Барометр свободи слова за березень 2015 року

У березні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки побиття та нападів на журналістів – 5. Ця кількість не змінилася у порівнянні з лютим (у лютому – 5, у січні - 6). Порушення сталися в Одесі, на Волині, Київщині та Луганщині.

Нападали на журналістів невідомий чоловік у камуфляжі, депутат Рожівської сільради, охоронці нововолинського заводу, також журналісти потрапили під обстріл бойовиків "ЛНР". Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Цього місяця вдвічі знизилася кількість перешкоджання журналістській діяльності в порівнянні з лютим – 4 випадки (у лютому – 8, у січні – 1). Перешкоджали у березні журналістам на Львівщині (м.Яворів), на Закарпатті (м.Ужгород, м. Мукачево) та в Одесі. Заважали виконувати свою роботу журналістам депутат Яворівської міськради, охоронці ужгородського та мукачівського автовокзалів, а в Одесі - невідомі чоловіки у жилетках "Муніципальна безпека". Журналістів виганяли з приміщень, не пускали на сесії, забороняли вести відеозйомку, відбирали штативи від камер.

Також ІМІ зафіксував 4 випадки погроз та залякувань журналістів. Погрожували журналістам у Києві та на Київщині (с.Рожівка), в Одесі та на Донеччині (м.Костянтинівка). Журналістам погрожували телефоном та при фізичному контакті. Погрожували розправою, побиттям. Залякували невідомі чоловіки, міліціонер та мешканці Костянтинівки.

Крім того, зафіксовано 3 випадки ненадання доступу до публічної інформації, 2 випадки судових позовів від журналістів. Також зафіксовано по 1 випадку політичного тиску та цензури.

Цього місяця ІМІ зафіксував 7 випадків тиску на ЗМІ і журналістів в анексованому Криму. Зокрема, це проведення обшуків у квартирах батьків двох журналістів інтернет-видання "Центр журналістських розслідувань" Наталії Кокоріної та Анни Андрієвської, заборона ФСБ Росії знімати журналістам все, що відбувалося навколо її будівлі через затримання Кокоріної. Четверта відмова Роскомнагляду у перереєстрації кримськотатарському телеканалу АТР, що призвело до припинення мовлення телеканалу.

Крім того, ІМІ зафіксував 4 випадки тиску представників «ДНР» та «ЛНР» на журналістів. Зокрема, "ЛНР" заборонила мовлення 23 українських телеканалів і російського "Дождь", також терористи "ЛНР" затримували на декілька годин російську журналістку Вікторію Івлєву.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства журналіста, 16 випадків побиття та нападів на журналістів, 13 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 2 випадки цензури.

Фізична агресія

Побиття, напади – 5

1.В Одесі боєць у камуфляжі вдарив журналіста на акції пам'яті загиблих 2 травня

01.03.2015 В Одесі 1 березня чоловік у камуфляжі вдарив журналіста інформаційного агентства “Одеса-медіа” Володимира Пустовіта. Про це повідомляється на сайті агентства.

Інцидент стався вдень на Куликовому полі, де одесити зібралися вшанувати пам'ять загиблих 10 місяців тому в Будинку профспілок.

Як пише видання, захід проходив спокійно. На акції засудили теракт у Харкові і висловили недовіру до результатів розслідування.

Згодом до учасників акції підійшли двоє у камуфляжній формі. Учасники акції обурилися непроханим гостям і на підвищених тонах просили їх піти геть. Однак бійці піти не захотіли і спровокували бійку, в результаті якої їх силою виштовхали з натовпу.

Вдаривши одну з жінок, бійці рушили до репортера “Одеса-Медіа” Володимира Пустовіта. На питання бійця:“Що ти тут робиш?”, Володимир пояснив, що є журналістом. Після чого боєць завдав удару по шиї кореспонденту.

При цьому видання зауважує, що все це відбувалося на очах міліції, яка була присутня на площі біля Будинку профспілок. Після інциденту міліціонери огородили нападників, однак, як констатував журналіст, затримувати їх не стали, спокійно провівши з території Куликового поля.

Як зауважує видання, судячи з форми, це були бійці одного з батальйонів територіальної оборони.

2. В Одесі "тітушки" побили російську опозиційну журналістку

04.03.2015 У ніч з 4 на 5 березня в Одесі російська опозиційна активістка, журналістка проекту “Реальність” Анна Домбровська отримала черепно-мозкову травму під час масової бійки на вулиці Дерибасівській. Про це вона повідомила 5 березня на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, в ніч на 5 березня в Одесі активісти “Правого сектора” хотіли закрити незаконне казино в будівлі на розі вулиці Дерибасівської та Катерининської, але самі піддалися нападу “тітушек”.

“Одеса. Підсумок ночі. Я в госпіталі, у мене закрита черепно-мозкова травма. Потрібні гроші на лікування... Відеокамера розбита і вкрадена тітушками! Міліція висловила повну готовність прийняти заяву, але не прийняла ніяких заходів до затримання нападників. Ганьба!”, - написала Анна.

В коментарі ІМІ Анна розповіла, що знаходилася в казино як журналістка.

“Я перебувала в казино як журналіст. Приїхала туди одночасно зі співробітниками міліції. Заяву я не писала, тому що моє побиття відбувалося на очах співробітників міліції і при повній їх бездіяльності. Я просила допомогти мені повернути вкрадену відеокамеру, але вони нічого не зробили, щоб мені допомогти”, - розповіла журналістка.

За її словами, камеру в неї відібрали в холі казино на першому поверсі. “Біля дверей стояло 5 співробітників з автоматами, у них було більш, ніж достатньо сил мені допомогти. Провадження за фактом мого побиття мали відкрити і без моєї заяви, оскільки я потрапила в госпіталь, але цього не зробили”, - розповіла Анна.

Анна Домбровська - відома опозиційна активістка і журналістка, що знімала в тому числі сюжети для фільму "Термін". В рамках проекту "Реальність" поїхала в зону АТО військовим кореспондентом, повідомляє Каспаров.ru.

Її сюжет "Одна ніч в АТО", знятий в районі Донецького аеропорту, набрав понад мільйон переглядів. Тоді Домбровська потрапила під мінометний обстріл.

У минулому активістка очолювала Громадський комітет за визволення жінок-матерів з групи Pussy Riot. Разом з кількома однодумцями тримала під час процесу над Pussy Riot тривалу голодовку. Анна Домбровська родом з Твері, за освітою художниця. Брала участь у мітингу 6 травня на Болотній, в акціях "Оккупай-Абай", "Оккупай-суд".

3. Охоронці новолинського заводу напали на редактора інтернет-видання "БУГ"

12.03.2015 12 березня у місті Нововолинськ Волинської області на редактора інтернет-видання “БУГ” Андрія Медину напали невідомі особи, які назвалися охоронцями заводу “Кроноспан УА”, повідомляється на сайті БУГу.

Інцидент стався під час зйомки відеоматеріалу поблизу заводу про екологічну ситуацію Нововолинська та роль у ній славнозвісного заводу  “Кроноспан”, зауважує видання.

Як пише видання, журналіст знімав за територією заводу. Коли до нього підійшли, то почали запитувати, хто він і що він знімає. Журналіст представився та пояснив, що на територію заводу він не заходить, а за його межами зніматиме те, що вважає за потрібне.

“Людина у формі довго не хотіла представитися, а потім тицьнула на декілька секунд в обличчя портмоне із загадковим папірцем. Далі почалося найцікавіше – удари по рукам, по камері, погрози та образи лилися від чоловіка рікою. Незабаром до нього приєднався інший представник чоловічої статі, який навіть і не збирався називатися, а одразу приступив до образ з нецензурною лексикою та штовханини редактора”, - пише видання.

Медина подзвонив у міліцію, після нападники поспішили сховатися за табличку “Приватна власність”.

На даний момент редактор “БУГу” оговтується після нападу. Правоохоронці відібрали у потерпілого свідчення та проводитимуть слідство.

Зі слів заступника начальника відділу – начальника міліції громадської безпеки Нововолинського міського відділу МВС України у Волинській області В’ячеслав Мартинюк, нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян визначається у Кримінально-процесуальному кодексі України, як хуліганство.

4. На Київщині депутат Рожівської сільради напав на знімальну групу телеканалу 2+2

20.03.2015 У селі Рожівка Київської області під час проведення журналістського розслідування знімальною групою програми “Люстратор” телеканалу 2+2 щодо зловживань голови Рожівської сільської ради Софії Величенко, місцевий депутат, а за сумісництвом – чоловік голови села Леонід Величенко – відібрав камеру в оператора та особистий мобільний телефон журналістки Ірини Матвієнко. Про це йдеться у сюжеті телеканалу, повідомляє Маєш право знати.

Як йдеться у сюжеті, Величенко здійснив напад на журналістів прямо біля будинку своєї дружини Софії, яку журналісти та мешканці села підозрюють в масштабних земельних махінаціях. Він відібрав камеру в оператора та сховав її в автомобілі свого підлеглого, а після – ще й видер особистий телефон журналістки з її рук. А потім депутат ще звинуватив журналістів у тому, що вони самі на нього напали.

На виклик журналістів прибули працівники Броварського міськрайонного відділу міліції та склали протокол, однак за інформацією кореспондентів, протягом місяця після інциденту жоден з винних так і не був притягнутий до відповідальності.

“Ми написали заяву, але за місяць броварська міліція нічого не зробила”, - розповіла у сюжеті Ірина Матвієнко.

Вже у березні, за місяць, вона повернулася до села і розпитала чоловіка, у машину якого депутат поклав камеру телеканалу про інцидент. Чоловік підтвердив, що бачив, як депутат камеру вихватив у журналістки і що журналістка не нападала на депутата.

5. Журналісти 5 каналу потрапили під снайперський вогонь поблизу зруйнованого мосту в Станиці Луганській

21.03.2015 21 березня знімальна група 5 каналу - журналістка Ольга Калиновська та оператор Сергій Клименко потрапили під снайперський обстріл поблизу зруйнованого мосту через річку Сіверський Донець у прифронтовій Станиці Луганській (Луганська область), повідомляє 5 канал.

Обстріл почався в той час, коли журналістка брала інтерв’ю у одного з бійців, що знаходиться на українському блок-пості.

Як йдеться у сюжеті, нині міст у Станиці Луганській знаходиться під контролем бойовиків. Терористи встановили по обидва боки блокпости та налагодили там переправу людей та вантажів. Це попри те, що офіційно міст вважається непрохідним і мав би бути під охороною українських військ, бодай, з одного боку.

За словами українських бійців, з висоти, з якої український блок-пост видно як на долоні, терористи стріляють з крупнокаліберних снайперських гвинтівок. Українські військові відповісти на обстріли не можуть, бо не мають відповідної зброї.

В коментарі ІМІ Ольга Калиновська розповіла, що ні знімальна група, ні українські бійці не постраждали від пострілу.

Водночас вона вважає, що снайпер противника міг цілеспрямовано цілитися в знімальну групу і військових, оскільки з тієї висоті, що він стріляв, все проглядалося навкруги.

“В мене таке враження, що стріляли по нас. З тієї висоти все проглядається, вони проглядали мене, оператора, можливо, бачили кубик 5 каналу”, - зазначила Ольга.

Вона розповіла, що вони спочатку їхали за машинами ОБСЄ туди, до мосту, а потім, коли машини ОБСЄ розвернулися назад, машина журналістів під’їхала трохи ближче до мосту, щоб можна було розгледіти блок-пост противника. “Вони (бойовики - ред.) не відкрили по нас вогонь, бо подумали, мабуть, що ми з ОБСЄ, іноземна преса. Але як тільки ми стали, а ОБСЄ поїхало, то через 5-10 хвилин по нас почали стріляти. Вони мабуть побачили, що ми не іноземна преса”, - розповіла Калиновська.

Погрози, залякування - 4

1.Журналісту "Дорожнього контролю" невідомий по телефону погрожував убивством

01.03.2015 1 березня о 5 ранку на мобільний телефон журналіста "Дорожнього контролю" Олексія Гончарука надійшов дзвінок від невідомого з погрозами про вбивство. Про це повідомляється на сайті “Дорожнього контролю”.

Піднявши слухавку, Олексій почув таке: “Що додік, не спиться? Ну давай, давай, скоро напевно вічним сном заснеш”. Після цього, зловмисник кинув трубку. Дзвонили з прихованого номера, зауважує видання.

Гончарук пов'язує ці погрози зі своєю професійною діяльністю. Як пише видання, нещодавно журналіст знімав рейдерське захоплення співробітників міліції Києва підприємства на Жуковому острові.

“Нещодавно ми висвітлювали події, які відбувалися на Жуковому острові. Це було незаконне блокування роботи пісчаного кар’єра. Тому я пов’язую ці погрози з цими подіями. Безпосередньо я думаю, що це робили співробітники міліції, оскільки більше ніхто в цьому не зацікавлений”, - сказав Гончарук у відеосюжеті, викладеному на каналі Youtube.

Як пише "Дорожній контроль": “Відеосюжет Олексія викликав великий резонанс і, очевидно, порушив плани кримінальних елементів їх ГУВС Києва. Мабуть, правоохоронці вирішили залякати журналіста, змусити його нервувати і припинити свою роботу”.

2. В Одесі міліціонер погрожував журналістці під час мітингу

17.03.2015 В Одесі 17 березня кореспондентці видання “Преступности.Нет” Радмелі Алієвій співробітник міліції забороняв знімати себе на камеру, погрожуючи, що вона залишиться без пальця. Про це повідомляється на сайті “Преступности.Нет”.

Інцидент стався під час мітингу, який проходив на вулиці Дерибасівській проти підвищення тарифів на проїзд. Як пише видання, під час мітингу кореспондентка, виконуючи свою професійну діяльність, фотографувала присутніх, зокрема міліціонерів, які охороняли правопорядок.

Один із співробітників правоохоронних органів, лейтенант Рубцов, став заперечувати проти проведення журналістами зйомки, аргументуючи це тим, що він просто не бажає, щоб його знімали під час його служби.

За словами журналістки, міліціонер забороняв його знімати, погрожуючи, що вона залишиться без пальця.

“Він сказав, що якщо я вимкну камеру, він назве своє прізвище. Я вимкнула, він представився, після чого я зазначила, що фотографувати і здійснювати відеозйомку - це моя робота. На це він відповів: “Я за вас радий, не треба нас знімати, якщо не хочете залишитися без великого пальця”, - сказав міліціонер.

3. Мешканці Костянтинівки погрожували побити журналістку 5 каналу

18.03.2015 У місті Костянтинівка Донецької області місцеві мешканці погрожували побити журналістку 5 каналу, яка разом з оператором знімала сюжет на місці смертельного ДТП, в якому загинула 8-річна дівчинка унаслідок наїзду військового тягача під управлінням військовослужбовців, повідомляє LB.ua.

“Іди на*** звідси. І канал п*****с, і ви п*****си, б****! Іди на*** звідси, зараз е***** розіб'ю!”, - заявив на камеру один з чоловіків, який опинився поруч.

Журналістці також заявили, що “ви знімаєте і все брешете”, “по телевізору українському одна брехня йде, а по російську - правда”.

“Був “ДНР” тут - було чисто, був порядок, було все”, - повідомив ще один чоловік.

Нагадаємо, бойовики взяли владу в Костянтинівці 28 квітня 2014 року. 5 липня вони пішли з неї.

На 5 каналі в коментарі ІМІ повідомили, що погрожували журналістці Ользі Калиновській.

Сама Ольга Калиновська розповіла ІМІ, що мешканці були дуже агресивні відносно них, зокрема, реагували на те, який телеканал вони представляють, хапали камеру. За її словами, їх звинувачували у брехні, і якби журналісти не залишили місце, то їх могли побити. А так журналісти залишились цілими.

4. Журналістці "2+2" погрожують розправою через розслідування земельних афер на Київщині

27.03.2015 Журналістка проекту “Люстратор 7.62” телеканалу “2+2” Ірина Матвієнко заявляє, що невідомий чоловік погрожував їй розправою, якщо вона не припинить розслідування земельних афер у селі Рожівка Київської області. Про це йдеться у сюжеті “Люстратора 7.62”.

Як повідомляв ІМІ, у лютому у селі Рожівка Київської області під час проведення журналістського розслідування знімальною групою програми “Люстратор” телеканалу 2+2 щодо зловживань голови Рожівської сілької ради Софії Величенко, місцевий депутат, а за сумісництвом – чоловік голови села Леонід Величенко – напав на знімальну групу телеканалу - відібрав камеру в оператора та особистий мобільний телефон журналістки Ірини Матвієнко.

“Розібратися зі мною справді прийшли. Спочатку додому, де пригрозили розправою у разі, якщо я продовжу працювати над земельними махінаціями у Рожівці”, - зазначила журналістка у сюжеті від 26 березня додавши, що її цькування та погрози почалися у соцмережах.

Проте згодом після цього інциденту під центральний офіс групи телеканалів “1+1” медіа прибула група людей у камуфляжній формі на чолі з відомим активістом однієї з волонтерських організацій Броварів Віталієм Корнетом.

Як йдеться в сюжеті, чоловіки у камуфляжі вимагали від каналу “змінити редакційну політику”. “Цей чоловік (Величенко - ред.) настільки відчуває себе богом, що разом зі своєю підтримкою запропонував каналу - змінити редакційну політику. А у разі, якщо ми не підкоримося, то заблокують роботу каналу”, - зазначила Матвієнко.

Юрист “1+1” медіа” Сергій Дикий зазначив: “Вони прийшли під офіс групи у камуфляжі, ми не знаємо, чи була в них зброя, чи ні. Вони фактично висказували погрозу вже не тільки по відношенню до журналістки, але й до каналу”.

Журналістка стверджує, що Корнет переслідує знімальну групу весь останній місяць, що триває розслідування, таким чином, за її словами, захищаючи депутата Рожівської сільської ради Леоніда Величенка та його дружину - голову сільради Софію Величенко.

Після всіх цих погроз погроз медіагрупа “1+1” звернулась з офіційною заявою до Генерального прокурора України Віктора Шокіна та до Військової прокуратури України з вимогою розібратись у ситуації, знайти та покарати винних, а також з’ясувати, хто саме чинить тиск на телеканал у зв’язку з проведенням розслідування земельних оборудок в с. Рожівка Броварського району.

Перешкоджання журналістській діяльності – 4

1.У Яворові депутат міськради намагався вигнати журналіста з засідання комісії

02.03.2015 2 березня у Яворові (Львівська область) позаштатного кореспондента “Яворівського вісника” та громадського активіста Юрія Кенцала, який знімав засідання комісії з питань законності і депутатської етики та комунальної власності, намагався вигнати з засідання депутат міськради Ярослав Буфан. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

За словами Кенцала, під час розгляду комісією проекту положення про акредитацію працівників засобів масової інформації та незалежних журналістів при Яворівській міській раді, Ярослав Буфан перебував в нетверезому стані і намагався вигнати його з приміщення, де проводилось засідання. Голова комісії і секретар відмовились зафіксувати факт у протоколі. Коли Кенцало викликав міліцію, голова комісії Іліада Адамчук порадила депутату піти з міської ради.

Також Кенцало розповів, що міліція одразу не відреагувала на його дзвінок – він написав заяву про перешкоджання і лише потім приїхав співробітник міліції для з’ясування обставин. Активіст розповів, що відкрито кримінальне провадження за 126 та 171 статтям Кримінального кодексу. Крім того, Кенцало повідомив, що Буфан відмовився давати свідчення відповідно до статті 63 Конституції України.

Як повідомляв ІМІ, 20 січня Юрію Кенцалу погрожували вбивством через зйомки засідання бюджетної комісії Яворівської міської ради. Як він розповів кореспонденту ІМІ, по цій справі досі триває досудове розслідування, яке, за його словами, “спускають на гальмах”.

2. В Ужгороді охорона автовокзалу знову не дозволяла журналістам працювати

17.03.2015 Знімальній групі закарпатського телеканалу «М-студіо» охорона заборонила проводити зйомку на території головного автовокзалу Ужгорода.

Як повідомила регіональному представнику ІМІ в Закарпатській області журналіст Тетяна Легеза, знімальна група 13 березня прибула на автовокзал, аби висвітлити проблему низької якості послуг та питання перевезень пільговиків.

Охоронець вокзалу сказав, що це – приватна власність, тому зйомка заборонена. Аби не нагнітати конфлікт, журналісти проводили зйомку автостанції з-за її меж.

Це вже другий інцидент охорони із журналістами. Як повідомляв ІМІ, 23 лютого охорона вокзалу аналогічно не дозволила проводити зйомку кореспондентам ужгородського «21 телеканалу».

Тоді директор ПАТ «Закарпатавтотранс» Йосип Кречко заявив, що вокзал – то приватна власність та режимний об’єкт, і зйомку треба узгоджувати з ним.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про інформацію», під час виконання  професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає цей випадок перешкоджанням журналістській діяльності.

“По-перше, немає законодавчого визначення такого поняття як "режимний об'єкт" - можуть бути об'єкти, що мають забезпечення охороною (державною, наприклад). Це явно не той випадок, тому що на автовокзалі не встановлено охоронно-пропускний режим тощо. Тому посилання на "режимність" такого об'єкту є абсурдним.

Що стосується приватної власності: тут треба відштовхуватись від того, що подібні дії жодним чином прямо не заборонені чинним законодавством України, оскільки особливим режимом автовокзал не наділено, він хоч і є приватною власністю, але це є публічним місцем”, - пояснив юрист.

3. У Мукачево охоронець вокзалу хотів забрати від журналістів штатив

20.03.2015 На автовокзалі міста Мукачево Закарпатської області чоловік у формі охоронця схопив штатив знімальної групи телеканалу «Інтер» і, нічого не кажучи, намагався кудись його понести. Журналістка з оператором мусили наздоганяти охоронця, аби повернути собі штатив.

Як розповіла регіональному представнику ІМІ в Закарпатській області кореспондентка телеканалу «Інтер» Марина Коваль, журналісти 19 березня прибули на автовокзал, аби висвітлити проблему пільгових перевезень учасників АТО. Як тільки розклали техніку, стався інцидент.

Коли журналісти повернули собі штатив, охоронець кудись зник. Далі знімальна група продовжила свою роботу на вокзалі.

Як повідомляв ІМІ, 23 лютого приватна охорона не дозволила знімати журналістам на ужгородському вокзалі; так само журналістам не дозволили знімати вокзал обласного центру 13 березня.

4. В Одесі журналістів не пускали на сесію міськради, на якій розглядали генплан міста

25.03.2015 В Одесі журналістів, представників громадських організацій, а також деяких депутатів не допускали на позачергову сесію Одеської міської ради, присвячену прийняттю Генплану міста, повідомляє “Южный курьер”.

Як пише видання, вхід в одеську мерію було заблоковано співробітниками міліції і міцними людьми, які називали себе працівниками міської ради та були одягнені в жилетки з написами "Муніципальна безпека", проте відмовлялися представлятися і пред'являти відповідні посвідчення.

На сесію не могли потрапити активіст проведення громадських слухань по Генплану, керівник одеського ДемАльянсу та позаштатний журналіст видання Думська.нет Олексій Чорний, а також представник ДемАльянсу Сергій Сарафанюк. Кореспондент “Южного курьера” також залишався поза стінами мерії.

До будівлі мерії підходили депутати міської ради, але і їм доступ на сесію було закрито.

Згодом активісти Олексій Чорний, Леонід Штекель і Юрій Нікітін все ж потрапили в мерію через боковий вхід - але зі скандалом, пише видання.

Як повідомив ІМІ головний редактор видання “Южный курьер” Олександр Вельможко, журналістів в будівлю мерії пустили відразу після того, як громадські діячі покинули центральний вхід.

Серед тих, кого не пускали на сесію - позаштатні журналісти «Думської .Нет» Олексій Чорний і Сергій Дібров, а також головний редактор видання «Одеса-Дейлі» Леонід Штекель.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1. Три програми телеканалу "Інтер" почали знову глушити

23.03.2015 Кілька тижнів тому відновилося глушіння телевізійних програм “Подробности”, “Подробности недели” и “Черное зеркало”, які виходять на телеканалі “Інтер”, повідомляється на сайті Подробиці.

Як повідомляє видання, глушіння відновилося з новою силою. Так, 18 березня "Подробиці" зникли точково практично у всіх регіонах країни. А на телеканал почали надходити про зникнення листи від телеглядачів, зокрема, з Миколаєва, Черкас, Нової Одеси, Києві.

"Коли починаються о восьмій вечора новини, відключають канал "Інтер". Новини закінчуються, і канал "Інтер" включають", - цитує видання жителя Миколаєва Олександра.

"Кілька днів поспіль, під час вечірнього випуску новин - періодичні перешкоди трансляції", - зазначила мешканка Черкас Світлана.

"Відсутність сигналу під час "Подробиць". До і після програми прийом нормальний. Небо ясне, засіб прийому - тарілка. Спостерігається неодноразово!", - розповів житель Нової Одеси Олександр.

Як зауважує видання, черговий випуск "Подробиць" не змогли подивитися і в деяких районах Києва. Так, телеглядачка з Києва Олександра Васильєва розповіла: "Я живу в Дніпровському районі, район ДВРЗ. Ось саме коли "Подробиці", відбувається така ситуація, що мовлення "Інтера" як би йде, але немає звуку".

В СБУ з'ясували, що перешкода створюється на етапі подачі сигналу на супутник. “Наші новини навмисно глушать за допомогою пересувної станції. Швидше за все - це автомобіль з супутниковою тарілкою на даху” - пише видання з посиланням на СБУ.

"Задокументовано технічними засобами СБУ сам сигнал, який вноситься в загальний потік з території України на супутник, цей сигнал на сьогоднішній день аналізується, вивчається техніками, найближчим часом ми матимемо повну картину щодо того обладнання, яке використовується для внесення перешкод в трансляцію", - зазначив начальник департаменту у боротьбі з кіберзлочинністю Віталій Найда.

В СБУ не розголошують подробиць справи, щоб не нашкодити розслідуванню, і зазначають, що знайти таку машину, а швидше за все, їх декілька - дуже складно. "Обладнання не знаходиться в одному місці і воно є мобільним. СБУ зробить максимум можливого для того, щоб локалізувати цю загрозу перешкод", - говорить Віталій Найда.

Як повідомляв ІМІ, програма "Подробности" на телеканалі “Інтер” заявила, що її систематично глушать в загальнонаціональному ефірі з 28 серпня 2014 року. ТОВ "Національні інформаційні системи", яке займається виробництвом новинного контенту, звернулося із запитами до Служби безпеки України, Українського державного центру радіочастот із проханням розслідувати факти атаки.

Радник голови Служби безпеки України Маркіян Лубківський заявив, що хтось цілеспрямовано глушить сигнал телеканалу "Інтер". За його словами, джерело випромінювання розташовано на південно-західному кордоні України. Не виключено - на території Придністровської Молдавської Республіки.

Згодом телевізійні програми «Подробности», «Подробности недели» и «Черное зеркало», які виходять на телеканалі «Інтер», почали глушити у Сумській області.

Доступ до інформації – 3

1.Депутати Тернопільської міськради відмовились показати декларації

06.03.2015 Тернопільська міська рада не надала журналістам видання «Колона» в повному обсязі інформацію про прибутки своїх депутатів. Журналісти відправляли запити щодо декларацій депутатів місцевих рад в рамках проекту “Відкритість народного мандату”, повідомляє «Колона».

Як пише видання, відповідь від Тернопільської міськради не вклалася у відведений законом термін 5 днів (відповідь на запит від 21 січня надійшла 29 січня). Крім того, було надіслано декларацію одного депутата з 60 – Івана Сороколіта.

Видання стверджує, що таким чином було порушено Закон України «Про доступ до публічної  інформації». Відповідальність за такі дії лежить на відповідальному у міськраді за доступ до публічної інформації.

Медіаюристка Інституту медіа права Віта Володовська вважає, що відповідь міськради не відповідає вимогам закону. “Надання саме копій декларацій є проблемним, оскільки цей документ містить деякі відомості, які відповідно до закону “Про засади запобігання і протидії корупції” є обмеженими в доступі: “відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають ( ч. 2  ст. 12 Закону України)”, - зазначила юристка.

Однак, разом з цим, і зазначений закон, і закон “Про доступ до публічної інформації” передбачають, що інші відомості з декларацій не можуть обмежуватись у доступі і мають надаватись. При цьому, згоди на поширення відкритих відомостей з декларації не потрібно, зазначила юристка.

“У Вашій ситуації мала б бути застосована норма ч. 7 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, зокрема: “Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.” Тобто, міська рада повинна була надати вам відомості ( по суті, виписку з декларації) по кожному депутату”, - пояснила Володовська.

2. Чернівецький університет відмовив журналістці в задоволенні запиту про зарплати керівництва

16.03.2015 Ректорат Чернівецького національного університету відмовив місцевій журналістці Громадського радіо та антикорупційного порталу Corruptua.org Надії Бабинській надати інформацію про свої зарплати, премії, надбавки та допомоги адміністрації вишу. Зокрема, саме цю інформацію вона просила надати в інформаційному запиті, який надіслала до університету 24 лютого. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Надія Бабинська в запиті обґрунтовувала позов, посилаючись на Закон “Про доступ до публічної інформації” і неможливість обмежувати інформацію про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

У відмові, яка не містила необхідних для цього посилань на чинне законодавство чи способів оскарження відмови, йшлось про те, що на надання такої інформації “відсутня згода на оприлюднення інформації про майновий стан від її власників”.

Журналістка вважає відмову надати запитувану публічну інформацію із зазначеними вище підставами протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує її право на отримання інформації. А тому Надія Бабинська планує судитись з університетом щодо цієї відмови.

3. Чернівецькій нацуніверситет вдруге відмовив журналістці в задоволенні запитів

20.03.2015 Вже вдруге Чернівецький національний університет відмовив чернівецькій журналістці Надії Бабинській (регіональний кореспондент ІМІ в Чернівецькій та Івано-Франківській областях) в задоволенні запиту на публічну інформацію. Цього разу журналістка просила надати копії декларацій керівництва вишу. За підписом ректора Степана Мельничука Надія Бабинська отримала відмову, бо керівництво не надавало згоди на оприлюднення декларацій.

Журналістка планує оскаржувати відмову в судовому порядку.

Окрім того, запит журналістки до Міністерства освіти та науки щодо копій контрактів з керівництвом Чернівецького національного університету було без будь-яких пояснень перекваліфіковано в звернення. Наразі за сприяння юриста Інституту розвитку регіональної преси Олександра Бурмагіна, готується скарга до Уповноваженого з прав людини.

Як повідомляв ІМІ, Чернівецький національний університет відмовив журналістці в задоволенні запиту про зарплати, премії, надбавки та матеріальні допомоги керівництва вишу. 6 березня 2015 року Надія Бабинська подала до суду.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначив: “Що стосується надання копій декларацій університетом, то в ч. 6 ст. 6 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" чітко сказано, що майже вся інформація з декларацій чиновників не може мати статусу обмеженого доступу, тому для їх надання згода декларантів не потрібна”.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1."112 Україна" заявив, що стурбований інформацією про тиск на Нацраду з вимогою закриття каналу

19.03.2015 Керівництво та колектив телеканалу «112 Україна» висловлюють занепокоєння інформацією про тиск на членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, який начебто здійснюється з боку Адміністрації Президента України з вимогою винести чергове попередження та зробити новий крок до закриття каналу. Про це йдеться у заяві, яку розповсюдила прес-служба телеканалу, повідомляє Телекритика.

Як відомо, 19 березня Нацрада мала розглянути результати позапланових перевірок п'яти компаній, які володіють ліцензіями на цифрове ефірне регіональне мовлення в мультиплексі МХ-5 та які об'єднані в мережу загальнонаціонального каналу «112 Україна». Якщо перевірка виявила порушення умов ліцензій, то кожна з компаній може отримати по попередженню. Нагадаємо, що в кожної з них уже є по попередженню. Також іще три попередження канал «112 Україна» має за своєю супутниковою ліцензією.

18 березня народний депутат Сергій Каплін заявив, що Адміністрація президента (АП) вимагає від Нацради винести чергове попередження телеканалу «112 Україна», що може поставити канал під загрозу закриття.

«Сьогодні мною з АП отримана інформація про вимогу до Нацради винести чергове попередження телеканалу "112 Україна". Незважаючи на те, що українські політики, політологи і представники різних громадських і правозахисних організацій України, Європи і США висловилися про неприпустимість спроб тиску на ЗМІ та цензури - Нацрада має намір виконати це розпорядження. Активними інквізиторами каналу є Ю. Артеменко і К. Котенко. Саме вони ініціюють чергове попередження і тепер уже тиснуть на членів Нацради, які сумніваються в необхідності подальших репресій каналу», - написав Каплін у своєму Facebook.

Він заявив, що, за його даними, голова Нацради Юрій Артеменко начебто уже відзвітував в АП, що в четвер (тобто 19 березня) чергове попередження каналу буде винесено.

«Нагадаю, що після того, як український телеканал «112 Україна» стрімко обігнав у рейтингу і долях перегляду 5-й канал, що належить Президенту Порошенко, на «112 Україна» посипалися: «чорний піар», попередження Нацради і прямі погрози про закриття каналу . У кулуарах Нацради Ю. Артеменко прямо говорить про те, що отримав вказівку за будь-що закрити канал, і він цю вказівку виконає», - стверджує Сергій Каплін.

Телеканал «112 Україна» повідомляє, що заява нардепа Капліна «лише підтвердила інформацію, котра раніше надходила до керівництва телеканалу із інших джерел». Юридична служба каналу готує  відповідну заяву до правоохоронних органів з метою перевірки отриманої інформації.

Водночас телеканал наводить слова президента Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Могенса Бліхера Бйеррегарда щодо ситуація навколо телеканалу і заявляє про підтримку позиції телеканалу європейською спільнотою. «Загроза закриття телеканалу "112 Україна" видається невідповідною мірою. Не можна зловживати повноваженнями, щоб змусити вмовкнути всіх інакодумців. Українська влада мусить зрозуміти, що вільна та незалежна преса неможлива без медіаплюралізму», - написав очільник ЄФЖ.

«Свобода слова та висловлення думки, неможливість тиску на ЗМІ з боку держави, є важливими засадами демократії, справжніми європейськими цінностями, за які наша країна боролась тривалий час. Закриття телеканалу, якого, вочевидь, прагне Нацрада, призведе не тільки до обурення мільйонів глядачів в Україні, а й до значного погіршення іміджу нашої держави в Європі та світі», - заявляє телеканал.

Керівництво та колектив телеканалу впевнені в тому, що у демократичній державі, якою є Україна, не може бути подібного прецеденту. Телеканал «112 Україна» просить Раду Європи, представника ОБСЄ з питань медіа Дуню Міятович та інші міжнародні організації, що працюють в Україні у сфері захисту прав людини, зокрема - свободи слова, у межах своїх повноважень захистити канал.

Колектив каналу закликає членів Нацради “не вживати репресій проти телеканалу "112 Україна". “Ми вважаємо ситуацію, яка склалась навколо телеканалу, не боротьбою за якість мовлення, а брудними махінаціями навколо успішного незалежного мовника з метою підпорядкувати його певним політичним силам”, - заявив телеканал.

Нагадаємо, 18 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження телеканалу «112 Україна» за його супутниковою ліцензією за трансляцію програми «Шустер live» 13 лютого. Як заявив голова Нацради Юрій Артеменко, у контенті «Шустер live» моніторинг Нацради зафіксував порушення статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» та статті 28 закону «Про інформацію», оскільки у висловлюваннях одного з учасників програми - російського журналіста Максима Шевченка - вбачає ознаки злочину статті 161 Кримінального кодексу - умисні дії, спрямовані на розпалювання расової, національної чи релігійної ворожнечі.

Для каналу «112 Україна» за його супутниковою ліцензією це вже третє попередження. Перше (у серпні 2014 року) і друге (у листопаді 2014 року) він отримав за відхилення від програмної концепції. Окрім того, ще по попередженню за відхилення від програмною концепції має кожна з п'яти компаній, об'єднаних у цифрову ефірну мережу каналу «112 Україна», і всім їм Нацрада 12 лютого призначила повторні позапланові перевірки, за результатами яких може знову призначити санкції.

Телеканал «112 Україна» розцінив дії Нацради як тиск на свободу слова в Україні і заявив, що внаслідок цього попередження канал «у будь-який момент може зникнути з телеекранів країни».

Комітет Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ) заявляє, що конфлікт, який відбувається навколо телеканалу «112 Україна» виявив низку важливих проблем, які потребують свого вирішення, і закликав канал відкрити джерела фінансування і назвати реальних власників.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 7

1.За фактом загибелі фотографа "Сегодня" міліція завела справу за статтею "умисне вбивство"

02.03.2015 Слідчий відділ Красноармійського міського відділу Донецької області відкрив кримінальне провадження за фактом загибелі фотокореспондента газети “Сегодня” Сергія Ніколаєва з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 «Умисне вбивство» Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті ГУМВС України в Донецькій області.

Проводиться досудове розслідування.

Міліція попередньо встановила, що смертельні поранення журналіст, житель м.Києва, 1972 року народження, отримав у с.Піски Ясинуватського району в результаті розриву міни.

Повідомлення в Красноармійський міськвідділ міліції про те, що в лікарні від численних осколкових поранень помер член Національної спілки журналістів, фотограф газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв надійшло 28 лютого о 16.20.

Як повідомляв ІМІ, 28 лютого в районі населеного пункту Піски Донецької області загинув фотограф газети "Сегодня" Сергій Ніколаєв, потрапивши під обстріл. Ніколаєв помер у лікарні внаслідок поранень.

2. Директор одеського пляжу, який зіштовхнув оператора в басейн, відповість перед судом

03.03.2015 Директор приватного пляжу “Отрада”, який зіштовхнув оператора одного з одеських телеканалів в басейн, відповість перед судом. Про це повідомляється на сайті прокуратури Одеської області.

Так, прокуратура Приморського району Одеси скерувала до суду обвинувальний акт за підозрою громадянина за ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Як встановили в прокуратурі, 11 червня 2014 року журналіст та оператор регіонального телеканалу прибули для підготовки сюжету до пляжу “Отрада”, частина території якого перебуває у користуванні комерційного підприємства.

“Під час зйомок біля басейну пляжу між репортерами та директором підприємства стався конфлікт. Маючи на меті завадити збору і поширенню інформації ЗМІ, підприємець штовхнув оператора каналу, що здійснював відеозапис події, у результаті чого останній упав у басейн”, - зазначили в прокуратурі.

Як повідомляв ІМІ, 11 червня 2014 року в Одесі невідомі чоловіки напали на знімальну групу телеканалу Перший міський на пляжі "Отрада" під час зйомок розслідування про платні закриті пляжі.

Так, невідомі чоловіки міцної статури напали на спеціального кореспондента Марію Ковальову. Чоловіки перешкоджали їй, ображали, штовхали її і завдавали ударів.

Відеооператора служби новин Сергія Самойлова зіштовхнув з камерою в басейн директор канатної дороги Юрій Рєзніков.

3. Дніпропетровський суд заарештував двох посадовців, які організували тітушок, що побили журналістів під час Майдану

03.03.2015 Жовтневий районний суд Дніпропропетровська обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заступника голови Дніпропетровської обласної ради та екс-заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації за підозрою у вчиненні злочинів проти активістів місцевого Майдану 26 січня 2014 року. Про це повідомляється на сайті прокуратури Дніпропетровської області.

Як зазначають в прокуратурі, у ході розслідування отримано вичерпні докази того, що вказані особи організували масовий виступ так званих «тітушок» проти учасників мирної акції протесту 26 січня 2014 року біля ОДА.

“На момент скоєння злочинів підозрювані займали високі посади та, виходячи за межі власних повноважень, забезпечили доступ до будівель облради та облдержадміністрації молодиків (не менше 300 осіб), залучених для участі у масових заворушеннях. Також організували їх розміщення, харчування, забезпечили предметами для нанесення тілесних ушкоджень тощо”, - повідомили в прокуратурі.

За клопотанням прокуратури суд відносно підозрюваних обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цим двом високопосадовцям прокуратура оголосила про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365 КК України (перевищення влади, що спричинило тяжкі наслідки); ч.2 ст.28 - ч. 2 ст. 294 КК України (організація, за попередньою змовою групою осіб, масових заворушень, що супроводжувались насильством над особами та знищенням майна, що призвело до тяжких наслідків); ч.2 ст.28 - ч. 1 ст. 171 КК України (умисне, за попередньою змовою групою осіб, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів); ч.2 ст.28 - ст.340 КК України (незаконне, за попередньою змовою групою осіб, перешкоджання проведенню вуличного походу, вчинене службовою особою та із застосуванням фізичного насильства).

Як повідомляв ІМІ, 26 січня 2014 року під час масових  зібрань біля Дніпропетровської ОДА внаслідок дій співробітників міліції та людей у цивільному постраждали працівники засобів масової інформації: журналіст 34-го каналу Наталя Свєтлова (побита дерев'яними палицями), оператори 34-го каналу Сергій Кочет (поранення у спину з травматичної зброї) і Даніїл Петерімов (травма руки), відеооператор телеканалу ICTV Денис Синьогін (травма голови, пошкоджено камеру), кореспондент газети «Вести» Ярослав Маркін (розбито ноутбук та викрадено модем), власний кореспондент газети «Урядовий кур'єр» Наталя Біловицька (невідомі вилучили фотоапарат і флешку, пошкоджені особисті речі), оператор 11-го каналу Сергій Гончар (вщент розбито відеокамеру).

Прокуратура Дніпропетровської області кваліфікувала дії щодо журналістів, які 26 січня під час виконання професійних обов’язків постраждали внаслідок сутичок біля Дніпропетровської облдержадміністрації, як перешкоджання законній професійній діяльності і визнала їх потерпілими.

Прокуратура Дніпропетровської області збиралася передати до суду кримінальне провадження відносно п’яти осіб за фактами перешкоджання журналістам під час подій 26 січня у обласному центрі.

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів України (НСЖУ) вимагала від прокуратури Дніпропетровської області провести ретельне досудове слідство за фактами нападу, побиття, пограбування та переслідування журналістів, які виконували свої професійні обов'язки під час масових  зібрань біля Дніпропетровської ОДА 26 січня.

Відкритий лист до прокурора області надрукували на своїх сайтах дніпропетровські ЗМІ.

4. Суд залишив без розгляду позов Олійника, який вимагав 100 тис грн від журналістів

17.03.2015 Печерський районний суд м. Києва залишив без розгляду позов екс-народного депутата від Партії регіонів Володимира Олійника до редактора газети “Правдошукач” Юрія Шеляженка та фрілансера Альони Палій. Відповідну ухвалу оголосила 16 березня суддя Олеся Батрин, повідомляється на сайті Незалежної медіа-профспілки.

Олійник не з’явився на жодне із засідань по цій справі. На останні засідання не приходила і його адвокат без пояснення причин. У зв’язку з цим медіа-юрист, заступник голови НМПУ Олександр Тарасов вказав на підстави для закриття провадження у справі.

Як повідомляв ІМІ, у лютому 2015 року екс-народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник знову висунув вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тис. грн. з редакції газети “Правдошукач”, про що вже вимагав у вересні 2014 року.

У вересні 2014 року Володимир Олійник звернувся до суду з позовом до Печерського райсуду Києва до газети “Правдошукач”. Приводом до позову стала стаття “Диктаторські закони як джерело соціальних потрясінь в Україні”, опублікована в № 8 (70) газети “Правдошукач” за 2014 рік. Олійник вимагав спростувати тезу зі статті в газеті, що “диктаторські закони” від 16 січня спричинили народне обурення та вуличні сутички.

“Автор цієї статті відповідач Палій Альона довела до відома читачів явно недостовірну інформацію про начебто існування прямого зв'язку між моїми діями (які полягали у здійсненні функцій голови Лічильної комісії на пленарному засіданні Верховної Ради України 16.01.2014 р., коли були прийняті низка законів, пойменованих як «диктаторські») та загибеллю громадян”, - зазначив у позові Володимир Олійник.

Також він вимагав стягнути з редакції 100 тисяч гривень в порядку компенсації за завдану шкоду його честі, гідності та діловій репутації. Потім він відмовився від вимог 100-тисячного відшкодування.

Незалежна медіа-профспілка висловила обурення цинізмом народного депутата Володимира Олійника і звернулася до Генеральної прокуратури України з вимогою довести до кінця розслідування справи про фальшування під час ухвалення “диктаторських законів” від 16 січня 2014 року.

Володимир Олійник оголошений в розшук Генеральною прокуратурою України за фальсифікацію голосування за закони про диктатуру Януковича 16 січня 2014 року.  

5. Правоохоронці таки шукатимуть нападника на кіровоградського журналіста

18.03.2015 У Кіровограді правоохоронці таки шукатимуть нападника на журналіста "Гречки" Валерія Лебедя. Суд змушує міліціянтів знайти того, хто напав на журналіста, а прокуратуру провести перевірку за матеріалами справи.

Кіровський райсуд в Кіровограді задовольнив скаргу редактора інформаційного порталу «Гречка» Валерія Лебедя, в якій він опротестовує рішення слідчої УМВС в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження щодо інциденту коли невідомий чоловік під час сутички на зустрічі з кандидатом в нардепи Сергієм Ларіним напав на журналіста. Фактично, намагався вибити з рук медійника фотоапарат, яким той знімав бійку між прихильницею та противником кандидата. Суддя під час слухання намагався дізнатися у слідчої, яким чином вона дізналася, що нападник не знав про те, що Валерій Лебідь – журналіст, якщо особу нападника навіть не встановили. Наразі справу поновлено, а прокурору міста повернуто матеріали на додаткову перевірку.

Як повідомляв ІМІ, 19 жовтня 2014 року у Кіровограді на журналіста інтернет-ресурсу «Гречка» Валерія Лебедя напав невідомий чоловік, коли той знімав сутичку на зустрічі лідера Опозиційного блоку Сергія Ларіна з виборцями. Лебідь звернувся з заявою до міліції. Проте її не внесли до ЄРДР, а дійшли висновку, що потреби у порушенні кримінального провадження немає.

Після втручання прокуратури міліція таки порушила справу за напад на журналіста "Гречки". 28 листопада 2014 року розпочато кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією хуліганство (ч.1 ст.296 ККУ), попри те, що журналіст звертався до правоохоронців саме з приводу перешкоджання журналістській діяльності за статтею 171.

Згодом слідчі міськвідділу УМВС в Кіровоградській області закрили справу, як таку, що немає ознак кримінального правопорушення. Мотивували це тим, що на медійникові не було «пізнавального знаку журналіста». Тоді ж у коментарі ІМІ в прес-службі прокуратури області повідомили, що процесуальний прокурор вважає прийняту постанову про закриття справи законною.

6.Суд відмовив полковнику ДАІ в позові проти "Дорожнього контролю" на суму 100 тис грн

20.03.2015 Святошинський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову заступника начальника УДАІ м.Києва полковника Олександра Ткаченка до голови громадської організації "Дорожній контроль" Ростислава Шапошнікова. Відповідне рішення суд ухвалив 20 березня, повідомляється на сайті “Дорожнього контролю”.

Як повідомляв ІМІ, в 2014 році заступник начальника ДАІ м.Києва Олександр Ткаченко подав позов до керівника "Дорожнього контролю" Ростислава Шапошнікова та організації “ДК” про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов’язання вчинити дії.

У позові Ткаченко просив суд визнати недостовірною інформацію, опубліковану на сайті “ДК” 4 червня 2014 року під назвою "Замначальника ДАІ Києва Ткаченко не знає про існування Дорожнього контролю" і вимагав стягнути з Шапошнікова 100 тис. грн в якості моральної компенсації.

Також Ткаченко просив суд зобов’язати Шапошнікова спростувати, на його думку, недостовірну інформацію шляхом опублікування повідомлення про ухвалене у суді рішення з публікацією його тексту протягом 10 календарних днів з дня набрання таки мрішенням законної сили.

Також він просив суд зобов’язати видалити з сайту “ДК” вищезгадану статтю, через яку судиться.

Як писав “ДК”, стаття була про те, як під час запису інтерв'ю журналістами "ДК" з підполковником Лукішой, в кабінет зайшов Олександр Ткаченко і став забороняти себе знімати на камеру. У статті зазначено, що Ткаченко поводився агресивно і по-хамськи.     

7. В Одесі судитимуть "тітушка", який розбив камеру оператору "5 каналу"

26.03.2015 26 березня в Приморському районному суді Одеси відбулося підготовче судове засідання у справі про перешкоджання журналістській діяльності оператору "5 каналу" Сергію Іщенку під час мітингу Євромайдану 19 лютого 2014 року біля будівлі Одеської облдержадміністрації, повідомляє Репортер.

Як пише видання, на лаві підсудних знаходиться раніше судимий 24-річний підозрюваний Артур Занфіров, який, за версією звинувачення, в момент масових бійок вдарив камеру оператора.

Підсудному оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності). Суддя Анатолій Дерус заявив, що справу представлено до судового розгляду, яке відбудеться 3 квітня.

Як повідомляв ІМІ, 19 лютого 2014 року під Одеську ОДА, де відбувався мітинг Євромайдану, було привезено кілька автобусів з "тітушками", частина з них була в однакових формах, масках та з битами. Понад 100 невідомих у камуфляжній формі без пізнавальних знаків напали і побили прихильників Євромайдану, а також журналістів, які це знімали.

"Тітушки" побили оператора "5 каналу" Сергія Іщенка під час нападу на мітингувальників-євромайданівців, а також зламали відеокамеру.

Серед десятків побитих – журналісти Укрінформу, "Комсомольської правди", телеканалу "Нова Одеса", "5 каналу", "Нового каналу", Думської, "Репортеру", "Першого міського телеканалу". Було розбито три телекамери. Зокрема, постраждали журналісти та оператори каналу "Первый городской" Едуард Шендерович, Ігор Гвоздєв, Микола Покровський, оператор "5 каналу" Сергій Іщенко, журналіст "Репортера" Леонід Соболєв, оператор "Інтера" Ігор Мехоношин, оператор "Нового каналу" Ігор Казанжи, фотокор агенції Укрінформ Андрій Новак.

Після цього "тітушки" втекли в невідомому напрямку. Правоохоронці, що стояли на площі, не намагалися запобігти побиттю журналістів і не перешкоджали втечі молодиків.

26 березня 2015 року заступник прокурора Одеської області Павло Закерничний повідомив, що до масового побиття журналістів і активістів Євромайдану в Одесі під будівлею обладміністрації 19 лютого 2014 року причетний колишній заступник начальника Головного управління МВС України в Одеській області Дмитро Фучеджі.

Реакція журналістської спільноти – 6

1.У Криму майже не залишилось незалежних ЗМІ – "Репортери без кордонів"

13.03.2015 Після анексії Росією Криму на українському півострові практично не залишилося незалежних ЗМІ. Незалежні журналісти в Криму піддаються загрозам, переслідуванню і нападам. Про це йдеться у заяві міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів", опублікованій на сайті організації 12 березня, повідомляє DW.

Як заявив голова німецького відділення організації Крістіан Мир (Christian Міhr), в останні 12 місяців Росія встановила контроль практично над усіма кримськими ЗМІ, зазначивши, що майже повністю відсутня можливість критичного підходу до висвітлення подій.

Деяким незалежним журналістам і блогерам через репресії довелося тікати з Криму, повідомляють правозахисники.

У заяві організації вказується, що після проведення "референдуму" 16 березня 2014 року в Криму було відключено українське телебачення, у тому числі телеканали "Інтер", "1+1", "СТБ", "5 канал", мовлення ТРК Міноборони України "Бриз". Крім того, припинилася трансляція незалежної кримської "Чорноморської ТРК". Замість цього було розпочато мовлення російських телеканалів. Не був відключений лише незалежний телеканал кримських татар ATR, співробітники якого постійно піддаються тиску з боку російської влади.

Також “Репортери” зазначають, що наприкінці лютого 2015 право на мовлення втратили численні кримські радіоканали, які не отримали радіочастот за підсумками конкурсу, проведеного Роскомнаглядом. Російське відомство, зокрема, без пояснень відмовило в ліцензії інформаційному агентству "Кримські новини" (QHA), і журналісти QHA досі не можуть отримати акредитацію для участі у прес-конференціях.

2. ОБСЄ закликає звільнити затриману кримську журналістку

13.03.2015 Представник ОБСЄ зі свободи слова Дуня Міятович засудила переслідування журналістів в анексованому Росією Криму і закликала окупаційну владу негайно звільнити журналіста «Центру журналістських розслідувань» Наталію Кокоріну, повідомляє Радіо Свобода.

«Це затримання є нагадуванням про продовження практики фактичної влади Криму із залякування і переслідування незалежних представників ЗМІ за їхню роботу», – заявила Міятович.

«Придушення вільних ЗМІ і незалежних голосів, які ми бачимо в Криму, є нічим іншим, як фундаментальним порушення основних прав людини», – заявила Міятович.

Як повідомляв ІМІ, 13 березня вранці в Сімферополі, в квартирі за місцем прописки редактора “Центру журналістських розслідувань” Наталії Кокоріної співробітники ФСБ проводять обшук. Підстави для проведення обшуку невідомі. Прибулого на місце адвоката відмовилися пустити в квартиру, де проводився обшук.

Після обшуку Кокоріну затримали. Згодом адвоката Джеміля Тамішева допустили до журналістки.

Також 13 березня зранку ФСБ провела обшук у квартирі автора статей і колишнього редактора “Центру журналістських розслідувань” Анни Андрієвської нібито за матеріал про волонтерів батальйону “Крим”.

3. Комітет захисту журналістів вимагає від Роскомнагляду назвати причини відмови в реєстрації ATR

18.03.2015 18 березня Комітет захисту журналістів, що базується в Нью-Йорку, направив офіційний запит в Роскомнагляд з проханням уточнити причини відмови в реєстрації низці кримських ЗМІ, зокрема, єдиному кримськотатарському телеканалу ATR, повідомляє Крим.Реалії.

Як зазначили в Комітеті, відповідь від відомства досі не отримано.

За даними організації, російський орган з контролю над ЗМІ відмовив або відклав запити низці кримських засобів масової інформації на перереєстрацію, яка повинна завершитися до 1 квітня. У числі цих ЗМІ також кримське інформаційне агентство QHA.

Як сказано в заяві Комітету, з березня 2014 року після російської анексії півострова журналісти, які висвітлювали дані події, піддавалися нападам, затриманням і допитам, в редакціях відбувалися рейди силовиків, а новинні випуски знімалися з ефіру. Через погрози низка журналістів були вимушені залишити Крим.

Раніше глава російського уряду Криму Сергій Аксьонов розкритикував роботу телеканалу АТR, зазначивши, що ЗМІ з подібною політикою працювати на півострові не зможуть.

Керівництво ATR висловило побоювання щодо припинення мовлення в Криму з 1 квітня 2015 року. Ця проблема обговорювалася також в Комітеті ООН з прав людини 16 березня в Женеві.

У зв'язку з загрозою закриття телеканалу президенту Росії Володимиру Путіну адресували відкрите звернення від телеглядачів та активної громадськості із закликом зберегти національні ЗМІ на півострові.

Як повідомляв ІМІ, керівництво телеканалу АТR неодноразово подавало документи в Роскомнагляд на перереєстрацію, але вони так і не були затверджені. Документи були повернуті вчетверте. Таким чином, телеканал може припинити мовлення 1 квітня. Під загрозою закриття знаходяться і дитячий телеканал “Ляле”, радіо “Мейдан” і “Лідер”, а також новинний сайт “15 хвилин”.

Керівництво першого кримськотатарського телеканалу ATR готове переглянути сітку мовлення і відмовитися від інформаційно-політичного контенту заради збереження медіахолдингу.

4. Міжнародні журналістські організації звинувачують ФСБ у переслідуванні журналістів у Криму
19.03.2015 Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) і Європейська федерація журналістів (ЄФЖ)  звинуватили російську Федеральну службу безпеки (ФСБ) в Криму у переслідуванні і залякуванні незалежних ЗМІ. Про це повідомила прес-служба Незалежної медіа-профспілки України.

“Ми стурбовані зростаючим тиском російських оперативників у Криму на журналістів та їхні родини. Наші колеги є жертвами залякування, яке відображає нетерпимість до незалежної інформації”, -  заявив генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів  Бет Коста.

Генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес додав, що ЄФЖ закликає ФСБ Росії зупинити наступ на незалежних журналістів в Криму.

“За останній рік, багато журналістів, які висвітлюють події в Криму, зазнали переслідувань, нападів і були затримані. Місцева влада намагається перетворити Кримський півострів в інформаційну чорну діру”, - сказав він

Незалежна медіа-профспілка України, член МФЖ і ЄФЖ, заявила: “Ця операція використовується як інструмент для тиску на тих, хто публічно висловити свою незгоду з російською окупацією  півострова. Кримінальне переслідування громадян за критику російського уряду є брутальним  порушенням основоположних норм міжнародного права”.

МФЖ  і ЄФЖ закликали  поважати свободу ЗМІ в Криму, підкресливши важливість для журналістів мати можливість повідомляти правду, не побоюючись переслідування, залякування або насильства.

Як повідомляв ІМІ, 13 березня у Сімферополі в квартирах батьків журналісток “Центру журналістських розслідувань” Анни Андрієвської та Наталії Кокоріної співробітники ФСБ Росії провели обшуки. За інформацією адвоката Кокоріної Джеміля Темішева, ФСБ Росії порушила кримінальну справу стосовно журналістки “Центру журналістських розслідувань” Анни Андрієвської. Справу відкрито за статтею 280.1 КК РФ. Як повідомила Анна Андрієвська, приводом для порушення справи стала її стаття про батальйон «Крим».

Журналістка стверджує, що там немає закликів до відокремлення півострова. Після обшуку Кокоріну затримали та допитували як свідка шість годин в кримському управлінні ФСБ Росії, після чого відпустили, вилучивши у неї особистий ноутбук.

5. "Стоп цензурі!" закликав олігархів-власників ЗМІ припинити втручатись у редакційну політику

24.03.2015 Рух "Стоп цензурі" закликав олігархів-власників ЗМІ зобов'язатися не втручатись у редакційну політику медіа, підписавши відповідні угоди з журналістськими колективами. Про це йдеться в заяві організації.

"Власники українських телеканалів не мають права залучати журналістів у свої олігархічні війни", — йдеться у заяві.

"Ми звертаємо увагу на необ’єктивне висвітлення конфлікту навколо підприємства "Укртранснафта" та інших суспільно важливих тем медіа, що підконтрольні олігархам, — Ігорю Коломойському, Рінату Ахметову, Дмитру Фірташу, Віктору Пінчуку", — підкреслили у "Стоп цензурі!".

6. Комітет захисту журналістів закликав окупаційну владу Криму дозволити вільно мовити українським телерадіокомпаніям

25.03.2015 Комітет захисту журналістів закликав окупаційну владу Криму дозволити українським телевізійним та радіокомпаніям мовити на території півострова. Про це йдеться в заяві організації, опублікованій на офіційному сайті.

Вона є відповіддю на висловлювання «голови уряду» Криму Сергія Аксьонова про те, що усунуті з ефіру українські телеканали не зможуть відновити мовлення у регіоні.

За словами дослідника програми КЗЖ в Європі та Центральній Азії Музаффара Сулейманова, своєю заявою Сергій Аксьонов «зміцнив побоювання» про те, що медійний клімат у Криму погіршується з кожним днем.

«Ми закликаємо владу Криму змінити її репресивну політику стосовно преси, і визнати право місцевого населення на доступ до широкого кола новин та інформації», - сказав він.

Комітет захисту журналістів нагадує, що після анексії Криму Росією у березні 2014 року на офіси українських телерадіокомпаній здійснювалися рейди, закриття, проводилися обшуки. Торік у березні за наказом Аксьонова було зупинено ретрансляцію сигналу «5 каналу» та «1+1». За кілька днів до цього було припинено трансляцію Чорноморської ТРК, повідомляє Media Sapiens.

Судові позови від журналістів – 2

1.Журналістка подала позов проти Чернівецького університету за відмову в наданні інформації

12.03.2015 Чернівецька журналістка Громадського радіо та антикорупційного порталу Corruptua.org Надія Бабинська подала судовий позов до Окружного адміністративного суду області проти Чернівецького національного університету за відмову в задоволенні інформаційного запиту.

Як раніше повідомляв ІМІ, ректорат Чернівецького національного університету відмовив  журналістці надати інформацію про свої зарплати, премії, надбавки та допомоги адміністрації вишу.

12 березня відповідний судовий позов був отриманий канцелярією Чернівецького окружного адміністративного суду. В судовому позові, який журналістці склав юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін, йдеться, що відмова надати запитувану публічну інформацію є протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує право на отримання інформації.

В позовній заяві йдеться, що, відмовивши у задоволенні інформаційного запиту Чернівецький національний університет порушив вимоги ч.2 ст.34 Конституції України щодо права на отримання інформації, оскільки вигадане ними обмеження в доступі не ґрунтується на законі, порушує норми, що регулюють правовідносини щодо доступу до публічної інформації стосовно розпорядження бюджетними коштами,  право на отримання відкритої за режимом доступу інформації, необхідної, в т.ч., для реалізації своїх завдань та функцій.

2. Чернівецька журналістка вдруге подала позов до університету за відмову у задоволенні запиту

23.03.2015 23 березня журналістка Надія Бабинська (регіональний кореспондент ІМІ в Чернівецькій та Івано-Франківській областях) подала другий позов до Чернівецького окружного адміністративного суду щодо відмови у наданні копій декларацій керівництва Чернівецького національного університету.

Як вже ІМІ повідомляв, 6 березня 2015 року журналістка подала позов щодо відмови університетом надати відповідь на запит щодо зарплат, премій, доплат та матеріальних допомог, які отримує керівництво Чернівецького національного університету.

В позові, який допоміг підготувати медіа-юрист Олександр Бурмагін, а юридичний супровід справи забезпечив юрист Інститут розвитку регіональної преси Валентина Софяк, йдеться про порушення права на інформацію. Надія Бабинська вимагала через суд надати запитувану інформацію.

Також журналістка звернулась до Уповноваженого з прав людини щодо порушення закону «Про доступ до публічної інформації» Міністерством освіти і науки України. Зокрема, 4 березня Надія Бабинська звернулась з інформаційним запитом до МОН, аби ті надали копії контрактів з керівництвом Чернівецького національного університету. Коли ж за два тижні журналістка не отримала відповіді і зателефонувала в міністерство, там їй повідомили, що то не запит, а звернення. Причин перекваліфікації документу не пояснили.

23 березня Надія Бабинська отримала відмову в задоволенні запиту/звернення. Тому вирішила написати скаргу до Уповноваженого щодо порушення права на інформацію, з проханням притягнути винних до адміністративної відповідальності.

Крим – 7

1.У Сімферополі журналістів не пускали на засідання суду у справі учасників акції до дня народження Шевченка

10.03.2015 У Сімферополі журналістів не пускали на засідання Залізничного районного суду міста у справі учасників акції до дня народження українського письменника Тараса Шевченка. Про це повідомляє кореспондент Центру журналістських розслідувань з місця подій.

Судові пристави не пропускали представників ЗМІ навіть у будівлю суду, посилаючись на усне розпорядження голови.

Крім того, ні в кого з журналістів не прийняли клопотання на проведення фото- і відеозйомки засідання. У канцелярії заявили, що матеріалів справи у них немає.

“Нам ще не надійшли матеріали справи, тому його номер, який необхідно вказати в заяві, невідомий”, - сказали в канцелярії.

Як нагадує видання, організатора і двох учасників акції в Сімферополі 9 березня, приуроченої до дня народження Тараса Шевченка затримали вчора після закінчення заходу. Їх звинувачують у порушенні проведення мітингу - демонстрації української символіки, яка не була зазначена в заявці на проведення заходу.

2. У Сімферополі ФСБ проводила обшук у квартирі журналістки "Центру журналістських розслідувань"

13.03.2015 У Сімферополі, в квартирі за місцем прописки редактора “Центру журналістських розслідувань” Наталії Кокоріної співробітники ФСБ проводили обшук. Підстави для проведення обшуку невідомі - зв'язок з журналісткою, після того як вона зайшла в квартиру, зник. Про це повідомляється на сайті “Центру журналістських розслідувань”.

Як повідомляють кореспонденти видання, далі під'їзду будинку співробітники ФСБ нікого не пропускали.

Як раніше повідомила колегам Наталія Кокоріна, близько восьмої години ранку її попросили приїхати на квартиру батьків (вона проживає окремо).

“Вранці зателефонував чоловік, представився дільничним Київського району і повідомив, що двері квартири, в якій я прописана і живуть мої батьки, розкрита. У батьків телефони були відключені”, - розповіла Кокоріна.

Після того як вона зайшла в квартиру зв’язок з нею теж пропав. Родичі журналістки повідомили виданню, що в квартирі співробітники ФСБ проводять обшук. Підстави невідомі.

Журналістів, які прибули на місце події, в під'їзд будинку не пропускали люди в цивільному. Співробітники ФСБ не допустили адвоката Джеміля Темішева в квартиру, де прописана Кокоріна.

Після обшуку співробітники ФСБ затримали Кокоріну. Її допитували як свідка у кримінальній справі шість годин в кримському управлінні ФСБ Росії, після чого відпустили, вилучивши у неї особистий ноутбук. За інформацією адвоката Кокоріної Джеміля Темішева, ФСБ Росії порушила кримінальну справу стосовно журналістки “Центру журналістських розслідувань” Анни Андрієвської. Справу відкрито за статтею 280.1 КК РФ щодо публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ. Як повідомила Анна Андрієвська, приводом для порушення справи стала її стаття про батальйон «Крим». Журналістка стверджує, що там немає закликів до відокремлення півострова.

"Центр журналістських розслідувань" дотримується проукраїнської позиції, через що зазнавав тиску з боку окупаційної влади.

3. У квартирі батьків ще однієї журналістки "Центру журналістських розслідувань" провели обшук

13.03.2015 13 березня вранці в Криму співробітники ФСБ провели обшук у квартирі автора статей і колишнього редактора “Центру журналістських розслідувань” Анни Андрієвської. Про це вона написала на своїй сторінці в Фейсбук, повідомляється на сайті “Центру”.

За словами батька журналістки, співробітники ФСБ пред'явили рішення Сімферопольського суду.

“Відносно мене порушено кримінальну справу за матеріал на “Центрі журналістських розслідувань” про волонтерів батальйону “Крим”. Начебто закидають заклики до повалення влади в Криму, але самого документа я ще не бачила”, - написала Андрієвська.

Під час обшуку вилучили комп'ютер, який належить її батькові і до неї ніякого відношення не має.

В коментарі Крим.Реалії Андрієвська розповіла, що йдеться про матеріал на сайті “Центру журналістських розслідувань”, опублікований ще у грудні 2014 року.

“Стаття розповідає про волонтерів батальйону “Крим”, про те, що це за організація, як вони працюють, але там немає жодних закликів до повалення влади на півострові”, - зазначила журналістка.

“Я сподіваюся, що моїх батьків до цієї справи не залучатимуть і не намагатимуться таким чином тиснути на мене”, - додала Андрієвська.

Анна Андрієвська залишила Крим після так званого референдуму про статус півострова.

Згодом керівник «Центру журналістських розслідувань» Валентина Самар повідомила, що автор сайту «Центр журналістських розслідувань» Анна Андрієвська має статус підозрюваної, редактор «Центру журналістських розслідувань» Наталія Кокоріна - свідка у порушеній в анексованому Криму справі за статтею 280.1 Кримінального кодексу Російської федерації щодо публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ.

“З протоколу, який показували батькам Анни, ми зрозуміли, що, скоріш за все, відкрито одну кримінальну справу, де Анна Андрієвська - підозрювана, а Наталія Кокоріна свідок. Ця стаття була введена в КК Росії відразу після анексії Криму. До кримінально-карних діянь були віднесені публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ - тобто невизнання анексії. Адже в Росії це називають возз'єднанням і поверненням додому”, - зазначила Самар.

Також вона повідомила, що справу порушено за ч.2 цієї статті, в якій мова йде про поширення закликів у ЗМІ, в тому числі - в інтернеті. За словами Валентини Самар, ця справа - перший випадок, коли статтю порушували щодо журналістів.

“Хоча і у нас, і у правозахисників від початку були побоювання, що ця стаття буде спрямовуватися насамперед проти ЗМІ, стане способом тиску на них. Її порушили щодо журналістів, що співпрацюють з інформаційною агенцією, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України, редакція і  юридична адреса якої знаходиться в Києві. Після цього прецеденту ми зрозуміли, що ФСБ чи інші правоохоронні органи РФ можуть відкривати кримінальні справи щодо будь-якого журналіста і видання з України чи іншої країни, яке у своїх матеріалах ставитиме питання про законність приєднання Криму до РФ. Ми вже мало чому дивуємося, бо в Криму люди прав не мають”, - додала Самар.

Вона підкреслила, що фактом відкриття цієї справи порушується одна з базових норм права - територіальна підслідність.

Міра покарання за цією статтею КК РФ передбачає до п'яти років позбавлення волі. Самар додала, що їй не відомо, чиї ще імена можуть фігурувати у цій справі. “Будь-хто, і я як головний редактор в тому числі”, - розповіла вона.

Валентина Самар додала, що після цього інциденту «Центру журналістських розслідувань» доведеться вживати більше заходів для захисту людей, які з ними співпрацюють."Тепер співпраця з Наталією Кокоріною та іншими нашими журналістами, які перебувають в Криму, буде тимчасово припинена", - заявила вона.

Також Самар додала, що наразі абсолютно неможливо прогнозувати правові дії так званих правоохоронних органів РФ у Криму в настільки неправовій ситуації.

4. У Сімферополі ФСБ заборонила журналістам знімати все, що відбувається навколо її будівлі

13.03.2015 Співробітники Федеральної служби безпеки РФ у Криму заборонили представникам засобів масової інформації знімати все, що відбувається біля будівлі відомства в Сімферополі, де знаходилася журналістка інтернет-видання "Центр журналістських розслідувань" Наталія Кокоріна. Про це повідомляють “События Крыма” з посиланням на АН-Крим.

До присутніх у будівлі ФСБ журналістів вийшли працівники спецслужби і почали вимагати не знімати приміщення з огляду на те, що воно є режимним об'єктом.

"Почали цікавитися, хто, що, навіщо зібралися, що знімали. Такий "допит на ногах" провели", - зазначив кореспондент АН-Крим.

Під будівлею ФСБ зібралися близько 10 представників ЗМІ, у тому числі і закордонних.

Як повідомляв ІМІ, 13 березня вранці в Сімферополі, в квартирі за місцем прописки редактора “Центру журналістських розслідувань” Наталії Кокоріної співробітники ФСБ проводили обшук. Підстави для проведення обшуку невідомі. Прибулого на місце адвоката відмовилися пустити в квартиру, де проводився обшук.

Після обшуку Кокоріну затримали. Згодом адвоката Джеміля Тамішева допустили до журналістки.

Також 13 березня зранку ФСБ провела обшук у квартирі автора статей і колишнього редактора “Центру журналістських розслідувань” Анни Андрієвської нібито за матеріал про волонтерів батальйону “Крим”.

5. У Криму "державний" інтернет-провайдер заблокував доступ до опозиційного сайту “Новини Севастополя”

13.03.2015 Севастопольський "державний" інтернет-провайдер “Севастополь телеком” заблокував доступ до опозиційного сайту “Новини Севастополя”, який критикував т.зв. "мера" міста Сергія Міняйла, повідомляє Крим.Реалії.

При спробі зайти на сайт від провайдера приходило повідомлення про те, що дана веб-сторінка недоступна.

Представник редакції сайту “Новини Севастополя” зазначив, що для жителів Севастополя - абонентів “Севтелекома” - доступ до сайту був заблокований без рішення суду, на усне прохання міських чиновників.

Доступ до ресурсу був відкритий  для абонентів інших, "недержавних", міських провайдерів.

За останні місяці “Новини Севастополя” опублікували низку статей і карикатур, що критикують т.зв."губернатора" міста Сергія Міняйла і членів його команди.

6. У Криму "самооборона" затримала польського журналіста. Після перевірки документів - відпустили

14.03.2015 14 березня у Сімферополі «самооборона» затримала журналіста польського телеканалу "Polsat News" Томаша Кулаковського, якого відвезли в місцеве МВС, але після перевірки документів відпустили, повідомляє Крим.Реалії.

Як розповів сам журналіст, це сталося в той момент, коли знімальна група записувала інтерв'ю з активістом Олександром Кравченко в парку імені Шевченка в Сімферополі.

«У активіста була синьо-жовта стрічка, і саме це, як ми зрозуміли, і стало причиною для затримання», - сказав Кулаковський.

За його словами, після затримання їх відправили в офіс МВС у Криму, там перевірили документи і журналістів відпустили.

«Ми приїхали в Крим, щоб працювати, але поки це у нас не виходить», - сказав польський журналіст.

Вранці 14 березня у Сімферополі затримали активіста Олександра Кравченко. Як повідомив Крим.Реаліі сам активіст, співробітники поліції затримали його за українську символіку.

7. Кримськотатарський медіахолдинг ATR може припинити роботу через чергову відмову Роскомнагляду у переліцензуванні

17.03.2015 Кримськотатарський телеканал ATR та всі інші медіа, що входять до медіахолдингу ATR, досі не змогли отримати від окупаційної кримської влади свідоцтва про реєстрацію засобів масової інформації за російським законодавством, що загрожує припиненням їх роботи в Криму. Про це повідомляє Телекритика з посиланням на видання “15 минут”, що входить до медіахолдингу ATR.

Компанія вже кілька разів подавала документи в профільні відомства Російської Федерації, але їх щоразу повертали назад. «Формальні причини були різні - то необхідні платежі були перераховані за невірними реквізитами, то документи нібито були невірно завірені нотаріусом (хоча пізніше з'ясувалося, що все було зроблено правильно). Втретє папери повернули, пославшись на наявність уже зареєстрованих ЗМІ з аналогічними назвами, однак юристи телекомпанії довели, що, незважаючи на схожість, назви все ж відрізняються. Тим не менше, щоразу на відправку і повернення документів йде до 30 днів», - пише видання.

Генеральний директор ATR Ельзара Іслямова каже, що всі медіаресурси, що входять в однойменний медіахолдинг - кримськотатарські канали ATR і Lale, радіо «Мейдан», радіо «Лідер» та інформаційний портал «15 минут» - ще у вересні 2014 року були перереєстровані як суб'єкти господарювання відповідно до російського законодавства, а вже в жовтні всі документи були передані в Роскомнагляд для їх реєстрації як засобів масової інформації.

«На жаль, до теперішнього моменту жоден з медіаресурсів так і не отримав свідоцтво про реєстрацію засобів масової інформації. Три рази нам поверталися документи з різних причин», - зазначила Ельзара Іслямова.

За словами гендиректора ATR, медіахолдинг звернувся по допомогу до московської консалтингової компанії, яка давно й успішно спеціалізується на реєстрації ЗМІ. Вона неодноразово перевірила всі документи і направила їх в Роскомнагляд, однак, за даними джерел телекомпанії, папери будуть повернуті вже вчетверте - нібито з тієї причини, що надана інформація не відповідає тим відомостям, які є в держреєстрі.

Як стало відомо 16 березня, телеканалу ATR учетверте повернули оформлені за всіма вимогами законів РФ документи на продовження ліцензії на мовлення. Про це у Facebook повідомив кримськотатарський журналіст, заступник головного редактора російської газети «Московский комсомолец» Айдер Муджабаєв.

«Усе йде до того, що через два тижні кримські татари будуть позбавлені ще й національного телемовлення, єдиного в сучасному світі способу збереження культури і мови, - написав Муджабаєв. - Це неможливо буде оцінити інакше, як дії, спрямовані на утиск людей за національною ознакою. Тобто як злочин проти людяності».

«Знаю, що практично всім у Росії, включаючи, на жаль, й інтелігенцію, трагедія кримських татар, розірваних між країнами, які в Криму задихаються від погроз і репресій з боку влади і спецслужб, байдужа. У нашій країні ми не почуємо голосів на захист телекомпанії ATR», - додав Муджабаєв.

Нагадаємо, раніше представник окупаційної кримської влади - самопроголошений "віце-прем'єр - міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку Криму" Дмитро Полонський - заявив, що кримські ЗМІ, які не встигнуть перереєструватися згідно з нормами Російської Федерації, в Криму працювати не будуть. Він нагадав, що 1 квітня закінчується пільговий період для перереєстрації існуючих ЗМІ на території Криму. Потім можна буде зареєструватися лише на загальних підставах.

Раніше кримську радіостанцію «Лідер», що входить до медіахолдингу ATR, не допустили до участі в конкурсі на ФМ-частоти в Криму та Севастополі. Причиною стало те, що радіостанція досі не змогла пройти реєстрацію ЗМІ за російським законодавством. Унаслідок проведеного 25 лютого Роскомнаглядом конкурсу радіо «Лідер» втратило свою базову ФМ-частоту в Сімферополі і опинилося на межі закриття.

Як повідомив головний редактор кримськотатарського радіо «Мейдан» Асан Хайретдінов, ця радіостанція теж може втратити свою частоту, якщо вона буде виставлена на конкурс. На конкурс 25 лютого її частота не виставлялася, але до цього конурсу «Мейдан» теж не був допущений.

Раніше самопроголошений "прем'єр-міністр Криму" Сергій Аксьонов заявив, що на півострові не працюватимуть ЗМІ, “які будуть нагнітати істерію і взагалі давати якимось громадянам надію на те, що Крим повернеться до складу України”.

Генеральний директор телеканалу АТR Ельзара Іслямова вважає ці звинувачення безпідставними. «ATR не займається нагнітанням ситуації, а всього лише говорить про проблеми в Криму, якщо такі є», - зазначила вона.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 4

1. Бойовики залишили Красний Луч без двох українських телеканалів

06.03.2015 Бойовики залишили населення Красного Луча на Луганщині без українського телебачення. Про це 6 березня на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив речник АТО Андрій Лисенко, повідомляє Укрінформ.

"На Луганщині у місті Красний Луч, що контролюється бойовиками, на вимогу окупантів були відключені передавачі двох українських телеканалів", - сказав він.

2. "ЛНР" заборонила мовлення 23 українських телеканалів і російського "Дождь"

10.03.2015 10 березня так звана “рада міністрів” “ЛНР” обмежила телевізійне мовлення 23 українських телеканалів, а також російського “Дождь”, ухваливши постанову “Про обмеження мовлення деяких телеканалів на території “ЛНР”. Про це повідомляє Телекритика з посиланням на сайт сепаратистів “Республиканский информационный портал”.

Це зроблено, як зазначило керівництво сепаратистів, “з метою забезпечення національних інтересів” “ЛНР”.

Зокрема, терористи заявили, що “обмежили мовлення”, а фактично заборонили трансляцію наступних українських телеканалів: “1+1”, “2+2”, “112 Україна”, “канал 24”, “5 канал”, “Еспресо TV”, ICTV, “Індиго ТБ”, “Інтер”, “News One”, “Новий канал”, НТН, “Рада”, “100”, СТБ, ТЕТ, “Тоніс”, ТВі, “Україна”, УНІАН ТБ, UBR, УТР, “Перший національний”, а також каналу “Дождь” (Росія).

При цьому терористи заявили, що “в продукції деяких іноземних засобів масової інформації містилися відомості і матеріали, які заподіюють шкоду національній безпеці, спрямовані на пропаганду війни”. Також стверджується, що телеканали не мають права мовити на території “ЛНР” без відповідного дозволу (ліцензії) на мовлення.

Операторів зв'язку, які здійснюють трансляцію (ретрансляцію) телеканалів, перелік яких надано у постанові, керівництво “ЛНР” зобов'язало вжити заходів з виключення їх з сітки мовлення. Контроль за виконанням рішення покладено на так зване “міністерство інфраструктури, транспорту та зв'язку” “ЛНР”.

Як повідомляв ІМІ, з вересня 2014 року на території України, відповідно до рішень Національної ради й ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва, в ефірних і кабельних мережах заборонено ретрансляцію 15-ти російських каналів. Зокрема, “Первый канал. Всемирная сеть”, “РТР-Планета”, “НТВ-Мир”, “Россия-24”, TVCI, “Россия-1”, НТВ, ТНТ, “Петербург-5”, “Звезда”, “Рен-ТВ”, РБК-ТВ, “Life News”, “Russia Today” та “История” (ВГТРК). Пізніше число заборонених телеканалів збільшилось до 17.

Прес-офіцер об'єднаного штабу управління АТО Марія Римар повідомила, що у місті  Лисичанськ Луганської області оперативна група Служби безпеки України припинила мовлення російського “Першого каналу”. Провайдер “LuReNET”, що транслював цей телеканал, пояснив це технічними проблемами.

3. Бойовики "ДНР" погрожують не пускати на підконтрольні їм території українські ЗМІ

16.03.2015 Так званий віце-спікер Народної ради "ДНР" Денис Пушилін заявив, що українські засоби масової інформації, “які брали участь в розпалюванні конфлікту на Донбасі”, не пустять на підконтрольну бойовикам територію. Про це пише сепаратистський сайт “Донецьке агентство новин”.

“Всі українські ЗМІ, які брали участь в розпалюванні конфлікту в Донбасі і проектах, що викликають у громадськості почуття ненависті до "ДНР", на територію республіки допущені не будуть", - сказав Пушилін.

4. Терористи "ЛНР" затримували на декілька годин російську журналістку Вікторію Івлєву
 

17.03.2015 17 березня фотографа, автора російської “Нової газети” та волонтера Вікторію Івлєву терористи “ЛНР” затримали на декілька годин на блокпосту біля в'їзду в Станицю Луганська Луганської області. Згодом її відпустили, вилучивши документи, гроші і техніку, повідомляє “Нова газета”.

Вікторію затримали на блокпосту, коли вона супроводжувала автобус з біженцями з самопроголошеної “ЛНР”, що прямував на мирну територію України. Виїжджали 45-46 чоловік, в основному мами з дітьми, пенсіонери.

Її перепровадили в будівлю станичної адміністрації. Івлєву протримали в населеному пункті близько чотирьох годин, після чого відпустили. А автобус з біженцями розгорнули і відправили назад, на територію “ЛНР”.

У фотографа вилучили телефон з двома сім-картами, карту пам'яті з фотоапарата, гроші і всі документи, включаючи телефонну книжку, записні книжки, списки необхідні ліків для медзакладів, списки людей, що готувалися до виїзду.

Як пише видання, Вікторія Івлєва - автор “Нової газети” і волонтер, протягом багатьох місяців працювала в зоні конфлікту.

В коментарі російському телеканалу “Дождь” Вікторія Івлєва після звільнення розповіла про своє затримання терористами “ЛНР”. “45 чоловік сиділи в автобусі, ми намагалися їх вивезти, і зараз їх повернули всіх назад. Уже привезли до Луганська, перед Луганської обласної адміністрації їх вже чекало місцеве телебачення, їх стали залякувати, розповідати про жахи життя на території України”, - розповіла журналістка.

Вона додала, що провела на блокпосту терористів близько чотирьох годин. “Відібрали мій телефон, журналістські книжки. Нічого не повернули. Головне - відібрали списки людей, які хотіли виїхати з території “ЛНР”. У тому списку були багатодітні матері, діти літні люди, які не можуть залишити “ЛНР” самостійно. Наймолодшому в списку - два місяці”, - сказала Вікторія Івлєва.

Також вона додала, що влада самопроголошеної “ЛНР” її знає і обізнана про її діяльність в якості волонтера. “Напередодні вночі мені дзвонила депутат “ЛНР” Ольга Кобзєва, вона цікавилася, чи займаємося ми державними сиротами (дітьми, що залишилися під опікою держави - ред.), - розповіла волонтер.

Вона пояснила, що її організація займається вивезенням тих, у кого немає грошей на оплату автобусів, що курсують між невизнаними республіками і територіями, підконтрольних уряду України. “Я не знаю, чому вони вирішили не випускати тих, кому нічого їсти, які просто тікали від війни. Вони не виявляли жодних політичних поглядів, я навіть не знаю, яких поглядів вони дотримуються. Грошей на виїзд - це 600 гривень - у них немає”, - додала Вікторія Івлєва.

Фото з www.rbc.ua