропонували в іншому місці.

Через погрозу Юрій Леськів, повідомляє “Самбірська газета”, невідкладно звернувся із заявою в місцеву поліцію. Як доказ редакція зазначає, що у неї наявний аудіозапис цієї розмови з погрозами.

3. Невідомий погрожував спалити редакцію "Преступности.НЕТ" через новину про самогубство сина судді

30.03.2016 30 березня до редакції інтернет-видання “Преступности.НЕТ” зателефонував невідомий і погрожував разом зі спільниками спалити офіс видання, якщо з сайту не буде знята інформація про самогубство сина судді Апеляційного суду Миколаївської області, повідомляється на сайті видання.

Відповідна інформація під заголовком “У Миколаєві з балкона викинувся син судді Апеляційного суду” була опублікована на сайті 30 березня.

“У мене поки що прохання - приберіть статтю про самогубство хлопця. Ви розписуєте - чий це син, нічий це син... Про Яценюка краще пишіть, як він країну розкрадає…”, - загрозливо заявив чоловік, який подзвонив на редакційний телефон з мобільного №0675111102.

Як пише видання, чоловік не представився і почав далі загрожувати. “Ми, як “дружній колектив”... друзі цього хлопця дуже настійно рекомендуємо - приберіть цю статтю, тому що ми приїдемо в вашу редакцію і спалимо її нах.й, всю вашу редакцію…”.

Крім цього, він обурився, що спочатку інформація була подана “за попередньою інформацією” і з неточностями, а потім виправлена.

Пояснення, що цю інформацію попередньо в такому вигляді повідомили в коментарях у поліції, чоловіка не влаштувало і він вирішив продовжити своє обурення. “Так поліція стільки повідомляє, що вони сепаратистів ловлять пачками в день і ви це ж пишете, не перевіривши... Неправдиву... у нас вся поліція зараз неправдива, тому що влада така прийшла, яку ви підтримуєте…”, - заявив невідомий, після чого кинув слухавку.

Як пише редакція, передзвонивши на номер, з якого їм погрожували, чоловік зняв слухавку і заявив, що нібито дзвонив не він, мовляв, у нього попросили телефон подзвонити.

Редакція “Преступности.НЕТ” має у своєму розпорядженні запис погроз невідомого, але через велику кількість нецензурної лайки, яку той використовував, поки що не викладає цей запис.

Перешкоджання - 6

1.У Києві активісти "Азову" блокували роботу журналістів у суді

01.03.2016 У Шевченківському райсуді м.Києва 1 березня, де обирали запобіжний захід затриманому голові цивільного корпусу “Азов-Крим” Станіславу Краснову, представники полку “Азов” блокували роботу журналістів. Про це повідомив кореспондент Еспресо.TV з місця події.

Кілька десятків людей кричали на журналістів, що вони всі продажні, і вимагали не затуляти камерами суд. При цьому активісти відтісняли пресу назад.

Також повідомляється, що активісти відчинили вікно і закріпили в залі червоно-чорний прапор.

Нагадаємо, пізно увечері 28 лютого активісти ЦК “Азов” влаштували пікет біля будівлі СБУ з вимогою пояснити причини затримання голови Цивільного корпусу “Азов-Крим” Станіслава Краснова.

Керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук заявив, що затриманий голова цивільного корпусу “Азов-Крим” Станіслав Краснов передав російським спецслужбам списки військових полку.

Кримчанин Станіслав Краснов очолює цивільний корпус “Азов-Крим”, який брав активну участь в акції блокади Криму, яка стартувала 20 вересня 2015 року. Активісти вимагали припинення всіх поставок в анексований Росією Крим.

2. У Броварах представниця ГО перешкоджала журналісту вести відеозйомку

02.03.2016 2 березня у місті Бровари Київської області журналісту місцевого видання “Маєш право знати” Андрію Качору перешкоджала вести відеозйомку голова ГО “Комітет громадського самоврядування Київщини” Тетяна Немчина на зборах громадських організацій. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався у приміщенні міського культурного центру “Прометей”, де мав відбутися захід “Координаційна рада громадських організацій”. Як пише видання, захід був формально організований радницею міського голови Іриною Ніловою, головою ГО “Комітет громадського самоврядування Київщини” Тетяною Немчиною та колишнім депутатом міськради Авксентієм Гранатом.

Безпосередньо перед заходом Тетяна Немчина забороняла журналісту проводити відеозйомку, мотивуючи, що захід закритий для преси. Після того, як журналіст представився та попередив Немчину про здійснення нею кримінального злочину, вона продовжувала забороняти зйомку, журналіст викликав наряд міліції та зареєстрував відповідну заяву про вчинення Тетяною Немчиною кримінального злочину за ст. 171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності, до 5 років обмеження волі).

У підсумку, журналісту вдалося потрапити до зали, де проходив захід. На заході розглядалися питання висловлення підтримки Ларисі Виноградовій (колишня заступник міського голови та екс-член Партії регіонів) та Костянтину Кузнєцову (колишній керуючий справами виконкому, екс-співробітник КДБ в часи СРСР) в якості претендентів на посади заступника міського голови та керуючого справами виконкому відповідно.

В коментарі ІМІ Андрій Качор зазначив, що Немчина також штовхнула його, не бажаючи пускати до зали, де проходив захід.

“Немчина штовхнула мене, намагаючись закрити двері прямо перед носом. Вони від початку не хотіли пускати жодні ЗМІ, але коли вже я прорвався і приїхала поліція, то іншим не перешкоджали. Я просто першим приїхав туди”, - розповів журналіст.

Проте, повідомляє видання, Броварський міськвідділ поліції відмовив у відкритті кримінального провадження за фактом перешкоджання журналісту. Про це йдеться у висновку від 22 березня по заяві про злочин, наданому Андрію Качору в броварській поліції.

В офіційному документі  йдеться, “під час перегляду відеозапису наданого заявником фактів грубого порушення громадського порядку з боку гр. Немчиної Т.Ф., яке б супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом виявлено не було”.

Аргументуючи свою позицію, правоохоронці посилаються на ст. 307 Цивільного кодексу України, згідно з якою “фізична особа може бути знята… лише за її згодою”. Окрім того, у висновку поліціянти також посилаються на ст. 297-му Цивільного кодексу та ст. 55 Конституції України.

Водночас у рішенні правоохоронців взагалі не згадується ст. 171 Кримінального кодексу України – “Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”, хоча саме на цю статтю посилався Качор при складанні заяви у правоохоронні органи.

У висновку поліція зазначає, що вважає закінченою перевірку заяви Качора, а Немчиній винесла офіційне застереження про недопустимість вчинення протиправної та антигромадської поведінки.

Відповідний висновок підписав ст. інспектор Броварського ВП, старший лейтенант Кеуш Р.О., т.в.о. начальника відділу Броварського ВП, майор поліції Медвідь В.П., та затверджений начальником Броварської поліції, Янчинським О.В.

Як повідомив Андрій Качор, він не бачить сенсу в тому, аби оскаржувати висновок правоохоронців. “Навіть не знаю, чесно кажучи, не бачу в цьому особливого сенсу. Попередній багаторічний досвід показав: якщо справа має політичний підтекст, ні міліція, ні прокуратура “своїх не здасть”, усіх будуть покривати до “переможного кінця”, - сказав він.

3. Невідомі не пропускали на прес-конференцію в Одеській облраді журналістів

04.03.2016 4 березня в Одесі невідомі у камуфляжі під різними приводами не хотіли пускати низку журналістів на спільну прес-конференцію голови Одеської облради Анатолія Урбанського і директора обласного архіву Володимира Левчука. Про це повідомляє інформаційне агентство “Вікна-Одеса”, кореспондента якого не пустили на захід.

У будівлю облради охорона пропускала всіх, хто прийшов на захід. Але біля дверей кабінету, де повинна була відбутися зустріч, стояли невідомі молоді люди в камуфляжі і жінка, яка вимагала повторного пред'явлення документів, а також заявила, що посвідчення Національної спілки журналістів України - не привід для проходу на прес-конференцію. На прохання представитися дама назвалася “волонтером”, але свого імені не оголосила. Пізніше вона вела прес-конференцію Анатолія Урбанського. Кілька людей, яких не пропустили в залу, пішли. Ті, хто залишився, все-таки потрапили на прес-конференцію - через вхід, що веде з сусіднього крила будівлі.

У відповідь на питання, в чому полягає необхідність посиленої охорони, голова облради заявив, що він охороною не розпоряджається. Він підтвердив, що жінка, з якою виник конфлікт у журналістів, - волонтер, але не сказав, яку громадську організацію вона представляє. На запитання, чому невідомо хто і незрозуміло на якій підставі вирішує, кому проходити на прес-конференцію, а кому - ні, відповів: “Таке віяння часу”. Керуюча справами апарату облсвітла Лілія Третякова вибачилася перед журналістами і пообіцяла залагодити непорозуміння.

4. На Рівненщині голова райради перешкоджав журналістам "Стоп корупції"

10.03.2016 10 березня у смт. Рокитне Рівненської області знімальній групі програми “Стоп корупції” - журналістці Лілії Ткачук та оператору Зоряну Беню - перешкоджав голова Рокитнівської районної ради Григорій Мініч. За даним фактом поліція Рокитнівського району відкрила кримінальне провадження за статтею 171 “Перешкоджання професійній діяльності журналіста”, повідомляється на сайті “Стоп корупції”.

Інцидент стався на вулиці, де живе родина голови райради. Журналістам тричі блокували автомобіль. Зокрема, це робили члени родини посадовця, а наостанок він сам.

Як розповіла Лілія Ткачук, вони приїхали на Рівненщину, розслідуючи бізнес-діяльність голови Рокитнівської райради Григорія Мініча.

“Спочатку автівці “СтопКору” перегородила дорогу машиною його невістка, потім до такого ж маневру вдався і син, а пізніше на шляху журналістів став сам одіозний чиновник. На моє питання, що ви робите, ми що - повертаємося в бандитські 90-ті??! Мініч відповів: “ще гірше”, - розповіла Лілія Ткачук.

Як пише видання, заспокоївся посадовець лише після того, коли дізнався, що в автівці журналісти. Журналісти викликали на місце події поліцію, проте та так і не приїхала.

Пізніше Лілія Ткачук звернулась у місцеве відділення поліції та написала заяву про перешкоджання професійній діяльності. Рокитнівський відділ поліції відкрив кримінальне провадження за статтею 171.

Як повідомляв ІМІ, 6 жовтня 2015 року журналістці проекту “Стоп корупції” Лілії Ткачук невідомий перешкоджав у селі Княжичах Броварського району (Київська область).

Лілія Ткачук знімала у Княжичах сюжет про незаконний розподіл землі та відгородження таких ділянок шлагбаумом. Під час зйомки на журналістку напав невідомий.

Проект “Стоп корупції” – спільний проект Київської обласної державної адміністрації, громадських організацій і партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, започаткований з ініціативи першого заступника голови КОДА Лева Парцхаладзе. Учасники проекту збирають повідомлення від громадян про факти корупції, з якими вони зіткнулися.

Броварська прокуратура закрила кримінальне провадження про напад на журналістку програми “Стоп корупції” Лілію Ткачук 6 жовтня 2015 року в селі Княжичах Броварського району Київської області. Команда програми провела акцію протесту під будівлею прокуратури.

5. В нацпарку "Гуцульщина" журналістам ТСН завадили зняти сюжет про незаконну вирубку

28.03.2016 28 березня на території національного природного парку “Гуцульщина” (Косівський район Івано-Франківської області)  знімальній групі ТСН телеканалу “1+1” - журналістці Аллі Пас та оператору Роману Дутчаку - працівники природного парку перешкоджали знімати сюжет про незаконну вирубку лісу на території парку, повідомляє Курс.

Журналістів супроводжував місцевий активіст Петро Пліхтяк, який показував місця масштабних незаконних рубок. Їх зупинили близько десятка чоловіків на чолі з інспектором Косівського ПНДВ “Гуцульщини” Василем Бедзінським. Як пише видання, Бедзінський спробував вибити відеокамеру з рук оператора, грубо лаявся, погрожував фізичною розправою.

Коли журналістка Алла Пас зателефонувала до поліції і викликала на місце опергрупу, це ще більше розлютило працівників парку.

“Бедзінський взявся прямо погрожувати активісту Петру Пліхтяку вбивством. Інспектор “Гуцульщини” просто шокував журналістів неадекватною поведінкою: він нахилявся, демонструючи сідниці, хапався за матню, показував непристойні жести. Перед самим приїздом правоохоронців чоловіки сіли у “Ниву” і втекли”, - пише видання.

Журналісти написали заяву про погрози й перешкоджання професійній діяльності. Також заяву про погрози життю написав Петро Пліхтяк, якому працівники парку “Гуцульщина” погрожують розправою не вперше. Так, Василь Бедзінський вже отримував офіційне попередження від поліції про неприпустимість таких дій.

Як нагадує видання, громадськість Косівщини протестувала проти наміру Міністерства екології без конкурсу перепризначити на посаду директора НПП “Гуцульщина”  Василя Пророчука, якого активісти звинувачують у корупції, масових незаконних вирубках лісу та організації “сімейного підряду” в національному парку. Представники громади пікетували Мінприроди й домоглися рішення про оголошення відкритого конкурсу.

Громадські активісти, депутати обласної ради, громада Косівщини вимагали у влади й правоохоронців ретельного розслідування діяльності Пророчука на посаді, передовсім незаконних рубок на території парку.

6. В Ізмаїлі депутати заборонили журналістам вести аудіозапис та видалили з відкритого засідання

29.03.2016 29 березня у місті Ізмаїл Одеської області депутатська комісія міської ради з питань землекористування заборонила журналістам видання “ИзбирКом” вести аудіофіксацію засідання та тричі ставила на голосування питання про присутність журналістів на засіданні, таки видаливши кореспондентів з відкритого засідання, повідомляється на сайті видання.

Як пише редакція, питання про присутність журналістів було ініційовано міським головою Андрієм Абрамченко.

“...журналісти перебували на засіданні комісії… На 25-й хвилині роботи комісії до зали зайшов міський голова Андрій Абрамченко і повідомив журналістам, що їхня присутність можлива тільки з дозволу комісії. Депутати схаменулися, і голова комісії Сергій Лапшин поставив на голосування відповідне питання. П'ятьма голосами “за” члени комісії дозволили пресі бути присутньою”, - пише видання.

Таким чином, зауважує видання, депутати голосували не за проведення закритого засідання, що передбачено положенням, а саме щодо присутності журналістів на засіданні. Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін зазначив у коментарі виданню, що депутатські комісії дійсно можуть проходити в закритому режимі, але таке рішення має бути прийнято на початку засідання.

На початку другої години засідання голова комісії запитав у журналістів, чи ведуть вони запис і запропонував заборонити аудіофіксацію шляхом голосування.

“Виявилося, що дозвіл давали тільки на присутність, про аудіозапис мова не йшла. До зали запросили начальника юридичного відділу та звернулися до регламенту. Не знайшовши в регламенті норму, яка б забороняла або дозволяла журналістам проводити аудіозапис, голова комісії запропонував заборонити аудіофіксацію шляхом голосування, нібито з метою запобігання можливого спотворення інформації, адже “хтось може щось не те ляпнути”, до того ж, серед присутніх чимало депутатів-новачків”, - пише видання. Після голосування голова комісії Сергій Лапшин попросив журналістів вимкнути диктофон. Через кілька хвилин комісія оголосила невелику перерву.

Після перерви депутати втретє поставили на голосування питання про присутність журналістів на засіданні.

Видання зазначає, що положення про постійні депутатські комісії передбачає оприлюднення протоколів засідань постійних комісій. Але, не дивлячись на те, що протоколи регулярно розміщуються на сайті міської ради Ізмаїла, вони малоінформативні, а їх зміст не дає можливості виборцям оцінити роботу того чи іншого депутата.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 2

1.Рада погодилася закрити Погоджувальну раду для ЗМІ

17.03.2016 Верховна Рада схвалила рекомендації Європарламенту, якими, зокрема, пропонується закрити від засобів масової інформації Погоджувальну раду депутатських фракцій. За постанову №4219 “Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України” проголосували 17 березня 240 народних депутатів, повідомляє ЛІГА.net.

Зокрема, рекомендаціями передбачено, що “підхід до організації роботи Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) з питань формування порядку денного роботи парламенту повинен бути переглянутий. Засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) повинні відбуватися у закритому для засобів масової інформації режимі”.

Водночас пропонується розглянути можливість створення (організації) системи роботи групи спеціальних парламентських кореспондентів, яка б включала в себе постійне представництво у парламенті політичних кореспондентів – представників ключових засобів масової інформації держави.

Згідно з постановою, ця та інші рекомендації стануть основою реформи парламенту.

Спікеру ВР рекомендується створити робочу групу з впровадження рекомендацій. Комітетам Верховної Ради рекомендується підготувати законопроекти, спрямовані на забезпечення впровадження рекомендації місії Європейського парламенту.

Рекомендації розроблені в рамках меморандуму про взаєморозуміння між Верховною Радою України і Європарламентом під керівництвом європейського політика, колишнього депутата Європарламенту Пета Кокса.

2. У Києві журналісту забороняли фотографувати у метрополітені

21.03.2016 21 березня у Києві головному редактору “Херсонської міської газети” Костянтину Риженку перешкоджали у проведенні відео- та фотозйомки у метрополітені працівниця метрополітену та правоохоронці. Про це Костянтин Риженко розповів ІМІ.

Інцидент стався на станції метро “Вокзальна”, коли він почав проводити зйомку. Як розповів журналіст, він знімав туристичний Київ для газети, в якій є рубрика “Огляди”.

“Це була станція "Вокзальна". Я знімав ескалатор. До мене підійшла представниця метрополітену, яка сказала, що знімати не можна і почала кликати поліцію. Коли вона почала кликати поліцію, я швидко прибрав камеру і підійшов до неї ближче, щоб детальніше дізнатися про ситуацію. Побачивши, що я не маю агресивних намірів, вона рукою відмахнула правоохоронцям, мовляв вже не потрібно підходити”, - розповів журналіст.

Коли підійшли правоохоронці, вони почали вимагати від журналіста прибрати камеру, погрожуючи затриманням. “Була така ситуація, коли правоохоронці сказали мені, або я прибираю камеру, або мене затримують. Я прибрав камеру, запитав, чому не можна знімати”, - розповів Риженко.

Також Костянтин додав, що під час спілкування працівниця метрополітену наполягала на тому, що він має добровільно піти з поліцією для складання протоколу. “Коли я сказав, що це незаконно. І я не полінуюся залишитися ще на день в Києві, щоб влаштувати скандал з цього приводу, вона сказала, що в принципі питання можна вирішити, якщо я під’їду до начальника метро на станцію “Лук'янівська”, - розповів журналіст, додавши, що його направили до начальника “Служби руху” метрополітену для отримання дозволу для зйомки.

При цьому журналісту ніхто не зміг пояснити, чому не можна знімати у метрополітені, лише зауважували, що це стратегічний об’єкт.

Після отримання дозволу журналіст провів зйомку у пішохідному переході між станціями “Майдан Незалежності” та “Хрещатик” після того, як двоє правоохоронців, які чекали на нього, уточнили особу журналіста і перевірили дозвіл.

Прес-служба метрополітену в коментарі ІМІ повідомила, що жодних заборон на фото- та відеозйомку доступних загалу частин метрополітену (наприклад, крім депо чи службових приміщень) не існує. Фотозйомка проводиться вільно, а щодо відеозйомки передбачено отримання дозволу від “Служби руху” Київського метрополітену, який не має обов'язкового характеру та по своїй суті розглядається як “акредитація”. Також було повідомлено, що наразі розробляється нове Положення, що у тому числі буде регулювати ці питання.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що у цьому випадку найбільше питань виникає до правоохоронців.

“У даній ситуації найбільше питань створюють дії правоохоронців, оскільки незрозуміло за яке правопорушення ними планувався складатися протокол і чи виправданими і необхідними були такі заходи, навіть в рамках забезпечення підвищеної безпеки у метрополітені міста Києва”, - зазначив Ратушний.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки - 1

1.Сайт телеканалу “Херсон плюс” понад тиждень зазнавав DDоS-атаки

14.03.2016 Сайт телеканалу “Херсон плюс” 10 днів зазнавав DDоS-атаки. Про це ІМІ повідомив директор телеканалу Володимир Косюк.

Як повідомляє Мост, атака розпочалася 4 березня, коли на сайті телеканалу був оприлюднений відеосинхрон голови Херсонської обласної ради Андрія Путілова. Чиновник на форумі вчителів розповів про своє бачення реформи системи освіти, на що отримав чимало критичних зауважень і коментарів.

“І вже о 13.00 на сайті телеканалу “Херсон плюс” була розпочата DDоS-атака, пік якої припав на 19.00. Всього в другій половині дня 4 березня на сайт телеканалу “Херсон плюс” було 42 804 фіктивних звернень, в момент піку - 4 700 фіктивних звернень на годину. Сайт за цей час віддав трафіку понад 50 ГБ”, - розповів Володимир Косюк.

Зараз активність хакерів значно зменшилася, повідомив директор телеканалу. “Але не за те, що вони погано виконують своє завдання, а тому, що ми використовуємо сервіс CloudFlare, який є одним зі світових лідерів з захисту від DDоS-атак”, - розповів він.

“Єдиною причиною DDоS-атаки на сайт телеканалу могло стати виключно оприлюднення синхрону Андрія Путілова. Адже саме цей синхрон набув великої популярності в Інтернеті, численні репости в соціальних мережах, масу коментарів і понад 2 000 переглядів за один вечір. Тільки люди, пов'язані з Андрієм Путіловим могли організувати таку DDоS-атаку і тільки сам Андрій Путілов може бути замовником цієї провокації”, - вважають журналісти телеканалу.

Телеканал “Херсон плюс” офіційно звернувся до прес-служби Херсонської облради, правоохоронних органів з вимогою пояснити ситуацію, що склалася.

Володимир Косюк також підтвердив ІМІ, що єдиною причиною DDоS-атаки на сайт телеканалу вважає оприлюднення синхрону Андрія Путілова. За його словами, синхорон був опублікований таким, як є і без правок.

Також він повідомив, що раніше сайт ніколи не піддавався хакерській атаці. За його словами, під час атаки запити на сайт йдуть з ip-адрес, які розкидані по всьому світові.

В коментарі ІМІ радник Путілова Оксана Казакова відкинула звинувачення у тому, що голова облради причетний до замовлення хакерської атаки. “Такого замовлення, звичайно ж, не було. Керівник каналу звернувся з листом, у якому просить дати пояснення. Але це не відповідає дійсності (замовлення атаки - ред.)”, - сказала Казакова.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 2

1.Голова Житомирської облради судиться з газетою "Бердичівський погляд"

30.03.2016 30 березня Бердичівський міжрайонний суд розглядатиме справу про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за позовом голови Житомирської обласної ради Анжеліки Лабунської до видання “Бердичівський погляд”, повідомляє Житомир.info.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення Бердичівського суду від 10 березня 2016 року про відкриття провадження у цій цивільній справі.

Як повідомила на сайті “Бердичівського погляду” головна редакторка видання Віта Ковтонюк, приводом звернення до суду стала публікація у виданні статті від 15 січня 2016 року “Післясмак виборів-2015 або “Хід конем” по-бердичівські”. У статті подається лист вчителя фізичної культури ЗОШ №5 Валентина Ганоля. У статті, пише Ковтонюк, “... автор, у властивому йому стилі, дозволив собі написати про високопосадовця області, її політичну діяльність в сатиричному стилі, використовуючи крилаті вислови, алегорію та фразеологізми. Така манера подачі інформації та критика автором, викладених у статті певних фактів, не сподобалась Анжеліці Лабунській”.

Також Віта Ковтонюк зазначила, що розцінює позов Лабунської як втручання у діяльність засобів масової інформації та обмеження свободи слова. Тому вона звернулась до Правління Бердичівської міськрайонної організації НСЖУ з проханням підтримати редакцію, допомогти заручитися інформаційною та юридичною підтримкою НСЖУ, ініціювати звернення до депутатів та голови Житомирської облради Анжеліки Лабунської з проханням не втручатися в діяльність ЗМІ.

“Правління Бердичівської міськрайонної організації підтримало дане звернення частково, по останньому з названих пунктів, тобто, висвітленню перебігу судового засідання. Що ж стосується решти позицій, то думка моїх колег була одностайною: суд дасть правову оцінку даній проблемі. Бо ж мені, як редактору, ніхто не погрожує фізичною розправою, не чинить прямий моральний тиск. Виходить, що судове засідання та стягнення з редакції та автора солідарно 100 тисяч гривень ніяк не впливає? Та й сам голова правління Денис Заремський (голова Правління Бердичівської міськрайонної організації НСЖУ – ред.) зазначив, що ми намагаємося перетворити судове засідання на фарс, втягуємо у це Спілку і робимо ажіотаж на рівному місці…”, - написала вона.

Як повідомляв ІМІ, в грудні 2015 року Житомирська обласна організація ВО “Батьківщина” вимагала від сайту “Житомир.info” спростувати матеріал від 28 жовтня, у якому дослівно цитувалося повідомлення з сайту МВС. Лист з відповідною вимогою видання отримало 2 листопада від в.о. голови Житомирської обласної організації політичної партії “Батьківщина” Анжеліки Лабунської та кандидата в мери міста Любові Цимбалюк.

2. Прокурор ГПУ вимагає у суді від запорізької газети “Горожанин Информ” 100 тис. грн

30.03.2016 Прокурор Генеральної прокуратури Владислав Куценко судиться з головним редактором запорізької газети “Горожанин Информ” Андрієм Бартишем та вимагає моральне відшкодування в розмірі 100 тис. гривень за матеріали, які публікувала газета. Про це повідомляється на сайті Національної спілки журналістів України.

Факт тиску на журналіста став предметом розгляду на секретаріаті Запорізької обласної організації НСЖУ, оскільки Андрій Бартиш звернувся до Спілки з відповідним зверненням. Він повідомив, що “в Запорізькому районному суді розглядається позов прокурора ГПУ Куценка В. про захист честі, гідності та ділової репутації, а також стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн” з нього як з головного редактора видання та з редакції газети “Горожанин Информ”.

Як зазначив Бартиш, інформація, яка була викладена ним у оскаржуваних статтях, досліджувалась також іншими журналістами і розміщувалась у багатьох запорізьких засобах масової інформації.

“Але позов такого характеру Владиславом Куценком подано тільки відносно мене і моїх розслідувань, опублікованих у газеті “Горожанин Информ”. Протягом останніх двох років мною здійснювались журналістські розслідування, які знайшли своє відображення у матеріалах 5 кримінальних проваджень.

Зайнявши активну позицію щодо висвітлення діяльності Владислава Куценка, я зіткнувся з його негативною, навіть протиправною реакцією. Зокрема, всупереч вимогам законодавства України, відповідачем відносно моїх розслідувань залучено також видавця газети “Горожанин Информ”, який виконує лише матеріально-технічні функції та відповідно не несе відповідальності за змістовне навантаження публікацій. Вважаю, що це вчинено виключно з метою додаткового психологічного тиску на мене та паплюження моєї репутації журналіста”, - зазначив головред газети Андрій Бартиш.

Секретаріат Запорізької ОО НСЖУ, детально вивчивши наведені факти, висловив серйозне занепокоєння у зв’язку з ситуацією, що склалася навколо професійної журналістської діяльності Андрія Бартиша.

“Журналістську спільноту насторожують факти неправомірного тиску прокурором Генеральної прокуратури В.І. Куценком на А. М. Бартиша, як на журналіста та головного редактора газети “Горожанін-Інформ” та на свідків, які виступають в судовій справі на боці журналіста. Вже сама непомірна сума морального відшкодування – 100 000 грн., є ні що інше, як предмет залякування і тиску, причому не лише на відповідача А.М. Бартиша, а й опосередковано на інших журналістів, щоб не наважувалися писати критичні статті про В.І. Куценка та інших посадових осіб з високих владних кабінетів”, - йдеться у заяві Спілки.

Також занепокоєння Спілки викликає незаконна вимога позивача назвати джерела інформації, якими журналіст користувався при підготовці оскаржуваних публікацій.

Крім того, зауважує Спілка, Куценко всупереч вимогам законодавства України, залучив відповідачем відносно журналістських розслідувань Бартиша, видавця газети, який виконує лише матеріально-технічні функції і за законом не несе відповідальності за змістовне навантаження публікацій. На думку Спілки, Куценко, як юрист за освітою не може цього не знати.

“А, отже, свідомо вчиняє психологічний тиск на журналіста, висуваючи незаконні вимоги, наносить шкоду його репутації. Більш того, навколо А. М. Бартиша штучно створюється негативна ситуація. Він – небажаний гість на прес-конференції в обласній прокуратурі, про що йому повідомлялося, та у деяких владних кабінетах тощо”, - йдеться у заяві.

Враховуючи викладені факти, секретаріат Запорізької обласної організації розцінює все це як перешкоджання журналістській діяльності А. М. Бартиша зокрема і як посягання на свободу слова в цілому.

“Ми звертаємося до всіх, хто має право і повноваження забезпечити унеможливлення таких проявів посадовими особами правового нігілізму та свідомого перешкоджання журналістській діяльності як у справі головного редактора газети “Горожанін-Інформ” А.М. Бартиша, так і в ставленні до принципів свободи слова в цілому. Вимагаємо також детально розібратись у вищевикладеній ситуації і дати оцінку діям посадової особи, яка допускає порушення законів про журналістську діяльність”, - йдеться у заяві Спілки.

Відповідну заяву надіслали на адреси правління НСЖУ, Комісії з журналістської етики, Генеральної прокуратури та відповідних Комітетів Верховної Ради України.

Інші випадки юридичного тиску – 2

1.На Львівщині райрада зобов'язала депутатку-журналістку вибачитися за матеріал в газеті

22.03.2016 Золочівська районна рада Львівської області ухвалила рішення, яким підтримала заяву депутатських фракцій райради про публічне вибачення депутатки райради Лесі Горготи перед депутатом Олегом Банахом, про якого вона написала у статті “Проект Медведчука-Путіна на Золочівщині”, що вийшла 19 березня в газеті “Наша українська справа”.

Про це йдеться у рішенні райради від 22 березня “Про розгляд заяви депутатських фракцій районної ради про публічне вибачення”, яке надала ІМІ депутатка, головна редакторка “Нашої української справи” Леся Горгота.

Зокрема, райрада підтримала заяву, яку підписали фракції Народного руху, ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, УКРОП та “Народний контроль”.

У заяві фракцій зазначено, що депутатів обурила стаття Лесі Горготи, “в якій людину, яку територіальна громада села Сасів обрала своїм головою звинувачують у причетності до “проекту Путіна-Медведчука”.

“Такі брудні політичні технології спрямовані проти порядної людини, депутата районної ради багатьох скликань – Банаха Олега Орестовича. Образа на адресу нашого колеги є спрямована не лише проти демократичної коаліції в районній раді, а й проти гідності усього депутатського корпусу Золочівської районної ради VII демократичного скликання. Ми вимагаємо від автора статті публічного вибачення перед Банахом Олегом Орестовичем і недопущення в майбутньому порушення морально-етичних норм у взаємовідносинах між депутатами Золочівської районної ради”, – йдеться у заяві.

У статті Леся Горгота написала про створення паралельних до органів місцевого самоврядування структур, так званих фейкових територіальних громад. Як пише авторка, 21 лютого у селі Сасів Золочівського району з ініціативи депутата Золочівської районної ради Олега Банаха з групою осіб були проведені сільські збори і утворено територіальну громаду, головою якої обрано того ж таки Олега Банаха. За словами Горготи, цими діями голова цієї територіальної громади і його соратники підривають місцеве самоврядування та й територіальну цілісність держави.

В коментарі ІМІ Леся Горгота розповіла суть конфлікту. “Перебуваючи із робочою поїздкою у Києві, озвучила питання про легітимність так званих територіальних громад перед віце-прем‘єр-міністром України Геннадієм Зубком. Отримавши вичерпну відповідь з цього приводу, написала статтю у газеті, редактором якої є. У статті надала факти, пряму мову Геннадія Григоровича та закликала жителів Золочівщини добре подумати і придивитись, хто і на які збори нас кличе, думати про безпеку та цілісність власної держави”, - розповіла вона ІМІ.

Також Леся зазначила, що вибачатися не збирається. “Як журналіст, і, вважаю, як громадянин України, вчинила правильно. Тому вибачатись не буду. Дивує той факт, що депутати, вочевидь, читавши лише заголовок статті і, не вникаючи у її зміст, проголосували за таке рішення. Це рішення водночас вважаю і антидержавним, адже у перших рядках звернення є такі слова: «В українському суспільстві є різні думки, як надати місцевому самоврядуванню справжнього змісту…». У цьому конкретному випадку йдеться про створення фейкової територіальної громади у селі Сасів. Дивує, що свою позицію «за» висловив і депутат Золочівської районної ради, голова Золочівської райдержадміністрації Володимир Недзельський, якого Закон і держава поставили на сторожі української державності”, - зазначила вона.

Юрист ІМІ Максим Ратушний зауважує, що рішення райради не має під собою нормативного підґрунтя.

“Рішення райради не є нормативно обґрунтованим, оскільки чинним законодавством не передбачена така форма захисту прав осіб як публічне вибачення. Необхідно зауважити, що відповідно до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а чинним законодавством не передбачено такої форми захисту прав осіб як публічне вибачення”, - сказав юрист.

“Крім цього, рішенням райради неможливо змінити внутрішні переконання та відношення до висловленої інформації. Така позиція також закріплена у постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.01.09 року “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, - сказав Максим Ратушний.

Засновник газети “Наша українська справа” - громадсько-патріотична організація “Український Чин”.

Леся Горгота пропрацювала 13 років журналісткою у комунальній газеті “Народне слово”, з 2013 року заснувала газету “Наша українська справа” і є її головним редактором.

З 2015 року обрана депутатом Золочівської райради.

2. На репортерку ZIK написали заяву в поліцію через сюжет про покровителів бурштинокопачів

29.03.2016 Депутатка Рівненської райради Галина Лисак написала заяву до поліції на журналістку телеканалу ZIK Анну Махно з вимогою притягнути її до відповідальності. Заяву депутатка написала через те, що репортерка звинуватила депутата Зарічненської райради Рівненської області Анатолія Полюховича у протегуванні незаконного видобутку бурштину. Про це йдеться у сюжеті програми перших західноукраїнських новин “Огляд дня” телеканалу ZIK, повідомляє ZIK.

26 березня у програмі “Погляд на тиждень” на ZIK вийшов сюжет під назвою “Битва за бурштин”, у якій Анна Махно розповіла про гучні викриття осіб, які покривають незаконний видобуток бурштину.

Зокрема, йдеться у сюжеті ZIK, до журналістки звернувся мешканець села Новорічиці, який повідомив, хто в їхньому селі намагався взяти під контроль нелегальний бізнес. Також інформатор надав аматорське відео приїзду Полюховича до села. Його почали знімати селяни, коли почули про причини його появи тут.

Журналістка звернулася по коментар до самого Анатолія Полюховича, аби почути його позицію. Депутат звинувачення стосовно себе відкидає, стверджуючи, що його “замовили”, а інформація - перекручена.

Як йдеться у сюжеті, ще до виходу сюжету в ефір депутат подзвонив журналістці, мовляв, вона необ’єктивна, та заявив, що позиватиметься до суду. Як наголосив Полюхович, якщо у випуску 26 березня вийде неправдива про нього інформація – він вживатиме заходів. Згодом журналістці зателефонувала ще й депутат Рівненської райради Галина Лисак. Вона повідомила, що відстоюватиме інтереси Полюховича і звернеться з відповідною заявою на кореспондента до поліції, що і зробила.

“До поліції зі спецлінії “102” надійшло повідомлення 53-річної жительки села Новоукраїнка про те, що їй відома інформація щодо спілкування журналіста телеканалу з депутатом Зарічненської районної ради. Зі слів заявниці, журналіст звинувачувала депутата районної ради у покриванні незаконного видобутку бурштину”, – повідомила прес-офіцер Головного управління Нацполіції у Рівненській області Любов Гуда.

Окрім того, депутат Лисак ще й звернулася на урядову лінію. “Я думаю, що ця Махно проплачена спеціально, щоб робити такий компромат. Я як депутат, його колега не дозволю, щоб робити отаке свавілля. От приїде завтра Полюхович і будемо зустрічатися, вирішувати це питання. Ні. Будемо оскаржувати до суду. Це так з рук не зійде, я вам теж обіцяю”, – у телефонній розмові з представниками каналу погрожувала депутат Рівненської райради Галина Лисак

28 березня журналістку ZIK Анну Махно викликали до поліції, аби вона дала пояснення стосовно заяви депутата Лисак. Тим часом і сама репортерка написала зустрічну заяву щодо надання проти неї неправдивої інформації та тиску під час виконання службових обов’язків.

“Чому у цій історії вигулькнула пані Лисак, та ще й у якості захисника інтересів депутата Полюховича – мені наразі невідомо. Утім, вважаю, що вона у своїй заяві до правоохоронних органів, поліції, свідомо подала неправдиві дані щодо мене. Обурили слова щодо “продажності” мене як журналіста і замовного характеру матеріалу, це – повна нісенітниця. Думаю, що правоохоронні органи дадуть цьому належну оцінку”, – заявила журналістка Анна Махно.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 4

1.З початку року МВС передало до суду 10 обвинувальних актів за злочини проти журналістів

04.03.2016 За даними Міністерства внутрішніх справ, з початку року до суду передано 10 обвинувальних актів за злочини проти журналістів. Такі дані представники МВС озвучили 4 березня на першому засіданні Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова.

З них у 3-х випадках - обвинувачення в злочинах, передбачених статтею 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), у 5-ти - за статтею 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста), у 2-х у злочинах, передбачених статтею 347-1 (Умисне знищення або пошкодження майна журналіста).

Нагадаємо, ІМІ системно повідомляє правоохоронні органи про порушення прав журналістів.

Крім того, ІМІ має в областях регіональних представників по співпраці з Національною поліцією. Під час зустрічей з правоохоронцями регіональні представники інформують про порушення прав журналістів, а також налагоджують співпрацю між представниками журналістського середовища та представниками поліції щодо сфери захисту прав журналістів.

Як повідомляв ІМІ, 23 лютого Президент України Петро Порошенко утворив Раду з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

2. Сумська прокуратура розпочала розслідувати погрози журналістці Олені Адаменко

10.03.2016 Прокуратура Сумської області 7 березня розпочала досудове розслідування за фактом організації посадовими особами правоохоронних органів погроз або насильства щодо журналіста (ч. 3 ст. 27 / ч. 3 ст. 345-1 КК України). Про це повідомляє Данкор з посиланням на прес-службу прокуратури.

Як зазначає прес-служба, підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало повідомлення відомої журналістки під час антикорупційного форуму, що правоохоронці, а саме: керівний склад Головного упрвління Національної поліції Сумської області, а також працівник прокуратури готують на неї замах.

В даний час проводиться перевірка оприлюднених фактів.

Як зауважує видання, йдеться про сказане журналісткою Оленою Адаменко 4 березня під час антикорупційного форуму в Сумах.

“Мене попередили про те, що правоохоронці, а саме: керівний склад Національної поліції у Сумській області, а також працівник прокуратури, який має тісні зв’язки з київськими бізнесменами, готують замах на мене. В мене є інформація про те, що ці люди найняли вже наркомана, який має напасти ззаду на мене, вдарити трубою мене по голові. Труба обов’язково має бути завернута в газету і потім він має цю газету спалити”, - розповіла на форумі Адаменко.

Як повідомляв ІМІ, 24 лютого журналістка телеканалу UA:Суми та інтернет-видання “Данкор” Олена Адаменко повідомила, що їй погрожують через висвітлення роботи нелегальних заправок.

З 25 лютого Олені Адаменко була надана охорона.

Хід розслідування кримінальної справи щодо погроз сумській журналістці Олені Адаменко перебуває під особистим контролем міністра внутрішніх справ Арсенія Авакова та керівника Головного управління Національної поліції в Сумській області Миколи Лушпієнка.

3. Слідство передало до суду обвинувальний акт щодо хулігана, який у Києві вдарив в обличчя журналіста

11.03.2016 Слідство передало до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом побиття журналіста одного з телеканалів при підготовці сюжету про загоряння кіоску біля станції метро у Києві. Про це ІМІ повідомило Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ.

Обвинувальний акт передано до суду 26 січня.

Кримінальне провадження розслідувалося за ч. 2 ст. 345-1 КК України (умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності).

Як повідомляв ІМІ, 13 січня у Києві хуліган вдарив в обличчя журналіста одного з телеканалів при підготовці сюжету про загоряння кіоску біля станції метро.

Слідчий відділ Печерського управління поліції розпочав кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Київська місцева прокуратура №6 повідомила про підозру чоловіку, який заподіяв тілесних ушкоджень тележурналісту каналу “24”. Підозрюваним виявився 18-річний студент Київського коледжу міського господарства Академії муніципального управління.

Йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України (умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності).

4. За фактом перешкоджання журналістам ТСН відкрито справу за 171 статтею

30.03.2016 За фактом нападу на знімальну групу ТСН каналу “1+1” на території природного парку в Косівському районі (Івано-Франківська область) відкрито кримінальне провадження. Про це “Детектору медіа” повідомили у прес-службі телеканалу.

За інформацією телеканалу, кримінальне провадження було відкрито за статтею 171 Кримінального кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста).

Як повідомляв ІМІ, 28 березня на території національного природного парку “Гуцульщина” (Косівський район Івано-Франківської області) знімальній групі ТСН телеканалу “1+1” - журналістці Аллі Пас та оператору Роману Дутчаку - працівники природного парку перешкоджали знімати сюжет про незаконну вирубку лісу на території парку.

Реакція журналістської спільноти - 2

1.Журналісти вимагають від прокуратури оперативно розслідувати тиск на колег у Криму

03.03.2016 Журналісти та правозахисники вимагають від прокуратури АРК оперативного розслідування кримінальних проваджень, відкритих за фактами порушень прав кримських журналістів. Про це йдеться у заяві учасників засідання Прес-клубу Національної спілки журналістів і Незалежної медіа-профспілки, які висвітлюють кримську тему.

Так, автори заяви звернули увагу “на катастрофічну ситуацію зі свободою слова на півострові в умовах окупації”.

За два роки окупації, з лютого 2014-го по лютий 2016-го років, експерти Польового правозахисного центру зафіксували там 45 фактів прямого тиску на кримські ЗМІ, журналістів та блогерів з боку силових структур.

“Зокрема, у Криму неправомірно затримуються працівники ЗМІ, здійснюються напади на редакції та журналістів, відбуваються факти перешкоджання зйомкам, вилучення техніки, безпрецедентні заборони на висвітлення роботи окупаційних органів влади тощо. Журналісти у Криму щодня стикаються з тиском з боку окупаційної влади та спецслужб, які ставлять їх перед складним вибором: бути пропагандистами, або йти з професії”, - йдеться у заяві.

Більшість журналістів, які працюють за професійними стандартами, вимушені були покинути півострів. “Ті, хто залишаються там, працюють  фактично у підпіллі, боячись за власну безпеку та безпеку близьких. Протягом двох років окупації ми ретельно стежимо за тим, що відбувається на півострові і приголомшені темпами згортання там свободи слова”, - йдеться у заяві.

Автори заяви також звертають увагу на те, що ситуація у Криму погіршується щодня, зокрема і через недостатнє реагування збоку української влади. “Враховуючи це, ми звертаємося до прокуратури АРК з вимогою оперативного розслідування кримінальних проваджень, відкритих за фактами порушень прав кримських журналістів. За нашими даними, вони розслідуються вже кілька місяців, але у жодному з них досі немає ані підозрюваних, ані звинувачених. Ми вважаємо, що затягування розслідувань цих фактів сприяє розквіту безправ’я у Криму та стає ще більш серйозним викликом для чесних журналістів”, - зазначають автори заяви.

Також журналістська спільнота наголошує на необхідності більш пильного слідкування за ситуацією зі свободою слова у Криму та відповідного реагування збоку Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини. Крім того, звертає увагу на важливість реагування на ці факти збоку Міністерства закордонних справ України, “оскільки саме це відомство формує позицію України у світі”.

Як повідомляв ІМІ, у 2015 році ІМІ зафіксував в окупованому Росією Криму 44 випадки порушень свободи слова. На півострові на ЗМІ тиснули російські спецслужби, Роскомнагляд, окупаційна кримська влада. Російська ФСБ підозрювала журналістів у “екстремізмі”, деякі ЗМІ, як кримськотатарський телеканал АТР, вимушені були припинити свою діяльність через ненадання дозволу Роскомнагляду працювати на окупованому півострові, багато редакцій виїхали з Криму.

2. Журналісти звернулися до Гройсмана з проханням не обмежувати їхній доступ до Погоджувальної ради

18.03.2016 Близько 50 представників ЗМІ звернулися до спікера Верховної Ради України Володимира Гройсмана з проханням не допустити обмеження доступу для їхньої роботи в парламенті та закриття деяких заходів Ради для преси. Про це йдеться у відкритому листі журналістів на адресу спікера, повідомляє “Детектор медіа”.

Зокрема, стурбованість представників ЗМІ викликало можливе закриття для преси засідання Погоджувальної ради фракцій.

Звернення підписали 46 журналістів. Серед них працівники телеканалів “1+1”, СТБ, NewsOne, Еспресо.TV, 5 каналу, UBR, “Інтер”, “24”, “112 Україна”, ZIK, інформагентств УНІАН, “Інтерфакс”, УНН, ЛігаБізнесІнформ, “Радио Вести” та інших медіа.

Медійники вже передали звернення Володимиру Гройсману і в парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної діяльності.

Як повідомляв ІМІ, 17  березня Верховна Рада схвалила рекомендації Європарламенту, якими, зокрема, пропонується закрити від засобів масової інформації Погоджувальну раду депутатських фракцій.

Зокрема, рекомендаціями передбачено, що “підхід до організації роботи Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) з питань формування порядку денного роботи парламенту повинен бути переглянутий. Засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) повинні відбуватися у закритому для засобів масової інформації режимі”.

Судові позови від журналістів – 1

1.Дніпропетровський сайт БюроUA позивається до міськради і ОДА через відписки на запити

16.03.2016 16 березня редакція проекту журналістських розслідувань БюроUA (Дніпропетровськ) подала позови до Бабушкінського районного суду (відповідач - Дніпропетровська міськрада) та Окружного адмінсуду (відповідач - управління капбудівництва ОДА) з вимогою визнати незаконними дії мерії та облдержадміністрації через безпідставну відмову в наданні інформації редактору БюроUA. Про це повідомляється на сайті проекту.

Як пише видання, 24 лютого редакція звернулася до Дніпропетровської ОДА та міськради із запитами про інформацію. Міськраду просили надати відомості про підземні переходи, що обслуговуються комунальним підприємством “Автоміст”, перерахувати роботи, що виконуються КП під грифом “зміст переходів”, вказати обсяг коштів, що надійшли з 2013 по 2015 рік на рахунки КП, і їх цільове призначення, а також кількість підземних переходів, розташованих на території міста і їх балансоутримувачів, кількість працівників КП та їх функціональні обов'язки.

Від ОДА просили повідомити, скільки транспортерів для інвалідів (із зазначенням ціни, року випуску, моделі, постачальника, дати договору про постачання) було закуплено для надземного переходу на проспекті Слобожанському (Правди), вказати суб'єкта господарювання, який здійснюватиме техобслуговування транспортерів, а також повідомити про те, чи проводився аналіз необхідності такої закупівлі.

Проте у міськраді та ОДА відповіли, що запитувана інформація не може бути розглянута в рамках закону про доступ до публічної інформації, а в межах закону “Про звернення громадян”, що передбачає інший термін розгляду запитуваної інформації.

Так, у відповіді міськради, підписаній в.о. заступником міського голови О.Санжаром йдеться: “Запитувана Вами інформація потребує узагальнення та аналітичної обробки даних, в зв'язку з чим Ваше звернення буде розглянуто в межах дії Закону України “Про звернення громадян”.

А в.о. начальника управління капітального будівництва ОДА С.Горовець відповів: “Ви у формі запиту на інформацію бажаєте отримати відповіді на питання, які не можуть бути охоплені інформацією, яка задокументована на відповідних носіях, в результаті чого необхідно виконання спеціальних дій, спрямованих на створення нової інформації шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних, що не підпадає під ознаки публічної інформації відповідно до ст.1 Закону”.

Як зауважує видання, ці позови необхідні журналістській спільноті, “щоб зламати популярну нині тенденцію по перекрученню букви і духу закону у власних інтересах (або просто не розбираються в правових нормах, на які посилаються?) дніпропетровськими чиновниками”.

Юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що рішення у таких справах є необхідними та важливими для уникнення перекручування норм законодавства на майбутнє та удосконалення дієвості системи доступу до публічної інформації в Україні.

“Проблема розгляду запитів на публічну інформацію у порядку розгляду звернень громадян є поширеною та спричиняє значне затримання у часі на отримання необхідної особі, у нашому випадку журналістам, інформації. Такі позови до суду є, та рішення у таких справах є необхідними та важливими для уникнення перекручування норм законодавства на майбутнє та удосконалення дієвості систему доступу до публічної інформації в Україні. Не дивлячись, що розпорядники не відмовили в опрацюванні, а обрали іншу процедуру розгляду, з відповідно іншими строками, все одно принциповою і необхідною є вимога слідувати процедурам та вимогам, визначеним законодавством”, - зазначив Ратушний.

Крим – 2

1.У Криму суд заборонив фотозйомку процесу у справі про заборону Меджлісу

17.03.2016 Колегія “Верховного суду Криму” на засіданні 17 березня прийняла рішення заборонити фото- і відеозйомку на процесі за позовом про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на півострові, повідомляє QHA.

“З метою забезпечення порядку в залі судового засідання суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про дозвіл фото- і відеозйомки судового засідання, радіо- і телетрансляції, трансляції з використанням мережі Інтернет при оголошенні рішення суду у даній адміністративній справі”, - цитує суддю ТАСС.

За інформацією агентства, фотографам і телеоператорам було дозволено бути присутніми тільки на оголошенні рішення у справі.

Як повідомляє QHA, у “Верховному суді Республіки Крим” проходило чергове судове засідання за позовом “прокуратури” Криму про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборони його діяльності на території Російської Федерації.

Видання нагадує, що якісь організації, які намагалися виступати від імені кримських татар, звернулися до “прокурора” Криму Наталії Поклонської з вимогою вжити можливих заходів щодо недопущення подальшої діяльності Меджлісу і притягнути до відповідальності всіх винних у ній осіб. Про це йдеться в позовній заяві, яку Поклонська передала 15 лютого заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу. Суть заяви - заборона діяльності Меджлісу на території РФ.

10 березня суд за клопотанням адвоката і Меджлісу кримськотатарського народу в зв'язку з великою кількістю матеріалів, з якими потрібно було ознайомитися, був перенесений на 17 березня.

Раніше голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні виступила проти заборони Меджлісу окупаційною владою.

В умовах обмеження свободи вираження думок, свободи слова, свободи мирних зібрань, а також жорсткого контролю діяльності громадських організацій та громадських активістів, Меджліс як представницький орган кримськотатарського народу продовжує публічно висловлювати незгоду з подіями, що відбуваються в Криму і з Кримом, виступати проти порушення прав людини на півострові, відстоювати інтереси кримськотатарського народу, які не завжди збігаються з інтересами держави-окупанта, повідомляється на сторінці Меджлісу в Facebook.

Спочатку окупаційна влада невдало намагалася підпорядкувати Меджліс кримськотатарського народу своїм інтересам, а після - взялася за його знищення.

Лідери кримськотатарського народу попереджають, що винесення російським судом заборони на діяльність Меджлісу не тільки стане відвертим нехтуванням міжнародним правом, а й відкриє можливість для кримінального переслідування тисяч представників корінного народу Криму.

2. Роскомнагляд заблокував у Криму доступ до сайту "15 хвилин"

29.03.2016 29 березня в окупованому Росією Криму був заблокований доступ до сайту “15 хвилин”, повідомляє Крим.SОS.

Ресурс внесений в “Єдиний реєстр заборонених сайтів” РФ за інформацію, поширення якої в Росії заборонено. Сайт був заблокований за рішенням Генпрокуратури РФ.

Сайт “15 хвилин” є інформаційним ресурсом, який займається висвітленням подій в Криму.

У грудні минулого року редакція сайту була змушена переїхати до Києва.

“15 хвилин” входить до складу медіахолдингу “Атлант-СВ”, яким володіє один з організаторів громадянської блокади Криму Ленур Іслямов.

Редакція “15 хвилин” повідомляє, що у зв'язку з блокуванням Роскомнаглядом доступу до сайту, з 30 березня редакція розміщуватиме всі новини в повному обсязі на своїх сторінках у соціальній мережі Facebook. А саме - ATR, “15 хвилин”, групі ATR Channel, а також у мережі Odnoklassniki в групі “Перше кримськотатарське телебачення ATR”.