Як захистити своє право на доступ до публічної інформації

Загальновідома істина, що право може залишитись суто декларативним, якщо його не захистити. Отже, як можна відстояти своє право на доступ до публічної інформації?
Перш за все слід пам’ятати, що розпорядник інформації зобов’язаний максимально розкривати усю інформацію, яка була створена або отримана в процесі виконання державними органами свої обов’язків. Всі державні органи утримують за гроші платників податків, за наші гроші, тому ми маємо право знати все, що вони роблять.
Ваше право вимагати від розпорядника інформації:
- надавати повну відповідь на інформаційний запит у встановлені законом строки;
- вимагати, щоб особливо важлива інформація, пов’язана із діяльністю державним органів, перелік якої визначений законом, оприлюднювалась на офіційних веб-сайтах, мас-медіа, або була донесена до широкого кола громадськості в будь-який інший спосіб.
Що оскаржувати?
Ви маєте право оскаржити рішення, дії або бездіяльність розпорядника інформації. Рішення – це будь-який правовий акт індивідуальної або нормативної дії, тобто ви можете оскаржити як індивідуальний акт розпорядника, який стосується саме Вас (наприклад, надання неповної інформації у відповідь на запит) так і акти нормативної дії, які стосуються невизначеного кола осіб (наприклад розпорядник у своєму рішення неправомірно відніс суспільно важливу інформацію до інформації з обмеженим доступом ). Дії – здійснення своїх обов’язків , бездіяльність – не виконання обов’язків згідно із законом - не оприлюднення суспільно важливої інформації, ненадання відповіді на запит.
Оскаржити можна:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що
порушили законні права та інтереси запитувача.
Способи оскарження
Адміністративний
Адміністративне оскарження - скарга до керівника розпорядника інформації або вищестоящого органу.
Строки та порядок оскарження. Скарга розглядається протягом місяця, а та, яка потребує термінового розгляду – негайно, але не пізніше 15 днів. Закон “Про звернення громадян” передбачає, що до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Скарга може бути подана упродовж місяця з моменту ознайомлення громадянина з оскаржуваним рішенням, але не пізніше року з моменту його прийняття
Неможливе таке оскарження, якщо розпорядник інформації є фізичною особою або суб’єктом владних повноважень – одноособовим органом, або якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльності самого керівника розпорядника.
Тоді задіюються оскарження до вищестоящого органу. Для держаних органів оскарження здійснюється до вищестоящого органу у вертикалі виконавчої влади, винятком є лише Кабінет Міністрів України, оскільки він очолює виконавчу гілку влади.

Щодо виконавчих органів місцевої ради, то органами, до якого можна оскаржити порушення ними права на доступ до інформації, є виконавчий комітет, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті ради, якому вони підпорядковані.

Для державних і комунальних підприємств “вищим органом” слід вважати суб’єкта владних повноважень, до сфери управління якого це підприємство чи інший суб’єкт господарювання належить- сільрада, міськрада, тощо.

Скарга до прокуратури.
Дієвим засобом може стати подання скарги до прокуратури. Закон дав прокурору право реагувати на порушення прав людини. На порушення права на доступ до інформації прокурор має право винести протест, припис подання, що призупиняє дію акту та зобов’язує орган усунути порушення. Також прокурор має право скласти протокол про адміністративне правопорушення (статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за неправомірну відмову у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності).
Якщо є достатні ознаки правопорушення, прокурор складає протокол і передає справу до місцевого загального суду. Прокурор доводить факт порушення конкретною фізичною особою – посадовою особою розпорядника інформації. Якщо вина відповідача доведена, суд накладає адміністративне стягнення, проте, в даному випадку до компетенції суду не належить відновлення порушеного права, для цього потрібно подавати заяву в суд згідно із правилами адміністративного судочинства.
Судове оскарження.
Судове оскарження відбувається згідно із нормами адміністративного судочинства. Відповідачем у даній справі можуть бути не лише суб’єкти владних повноважень, а й приватні особи, оскільки мова йде про публічно правові відносини. Обов’язок доведення обставин справи лежить на позивачеві, тоді як обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Строки оскарження: для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня, коли ви дізналися (наприклад, отримала відмову в задоволенні запиту) або мали дізнатися (наприклад, дата оприлюднення нормативно-правого акта, що оскаржується) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вимоги, які може містити адміністративний позов
1) скасування рішення індивідуально-правового характеру або визнання нечинним нормативно-правового акта розпорядника - повністю чи окремих його положень (наприклад, визнання нечинним акта про визначення переліку відомостей, що становлять службову інформацію; скасування рішення про відмову в наданні інформації за запитом);
2) зобов'язання розпорядника прийняти рішення або вчинити певні дії (наприклад, зобов’язання розпорядника оприлюднити інформацію;
3) зобов'язання розпорядника утриматися від вчинення певних дій (наприклад, зобов’язання розпорядника, який поширив конфіденційну інформацію про особу, утриматися від дальшого надання такої інформації – за позовом особи, якої ця інформація стосується);
4) стягнення з розпорядника - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) розпорядника (наприклад, встановлення, що суб’єкт є належним розпорядником для розгляду інформаційного запиту).
Ви маєте право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Закон також передбачає відшкодування моральної та матеріальної шкоди, пов’язаних з порушення права на доступ до публічної інформації. Відшкодування може здійснюватись в рамках адміністративного судочинства, якщо вимогу про відшкодування шкоди заявлено в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а також в рамках цивільного та господарського судочинства.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.»
Матеріальна шкода – витрати майнового характеру, пов’язані із порушенням права на доступ до публічної інформації.
Прикладом застосування розглядуваної норми може бути випадок, коли органові влади було відомо про забруднення питної води, але він не оприлюднив цю інформацію, чи надав не повну інформацію.
Завдана матеріальна шкода, пов’язана з втратою майна, а також моральна шкода через його втрату або каліцтво від стихії підлягає компенсації.
Судовий збір.
з 1 листопада 2011 року становитиме 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 28 грн. 23 коп.
Отже, якщо Ваше право на доступ до публічної інформації порушене, ви маєте право скористатись як судовим так і адміністративним способом оскарження. Слід пам’ятати, що якщо справа знаходиться в судовому розгляді, то адміністративне оскарження припиняється, тому краще скористатись спочатку адміністративним способом вирішення справи, а вже потім судовим.
Оксана Іванців, Роман Головенко. Інститут масової інформації