Житомирська обласна рада прагне стати відкритою для медіа

Голова Житомирської облради Володимир Ширма. Фото - сайт облради

Протягом останнього часу законодавство зазнало докорінних змін в сторону відкритості органів місцевого самоврядування для громадськості. Акредитація журналістів перестала нести обмежувальну функцію, перетворившись для органів влади в інструмент співпраці із місцевими журналістами, що стежать за роботою  рад. Усунуті раніше діючі жорсткі перешкоди для потрапляння до адміністративних будівель, гарантовано вільний доступ на засідання місцевих рад та депутатських комісій, а проекти рішень підлягають оприлюдненню ще на етапі їх обговорення.

Все це стало можливим із запровадженням Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Від часу його прийняття минуло більше семи років, проте далеко не кожна місцева рада в повній мірі застосовує його на практиці.

Згідно із проведеним громадською організацією “Інститут масової інформації” (ІМІ) дослідженням “Рада дружня до медіа”, серед головних ознак закритості рад, окрім включених в регламенти роботи місцевих рад застарілих обмежувальних норм, посадовці часто вигадують всілякі вимоги і правила, дотримання яких жодним законом не встановлено.

У рамках цього дослідження експерти ІМІ дослідили чинні документи 47 рад. Серед них: Житомирська міська та обласна ради. Результат в обох виявився різним. З прийняттям нового регламенту Житомирська міськрада закріпила у власній діяльності передбачені законодавством норми із відкритості та прозорості. Секретарю ради Наталії Чиж вручена 25 жовтня відзнака ІМІ “Рада дружня до медіа”.

У Житомирській обласній раді, на жаль, для представників ЗМІ досі діє ціла низка обмежень.

Зокрема, багато з них закладені в розпорядженні голови Житомирської обласної ради щодо Порядку акредитації представників засобів масової інформації. У лютому 2010 року очільник ради Йосип Запаловський зобов’язав редакції та телерадіоканали надавати копії ліцензій і свідоцтва про державну реєстрацію разом з інформацією про власників медіа. Для іноземних ЗМІ вимог ще більше - перш ніж акредитуватися в обласній раді, редакція має спершу завірити документи в Міністерстві закордонних справ України. Встановлені також обмеження, що стосуються кількості акредитованих журналістів від одного ЗМІ - не більше двох осіб, при цьому обов’язково зазначати рік народження цих журналістів. Водночас для позаштатних, журналістів інформаційних та новинних сайтів, як і членів професійних об’єднань журналістів, акредитація і, відповідно, можливість потрапити на офіційні заходи обласної ради взагалі не передбачена.

В одному з пунктів Порядку акредитації “уповноваженим представникам  забезпечення безпеки та охоронних заходів” надано право огляду та перевірки апаратури журналістів при вході до адміністративних будівель обласної ради. Оскільки законодавством передбачена лише перевірка документів та поверхневий огляд речей, подібні огляди та перевірка апаратури цілком можна вважати перевищенням повноважень.

За запізнення чи залишення місця, виділеного журналістові, його можуть “усунути від участі в заході”. У Порядку акредитації існує поняття “анулювати” акредитацію працівнику ЗМІ у  будь-який момент з численних причин, що навіть близько не мають відношення до закону.

У коментарі представнику ІМІ в Житомирській області Тарасу Боросовському радник голови Житомирської обласної ради з питань зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації Ірина Карпова повідомила про готовність виправити ситуацію.

“Скоріш за все, ми упустили з виду цей момент. Безумовно, серед пріоритетів обласної ради залишається вільний доступ журналістів на засідання комісій та сесії. Найближчим часом з’явиться проект рішення про скасування даного розпорядження”, - запевнила Ірина Карпова.

Ціла низка рекомендацій ІМІ стосувалась положень регламенту роботи Житомирської обласної ради. На наступному засіданні профільна комісія під керівництвом Сидора Кизіна має розглянути та опрацювати пропозиції ІМІ для внесення на розгляд сесії питання про нову редакцію регламенту.

Нагадаємо, 5 жовтня 2017 року в Києві ГО “Інститут масової інформації” презентував результати дослідження “Рада дружня до медіа: оцінка стану дотримання ЗУ “Про інформацію” у регламентах місцевих рад”.

У рамках проекту експерти ІМІ проаналізували регламенти 47 обласних та міських рад на предмет забезпечення прав журналістів та дотримання вимог Закону України “Про інформацію”. Дослідження показало, що із 47 місцевих рад понад третина (17 рад) порушують вимоги чинного законодавства щодо забезпечення прав журналістів. Тому експерти ІМІ розробили рекомендації для усунення проблемних моментів із регламентів цих 17 рад. Представники ІМІ у регіонах проконтролюють втілення в життя запропонованих рекомендацій.

Дослідження “Рада дружня до медіа” реалізоване в рамках проекту ІМІ “Блогери України проти корупції” за підтримки Freedom House.