Наближення чергової зими для прикордонної Сумщини під час повномасштабного вторгнення – це іспит на витривалість. Постійні обстріли, загроза блекаутів, пошкодження інфраструктури та повна непередбачуваність змушують місцеві медіа переглядати підходи до роботи. Якщо раніше підготовка до зими зводилася до купівлі генераторів, то сьогодні це комплексний процес, де головним ресурсом залишається безпека й психологічний стан людей.
Представниця Інституту масової інформації в Сумській області Ольга Панфілова поспілкувалась із сумськими редакціями онлайн-медіа “Цукр”, білопільської газети “Білопільщина”, онлайн-медіа “Трибуна. Суми” та суспільним мовником “Суспільне Суми” про те, як вони адаптуються до роботи в екстремальних умовах та що вважають найбільшими викликами цієї зими.
“Цукр”: сонячні панелі, планова релокація та турбота про ментальне здоров’я
В онлайн-медіа “Цукр” автономність будували роками. Редакція має зарядні станції, генератор, інвертор з додатковою батареєю та проведене оптоволокно. Це дозволяє команді почуватися відносно впевнено та комфортно працювати без світла приблизно тиждень. Зараз медіа додатково шукає можливості для встановлення сонячних панелей.
На випадок пошкодження офісу розроблено алгоритми дій, орендовано приміщення в іншому місті для частини команди та підготовлено безпечні локації по Сумах і за межами міста. Усі робочі процеси адаптовано під дистанційну роботу, а планірки дублюються онлайн.
“Ми орендували приміщення в іншому місті, куди частина команди може переїхати в разі надзвичайної ситуації. Також регулярно оновлюємо з командою плани евакуації, адже життєві обставини у всіх можуть змінюватися”, – говорить головна редакторка видання Владислава Кудєльник.
Найскладнішим випробуванням для команди залишається емоційне виснаження. У серпні, під час посилення обстрілів міста, робота з темами втрат стала суворим випробуванням для кожного.
“Ми намагаємося підтримувати команду в такі моменти й не лише, тому покриваємо 75% витрат на антидепресанти, психотерапевта щомісяця для кожного члена команди, чергуємо людей, які їздять фіксувати наслідки влучань, щоб у команди був час відновитися. Щонайменше раз на рік намагаємося вивезти команду на ретрит у спокійну область. Тож на зиму плануємо тримати руку на пульсі психологічного стану команди, пропонувати активності, які допоможуть розвантажитися, якщо виникне така потреба”, – розповідає Владислава.
За її словами, попри всі заходи, щоб підтримати команду, психологічний фактор найважчий. Робота зі станом людей є пріоритетом редакції, адже обстріли виснажують щодня.
“Білопільщина”: втрачене приміщення, порятунок архівів та пошук фінансування
Для газети “Білопільщина” ця зима стане другою, яку більшість команди зустрічає поза рідним приміщенням. Унаслідок ворожих обстрілів будівля редакції в Білопіллі зазнала серйозних руйнувань, тож більшість працівників релокувалася до Сум.
“Сьогодні ми значно більше думаємо не про те, як працювати в холодну пору року, а про те, як працювати безпечно. Безпека людей під час обстрілів та поїздок для нас важливіша за будь-які інші питання підготовки до зими”, – говорить головна редакторка газети Наталія Калініченко.
Автономність сумського офісу на EcoFlow та павербанках становить п’ять-шість годин, проте критичною проблемою залишається зв’язок. Інтернет на оптоволокні тільки планують провести, а використовувати “старлінк” немає можливості через брак коштів на оплату його роботи. Ще складніша ситуація в єдиної працівниці, яка залишається в Білопіллі, де мобільна мережа практично відсутня.
Окрім безпеки, найгострішим питанням для видання залишається фінансова стабільність та збереження історії. “Про вигорання і навантаження ми, звичайно, думаємо. Але в наших умовах усе трохи простіше: вигораємо ми чи не вигораємо – працювати все одно треба”, – говорить Наталія.
Головна редакторка зазначає: люди живуть в орендованому житлі й потребують гарантій зарплати. Падіння передплати на друковану газету та брак власних доходів ставлять під загрозу існування медіа. Водночас редакція переймається долею евакуйованого унікального архіву газет з 1947 року та фотоархіву, які потребують термінового оцифрування та належних умов зберігання.
“Трибуна. Суми”: небезпека блекаутів інфраструктури та гнучкий формат
В онлайн-медіа “Трибуна. Суми” основними ризиками вважають погіршення безпекової ситуації та ймовірні руйнування систем опалення й водопостачання в обласному центрі.
Завдяки підтримці партнерів редакція забезпечена зарядними станціями, які тримають основну техніку до однієї доби. Проте в разі тривалих системних аварій комунальних мереж єдиного рішення немає. Через безпековий фактор команда не працює в офісі постійно, віддаючи перевагу гнучкому графіку.
Головна редакторка Олександра Аксененко підкреслює високий рівень психологічної втоми. “Постійні обстріли Сумщини різними типами озброєння, хвилювання за власну безпеку та безпеку родин, а також постійне інформаційне навантаження створюють значне психологічне виснаження. Журналісти щодня не лише працюють з великим потоком новин, а й пропускають через себе історії людей, які переживають війну, втрати, обстріли та інші травматичні події. Це накопичується і впливає як на фізичний стан, так і на емоційний ресурс команди”, – розповідає вона.
За її словами, ситуація ускладнюється тим, що ключові ризики просто неможливо проконтролювати. “Значна частина ризиків просто не піддається нашому контролю. Це війна, і ми не можемо передбачити чи вплинути на інтенсивність обстрілів, їхні наслідки, ситуацію з електроенергією, зв’язком чи водопостачанням у Сумах”, – резюмує головна редакторка.
“Суспільне Суми”: дистанційність та готовність швидко перебудувати роботу
Редакція “Суспільне Суми” будує роботу на принципах комплексної готовності та швидкої адаптації. Усі рішення ухвалюються крізь призму безпеки співробітників, а більшість процесів заздалегідь переведено в онлайн.
Менеджерка мовника Анастасія Шимаріна зазначає, що планувати роботу за традиційним календарем стало неможливо.
“Наш підхід дедалі більше ґрунтується не на очікуванні певної ситуації, а на готовності швидко перебудовувати роботу. Значно більше процесів переведено в онлайн, є резервні канали комунікації, графіки оперативно корегуються відповідно до обставин. Фактично ми вчимося працювати так, щоб зміни не вплинули на виконання поставлених завдань”, – пояснює принципи роботи Анастасія Шимаріна.
Редакція має резервні джерела живлення для роботи і в офісі, і дистанційно. Маршрути та деталі плану евакуації не розголошуються з міркувань безпеки, проте головне завдання – зберегти зв’язок та можливість виходити в ефір за будь-яких умов.
Питання емоційного виснаження тут також розв’язують системно.
“Постійна небезпека, тривоги, обстріли, переживання за рідних і робота з людським горем виснажують і фізично, і емоційно. Тому важливо не лише виконувати виробничі завдання, а й стежити за станом людей, бо вигорання присутнє в усіх. По можливості заохочую колег до психологічних сесій та участі в ретритах для представників медіа”, – додає менеджерка.
Що треба врахувати перед п’ятою зимою
Чи не найголовнішим викликом для сумських журналістів стало ментальне та психологічне виснаження. Щоденна робота з темами втрат, висвітлення наслідків обстрілів і постійне інформаційне навантаження накопичуються та виснажують людей і фізично, і емоційно.
У кожній редакції шукають свої шляхи розв’язання цієї проблеми. Для підтримки команд деякі медіа покривають витрати на психотерапію та медикаменти, чергують журналістів на виїздах до місць влучань, вивозять людей на ретрити в спокійніші регіони, а також практикують гнучкий, дистанційний графік роботи.
Попри будь-яку технічну чи організаційну підготовку, ключовим ризиком цієї зими залишається повна непередбачуваність дій ворога та неможливість спрогнозувати чи контролювати наслідки обстрілів інфраструктури. Тому невизначеність та відсутність контролю є ще одним фактором, який непокоїть місцеві редакції.
Питання технічної підготовки до відключень електроенергії в редакціях закрите з різною тривалістю часу, який журналісти можуть працювати автономно. Рівень автономності роботи різних медіа варіюється від п’яти-шести годин до майже тижня повноцінної роботи.
Сумські медіа заходять у чергову зиму максимально загартованими й технічно підготовленими, проте в умовах щоденних російських обстрілів, непередбачуваності та глибинного виснаження збереження людей і їхнього ментального ресурсу залишається для редакцій прикордоння найважчим і найголовнішим іспитом.
Ольга Панфілова, представниця Інституту масової інформації в Сумській області
