Закарпатські ЗМІ про роботу мера, голови ОДА й місцевої влади: паркет, піар, критика

Як інформувати про роботу місцевої влади? Кожен практикуючий журналіст, коли хоче видавати якісний продукт, регулярно ставить перед собою це питання. Як же повідомляти про чиновників (особливо – керівництва) так, аби не хвалити, безпідставно не критикувати і, зрештою, донести до споживача інформації найголовніше? Робота місцевих депутатів та чиновників для жителів регіонів, по суті, більш важлива, ніж влади центральної – адже саме на місцях вирішується чи не все, що ми бачимо, відчуваємо, споживаємо за межами нашого двору. Особливо це актуально у наш час періоду децентралізації. От відкрив особисто міський голова чи очільник ОДА або ж керівник облради довгоочікуваний садок. Маємо факт. І як про це інформувати? Можна подати інфо з такої позиції: який же керівник хороший, подбав про відкриття закладу, прийшов особисто і взагалі ночами не спав – думав про садок. Десь приблизно так і напишуть у прес-службі. Що ж отримає споживач інформації, якщо ЗМІ дослівно передасть реліз від органу влади? Матеріал із явним відтінком піару чиновника. Публікацію (сюжет) на межі владної джинси. Втім ЗМІ може подати інформацію й в іншому ракурсі. Наприклад, наголосити, що в будь-якому разі садок відкритий за гроші з бюджету, себто – за кошти жителів громади, які платять податки. Можна копнути ще глибше – проаналізувати, депутати від яких партій голосували за спрямування бюджетних грошей на будівництво садка. І наголосити, що депутатський корпус має ще суттєвішу заслугу перед громадою, адже якби не було голосів – не було б і проекту зведення дитячого закладу. Для журналістів-розслідувачів взагалі цікаво з’ясувати, чи не розкрадали чиновники при будівництві дитсадка гроші. Але це вже – вища математика, ми ж говоримо про інформаційну журналістику. Навіть якщо у редакції нема часу аналізувати подробиць, то тут, використовуючи меседж прес-релізу, варто просто інформувати про факт: відкрито садок, на відкритті були представники влади. Є ще третій варіант подачі інформації – передрук «сухого» релізу (а бувають і такі) на кшталт «В рамках виконання цільової місцевої Програми ефективного функціонування закладів дошкільної освіти, виконуючи рішення ради, прийнятого більшістю голосів побудовано та відкрито новий дитячий садок. Участь у заході взяли...». Словом, бачимо матеріал «паркет», який, можливо, декому з чиновників й цікаво буде читати (особливо – про себе самих), втім такий стиль тексту точно не приверне увагу більшості. У закарпатських друкованих та електронних ЗМІ зафіксовано усі три варіанти подачі інформації про роботу місцевої влади. Під час моніторингу трьох сайтів та чотирьох газет, що тривав протягом тижня у травні, досліджувалося й наскільки редакції конкретних видань приділяють увагу висвітленню діяльності безпосередньо мера обласного центру та голови Закарпатської ОДА. Щодо останнього, а цю посаду в області займає, нагадаємо, Геннадій Москаль, то зафіксовано тенденцію: одні ЗМІ дослівно «дуже люблять» керівника краю, відтак подають про нього лише позитив або ж ретранслюють його «розлогі» коментарі – навіть ті, які зовсім не стосуються роботи на посаді. Також є ЗМІ, які «не люблять» керівника держадміністрації, відтак подають інфо про його діяльність або нейтрально, або ж з елементами відвертої критики. Варто зазначити, що більшість повідомлень чи про персону голови ОДА, чи про результати його роботи, чи його коментарі з приводу суспільно-важливих подій продукує прес-служба керівника краю, вони паралельно з’являються і на його персональному сайті. Відтак ЗМІ, що «люблять» чиновника, передруковують усі релізи майже дослівно. Таким чином, якщо прочитати разом такі повідомлення до купи, про очільника краю формується загальний позитивний імідж. От, наприклад, повідомлення у газеті «Неділя» (№21 від 26 травня, стор. 2), де інформується про намір відремонтувати пошкоджений міст в одному із сіл. На перший погляд, на шпальті є меседж, що ремонт можливий завдяки грошам Європейського банку реконструкції та розвитку і кредит надається під гарантії уряду України. Втім ключовий спікер повідомлення Геннадій Москаль, відтак головна увага читача сконцентрована саме на ньому. Така ж інформація є і на сайті Геннадія Москаля. Правда, варто відзначити, на сайті політика наголошується, що завдяки ініціативі Москаля також зроблено ремонт дороги. У газетній замітці йдеться про сам факт ремонтних робіт, меседжа про «ініціативу ремонту» немає. У тому ж номері (стор. 4) подається інфо про спецоперацію СБУ, яка попередила російську провокацію. Поруч із цією новиною подано детальний коментар чомусь виключно одного Геннадія Москаля, інші спікери відсутні. Той коментар також розміщений й на сайті керівника краю. І знову є інформаційна присутність і позитивний образ політика. Розлогі коментарі голови Закарпатської ОДА про ремонт мосту та позиції щодо спроб російських спецслужб зробити в області провокацію опубліковано ще на кількох веб-ресурсах області, зокрема – й на «pmg.ua» (це Інтернет-видання входило до нашого моніторингу). А от на ресурсі «mukachevo.net», яке теж входило до моніторингу, згадок про роботу голови ОДА катма, а його коментарі щодо суспільно-політичної ситуації – взагалі відсутні. Власне цей сайт умовно відносимо до тих, які «не люблять» очільника краю. За період моніторингу інтернет-видання лише двічі згадало про керівника ОДА, і двічі, радше у негативному контексті. Обидві публікації стосуються уже озвученої спроби російської провокації в області. І якщо багато ЗМІ, у тому числі вже згаданих, просто передрукували позицію Геннадія Москаля, то сайт «mukachevo.net» твердить, що саме у стінах облдержадміністрації мав бути круглий стіл. У редакції натякають, що саме цей захід міг стати однією із частин операції російських спецслужб: «Геннадій Москаль жодним словом не згадує круглий стіл, який організовувала саме Закарпатська облдержадміністрація, який мав відбутися 18 травня – у день, коли власне і з’явилися відразу в 2-х районах Закарпаття провокаційні стели. Натомість про цей круглий згадує Служба безпеки України у своєму прес-релізі з приводу провокацій на Закарпатті». Редакція, судячи із цього повідомлення, не зробила спроби взяти коментар від офіційних представників Закарпатської ОДА щодо обставин запланованого заходу і причини його відміни. У цьому, крім факту критики персонально голови області, є й ознаки порушення журналістського стандарту дотримання балансу думок. Окремо в рамках моніторингу проаналізовано контент муніципальних газет – «Ужгород» (№20 від 27 травня) та «Новини Закарпаття» (№36 від 23 травня та №37 від 23 травня), які представляють, відповідно, міську і обласну влади. Тут у публікаціях зафіксовано відвертий піар керівництва. Повідомлення, до того ж, почасти написані у стилі «паркету». Не будемо аналізувати контент опублікованого, втім варто згадати деякі заголовки, які, напевне, говорять самі за себе: «Підготовка до сесії ведеться в профільних комісіях»; «Капітально відремонтоване відділення УЦМКЛ відвідали посадовці»; «У Синевирській Поляні нарешті відремонтують пошкоджений міст»; «Рахівщину й Тячівщину в районі курорту Свидовець з’єднає лісова дорога»; «Координаційна нарада з питань місцевого самоврядування засідала на Великоберезнянщині». Це – у виданні «Новини Закарпаття». Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв в абсолютній більшості повідомлень про місцеву владу фігурував у нейтральному контексті, за винятком муніципальної газети. Тут про голову міськради згадано лише позитивно, багато повідомлень у стилі «паркету». «Завжди прагніть нових звершень висот», – повідомляє редакція на першій сторінці номеру і наводить цитату міського голови – його виступу на святі останнього дзвоника. «Ніщо не може замінити книжки», – інше повідомлення на першій шпальті, де читачам пропонується цитата – роздуми мера про книгу. Загалом, більшість контенту номера – у цьому ж стилі. Зміст газет «Новин Закарпаття» та «Ужгород» може стати зайвим доказом правильної реформи в Україні – роздержавлення муніципальних ЗМІ. Втім обидва згадані видання керівництво місцевої влади бажає пустити у хвилю роздержавлення лише в останній момент – кінці 2018 року. Мабуть, піар за рахунок платників податків до вподоби. Втім висвітлення діяльності влади у муніципальних ЗМІ, це одне. Споживач інформації, знаючи, кому належить газета, десь сам розуміє причину «одам владі» і, відповідно, сам для себе може фільтрувати меседжі, яка ж та влада хороша. Інша річ – комерційні ЗМІ, до яких довіри більше. Їх працівники – журналісти і редактори – й де-юре, й де-факто незалежні від влади. То ж практикуючим інформаційникам таки важливо ретельно фільтрувати повідомлення від влади чи поширювати коментарі про суспільні події суто від одного можновладця. Звісно ж, якщо ЗМІ прагне для своєї аудиторії видавати якісний продукт, а не бути елементом поширення піару окремих представників місцевої владної еліти. Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області, для "ТЕКСТІВ". Матеріал підготовлено в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).