Журналісти в ЗСУ, зникнення реклами, атаки на сайти і патріотизм: як рівненські ЗМІ працюють в умовах війни

Війна стала потрясінням для більшості медіа. Чимало ЗМІ в Україні припинили своє існування, інші – тримаються. Дехто ж прогнозував повномасштабну війну та готувався до роботи в умовах воєнного часу. Наразі невідомо про припинення роботи жодної рівненської редакції. Головною ж турботою медійників стало питання фінансів, адже виживати в умовах війни важко і бізнесу, який фактично припинив замовляти рекламу в ЗМІ. Крім того, окремі медіа відчули на собі кадрову проблему через, те що їхні журналісти пішли на фронт, виїхали з країни чи приєдналися до сил тероборони. 

Про роботу рівненських ЗМІ в умовах війни, проблеми, пошуки рішень і нові стратегії ІМІ розповіли редактори сайтів “ЧаРівне”, “Горинь.інфо”, радіо  “Радіо Трек”, газети й сайту “Рівне вечірнє”, а також телеканалу “Рівне 1”. 

Оксана Кравець, головна редакторка “ЧаРівне”: “Наш шеф-редактор і журналіст-оператор зараз у лавах ЗСУ та тероборони захищають Україну”

Оксана Кравець. Фото з її профілю у фейсбуці

Як війна вплинула на роботу нашого ЗМІ? Однозначно нам стало важче, тому що за день до початку війни, 23 лютого, наш сайт був знесений хакерською атакою, і ми майже місяць не працювали. Ми хвилювалися, чи вдасться відновити копію сайту і все інше, але вже за місяць повернулися до роботи. Звичайно, стало гірше. У нас зменшилася кількість працівників через те, що наш шеф-редактор і журналіст-оператор зараз у лавах ЗСУ та тероборони захищають Україну. Тому в нас лише двоє працівників, і ми працюємо без вихідних. 

З початком війни й тоді, коли сайт не працював, від нас пішли всі рекламодавці. Це тенденція щодо всіх медіа. Потроху зараз повертаються, зокрема повернулися двоє рекламодавців. Але, звичайно, нинішні фінансові показники не в тих об’ємах, які були до війни. Тобто ми розуміємо, що в рекламодавців теж не такі прибутки, як були, тому ми зі свого боку робимо знижки на рекламу. Але ми раді, що рекламодавці повертаються. Наразі сайт фактично є дофінансованим з боку нашого шеф-редактора. 

З початку війни ми створили телеграм-канал, і ми тримали руку на пульсі всіх подій, як і всі ЗМІ. Ми уважніше почали перевіряти інформацію на вміст фейків, хоча це займає більше часу. Але ми розуміємо, що в такий час не маємо права на помилку. Стало менше власних матеріалів, які ми готуємо, і більше інформації, яку надають офіційні пресслужби, Генштаб, ГУР чи військова адміністрація. Через те що в нас лише двоє працівників, фактично весь наш контент-план будується на інформації офіційних пресслужб, який ми адаптуємо під свій сайт. Часу на власні матеріали в нас немає, але, думаю, що ми успішно пройдемо цей етап.

Ми чекаємо, звичайно, повернення наших хлопців, вони підсилюють наш сайт, тому що в нас з’явиться тоді і відеоконтент, і відеоролики. Я думаю, що ми будемо так само тримати руку на пульсі, важливих подіях. І ми плануємо втілення якихось проєктів. Можливо, проєкт історій людей під час війни, історій переселенців. На сайті ми й зараз  публікуємо багато таких історій, і люди прекрасно їх читають. 

Тарас Давидюк, головний редактор “Горинь.інфо”:  “Незважаючи на те що я пішов на фронт, редакція ще раніше була готова до такого повороту подій”

Тарас Давидюк. Фото з особистого профілю у фейсбуці

Повномасштабне вторгнення не стало катастрофою для сайту, оскільки ми знали, що рано чи пізно росія може активізувати свої дії. Що і сталося. Незважаючи на те що я пішов на фронт, редакція ще раніше була готова до такого повороту подій: були розподілені обов’язки та визначені дії під час різних можливих ситуацій. Виникли певні фінансові та технічні труднощі, але вони не стали на заваді повноцінному функціонуванню сайту.

У перший тиждень війни була DDoS-атака на сайт. Незважаючи на проблему, наш сайт не поклали. Труднощі виникали з перевіркою правдивості матеріалів та фільтрацією фейків, особливо в перші тижні. Цілком зрозуміло, що фінансове забезпечення сайту погіршилося: багато бізнесів закрилося, реклама не в пріоритеті для багатьох раніше зацікавлених. Утім, це загальна проблема суспільства, а не лише журналістської сфери.

Щодо колективу. Звільнень у нас не було. Хоча частина позаштатних кореспондентів перестала дописувати у зв’язку з долученістю до волонтерських проєктів чи участі в бойових діях. Жодних ідейних змін у контенті нашого сайту не відбулося. Із самого початку створення “Горинь.інфо” приділяло основну увагу російсько-українській війні та національно-патріотичному вихованню. Наша цільова аудиторія – це патріотично налаштовані люди. Тому зараз бачимо розширення аудиторії, що логічно. З початку повномасштабного вторгнення ми створили та почали активно вести також групу в телеграмі, щоб швидше доносити інформацію до читачів. Окрім того, якщо раніше ми зосереджувалися на місцевих новинах, то зараз дописуємо і про всеукраїнські події. Зокрема, пишемо про ситуацію на фронті, героїв російсько-української війни, переходи до ПЦУ громад з багатьох областей України.

Богдан Слонець, редактор сайту “Рівне вечірнє”: “Єдиний план на майбутнє – навчитися функціонувати в тих умовах, які склалися”  

Богдан Слонець. Фото з особистого профілю у фейсбуці 

Якщо торік, під час пандемії коронавірусу, кількість комерційної реклами суттєво зменшилася, то тепер, порівняно з довоєнним періодом, надходження від реклами зменшилися на більш ніж 90%. Однак попри такі труднощі штат працівників не скоротився. Щоправда, частину працівників за їхньої добровільної згоди переведено на неповну ставку. Крім того, дві працівниці виїхали через війну за кордон, одна з них працює дистанційно, друга не має такої можливості. Один працівник вступив до територіальної оборони й виконує ці обов’язки поза межами Рівного. 

Щодо контенту, то зараз, звісно, на сторінках газети й на сайті переважають матеріали воєнної тематики. Також є багато інформації, яка буде корисна для вимушених переселенців.

Оскільки в нашій області немає активних бойових дій, то найбільшою проблемою на сьогодні є фінансова, втім як і для будь-якого іншого бізнесу. На тлі зменшення доходів (і від реклами, і від продажу газет) маємо збільшення платежів за послуги друкарні та оренди приміщення. Виживати поки вдається завдяки попереднім накопиченням та оптимізації поточних витрат. Єдиний план на майбутнє – навчитися функціонувати в тих умовах, які склалися.

Олександр Туз, головний редактор телеканалу “Рівне 1”: “Ми узгодили, що працюватимемо не на повну ставку, так, щоб кожен міг мати певний дохід”

Олександр Туз з колегою. Фото з його сторінки у фейсбуці

Війна значно змінила роботу нашої редакції та каналу взагалі. З перших днів війни ми змінили концепцію телемовлення: насамперед зняли всі розважальні програми, що узгодили з Нацрадою, перейшли на трансляцію телемарафону “Єдині новини” й залишили лише прямоефірні випуски власних новин. 

Значно побільшало роботи наших діджитал-платформ, оскільки тут набагато оперативніше можна поширювати інформацію, і самі читачі активно стежили за всіма подіями. В перші тижні здавалося, ніби наші контент-менеджери працюють цілодобово, публікуючи новини й сповіщення про повітряні тривоги. З початком повномасштабного вторгнення рф частина працівників почала працювати дистанційно, зокрема це команда нашого сайту. 

У перші дні було досить стресово і незрозуміло, що і як буде далі, тому ми  обговорили з колегами, що нікого не змушуємо приходити на роботу, тож люди ухвалювали рішення, чи готові прийти працювати, чи хочуть виїхати із сім’ями, можливо залишатися вдома. Ми поважали рішення кожного. Втім, більшість вирішила працювати, тому ми організували роботу за графіком. Одна працівниця виїжджала на деякий час за кордон, але вже повернулася до України. Один із працівників відразу ж вступив до лав ЗСУ.

Звичайно, виникли й фінансові труднощі, оскільки на період війни всі рекламодавці зупинили показ реклами. Окремі клієнти вже почали частково повертатися до роботи й відновлювати нашу співпрацю, ми розуміємо і потреби бізнесу, але мусимо і заробляти, тому зараз працюємо з ними з певними знижками за розміщення реклами.

Також через зниження доходів телеканалу і нестабільність в Україні, щоб підтримувати кожного працівника, ми узгодили, що працюватимемо не на повну ставку, так, аби кожен міг мати певний дохід. Але розуміємо, що, найімовірніше, доведеться скорочувати працівників.

Микола Кульчинський, головний редактор Радіо Трек: “Доводиться працювати в режимі виживання та максимального скорочення всіх можливих видатків”

Микола Кульчинський. Фото “Четвертої влади”

Війна не зачепила наше Рівне так, як вона зачепила Харків або Чернігів. Тож, напевно, і проблеми для ЗМІ в нас менші, хоча доводиться працювати в режимі виживання та максимального скорочення всіх можливих видатків. Ми незалежне комерційне ЗМІ. Війна – це системний катаклізм. Очевидно, що бізнес скорочує видатки на рекламу. Для нас це головна проблема. Інша – це загроза авіаударів та часті повітряні тривоги. Ми перетворилися на своєрідне джерело постійного інформування населення про початок та завершення таких повітряних тривог на Рівненщині. Був період, коли ми навіть ухвалили рішення здійснювати ведення ефіру дистанційно. Однак потім повернулися до офісу і студій.

Фінансові надходження в нас скоротилися десь у п’ять-сім разів. Крім ефірного мовлення Радіо Трек – це ще й доволі потужний сайт. Цікаво, що його відвідуваність зросла десь відсотків на 30%. Проте це не дуже нас рятує, і поки тримаємося на довоєнних резервах. Дехто з наших працівників зараз за кордоном – працює дистанційно. Дехто був за кордоном і повернувся. До війська ще нікого не забрали. Працівників скорочувати не доводилося, але скоротили зарплати. Багато кому довелося сходити в неоплачувані відпустки. 

Воєнна і військово-патріотична тематика, безумовно, домінує. Україна досить потужно відреагувала на агресію – сплеском пісенної творчості. Ми маємо зараз дуже багато саме таких творів в ефірі Радіо Трек. На сайті теж публікуємо все, що стосується війни, бойових дій; загроз та перемог – все це люди читають і чекають. Тому відповідно формуються й ефірні новини на радіо.

Плануємо вистояти й перемогти. Насамперед бажаємо Перемоги нашим ЗСУ. Розуміємо, що нашим воїнам на передовій – під обстрілами – зараз набагато важче, ніж нам. Будемо триматись.