Закриті кримінальні провадження, погрози та розвиток всупереч всьому: яким був 2022 рік для чернівецьких медійників

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну журналістам довелося максимально оперативно змінювати формати роботи та працювати у нових, непростих реаліях. Чи не щодня змінювалися й змінюються випробування та попри все чернівецькі медійники професійно виконують свою роботу, волонтерять, допомагають внутрішньопереміщеним особам, борються з фейками та створюють нові проєкти.

Немало буковинських медійників вступили до лав ЗСУ й разом зі своїми побратимами продовжують мужньо боронити країну від російських окупантів. Саме завдяки нашим колегам у лавах ЗСУ та їхнім побратимам, маємо можливість, зокрема, пригадати основні моменти, якими найбільше запам’ятається чернівецький медійний 2022 рік.

Порушення свободи слова.

У відповіді на інформаційний запит представниці ІМІ відділ комунікації ГУНП в Чернівецькій області повідомляє, що з початку 2022 року зареєстровано три кримінальні провадження, у яких потерпілими є працівники засобів масової інформації.

“Зокрема за зверненнями журналістів дізнавачі поліції зареєстрували два кримінальні провадження за статтею 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування та проведення всіх необхідних слідчих дій, у зв’язку з відсутністю складу злочину було прийнято рішення про закриття вказаних кримінальних проваджень. Також у слідчому підрозділі ГУНП в Чернівецькій області було зареєстроване ще одне кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України. Досудове розслідування на даний час триває”, – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Закриті кримінальні провадження.

Власне досудове розслідування триває по кримінальному провадженню щодо погроз вбивства та знищенням житла керівника порталу БукІнфо, журналіста Сергія Зарайського.

Нагадаємо, чернівецькі слідчі закрили це кримінальне провадження 30 вересня 2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України – у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

У коментарі представниці ІМІ керівник БукІнфо, журналіст Сергій Зарайський розповів, що про результати досудового розслідування не знав, а листа від правоохоронців про закриття справи отримав тільки 14 грудня (після інформаційного запиту ІМІ, – прим. авт.).

“Я абсолютно нічого не знав про закриття справи. Зі мною правоохоронці спілкувалися тоді, коли я подав заяву і дав покази слідчому про погрози мені вбивством та знищенням редакції та житла. Більше жодної комунікації не було. Я не знав нічого про хід досудового розслідування. Власне вважав, що триває слідство та коли буде необхідність мені зателефонують, чи надішлють листа. Та цього не відбулося”, – зазначив журналіст.

“Виявляється, справу закрили ще 30 вересня, а листа я отримав тільки 14 грудня. Тепер мені правоохоронці кажуть, оскільки немає запису погроз, то відповідно вони не можуть встановити винуватість підозрюваного. Це і є причиною закриття справи. Як вже стало зараз мені відомо, громадянин, який мені погрожував, сказав правоохоронцям, що нібито лише поспілкувався зі мною на високих тонах, а погроз ніяких не робив. Але це неправда. Тобто виходить так, якщо не було запису розмови — значить не було й погроз! Насправді особа погрожувала мене вбити, спалити редакцію і житло. Свідком цієї телефонної розмови буда моя дружина, яка теж давала покази поліції. Виходить, що я наперед мав знати, що мені будуть погрожувати й кожен телефонний дзвінок з невідомого номера потрібно записувати?! З іншого боку, якщо я записуватиму розмову, і хтось погрожуватиме, мені скажуть, що це провокація, бо ви спеціально записували та провокували на це”, – зазначив Сергій Зарайський.

За словами журналіста, погрози йому надійшли через 15 хвилин після виходу на сайті БукІнфо його редакторської статті про корупцію колишнього керівництва Чернівецької обласної військової адміністрації. “Це зафіксовано в матеріалах кримінального провадження. Я звернувся до прокуратури з незгодою такого рішення слідства. Сподіваюся на подальше неупереджене та відповідальне розслідування кримінального провадження”, – сказав Сергій Зарайський.

Відтак у Чернівецькій обласній прокуратурі на запит ІМІ відповіли, що рішення поліції про закриття кримінального провадження скасовано та відновлено досудове розслідування.

Також слідчі чернівецької поліції закрили кримінальне провадження й за фактом погроз чернівецькій журналістці Галині Єреміці.

Нагадаємо, у квітні цього року Галина Єреміца звернулася до поліції із заявою щодо перешкоджання журналістській діяльності. Медійниці погрожував парафіянин Московського патріархату під час знімання на території храму Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ в селі Михальча. За словами Єреміци, парафіянин хотів розбити їй техніку, а відтак у присутності поліції під час стріму двічі хотів запустити в неї цеглою. Журналістка не погоджується з таким станом справ та планує оскаржувати рішення слідчих.

Дуже різноманітна комунікація.

Відповіді на інформаційні запити від органів влади та комунальних підприємств чернівецькі медійники отримують переважно вчасно. Є поодинокі випадки мінімального протермінування з наданням публічної інформації від комунальних підприємств.

Більшість медійників не мають особливих нарікань до комунікації з місцевими органами влади. Певний час критичним було ставлення до роботи радниці голови Чернівецької ОВА Тетяни Лупової, яка очолювала комунікаційний напрямок ОВА. З часом зауважень у журналістів ставало менше, комунікація ставала зрозумілішою, а коли критики стало зовсім мало Тетяна Лупова звільнилася та сказала, що робота налаштована, а їй час повертатися додому.

Окремо варто зауважити на труднощах та напруженій комунікації між міською владою та двома місцевими телеканалами – ТВА та Чернівецький промінь.

Директор телерадіокомпанії ТВА Вадим Пелех в інтерв’ю ІМІ схарактеризував комунікацію з Чернівецькою міською владою, як замкнуте коло, у якому отримати оперативний коментар фактично нереально. На всі прохання медійників ТВА у міській раді кажуть одне: “Пишіть запити”. Власне відповіді на інформаційні запити журналісти отримують, проте для оперативного висвітлення, такий формат комунікації є не відповідним. Адже тема за 5 днів часто втрачає свою актуальність.

Майже ідентичною є комунікація журналістів Чернівецького променя з міською владою. У коментарі представниці ІМІ директор телеканалу Святослав Вишинський зауважив, що міська влада відгородилася від журналістів “інформаційними турнікетами”, через що медійники змушені подавати матеріали без коментарів посадовців. За словами Вишинського такі сюжети є однобокими, однак відповіді на свої питання журналісти Чернівецького променя можуть отримати тільки через інформаційні запити, або на пресконференціях.

Нові проєкти чернівецьких ЗМІ.

За десять місяців повномасштабного вторгнення росії в Україну немало чернівецьких ЗМІ, попри численні труднощі, створили нові проєкти. У фокусі уваги – боротьба України з агресором, історії війни, соціальні теми, волонтерство.

Так “Молодий буковинець” успішно розвиває новий для себе формат – відеоконтенту. Історії військових, волонтерів, важливі опитування та соціальні питання – все це у фокусі уваги журналістів “МБ”.

На телеканалі ТВА після початку повномасштабних дій відновили програми “Теми Тижня. Світ”, “Про закони”. Оновленим став формат випусків “Теми дня”.

Особливої уваги варта нова програма у форматі інтерв’ю “Життя з присмаком війни”. Головна редакторка телеканалу ТВА Юлія Стеранка розповіла ІМІ, що у цьому проєкті журналісти зокрема висвітлюють життя та труднощі, які переживають внутрішньо переміщені особи, надважку роботу волонтерів, які продовжують їздити допомагати в найгарячіші точки України.

Журналісти МА АСС презентували актуальний авторський проєкт “Народжені бути вільними”. Ідея проєкту полягала в тому, щоб показати людей з різних професій, які допомагають ЗСУ та наближають нашу перемогу над агресором.

Телеканал С4 створив важливий проєкт «Прихисти своїх», який мав на меті розповісти про те, як Чернівці приймали тисячі переселенців та організовували для них прихисток. Як розповіла керівниця департаменту новин С4 Олена Крячко, в рамках програми висвітлювалася робота волонтерських штабів у співпраці з румунськими центрами.

Також команді вдалося реалізувати проєкт “Історія воїнів”. Його головною метою є – розповісти про буковинців та чернівчан, які боронять нашу країну.
Ще один проєкт С4 – “Країна мрій”. Це програма, яка присвячена обговоренню майбутнього України після перемоги. За словами Олени Крячко, програма виходила у форматі інтерв’ю.

Важливою програмою стала й “Ціна щасливої нації” – проєкт про те, як спілкуватися з дитиною про війну, як підтримати чоловіка, якщо він на передовій, як має відбуватися психологічна реабілітація військових, що робити жінкам за кордоном, чи доречна жіночність під час війни тощо. Формат цієї програми – інтерв’ю з психологом.

Дедалі важче на медіаринку стає газетам. Друк забирає значну частину ресурсів, а їх не особливо вистачало й у мирний час. Так через брак коштів газета "Чернівці" призупинила свою щотижневу роботу. Тижневик з початку повномасштабної війни росії проти України вийшов всього кілька разів у скороченому форматі.

Особливої підтримки потребують районні видання, більшість з яких змушені були скоротити обсяг своїх видань.

Тож загалом 2022 рік став вкрай непростим для чернівецьких медійників. Та попри все медіа продовжують гідно виконувати свою роботу, викривають фейки, дезінформацію, розповідають важливі історії та спільно з багатьма українцями наближають перемогу над агресором.

Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області