Автомати поряд зі шкільними підручниками. Як російська політика мілітаризації дітей порушує міжнародне право
Автомати дедалі частіше опиняються поряд з підручниками в російських школах. У Росії вправлятися зі зброєю навчають уже навіть дошкільнят. Для залучення дітей до військової підготовки та війни створювались і продовжують створюватися різні організації та рухи. Подібні “освітні” практики росіяни намагаються впроваджувати також на тимчасово окупованих територіях України. Водночас загарбники ігнорують міжнародні правові норми, що передбачають відповідальність за мілітаризацію дітей.
Від 2022 року в Росії створюють мережу “центрів військово-патріотичного виховання”, що серед іншого мають на меті вогневу підготовку для дітей та молоді. Поряд з тим перший заступник голови адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко заявив про старт нової освітньої програми “Знання”, що має готувати інструкторів для таких “центрів”. Програма їхньої підготовки, за його словами, матиме “спортивну, військову, патріотичну та ідеологічну” складові. Як пишуть російські медіа, навчатися на інструкторів кличуть “майстрів бойових мистецтв”, а також учасників нападу на Україну та інших воєн, що веде Росія.
Симптоматичним видається той факт, що “міжгалузеву програму з військово-патріотичного виховання” напрацьовує так звана “Робоча група з питань СВО”, створена за указом Володимира Путіна. До цієї “робочої групи”, як заявляє сайт партії “Единая Россия”, входять представники Держдуми, Ради Федерацій, міністерства оборони Росії та так звані “воєнні кореспонденти”. Крім питань “військово-патріотичного виховання” до її завдань входить і підготовка “пропозицій з питань виробництва продукції, необхідної для забезпечення потреб усіх видів військ та військових формувань”.
Партійний сайт у тексті про напрацювання програмних документів щодо мілітаризації дітей у Росії наводить слова такого собі Сергія Євдокимова – керівника одного з “центрів військово-патріотичного виховання”: “Необхідно “промолотити” всю складову початкової військової підготовки. Тому що збирання-розбирання зброї не покращує результатів прицільної стрільби й не навчає, як з мінімальними втратами виходити з бою”.
Нові “центри військово-патріотичного виховання”, на відміну від багатьох інших російських ініціатив, з’являються не лише в програмних документах. До прикладу, у лютому цього року такий заклад почав працювати в Ставропольському краї. Тамтешня влада заявляє, що має намір “пропустити” крізь нього 3 тисячі школярів і навчити їх “основ військової служби, загальновійськових статутів”, а також застосувати “стройову та військово-медичну підготовку”.
Водночас про глобальний підхід до мілітаризації нового покоління в Росії свідчить і заява міністерки в справах молоді Бєлгородської області Тетяни Киреєвої. За її словами, протягом 2022 року грантова підтримка “військово-патріотичного” руху в регіоні зросла в 13 разів.
Крім державних структур та неназваних грантодавців до мілітаризації російських дітей та молоді долучилась і ПВК “Вагнер”. У Петербурзі відкрили молодіжний клуб “Лідер”, що одразу отримав неофіційну назву “Вагнерьонок”.
У клубі жодним чином не приховують зв’язку з ПВК “Вагнер”, власник якої Євген Пригожин заявив, що місією закладу є “забезпечення комфортного середовища для генерації нових ідей з метою підвищення обороноздатності Росії”. Наразі відомо, що членів клубу навчають керувати БПЛА, розповідають їм про основи роботи вербувальників спецслужб та залучають до матеріального забезпечення російських військових. Нині публічно відомо про 60 учасників “Вагнерьонка”.
Новітні ініціативи з мілітаризації дітей та молоді в Росії набувають розвитку паралельно з давнішими. У 2015 році за указом президента Росії Володимира Путіна було створено “Російський рух школярів” (загальноросійська громадсько-державна дитячо-молодіжна організація). Рух має військово-патріотичне спрямування і передбачає пропаганду війни та розвиток воєнізованих (кадетських, “козацьких” та ін.) класів у школах. За сім років існування рух налічує близько 4 мільйонів учасників, 102 тисячі батьків і 275 тисяч учителів по всій Росії. Приєднатися до організації можна у віці від 8 до 18 років.
Менш помітною, але не менш дієвою є мілітарна складова “Большой перемены” – автономної некомерційної організації, одного з організаторів Всеросійського конкурсу “Велика зміна”, що кожного року проводиться за підтримки міністерства освіти і науки РФ та міністерства науки і вищої освіти РФ. Офіційна мета конкурсу – надати можливості для розвитку та реалізації здібностей школярів починаючи з 5 класу та молоді до 25 років включно. Водночас один з напрямів конкурсу називається “Служити Батьківщині”, метою якого є представлення спотвореної історії Росії та пропаганда серед молодого покоління збройної агресії проти інших країн. Громада, сформована участю в щорічних змаганнях, налічує 2,5 млн учасників, 140 тис. учителів і 32 тис. навчальних закладів.
Тим часом найвідомішою мілітаризованою дитячою організацією Росії лишається “Юнармія” (загальноросійський дитячо-юнацький військово-патріотичний громадський рух, створений у 2016 році за ініціативою міністра оборони РФ Сергія Шойгу). Основним завданням цієї організації є залучення дітей до військової підготовки та пропаганда ідеології “русского мира”. Для цього організовуються різноманітні гуртки та секції, де діти вчаться поводитися зі зброєю, проходять бойову та тактичну підготовку, беруть участь у військово-спортивних іграх та естафетах. Рух уже об’єднав понад 1 240 000 дітей та підлітків по всій країні. До “Юнармії” на момент її створення можна було вступити від 8 до 18 років.
Але протягом останніх п’яти років до цієї парамілітарної молодіжної організації беруть навіть вихованців дитячих садків. Як випливає з повідомлень російських медіа, таке практикують переважно в російських Ямало-Ненецькому автономному округу та Приморському краї. Паралельно з цим підлітки-члени “Юнармії” проводять “патріотичні уроки” для дошкільнят, під час яких навчають малечу розбирати й збирати автомати Калашникова.
Крім перелічених існує низка інших військово-патріотичних клубів, організацій та рухів, що залучають до своєї діяльності дітей та молодь з метою “виховання високоморальних, соціально успішних громадян”, чим фактично здійснюється виховання слухняних і лояльних до влади громадян, підготовлених пропагандою бездумно воювати за наказом диктатора. Надзусилля російської влади щодо мілітаризації дітей і підлітків іноді призводять до просто карикатурних результатів. Так, у міському басейні Магнітогорська школярів змусили плавати наввипередки з автоматами й в одностроях.
В Орлі провели конкурс “Макіяж під камуфляж”, під час якого дівчата в одностроях малювали на обличчях хлопців в одностроях щось вдавано патріотичне, але навряд чи естетичне.
А в Казані, столиці Татарстану, школярів під пісню “Я русский” так змушували любити батьківщину “просто піднявши руку догори”, що не помітили, як навчили дітей нацистського вітання.
Із 2014 року Росія регулярно порушує міжнародні норми та вчиняє злочини проти дітей і у сфері захисту дітей в Україні. Зокрема, у частині мілітаризації освіти та пропаганди війни серед неповнолітніх. Відомо, що дітей, вивезених з України й розподілених за сиротинцями, залучають до вистав на воєнну тематику та до виробництва окопних свічок для російської армії, а також навчають поводження зі зброєю.
На тимчасово окупованих Росією територіях України мілітаризація дітей будується на “військово-патріотичній” пропаганді, спрямованій серед іншого на підготовку дітей до служби в російській армії і сприяння вступу на таку службу. Насамперед це здійснюється шляхом поширення на українських дітей діяльності російських мілітаристських організацій і рухів.
Підрозділи “Юнармії” створено практично в кожній школі Криму, відомо про залучення до її заходів щонайменше 10 тисяч дітей, повідомляє Qirim.News із посиланням на координаторку Кримської правозахисної групи Ольгу Скрипник.
“Всю освіту в окупованому Криму нині побудовано так, що це не так освіта, як пропаганда служби в армії, пропаганда культу війни, спаплюження історичних фактів і дезінформація дітей. Якщо говорити загалом про шкільну освіту, то вона стосується двохсот тисяч дітей, які перебувають у шкільних заходах”, – наголосила Скрипник.
Водночас окупаційна влада Криму заявляє, що на півострові організовано 874 загони “Юнармії”, до яких входить 29 тисяч дітей.
Від початку повномасштабної війни у 2022 році росіяни поширили практику вербування українських дітей до “Юнармії” і на інших територіях. Зокрема, про такі спроби повідомив спікер Оперативного командування “Південь” Владислав Назаров. Відомо про спроби створити загони цієї мілітаристської дитячої організації в Херсонській області, у Мелітополі та в Маріуполі.
Крім того, наприкінці минулого року з окупованих територій Донецької та Луганської областей до Чечні вивезли 200 підлітків для “військово-патріотичного виховання” в спеціалізованому таборі “Гірський ключ”. Таку ідею під час зустрічі згенерували так звана дитяча омбудсменка Марія Львова-Бєлова і Рамзан Кадиров. Цим похвалилися в телеграм-каналі “Kadyrov_95”, де також показали українських дітей зі зброєю в руках та розповіли, що викрадених підлітків уже встигли звозити на екскурсії військовим полігоном і університетом сил спецпризначення, а також прочитати їм лекцію про “героїв Росгвардії”.
Тим часом заступник голови адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко заявив, що на “військово-патріотичне” виховання дітей на тимчасово окупованих територіях України має бути спрямований так званий “президентський грант” на суму 480 мільйонів рублів.
А призначений Кремлем так званий “губернатор” Севастополя Михайло Развозжаєв наполягає, що “учасникам спецоперації необхідно займатися патріотичною підготовкою молоді в школах і вищих навчальних закладах, тому що молодь їм довіряє”.
У такий спосіб планується нарощування ресурсів для підтримки подальшої мілітаристської риторики та мобілізації. Притому що стаття 51 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняє державі-окупанту чинити тиск і примус мешканців окупованої території до служби у своїх збройних силах, а також пропаганду на користь добровільного вступу до армії держави-окупанта.
Крім того, з погляду норм міжнародного права є абсолютно неприйнятним, що ідеологічне мілітаристське оброблення дітей здійснюється на базі шкіл, закладів додаткового навчання, закладів для сиріт, організацій сфери культури та спорту, а віковий поріг для вступу дітей практично відсутній. Адже діти – надзвичайно унікальна та вразлива верства населення. Відповідно до Конвенції про права дитини, яка була ратифікована Постановою ВРУ № 789-XII від 27.02.91, “дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку”.
Про заборону мілітаризації молоді та дітей ідеться в Конвенції про права дитини, у Факультативному протоколі щодо участі дітей у збройних конфліктах, Африканській хартії прав і добробуту дитини.
Так, вербування дітей та їхня участь у бойових діях є неприйнятною практикою, забороненою Додатковими протоколами 1977 року до Женевської конвенції 1949 року. Якщо навіть діти не беруть безпосередньої участі в бойових діях, то очевидно, що цим може не обмежуватися їхня роль у війні. Дівчат та хлопців також можуть використовувати для допоміжних функцій, що є не менш небезпечним, ніж участь у бойових діях, та призводить до великого ризику для дітей і труднощів у їхньому подальшому житті. Їхні завдання можуть бути різними, але вони стикатимуться з жахом війни, якого не зможуть зрозуміти. Незалежно від своєї ролі, діти, залучені в будь-який спосіб до збройного конфлікту, зазнають насильства як свідки, безпосередні жертви та вимушені учасники.
Відповідно до Паризьких принципів та керівних вказівок щодо дітей, пов’язаних зі збройними силами чи озброєними угрупованнями, дитина, пов’язана зі збройними силами чи озброєними групами, означає будь-яку особу віком до 18 років, яку завербували або використовували збройні сили чи озброєні групи в будь-якій якості, включно з, але не обмежуючись, дітьми, хлопчиками та дівчатами, використовуваними як бійці, кухарі, носії, шпигуни або в сексуальних цілях. Це стосується не тільки дитини, яка бере або брала безпосередню участь у бойових діях.
Незалежно від способу вербування дітей і їхніх ролей, діти-солдати є жертвами, участь яких у конфлікті має серйозні наслідки для їхнього фізичного та емоційного добробуту. Зазвичай вони стають жертвами жорстокого поводження, і більшість із них стають свідками смерті, убивств і сексуального насильства. Багатьох змушують вчиняти насильницькі дії, а деякі страждають від серйозних довгострокових психологічних наслідків.
У 2000 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах для захисту дітей від вербування та використання у військових діях.
Факультативний протокол – це зобов’язання, що держави:
- не вербуватимуть дітей віком до 18 років, щоб відправити їх на поле бою;
- не призиватимуть на військову службу військових, молодших за 18 років;
- повинні вжити всіх можливих заходів для запобігання такому вербуванню, включно із законодавством про заборону та криміналізацію вербування дітей до 18 років та залучення їх до бойових дій;
- демобілізують будь-кого віком до 18 років, хто призваний або використовується у військових діях, і нададуть послуги з фізичного, психологічного відновлення та сприятимуть їхній соціальній реінтеграції.
Так, збройні групи за жодних обставин не мають вербувати або використовувати в бойових діях осіб, молодших за 18 років.
18 років – мінімальний вік для вербування та використання дітей у військових діях. Вербування та використання дітей віком до 15 років як солдатів заборонено міжнародним гуманітарним правом – угодами та звичаями – і визначено Міжнародним кримінальним судом як воєнний злочин.
Втім, у Кремлі не особливо цим переймаються. Нині російська влада напрацьовує законопроєкт щодо впровадження до кримінального кодексу виховного заходу (вид покарання) стосовно дитини, яка скоїла злочин, як передання неповнолітнього на утримання та піклування волонтерській організації або до “Російського руху дітей та молоді”. Тож фактично готується платформа для залучення не тільки повнолітніх злочинців, а й неповнолітніх правопорушників до бойових дій.
Help us be even more cool!