Замість людей – пресслужби, замість офіційних сайтів – групи в соцмережах: результати гендерного моніторингу ІМІ на Хмельниччині

На Хмельниччині медіа лише в третині матеріалів згадують про жінок як героїнь та експерток. Третина ж матеріалів у стрічках медіа не містить згадок ні про жінок, ні про чоловіків. Хмельницькі медіа віддають перевагу посилатися на пресслужбу компетентних органів або ж узагалі на ці компетентні органи. Також частина медіа замість посилання на офіційні сайти компетентних органів практикує посилання на фейсбук-профілі чи телеграм-канали посадовців чи компетентних органів. З позитивного – медіа активно використовують фемінітиви та не продукують гендерних стереотипів, за винятком одного випадку.

Однак про все по черзі. Цього разу поговоримо про дослідження гендерного балансу, використання фемінітивів та практично відсутність сексизмів чи гендерних стереотипів у хмельницьких медіа.

Деталі моніторингу

Щороку перед Міжнародним жіночим днем ІМІ проводить дослідження гендерного балансу в українських медіа. Такий моніторинг відкриває завісу того, чи трапляються в стрічках новин сексизми, чи використовують медіа фемінітиви, чоловіків чи жінок частіше запрошують коментувати ті чи інші теми та хто частіше стає героями новин.

Це дослідження ІМІ одночасно проводить у 20 регіонах України. Отже, такий моніторинг цього разу охопив і Хмельницьку область. На Хмельниччині ми досліджували стрічки найпопулярніших онлайн-медіа регіону: сайт "Є", Всім новини, Незалежний громадський портал, Поділля NEWS і ХМ-ІНСАЙД. Оцінювалися згадки жінок і чоловіків у новинах, опублікованих починаючи з 5 лютого 2024 року. Всього до вибірки для моніторингу ввійшли 250 новин, тобто по 50 новин кожного медіа.

Як виявилось, 30% усіх новин у згаданих медіа, що потрапили до вибірки, взагалі не містять жодної згадки про жінок та чоловіків чи то в ролі героїнь / героїв, чи експерток / експертів. Йдеться про 71 новину з 250 досліджених. У цих новинах зазвичай згадуються компетентні органи як джерело інформації – поліція, прокуратура, СБУ, ДСНС чи суд. Також у деяких новинах медіа посилаються на установи, які забезпечують жителів, до прикладу, електроенергією чи водопостачанням. Найчастіше в період моніторингу згадували Хмельницькводоканал та Хмельницькобленерго. Аналогічна ситуація з посиланнями на обласну військову адміністрацію, міські ради регіону чи територіальні громади. Щодо останніх, то найчастіше це були новини про прощання із захисниками.

У більшості згаданих органів наявні пресслужби з радниками чи то прессекретарями, однак медіа на Хмельниччині воліють, напевно, не ускладнювати собі життя – беруть інформацію з пресрелізів чи телеграм-каналів, які останнім часом стали надпопулярними й серед офіційних структур.

Фемінітиви та поодинокі старі звички

Всі аналізовані медіа використовують фемінітиви. Деякі – на 100% у всіх матеріалах, де згадувалися жінки. Втім, у деяких стрічках новин зустрічалися матеріали, де їх не використано. "Суперницями", "водійка", "заступниця", "начальниця", "керівниця", "виконавча директорка", "синоптиця", "мисткиня" – це ті слова, які колись у стрічці новин було годі шукати. Наразі ж це звичне правило для хмельницьких медій, що не може не тішити.

Лише у двох медіях були випадки, коли фемінітиви в новинах не використовували. У матеріалі "Любава та Любомир: як хмельничани називали дітей у січні" Всім новини подає коментар експертки та зазначає її як "головного спеціаліста міського відділу ДРАЦС Валентину Телеховську". Також у матеріалі У податківців Хмельниччини змінилось керівництво видання Незалежний громадський портал зазначає, що "Сергія Забашту призначили в.о. начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області. Ірина Зленко, за яку колектив податківців писав звернення до центральних органів влади з проханням не допустити її звільнення, стала його заступником". Однак НГП загалом має гарний показник використання фемінітивів, адже в стрічці з 50 новин було шість матеріалів з їхнім використанням.

Найбільше матеріалів з фемінітивами у своїй стрічці має сайт "Є". У моніторинговій вибірці загалом було шість матеріалів з використанням фемінітивів. П'ять матеріалів з фемінітивами має в стрічці з 50 матеріалів Поділля NEWS, і по три матеріали – Всім новини та ХМ-ІНСАЙД. Щодо останніх двох медій, то в них просто не було інфоприводів для використання фемінітивів.

Героїні та герої

У стрічках новин лише у 27% випадків згадують про жінок як героїнь. Якщо заглянути в стрічки самих медіа, то ситуація така: найменше згадок про жінок-героїнь мають Поділля NEWS (11 згадок), Всім новини (17 згадок) та ХМ-ІНСАЙД (20 згадок). Дещо краща ситуація в Незалежного громадського порталу та сайту "Є", у стрічці яких по 29 згадок жінок-героїнь. Поряд з тим це медіа має також першість у кількості згадок чоловіків-героїв (72 згадки). Великий розрив також у НГП, який у стрічці має 71 згадку про чоловіків-героїв.

Якщо ж розглянути тематику новин, то найбільше героїнь та героїв у кримінальних новинах (44 героїні та 102 герої відповідно). Йдеться тут не лише про кримінальні новини, генераторами яких для медіа є правоохоронні органи та суди, а також і надзвичайні ситуації та дорожньо-транспортні пригоди. У цих новинах жінки згадуються в 30%, що свідчить про те, що чоловіки втричі частіше стають героями такої тематики новин.

Наступна тематика, де найбільше згадок про жінок-героїнь та чоловіків-героїв, – війна (зокрема, соціальні наслідки війни, новини з ТОТ). Сюди ввійшли всі новини про прощання із захисниками в громадах області. Медіа цю тематику новин висвітлюють регулярно, розповідають про самого захисника і про його родину. Якщо говорити про співвідношення, то тут ідеться про 29% новин на цю тематику, які мають згадку про жінок-героїнь (37 та 92 згадки відповідно). Результат у 35 % має тематика "суспільство". Тут 7 згадок із 20 загалом було про жінок-героїнь.

Найгірші показники з кількості героїнь у тематиках "культура" та "спорт". У першому випадку жінок-героїнь узагалі не було, у другому – 9%, або ж лише дві згадки з 23 загалом.

Гендерний баланс зафіксовано в соціальній тематиці, адже згадки чоловіків дорівнюють згадкам жінок. Однак варто зазначити, що наразі ця тематика не надто популярна серед хмельницьких медіа.

Експертки та експерти

Лише 35 новин із 250, що потрапили до вибірки, мають згадку про експерток та експертів, тобто йдеться про трішки більш як 14% новин у стрічці п'яти медіа. Загалом це 45 згадок, розподіл яких знову ж таки не на користь жінок-експерток. Лише 36% усіх згадок стосуються жінок-експерток.

Найбільше матеріалів з експертними думками зафіксовано в трьох медіа: сайт "Є", Всім новини та Поділля NEWS. Тут було розміщено по дев'ять матеріалів зі згадками експерток та експертів. У стрічці Незалежного громадського порталу шість новин, а от у ХМ-ІНСАЙД – лише три таких матеріали.

Якщо ж дивитися на співвідношення, то найкраща картина у двох медіа, а саме Поділля NEWS має співвідношення згадок експерток щодо експертів 5 до 6, Всім новини – 5 до 7. Гендерний баланс має Незалежний громадський портал, який по чотири рази згадував як експерток, так і експертів. Великий розрив серед згадок експерток має сайт "Є". Тут зафіксовано дві згадки жінок-експерток на противагу восьми згадкам про чоловіків-експертів. Жодної згадки про експерток не має ХМ-ІНСАЙД, тут є лише чотири згадки про експертів.

Щодо тематики, то найбільше експерток було в темах "здоров’я / медицина", "суспільство" (по чотири згадки відповідно), а також "культура" (три згадки). Жінок-експерток узагалі не зафіксовано в темах: війна, кримінальні новини, спорт та шоубіз. Хоча щодо останнього, то новини шоубізу взагалі не поширювались у стрічці новин медіа.

Водночас найбільше чоловіків-експертів згадано в таких темах новин: війна, здоров’я / медицина, суспільство та політика.

Що ж коментували експерти та експертки? На сайті "Є" головний лікар коментував щодо відділення паліативної допомоги, головний санітарний лікар Хмельниччини – епідситуацію в області. Двічі медіа згадувало синоптикиню Наталку Діденко (в одному матеріалі медіа некоректно вжито фемінітив – "синоптиця"), коли розміщувало новини про погоду, та двічі наводився коментар уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця.

У стрічці видання Всім новини коментарі експертів були в матеріалі "У Хмельницькому можуть підвищити тарифи на воду". Тут була згадка і про очільника профільного органу НКРЕКП, і про президента, і про прем’єр-міністра. Коментарі трьох жінок-експерток були в матеріалі про відкриття в Хмельницькому першого хабу гендерної просвіти. У матеріалі про придбання лазера для міської ради згадувався коментар міського голови Олександра Симчишина. Досить об’ємний матеріал вийшов про мобілізацію і відстрочення по-новому. Він був зроблений на основі прямого ефіру на ютуб-каналі адвокатки, керівниці адвокатського центру Жанни Грушко, а в матеріалі про імена, які давали малюкам хмельничани, наведено коментар головної спеціалістки міського відділу ДРАЦС Валентини Телеховської. Також видання писало про підвищений епідпоріг та згадувало головного санітарного лікаря області.

Не свої матеріали, однак з коментарями експерток розмістив у своїй стрічці Незалежний громадський портал. Двічі йшлося про сюжети Суспільне.Хмельницький та один раз – про ефір телемарафону "Єдині новини".

Щодо чоловіків, то коментатором знову був головний санітарний лікар області, протоієрей коментував перехід громади до ПЦУ та заступник голови Хмельницької ОВА – роботу робочої групи з моніторингу публічних закупівель.

Начальниця відділу стратегічного розвитку Іванна Холод була згадана як експертка в матеріалі "На Шепетівщині переселенці вирощуватимуть мікрозелень", а керівниця проєкту Леся Стебло коментувала відкриття Хабу гендерної просвіти в Хмельницькому. Ці теми стосувались економіки та суспільства відповідно.

Це видання знову ж таки, як і попереднє, подало текстову версію сюжету Суспільне.Хмельницький, де був експерт і експертка.

Жодної новини, в якій згадується жінка-експертка, не зафіксовано в стрічці ХМ-ІНСАЙД. В усіх чотирьох згадках експертами були чоловіки. Головний лікар Летичівської лікарні розповідав про відкриття відділення для важкохворих та головний санітарний лікар – про грип на Хмельниччині й смертельний випадок. Аж цілих два посадовці Хмельницької ОВА повідомляли та коментували відкриття ще одного притулку для жертв домашнього насильства в Хмельницькому районі. Цей матеріал важко назвати таким, що містить експертну думку, адже для зазначених посадовців відвідувати відкриття закладів подібного формату – це звична робота. До речі, медіа зовсім проігнорувало коментар, до прикладу, меджибізького селищного голови, який розміщувало інше медіа, коли писало про цю саму новину.

Сексизм та гендерні стереотипи

Ситуація в регіональних медіа Хмельниччини загалом хороша, адже зовсім кричущих випадків сексизмів, дискримінації чи стереотипів зафіксовано не було. Однак ми все ж таки виявили три випадки з використанням слів для емоційного забарвлення, що потрапляють під гендерну дискримінацію. Так, видання Всім новини подало новину про призначення міським головою директорки туристично-інформаційного центру. Цю новину воно доповнило біографією кандидатки та аналізом поданої нею декларації. І от під час останнього вжито не зовсім коректне формулювання щодо того, що призначена директорка не має власного житла. Замість простих для розуміння слів медіа використало одне слово "бездомна" і цим наповнило новину негативним емоційним забарвленням. Цитуємо: "Судячи з декларації, Христина Шемерда "бездомна", адже будь-якої нерухомості там не вказано". Семантика новини щодо в.о. директорки зневажлива і стосовно додаткової роботи в.о., бо в матеріалі зазначено, що призначена директорка "підробляла репетитором англійської для школярів", хоча в оголошенні про репетиторство вказано, що досвід репетиторства в Христини Шемерди вже п'ять років.

Два медіа розмістили новини про затримання мешканців Полтавської області, які на Хмельниччині займалися розповсюдженням наркотичних речовин. У двох випадках медіа назвали цих осіб "гастролерами". Йдеться про матеріал на сайті "Є" під назвою У Старокостянтинові затримали наркоторговців-гастролерів з Полтавщини та матеріал ХМ-ІНСАЙД під назвою У двох містах на Хмельниччині затримали кількох наркоділків із Полтавщини. У першому випадку видання слово "гастролери" згадує в заголовку, а також у тексті лише щодо затриманої жінки, яку воно назвало "гастролеркою". Поряд з тим чоловік згадується в новині без будь-яких негативних підсилень.

У другому ж випадку слово "гастролер" було вже використано стосовно затриманого чоловіка, а от жінку видання назвало "гостею" і використало водночас лапки. Який зміст мали ці "підсилення", нам незрозуміло, однак негативу і так кримінальній новині вони додали.

Якщо ж говорити про першопричину такого написання, то тут варто згадати поліцію, яка у своїх дописах також використовує подібну лексику, хоча загалом новини має подавати без додаткових, недоречних, емоційних підсилень. Правоохоронцям також варто було б попрацювати над своїми комунікаціями, щоб подібні слова не використовувалися та надалі не потрапляли в спадок до стрічки новин регіональних медіа, підсилюючи мову ворожнечі й транслюючи некоректну лексику офіційних структур.

Замість висновків

Регіональні медіа на Хмельниччині дедалі менше створюють новини, в яких можна побачити експертний коментар. Усе частіше в стрічці видніються згадки про знеособлені установи та пресслужби чи групи в соціальних мережах. Усе частіше новини – це переписування пресрелізів чи цитування з профілів посадовців. Якщо ж оцінювати новини, в яких згадуються жінки та чоловіки як герої/-ні чи експерт(к)и, то можна зробити висновок, що медіа не дуже відстежують у своїй новинній стрічці дотримання гендерного балансу. Водночас ситуація з використанням фемінітивів видається досить позитивною, адже всі медіа їх активно використовують. І цю картину навіть не зіпсують випадки з гендерними стереотипами. А тому хочеться вірити, що ситуація після таких вузькопрофільних моніторингів покращуватиметься і медіа почнуть з цим працювати.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області