Закриті двері, відкладені справи: як на Миколаївщині розслідують злочини проти журналістів

На Миколаївщині за останні три роки правоохоронці відкрили чотири кримінальні провадження за фактами перешкоджання журналістській діяльності та погроз журналістам. Одне з них уже закрите, інші досі розслідуються. Ще 31 справа, відкрита до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, також не дійшла до суду. Ми розбиралися, як розслідуються справи про перешкоджання професійній діяльності журналістів, яким є результат суду за позовом "МикВістей" до ТЕЦ та чому затягнута справа журналістки "Корабелів.інфо" про перешкоджання.

Поліція закрила 32 справи щодо порушень прав журналістів

З 24 лютого 2022 до червня 2025 року миколаївські правоохоронці зареєстрували чотири кримінальні провадження за журналістськими статтями: "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" та "Погроза або насильство щодо журналіста". За інформацією Головного управління Нацполіції в Миколаївській області, яку надали у відповідь на запит, одне з проваджень, яке стосувалося доступу журналістів до будівлі Миколаївської міської ради, закрили, інші – у стані досудового розслідування.

До повномасштабного вторгнення ситуація з ефективністю розслідувань також залишала бажати кращого: із 33 проваджень за статтею 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") до суду дійшли лише п’ять, решту – закрили. Із семи проваджень за статтею 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") до суду дійшли лише чотири з них.

За період повномасштабного вторгнення правоохоронці відкрили чотири справи щодо порушення прав журналістів, одну вже закрили. Скрин: відповідь на запит

Мерія Миколаєва: будівля – закрита, наради – без журналістів

Рік тому Миколаївська міська рада запровадила для представників медіа нові правила доступу до адмінбудівлі, по суті обмеживши доступ для медійників. Тепер журналісти можуть потрапити до будівлі лише за запрошенням посадовців. Про новий пропускний режим місцеві медійники дізналися після того, як не змогли потрапити до міської ради, щоб узяти коментарі в посадовців після апаратної наради. 

Загалом пропускний режим до адміністративної будівлі Миколаївської міськради регулює інструкція, яку затвердили ще 3 лютого 2022 року. Відповідно до неї, представники медіа можуть заходити до будівлі за списками відкритих заходів, які готує оргвідділ департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради. 

Фактично, якщо раніше журналісти мали безперешкодний доступ до будівлі мерії, щоб потрапити туди зараз, вимагається обов'язковий супровід працівника пресслужби. Після публікації Інституту масової інформації 26 липня 2024 року поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній журналістській діяльності через недопуск журналістів до міської ради. Проте пізніше в поліції Миколаєва не знайшли складу злочину і закрили справу.

Миколаївська міськрада вже три з половиною роки проводить свої засідання онлайн, онлайн засідають також виконавчий комітет і депутатські комісії. Громадськість, зокрема й журналісти, можуть лише дивитися трансляції або записи таких засідань. Проте, за спостереженнями представників медіа, уже понад пів року в мерії Миколаєва практикують відкриті апаратні наради при міському голові для представників громадськості. За нашою інформацією, раз на місяць на такі наради запрошують окремих представників громадськості, хоча такі засідання й не анонсують публічно і журналістів на них не запрошують.

Місцевого громадського активіста Валерія Вєтрова запрошують на апаратні наради в мерії Миколаєва. Скрин: фейсбук-сторінка Валерія Вєтрова

У травні 2024 року в журналістському хабі Інституту масової інформації "Медіабаза Миколаїв" медійники зустрілися з пресслужбою міського голови, щоб озвучити й це питання: чому їх не запрошують на наради, оскільки така практика існувала до повномасштабної війни. Тоді прессекретарка мера Олена Дворцова відповіла, що порушуватиме це питання. Власне, “порушити це питання” медійникам обіцяли й після зустрічі. Востаннє – пів року тому. Втім, і до сьогодні мерія так само працює в режимі обмеженого доступу, тому медіа на відкритих апаратних нарадах бути не може. На відміну від представників громадськості, яких продовжують запрошувати, незважаючи на обмеження.

Зустріч журналістів із прессекретаркою Миколаївського міського голови, травень 2024 року. Фото: Медіабаза Миколаїв

У червні 2025 року ми звернулися до міського голови Олександра Сєнкевича з офіційним листом із проханням забезпечити доступ журналістів до цих заходів. У листі наголошувалося на порушенні статей законів "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про місцеве самоврядування". Ми очікуємо відповідь на звернення.

ІМІ звернувся до міського голови Миколаєва, щоб відкрити апаратні наради для медіа, Скрин: лист до Олександра Сєнкевича

"МикВісті" змусили Миколаївську ТЕЦ через суд розкрити зарплати керівництва

Редакція "МикВістей" виграла суд проти Миколаївської ТЕЦ, яка відмовлялася надати інформацію про зарплати керівництва та членів наглядової ради.

Нагадаємо, у січні 2024 року редакція надіслала підприємству інформаційний запит, у якому просила надати інформацію про зарплати та премії, які у 2023 році отримав керівний склад Миколаївської ТЕЦ. Окремим пунктом медійники запитували суми винагород, компенсацій витрат та додаткових благ, наданих членам наглядової ради ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль". 

Миколаївська ТЕЦ програла суд журналістці "МикВістей" за інформацію про зарплати. Фото: "МикВісті"

Однак відповідь від державної компанії так і не надійшла. Лише через три місяці вони відповіли, що це конфіденційна інформація, яка не може бути розголошена, бо вони не є державним органом влади. У травні 2024 року видання звернулося з позовом до суду.

У своєму рішенні в лютому 2025 році суд зазначив, що 100% акцій "Миколаївська теплоелектроцентраль" належить АТ НАК "Нафтогаз України", а тому ТЕЦ є розпорядником публічної інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці й зобовʼязана надавати таку інформацію на запити. Попри це ТЕЦ подала апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, і просила скасувати рішення Миколаївського окружного адмінсуду. Миколаївська ТЕЦ наголошувала, що, попри те що 100% акцій підприємства належать державі, підприємство зараховується до юридичних осіб приватного права. 

Апеляційний суд не погодився з доводами представників Миколаївської ТЕЦ. Також колегія суддів дослідила накази підприємства про перелік відомостей, що належать до конфіденційної інформації та становлять комерційну таємницю. Відповідно до цих наказів, до комерційної таємниці зарахували, зокрема, відомості про посадовий оклад працівників, умови контракту з головою та членами наглядової ради, грейди та схеми окладів для визначення розміру винагороди працівників компанії. Втім, суд вирішив, що це суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону "Про інформацію".

У результаті суд залишив без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та зобов’язав Миколаївську ТЕЦ надати всю запитувану інформацію про зарплати та винагороди керівництва підприємства та наглядової ради. Постанова набула чинності 14 квітня 2025 року. У травні на вимогу Державної виконавчої служби ТЕЦ усе ж розсекретила зарплати керівництва та наглядової ради.

Керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк, яка представляла інтереси медіа, розповіла, що ця справа є яскравим прикладом того, як розпорядник інформації намагався відмовити в законному отриманні публічної відкритої інформації. "Суд апеляційної інстанції чітко це встановив і наголосив, що не може бути закрито ту інформацію, яка, відповідно до закону, має бути обов’язково надана. Законодавець чітко зазначив, що цю інформацію обмежувати не можна", – сказала Оксана Максименюк. За її словами, з початком епідемії коронавірусу та під час повномасштабної війни почастішали випадки, коли розпорядники відмовляли в наданні публічної інформації.

"Як тільки в розпорядника виникає можливість послатися на неможливість надання публічної інформації, зокрема через воєнні дії, – він це робить. Тенденція судових рішень стосовно доступу переважає в бік журналістів, там, де дійсно неправомірне ненадання інформації. Якщо запит правильно складений і ця інформація дійсно є в розпорядника й він не надає з формальних причин, наприклад воєнний стан, то тоді справу виграємо", – розповіла Оксана Максименюк.

Справа журналістки "Корабелів.інфо": вже 12 років без вироку

Судовий розгляд за фактом перешкоджання журналістській діяльності Наталі Бєлової з "Корабелів.інфо" тягнеться вже понад десятиліття. Інцидент стався ще в травні 2014 року під час виборів – журналістка фільмувала роботу дільничної виборчої комісії, коли один з її членів, шкільний учитель Євген Базулько, почав їй заважати: прикривав камеру руками, грубо поводився й фізично перешкоджав виконанню професійних обов’язків.

Провадження за статтею "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" відкрили одразу, але лише 2017 року справу передали до суду. Відтоді вона проходить тривалий і складний шлях у судовій системі.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали Базулька винним. Проте він подав касаційну скаргу до Верховного Суду, заявивши, що під час розгляду нібито були порушені його процесуальні права, зокрема суд не задовольнив частину його численних клопотань. У 2023 році Верховний Суд частково задовольнив касацію та повернув справу до Миколаївського апеляційного суду для повторного розгляду.

Однак і цей розгляд фактично заблоковано. Протягом року, з червня 2024-го до червня 2025-го, суд призначив п’ять засідань, але Базулько жодного разу не з’явився, розповіла в коментарі Інституту масової інформації Наталя Бєлова. За її словами, його адвокат заявив у суді, що той просто "не хоче" приходити. Без участі обвинуваченого суд не проводить розгляду, щоб не порушити його процесуальних прав, тож справа вкотре зависла.

Наталя Бєлова з "Корабелів.інфо" вже понад десять років вимагає покарання за перешкоджання. Фото: надане Наталею Бєловою

"Справа вже дев'ятий рік блукає судами. А якщо додати попередній досудовий розгляд поліцією – то загалом пішов 12-й рік, як ми не можемо дочекатися сталого результату. Хоча і суд першої інстанції, і Миколаївський апеляційний суд визнали Базулька винним, він подав касацію до Верховного Суду, стверджуючи, що під час попереднього розгляду начебто були частково порушені його права. Тож Верховний Суд повернув справу до апеляції. Але з червня 2024 року він жодного разу не з’явився до суду. Адвокат просто сказав: "Не хоче". Оцінювати перспективи завершення суду не беруся, але сподіваюся, що закон і справедливість нарешті візьмуть верх і поставлять крапку в цій ганебній історії", – розповіла ІМІ Наталя Бєлова.

Проблеми з доступом до інформації, закритість органів влади та повільне розслідування справ щодо порушень прав журналістів залишаються типовими для Миколаївщини. У таких умовах медіа змушені самостійно відстоювати свої права через суди, звернення та публічний розголос. Попри це окремі справи, як-от позов до ТЕЦ, доводять, що інструменти захисту працюють, хоча й потребують часу, зусиль і наполегливості.

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області