ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Зрозуміти й пробачити. Гуманні вінницькі суди не карають за ненадання інформації

Попри те що доступ до інформації є одним із найболючіших порушень прав журналістів і, як свідчить Барометр свободи слова, другим за кількістю показником, вінницькі журналісти не надто скаржаться на такі утиски. Насправді це не означає, що на Вінниччині все гарно і посадовці так піклуються про журналістів, що надають на перший запит усю інформацію. Це означає, що медійники часто не хочуть гаяти час на юридичну тяганину, на заяви, суди.

"У зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення"


Журналісти Вінниччини у 2020 році не зверталися до суду із заявами про ненадання інформації, про обмеження доступу. Цим здебільшого переймались адвокати, громадські активісти, місцевий представник секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та громадяни, які здебільшого цікавилися земельними питаннями у своїх громадах.

З усім тим для медійників ця практика може стати корисною.
Якщо проаналізувати рішення судів Вінниччини з 1 січня 2020 року за статтею 212-3 КУпАП ("Порушення права на інформацію та права на звернення"), побачимо, що здебільшого відповідачами в цих справах є голови сільрад та міськрад. Майже завжди вони уникали відповідальності.

Ціла епопея розгорнулася навколо притягнення Гайсинського міського голови Анатолія Гука. Його намагалися притягнути за ненадання "конкретної відповіді щодо надання текстової частини детального плану території м. Гайсина". Та марно – тримісячний строк сплив, міський голова невинуватий "у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення". А це означає, що детальний план міста – велика таємниця і нікому його не покажуть. І головне, нікого за це не покарають.
Гайсинський мер – якась дивна персона. Ніхто з місцевих суддів не хоче мати з ним справу. Так, самовідвід узяв місцевий суддя Ковчежнюк, оскільки "давно і добре особисто знає Гайсинського міського голову". Згодом гайсинський суддя Швидкий заявив самовідвід "з огляду на те, що він використав своє законне право громадянина України щодо приватизації житла та звертався до Гайсинської міської ради з відповідною заявою, що виключає його участь у цій справі як судді". А до них і "суддя Дєдов С. М. заявив самовідвід з огляду на те, що він у червні 2020 року використав своє законне право громадянина України: звернувся до Гайсинської міської ради із заявою про виділення і передання йому безоплатно в приватну власність (приватизації) земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража біля місця свого проживання, що виключає його участь у цій справі як судді".

До речі, у судді Ковчежнюка це не вперше. Він дуже добре знає мера Гука і бере самовідводи.
Ось ще цікава справа. Сільська голова Михайлівки (що поблизу Гайсина – не дивно) стільки разів відкладала засідання, посилаючись то на карантин, то на хворобу, то на відсутність адвоката, що час сплив – і справу закрили "у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення". В іншій справі хоч сільська голова і "вину визнала, щиро каялася", та це не вберегло її від закриття справи "у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення".

В іншій судовій історії (не дивуйтеся, теж з-під Гайсина) голова ГО "Подільський центр протидії корупції" Андрій Бондаренко (ОСОБА-2 в тексті рішення) намагався отримати "всі рішення сесії сільської ради та всі рішення виконавчого комітету сільської ради за 2015–2019-й, а також інформацію про надходження коштів до сільської ради 2015–2019-й про витрачання коштів з бюджету Гранівської сільської ради за ці ж роки". Звичайно, не отримав. Натомість на суді "адвокат Мельник А. М. зазначив наступне: на його думку, вказані запити – це перевищення прав, оскільки незрозуміло, навіщо ОСОБА_2 всі рішення за період 2015–2019 років, це дуже велика кількість аркушів. Від ОСОБА_2 був запит на інформацію про суму коштів, витрачених на премії та заробітні плати працівників сільської ради, проте таку інформацію Гранівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області надати не могла, адже це таблиці, розрахунки, які ОСОБА_2 просив у цьому запиті. Згідно із законом, Гранівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області зобов'язана надати ту інформацію, яка в них є, а складання таблиць та розрахунків не є відповіддю на запит".
Проте провадження в справі закрили "у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення".

Із таким саме формулюванням закрили справу і проти голови Оратівської поліції. І проти директора Бершадської загальноосвітньої школи. І проти голови Струтинської сільської ради. І проти голови Тульчинської міської ради. І проти голови Конівської сільської ради. Цікаво, що в усіх цих випадках суд доходить висновку про неправомірну відмову в наданні інформації, але ж вдіяти нічого не може… "у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення".
Як бачимо, практика проста. Громадянин надсилає запит, його ігнорують, не відповідають. І це може тривати досить довго. Тоді на представників влади подають заяву до суду. І чесний, непідкупний та милосердний суд прощає винуватців, оскільки строк із дати вчинення адмінправопорушення (три місяці) сплив. Фактично індульгенція.

Але поодинокі випадки перемоги є. Адвокат Герасимчук подав до суду за прострочення відповіді голови Шевченківської сільської ради Літинського району одразу. Хоча, як виявилося, відповідь надійшла із запізненням на один день. Правопорушниця "вину в інкримінованому їй правопорушенні визнала, розкаялась у вчиненому". Суд звільнив голову сільради від відповідальності, "обмежившись усним зауваженням".
А от за те, що голова вінницького ОСББ "Клубний дім – 3" відмовила адвокату в наданні інформації на запит, вона була притягнута до відповідальності – 850 гривень. Але знов-таки, маємо розуміти, що адвокатський запит здійснюється не на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", а на підставі Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". І хоча притягають до відповідальності також за статтею 212-3 КпАП, але ж то трохи про інше. Як і чимало з вищепереліченого.

Записи не горять – вони втрачають актуальність 


Письмові відповіді, точніше невідповіді, – далеко не весь спектр порушення права доступу до інформації. Ладижинський журналіст і депутат місцевої ради Андрій Скакодуб повідомив про те, що із сайту міськради зник запис засідання сесії: "В Ладижині першу сесію міської ради було проведено в закритому режимі, не допущено, крім депутатів, жодних осіб, в т.ч. журналістів. При цьому було гарантовано дотримання принципу "гласності та відкритості"  в роботі сесії через поширення першого засідання сесії в інтернеті, що і було зроблено цього ж дня під вечір. Але на ранок усі відео було видалено".
На запит депутату повідомили: "З приводу відсутності відеозапису першої сесії Ладижинської міської ради восьмого скликання на офіційному сайті Ладижинської міської ради в мережі  Інтернет зазначаємо про те, що даний відеозапис перебував на офіційному сайті Ладижинської міської ради протягом часу, достатнього для забезпечення можливості зацікавленим особам ознайомитися з ним".
Такі випадки на Вінниччині не одинокі. Знов-таки просто мало хто звертається по правову допомогу, пише заяви до поліції, представнику омбудсмана. А варто було б, можливо крига і скресла б…

Антон Булгаков, представник ІМІ у Вінницькій області
Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Liked the article?
Help us be even more cool!