ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за березень 2014 року

07.04.2014, 16:21

У березні найбільшу кількість порушень ІМІ зафіксував у категорії “побиття, напади” –  44 випадки (у лютому - 70, у січні - 82). Друге місце за кількістю порушень посіла категорія “перешкоджання законній професійній журналістській діяльності” - 34 (у лютому - 18, у січні - 11). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Цього місяця майже вчетверо зросла кількість кібер-злочинів проти журналістів і ЗМІ - 18 випадків (у лютому - 5, у січні - 13). Крім того, втроє збільшилося випадків цензури - 16 (у лютому - 5, у січні - 5).

У березні втроє зросла кількість нападів на офіси ЗМІ - 12 випадків (у лютому 4, у січні не зафіксовано).

Крім того, зафіксовано 11 випадків викрадень та затримань представників ЗМІ. У лютому та січні таких випадків не було. Загалом таких випадків не було навіть у 2013 році.

Незначно зросла кількість погроз і залякувань у березні - 9 випадків (у лютому - 7, у січні - 13).

З’явилася в моніторингу з порушень свободи слова нова категорія - “внутрішні біженці” - 1. Це пов’язано з російською інтервенцією у Крим, тиском на ЗМІ - у зв’язку з чим одна журналістка змушена була виїхати з Севастополя.

Також ІМІ зафіксував 3 випадки політичного тиску (у лютому не зафіксовано, у січн і- 2) та 1 випадок доступу до інформації.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 196 випадків побиття та нападів на журналістів, 63 випадки перешкоджань законній професійній діяльності журналістів та 26 випадків цензури.

У березні експерти ІМІ відзначали, що переважна більшість порушень свободи слова була пов’язана з подіями у Криму, зокрема, з російською інтервенцію на півострів та з діями самопроголошеної проросійської кримської влади.

Ставлення до українських та іноземних журналістів з боку російських військових чи представників так званої “кримської самооборонии” було жорстоке та безкомпромісне. Їм чинились всілякі перешкоди, аби журналісти не могли виконати свій професійний обов’язок.

Так, з 44 випадків побиття та нападів 30 стосуються Криму. Журналістів жорстоко били, зокрема, кореспондента “Інтеру” Анлрія Цаплієнка. Навіть діставалося жінкам - севастопольська журналістка Тетяна Ріхтун отримала удар по голові, а згодом була змушена евакуюватися з Криму.

З 34 випадків перешкоджання - 25 пов’язані з Кримом. Українські та іноземні журналісти не допускалися у державні заклади на заходи представників самопроголошеної влади. Водночас перевага надавалася саме російським ЗМІ. Під час референдуму 16 березня щодо визначення статусу Криму на виборчі дільниці допускалися лише російські ЗМІ. У самих правилах акредитації ЗМІ на референдум вже була зафіксована цензура, зокрема, журналістам не дозволялося негативно висвітлювати цю процедуру.

Всі 11 випадків викрадень та затримувань пов’язані з Кримом. Представників ЗМІ, як іноземних, так і українських викрадали на декілька днів чи кілька годин, над ними знущалися. Зокрема, декілька днів не могли знайти журналістку “Українського тижня” Олену Максименку, якій відрізали шматок волосся. Журналіста Радіо Свобода Левка Стека у Бахчисараї витягнули з автобусу, і, повозивши декілька годин, викинули у полі, сказавши, не повертатись у Крим.

З 9 випадків погроз та залякувань 5 пов’язані з Кримом.

З 16 випадків цензури - 14 з Кримом. Майже всі українські телеканали були відключені на півострові та замінені на російські. Місцеві ЗМІ, зокрема, Чорноморська ТРК була відключена також у Криму. Перешкодиж робилися і для телеканалу АТР. Головний редактор “Аргументи тижня - Крим” Заір Акадиров, пропрацювавщий від самого початку у газеті, змушений був звільнитися через цензури і втручання у редакційну політику засновників.

Один зафіксований у березні випадок обмеження доступу до інформації і він пов’язаний з Кримом. Зокрема, Республіканський комітет Республіки Крим з охорони культурної спадщини з приводу комунальних та приватних об’єктів культурної спадщини відмовився надати відповідь на запит сайту Інсайдер. Аргументували тим, що відтепер на території РФ закон України “Про доступ до публічної інформації” не діє.

Детальніше з барометром можна ознайомитися за посиланнями:

Частина 1

Частина 2

Частина 3

Фото - УНІАН

Liked the article?
Help us be even more cool!